Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25121 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу / І.В. Артюхова // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 144. — С. 21-23. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859631641895370752 |
|---|---|
| author | Артюхова, І.В. |
| author_facet | Артюхова, І.В. |
| citation_txt | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу / І.В. Артюхова // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 144. — С. 21-23. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T13:11:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
21
Артюхова І.В.
МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА САНАТОРНО–
КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
Функціонування підприємств санаторно-курортного комплексу АРК супроводжується значними зміна-
ми, в першу чергу, це введення ринкових відносин, зміна форм власності, системи державного регулюван-
ня, структури споживачів, форм продажу продукту і ін. Ці зміни сформували єдиний ринок рекреаційних
підприємств, що ведуть конкурентну боротьбу за клієнта, і змусили їх гнучко міняти тактику роботи залеж-
но від споживчого попиту й фактору сезонності.
Для успішного функціонування на цьому ринку кожна санаторно–курортна установа повинна викорис-
товувати нові інструменти керування продуктом, що би дозволило забезпечити задоволення попиту відпо-
чиваючих. На нашу думку, цієї вимоги повною мірою відповідає маркетинг як концепція керування, орієн-
тована на споживача.
В економічній науці спостерігається незначна кількість вітчизняних і зарубіжних робіт, що присвячені
маркетингу туристичних і санаторно-курортних установ, в цій сфері поодиноко розглядаються деякі його
аспекти. Вєтітньов О.М. розглядає управлінські аспекти, питання курортного сервісу й організації відпочи-
нку в російських здравницях [1]. Серед робіт далекого зарубіжжя визначною є книга «Маркетинг. Гостин-
ність та туризм» [2], яка змістовно описує принципи введення маркетингового управління на підприємствах
готельного і туристичного господарства.
Серед вітчизняних особу увагу привертають роботи Шульгіної Л.М. , яка обґрунтовує концепцію мар-
кетингу співпраці у туризмі «як недискретного процесу мотивації та залучення співробітників підприємст-
ва, партнерів (державних установ різних рівнів) і споживачів до взаємовигідної співпраці над розробкою
туристичного продукту»[3]. Шостак М. [4] вивчає маркетинг людських ресурсів, розглядаючи персонал як
складову комплексу маркетингу підприємств курортної сфери. Страчкова Н.В. [5] проводить оцінку пропо-
зиції ринку рекреаційних послуг Криму з боку організаторів відпочинку.
Системний підхід до сутності маркетингу дозволяє розглядати його як певну цілісність, що знаходить
свій прояв у різних аспектах і на різних рівнях. На макрорівні (рівні ринку) маркетинг є соціально–
економічним процесом, спрямованим на формування та задоволення попиту на товари і послуги шляхом ін-
тенсифікації виробництва і стимулювання діяльності. На мікрорівні (рівні підприємства) маркетинг висту-
пає інтегративною господарською функцією, сутність якої полягає у передбаченні, ідентифікації та задово-
ленні потреб цільового ринку споживача.
Найбільш повне поняття маркетингу в санаторно-курортній установі, на нашу думку, дав Вєтітньов
О.М.: «Санаторно-курортний маркетинг – це система керування санаторно-курортними організаціями, що
укладається у всебічному вивченні потреб клієнтів у курортному лікуванні й відпочинку для найбільш пов-
ного їхнього задоволення шляхом комплексних зусиль по виробництву, реалізації й просуванню курортного
продукту на основі встановлення, підтримки й поліпшення взаємовигідних відносин зі споживачами, пер-
соналом і іншими суб'єктами для досягнення цілей всіх сторін, що беруть участь у цьому процесі» [1].
На практиці деякі курортні підприємства використовують окремі елементи маркетингу. В основному це
стосується етапу просування туристсько-рекреаційних послуг: виготовлення рекламної продукції (буклетів,
сувенірів), елементів фірмового стилю (емблем, логотипів), а також співпраця з посередниками туристичної
галузі.
Нині практично відсутні теоретико-методологічні основи розвитку маркетингу підприємств туристич-
ної галузі з урахуванням особливостей методології проведення маркетингових досліджень, менталітету віт-
чизняного споживача, специфіки реалізації маркетингового продукту операторами туристичного ринку в
Україні [3].
Утім, для ефективного маркетингу важливо комплексне застосування його окремих складових елемен-
тів, підпорядкованих єдиної меті, що ставить перед собою підприємство. Складність запровадження марке-
тингових інструментів на підприємствах санаторно-курортного комплексу пов’язана з деякими чинниками,
в першу чергу, – це необхідність значних витрат на маркетингові заходи: дослідження ринку (попиту, про-
позиції), створення бренда, розповсюдження рекламної інформації, введення нових послуг, навчання пер-
соналу, тощо. Вважається, що всі ці методи необхідні лише підприємству, орієнтованому на високі прибут-
ки. В силу наявності значної долі некомерційних підприємств на ринку рекреаційних послуг, в першу чергу
маркетингова неспроможність стосується саме їх. Однак, умови ринкової економіки потребують викорис-
тання маркетингових інструментів на підприємствах всіх форм власності, напрямків і цілей діяльності, в
першу чергу, для досягнення гармонізації інтересів виробника й споживача. До того ж, реалізація маркети-
нгових заходів дає можливість вирішувати довгострокові стратегічні завдання, освоювати нові рекреаційні
послуги, адаптуватися до соціально–економічних умов ринку.
Забезпечення конкурентних переваг підприємства повинно будуватися не тільки на реагуванні на по-
стійні зміни зовнішнього середовища, але і попереджати їх шляхом зміни власної поведінки. Це може бути
здійснено шляхом впровадження у виробництво нових виробів, подальшого техніко–технологічного удо-
сконалення продукту.
Інновації виступають одним із інструментів у боротьбі з конкурентами. У санаторно–курортній індуст-
рії потреба в нововведеннях дуже висока.
Згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність» [6] інновації –це новостворені (застосовані) і
Артюхова І.В.
МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
САНАТОРНО–КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
22
(або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно–технічні рі-
шення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують струк-
туру та якість виробництва і (або) соціальної сфери». Отже, в загальному виді інновації можуть бути пред-
ставлені як удосконаленні товари або послуги і принципово нові. У ситуації з туристично–курортною галу-
ззю АРК застосовуються переважно інновації по удосконаленню продукту і процесів. Швец І.Ю. описує та-
кі інновації в діяльності туристичних підприємств Криму [7, С.94]: «Це системи бронювання й резервуван-
ня готелів, квитків транспортних засобів, круїзів і т.д. Internet-технології дозволяють туристським фірмам
заощаджувати значні кошти за рахунок скорочення видатків на міжнародні телефонні розмови й розсилан-
ня факсів: 40% українських турфірм користуються електронної поштою, а більшість організацій мають
свою сторінку в Internet».
Однак, завдання маркетингу зводиться не тільки до реалізації вже вироблених послуг, а доповнюється
впливом на споживача, на формування його потреб з урахуванням можливостей розширеного виробництва
для створення нових послуг. Тому, основну увагу необхідно зосередити на дослідженні інтересів суб’єктів
ринку, насамперед споживачів та виробників послуг, та визначені проблем які виникають у процесі управ-
лінської діяльності підприємств сфери послуг.
На стадії маркетингових досліджень вирішуються стратегічні питання ціноутворення. Будучи всього
лише однією зі складових маркетингових засобів, ціна виконує, проте, винятково важливу функцію, що по-
лягає в одержанні доходу від реалізації.
Процес ціноутворення складається з декількох етапів: 1) виявлення зовнішніх стосовно підприємства
факторів, що впливають на ціни; 2) постановка цілей і стратегії ціноутворення; 3) вибір методу ціноутво-
рення; 4) розробка цінової стратегії; 5) ринкове коректування цін.
Головними факторами, що впливають на ціноутворення, служать витрати виробництва. Витрати вироб-
ництва визначають той мінімальний рівень цін, нижче якого вони не можуть опускатися на тривалий час.
Досить важливим фактором ціноутворення служить реакція покупця на ціну, що проявляється в ціновій
еластичності попиту. Немаловажну роль у ціноутворенні грає пропозиція на даному сегменті ринку. Пере-
раховані фактори – витрати, попит, і конкуренція взаємосуперечливі. Успішна цінова політика дозволяє
віднайти узгодження економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин. Це досягається за допомогою су-
купності маркетингових методів і стратегій відносно встановлення й подальшого керування ціною.
На наш погляд, в основі формування цін повинні лежати витрати на всі обов’язкові функціональні
складові, а калькулювання цін зобов'язане бути зв'язане як із самими витратами, так і з оцінкою якості й
властивостей послуги. Як відзначають німецькі фахівці з маркетингу [8, с.102]: «Політика цін поєднує всі
рішення маркетингу, що служать цілеспрямованому формуванню відносини «ціна-якість». Ця величина
може бути змінена подвійно: або шляхом варіації винагороди за певну якість, або варіацією якості при збе-
реженні ціни».
У будь-якій фірмі, що вважає себе “маркетингово-орієнтованою”, маркетинг – відправна крапка проце-
су стратегічного планування. Конкретна маркетингова стратегія й маркетинговий план органічно включа-
ються в стратегічний менеджмент фірми.
Стратегія розвитку курортного підприємства – це комплексна система управлінських рішень, що ви-
значають перспективні напрями розвитку підприємства, форми і способи його діяльності в умовах сучасно-
го навколишнього середовища та порядок розподілу ресурсів для досягнення поставлених цілей.
Існують три основні стратегічних підходи в контексті використання інновацій для забезпечення конку-
рентоспроможності курортного підприємства:
Стратегія кардинальної зміни – застосовується у разі зменшення завантаженості курортного підприємс-
тва, що вимагає з’ясування причин цього та пошук методів підтримки здравниці з метою залучення су-
спільних і приватних інвестицій. При цьому можливий варіант перепрофілювання здравниці.
Стратегія збереження зростання. Спрямована на підтримку рівня зростання за несприятливих зовнішніх
умов, на залучення відпочиваючих завдяки введенню нових послуг (медичних, діагностичних, аніма-
ційних і т.д.).
Стратегія досягнутого зростання – застосовується для утримання досягнутого рівня у разі, коли санато-
рно–курортна установа має у своєму розпорядженні лише обмежений набір нового продукту і нездатна
задовольнити новий ринок.
В основі стратегії перспективного розвитку санаторно-курортної організації повинен лежати метод, що
забезпечує швидку реакцію на зовнішнє середовище і ефективне використання ресурсного потенціалу. Ос-
новною перевагою цього методу є створення на підприємстві широко розповсюдженої стратегічної атмос-
фери, що забезпечить підвищення якості санаторно-курортного продукту й конкурентоспроможності під-
приємства.
Звернемося до класичної моделі формування стратегії в маркетингу, запропонованої Ф. Котлером.
Процедуру розробки маркетингової стратегії він описує так: «Як тільки керівництво виробило необхідну
установку, воно повинне визначити основний напрямок, у якому організація буде здійснювати стратегічне
планування. Для цього здійснюються наступні чотири етапи.
1. Ідентифікація основної місії організації, цілей і конкретних завдань організації й розуміння філо-
софії, що лежить у її основі.
2. Аналіз сильних і слабких сторін.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
23
3. Аналіз зовнішнього середовища організації, виявлення й розуміння її контактної аудиторії, конку-
рентів, макросередовища.
4. Вироблення для відділу маркетингу специфічної місії, а так само його власних цілей і завдань на
підставі інформації отриманої на попередніх етапах» [2, С.189].
В процесі реалізації стратегії підприємство може зіштовхнутися з проблемами, які необхідно вирішува-
ти шляхом стратегічних змін. Тому розроблена система стратегічного планування передбачає постійну пе-
ревірку, оцінку та, при необхідності, коригування стратегії підприємства.
Джерела та література
1. Ветитнев О.М. Теоретические основы применения концепции маркетинга в курортной практике
//Курортные ведомости. – 2002. – №6. – С.11–14.
2. Котлер Ф., Боуэен Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм/Пер.с англ. Под ред.Р.Б.
Ноздревой. – М.: ЮНИТИ. 1998. – 787с.
3. Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичної галузі: Автореф. Дис. Д-ра. екон. наук: 08.06.01;
Київ. нац. торг.-екон. Ун-т. – К.. 2006. – 36 с.
4. Шостак М. Маркетинг человеческих ресурсов в курортной сфере // Культура народов Причерноморья.
–2005. – №58. – С. 99–102.
5. Страчкова Н.В. Оценка предложения рынка рекреационных услуг Крыма со стороны организаторов от-
дыха // Культура народов Причерноморья. –2000. – №14. – С. 29–32 .
6. Закон України «Про інноваційну діяльність» iз змінами та доповненнями від 26.12.2006p. №380–lV.
7. Швец И.Ю. Инновационная модель системы планирования ресурсов турпредприятий. Теория и практи-
ка предпринимательской деятельности: Материалы международной научно-практической конферен-
ции ученых и специалистов. – Симферополь. Таврический национальный Университет им. В.И. Вер-
надского, 2006.– 204с. – С.93–97.
8. Дихтль Е., Хёринген Х. Практический маркетинг / Практический / Пер. с нем. A.M. Маркова; Под ред.
И.С. Минко. – М.: Высш. школа: ИНФРА–М. 1996. – 255 с.
Белоусов А.И.
УЧЕТНО-ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ ОЦЕНКИ УСТОЙЧИВОГО
РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
В условиях увеличения значимости стратегического управления деятельностью хозяйственных единиц
резко возрастает актуальность информационного обеспечения предприятия. Проблемные аспекты данного
направления изучались при рассмотрении анализа оценки и прогнозирования жизненных циклов предпри-
ятия в рамках усиления устойчивости их функционирования и формирования сложности организаций при
реализации производственной стратегии.
Любой хозяйствующий резидент ставит своей целью приращение стоимости бизнеса и нейтрализации
отрицательных внешних факторов устойчивого развития. И в этом отношении использование инструментов
бухгалтерского стратегического инжиниринга, построенного на балансовых обобщениях, имеет важное и
актуальное значение.
Изучению вопросов управленческого учета, финансовых механизмов и устойчивого развития предпри-
ятия посвящены работы Алчерга А. [1], Бернстайна П. Л. [2], Богатой И. Н. [3], Джорнона Ф. [4], Инглис–
Тейлора Э.[5], Найта Р. и Притти Д. [6] и других отечественных и зарубежных авторов, раскрывающих
различные вопросы стратегии развития предприятия.
Проблема заключается в том, что в каждом из перечисленных источников рассматривается только один
из аспектов анализа финансовых механизмов и отсутствует синергетический подход, позволяющий выра-
ботать обобщенную методику оценки устойчивого развития предприятия.
Целью данной работы является анализ учетно-финансового обеспечения устойчивого развития пред-
приятия, выявление адекватного этому процессу комплекса инструментов по оценке структуры, динамики
и факторов, определяющих данный процесс.
При исследовании уровня устойчивого развития предприятий целесообразно использовать методы
производных стратегических банков; индивидуальные и обобщающие коэффициенты и показатели благо-
состояния; прогнозные и ситуационные бухгалтерские обобщения; оценка интегрированных рисков
Рассмотрение фактов хозяйственной жизни и перспектив развития предприятия с учетом исследования
бизнес–среды требует систематического соблюдения баланса между текущими ресурсными потребностями
предприятия и текущими ресурсными его возможностями с учетом специфики процессов развития потреб-
ления ресурсов и особенностей данного рынка, выражающегося в наличии ежегодного циклического харак-
тера. При этом необходимо наличие стабильности, понимаемое как постоянство в деятельности или в даль-
нейшем развитии субъекта при отсутствии резких колебаний внутреннего (эндогенного) характера. В то же
время наличие значительных колебаний внешнего (экзогенного) характера тех или иных факторов внешней,
в том числе окружающей среды далеко не всегда могут приводить к росту неустойчивости. Кроме этого,
экономическая устойчивость обусловлена не только соотношением факторов внешнего и внутреннего ха-
рактера, но и стадиями жизненного цикла предприятия.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25121 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:11:30Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Артюхова, І.В. 2011-08-01T05:13:51Z 2011-08-01T05:13:51Z 2008 Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу / І.В. Артюхова // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 144. — С. 21-23. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25121 ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу Article published earlier |
| spellingShingle | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу Артюхова, І.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| title_full | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| title_fullStr | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| title_full_unstemmed | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| title_short | Маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| title_sort | маркетингові інструменти забезпечення конкурентоспроможності підприємства санаторно–курортного комплексу |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25121 |
| work_keys_str_mv | AT artûhovaív marketingovíínstrumentizabezpečennâkonkurentospromožnostípídpriêmstvasanatornokurortnogokompleksu |