Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових
Показано, що штам фосфатмобілізівної бактерії Enterobacter nimipressuralis 32-3 здатний приживатись у ризосфері ярого ячменю та тритикале. З’ясовано, що точність отриманих даних залежить від вибору антибіотика....
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2008
|
| Назва видання: | Сільськогосподарська мікробіологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24693 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових / М.І. Баранська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 101-108. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24693 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-246932025-02-09T12:53:36Z Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових Способность штамма Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживаться приживаться в ризосфере яровых зерновых Ability of Enterobacter nimipressuralis 32-3 to survive in the rhizosphere of spring grain Баранська, М.І. Ґрунтова мікробіологія Показано, що штам фосфатмобілізівної бактерії Enterobacter nimipressuralis 32-3 здатний приживатись у ризосфері ярого ячменю та тритикале. З’ясовано, що точність отриманих даних залежить від вибору антибіотика. Установлено, что фосфатмобилизирующий штамм Enterobacter nimipressuralis 32-3 способен приживаться в ризосфере яровых ячменя и тритикале. Установлено, что точность полученных данных зависит от выбора антибиотика. The ability of the phosphate-mobilizing strain Enterobacter nimipressuralis 32-3 to survive in the rhizosphere of the spring barley and triticale has been stadiedt. It has been established that precision of the received results depends on the choice of antibiotic. 2008 Article Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових / М.І. Баранська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 101-108. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24693 631.461: 633.1 uk Сільськогосподарська мікробіологія application/pdf Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія |
| spellingShingle |
Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Баранська, М.І. Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових Сільськогосподарська мікробіологія |
| description |
Показано, що штам фосфатмобілізівної бактерії Enterobacter nimipressuralis 32-3 здатний приживатись у ризосфері ярого
ячменю та тритикале. З’ясовано, що точність отриманих даних залежить від вибору антибіотика. |
| format |
Article |
| author |
Баранська, М.І. |
| author_facet |
Баранська, М.І. |
| author_sort |
Баранська, М.І. |
| title |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| title_short |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| title_full |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| title_fullStr |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| title_full_unstemmed |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| title_sort |
здатність штаму enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових |
| publisher |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Ґрунтова мікробіологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24693 |
| citation_txt |
Здатність штаму Enterobacter nimipressuralis 32-3 приживатися у ризосфері ярих зернових / М.І. Баранська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 101-108. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Сільськогосподарська мікробіологія |
| work_keys_str_mv |
AT baransʹkamí zdatnístʹštamuenterobacternimipressuralis323priživatisâurizosferíârihzernovih AT baransʹkamí sposobnostʹštammaenterobacternimipressuralis323priživatʹsâpriživatʹsâvrizosfereârovyhzernovyh AT baransʹkamí abilityofenterobacternimipressuralis323tosurviveintherhizosphereofspringgrain |
| first_indexed |
2025-11-26T00:54:03Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:54:03Z |
| _version_ |
1849812265172205568 |
| fulltext |
101
УДК 631.461: 633.1
ЗДАТНІСТЬ шТАМУ EntEroBaCtEr
nimipressuralis 32-3 ПРИжИВАТИСЯ
У РИЗОСФЕРІ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ
Баранська М.І.
Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської
мікробіології УААН,
вул. К.Маркса, 107, смт. Гвардійське, АР Крим, 97513, Україна
E-mail: isxm@mail.ru
Показано, що штам фосфатмобілізівної бактерії Entero-
bacter nimipressuralis 32-3 здатний приживатись у ризосфері ярого
ячменю та тритикале. З’ясовано, що точність отриманих даних
залежить від вибору антибіотика.
Ключові слова: штам Enterobacter nimipressuralis, ризосфера,
ячмінь, тритикале.
Відомо, що біопрепарати на основі корисних штамів мікро-
організмів не забруднюють навколишнє середовище, є безпечними
для здоров’я людини і тварин, підвищують урожайність рослин та
покращують якість сільськогосподарської продукції. Але ефектив-
ність їх застосування значною мірою залежить від здатності біо-
агентів препаратів приживатися в кореневій зоні рослин.
Слід зазначити, що вірогідність отриманих результатів
щодо приживаності корисних мікроорганізмів у ризосфері
рослин залежить від вибору методики визначення. Зокрема, за
використання методу генетичного маркування популяцій [1]
на точність даних суттєво впливає вибір антибіотика, оскільки
у природному середовищі існують мікроорганізми, стійкі до
антибіотичних речов. У зв’язку з цим метою наших досліджень
було з’ясування ступеня приживаності в кореневих сферах ярих
зернових фосфатмобілізівної бактерії Enterobacter nimipressuralis
32-3, адаптованої до різних антибіотиків.
Матеріали й методи. Дослідження проводили в умовах
вегетаційних дослідів з ярим ячменем сорту Сталкер та тритикале
сорту Аіст. Тривалість досліду 70 діб. Приживаність штаму
Enterobacter nimipressuralis 32-3 визначали за допомогою його
стрептоміцин-, ампіцилін- та канаміцинрезистентних мутантів. На
початкових етапах досліджень нами отримано мутанти цього штаму,
102
стійкі до стрептоміцину в концентрації 1000 од./мл, а канаміцину
та ампіциліну – 100 од./мл середовища за методикою Зібальського
[2]. Систематичний пересів культур на середовища з відповідними
антибіотиками засвідчив про закріплення набутої ознаки в геномі, і
про можливість використання мутантів у дослідах.
Насіння обробляли суспензією добової культури мікро-
організмів (10,2-14,4 млн КУО/мл) у кількості 2 % від маси насіння,
висівали в посудини, заповнені темно-каштановим ґрунтом або
вермикулітом. Повторність досліду 5-разова. Протягом вегетації
через кожні 14 діб здійснювали підживлення рослин повним
розчином Прянішнікова.
Визначення чисельності клітин E. nimipressuralis 32-3
проводили методом висіву розведень на поживне середовище
(м’ясо-пептонний агар) з додаванням відповідно: стрептоміцину –
1000 од./мл, ампіциліну та канаміцину – 100 од./мл, повторність
5-разова. Контролем слугував варіант, у якому не проводили
передпосівної бактеризації насіння: в ризосфері рослин обрахову-
вали кількість аборигенних бактерій, що стійкі до антибіотиків.
Результати та їх обговорення. При застосуванні стрепто-
міцинрезистентного мутанту штаму E. nimipressuralis 32-3
кількість КУО через 14 діб вегетації ячменю становила 2,99 млн/г
сухого ґрунту, але вже через 28 діб вона знизилась і знаходилась
на рівні чисельності аборигенних мікроорганізмів, стійких до
стрептоміцину (табл. 1).
Використання канаміцинрезистентного мутанту дозволило
виявити 2,55 млн КУО/г сухого ґрунту у перший строк відбору
зразків. Через 28 діб чисельність бактерії знизилась до
1,37 млн/г сухого ґрунту. При подальших відборах відмічено
повільніше зниження чисельності клітин канаміцинрезистентного
мутанту: так, через 42 доби нараховано 0,71, через 56 діб – 0,75,
а в кінці вегетації (через 70 діб) – 0,57 млн КУО/г сухого ґрунту.
Кількість фонових мікроорганізмів, стійких до канаміцину, була
практично на одному рівні впродовж вегетації рослин і становила
0,14-0,21 млн КУО/г сухого ґрунту.
Чисельність клітин ампіцилінрезистентного мутанту
E. nimipressuralis 32-3 у темно-каштановому ґрунті ризосфери
ячменю через 14 діб вегетації рослин становила 2,58 млн КУО/г
сухого ґрунту, через 28 діб знизилась удвічі і дорівнювала
1,1 млн КУО/г, протягом наступних трьох відборів (через 42,
103
56 та 70 діб) майже не змінювалась і була на рівні 0,9; 1,04 та
0,83 млн КУО/г сухого ґрунту, відповідно (табл. 1). В той же час
у контролі кількість бактерій, стійких до ампіциліну була значно
меншою і коливалась у межах 0,21-0,28 млн КУО/г сухого ґрунту.
Таблиця 1. Динаміка чисельності клітин антибіотико-
резистентних мутантів E. nimipressuralis 32-3 у ризо-
сферному ґрунті ярого ячменю, млн КУО/г сухого ґрунту
Варіанти
досліду
Тривалість досліду, доба
14 28 42 56 70
Контроль
(бактерії, що
стійкі до стреп-
томіцину)
0,65±0,17 0,92±0,09 0,90±0,14 0,63±0,14 0,58±0,11
Стрептоміцин-
резистентний
мутант
2,99±0,24 0,82±0,12 0,54±0,11 0,93±0,18 0,78±0,13
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до канаміцину)
0,21±0,11 0,16±0,05 0,16±0,07 0,14±0,06 0,16±0,07
Канаміцин-
резистентний
мутант
2,55±0,29 1,37±0,21 0,71±0,16 0,75±0,20 0,57±0,13
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до ампіциліну)
0,21±0,10 0,28±0,05 0,23±0,03 0,25±0,10 0,28±0,08
Ампіцилін-
резистентний
мутант
2,58±0,28 1,10±0,17 0,90±0,10 1,04±0,07 0,83±0,11
Чисельність клітин E. nimipressuralis 32-3 у ризосфері
рослин ячменю, вирощуваного на вермикулітному субстраті, була
дещо вищою, ніж за тих же умов у темно-каштановому ґрунті.
Максимальну кількість КУО штаму відмічено на початкових періо-
дах вегетації (через 14 та 28 діб після висіву): 8,82 та 5,48; 3,92 та 3,07;
4,22 та 3,67 млн/г сухого субстрату за використання стрептоміцин-
резистентного, ампіцилінрезистентного та канаміцинрезистент-
ного мутантів відповідно (табл. 2).
104
Таблиця 2. Динаміка чисельності клітин антибіотикоре-
зистентних мутантів E. nimipressuralis 32-3 у ризосфері
рослин ярого ячменю, вирощуваного на вермикуліті,
млн КУО/г сухого вермікуліту
Варіанти
досліду
Тривалість досліду, доба
14 28 42 56 70
Контроль
(бактерії, що
стійкі до стреп-
томіцину)
0,11±0,08 0,16±0,07 0,27±0,10 0,22±0,08 0,32±0,32
Стрептоміцин-
резистентний
мутант
8,82±0,18 5,48±0,30 2,27±0,19 2,30±0,12 1,89±0,11
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до канаміцину)
0,08±0,04 0,19±0,02 0,22±0,09 0,19±0,08 0,19±0,10
Канаміцин-
резистентний
мутант
4,22±0,38 3,67±0,27 2,00±0,12 1,97±0,13 1,67±0,16
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до ампіциліну)
0,30±0,03 0,31±0,15 0,25±0,06 0,22±0,04 0,19±0,02
Ампіцилін-
резистентний
мутант
3,92±0,37 3,07±0,08 2,35±0,23 2,55±0,17 1,94±0,13
При подальшому спостереженні виявлено зниження кількості
КУО E. nimipressuralis 32-3. Так, через 42 доби нараховано 2,27,
2,35 та 2,0 млн КУО/г сухого субстрату стрептоміцинрезистент-
ного, ампіцилінрезистентного та канаміцинрезистентного мутанту;
через 56 діб – 2,3, 2,55 та 1,97 млн КУО/г сухого субстрату і в
кінці вегетації (через 70 діб) – 1,89, 1,94 та 1,67 млн КУО/г сухого
субстрату, відповідно.
Кількість аборигенних мікроорганізмів, стійких до
антибіотиків, у вермікулітному субстраті була незначною. Так,
чисельність мікроорганізмів, резистентних до стрептоміцину,
впродовж вегетації рослин ячменю ярого повільно зростала від 0,11
до 0,32 млн КУО/г сухого субстрату, а кількість мікроорганізмів,
стійких до канаміцину – від 0,08 до 0,19 млн КУО/г сухого субстра-
ту (табл. 2). Чисельність мікроорганізмів, стійких до ампіциліну,
105
була дещо більшою і коливалась у межах 0,19-0,30 млн КУО/г
сухого субстрату.
Подібні результати одержано при дослідженні приживаності
штаму E. nimipressuralis 32-3 у ризосфері рослин ярого тритикале
сорту Аіст. Так, виявлено, що чисельність клітин E. nimipressuralis
32-3 у темно-каштановому ґрунті ризосфери рослин за
використання ампіцилін- та канаміцинрезистентних мутантів
поступово знижувалась упродовж вегетації: від 2,28 до 0,97 та від
2,00 до 1,27 млн КУО/г сухого ґрунту, відповідно (табл. 3). У той же
час, у контрольних варіантах вона була значно меншою: кількість
ґрунтових ампіцилінрезистентних бактерій була майже на одному
рівні впродовж вегетації і становила 0,18-0,24 млн КУО/г сухого
ґрунту.
Таблиця 3. Динаміка чисельності клітин антибіотико-
резистентних мутантів E. nimipressuralis 32-3 у
ризосферному ґрунті рослин ярого тритикале,
млн. КУО/г сухого ґрунту
Варіанти
досліду
Тривалість досліду, доба
14 28 42 56 70
Контроль
(бактерії, що
стійкі до стреп-
томіцину)
0,87±0,18 0,64±0,13 0,25±0,05 0,44±0,09 0,55±0,12
Стрептоміцин-
резистентний
мутант
2,53±0,21 0,67±0,20 0,55±0,16 0,53±0,12 0,58±0,10
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до канаміцину)
0,14±0,04 0,23±0,10 0,21±0,09 0,18±0,09 0,23±0,06
Канаміцин-
резистентний
мутант
2,00±0,17 1,79±0,24 1,43±0,18 1,52±0,09 1,27±0,08
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до ампіциліну)
0,18±0,07 0,20±0,06 0,20±0,06 0,20±0,04 0,24±0,06
Ампіцилін-
резистентний
мутант
2,28±0,23 1,82±0,14 1,27±0,03 1,24±0,11 0,97±0,05
106
При застосуванні стрептоміцинрезистентного мутанту
відмічено зниження кількості його КУО після 14 доби вегетації
рослин: з 2,53 до 0,67-0,53 млн/г сухого ґрунту. Надалі чисельність
бактерій знаходилась на рівні кількості аборигенних ґрунтових
мікроорганізмів, стійких до стрептоміцину.
Виявлено, що кількість клітин E. nimipressuralis 32-3 у
ризосфері тритикале, вирощуваного на вермікуліті, була макси-
мальною на початкових періодах вегетації (через 14 діб після висіву):
7,34, 3,95 та 3,84 млн КУО/г сухого субстрату при використанні
стрептоміцин-, ампіцилін- та канаміцинрезистентних мутантів,
відповідно (табл. 4).
Таблиця 4. Динаміка чисельності клітин антибіотико-
резистентних мутантів E. nimipressuralis 32-3 у ризосфері
рослин ярого тритикале, вирощуваного на вермикуліті,
млн. КУО/г сухого вермікуліту
Варіанти
досліду
Тривалість досліду, доба
14 28 42 56 70
Контроль
(бактерії, що
стійкі до стреп-
томіцину)
0,25±0,09 0,23±0,04 0,31±0,15 0,17±0,06 0,23±0,08
Стрептоміцин-
резистентний
мутант
7,34±0,33 4,36±0,24 3,22±0,27 3,25±0,24 2,06±0,14
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до канаміцину)
0,08±0,04 0,28±0,03 0,22±0,10 0,14±0,06 0,14±0,05
Канаміцин-
резистентний
мутант
3,84±0,22 2,43±0,23 1,44±0,06 1,35±0,09 1,07±0,08
Контроль (бак-
терії, що стійкі
до ампіциліну)
0,18±0,07 0,20±0,06 0,20±0,06 0,20±0,04 0,24±0,06
Ампіцилін-
резистентний
мутант
3,95±0,24 2,59±0,17 2,12±0,21 2,48±0,08 1,72±0,10
У подальшому прослідковувалось поступове зниження
чисельності клітин E. nimipressuralis 32-3. Так, через 28 діб
107
кількість КУО становила 4,36, 2,59 та 2,43 млн/г сухого субстрату за
використання стрептоміцин-, ампіцилін- та канаміцинрезистентних
мутантів відповідно: через 42 доби нараховано 3,22, 2,12 та
1,44 млн КУО/г сухого субстрату і в кінці вегетації (через 70 діб)
– 2,06, 1,72 та 1,07 млн КУО, відповідно.
Кількість аборигенних бактерій, стійких до антибіотиків,
не перевищувала чисельність клітин антибіотикорезистентних
мутантів штаму E. nimipressuralis 32-3 у дослідних варіантах. Так,
кількість бактерій, резистентних до стрептоміцину коливалась
у межах 0,17-0,31 млн КУО/г сухого субстрату; резистентних до
канаміцину – 0,08-0,28 млн КУО/г сухого субстрату, а резистентних
до ампіциліну – 0,18-0,24 млн КУО/г сухого субстрату.
Отже, аналіз одержаних результатів свідчить про те, що штам
E. nimipressuralis 32-3 здатний приживатись у ризосфері рослин
ярого ячменю сорту Сталкер та у ризосфері ярого тритикале
сорту Аіст. Чисельність КУО його антибіотикорезистентних
мутантів сягає високого рівня на початку і знижується впродовж
вегетації рослин, що є закономірним з точки зору розвитку
молодої екосистеми [3]. Проте, як свідчать результати проведених
досліджень, для отримання достовірних даних, при визначенні
приживаності мікроорганізмів у ризосфері рослин методом
генетичного маркування, доцільно використовувати декілька
антибіотиків, оскільки в природному середовищі існує достатня
кількість мікроорганізмів, резистентних до певних антибіотиків.
Так, якщо орієнтуватись лише на використання стрептоміцинре-
зистентного мутанта, можна дійти висновку про нетривалу взаємо-
дію інтродукованої бактерії з рослиною. Застосування ж у дослідах
мутантів, стійких до інших антибіотиків, дозволяє прослідкувати
особливості колонізації ризосфери рослин у динаміці.
1. Obaton M. Utilization de mutants spontanes resistans aux antibioti-
ques pour k’etude ecoloque des Rhizobium / M. Obaton // C. r. held Seans.
Acad. Sci. — Paris, 1971. — P. 2630–2633.
2. Методы общей бактериологии / под ред. Ф. Герхардта и др. ; пер.
с англ. : в 3 т. — М.: Мир, 1983. — Т. 2. — 1984. — С. 29–31.
3. Біологічний азот / [В. П. Патика, С. Я. Коць, В. В. Волкогон та
ін.] ; за ред. В. П. Патики. — К. : Світ, 2003. — 424 с.
108
СПОСОБНОСТЬ шТАММА EntEroBaCtEr
nimipressuralis 32-3 ПРИжИВАТЬСЯ
В РИЗОСФЕРЕ ЯРОВЫХ ЗЕРНОВЫХ
Баранская М.И.
Южная опытная станция Института сельскохозяйственной
микробиологии УААН, пгт. Гвардейское
Установлено, что фосфатмобилизирующий штамм
Enterobacter nimipressuralis 32-3 способен приживаться в ризосфере
яровых ячменя и тритикале. Установлено, что точность
полученных данных зависит от выбора антибиотика.
Ключевые слова: штамм Enterobacter nimipressuralis 32-3,
ризосфера, яровые зерновые.
ability of EntEroBaCtEr nimiprEssuralis
32-3 to surViVe in the rhizosphere
of spring grain
baranska m.i.
The Southern Experimental Station of Institute of Agricultural
Microbiology UAAS, Gvardeyskoye
The ability of the phosphate-mobilizing strain Enterobacter
nimipressuralis 32-3 to survive in the rhizosphere of the spring barley
and triticale has been stadiedt. It has been established that precision of
the received results depends on the choice of antibiotic.
Key words: strain Enterobacter nimipressuralis 32-3, rhizosphere,
spring grains.
|