Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25046 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень / Л.І. Супричова, В.І. Засухіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 56-58. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25046 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Супричова, Л.І. Засухіна, В.І. 2011-07-31T18:00:53Z 2011-07-31T18:00:53Z 2008 Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень / Л.І. Супричова, В.І. Засухіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 56-58. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25046 ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| spellingShingle |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень Супричова, Л.І. Засухіна, В.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| title_full |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| title_fullStr |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| title_full_unstemmed |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| title_sort |
спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств ар крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень |
| author |
Супричова, Л.І. Засухіна, В.І. |
| author_facet |
Супричова, Л.І. Засухіна, В.І. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2008 |
| language |
Russian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25046 |
| citation_txt |
Спеціалізація і концентрація сільскогосподарських підприемств АР Крим в розрізі вирощування багаторічних насаджень / Л.І. Супричова, В.І. Засухіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 56-58. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT supričovalí specíalízacíâíkoncentracíâsílʹskogospodarsʹkihpídpriemstvarkrimvrozrízíviroŝuvannâbagatoríčnihnasadženʹ AT zasuhínaví specíalízacíâíkoncentracíâsílʹskogospodarsʹkihpídpriemstvarkrimvrozrízíviroŝuvannâbagatoríčnihnasadženʹ |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:08Z |
| _version_ |
1850522459938226176 |
| fulltext |
Срібний В.І.
ПОДОЛАННЯ ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ ЗАГРОЗ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
56
управління функціонуванням господарського комплексу країни, тоді як на макрорівні можуть бути зосере-
джені функції по протидії зовнішнім загрозам, а також забезпеченню узгодження економічних інтересів
окремих регіонів з тим, щоб не порушувалася економічна рівновага в рамках економіки країни в цілому, а
також не допустити нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів.
Забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні передбачає забезпечення соціально-
економічного розвитку, раціональне і ефективне користування, збільшення темпів зростання регіональної
економіки і формування власної функціональної економічної бази.
IV. Висновки. Економічна безпека регіону є сукупністю поточного стану, умов і чинників, що характе-
ризують стабільність і поступальність розвитку регіональної економіки, певної незалежності і інтеграції з
національною економікою, що виказується в наступних її проявах: можливості проводити власну економіч-
ну політику в рамках держави за рахунок формування власної дієздатної економічної бази; здібності своє-
часно реагувати на виникаючі загрози регіонального і державного характеру; можливості здійснювати ве-
ликі економічні заходи щодо невідкладних соціально небезпечних ситуацій на території, пов'язаним з лока-
льними економічними лихами або економічними помилками на рівні держави; здібності на договірній ос-
нові надавати допомога суміжним територіям, незбалансована економічна ситуація яких може негативно
відобразитися на економічних інтересах регіону; можливості стабільно підтримувати відповідність існую-
чих на території економічних нормативів загальноприйнятим в світовій практиці (або директивно затвер-
дженим для даного регіону в конкретний період часу), що дозволило б забезпечити гідний рівень життя
населення.
Для формування ефективної державної політики, скорочення відмінностей в соціально-економічному
розвитку регіонів і виробленні єдиних стандартів визначення ефективності перетворень, що проводяться в
регіонах, необхідне забезпечення економічної безпеки регіонів, що дозволить ефективно користування по-
тенціал кожного регіону. А це, в свою чергу, дасть можливість створити сприятливе середовище для розви-
тку підприємницької діяльності і поліпшення інвестиційного клімату, збалансованішої державної політики.
Джерела та література
1. Концепція економічної безпеки України // Економіст. – 1998. – №7/9. – С.63-82.
2. Шаваєв А.Г. Система борьбы с экономической разведкой. – М. Издательский дом «Правовое просве-
щение», 2000. – 240 с.
3. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпе-
чення. – К.; 2001. – 309 с.
4. Пастернак – Таранущенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення. Підручник
для державних службовців, науковців, студентів і аспірантів вищих навчальних закладів економічного
профілю / За ред. професора Богдана Кравченка. – К.: “Кондор”, 2002. – 302 с.
5. Агапова Т.Н. Методика и инструментарий для мониторинга экономической безопасности региона //
Вопросы статистики. – 2001. – №2. – С. 45.
6. Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федера-
ції: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А. І. Сухорукова.– К.: НІУРВ, 2000.– С. 11–39.
Супричова Л.І., Засухіна В.І.
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ І КОНЦЕНТРАЦІЯ СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЕМСТВ АР КРИМ В РОЗРІЗІ ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ
НАСАДЖЕНЬ
Постановка проблеми. Особливо важливими для покращення харчування людей є розвиток деяких га-
лузей народного господарства, особливо галузей сільськогосподарського виробництва.
В даний час садівництво і виноградарство знаходяться в стані крайнього занепаду. Садівничі і виногра-
дарські підприємства, а також - споживачі садівничої продукції і винограду, які приносили в минулому ве-
ликі доходи економіці Криму і України, дійшли до критичного стану. Вони не можуть забезпечити норма-
льну діяльність своїх трудових колективів. Вимушені скорочувати виробництво, залишаючи без роботи
кваліфікованих робітників і фахівців. В основі кризи цих галузей лежить комплекс причин макроекономіч-
них, фінансово-економічного, організаційно-технологічного і матеріально-технічного характеру. Втрата
ринків збуту в найближчому зарубіжжі і, як наслідок, скорочення експорту плодів і продуктів їх переробки
за межі країни призвело до поступового зниження площ садів і виноградників. При цьому байдуже відно-
шення з боку державних органів дозволило наситити вітчизняний ринок низькоякісною дешевою продукці-
єю. Якщо не зупинити цю тенденцію, то найближчим часом держава втратить можливість поповнити спи-
сок продукції, що йде на експорт і на задоволення внутрішнього попиту.
Грунтово-кліматичні ресурси Криму відповідають біологічним і екологічним вимогам розвитку садів-
ництва і виноградарства, забезпечують при цьому високу врожайність і якість продукту. Проте, багаті при-
родні ресурси Криму не завжди використовуються економічно раціонально.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спеціалізацію й концентрацію сільськогосподарських під-
приємств у розрізі вирощування багаторічних трав розглядали багато авторів, серед них Вітвіцький В. В.[1].
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
57
Постановка завдання. Мета даної роботи – дослідити стан спеціалізації і концентрації підприємств
садівництва і виноградарства в Криму, перспективи їх розвитку на найближчий час та роль нормування
праці як важливої складової підвищення ефективності підприємств.
Виклад основного матеріалу. В результаті виконаної роботи дана оцінка виробничо-господарської ді-
яльності підприємств садівництва і виноградарства на сучасному етапі і запропоновані методи підвищення
ефективності використання їх потенціалу.
На початок 2007 року багаторічні насадження у всіх категоріях господарств автономії займали 53,5
тис.га, зокрема: сади - 21 тис.га, що 3,5 рази менше площі плодових насаджень 1995 року і в 2,2 рази -
площі садів в 2000 році. Площа промислових виноградників в Криму за останні десять років, з 1995-го по
2006-й зменшилася майже удвічі – з 55,9 до 32,5 тис. га. Молоді виноградники складають 11,7% від загаль-
ної площі виноградників, при нормі 20 %.
Якщо значне скорочення площ промислових насаджень в степових і морозонебезпечних для винограду
районах Криму можна ще якось пояснити несприятливими умовами, то різке зменшення потенціалу галузі в
історичних районах виноградарства – Бахчисарайському, Сімферопольському, Кіровському – виправдати
неможливо.
Велике занепокоєння викликає розвиток руйнівних процесів. Тільки за останні два роки викорчовувано
5962 гектари виноградників. Як не сумно, істотного збільшення площ промислових виноградників найбли-
жчим часом в Криму не передбачається. Якщо площі промислових насаджень скорочуватимуться такими ж
темпами, а нові виноградники і сади не створюватимуться, то Крим вже через декілька років може повніс-
тю втратити ці галузі.
Не додає оптимізму стан і рівень агротехніки. На сьогоднішній день не тільки не використовуються но-
вітні досягнення науки, але і не реалізуються відомі, життєво важливі для культури агроприйоми. Промис-
лові плантації досить розріджені, засмічені бур'янами, а більше половини з них ще не поставлені на опору.
Так, всього на шпалеру встановлено 172,5 га (43,5%) садів, при плані 396га, і близько 800 гектарів виногра-
дників. Тільки через відсутність опори щорічно втрачається близько 1500 тонн ягід винограду.
Катастрофічно скоротилися площі зрошуваних багаторічних насаджень. Якщо в 1990 році лозу полива-
ли на 8,9 тис. га виноградників, то в 2006 році зрошування проводилося лише на 4,9 тис. га, зокрема на кра-
плинному зрошуванні – 1382га, що майже в 2,5 рази менше, ніж площа молодих виноградників. У садах
краплинне зрошування проведене на площі 774,5га, що склало 54,8% площі молодих садів. Сильні засухи,
що спостерігаються в Криму останніми роками, переконливо підтверджують стару неспростовну істину, що
без води немає винограду, немає плодів.
За даними детальної інвентаризації, проведеної в господарствах автономії, більше 6,7 тис. га насаджень
виноградників є безперспективними. Їх доцільно викорчувати. Тому не дивно, що середня врожайність ви-
нограду в Криму в 2006 році складала 20,7 центнера ягід з гектара, що в два рази нижче за врожайність 2000
року – 44,8 центнера з гектара.
Різко впала і продуктивність. Якщо в 2000 році в Криму зібрали 179,39 тис. тонн ягід або 73,0% до рів-
ня 1991року, то валове виробництво винограду в 2006 році зменшилося в порівнянні з 2000 роком майже в
чотири рази і склало 58,74 тис. тонн або 23,9% до рівня 1991року. Та ж ситуація і в плодівництві: якщо в
1991 році рівень виробництва фруктів складав 200,6 тис. тонн, то в 1995році вироблялося всього 90,1 тис.
тонн, або 41,1% до рівня 1991року, в 2000 році – 133,5 тис. тонн, або 66,6% до рівня 1991 року, а в 2006 ро-
ці – 37,3 тис. тонн, або 18,5%.
Таблиця 1. Валовий збір багаторічних насаджень, тис.т.
Роки Плоди Виноград
1991 200,6 244,3
1995 90,1 116,2
2000 133,5 179,4
2004 29,6 83,0
2005 58,6 116,3
2006 37,3 58,7
Проаналізувавши основні показники виробництва багаторічних насаджень можна зробити висновок,
що на теперішній момент виноградарство і садівництво в Криму знаходяться в глибокій депресії. Обнадій-
ливим для відродження кримського виноградарства і садівництва є не так давно ухвалене в Україні рішення
про використання одного відсотка засобів від реалізації продукції садівництва і виноградарства на розвиток
цих галузей. Завдяки цьому Крим в 2006 році одержав більше 14 млн. гривень. За рахунок акцизного збору
в автономії вже посаджено 390га молодих виноградників. Саме за рахунок одного відсотка відрахувань і
акцизного збору в Криму планувалось до кінця 2007года збільшити посадки виноградників і садів, довівши
в 2008–2009 роках валове виробництво винограду до 200 тис. тонн і виробництво плодів – до 250 тис. тонн.
Урядом автономії вжиті конкретні заходи по поліпшенню ситуації у сфері садівництва і виноградарства,
збільшенню площ посадки. Необхідно уникнути необдуманих вирубок виноградників і викорчовування са-
дів. Ці галузі є пріоритетними для Криму, і кризові явища в них повинні бути подолані. За осінній період
2007 року посаджено 551га багаторічних насаджень, зокрема 346га садів і 165га виноградників. Загальний
об'єм посадки з початку року складає 1448га (48% від запланованого). Аналіз довготривалих тенденцій роз-
витку садів і виноградників в Криму дозволяє зробити висновок, що без корінних змін в організаційних
структурах галузі неможливо розраховувати на істотне позитивне зрушення в об'ємах виробництва виног-
Супричова Л.І., Засухіна В.І.
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ І КОНЦЕНТРАЦІЯ СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЕМСТВ АР КРИМ В РОЗРІЗІ
ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ
58
раду, садівничої продукції і підвищення їх ефективності. Неодмінна умова, забезпечуюча стабільність ви-
робництва даних культур – планомірне відтворення (оновлення) садів і виноградників. Невчасна заміна
старих насаджень новими веде до часткової або повної втрати основних засобів виробництва. Наприклад,
якщо сад зерняткових культур створюється впродовж 7 років і продуктивно використовується 20 років, то з
метою своєчасної заміни насаджень через 13 років від початку його плодоношення необхідно закласти но-
вий сад.
Аналіз динаміки основних показників ефективності продуктивного використовування плодових наса-
джень і виноградників в господарствах Криму дозволив виявити, що собівартість всіх видів садівничої і ви-
ноградарської продукції зросла високими темпами. Зумовило таке стійке підвищення собівартості плодів і
ягід назад пропорційне збільшення виробничих витрат і продуктивності. Собівартість одного центнера пло-
дів в 1995 році склала 21,54 грн., в 2000 році – 43,57 грн., в 2006 році - 81,90 грн. або 355% по відношенню
до 1995р. Собівартість одного центнера винограду в порівнянні з 1995роком зросла в 15 разів, з 2000року –
4,6 рази і склала 204,19 грн.
Джерелами підвищення економічної ефективності садівництва є збільшення виробництва плодів, зни-
ження їх собівартості і підвищення реалізаційної ціни. Всі вони тісно зв'язані між собою і роблять виріша-
льний вплив на економічну ефективність галузі.
Основою організації праці на підприємстві є нормування праці. Без обгрунтованих норм праці не мож-
на організувати і вести боротьбу за всемірну економію робочого часу. За допомогою методів, вживаних в
нормуванні праці, виділяються втрати і непродуктивні витрати робочого часу. Шляхом вивчення трудових
рухів виробляються найекономніші, продуктивніші і як найменше стомливі прийоми роботи. Це сприяє
зростанню продуктивності праці. Подальше вдосконалення організації праці неможливе без поліпшення йо-
го нормування. Також нормування праці є основою організації заробітної платні.
Наступна функція нормування праці - ресурсозберігаюча, зокрема працезберігаюча, направлена на еко-
номію робочого часу, ефективне використовування сировини, матеріалів, енергії, тобто ресурсів. Крім того,
економія праці включає не тільки економію засобів виробництва, але і усунення всякої даремної праці. Це
досягається раціональним розділенням і кооперацією праці, застосуванням раціональних прийомів і методів
праці, чіткою організацією робочих місць і добре відладженою системою їх обслуговування. Економії ре-
сурсів служить і спрямованість НОТ на підвищення якості продукції: краща якість рівносильна більшій кі-
лькості. Ресурсозберігання − один з головних важелів інтенсифікації виробництва. У сучасних умовах при-
ріст потреби в паливі, енергії, металі і інших матеріалах повинен бути на 75-80 відсотків задоволений за ра-
хунок їх економії. На це необхідно націлити не тільки технологію, але і організацію праці. Отже, одним з
критеріїв науковості організації праці стає її здатність забезпечувати всесторонню економію витрат живої і
минулої праці. Так, економія заробітної платні від введення у виробництво плодів і винограду науково об-
грунтованих норм праці по Криму склала: у 2004 році – 9,71 тис.грн., в 2005 році – 16,18 тис.грн., 2006 році
– 11,3 тис.грн. Застосування науково обгрунтованих норм і нормативів сприяє вивільненню частини пра-
цівників, підвищенню якості створюваної продукції. Економія робочої сили, в людино-днях відповідно
склала – 454,9 л-д., 941,1 л-д, і 469,5 л-д. Обгрунтованістю даних показників є норми, розраховані на базі
проведених спостережень. Кількість науково обгрунтованих норм по роках склала: у 2004 році – 976 норм,
в 2005 році– 738 норм, в 2006 році – 984 норми. Кількість же норм, які увійшли до розділу галузевої збірки
«Методика розробки і норми продуктивності машин і витрата палива на механізовані роботи в садівницт-
ві, виноградарстві і розсадництві» за період з 2004 по 2006 роки склало: по садівництву - 10028 шт., по ви-
ноградарству – 3310 шт.
Висновки. Задачі нормування праці переслідують цілі як найкращого використовування засобів вироб-
ництва при максимальній економії і полегшенні праці. Науково обгрунтовані норми праці дозволяють оці-
нити результати трудової діяльності кожного працівника, кожної бригади і порівняти їх результати. Тільки
при порівнянні виявляються передовики і відстаючі – функція піднесення праці. Встановлення норм праці
переслідує мету гарантувати суспільству певну продуктивність праці, а працівнику певний рівень заробіт-
ної платні. По виконанню норм праці оцінюється трудова діяльність кожного працівника і оплачується його
праця. Без нормування праці неможлива реалізація економічного закону розподілу по праці.
Джерела та література
1. Вітвіцький В. В. Управління галузевими системами економічних норм і нормативів в АПК. – К., 2001. –
566 с
2. Статистика головного управління сільського господарства АР Крим.– Сімферополь, 2007.–17 с.
3. Основні економічні показники роботи с/г підприємств АР Крим. – Сімферополь, 2006. – 25 с.
4. Научно обоснованная система земледелия Крымской области. – Симферополь, 1987. – С.250-292.
|