Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст.
Стаття присвячена проблемі фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. ХІХ ст. Розглядаються принципи формування бюджету військових поселень Російської імперії першої половини ХІХ ст. Статья посвящена проблеме финансирования Слободско-Украинских военных пос...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24705 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. / О. Колєватов // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 154-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860016442804535296 |
|---|---|
| author | Колєватов, О. |
| author_facet | Колєватов, О. |
| citation_txt | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. / О. Колєватов // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 154-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Стаття присвячена проблемі фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. ХІХ ст. Розглядаються принципи формування бюджету військових поселень Російської імперії першої половини ХІХ ст.
Статья посвящена проблеме финансирования Слободско-Украинских военных поселений до их реорганизации в 30-х гг. ХІХ ст. Рассматриваются принципы формирования бюджета военных поселений Российской империи первой половины ХІХ ст.
The article deals the finance of Slobidsko-Ukrainian's military settlement its reorganization in 30th of the XIX century. The main principals of budget formation of Russia's empire military settlements in the first third of the XIX century are considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:45:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
154 Сіверянський літопис
Стаття присвячена проблемі фінансування Слобідсько�Українських військо�
вих поселень до їх реорганізації у 30�х рр. ХІХ ст. Розглядаються принципи форму�
вання бюджету військових поселень Російської імперії першої половини ХІХ ст.
Ключові слова: військові поселення, фінансування, бюджет.
Проблема фінансування військовопоселеної системи залишається ще не до
кінця дослідженою в історіографії військових поселень, незважаючи на те, що є
певні напрацювання [1]. В окремих випадках важко простежити за комплексом
наявних джерел усі аспекти цього питання. Крім цього, існувало декілька статей,
за рахунок яких шляхом перерозподілу коштів відпускалися суми на влаштуван�
ня, функціонування та розвиток системи військових поселень. Тому в даному
дослідженні зроблена спроба проаналізувати фінансування Слобідсько�Українсь�
ких військових поселень до їх реорганізації у 30�х рр. XIX ст. та розглянути прин�
ципи формування бюджету військових поселень.
Організація та влаштування військових поселень потребували додаткових і,
безумовно, чималих витрат. Необхідні були значні кошти для масштабних буді�
вельних та меліоративних робіт, для господарського влаштування поселених ок�
ругів, для купівлі приватних маєтків з метою збільшення земельних фондів
військових поселень, а також для утримання нових структур військової адмініст�
рації. Але після Вітчизняної війни 1812 р. та закордонних походів 1813�1814 рр.
фінансова система Російської імперії була у досить тяжкому становищі, й виділя�
ти значні кошти на створення військових поселень не було можливості. Так, тільки
недоїмки до державного бюджету в 1816 р. сягали понад 168 млн. руб. Тому імпе�
ратор Олександр І дав згоду на використання для влаштування поселених округів
податків, які щорічно збиралися із українських козаків за право винокуріння у
розмірі 1.716.288 руб. [2]. Така практика продовжувалася до 1830 р., коли казна
стала відпускати тільки 1 млн. руб. [3], а з середини 1830�х рр. військові поселен�
ня почали одержувати лише по 500 тис. руб. на рік від цих податків.
1818 р. залишком із першого асигнування в розмірі 707.260 руб. було покладе�
но формування особливого капіталу військових поселень [4]. Крім того, викори�
стовувалися й інші джерела для поповнення бюджету військових поселень. Ці
надходження не завжди були стабільні, але досить значні. Назвемо деякі з них:
1. Кошти, що залишалися від зборів із населення за рекрутський одяг, "які
раніше збиралися з "отдатчиков" у натурі та почти повністю втрачалися без ко�
ристі для казни" [5]. Річ у тім, що на обмундирування кожного рекрута надходило
по 65 руб., тоді як його фактична вартість не перевищувала 40�45 руб. Ці гроші
вносилися до місцевої казенної палати. Так, наприклад, по 88�ому рекрутському
набору було зібрано 3.842.865 руб., а витрати становили лише 1.822.098 руб. За�
лишки від цих зборів, з червня 1816 р., почали надходити до бюджету військових
поселень. У результаті тільки за чотири рекрутські набори було отримано для
УДК 94(477.54/56)
Олексій Колєватов
�
ФІНАНСУВАННЯ СЛОБІДСЬКО�УКРАЇНСЬКИХ
ВІЙСЬКОВИХ ПОСЕЛЕНЬ ДО ЇХ РЕОРГАНІЗАЦІЇ
У 30�х рр. XIX ст.
© Колєватов Олексій Олександрович – кандидат історичних наук,
доцент кафедри гуманітарних наук Чернігівського державного техноло�
гічного університету.
Сіверянський літопис 155
поповнення капіталу військових поселень майже 14,5 млн. руб. [6].
2. Кошти, що вносились до казни за звільнення поміщицьких, удільних селян і
вільних хліборобів від натуральної поставки рекрутів у тих повітах, де розташо�
вувалися військові поселення. Згідно з імператорським наказом від 26 серпня
1818 р. селяни звільнялися від рекрутської повинності "з внеском до казни при
всякому рекрутському наборі з п'ятисот душ по два рублі з душі за кожного рек�
рута. Зібрана таким чином сума направляється на влаштування військових посе�
лень" [7]. Тільки по 88 рекрутському набору ця сума становила 800 тис. руб. [8].
3. Кошти, що зберігалися в результаті переведення частини поселених військ
на власне утримання, "до надання їх у користь державних доходів" [9]. Хоча гроші
надходили до казни наприкінці кожного року, але проценти з цієї суми до дня її
передачі зараховувались у капітал військових поселень. 1821 р. ця сума становила
майже 1,6 млн. руб. [10].
Використовувалися й інші менш значні джерела надходжень: суми від прода�
жу виранжируваних коней, за оброчне утримування різних господарських зак�
ладів в округах поселень (млинів, лавок в полкових штабах та ін.), кошти з цер�
ковного капіталу військових поселень, а також сума, що отримувалася як відкуп
за продаж вина в поселених округах. Крім того, для поповнення капіталу військо�
вих поселень застосовувався і такий засіб, як "приріст відсотками", в результаті
розміщення в Ощадній казні Санкт�Петербурзького виховного будинку певної
суми під 5% річних. Так, з накопичених за декілька років командуванням військо�
вих поселень капіталів (понад 1,43 млн. руб.), майже 1,15 млн. руб. було внесено
до Ощадної казни.
Таким чином, з усіх цих джерел упродовж 5 років (з 1818 по 1823 рр.) на�
дійшло до бюджету військових поселень 28.940.627 руб., а на влаштування посе�
лених округів було витрачено 13.798.129 руб. 60 коп. Також треба відзначити, що
з 1820 по 1823 рр. від переходу деяких округів на утримання військових посе�
ленців Військове міністерство мало понад 8 млн. руб. заощаджень і навіть позича�
ло гроші з капіталу військових поселень. Так, наприклад, 1822 р. міністерство
позичило 2.239.706 руб. з капіталів військових поселень [11]. Усього ж на 1 квітня
1826 р., за винятком суми, асигнованої на всі витрати в цьому році (3.757.540 руб. 25
коп.), "наявні капітали військових поселень взагалі сягали понад 26,5 млн. руб." [12].
З 1817 по 1832 рр. Слобідсько�Українські військові поселення отримали на
своє влаштування і розвиток за річними кошторисами 3.555.823 руб. 22 коп. (див.:
табл. 1). Проте ці асигнування становили лише 9,02% від загальної суми (39.418.360
руб. 50 коп.), спрямованої на асигнування системи військових поселень у цілому
за цей час. В окремі роки частка цих асигнувань коливалася від 6,54% (166.583
руб. 91 коп.) 1821 р. до 16,31% (228.822 руб. 93 коп.) 1831 р. Починаючи з 1826 р.,
простежується тенденція до скорочення коштів, які виділялися на розвиток посе�
лених округів, і тільки з 30�х рр. ХІХ ст. відбувається деяке їх збільшення. Також
треба відмітити, що якщо на першому етапі функціонування Слобідсько�Украї�
нських військових поселень асигнування становили 2.228.109 руб. 88 коп., то на
другому – 1.327.713 руб. 34 коп., тобто на 900.396 руб. 54 коп. менше. Це відбува�
лося головним чином тому що імператор Микола І почав проводити політику
скорочення державних витрат на військові поселення.
Фінансування Слобідсько�Українських військових поселень, як й інших
військових поселень Російської імперії, здійснювалося за чотирма основними
статтями. Перший розділ складали так звані штатні витрати. Сюди включалися
кошти, які виділялися на утримання штабу 2�ого поселеного резервного кавале�
рійського корпусу (з 1829 р.), двох дивізійних штабів (2�ої уланської і 2�ої кіра�
сирської дивізій), що становило, в середньому, 12.750 руб. (утримання одного
штабу коштувало казні 4250 руб.), військово�робочого батальйону № 7 та управ�
ління лісовими угіддями, що належали військовому поселенню. Частка цих ви�
трат у загальному бюджеті поселених округів відрізнялася по роках і залежала від
розміру коштів, що виділялися на влаштування та розвиток Слобідсько�Україн�
156 Сіверянський літопис
ських військових поселень, а також від структури цієї статті витрат.
Друга стаття витрат по поселених округах включала асигнування по "особли�
вому, найвище затвердженимому розпорядженню". Сюди відносились такі ви�
трати: виплати додаткової платні офіцерам і генералам, утримання чиновників
Слобідсько�Українських військових поселень та землемірів, продовольство офі�
церських коней, утримання шкіл, кінно�робочих команд та ескадронних церков і
каплиць, різні канцелярські витрати та інше.
Третю статтю витрат по кошторису складали витрати на будівництво в поселе�
них округах. На початковому етапі влаштування та розвитку військових поселень
в Слобідсько�Українській губернії ця стаття мала важливе значення, оскільки
плани і масштаби будівництва в цьому регіоні були великими. Але, починаючи з
1827 р., спостерігається значне скорочення фінансування на будівництво в Слобід�
сько�Українських військових поселеннях (див.: табл. 2). Так, асигнування на бу�
дівництво 1829 р. було на 216.865 руб. менш, ніж 1826 р., тобто в 5,2 разу. І лише на
початку 1830�х рр. відбувається деяке збільшення фінансування на будівництво в
поселених округах. Це, на нашу думку, було наслідком того, що з реформуванням
військовопоселеної системи в 1826�1827 рр. спостерігається зменшення будівель�
них робіт у військових поселеннях. Також треба відмітити, що щорічні витрати на
будівництво не були однаковими і коливалися від 32,39% (83.505 руб.) 1822 р. до
64,85% (208.160 руб.) 1832 р. бюджету Слобідсько�Українських військових посе�
лень. Усього з 1822 по 1832 рр. на будівельні роботи в поселених округах було
витрачено 1.527.087 руб. 18 коп., що становило 53,15% від загальної суми асигну�
вань на поселені округи Слобідсько�Української губернії.
Остання кошторисна стаття витрат включала суми так званого повернення,
тобто по цій статті відшкодовувалися кошти, витрачені понад кошторис у попе�
редній період по одній з перших трьох статей або ті, що не ввійшли до неї раніше.
Проте треба відмітити, що ця стаття включалася до кошторису тільки декілька
разів, отже, вона не була постійною для Слобідсько�Українських військових по�
селень, і її розміри були не такими вже й значними.
Слід також зазначити, що фінансування військових поселень у Слобідсько�
Українській губернії мало свої особливості. Так, наприклад, виділялися кошти
тільки на влаштування та розвиток Слобідсько�Українських військових поселень
та утримання місцевого апарату управління (ескадронні і полкові комітети та
дивізійні штаби), а на господарський розвиток поселених округів (облаштування
господарства, забезпечення його засобами виробництва, в тому числі робочою
худобою, реманентом, насінням), як це було у військових поселеннях піхоти, кошти
не надходили. Таким чином, кошти, які асигнувалися на функціонування та роз�
виток поселених округів, спрямовувались у більшості випадків переважно на
формування інфраструктури та управління.
Асигнування за річними кошторисами задовольнялися практично завжди, не
використовуючи загальний капітал військових поселень, але в той же час, коман�
дування поселень ніколи практично не допускало і перевищення витрат коштів,
економлячи на цьому значні суми. Не витрачені за кошторисом кошти надходи�
ли, як правило, до заліку потреб Слобідсько�Українських військових поселень у
наступні роки.
Головний над військовими поселеннями начальник граф О.А.Аракчеєв ви�
користовував частину капіталу військових поселень з лихварською метою
(гроші надавалися у борг під відсотки). Навіть позиковий грошовий капітал і
допоміжний офіцерський капітал використовувалися керівництвом поселень
для "приросту відсотками". Ніякі "зайві" кошти не могли залишатися для місце�
вих оборотів, і за цим уважно слідкувало керівництво поселених військ. Тому
усі "вільні" капітали переводилися через Економічний комітет до Ощадної каз�
ни [13]. В той же час треба відмітити, що капітал військових поселень майже
ніколи не використовувався у виробничій сфері і був пасивною частиною в
структурі держбюджету.
Сіверянський літопис 157
Іноді уряд і особисто імператор Олександр І видавали позики з коштів військо�
вих поселень на державні потреби. Гроші надавалися у борг і чиновникам військо�
вих поселень. Так, 1825 р. ген.�м. П.А.Клейнміхелю було видано 80 тис. руб. для
купівлі будинку в Санкт�Петербурзі. Ця сума надавалася йому на 25 років під 5%
річної плати [14]. Позичково бралися також гроші для придбання стройових ко�
ней для поселених округів кавалерії [15]. Із коштів капіталу також робилися по�
жертвування і з благодійною метою. 1824 р. з капіталу військових поселень відра�
хували 1 млн. руб. до комітету, що був заснований для допомоги жителям Санкт�
Петербурга, котрі постраждали від повені. Гроші ці не підлягали поверненню, тоб�
то це був своєрідний акт "милосердя" уряду Олександра І [16].
Після того, як імператором став Микола І політика по відношенню до капіталів
військових поселень дещо змінилася. Так, наприклад, якщо в аракчеєвський пер�
іод вони ніколи не використовувалися для загальнодержавних потреб, то під час
війни з Туреччиною 1828�1829 рр. та під час придушення польського повстання
1830�1831 рр. Микола І взяв позик майже 5,35 млн. руб. з бюджету військових
поселень для Військового міністерства. Однак наприкінці 1831 р. імператор Ми�
кола І розпорядився списати цей борг з міністерства, мотивуючи свої дії тим, що
капітал поселених військ був у гарному стані [17].
Таким чином, аналізуючи фінансування і формування бюджету військових
поселень слід відзначити, що основна частина бюджету поселень формувалася в
більшості шляхом додаткового оподатковування населення в губерніях, де ство�
рювалися поселені округи, а також шляхом направлення частини державних над�
ходжень на користь військовопоселеної системи. Також треба відмітити, що ди�
наміка капіталів військових поселень свідчить про різницю в підходах до форму�
вання і використання бюджету військових поселень під час царювання Олександ�
ра І та Миколи І. Крім цього, капітал військових поселень майже ніколи не вико�
ристовувався у виробничій сфері і був пасивною частиною в структурі держбюд�
жету. Проте слід визнати і те, що капітали військових поселень були своєрідними
резервними та допоміжними фондами у фінансовій структурі Російської імперії,
тобто служили додатковими джерелами фінансування тих чи інших державних
заходів у критичні часи для країни.
Говорячи ж про фінансування Слобідсько�Українських військових поселень,
треба відзначити, що воно здійснювалося за чотирма основними статтями, які,
однак, були різними за обсягами. Найбільшими були асигнування на будівництво
в поселених округах. Проте загальне асигнування на влаштування і розвиток
військових поселень у Слобідсько�Українській губернії не було однаковим кож�
ного року (від 6,5% до 16,3% коштів, що надходили для функціонування військо�
вих поселень Російської імперії), а з 1826 р. взагалі спостерігається загальна тенден�
ція скорочення асигнувань на розвиток поселених округів, хоча на початку 30�х рр.
ХІХ ст. відбувається деяке зростання фінансування Слобідсько�Українських
військових поселень, яке майже дорівнювало асигнуванням на функціонування
поселених округів в аракчеєвський період.
Таблиця 1.
Кошторисні асигнування на Слобідсько�Українські
військові поселення
158 Сіверянський літопис
Підраховано за: Російський державний військово�історичний архів (далі:
РДВІА). – Ф. 405. – Оп. 1. – Спр. 25, 87, 119, 121, 149, 175, 192, 266, 349, 428; Оп. 2.
– Спр. 308, 955, 964, 1635, 2110, 4063, 7395; Оп. 3. – Спр. 2058; Центральний дер�
жавний історичний архів України, м. Київ (далі: ЦДІАК України). – Ф. 1353. –
Оп. 1. – Спр. 171�173, 249.
Таблиця 2.
Кошторисні асигнування на будівництво по
Слобідсько�Українських військових поселеннях
в 1822 – 1832 рр.
Підраховано за: РДВІА. – Ф. 405. – Оп. 1. – Спр. 87, 119, 149, 175, 192, 266, 349,
428; Оп. 2. – Спр. 308, 964, 1635, 2110, 4063, 7395; ЦДІАК України. – Ф. 1353. – Оп.
1. – Спр. 171�173, 249.
1.Кандаурова Т.Н. Военные поселения в России: аспекты экономической истории //
Экономическая история. Ежегодник 2000. – М., 2001. – С. 559�606; Ячменихин К.М.
Финансирование и бюджет военных поселений в России // Вестник Московского университета.
Серия 8. История. – 1993. – № 2. – С. 35�44.
2.Богданович М.И. История царствования императора Александра I и России в его время. В
VI т. – Т. VI. – СПб., 1871. – С. 132.
3.РДВІА. – Ф. 405. – Оп. 2. – Спр. 1079. – Арк. 123.
4.Петров А.Н. Устройство и управление военных поселений в России // Граф Аракчеев и
военные поселения 1809�1831. – СПб., 1871. – С. 247.
5.Богданович М.И. Назв. праця. – С. 132.
Сіверянський літопис 159
6.РДВІА. – Ф. 405. – Оп. 2. – Спр. 1462. – Арк. 20 зв.
7.Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание первое. – Т. XXXV. – СПб.,
1830. – С. 548�549.
8.Богданович М.И. Назв. праця. – С. 133.
9.Петров А.Н. Назв. праця. – С. 248.
10.Богданович М.И. Назв. праця. – С. 133.
11.Карцов П.П. О военных поселениях при графе Аракчееве // Русский вестник. – 1890. –
№ 3. – С. 94; Петров А.Н. Назв. праця. – С. 187, 248�249.
12.Богданович М.И. Назв. праця. – С. 133�134.
13.РДВІА. – Ф. 405. – Оп. 2. – Спр. 3643. – Арк. 89�89 зв.
14.Там само. – Оп. 1. – Спр. 226. – Арк. 530�534.
15.Там само. – Оп. 2. – Спр. 5600. – Арк. 124�125, 129.
16.Кандаурова Т.Н. Назв. праця. – С. 572.
17.РДВІА. – Ф. 405. – Оп. 2. – Спр. 2221. – Арк. 129�132.
Статья посвящена проблеме финансирования Слободско�Украинских военных
поселений до их реорганизации в 30�х гг. ХІХ ст. Рассматриваются принципы фор�
мирования бюджета военных поселений Российской империи первой половины ХІХ
ст.
Ключевые слова: военные поселения, финансирование, бюджет.
The article deals the finance of Slobidsko�Ukrainian's military settlement its
reorganization in 30th of the XIX century. The main principals of budget formation of
Russia's empire military settlements in the first third of the XIX century are considered.
Key words: military settlements, finance, budget.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24705 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:45:21Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колєватов, О. 2011-07-19T21:42:41Z 2011-07-19T21:42:41Z 2010 Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. / О. Колєватов // Сiверянський лiтопис. — 2010. — № 4-5. — С. 154-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24705 94(477.54/56) Стаття присвячена проблемі фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. ХІХ ст. Розглядаються принципи формування бюджету військових поселень Російської імперії першої половини ХІХ ст. Статья посвящена проблеме финансирования Слободско-Украинских военных поселений до их реорганизации в 30-х гг. ХІХ ст. Рассматриваются принципы формирования бюджета военных поселений Российской империи первой половины ХІХ ст. The article deals the finance of Slobidsko-Ukrainian's military settlement its reorganization in 30th of the XIX century. The main principals of budget formation of Russia's empire military settlements in the first third of the XIX century are considered. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. Article published earlier |
| spellingShingle | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. Колєватов, О. Розвідки |
| title | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. |
| title_full | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. |
| title_fullStr | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. |
| title_full_unstemmed | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. |
| title_short | Фінансування Слобідсько-Українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. XIX ст. |
| title_sort | фінансування слобідсько-українських військових поселень до їх реорганізації у 30-х рр. xix ст. |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24705 |
| work_keys_str_mv | AT kolêvatovo fínansuvannâslobídsʹkoukraínsʹkihvíisʹkovihposelenʹdoíhreorganízacííu30hrrxixst |