Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.)
У статті розглядаються особливості промислової кооперації в 1940-х рр. та зміни в партійно-державному курсі щодо її ровитку. В статье рассматриваются особенности промышленной кооперации в 1940-х гг. и изменение в партийно-государственому курсе в отношении ее развития. Changes are in a party state co...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24704 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) / В. Клименко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 160-164. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860083919924232192 |
|---|---|
| author | Клименко, В. |
| author_facet | Клименко, В. |
| citation_txt | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) / В. Клименко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 160-164. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті розглядаються особливості промислової кооперації в 1940-х рр. та зміни в партійно-державному курсі щодо її ровитку.
В статье рассматриваются особенности промышленной кооперации в 1940-х гг. и изменение в партийно-государственому курсе в отношении ее развития.
Changes are in a party state course on development of industrial co-operation (kn. 1940th). In the article the features of industrial cooperation in 1940th and change are examined in a party-state course in relation to its development.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:18:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
160 Сіверянський літопис
У статті розглядаються особливості промислової кооперації в 1940�х рр. та
зміни в партійно�державному курсі щодо її ровитку.
Ключові слова: промисловість, кооперація, партійно�державний курс.
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна ук�
раїнська історіографія щодо проблем діяльності промислової кооперації представ�
лена широким колом публікацій. Достатньо повні історіграфічні огляди, присвя�
чені висвітленню різноманітних аспектів кооперативного життя в місті, містять�
ся, зокрема, в монографіях Р.А. Білоусова, І.Н. Буздалова, О.Ю. Зубкової,
Є.Ф. Паршакова [1] та ін.
Слід однак зазначити, що чисельно переважають публікації, присвячені за�
гальним проблемам діяльності промислової кооперації в післявоєнні роки. Окрім
того, часто дана проблема не виділялася із загального контексту досліджень еко�
номічної історії України. Тому вважаємо: рівень дослідження проблеми розвитку
промислової кооперації в УРСР у повоєнні роки залишається недостатнім. Ви�
світлення окремих питань, відсутність аналізу діяльності рядових робітників пром�
кооперації, їх соціально�побутових умов не дозволяють здійснити достатньо
об'єктивних висновків та узагальнень.
Автор статті ставить за мету дослідити процес здійснення партійно�державної
політики у промисловій кооперації УРСР у 40�х рр. ХХ ст., оскільки державна
система промислової кооперації в радянські часи розвивалася виключно під цен�
тралістсько�бюрократичним впливом, саме державний тиск визначав темпи, ха�
рактер, зміни у формах промислової кооперації.
Виклад основного матеріалу. Перші післявоєнні роки, необхідність відбудо�
ви народного господарства та соціальної стабільності створили умови для дея�
кого послаблення державного тиску на економічне життя країни, що проявилося
у розвитку промислової кооперації. Розуміючи, яку велику роль у вирішенні
соціальних проблем населення та у виробництві товарів широкого вжитку відігра�
вала промислова кооперація, уряд, тим не менш, сприймав артільників як
капіталістичний елемент, що проникав у радянську економіку. Це стало причи�
ною суперечливості та непослідовності партійно�державної політики щодо пром�
кооперації.
"Уряд змушений був піклуватися про зняття соціальної напруги, однією рукою
відкриваючи клапан, а іншою – сильніше стискаючи його", – так характеризував
післявоєнну радянську дійсність історик О.Л. Лейбович [2, 75]. Отже, коли перші,
найважчі післявоєнні роки минули, радянське керівництво повернулося до своєї
звичайної практики – посилення контролю над усіма сферами життя. Не могла
уникнути цих процесів і промислова кооперація.
До того ж радянське керівництво непокоїв стрімкий розвиток промкооперації
та ті тенденції, які його супроводжували. Кооперативне виробництво мало багато
УДК 94(477)
Віктор Клименко
�
ЗМІНИ В ПАРТІЙНО�ДЕРЖАВНОМУ КУРСІ
ЩОДО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОЇ КООПЕРАЦІЇ
(кінець 1940�х рр.)
© Клименко Віктор Васильович – аспірант кафедри історії України
Черкаського джержавного технологічного університету.
Сіверянський літопис 161
переваг над державною промисловістю і вже у перші післявоєнні роки засвідчило
свою життєздатність. На 1 січня 1947 р. в Україні було охоплено членством спо�
живачів кооперації 52,6% дорослого населення [3, 34].
Передусім це проявлялося у зміцненні фінансового стану артілей. У порівнянні
з 1945 р. власні кошти системи промкооперації збільшилися втричі [4, 4]. Це по�
яснювалося значним ростом кількості членів артілей, що, відповідно, означало і
надходження до артілей коштів у вигляді пайових та вступних внесків. Вступив�
ши у 1946 р. з наявністю власних та найманих довгострокових коштів в обороті в
сумі 342 тис. руб. при нормативних – 1501 тис. руб., на 1 січня 1947 р. система
Укрсклопромсоюзу вийшла з наявністю 2005 тис. руб. та на 1 січня 1948 р. – 2492
тис. руб. власних коштів в обороті [5, 23].
Стабілізація фінансового становища промартілей свідчила про досягнення у
налагодженні товарообігу. Так, якщо роздрібний товарообіг по системі кооперації
інвалідів УРСР у 1946 р. становив 94 млн. руб., то вже у 1947 р. він сягав 519 млн.
руб., що перевищувало заплановане зростання на 65% [6, 6]. Ці показники постій�
но збільшувалися: план роздрібного товарообігу в цілому по системі промислової
кооперації за 1949 р. 498 млн. руб. був виконаний у сумі 537 млн. руб., або на
107,9% [7, 36].
Ще однією особливою рисою кооперативної промисловості була гнучкість у
використанні робітників на різних трудових операціях. Характерною ознакою
кооперативного підприємництва була і його багатопрофільність, тобто артілі були
менш спеціалізованими у порівнянні з великим промисловим виробництвом на
державних підприємствах та орієнтувалися на мінливий попит та різнопланові
замовлення. Це дозволило досить швидко налагодити виробництво вкрай необ�
хідних товарів. До того ж вони часто переважали за якістю товари державної
промисловості. На конкурентоспроможність системи впливало й постійне роз�
ширення асортименту товарів. Лише за один 1947 р. системою Укоопінради було
освоєно до 200 нових виробів у тому числі по текстильно�трикотажній галузі –
38, металогалузі – 54, поліграфічній – 19, хімічній – 15, харчовій – 47 [8, 6]. До
того ж артілі орієнтувалися переважно на задоволення потреб власних спожи�
вачів: Центрпромрада відмічала, що промкооперація України зосередила свою
увагу на забезпеченні внутрішньо�республіканського контингенту та часто не ви�
конувала встановлених планів із постачання продукції за межі республіки [9, 3].
Саме у післявоєнні роки проявилося подвійне ставлення до промкооперації. З
одного боку, кооперація розглядалася як засіб досягнення зростання виробницт�
ва, інтеграції суспільства. З іншого ж, роль кооперації намагалися обмежити, ло�
гічним завершенням чого була адміністративно�командна система: визначення
завдань "нагорі", доведення їх до виробників, вимога безумовного підпорядку�
вання розпорядженням вищого керівництва, навіть якщо вони суперечили еко�
номічній доцільності [10, 17].
Уже з 1946 р. для посилення контролю над промисловою кооперацією було
взято курс на посилення організаційної структури промислової кооперації. У 1946 р.
було прийняте тимчасове положення про Українську раду промислової коопе�
рації та перший післявоєнний статут УРПК. Ним визначалося, що УРПК – це
керівний кооперативний центр промислової кооперації УРСР, що повинен був
об'єднати діяльність промислових кооперативних організацій УРСР. До функцій,
які мала здійснювати рада, належали: планування та звітність по системі промис�
лової кооперації; розподіл між організаціями�членами промкооперації сировини,
напівфабрикатів, товарів, централізованих кредитів та фондів; контроль за усіма
сторонами діяльності кооперації; розробка планів кооперації.
Боротьба за придушення приватницької ініціативи розпочалася вже у квітні
1948 р., коли Рада Міністрів СРСР прийняла постанову "Про проникнення при�
ватника в кооперацію та підприємства місцевої промисловості". Відповідна по�
станова була прийнята й Радою Міністрів УРСР уже у травні 1948 р. [11, 162]. У
цьому ж році у відповідності з рішенням загальних зборів, що прийняли додаток
162 Сіверянський літопис
до статуту артілі, у системі було здійснено усуспільнення основних засобів та
знарядь виробництва, що належали членам артілі [11, 162].
Держава почала впроваджувати й політику спеціалізації та укрупнення арті�
лей. У післявоєнні роки промислова кооперація була досить багатопрофільною та
включала артілі: виробничі, торговельно�заготівельні, суспільного харчування,
нетоварно�трудові. Проте переважали змішані артілі – тобто ті, що поєднували в
собі кілька виробництв [11, 68]. Спеціалізацію виробництва також розглядали як
засіб наблизити промартілі до державних підприємств. До того ж під гаслами
спеціалізації ліквідовувалися дрібні кустарні виробництва [8, 9].
Отримавши позитивні результати, партійно�радянське керівництво присту�
пило до спеціалізації по всій системі промислової кооперації, не враховуючи ба�
гатопрофільність виробничої діяльності більшості артілей. У 1948 р. було здійснено
спеціалізацію по системі Укрпромради: по меблевому виробництву – 46 артілей,
по виготовленню обозів – 23 артілі та по бондарному виробництву – 23 артілі
лісопромислової кооперації [12, 5].
Протягом 1947 – 1949 рр. помітно зросла частка великих артілей, в яких пра�
цювало понад 100 чол. [13, 6]. У той же час відбувалося скорочення так званих
"малопотужних та нерентабельних" артілей, в яких працювало по 1�2 чол. [14, 1].
Протягом лише 1948 р. припинили свою діяльність 448 артілей промкооперації
[13, 12]. Спостерігалося й загальне скорочення чисельності артілей. Протягом лише
1948 р., за даними Укрпромсоюзкас, було ліквідовано 448 артілей [13, 2].
Результати змін у партійно�державній політиці щодо промислової кооперації
проявилися відразу. Особливо це вплинуло на артілі, які займалися побутовим
обслуговуванням населення. Їх особливістю був невеликий обсяг робіт, який ви�
значався попитом населення районів. Стрімке зростання мережі таких артілей
спостерігалося у 1946 р., коли вийшла постанова Раднаркому УРСР та ЦК КП(б)У
від 5 жовтня 1946 р., що дозволяла розширювати мережу побутового обслугову�
вання населення [15, 72]. Наприклад, у системі Укрпромради, станом на 1 січня
1947 р., працювало 9047 майстерень та пунктів побутового обслуговування пром�
кооперації проти 6776 у попередньому році. Таким чином, у 1946 р. відбувся
приріст на 2428 майстерень, у той час як за попередній рік кількість таких майсте�
рень зросла на 1850 [16, 195]. Проте вже у 1947 р. під гаслом укрупнення вироб�
ництв та ліквідацією нерентабельних майстерень розпочалася боротьба з так зва�
ною "приватницькою діяльністю", яка фактично призвела до скорочення мережі,
а отже, до погіршення умов побутового обслуговування населення [17, 31].
Загалом, зміни у державному курсі негативно вплинули на промислову коопе�
рацію. Начальник головного управління у справах промислової та споживчої ко�
операції при РМ СРСР відзначав, що в 1 кварталі 1947 р. промислова кооперація
різко погіршила свою роботу по виробництву товарів широкого вжитку, план за
цей період по випуску валової продукції було виконано на 88,7%, а товарів широ�
кого вжитку – на 93,7%, план з 25 областей виконали лише дві [18, 61].
Почала зростати кількість районів, у яких зовсім не було артілей. Так, якщо у
1947 р. з 763 адміністративних районів УРСР артілей не було в 98, або 13% ра�
йонів, то у 1948 р. кількість районів, не охоплених промкооперацією, зросла до
23% – 172 райони не мали жодної артілі [19, 5]. А вже у 1949 р. артілей не було в
224 районах, або у 29% [20, 4].
Ті ж артілі, що працювали, розміщувалися вкрай нерівномірно. Наприклад, по
системі Укоопінради у 1949 р. 320 артілей, або 47% від їх загальної кількості,
знаходилися в обласних центрах та містах обласного підпорядкування [21, 68].
Нерівномірність розташування та укрупнення підприємств та артілей промкоопе�
рації свідчили про неврахування радянським керівництвом реальних потреб насе�
лення.
Таким чином, уже з середини 1940�х рр., коли артілі системи почали де�
монструвати перші успіхи, створювати умови для розвитку трудової та творчої
ініціативи артільників, держава проявила своє справжнє ставлення до розвитку
Сіверянський літопис 163
промислової кооперації та її функцій. Адже промислову кооперацію сталінське
керівництво сприймало завжди тільки як допоміжний засіб переборення еконо�
мічних труднощів та підйому народного господарства в країні, коли ж кооперація
почала становити загрозу подальшому розвитку соціалістичної економіки, ра�
дянське керівництво пішло на поступове згортання її діяльності, що було закріп�
лено в ряді урядових та партійних постанов та розпоряджень 1946 – 1948 рр.
Погіршився й загальний стан артілей, що займалися виробництвом товарів широ�
кого вжитку та побутовим обслуговуванням населення. Їх кількість саме з цього
часу почала невпинно скорочуватися.
Партійно�радянське керівництво наголошувало, що промислова кооперація
повинна відкривати нові підприємства по виробництву товарів для населення,
ширше залучати до виробництва місцеву сировину, відходи державної промис�
ловості. Для заохочення кооперування ремісників та підтримки процесів віднов�
лення роботи артілей уряд законодавчо підтримував розвиток промкооперації. У
спеціальних постановах встановлювалися пільги для промислових артілей: для
організації виробництва промислової кооперації передбачалося передавати час�
тину невикористовуваного в державній промисловості обладнання, інструменту
та сировини, змінювався порядок оподаткування промкооперації; надавалась мож�
ливість промкооперації під контролем держави встановлювати ціни на товари, що
вироблялися кооперативними організаціями, промартілям дозволялось розгор�
нути торгівлю товарами свого виробництва як у містах, так і в сільській місце�
вості, на базарах та ярмарках.
Висновки. Отже, промислова кооперація приховувала в собі можливості для
розвитку приватницької діяльності, чого не могло допустити партійно�радянське
керівництво. Тому під гаслами збільшення випуску промислової продукції,
ліквідації малопотужних та нерентабельних промислових кооперативів було ви�
рішено взяти курс на укрупнення та реорганізацію підприємств кооперативної
промисловості та подальшу спеціалізацію артілей з метою їх наближення до дер�
жавних підприємств та посилення контролю над системою в цілому.
1. Білоусов Р.А. Исторический опыт планового управления экономикой СССР. – М.: Мысль,
1983. – 319 с.; Буздалов И.Н. Возрождение кооперации. – М.: Экономика, 1990. – 173 с.;
Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945 – 1953. –
М.: РОССПЭН, 1999. – 229 с.; Паршаков Е.А. Экономическое развитие общества. Концепция
кооперативного социализма: Ист. исследование – Запорожье: Дикое поле, 1997. – 264 с.
2. Лейбович О.Л. В городе М. Очерки социальной повседневности советской провинции в
40�50�х гг. М.: РОССПЭН, 2008. – 295 с.
3. ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 4871, Телеграммы за подписями Кагановича Л.М., Хрущова
М.С. тов. Сталину И.В., секретарям обкомов КП(б)У, отчеты, доклады отдела торговли и общего
питания ЦК КП(б)У, секретарей обкомов КП(б)У, Министерств госбезопасности, торговли,
пищевой промышленности УССР о состоянии государственной и кооперативной торговли,
07.08.1947 – 20.12.1947 г. – 223 с.
4. ЦДАГО, ф. 1, оп. 78, спр. 324, Текст резолюции ІХ Укоопромсовета, июль 1949 г. Т.1.
– 28 с.
5. ЦДАВО, ф 4963, оп. 1, спр. 15, Сводный годовой отчет УСПС по производственно�
финансовой деятельности за 1946 – 1947 гг. – 112 с.
6. ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 4874, Телеграммы за подпиями тов. Кагановича Л.М., справки,
сведения отдела торговли и общественного питания ЦК КП(б)У, статистика управления УССР
о расширении торговой сети и подготовке материально�технической базы торговли к отмене
карточной системы, об обеспечении снабжения населения продовольственными и промышленными
товарами, 08.03.1947 – 18.12.1947 г. – 92 с.
7. ЦДАВО, ф 2, оп. 8, спр. 1107, Матеріали про підсумки господарсько�фінансової діяльності
Укоопромлісспілки за 1949 р., 06.02.1950 – 24.07.1950. – 118 с.
8. ЦДАВО, ф 4964, оп. 1, спр. 455, Доклад президиума Укоопинсовета за годы первой
послевоенной пятилетки, 1950 г. – 117 с.
9. ЦДАГО, ф. 1, оп. 80, спр. 735, Постановление президиума Центросоюза УССР и РСФСР,
письма министерства сельского хозяйства УССР и Укоопспилки о заготовке картофеля, 11.02.1948
– 101.12.1948 г. – 45 с.
10. Кооперативы по производству товаров и оказанию услуг. – М., 1991. – 318 с.
164 Сіверянський літопис
11. ЦДАВО, ф 4964, оп. 1, спр. 208, Отчеты, доклады президиума УКСИ за 1949 – 1952 гг. –
205 с.
12. ЦДАВО, ф 4965, оп. 1, спр. 369, Сводный годовой бухгалтерский отчет Укоопромлессоюза
за 1948 г. – 138 с.
13. ЦДАВО, ф 4966, оп. 1, спр. 135, Годовой отчет по основной деятельности
"Укрпромсоюзкассы" за 1948 г. – 141 с.
14. ЦДАВО, ф 4966, оп. 1, спр. 144, Годовой отчет по основной деятельности
"Укрпромсоюзкассы" за 1949 г. – 104 с.
15. ЦДАГО, ф. 1, оп. 78, спр. 346, Справка Укоопинсовета о деятельности системы коопераци
инвалидов Украины, 1950 г. – 146 с.
16. ЦДАГО, ф. 1, оп. 81, спр. 6, Отчеты, справки, информации обкомов КП(б)У о ходе
выполнения постановления СМ УССР и ЦК КП(б)У о развертывании кооперативной торговли,
1947 г. – 201 с.
17. ЦДАВО, ф 4964, оп. 1, спр. 441, Отчет о выполнении плана товарооборота по системе
Укоопинсовета и по облкоопинсоюзам за 1951 г. – 124 с.
18. ЦДАВО, ф. 4960, оп. 1, спр. 43, Приказы начальника Главного управления делами
промысловой и потребительской кооперации при СМ СССР за 1947 г. – 3 с.
19. ЦДАГО, ф. 1, оп. 78, спр. 301, Итоги производственно�хозяйственной деятельности
промкооперации УССР по материалам Укоопромсовета, 1948 г. – 78 с.
20. ЦДАГО, ф. 1, оп. 78, спр. 428, Докладная записка Укрпромсовета об итогах
производственно�хозяйственной деятельности промкооперации в 1951 г., Т.3. – 103 с.
21. ЦДАВО, ф 4964, оп. 1, спр. 208, Отчеты, доклады президиума УКСИ за 1949 – 1952 гг. –
205 с.
В статье рассматриваются особенности промышленной кооперации в 1940�х гг.
и изменение в партийно�государственому курсе в отношении ее развития.
Ключевые слова: промышленность, кооперация, партийно�государственный
курс.
Annotation. Klimenko V.V. Changes are in a party state course on development of
industrial co�operation (kn. 1940th). In the article the features of industrial cooperation
in 1940th and change are examined in a party�state course in relation to its development.
Keywords: industry, co�operation, party state course.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24704 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:18:18Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клименко, В. 2011-07-19T21:41:55Z 2011-07-19T21:41:55Z 2010 Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) / В. Клименко // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 160-164. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24704 94(477) У статті розглядаються особливості промислової кооперації в 1940-х рр. та зміни в партійно-державному курсі щодо її ровитку. В статье рассматриваются особенности промышленной кооперации в 1940-х гг. и изменение в партийно-государственому курсе в отношении ее развития. Changes are in a party state course on development of industrial co-operation (kn. 1940th). In the article the features of industrial cooperation in 1940th and change are examined in a party-state course in relation to its development. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) Клименко, В. Розвідки |
| title | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| title_full | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| title_fullStr | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| title_full_unstemmed | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| title_short | Зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| title_sort | зміни в партійно-державному курсі щодо розвитку промислової кооперації (кінець 1940-х рр.) |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24704 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkov zmínivpartíinoderžavnomukursíŝodorozvitkupromislovoíkooperacííkínecʹ1940hrr |