Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25030 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) / М.А. Жидков // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 124-128. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860043906147680256 |
|---|---|
| author | Жидков, М.А. |
| author_facet | Жидков, М.А. |
| citation_txt | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) / М.А. Жидков // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 124-128. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
Жидков М.А.
СУЧАСНІ МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ НА ПРИКЛАДІ
СУДАКСЬКОГО РЕГІОНУ
124
Жидков М.А.
СУЧАСНІ МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ
КРИМ НА ПРИКЛАДІ СУДАКСЬКОГО РЕГІОНУ
(соціологічний аспект)
Насиченість конфесійного простору України, різноманітність його складових свідчить, з одного боку,
про високу міру релігійної свободи, досягнутої в країні за роки демократичних перетворень, з іншого, така
свобода створює передумови для виникнення та загострення міжконфесійних суперечностей та конфліктів
[1]. У певній мірі міжконфесійні суперечності та конфлікти є віддзеркаленням загальних процесів, що про-
тікають в соціально-економічній, політичній і духовній сферах українського суспільства: протиборства різ-
них політичних і соціальних сил і тенденцій, боротьби за переділ власності та сфер впливу в економіці, в
міжнаціональних і міжконфесійних відносинах. Тому, сьогодні особливої актуальності набувають дослі-
дження міжконфесійних відносин, які складаються в тих чи інших регіонах України, оскільки саме на цьо-
му рівні виявляється специфіка державно-конфесійних відносин, яка обумовлена культурно-історичними та
етноконфесійними відмінностями суб'єктів України.
Міжконфесійні відносини, які останнім часом складаються в Автономній Республіці Крим, все більше
привертають до себе увагу політологів, філософів, соціологів. Це пояснюється насамперед тим, що порів-
няно з іншими регіонами України ця територія відрізняється вищим ступенем динамізму соціокультурних
процесів та їх надмірною політизованістю. Автономію постійно стрясають не тільки політичні, але й серйо-
зні міжконфесійні конфлікти, до яких, так чи інакше, виявляється залученою влада [2]. Нерідко спостеріга-
ються етнофобські та ксенофобські настрої, які виявляють крайню небезпеку для стабільного суспільно-
політичного розвитку автономії. Відомі випадки конфліктів і навіть тривалого протистояння різних релігій-
них конфесій.
Сьогодні конфесійний простір Автономної Республіки Крим формується головним чином носіями пра-
вославної та мусульманської релігій. Окрім цього, як свідчать дослідження, православ'я та мусульманство
сприймаються у населення не тільки як власне релігійна система, а як природне культурне середовище, на-
ціональний спосіб життя [3]. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що саме діалог православ'я та іс-
ламу є головною структурною складовою міжконфесійних відносин в автономії.
Особливо гостро міжконфесійні відносини між православ’ям та ісламом склалися в Судакському регіо-
ні, який з самого початку, через історичну специфіку свого становлення й розвитку, формувався як багато-
національний і багатоконфесійний за складом населення регіон. Саме тому, з метою вивчення сучасного
стану міжконфесійних відносин, цей регіон був обраний для проведення соціологічного дослідження [тут і
далі – 4].
Соціологічне опитування місцевих мешканців проводилося з 28 лютого по 3 вересня 2008 року. У ньо-
му прийняли участь 559 респондентів (державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування Су-
дакського регіону, працівники культури, студенти, викладачі, працівники охорони здоров'я, духовенство).
Вибіркова сукупність проведена відповідно до статево-вікових параметрів, етнічної приналежності, соціа-
льного та освітнього статусу населення досліджуваного регіону.
Національний склад опитуваних відображений у таблиці 1.
Таблиця 1.
№
п/п Національність %
1. Росіяни 55,46
2. Українці 18,96
3. Кримські татари 23,97
4. Молдавани 0,36
5. Марі 0,54
6. Білоруси 0,54
7. Поляки 0,18
Робочою гіпотезою дослідження розглядалася теза про невисокий рівень напруженості між носіями
православної та мусульманської релігій.
Одним із завдань дослідження було вивчення питання, пов'язаного із знанням респондентами Закону
України «Про свободу совісті та релігійні організації». Опитування засвідчило, що із законом всебічно
ознайомлені лише 4,29% опитаних, у загальних рисах – 47,05%, майже кожен другій респондент (48,66%) з
цим законом взагалі не ознайомлений.
66,01% респондентів не допускають якої-небудь можливості обмеження прав громадян за ознакою
приналежності до тієї або іншої релігії, але кожен п’ятий опитаний (21,47%) допускає таку можливість.
Відповіді респондентів на питання: «Що, на Ваш погляд, заважає збереженню доброзичливих відносин осіб
різних національностей, релігійних конфесій і організацій один до одного?» розподілилися (по мірі убуван-
ня) таким чином:
– відсутність цілісної національної політики держави – 36,31%;
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
125
– національна зарозумілість, ксенофобія і націофобія – 29,52%;
– політичні ігри у вищих ешелонах влади України та органах влади Автономної Республіки Крим –
26,83%;
– відсутність у людей етики та культури міжнаціональних і міжконфесійних відносин – 21,47%;
– відсутність з боку держави допомоги представникам корінних народів і національних меншин в розви-
тку й збереженні соціального та культурного місця існування – 16,99%;
– неповага до представників інших національностей, їх культури, звичаям, традиціям, обрядам і мовам –
16,10%;
– небажання органів представницької і виконавчої влади Автономної Республіки Крим вникати в про-
блеми міжнаціональних і міжконфесійних відносин, і надавати допомогу в їх рішенні – 14,31%;
– незнання мов і культури представників інших національностей – 8,94%;
– однобічний, виборчий підхід органів влади в процесі вирішення проблем міжнаціональних і міжконфе-
сійних відносин – 8,94%;
– прояв різних форм несправедливості та насильства у сфері міжнаціональних і міжконфесійних відносин
– 7,16%;
– тиск з боку політичних партій, суспільно-політичних рухів і організацій – 4,47%;
– некоректні дії окремих духовних осіб до представників інших національностей, релігійних конфесій і
організацій, формування негативного відношення до них з боку віруючих – 4,11%.
41,68% респондентів вважають, що місцеві органи влади в процесі вирішення тих чи інших питань,
пов’язаних з діяльністю різних конфесій, суворо дотримуються їх рівноправ'я, у той же час кожен третій
опитуваний (33,10%) з цим не згоден. Важко з відповіддю – 25,22%.
Практично, кожен другий респондент (46,87%) вважає, що в регіоні існує (20,39%) або, швидше за все
існує (26,48%) протистояння між православною та мусульманською релігіями. 41,14% опитаних не поді-
ляють цієї думки, для 11,99% респондентів важко було відповісти на це запитання. Між тим, дві третини
опитаних (66,55%) оптимістично оцінюють міжконфесійну ситуацію, що склалася в регіоні, вважаючи, що
її можна змінити на краще.
Відповіді на питання: «Чи відбулись зміни в Судакському регіоні за останні п'ять років у відносинах
між людьми, що представляють різні віросповідання?» відображені у таблиці 2.
Таблиця 2.
№
п/п Відповіді %
1. Відносини були й залишаються спокійними 22,54
2. Відносини були спокійними, але за останні 5 років стали напруженими 18,60
3. Відносини були напруженими, але за останні роки нормалізувалися 18,60
4. Відносини були й залишаються напруженими 25,22
5. Важко відповісти 15,03
Майже кожен четвертий (24,33%) респондент у найближчі п'ять років чекає поступового ослаблення
напруженості в міжконфесійних відносинах. Між тим, 19,50% опитаних вважають навпаки, що відбудеться
її посилення. 17,35% – впевнені, що суперечності в міжконфесійних відносинах збережуться на колишньо-
му рівні. 38,82% опитаним було важко дати відповідь.
59,04% респондентів вважають, що мусульманська релігія цілком вписується (32,92%) або, швидше за
все, вписується (26,12%) в традиції та звичаї, що склалися в регіоні. Кожен п’ятий опитуваний (20,22%) не
розділяє цієї точки зору, вважаючи, що дана релігія швидше за все не вписується в місцеві традиції та зви-
чаї. З відповіддю важко – 20,75%.
Одним із завдань дослідження було вивчення якості та рівня довіри отримуваній інформації про міжко-
нфесійні відносини в регіоні. На питання: «Чи задовольняє особисто Вас обсяг отримуваної інформації про
міжконфесійні відносини в регіоні?» позитивно відповіли 30,23% респондентів. У той же час, більш ніж по-
ловина (55,28%) опитуваних не задоволені обсягом отримуваної інформації. Мешканці регіону отримують
інформацію про міжконфесійні відносини переважно із засобів масової інформації (52,95%). Далі йдуть:
особисті спостереження (21,29%), випадкові джерела (10,20%), колеги по роботі (5,55%), друзі та родичі
(5,37%), тощо.
За даними соціологічного опитування щодо рівня довіри засобам масової інформації, то їй повністю
довіряють (10,20%), чи швидше за все довіряють (35,60%) – 45,80% опитуваних. З недовірою відносяться –
36,14% респондентів, мотивуючи це тим, що:
– засоби масової інформації нерідко виконують певне політичне або соціальне замовлення – 35,15%;
– ця інформація цілеспрямована і, нерідко, розповсюджується на користь тієї або іншої релігійної органі-
зації – 24,75%;
– такі повідомлення поверхневі, без аналізу, не розкривають глибинних процесів міжконфесійних відно-
син – 22,28%;
– ці повідомлення не об'єктивні, виборчі, та досить часто розповсюджуються на користь тих або інших
політичних сил або суспільно-політичних рухів – 17,82%.
На думку 44,18% опитуваних, релігійні організації, що діють на території Судакського регіону сприя-
ють зміцненню миру й взаєморозумінню між людьми різних національностей і віросповідань. Разом з тим
кожен третій респондент (33,99%) цієї думки не поділяє. Більш того, за результатами опитування вияви-
Жидков М.А.
СУЧАСНІ МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ НА ПРИКЛАДІ
СУДАКСЬКОГО РЕГІОНУ
126
лось, що в регіоні коефіцієнт ефективності співпраці між різними релігійними організаціями складає всього
29,86%.
Насторожує також те, що на думку 23,08% респондентів, в регіоні мають місце екстремістські або ра-
дикальні релігійні течії. Більшість опитуваних (73,17%) негативно відносяться до таких течій, вважаючи,
що вони створюють напруженість, протистояння в суспільстві та загрозу миру. Між тим, 5,01% – позитивно
відносяться до подібних течій, мотивуючи це тим, що «треба ж якось захищати свої релігійні інтереси».
48,30% респондентів вказали на те, що їм відомі випадки нав'язування громадянам іншої віри, причому
84,79% опитуваних категорично проти такого нав'язування.
Одним із завдань дослідження було з’ясування конфліктогенного потенціалу релігійного чинника та рі-
вень релігійної толерантності в регіоні, вивчення відношення респондентів до людей, що сповідають іншу
релігію, віру. За даними опитування кожен другий респондент (49,19%) відноситься до таких людей добро-
зичливо, з розумінням. 31,48% – вважають, що «перед Богом всі рівні», 9,48% опитаних відносяться до та-
ких людей з байдужістю. Де-хто – з недовір'ям (4,29%), або вбачають в них небезпеку (2,33%).
37,57% опитаних переконано, що віруючі не повинні захищати свої релігійні інтереси, мотивуючи це
тим, що «для цього існує влада, яка й повинна цим займатися». У той же час, 27,91% респондентів вважа-
ють, що віруючі повинні захищати свої релігійні інтереси, однак, вони «особисто не готові брати участь в
таких акціях». Ще 18,43% – якщо знадобиться, готові до активних дій (брати участь в мирних акціях проте-
сту, масових мітингах). Слід зазначити, що шість респондентів (1,07%), якщо знадобиться, будуть брати
участь в озброєних діях, спрямованих на захист своїх релігійних інтересів.
Дані соціологічного опитування свідчать, що населення регіону по-різному відноситься до зведення ре-
лігійних символів за межами культових будівель і установ. Так, 23,43% респондентів відносяться до цього
позитивно, ще 13,24% також позитивно, але тільки в тому випадку «якщо їх зводять на території приват-
них володінь, а не на землі, яка належить територіальній громаді». В той же час, 44,90% опитаних з цим
не згодні, вважаючи, що це може привести до зіткнення інтересів різних конфесій, та як результат до їх
протистояння.
Більш ніж половина респондентів (54,92%) вважає, що установка в односторонньому порядку яких-
небудь культових символів-пам'ятників, пам'ятних знаків, підкреслює домінування однієї релігійної конфе-
сії над іншою, 35,96% – дане твердження не поділяють.
75,32% опитаних не проти будівництва на території Судакського регіону нових храмів, мечетей, інших
культових споруд. Однак, проти подібного будівництва висловилися 20,75% респондентів, мотивуючи це
тим, що культових будівель і споруд в регіоні достатньо.
Щодо заклику муедзина молитися, з використанням звукопосилювальної апаратури, в цілому позитив-
но відносяться 40,79% опитаних. Ще 22,18% респондентів також не проти цього, але тільки в тому випадку,
коли заклики до молитви звучать без такої апаратури. В той же час, кожен четвертий респондент (25,76%)
відноситься до цього негативно.
Абсолютна більшість респондентів (94,28%) не заперечують проти звучання вранці та ввечері (в період
богослужіння) церковних дзвонів, лише 5,72% опитаних з цим не згодні.
В ході соціологічного опитування респондентам було запропоновано оцінити свої знання з православ-
ної та мусульманської релігій. Самооцінка знань населення представлена у таблиці 3.
Таблиця 3. Самооцінка знань з православної та мусульманської релігій
№
п/п Оцінка рівня знань про релігію Православ’я Іслам
1. Як цілком достатні 33,27% 25,76%
2. Швидше, як достатні, ніж навпаки 26,83% 18,25%
3. Швидше, як недостатні, ніж достатні 16,99% 19,86%
4. Як недостатні 16,10% 25,22%
5. Не вважають обов'язковими знати про цю релігію 2,68% 8,77%
6. Важко відповісти 4,11% 2,15%
Порівняльний аналіз приведених даних свідчить, що 60,10% опитаних, в цілому, оцінюють свої знання
про православну релігію як достатні, щодо знання про мусульманську релігію – 44,01% респондентів. Як
недостатні – 35,77% і 53,85% відповідно.
Респондентам було також запропоновано визначитися у виборі навчальних дисциплін, які, на їх погляд,
було б доцільно викладати в школах Автономної Республіки Крим. Велика частина опитаних (59,21%) від-
дала перевагу вивченню в школах автономії «Історії релігій». 16,99% – вважають, що в школах необхідно
викладати три навчальні дисципліни – «Основи православної культури», «Основи ісламської культури», а
також «Історію релігій». 7,33% – «Основи православної культури», 2,33% – «Основи ісламської культури».
8,41% опитаних взагалі негативно відносяться до цього, виходячи з того, що «Україна – світська держава,
а школа, згідно Конституції, відокремлена від церкви».
На питання: «Як Ви вважаєте, чи необхідно проводити в Судакському регіоні коректну й неупередже-
ну пропаганду знань про православну та мусульманську релігії, носіїв інших віросповідань?» позитивно ви-
словилися 73,52% опитаних.
Відношення опитуваних до релігії, до того чи іншого віросповідання, а також частота відвідування бо-
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
127
гослужінь відображені в таблицях 4,5,6.
Таблиця 4. Відношення до релігії
№
п/п Відповіді %
1. Вважаю себе віруючим 66,01
2. Коливаюся між вірою в Бога й невірою, але все-таки ближче до віри 21,11
3. Коливаюся між вірою в Бога й невірою, але швидше схиляюся до невіри 0,72
4. Не вважаю себе ні віруючим, ні невіруючим, питання релігії і атеїзму мене не цікавлять 3,22
5. Вважаю себе невіруючим (нерелігійним) 2,33
6. Переконаний атеїст 1,43
7. Важко відповісти 5,19
Таблиця 5. Відношення до того чи іншого віросповідання
№
п/п Віросповідання %
1. Іслам 24,33
2. Українська православна церква (Московського патріархату) 49,19
3. Українська православна церква Київського патріархату 13,77
4. Українська автокефальна православна церква 0,72
5. Євангельські християни-баптисти 0,89
6. Християни віри євангельської 0,54
7. Євангельські християни 1,07
8. Свідки Ієгови 0,36
9. Не відносять себе ні до однієї з релігій 9,12
Таблиця 6. Відвідування богослужінь
№
п/п Частота відвідувань %
1. Раз на тиждень і частіше 11,27
2. Один – двічі на місяць 12,88
3. Кілька разів на рік 31,84
4. Раз на рік і рідше 10,02
5. Тільки для здійснення окремих обрядів (хрещення, відспівування, тощо) 14,67
6. Не відвідую 19,32
Відповіді респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, що в першу чергу необхідно зробити для того,
щоб в Автономній Республіці Крим встановився міжнаціональний і міжконфесійний мир?» розподілилися
(по мірі убування) таким чином:
– органам представницької і виконавчої влади Автономної Республіки Крим суворо дотримуватись чин-
ного законодавства із забезпечення рівних прав і свобод всіх громадян України, що проживають в авто-
номії, незалежно від їх національної приналежності або віросповідання – 44,36%;
– органам влади Автономної Республіки Крим, місцевим органам влади вести цілеспрямовану роз'ясню-
вальну і просвітницьку роботу з населенням (як на республіканському, так і на регіональному рівні),
пов'язану з історією релігійних і світських рухів, культурою етносів, що проживають на півострові –
12,70%;
– розробити концепцію державно-конфесійних відносин в Україні та на її основі прийняти відповідні но-
рмативно-правові акти Автономної Республіки Крим в частині міжконфесійних відносин – 10,73%;
– забезпечити рівні умови для проведення релігійних, культових процедур, представникам всіх зареєст-
рованих в Автономній Республіці Крим конфесій – 8,94%;
– надати можливість вивчення учням шкіл, студентам вузів історії, культури, релігій представників наці-
ональностей, що проживають в Автономній Республіці Крим – 8,23%;
– не допускати втручання політичних партій, суспільно-політичних організацій в діяльність релігійних
конфесій, закріпити в законодавстві України ці положення – 5,37%;
– важко з відповіддю – 9,66%.
Таким чином, спираючись на дані соціологічного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Показник рівня релігійності в Судакському регіоні свідчить про те, що місцеві мешканці в тому або ін-
шому ступені потребують задоволення певних релігійних потреб. З погляду створення умов для задо-
волення вказаних потреб, це повинно стати предметом безпосередньої турботи не тільки релігійних об'-
єднань, а також уваги та пошани з боку органів місцевого самоврядування, установ культури, освіти,
тощо.
2. Забарвлена в конфесійні кольори політична боротьба, ще більше активізує міжрелігійні суперечності.
Звідси зрозуміло, що для збереження суспільно-політичної стабільності в регіоні важливо досягати
встановлення цивілізованих відносин між конфесіями. Щодо місцевих органів влади, то вони повинні
вести постійний міжрелігійний діалог.
3. Приведені дані свідчать, що в регіоні, на рівні суспільно-психологічному, в безпосередніх відносинах
між людьми, що дотримуються різних релігійних або світоглядних орієнтацій, спостерігається високий
Жидков М.А.
СУЧАСНІ МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ НА ПРИКЛАДІ
СУДАКСЬКОГО РЕГІОНУ
128
рівень взаємної толерантності та доброзичливості. Це стало можливим, завдяки наявності у населення
відчуття пошани та терпимості по відношенню до людей, які сповідають іншу віру. У відповідях респо-
ндентів не простежується конфліктогенний потенціал релігійного чинника. Усе це дозволяє прийти до
висновку, що окремі випадки прояву напруженості та навіть конфліктні ситуації, які часом виникали
або виникають в регіоні, ініціюються не пересічними віруючими, а унаслідок некоректних дій окремих
політичних сил, чи духовних осіб.
Підтвердженням релігійної толерантності можуть також слугувати такі дані: 66,01% респондентів від-
кидають можливість якого-небудь обмеження прав громадян за ознакою приналежності до тієї або іншої
релігії. Значна кількість опитаних (56,89%) не мають нічого проти діяльності будь-яких офіційно зареєстро-
ваних релігійних об'єднань на території регіону. 75,32% опитаних не заперечують проти будівництва в регі-
оні нових храмів, мечетей, інших культових споруд.
4. В цілому, міжконфесійні відносини в Судакському регіоні, на даний час, залишаються спокійними. По-
ки вдається уникати гострих конфліктів на релігійному ґрунті, не допускати відкритої міжрелігійної
конфронтації.
Отже, для забезпечення в Судакському регіоні релігійної толерантності, недопущення виникнення й за-
гострення міжконфесійних суперечностей і конфліктів органам місцевого самоврядування, насамперед, по-
трібно дотримуватися законодавства України про свободу совісті та релігійні організації, проводити корек-
тну та неупереджену пропаганду знань про православну та мусульманську релігії, носіїв інших віроспові-
дань. Усе це дозволить забезпечити спокійним і контрольованим стан межконфесійних відносин у регіоні.
Джерела та література
1. Рублюк О. Перспективи реформування державно-церковних відносин
//http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=227
2. Касьяненко Н. Как избежать конфликтов? Правовой аспект межконфессиональных отношений в Крым-
ской автономии
3. //http://www.day.kiev.ua/58832/
4. Швець О. Сучасні тенденції формування етноконфесійного простору Криму
//http://www.niss.gov.ua/book/Vlasyuk_mon/04-6.pdf
5. Звіт про проведення соціологічного опитування мешканців Судакського регіону щодо питань міжкон-
фесійних відносин від 23.04.2008 року.
Мараховська Г.Я.
АКСІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
На початку ХХІ століття загальновизнано, що глобалізація є „найважливішим процесом сучасності”
[15:12 ]. Опису цього нового та незвичайного явища присвячено багато літератури [ 2; 3; 4; 7; 9; 12; 13; 14;
15; 17; 18 ]. В більшості джерел під „глобалізацією”, як зазвичай, розуміється економічна інтеграція. Більш
глибокий аналіз цього явища, однак, показує, що хоча глобалізація, безперечно, є інтеграцією (об’єднанням,
уніфікацією і т.п. ), але ця інтеграція особливого роду, якого до останньої чверті ХХ століття не знала істо-
рія. Самі по собі інтеграційні процеси в історії людства відомі давно: політична інтеграція (імперія Алекса-
ндра Македонського в ІV столітті до н.е.), економічна (Ганзейський союз в 11 – 17 ст. ), соціокультурна (
духовне об’єднання Західної Європи під владою римського папи в 11 – 14 ст. ). Однак ці процеси або зовсім
не були пов’язані один з одним, або були слабо пов’язані, протікали незалежно один від одного, не заволі-
кали в свій потік всі прошарки населення і не розповсюджувались на всю земну кулю ( тобто не мали пла-
нетарного характеру ). На відміну від інтеграційних процесів в минулому глобалізація є таким інтеграцій-
ним процесом, який характеризується наступними ознаками:
1) багатоаспектністю – співвідношенням економічної, політичної та соціокультурної інтеграції;
2) масовістю ( „демократичністю” ) – залученням в інтеграційний процес і тенденція до активної участі
в цьому процесі всіх соціальних прошарків;
3) планетарністю – тенденціэю до розповсюдження зазначених інтеграційних процесів на всю земну
кулю („інтеграція без кордонів” ).
Більшість країн початку ХХІ століття розвивається під „прапором” глобалізації та інформатизації.
Сформовані в останню чверть ХХ століття міжнародні організації різноманітних типів – 40000 ТНК (
транснаціональних корпорацій ), 20000 неурядових міжнародних організацій, 3000 міжурядових міжнарод-
них організацій та їх багатьох дочірніх філіалів і т.д. і т.п. є лише яскравим підтвердженням на користь
останнього твердження [ 3, с.5 – 8 ].
Взагалі, глобалізація – це діалектичний процес, у якому співіснують тотожність та відмінність, універ-
салізм та партикуляризм, задаються нові кордони та виміри світового розвитку.
Глобалізм – це є ніщо інше, як усвідомлення універсальної значимості соціальної системи – людства в
різноманітних аспектах його функціонування
( економічному, політичному, науково-технічному, культурному і т. п. ).
Становище людини в умовах сучасного науково-технічного розвитку та культурних змін показує, що
http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=227
http://www.day.kiev.ua/58832/
http://www.niss.gov.ua/book/Vlasyuk_mon/04-6.pdf
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25030 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:13Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жидков, М.А. 2011-07-31T17:13:51Z 2011-07-31T17:13:51Z 2008 Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) / М.А. Жидков // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 124-128. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25030 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) Жидков, М.А. Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| title | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) |
| title_full | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) |
| title_fullStr | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) |
| title_full_unstemmed | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) |
| title_short | Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (соціологічний аспект) |
| title_sort | сучасні міжконфесійні відносини в автономній республіці крим на прикладі судакського регіону (соціологічний аспект) |
| topic | Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25030 |
| work_keys_str_mv | AT židkovma sučasnímížkonfesíinívídnosinivavtonomníirespublícíkrimnaprikladísudaksʹkogoregíonusocíologíčniiaspekt |