Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Культура народов Причерноморья
Date:2008
Main Author: Голосов, О.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25054
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз) / О.О. Голосов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 30-34. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25054
record_format dspace
spelling Голосов, О.О.
2011-07-31T18:07:16Z
2011-07-31T18:07:16Z
2008
Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз) / О.О. Голосов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 30-34. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25054
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
spellingShingle Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
Голосов, О.О.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title_short Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
title_full Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
title_fullStr Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
title_full_unstemmed Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
title_sort напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз)
author Голосов, О.О.
author_facet Голосов, О.О.
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25054
citation_txt Напрями державного регулювання зерновими на світому товарному ринку (соціально-інформаційний аналіз) / О.О. Голосов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 143. — С. 30-34. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT golosovoo naprâmideržavnogoregulûvannâzernoviminasvítomutovarnomurinkusocíalʹnoínformacíiniianalíz
first_indexed 2025-11-27T00:59:55Z
last_indexed 2025-11-27T00:59:55Z
_version_ 1850789944150196224
fulltext Єрьоменко В. СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФОНДІВ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЕФЕКТИВНОМУ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 30 Типовий приклад - The Royal Bank of Scotland - найбільший британський кастодіан і банк. Кастодіан і трастьї в цьому банку існують у виді відділів департаменту цінних паперів у цьому банку. Мінімальні вимоги до капіталу трастьї у Великобританії і депозитарному банку в Німеччині приблизно збігаються і складають 6-7 млн.дол. Розходження між схемами трастьї у Великобританії і депозитарного банку в Німеччині найчастіше пов'язані з різними способами здійснення контрольних функцій цих органі- зацій, ніж з розходженнями в їхніх функціях. Розходження в способах контролю пов'язані з тим, що якщо німецький депозитарій зобов'язаний попере- дньо схвалювати і контролювати кожну угоду, то контроль трастьї у Великобританії більш м'який, багато відхилень від структури чи складу активів пайових фондів виявляються тут тільки після завершення розра- хунків по угодах і наступній оцінці ВЧА на основі аналізу звітності. Ключовий принцип взаємодії керуючого і трастьї в сфері контролю у Великобританії виглядає в такий спосіб. Керуючий має право без спеціального дозволу трастьї давати розпорядження про придбання чи ре- алізацію активів, що складають пайовий фонд. У випадку, якщо трастьї вважає, що керуючий при придбан- ні чи реалізації тих чи інших активів перевищив надані йому повноваження, керуючий зобов'язаний за свій рахунок анулювати зроблену угоду або провести відповідні операції по придбанню чи реалізації активів, необхідні для відновлення status quo ante. Вибір між зазначеними моделями контролю залежить від того, які умови розрахунків на конкретному ринку, на якому купуються і продаються цінні папери з портфеля пайового фонду. Якщо це ринок, у якому діють стандарти розрахунків за принципом "постачання-проти-платежу" Т+0 чи Т+1 чи це віддалений ри- нок (тобто вилучений часовий пояс), де технічно складно отримати попередню згоду від "контролера", ви- ходить, тут буде дуже складно використовувати німецьку модель контролю. Крім того, навряд чи можливо жадати від контролера, що за короткий термін від моменту укладання угоди до її здійснення він зможе адекватно оцінити ситуацію і виявити усі відхилення. У нього повинна бу- ти можливість наступного контролю. З огляду на що більшість перших пайових інвестиційних фондів припускають інвестувати в ДКЗ і ін. інструменти з дуже коротким терміном розрахунків, використовувати для них німецьку модель буде дуже важко. Більш привабливою для України представляється саме британська модель контролю трастьї, що до- зволяє сполучити попередній контроль за розпорядженнями керуючого з наступним контролем. Упевненість німецького депозитарного банку в сфері попереднього контролю заснована на тім, що практично у всіх випадках керуюча компанія є дочірньою компанією депозитарного банку. У цій ситуації контроль має дуже формальний характер відносин між двома родинними структурами. У Великобританії контроль трастьї за керуючою компанією гнучкіше, саме тому що трастьї і керуюча компанія цілком неза- лежні й у цьому випадку трастьї об'єктивно сутужніше оцінити правильність дій керуючої компанії. В Україні на практиці досить часто керуюча компанія може бути незалежною від спеціалізованого де- позитарію, що є істотною перешкодою використання твердої німецької моделі контролю депозитарного ба- нку за діяльністю керуючої компанії. З відзначеного, нам здається, що було б дуже корисним врахувати в нормативних актах по пайових ін- вестиційних фондах в Україні наступні пропозиції: • описати повноваження спеціалізованого депозитарію саме як діяльність у якості трастьї (чи як кон- трольну функцію депозитарного банку в Німеччині), тобто окремо від діяльності в якості кастодіа- на для коштів і цінних паперів, що складають пайовий інвестиційний фонд; • ввести повну незалежність такого спеціалізованого депозитарію (трастьї) від керуючої компанії, включаючи заборону на залежність через їхню афільованість; • передбачити можливість для конкретних фондів виконання функцій трастьї і кастодіана різними особами (якщо так вирішить керуюча компанія); • передбачити можливість використання поряд з попереднім наступного контролю спеціалізованого депозитарію (трастьї) за керуючою компанією. Голосов О.О. НАПРЯМИ ДЕРЖАВНО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕРНОВИМИ НА СВІТОМУ ТОВАРНОМУ РИНКУ (соціально-інформаційний аналіз) Інституційна структура регіонального ринку світу характеризується не тільки чисельністю і розподілом господарюючих суб'єктів (продавців і покупців), але також рівнем диференціації конкуруючих продуктів, рівнем і структурою витрат, рівнем інтеграції і диверсифікації виробництва або наявністю (відсутністю) зо- внішньоекономічних бар'єрів. Структура регіонального ринку світу включає певну організацію виробничо-економічних, фінансово- кредитних і організаційно-управлінських зв'язків, що реалізуються у формах регіональних світових об’єднань, консорціумів, господарських асоціацій оптово-роздрібних об'єднань тощо. Порушення основних структурних співвідношень на регіональних ринках веде до появи різноманітних типів структур ринків, для яких характерні монополія, олігополія або деконцентрація ринку. Для ринків зе- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 31 рнових часто регіональними монополістами є підприємства харчової, м'ясомолочної промисловості, світові товарні біржі тощо; споживчі ринки віддалених сільськогосподарських регіонів світу характеризуються ре- гіональним монополізмом підприємств торгівлі (регіонально-монополістична структура). Функціонування на регіональному ринку світу кількох крупних підприємств, що займають домінуюче положення, визначає регіонально-олігополістичну структуру [1-3]. Ринок зернових України та зерновий комплекс України також є частиною регіонального світового рин- ку в цілому. Звідси, він займає певне місце у сегменті/сегментах світового ринку, а управління факторами конкурентоспроможності є провідною ланкою державного регулювання економікою країни, що й становить актуальність нашого дослідження. Основа мета - проаналізувати основні чинники розвитку факторів кон- курентоспроможності зернових на світовому товарному рику та визначити базові засади державного інфо- рмаційного регулювання їх на світовому товарному ринку. Процес розвитку факторів конкурентоспроможності повинен здійснюватися у напрямках від нижчих ринкових позицій до вищих (див. рис 1). ЗУ – зерновий ринок України СР – світовий регіональний ринок СП – світовий ринок розвинених країн світу як провідний сегмент світового ринку Рис. 1. Напрями розвитку факторів конкурентоспроможності України на світовому ринку зернових Необхідно відзначити також, що регіональний ринок світу не є чимось абсолютно замкненим, оскільки прикордонні ділянки ринків перекривають один одного, а їх межі є чимось умовним. Виділення регіональ- ного ринку світу - це перш за все виділення центру його тяжіння. Разом з тим необхідно враховувати, що дія однієї складової часто залежить від стану трьох інших. На- приклад, вимогливість покупців не приведе автоматично до появи поліпшеної продукції, якщо якість тех- нологій, людських ресурсів не дає переробним підприємствам можливості добиватися відповідності вимо- гам покупців. Конкретні недоліки в чинниках виробництва (наприклад, слабка матеріально-технічна база, рівень кваліфікації менеджерів і товаровиробників) не стимулюватимуть оновлення, якщо конкуренція не- достатньо сильна і мета, яку становлять перед собою підприємства, не підкріплюється істотними інвести- ціями. У цілому слабка позиція в будь-якій з складових ромба обмежуватиме можливості зернового комплек- су, а отже, і його підприємницьких структур до конкурентноздатного оновлення перш за все на світовому ринку. Разом з тим, позиції в ромбі володіють також властивістю взаємного посилення. Два елементи - внут- рішня конкуренція і географічна концентрація - особливо сильні для перетворення ромба в єдину систему. Тому розвиток факторів конкурентоспроможності України повинно здійснюватися на основі розвитку тих чинників, які становлять вершини ромба та проходити у таких напрямках: 1. Визначення перспективних світових регіональних ринків збуту українського зерна. 2. Вирішення проблем інфраструктури експорту українського зерна. 3. Розробка комплексної моделі стратегії управління зерновим сектором економіки України на світово- му товарному ринку. Голосов О.О. НАПРЯМИ ДЕРЖАВНО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕРНОВИМИ НА СВІТОМУ ТОВАРНОМУ РИНКУ 32 Рис.2. Модель управління факторами конкурентоспроможності зернових на світовому ринку. Вплив системи управління на формування конкурентоспроможності зернового комплексу України на світовому ринку у розробленій моделі підвищується при використанні методики групового обліку аргумен- тів А.Г.Івахненка. Провідна функція такого управління належить насамперед державі (рис.3). 1. Державна підтримка виробника зерна. 2. Регулювання розвитку виробничої та ринкової інфраструктури. 3. Економіко-правове забезпечення зовнішньополітичної діяльності. 4. Зовнішньополітичне регулювання позиціонування зернових на світовому ринку. Рис.3. Комплексна графічна схема державного мікро- та макроекономічного регулювання конкурентоспроможності зернового сектору економіки При цьому стратегія управління передбачає поступове зменшення державного впливу на процеси Конкурентне середовище світового ринку Внутрішнє конкурентне середовище України Внутрішньо економічна підтримка виробника Зовнішньо- економічне регулювання Конкурентна ціна внутрішнього ринку Конкурентна ціна світового ринку Зростання якості Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 33 управління у аспекті підвищення розвитку конкурентоспроможності на рівні мікроекономічному, який по- суті здатний забезпечити конкурентоспроможність зернового сектору економіки на макроекономічному рі- вні – світовому ринку (див. рис. 3.6). Представлена схема репрезентує розвиток конкурентоспроможності зернового комплексу економіки України на базі комплексного державного регулювання: не виконання того чи іншого етапу усуває фактори конкурентоспроможності, що зумовлює зниження ціни та безефективність сільськогосподарського вироб- ництва Базовими функціями державного регулювання ринкової економіки зернових слід визнати: – забезпечення інституційно-правової основи діяльності економічних агентів процесу виробництва: ви- значення прав та форм власності, умов складання та виконання контрактів, відносин працівників та власників, – ліквідація або компенсація побічних ефектів ринкової поведінки, пов’заних з природоохоронною функ- цією, – організація фундаментальних наукових досліджень, – розробка законодавчої бази, адекватної умовам ринкової економіки, – демонополізація та сприяння конкуренції, – приватизація державної власності, у тому числі – землі, сприяння розвитку приватного сектора вироб- ництва та реалізації зернових, – зовнішньоекономічне і митне регулювання експортно-імпортних операцій, – здійснення довгострокового та середньострокового державного планування розвитку економічної сис- теми виробництва зернових. Відповідно для України державне регулювання ринку зерна для забезпечення факторів конкурентосп- роможності на світовому ринку має, отже, спрямовуватися на: 1) створення необхідних умов для ефективного процесу виробництва зернових; 2) створення необхідної нормативно-правової бази, яка б регулювала ринкові процеси, з одного боку, а також – відносини між суб’єктами ринково-економічної діяльності, з іншого. Створення необхідних умов для ефективного виробництва, по-суті, становить фундамент конкуренто- спроможності зернових на світовому товарному ринку: забезпечує його ключові параметри: якість і ціну, а також регулює термін реалізації на відповідному ринковому сегменті та можливості просування зазначено- го товару на інші сегменти світового ринку. Важливість підвищення ефективності процесу виробництва ак- туалізується і тим фактором, що він забезпечує наявність значних партій товару, створює державний ре- зерв, на основі якого реалізуються ринкові компоненти впливу держави на світовий ринок. Важливим чинником у цьому аспекті є методи прямого внутрішньодержавного та міждержавного регу- лювання. Ключовим компонентом державної політики у цьому аспекті є підтримка мінімальної рентабельності сільськогосподарських підприємств різних форм власності. Тому вузловими проблемами державного регу- лювання внутрішнього ринку зернових є, як ми гадаємо, невідповідність низки кінцевих цілей державного регулювання внутрішнім закономірностям ринкового розвитку, порушенням окремих інтересів, зокрема ці- ноутворення, виробників і споживачів, внутрішньою суперечливістю окремих рішень задля задоволення потреб окремих ринкових суб’єктів без урахування результатів та цілей впровадження державних заходів. Подолання зазначених негативних факторів повинно здійснюватися на основі принципів пріоритетності розвитку зернового виробництва як стратегічного товару, здатного конкурувати на міжнародному ринку, аграрно-зернового протекціонізму, недопущення прямого втручання у виробничу діяльність сільськогоспо- дарських підприємств, рівноправності господарських підприємств усіх форм власності. Зовнішньодержавне регулювання передбачає застосування як контрольних заходів заборони (квоти, митні тарифи тощо), так і певних аспектів лібералізації міждержавної торгівлі (створення зон вільної торгі- влі, сприяння інвестиціям, власне державне інвестування). Процес створення нормативної бази зумовлює насамперед результативність комплексної системи внут- рішньодержавних та міждержавних узгоджень, із закріпленням зобов’язань між окремими ланками еконо- мічної ринкової системи. Важливим фактором у цьому аспекті є пошук ефективних способів державного управління тими ринко- вими механізмами формування факторів конкурентоспроможності зернових, які знаходяться у юрисдикції державної власності. Тут важливе місце посідає система ефективності контролю та активізації діяльності керівників таких структур. Таким чином, державне регулювання конкурентоспроможністю зернового сектора України на світово- му ринку повинно спрямовуватися на створення необхідних умов демократичного розвитку економіко- правової, зовнішньополітичної та інфраструктурної бази ринку зернових. Це передбачає такі заходи: 1. Ініціювання прийняття відповідних законів Верховною Радою України та Постанов Уряду, які б че- рез приватизацію та ліквідацію неефективних державних інститутів та схем розподілу фінансових коштів щодо виробництва та реалізації зернових, забезпечили необхідну базу для подальшого ефективного розвит- ку бізнесу в галузі системи ефективного формування факторів конкурентоспроможності зернових. 2. Стимулювати конкуренцію як на внутрішньому товарному, так і на фінансовому ринках, а також сприяти підвищенню прибутковості виробничих структур ринку зернових на основі залучення банківського кредитування та фінансування цієї галузі. Важливим та перспективним у цьому аспекті є з’ясування основних нормативно-правових аспектів державного регулювання зерновими України на світовому товарному ринку з урахування новим вимог, Голосов О.О. НАПРЯМИ ДЕРЖАВНО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕРНОВИМИ НА СВІТОМУ ТОВАРНОМУ РИНКУ 34 пов’язаних із вступом України до СОТ. Джерела та література 1. Глухарев А.И. Европейское сообщество в поисках новой стратегии. – М: Економика, 1990. – 227с. 2. Глушакова Т.И., Грызунова Н.В. Как покупают продовольственные товары. Динамика изменений при принятии решений о покупке продовольственных товаров в 1994-1996 гг. // "Практический маркетинг". – 1997. – № 7. – С. 8-12. 3. Гладій М.В. Використання виробничого потенціалу аграрного сектора економіки України (питання те- орії, методології і практики). – Л: Наука, 1998. – 294с. Кожухова Н.Н. УПРАВЛЕНИЕ И ОЦЕНКА РИСКОВ ВО ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ АПК КРЫМА I. Введение. Деятельность субъектов ВЭД характеризуется рискованностью, что обусловлено, прежде всего, неопределенностью и стихийностью развития рыночных отношений, усилением глобализации. Про- блема исследования рисков во внешнеэкономической деятельности предприятий требует первоочередного решения, поскольку результаты их оценки учитываются при определении стратегии и тактики предприятия при выходе на внешний рынок, а эффективность мероприятий риск-менеджмента оказывает прямое влия- ние на результативность ВЭД. II. Постановка проблемы. Изучением рисков во внешнеэкономической деятельности предприятий, причин, методов их оценки, минимизации и управления занимались многие зарубежные и отечественные ученые – экономисты: Байда Н.В. [1], Догиль Л.Ф. [4], Захарова К.В., Бочарникова В.П. [4], Сабельников Л.В. [7] и др. Если учесть острую необходимость решения практических проблем управления и оценки рис- ков во внешнеэкономической деятельности предприятий, актуальность дальнейшего исследования в статье не вызывает сомнений. Целью статьи – выделить цели макро - микроэкономического управления рисками и оценить степени влияния рисков во внешнеэкономической деятельности предприятий АПК Крыма. III. Результаты исследования. Главной причиной возникновения риска в деятельности субъектов ВЭД на мировом агропродовольственном рынке является неопределенность, которая обусловлена действи- ем следующих факторов: 1. Зависимость результатов производства предприятий АПК и, как следствие, объемов внешней торгов- ли (экспортно-импортных потоков) от природно-климатических факторов, биологических особенностей растений и животных. 2. Постоянная изменчивость и нестабильность экономических процессов, трудно поддающихся реаль- ному прогнозированию: политико-экономическая нестабильность и внешнеинтеграционный курс госу- дарств, технический прогресс, потребительский спрос и др. 3. Ограниченность и неполнота информации об экономических процессах, что часто определяется ог- раниченностью ресурсов (финансовых, технических и др.) субъекта ВЭД при принятии конкретных реше- ний. 4. Отсутствие четко определенных целей и критериев оценки внешнеэкономической деятельности предприятия. Управление рисками во внешнеэкономической деятельности предприятий предполагает выявление и оценку степени рисков, которые угрожают имуществу, нормальному ведению производственно- экономической деятельности и, как следствие, финансовым результатам деятельности субъектов ВЭД, а также искусство принятия решения по формированию системы мероприятий риск-менеджмента, основан- ной на прогнозировании степени их неблагоприятного влияния на исход сделки. Возможности управления рисками во внешнеэкономической деятельности предприятий возрастают на основе, так называемых, стратегических правительственных методов, которые реализуются через методы макро- или микроэкономического управления. Целью макроэкономического управления (регулирования) рисками во внешнеэкономической деятель- ности является снижение общих потерь государства, связанных с возможной реализацией рисков на уровне предприятия. Достижению этой цели способствует использование таких методов макроэкономического управления рисками, как совершенствование нормативно-законодательной базы, повышение уровня эконо- мического сотрудничества в направлении внешней интеграции государства, развитие денежно-кредитной, финансовой, налоговой систем и т.д. Система макроэкономического управления рисками субъектов ВЭД носит фундаментальный характер и позволяет нивелировать внешние риски предприятий (рис. 1).