Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності

Розглянуто тенденції зміни показника продуктивності праці економіки України в кризовий та докризовий періоди; проведено міжнародні порівняння за показником продуктивності праці за паритетами купівельної спроможності валют. Показано темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання р...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Ромусік, Я.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Schlagworte:	Економічні аспекти промислового виробництва
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24823
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 3. — С. 175-180. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24823
record_format	dspace
spelling	Ромусік, Я.В. 2011-07-26T19:01:55Z 2011-07-26T19:01:55Z 2010 Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 3. — С. 175-180. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24823 Розглянуто тенденції зміни показника продуктивності праці економіки України в кризовий та докризовий періоди; проведено міжнародні порівняння за показником продуктивності праці за паритетами купівельної спроможності валют. Показано темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання реальної заробітної плати. Значну увагу приділено аналізу відтворювальних процесів за окремими видами діяльності промислового комплексу. Ключові слова: продуктивність праці, диспропорції, відтворювальні процеси, структура випуску, конкурентоздатність, фінансова стійкість. Рассмотрены тенденции изменения показателя производительности труда экономики Украины в кризисный и докризисный периоды; проведены международные сравнения по показателю производительности труда по паритетам покупательной способности валют. Показаны темпы роста производительности труда относительно темпов роста реальной зароботной платы. Значительное внимание уделено анализу воспроизводственных процессов по отдельным видам деятельности промышленного комплекса. Ключевые слова: производительность труда, диспропорции, воспроизводственные процессы, структура выпуска, конкурентоспособность, финансовая стойкость. The paper reviews the trends in changes of labour productivity of Ukraine’s economy in the crisis and before-crisis period; the international comparison of labour productivity indices are made by the purchasing power parities of currencies. The rates of labour productivity growth are shown in the comparison with rates of real wages growth. Considerable attention is paid to the analysis of reproduction processes by some types of economic activity of the production complex. Keywords: labour productivity, disproportions, reproduction processes, structure of production, competitiveness, financial stability, real wages, fixed assets, innovations, industrial production.. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічні аспекти промислового виробництва Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності Производительность труда как элемент мирохозяйственной диспропорциональности Labour productivity as an element of the world economic disproportions Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
spellingShingle	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності Ромусік, Я.В. Економічні аспекти промислового виробництва
title_short	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
title_full	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
title_fullStr	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
title_full_unstemmed	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
title_sort	продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності
author	Ромусік, Я.В.
author_facet	Ромусік, Я.В.
topic	Економічні аспекти промислового виробництва
topic_facet	Економічні аспекти промислового виробництва
publishDate	2010
language	Ukrainian
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Производительность труда как элемент мирохозяйственной диспропорциональности Labour productivity as an element of the world economic disproportions
description	Розглянуто тенденції зміни показника продуктивності праці економіки України в кризовий та докризовий періоди; проведено міжнародні порівняння за показником продуктивності праці за паритетами купівельної спроможності валют. Показано темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання реальної заробітної плати. Значну увагу приділено аналізу відтворювальних процесів за окремими видами діяльності промислового комплексу. Ключові слова: продуктивність праці, диспропорції, відтворювальні процеси, структура випуску, конкурентоздатність, фінансова стійкість. Рассмотрены тенденции изменения показателя производительности труда экономики Украины в кризисный и докризисный периоды; проведены международные сравнения по показателю производительности труда по паритетам покупательной способности валют. Показаны темпы роста производительности труда относительно темпов роста реальной зароботной платы. Значительное внимание уделено анализу воспроизводственных процессов по отдельным видам деятельности промышленного комплекса. Ключевые слова: производительность труда, диспропорции, воспроизводственные процессы, структура выпуска, конкурентоспособность, финансовая стойкость. The paper reviews the trends in changes of labour productivity of Ukraine’s economy in the crisis and before-crisis period; the international comparison of labour productivity indices are made by the purchasing power parities of currencies. The rates of labour productivity growth are shown in the comparison with rates of real wages growth. Considerable attention is paid to the analysis of reproduction processes by some types of economic activity of the production complex. Keywords: labour productivity, disproportions, reproduction processes, structure of production, competitiveness, financial stability, real wages, fixed assets, innovations, industrial production..
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24823
citation_txt	Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності / Я.В. Ромусік // Економіка пром-сті. — 2010. — № 3. — С. 175-180. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT romusíkâv produktivnístʹpracíâkelementsvítogospodarsʹkoídisproporcíiností AT romusíkâv proizvoditelʹnostʹtrudakakélementmirohozâistvennoidisproporcionalʹnosti AT romusíkâv labourproductivityasanelementoftheworldeconomicdisproportions
first_indexed	2025-11-26T00:09:29Z
last_indexed	2025-11-26T00:09:29Z
_version_	1850593788405219328
fulltext	Я.В. Ромусік ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ЯК ЕЛЕМЕНТ СВІТОГОСПОДАРСЬКОЇ ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ Продуктивність праці є одним з ключових показників розвитку економіки, що характеризує якісний рівень відтворювальних процесів в економіці, рівень розвитку техніки і технологій, якість людського потенціалу, даний показник напряму корелює з доходом і відповідно добробутом громадян. У даній статті проведено аналіз тенденцій змін показника продуктивності праці в кризовий та докризовий періоди, визначено напрями, що мають сприяти підвищенню цього показника. Дослідженням аспектів продуктивності праці, ефективності суспільної праці займалися такі вітчизняні та іноземні вчені, як А.П. Ревенко, В.О. Єременко, Б.А. Карпін- ський, С.М. Божко, Л.І. Абалкін, С.Ю. Глазьєв, Р.І. Капелюшніков та ін. Зокрема, йдеться про методику розрахунку даного показника на макро- та мікрорівні та визначаються деякі аспекти його підвищення. Вивчаються тенденції зміни продуктивності праці за умов фінансової кризи, надаються рекомендації щодо різних аспектів регулювання та активізації економічної діяльності на сучасному етапі. Мета статті. Міжнародні порівняння вказують на те, що продуктивність праці є важливим макроекономічним показником, що впливає на можливості зростання реальної заробітної плати та стандартів життя. Рівень даного показника вказує на техніко-технологічний прогрес у країні, рівень освіти і відповідно кваліфікації кадрів, наявність сприятливого економічного середовища для впровадження досягнень наукового прогресу і т. ін. Зважаючи на вищезазначене, актуальним є: визначення динаміки даного показника в кризовий та докризовий періоди; визначення світогосподарських диспропорцій за даним показником та відставання вітчизняного показника від аналогічних показників розвинених країн світу; визначення проблем та надання рекомендацій щодо покращення відтворювальних процесів економіки країни, підвищення конкурентоспроможності та ліквідації структурних дисбалансів задля покращення показника продуктивності праці країни. Порівняння показників продуктивності праці між країнами на основі показників виробництва ВВП на душу населення за паритетами купівельної спроможності (ПКС) національних валют за результатами 2006 р. вказує на значне відставання України за даним показником (табл. 1). У 2009 р. за умов світової фінансової кризи відповідні розбіжності України та першої десятки країн – лідерів за рівнем продуктивності праці погіршилися (табл. 1). Так, за ВВП (ПКС) валют на одного зайнятого на годину Люксембург перевищує в 6,8 раза відповідний показник України, Норвегія – в 8,6, Франція – в 5,8, Ірландія – в 5,7, Бельгія та США – в 5,5, Нідерланди – в 5,3, Австрія – в 5,1 Фінляндія – в 5,0 та Італія – в 4,8 раза. За таких співвідношень продуктивності праці важко прогнозувати суттєве скорочення диспропорцій у реальній зарплаті України та інших розвинених країн. З 2006 по 2009 р. Україна перемістилася в рейтингу з 38 на 51 місце за рівнем продуктивності праці і погіршила відповідний показник з $US 9,2 до $US 8,7 ВВП (ПКС) на одного зайнятого, на годину. Існує певна кореляція між рівнем продуктивності праці за країнами та рівнем доходу на душу населення (табл. 1, 2). Так, перша десятка країн за рівнем продуктивності праці (2009 р.) за класифікацією IMD входить до перших 26 країн світу за рівнем доходу на душу населення за класифікацією Світового банку (табл. 2). Відкинемо країни, дохід яких формується переважно за рахунок багатих ISSN 1562-109X ___________________________ © Ромусік Яніна Василівна – кандидат економічних наук. Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ. сировинних ресурсів, і кореляційний зв’язок між рівнем продуктивності і рівнем життя населення буде ще більшим. Такий аналіз дає підставу стверджувати, що одним з пріоритетів розвитку національної економіки має стати підвищення за показником продуктивності праці. Україна в своїх програмних документах та прогнозах розвитку має визначити дані показники на відповідному рівні для подолання відставань від інших країн світу, що має місце, підвищення конкурентоспроможності і параметрів росту ефективності економіки та покращення стандартів життя. Таблиця 1. Співставлення показників продуктивності на душу населення по країнах Країни Продуктивність праці, ВВП (ПКС) на одного зайнятого, на годину, 2006 р. Країни Продуктивність праці, ВВП (ПКС) на одного зайнятого, на годину, 2009 р. Ранг $US Ранг $US Люксембург 1 49,84 Люксембург 1 59,4 Норвегія 2 48,87 Норвегія 2 57,2 Франція 3 46,91 Франція 3 50,1 Бельгія 4 45,93 Ірландія 4 49,6 США 5 43,99 Бельгія 5 48,1 Фінляндія 6 43,15 США 6 47,8 Австрія 7 42,11 Нідерланди 7 45,7 Італія 8 40,33 Австрія 8 44,7 Данія 9 39,55 Фінляндія 9 43,1 Швеція 10 38,86 Італія 10 41,5 … … … … Україна 38 9,17 Україна 51 8,7 Складено за джерелом [1]. Таблиця 2. Співставлення показників доходу на душу населення по країнах Країни Дохід на душу населення, 2008 р. Країни Дохід на душу населення, 2008 р. Ранг PPP (international dollars) Ранг PPP (international dollars) 1 2 3 4 5 6 Норвегія 1 59,250 Франція 23 33,280 Кувейт 2 53,480 Іспанія 24 30,830 Макао 3 52,300 Італія 25 30,800 Бруней 4 50,820 Греція 26 28,300 Люксембург 5 52,770 Корея, Респ. 27 27,840 Сінгапур 6 47,970 Ізраїль 28 27,450 США 7 46,790 Словенія 29 27,160 Гонконг, Китай 8 44,000 Ісландія 30 25,300 Нідерланди 9 40,620 Нова Зеландія 31 25,200 Швейцарія 10 39,210 Кіпр 32 24,980 Канада 11 38,710 Саудівська Аравія 33 24,500 Швеція 12 37,780 Тринідад і Тобаго 34 24,240 Данія 13 37,530 Оман 35 22,170 Австрія 14 37,360 Чеська Республіка 36 22,890 Австралія 15 37,250 Португалія 37 22,330 Великобританія 16 36,240 Екваторіальна Гвінея 38 21,720 Німеччина 17 35,950 Словацька Республіка 39 21,460 Закінчення табл. 2 1 2 3 4 5 6 Фінляндія 18 35,940 Мальта 40 20,580 Ірландія 19 35,710 … … … Бельгія 20 35,380 Російська Федерація 73 15,460 Японія 21 35,190 … … … Бахрейн 22 33,430 Україна 116 7,210 Cкладено за джерелом [2]. Важливим моментом розвитку є людський фактор, підвищенню кваліфікації робочої сили та мотивації до праці має сприяти зростання оплати праці, але меншими темпами, ніж продуктивність праці. Табл. 3 демонструє співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та реальною заробітною платою в економіці України, що є однією з основних макроекономічних про- порцій. Як видно з табл. 3, виявляється диспропорція, коли темпи зростання реальної заробітної плати за 2001-2009 рр. перевищують темпи зростання продуктивності праці за аналогічний період. Отже, з точки зору економічної теорії таке співвідношення між показниками темпів приросту реальної заробітної плати і продуктивності праці є неприйнятним і свідчить про звуження джерел розвитку економіки, виникнення в ній інфляційних процесів. Таблиця 3. Зростання продуктивності праці та реальної заробітної плати в економіці України за 2001-2009 рр. (2000 = 100%) Роки Продуктивність праці* Реальна заробітна плата** 2000 100 100 2001 110,3 119,3 2002 115,4 141,0 2003 126,0 162,4 2004 140,3 201,1 2005 141,4 241,9 2006 151,3 286,2 2007 162,0 322,0 2008 165,1 342,3 2009 145,7 310,8 * Продуктивність праці розрахована на основі ВВП та зайнятості населення. ** Розраховано як ВВП у співставних цінах до зайнятості за збірниками [4 - 6]. Зростання конкурентоспроможності економіки України за рахунок створення динамічних конкурентних переваг має сприяти підвищенню показника продуктивності праці на якісній основі при підвищенні кількості продукції з більшим вмістом доданої вартості, продукції вищих технологічних сходинок. Незважаючи на проголошення інноваційного шляху розвитку, рівень впровадження інновацій залишається низьким. За період 2000-2008 рр. найбільша частка промислових підприємств, що впроваджували інновації, по відношенню до загальної кількості обстежених підприємств припадає на 2000 р. – 14,8%; найменша – відзначається в 2005 р. – 8,2%; за кризовий 2008 р. констатуємо зниження відповідної частки підприємств до попереднього року з 11,5 до 10,8% [3], що може бути пояснено погіршенням фінансового стану промислових підприємств на тлі світової фінансової кризи, також низька сприйнятливість вітчизняної промисловості щодо інновацій обумовлена структурною деформованістю економіки країни, домінуванням у ній виробництв третього та четвертого технологічних укладів, які значно меншою мірою реагують на технологічні досягнення, ніж галузі п’ятого та шостого технологічних укладів. Розрахунки та аналіз вартісної структури випуску таких базових галузей, як харчова та легка промисловість, машинобудування, а також таких експортоорієнтованих галузей, як хімічна та металургійна промисловість, на основі даних таблиць „Витрати-випуск України” [6, 7] за період 2001-2008 рр. показують внесок кожного фактора у валову додану вартість (ВДВ), а саме перманентне перевищення фактора праці над фактором капіталу в машинобудуванні, хімічній та металургійній промисловості, тобто основна маса новоствореної вартості йшла на оплату праці і можливості розширеного відтворення були обмежені. У 2008 р. у легкій промисловості відбулася зміна позитивної тенденції переважання фактора капіталу, яка мала місце протягом 2004-2007 рр., на зворотну. У харчовій промисловості в 2008 р. спостерігалося незначне збільшення валового прибутку в структурі валової доданої вартості. У кризовий 2008 р. зниження валової доданої вартості відбулося: в хімічній та легкій промисловості – за рахунок збільшення податкового компонента в структурі випуску, в металургії – за рахунок значного збільшення проміжного споживання, в машинобудуванні – за рахунок збільшення як податкового компонента, так і проміжного споживання в структурі випуску. Аналіз амортизації та відтворення основних засобів (ОЗ) у промисловості України за період 2004-2008 рр. свідчить в цілому про перевищення введення нових ОЗ над амортизацією. Однак, зважаючи на ступінь зносу ОЗ промисловості – 58% у 2008 р., причому в такому ключовому секторі економіки країни, як машинобудування, що забезпечує устаткуванням інші види діяльності, ступінь зносу сягає 65,8%, а у виробництві транспортного устаткування до – 72,4% (2008 р.) [8], робимо висновок про недостатність оновлення ОЗ . Розрахунки трикомпонентного показника типу фінансової стійкості промисловості України (2008 р.) [9] виявили, що для покриття запасів і витрат нестача власних оборотних коштів становить - 213614,6 млн. грн., нестача власних оборотних і довгострокових позикових коштів становить -54003,1 млн. грн. Отже, для покриття запасів і витрат підприємствам промислового комплексу необхідно залучити власні оборотні кошти, довгострокові позикові кошти, поточні зобов’язання і доходи майбутніх періодів. Висновок з аналізу фінансового стану промисловості – можливість формувати запаси і витрати, здійснювати інвестиції в розвиток підприємств для формування конкурентних переваг є обмеженою. Підсумовуючи вищенаведений аналіз промисловості України, слід сказати, що можливості розширеного відтворення галузей промисловості є обмеженими, відтворення основних засобів промисловості є незадовільним, наявна нестача власних оборотних і довгострокових позикових коштів. Отже, фінансова криза виявила наявність кризи структурної у вітчизняній економіці. Висновки. Для прискорення зростання економіки в посткризовий період, забезпечення якісного рівня відтворювальних процесів, підвищення конкурентоздатності промислового виробництва і відповідного покращення показника продуктивності праці необхідними є такі заходи: державний контроль стратегічних напрямів у промисловому секторі економіки за допомогою державних концернів та державних холдингових компаній, а також механізму управління підприємствами через державні банки, що є поширеним у країнах Західної Європи; стимулювання замкненого циклу ви- робництва високотехнологічних товарів усередині країни; перенесення виробництва товарів зі значною ціновою конкуренцією до країн з більш дешевою робочою силою, за виключенням стадій розробки та маркетингу продукту; створення спеціального банку реконструкції та розвитку, інноваційних фондів регіонального розвитку; розробка довгострокового прогнозу розвитку видів промислової діяльності; структурна перебудова промисловості за допомогою стимулювання попиту на продукцію інвестиційного призначення; формування ресурсної бази для розвитку промисловості; створення механізму просування виробу до його промислової реалізації через дієвий зв'язок науки і виробництва, відповідність експериментально-виробничої бази науки технологічній базі промислового виробництва; прийняття законів про державне регулювання промисловості, про державну промислову політику, про державне прогнозування та стратегічне планування; стимулювання розвитку лізингових компаній, ФПГ, корпоративного венчуринга (партнерства між крупними та малими підприємствами) з метою прискорення технологічних нововведень та швидкого реагування на зміни ринку, поєднання нових технологій малих підприємств і комерційного, фінансового, технічного потенціалу крупних компаній; забезпечення державної підтримки структурно-перспективних галузей промисловості (податкова, цінова, амортизаційна політика) для розповсюдження мультиплікаційного інвестиційного ефекту на інші галузі; підвищення якості товарів вітчизняного виробництва шляхом сприяння поширенню міжнародних стандартів якості; зниження собівартості продукції шляхом зменшення ресурсо- та енергоємності виробництва; відновлення ліквідності підприємств, що постраждали внаслідок фінансової кризи; створення динамічних конкурентних переваг, здатних ефективно реагувати на зовнішні та внутрішні виклики; забезпечення конкурентного середовища шляхом контролю за цінами підприємств, що мають монопольне становище на ринку; стимулювання високих темпів нагромадження капіталу за рахунок створення сприятливого інвестиційного клімату і скорочення експорту заощаджень; відновлення довіри до банківської системи та заохочення кредитування реального сектору економіки; відновлення кредитної активності шляхом диверсифікації кредитних інструментів; удосконалення механізмів грошово- кредитного регулювання щодо впливу на формування кредитного портфеля банків; розробка регуляторних заходів щодо підвищення мотивації капіталовкладень бізнесом, оскільки значну частку інвестицій в основний капітал становлять власні кошти підприємств; введення відрахування частки дивідендів на модернізацію основних фондів; розвиток машинобудування як одного з ключових секторів промисловості, що розповсюджує технологічний трансфер на інші галузі промисловості та від рівня розвитку якого залежить продуктивність праці, енерго- та матеріалоємність ВВП, якісний рівень його відтворення і промислова безпека країни; перевищення темпів зростання продуктивності праці відповідно до темпів зростання реальної заробітної плати; підвищення продуктивності праці шляхом більшого завантаження виробничих потужностей підприємств, оптимізації використання ресурсів, зміни структури випуску щодо підвищення частки інноваційних товарів і товарів з більшим вмістом доданої вартості, прогресивного ув’язування оплати й продуктивності праці на основі погодинних ставок, підвищення якості виробничих кадрів та їх відповідності потребам промисловості; формування національної інноваційної системи та визначення пріоритетних напрямів технологічного розвитку, які в подальшому стануть інноваційними точками росту; впровадження нових технологій за допомогою імпорту техніки і технологій і збільшення видатків на науку і освіту, тобто механізмів прямого і непрямого впливу; підвищення в структурі реалізації інноваційної продукції частки продукції ви- робництв п’ятого та шостого технологічних укладів; створення зон розвитку високих технологій з наданням іноземним інвесторам податкових пільг; стимулювання кінцевого попиту з боку населення на промислові споживчі товари вітчизняного виробництва, але без надмірного збільшення соціальних видатків; цінове адміністрування товарів, що входять до споживчого кошику, шляхом врегулювання норми прибутку з метою стимулювання споживчого попиту в сегментах з рівнями доходів нижче середнього; стабілізація валютного курсу; розвиток інфраструктури внутрішнього ринку, в тому числі мережі роздрібної та оптової торгівлі; зменшення ставок орендної плати за умов реалізації товарів вітчизняного виробництва; диверсифікація експорту, збільшення експорту високотехнологічної продукції кінцевого виробництва та продукції з більшим вмістом доданої вартості; інформаційна, правова та фінансова підтримка експортерів; передбачення механізму страхування експортних ризиків; збільшення експорту промислових товарів та імпорту прогресивних технологій шляхом зменшення податкового навантаження на експортні операції; наповнення внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва згідно із споживчим попитом шляхом застосування механізмів імпортозаміщення та відповідне зниження чутливості української економіки до цінових тенденцій зовнішніх ринків. Література 1. IMD World Competitiveness Yearbook [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imd.org. 2. Світовий банк [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://siteresources.worldbank. org/DATASTATISTICS/Resources/GNIPC.pdf. 3. Наукова та інноваційна діяльність: Стат. бюл. / Держкомстат України. – К., 2009. 4. Національні рахунки України за 2008 р.: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2009. 5. Статистичний щорічник України за 2008 р. / Держкомстат України. – К.: Техніка, 2009. 6. Таблиці „Витрати-випуск України” в основних цінах за 2001-2008 рр.: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2002-2009. 7. Таблиці „Витрати-випуск України” в цінах споживачів за 2001-2008 рр.: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2002-2009. 8. Основні засоби України у 2008 році: Стат. бюл. / Держкомстат України; За ред. Л.М. Овденко. – К., 2009. 9. Діяльність підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності: Стат. зб. / Держ- комстат України. – К., 2009. http://www.imd.org http://siteresources.worldbank

Продуктивність праці як елемент світогосподарської диспропорційності

Institution

Ähnliche Einträge