Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2488 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249605476712448 |
|---|---|
| author | Жарінова, А.Г. Мосов, С.П. |
| author_facet | Жарінова, А.Г. Мосов, С.П. |
| citation_txt | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
26
Аналізуючи економічні досягнення еконо�
мічно розвинених країн наприкінці XX ст., слід
зауважити, що, по�перше, вони відбувалися
внаслідок об'єктивних змін, які мали місце в
зовнішньому та внутрішньому середовищах
цих країн, і, по�друге, завдяки стрімкому наг�
ромадженню знань і переходу на нові методи
керування їх створенням.
Особливий інтерес для України в цій сфері
становить насамперед світовий досвід засто�
сування зовнішніх та внутрішніх економічних
важелів стимулювання процесів уведення
об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в гос�
подарський обіг, особливо в контексті її член�
ства з 16 травня 2008 року в Світовій органі�
зації торгівлі.
Першим таким важелем стимулювання про�
цесу введення ОІВ в господарський обіг слід
вважати жорсткі умови конкурентної боротьби
як в межах країни, так і на міжнародній арені.
Багато суб'єктів ринкової діяльності вже актив�
но використовують інтелектуальну власність
для успішної боротьби на ринку товарів та пос�
луг. Турбулентне зовнішнє середовище стиму�
лює фірми (підприємства, установи, корпорації
тощо) до пошуку та розвитку більш ефектив�
них форм їхніх нематеріальних активів.
Об'єкти інтелектуальної власності стають
для корпорацій, як показує світовий досвід,
мірою їхньої життєздатності та ефективності
Наука та інновації. 2008. Т 4. № 4. С. 26–31.
А.Г. Жарінова,
директор ДП "Український інститут промислової власності", кандидат економічних наук
С.П. Мосов,
доктор військових наук, професор
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
В КОНТЕКСТІ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ
© А.Г. ЖАРІНОВА, С.П. МОСОВ, 2008
функціонування в майбутньому. Так, загаль�
ний обсяг корпоративних активів у США в
80�х роках XX ст. складався десь на 62 % з ма�
теріальних активів, але до початку третього ти�
сячоліття ця цифра під впливом жорсткої рин�
кової боротьби скоротилася до 30 %. На почат�
ку 90�х років минулого сторіччя в Європі обсяг
нематеріальних активів становив уже більше
однієї третини від загального обсягу всіх акти�
вів. Наприклад, у Нідерландах у 1992 році нема�
теріальні активи становили понад 35 % від за�
гальних державних і приватних інвестицій.
Результати аналізу, здійсненого за матеріа�
лами 284�х японських фірм у 1993 році, зас�
відчили, що ОІВ становлять 45,2 % від загаль�
ного обсягу корпоративних знань, накопиче�
них протягом звітного періоду (охоплюють як
кодифіковані знання (зафіксовані в докумен�
тах), так і неявно виражені знання, зокрема ті,
про які свідчить рівень кваліфікації персоналу).
У нещодавньому британському дослідженні бу�
ло виявлено, що в середньому 40 % загальної
вартості компанії складають ОІВ.
Таким чином, економіка, що базується на бе�
тоні та залізі, під впливом змін умов формуван�
ня ринкових відносин на міжнародній арені
поступово замінюється на економіку, заснова�
ну на ідеях і знаннях, у рамках якої інтелекту�
альна власність стає однією з головних ціннос�
тей. В економіці нового типу національне бага�
тство забезпечується завдяки створенню знань
та їхньому перетворенню в цінності.
Існує певна статистика, котра підтверджує
позитивний взаємозв'язок між економічним
зростанням, науково�дослідними роботами та
інтелектуальною власністю. Вплив інтелекту�
альної власності відображається в тому, що час�
тка наукомістких галузей промисловості, по�
в'язаних з інтенсивним використанням нових
знань, у валовому національному продукті роз�
винених країн постійно збільшується (напр., у
США — від 21 до 27 % у 1982—1995 рр.).
При усвідомленні прихованої цінності інте�
лектуальної власності компанії все більш схва�
льно почали ставитися до одержання й підтрим�
ки своїх патентів не лише як до захисного захо�
ду проти інтелектуальної крадіжки, але й як до
активних і потужних засобів посилення своєї
конкурентоспроможності, збільшення свого
впливу в галузі й піднесення своєї репутації
постачальника інноваційних виробів на ринок.
Так, темпи технічного розвитку Японії, почина�
ючи від 1945 року, значною мірою (якщо не пов�
ністю!) можна асоціювати з інтелектуальною
власністю, яка була широко використана в про�
цесі програми "наздогнати лідера".
Другим економічним важелем стимулюван�
ня процесу введення ОІВ у господарський обіг
є ідентифікація виробника продукції на ринку
(внутрішньому чи міжнародному). Глобальна
економіка означає, що корпорації (підприємс�
тва, установи) працюють не тільки на внутріш�
ніх, але і на міжнародних ринках. Оскільки
міжнародний ринок об'єднує різні культури,
то потрібні символи, щоб споживач зміг іден�
тифікувати виробника незалежно від країни
проживання і мови, що використовується. Тор�
говельні марки, такі, як, наприклад, зірка на ка�
поті Меrсеdеs, мають для підприємства більшу
цінність, ніж самі заводські корпуси. Торго�
вельна марка, що впізнається споживачами, —
це бажана мета, а завод — це лише інструмент
для виробництва транспортних засобів, на яких
цей знак розташований. Цінність виробничих
потужностей для підприємства визнається
нижчою за цінність нематеріальних активів.
Таким чином, торговельна марка — це найп�
ростіший для розуміння ринковий актив, зав�
дяки використанню якого корпорації просува�
ють свій товар по всьому світу. Як приклади
можна навести такі марки, як "Соса�Соlа",
"Маrlbого", "ІВМ", "Місrоsоft", "Yаmаhа" тощо.
Торговельна марка — найкращий спосіб на�
гадувати споживачу про те, що йому слід звер�
нути увагу на товари саме цієї фірми, а не ін�
шої. Візьмемо як приклад дві марки А та Б, при
цьому ціна А на 10 % перевищує ціну Б. Склад
обох продуктів може бути ідентичним, вони
навіть можуть вироблятися на одному і тому
ж підприємстві. Марка А має більшу частку на
Правова охорона інтелектуальної власності
Наука та інновації. № 4, 2008 27
ринку, і споживачі постійно надають їй пере�
вагу — вона є пріоритетною. Зростання дохо�
дів компанії, що торгує товаром марки А, по�
яснюється додатковою цінністю торговельної
марки. Марка є важливим нематеріальним ак�
тивом, що спонукає виробника використову�
вати його для збільшення прибутку і конку�
рентоспроможності на ринку.
Важливим важелем стає корпоративна мар�
ка, яка може з'явитися після надійного закріп�
лення компанії на ринку і отримання, відпо�
відно, високої оцінки з боку споживачів. Нап�
риклад, компанії "ІВМ", "Gеnеrаl Моtоrs",
"Nestlе" та ін. зазвичай виробляють однорідні
товари, тому споживач формує деяке "інтег�
ральне" уявлення товару. В наведених прикла�
дах мова йде про машини, комп'ютерні товари
та послуги, продукти харчування. Винятком,
наприклад, є компанія "Virgin Grouр", діяль�
ність якої є різноманітною. До сфери інтересів
цієї кампанії відносяться мотелі, авіалінії, го�
рілка, кола, роздрібна торгівля тощо.
Торговельні марки виконують дві основні
макроекономічні функції: сприяють прийняттю
рішень споживачем відносно вибору товару на
ринку; стимулюють підприємства вкладати
інвестиції в розробку й постачання товарів і пос�
луг, які мають якість, бажану для споживача.
Головним способом підтримки торговель�
ної марки, як показує світовий досвід, є рекла�
ма та інші види просування товару на ринки.
Для створення дійсно потужної торговельної
марки потрібен досить тривалий час, їй не�
обхідна постійна підтримка та захист із вико�
ристанням легального механізму. При цьому
слід підкреслити, що торговельні марки "про�
живають" більш тривалий строк, ніж компанії
і до того ж є об'єктом продажу.
Безпосереднім економічним важелем стиму�
лювання процесу введення ОІВ у господарсь�
кий обіг є отримання доходів від використан!
ня ОІВ. Відповідно до загальноприйнятих у
світі принципів бухгалтерської звітності (або
GААР), активи складаються:
з поточних активів;
з власне підприємства, майна й устаткуван�
ня (відповідає матеріальним об'єктам);
з інших активів (відповідає нематеріальним
обєктам).
Бухгалтерські та фінансові працівники виз�
нають існування нематеріальних активів уже
протягом багатьох років, проте різні види не�
матеріальних активів об'єднуються в загаль�
ний клас під назвою "репутація або цінність
фірми" (англ. "goodwill") без подальшого уточ�
нення. У 60�і роки XX ст. хвиля корпоратив�
ного злиття та поглинання фірм засвідчила
необхідність перегляду порядку обліку нема�
теріальних активів. У 1981 році Велика Британія
прийняла закон, який дозволяв фірмам вклю�
чати нематеріальні активи до своїх балансових
рахунків. Однак розробку спеціальних стандар�
тів для обліку таких об'єктів уряди розпочали не
раніше 1990 року. Протягом останніх десятиріч,
коли економіка та бізнес стали орієнтуватися
на одержання додаткової вартості та надання
послуг і застосовувати наукомісткі технології,
частка нематеріальних активів відносно мате�
ріальних об'єктів істотно збільшилась.
За даними Міжнародної асоціації "Іnter�
brand" торговельні марки стають найважливі�
шим компонентом капіталізації фірми. Так, у
2001 році всесвітньо відомі торговельні марки
"Соса�Соlа", "Disnеу" та "Ford" давали, відпо�
відно, 61, 54 та 66 % у капіталізації цих ком�
паній і коштували, відповідно, 69,0, 32,5 та
30,0 млрд. дол. США. Фірма "Ніtachі" послі�
довно вдосконалювала свою патентну страте�
гію й у 1996 році заробила 455 млн. дол. США.
При цьому коефіцієнт співвідношення між до�
ходами й витратами збільшився від 0 у 1990 ро�
ці до 4,5 у 1996 році.
Однією з найбільших галузей світового гос�
подарства є сільське господарство, яке забез�
печує робочі місця для 1,3 млрд. людей в усь�
ому світі та щорічно виробляє товарів на суму
в 1,3 трл. дол. США. Як і в інших ключових га�
лузях, зростання сучасної сільськогосподарсь�
кої індустрії є результатом безперервної серії
інновацій і технологічних досягнень — від ви�
Правова охорона інтелектуальної власності
Наука та інновації. № 4, 200828
находів у галузі механіки до сільськогоспо�
дарських добрив і сортів зернових культур
підвищеної врожайності та якості й більшої
опірності шкідникам і хворобам.
Коли, наприклад, предметом продажу стають
персонажі кіно� і мультфільмів, то фігурують
дуже великі кошти. Так, ще в 1974 році у щоріч�
ному звіті "Disnеу Рroductions" було вказано,
що доходи від продажу прав на використання
персонажів склали більше 15 млн. дол. США, а
в 1978 році комерційним відділом "Disnеу" бу�
ло продано таких прав на 27 млн. дол. США.
Фільм "Star Wars" зібрав 25 млн. дол. США
від реалізації квитків і 22 млн. дол. США від
продажу ліцензійних товарів. "Мері Поппінс"
від "Walt Disney", за інформацією "Аdvertising
Age", стала "продавцем" для більш ніж 46 вироб�
ників і продавала все, починаючи від парасоль�
ок та сумок і закінчуючи кремом для взуття.
Такі суми цілком логічно розглядати як доходи
від ідеї, які можуть бути отримані тільки в умо�
вах глобальної економіки, де образи "Міккі Ма�
уса" та його друзів подолали будь�які культурні
й мовні бар'єри і посіли стійкі позиції на ринку,
залишаючись привабливими для покупців.
Компанія, що має ОІВ, може продати ліцен�
зії на їх використання іншим ринковим суб'єк�
там і отримати ринковий актив — прибуток.
Щорічний відносний прибуток обсягу світової
торгівлі правами на ОІВ значно перевищує
прибуток, притаманний традиційним товарам:
1990 р. — 59,1; 2000 р. — 150,1 млрд. дол. США.
У 1997 році портфель компанії "Хеrох" нарахо�
вував 8 000 патентів. Однак ніхто не міг впев�
нено сказати, яка частина цих патентів мала хоч
яку комерційну цінність. У результаті компанія
одержала в 1997 році всього 8,5 млн. ліцен�
зійних платежів. Від 1998 року, після прийнят�
тя відповідної стратегії, ринкова капіталізація
активів компанії "Хеrох" збільшилась на 13 %.
Компанія "ІВМ", зробивши агресивний наступ
у сфері інтелектуальної власності, забезпечила
феноменальне зростання ліцензійних роялті на
3 300 % — від 30 млн. дол. США у 1990 році до
1 млрд. дол. США нині.
Позитивним економічним важелем стиму�
лювання процесу введення ОІВ у господарсь�
кий обіг є отримання (залучення) інвестицій.
Раніше економісти не розглядали належним
чином питань, що безпосередньо стосувалися
економіки та інтелектуальної власності. Не�
численні економісти, які все ж таки звертали�
ся до цієї теми, висловлювали суперечливі
думки. Деякі з них підтримували ідею пози�
тивного взаємозв'язку між інтелектуальною
власністю та інноваціями, тоді як інші це за�
перечували. Багато дослідників припускали
наявність прямої залежності між високим
рівнем охорони ОІВ і збільшенням іноземних
прямих інвестицій в економіку певних країн.
Так, в Індії спостерігалося постійне й різке
зростання іноземних прямих інвестицій (за
винятком зниження в 1999 році, спричинено�
го несприятливими наслідками загальної кри�
зи в Східній Азії) після реформи охорони па�
тентів і знаків для товарів і послуг на початку
90�х років минулого століття. Ще більш вра�
жаючим було збільшення таких інвестицій у
Бразилії після прийняття у 1996 році нового
закону про промислову власність, що забезпе�
чив патентну охорону строком на 20 років, а
також систему заходів з охорони лікарських
препаратів, які ще не надійшли на ринок.
Активну роль у сфері економічної діяль�
ності країн, що розвиваються, за результатами
досліджень, проведених В. Лессером з Кор�
нелльського університету на замовлення Все�
світньої Організації Інтелектуальної Власнос�
ті (ВОІВ), відіграє інтелектуальна власність.
Він дійшов висновку про позитивний взаємо�
в'язок між роллю інтелектуальної власності
та іноземними прямими інвестиціями. Інте�
лектуальна власність перетворилася в один із
звичайних важелів регулювання бізнесу, особ�
ливо в країнах Європи і США. Вона впливає
на ставлення фірм до розгляду питання про
інвестиції в інноваційні проекти або диверси�
фікацію продукції, вирішення питання злиття
фірм або їхнього поглинання. За два минулих
десятиліття відбулося злиття й поглинання
Правова охорона інтелектуальної власності
Наука та інновації. № 4, 2008 29
значної кількості фірм, покажчик зростання
яких становив 42 %, а загальний обсяг операцій
тільки в 2000 році досяг 2,3 трл. дол. США.
Відповідно до Всесвітнього звіту з питань ін�
вестицій у 2000 році "другою основною моти�
вацією для фірм, що спонукає їх до придбання
якоїсь існуючої компанії на противагу природно�
му зростанню, є пошук стратегічних цінностей,
таких, як результати НДР або технічне ноу�хау;
патенти; назви брендів; придбання місцевих та
інших ліцензій; а також забезпечення доступу до
постачальницьких чи дистриб'юторських ме�
реж". Варто подивитися на сучасну Японію, яка
зробила ставку на патентну систему як основ�
ний засіб для розвитку національної економіки.
Це допомогло їй в одержанні іноземних прямих
інвестицій і обміні технологіями під час пе�
рехідного періоду від країни, що розвивається,
до розвиненої та провідної у світі.
Ще одним впливовим економічним важелем
стимулювання процесу введення ОІВ у госпо�
дарський обіг є збільшення вартості компанії.
За даними ВОІВ від 50 до 80 % вартості, ство�
реної фірмою, породжується інтелектуальним
капіталом, а не традиційними матеріальними
цінностями. Це питання набуває особливої ак�
туальності в контексті приватизації. За дослі�
дженнями ВОІВ було виявлено багато негатив�
них прикладів, коли вартість об'єктів інтелек�
туальної власності занижувалась або зовсім не
оцінювалася при ухваленні рішень стосовно
приватизації об'єктів чи при проведенні прива�
тизації відповідних об'єктів.
Об'єкти інтелектуальної власності, як пока�
зує світовий досвід, можуть значною мірою
підвищувати ринкову вартість компанії. Ве�
лика частина ринкової вартості ряду компаній
(таких, як "Walt Disney", "Місrosoft" та "Р&G"),
міститься в ОІВ, що їм належать. Наявні дані
свідчать, що понад 80 % вартості кожної з цих
трьох компаній пов'язано з інтелектуальною
власністю та нематеріальними активами.
Наприклад, стверджується, що фірма "Місro�
soft" за залишковою вартістю основного капі�
талу оцінюється в 90 млрд. дол. США. Однак
вартість її ринкової капіталізації становить
майже 270 млрд. дол. США. Основна сума до�
даткових 180 млрд. дол. США утворюється за
рахунок ОІВ, включаючи торговельні марки,
винаходи, комерційну таємницю й ноу�хау.
У листопаді 1997 року компанія "Техаs Іnstru�
ments" сплатила неймовірну суму в 395 млн. до�
ларів США за маленьку каліфорнійську фірму
"Аmati Соmmunісаtіоns", засновану професором
Чіоффі при Стенфордському університеті, че�
рез те, що остання володіла 25�ма ключовими
патентами, які стосуються технології цифрової
абонентської лінії (DSL). Ці патенти компанія
"Техаs Іnstruments" розглядала як критично
важливі для виходу на ринок DSL.
Важелем економічного стимулювання про�
цесу створення та введення ОІВ у господарсь�
кий обіг також є підтримка державою винахід!
ницької інноваційної діяльності. Досвід таких
країн, як Велика Британія, Австрія, Нідерлан�
ди, Франція, Швеція, Швейцарія, США і Япо�
нія вказує на урядову допомогу та стимулю�
вання винахідницької інноваційної діяльнос�
ті. Основними формами стимулювання малих
і середніх підприємств, а також окремих нова�
торів є: пряме фінансування, що досягає 50 %
від витрат на створення нової продукції й тех�
нологій (Франція, США); надання позик, у
тому числі без виплати відсотків (Швеція);
дотації (практично всі країни); створення
фондів впровадження інновацій з урахуван�
ням можливого ризику (Велика Британія, Ні�
меччина, Швейцарія, Нідерланди); безпово�
ротні позики на впровадження нововведень,
які досягають 50 % від витрат (Німеччина);
відстрочка сплати мита чи звільнення від неї,
якщо винахід стосується економії енергії
(Австрія); безкоштовні патентні послуги (Ні�
дерланди, в деяких випадках Німеччина). Ці
заходи вважаються суттєвим досягненням
урядів зазначених країн щодо управління ін�
новаціями.
Ще одним впливовим важелем стимулю�
вання процесу створення та введення ОІВ у
господарський обіг за світовим досвідом мож�
Правова охорона інтелектуальної власності
Наука та інновації. № 4, 200830
Правова охорона інтелектуальної власності
Наука та інновації. № 4, 2008 31
на вважати утримання висококваліфікованого
персоналу. Для збереження та укріплення
своєї конкурентоспроможності компаніям не�
обхідно відповідати вимогам ринку. Це означає,
що товари та послуги теж мають відповідати
ринковим потребам. У третьому тисячолітті то�
вари та послуги будуть також виробляти люди
та робітники, які сприяють задоволенню потреб
споживачів і перетворюються для компанії в
цінні активи, а їх цінність буде зберігатися ще
тривалий час. Людський ресурс — це такий ак�
тив, що сприяє успіху компанії через задоволен�
ня потреб ринку. У разі втрати компанією своїх
ринкових переваг і падіння попиту на її про�
дукцію цінність людських активів, здатних роз�
робити нові стратегії, послуги, технічні рішення
та технології і вплинути на ринок, безмежно
зростає. Професійну кваліфікацію характеризу�
ють дії, що здійснюються людиною на робочому
місці. Тому компанія має здійснювати оцінку
персоналу з метою наявності в особи достатньо�
го розуміння, навичок і знань для успішного
виконання відповідної роботи. Робітники ком�
панії, які мають значні знання, здатні створю�
вати чи виявляти ОІВ, завдяки чому вони отри�
мують відповідний відсоток роялті, підвищують
цінність компанії. Найкращим прикладом цього
є президент "Місrosoft" Білл Гейтс. Втрата його
не тільки дорого обійдеться компанії "Місro�
soft", але може докорінно змінити хід рево�
люції в сфері комунікацій. Інший приклад —
президент "Virgin Group" Річард Бренсон.
Більшість аналітиків не уявляють собі "Virgin
Group" без Бренсона, і їм важко визначити йо�
го вплив на цінність компанії.
У будь�якій компанії завжди є свої ключові
фігури, відсутність або втрата яких негативно
позначиться на роботі компанії в цілому. Якщо
висококваліфікований фахівець залишає ком�
панію, то разом з ним компанія втрачає його
ноу�хау. Щоб знову отримати "втрачені" ноу�
хау, компанія буде змушена нести значні фі�
нансові витрати. Яскравим прикладом такої
ситуації стала втрата після розпаду СРСР
воєнно�промисловим комплексом Росії багать�
ох висококваліфікованих фахівців, які за від�
сутності виплати їм роялті перейшли до фірм,
створених за участю іноземних компаній.
Ще одним аспектом необхідності утриман�
ня висококваліфікованого персоналу є те, що
компанія займається безперервним навчанням
персоналу і витрачає на це свої кошти. Якщо
людей розглядати як корпоративний капітал,
то навчання — це спосіб збільшення цього ка�
піталу. Втрата підготовленого професіонала
для компанії може призвести до збитків не
тільки за рахунок втрати ноу�хау, але й за ра�
хунок ресурсів, витрачених на його навчання.
Таким чином, основними важелями стиму�
лювання процесу введення ОІВ у господарсь�
кий обіг за світовим досвідом слід вважати
такі:
умови конкурентної боротьби;
ідентифікація виробника продукції на рин�
ку;
отримання доходів від використання ОІВ;
отримання (залучення) інвестицій;
збільшення вартості компанії;
підтримка державою винахідницької інно�
ваційної діяльності;
утримання висококваліфікованого персо�
налу.
На підставі проведеного аналізу можна зро�
бити важливі для України висновки стосовно
введення ОІВ у господарський обіг у контекс�
ті її членства в СОТ:
по!перше, сьогодні об'єкти інтелектуальної
власності стають для іноземних компаній
мірою їхньої життєздатності та ефективності
функціонування в майбутньому;
по!друге, світова економіка поступово перет�
ворюється на економіку, засновану на ідеях і
знаннях, у рамках якої інтелектуальна власніс�
ть стає однією з головних цінностей і потужним
інструментом економічного зростання;
по!третє, забезпечення своєчасної реєстрації
та захисту інтелектуальної власності є своєчас�
ним і необхідним кроком, особливо для недер�
жавного сектора економіки, який активно роз�
вивається.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2488 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:35Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жарінова, А.Г. Мосов, С.П. 2008-11-20T16:16:23Z 2008-11-20T16:16:23Z 2008 Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2488 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Правова охорона інтелектуальної власності Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності Ukraine's Membership at WTO: World Tendencies in Sphere of Intellectual Property Usage Article published earlier |
| spellingShingle | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності Жарінова, А.Г. Мосов, С.П. Правова охорона інтелектуальної власності |
| title | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| title_alt | Ukraine's Membership at WTO: World Tendencies in Sphere of Intellectual Property Usage |
| title_full | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| title_fullStr | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| title_full_unstemmed | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| title_short | Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| title_sort | членство україни в сот: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності |
| topic | Правова охорона інтелектуальної власності |
| topic_facet | Правова охорона інтелектуальної власності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2488 |
| work_keys_str_mv | AT žarínovaag členstvoukraínivsotsvítovítendencíívsferívikoristannâíntelektualʹnoívlasností AT mosovsp členstvoukraínivsotsvítovítendencíívsferívikoristannâíntelektualʹnoívlasností AT žarínovaag ukrainesmembershipatwtoworldtendenciesinsphereofintellectualpropertyusage AT mosovsp ukrainesmembershipatwtoworldtendenciesinsphereofintellectualpropertyusage |