Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах
У статті виділено основні інструменти фіскального регулювання інвестиційно-інноваційної активності економічних суб’єктів, що використовуються в зарубіжних країнах. Проаналізовано основні фінансові механізми, які можуть бути адаптовані до реалій національного економічного розвитку. В статье определен...
Saved in:
| Published in: | Дослідження міжнародної економіки |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25183 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах / Т. Блискавка // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 155-165. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859903273579839488 |
|---|---|
| author | Блискавка, Т. |
| author_facet | Блискавка, Т. |
| citation_txt | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах / Т. Блискавка // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 155-165. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Дослідження міжнародної економіки |
| description | У статті виділено основні інструменти фіскального регулювання інвестиційно-інноваційної активності економічних суб’єктів, що використовуються в зарубіжних країнах. Проаналізовано основні фінансові механізми, які можуть бути адаптовані до реалій національного економічного розвитку.
В статье определены основные инструменты фискального регулирования инвестиционно-инновационной активности экономических субъектов, которые используются в зарубежных странах. Проведен анализ основных финансовых механизмов, которые могут быть адаптированы к реалиям национального экономического развития.
The main fiscal instruments of the economical subjects’ innovational and investment activity, which are used in developed countries, are determined in the article. Financial mechanisms that can be adapted to realities of the national economic growth are reviewed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:58:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
155
Випуск 1 (66)
УДК 339.9
Т. Блискавка, аспірантка
Науково-дослідного фінансового інституту
Міністерства фінансів України1
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФІСКАЛЬНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В
ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ
У статті виділено основні інструменти фіскального регулю-
вання інвестиційно-інноваційної активності економічних суб’єктів,
що використовуються в зарубіжних країнах. Проаналізовано основні
фінансові механізми, які можуть бути адаптовані до реалій націо-
нального економічного розвитку.
Ключові слова: фіскальне регулювання, інвестиційно-іннова-
ційна політика, економічне зростання, податкове стимулювання,
бюджетне фінансування, економічно розвинені країни.
Блыскавка Т. Зарубежный опыт фискального регулирования
инновационного процесса в экономически развитых странах.
В статье определены основные инструменты фискального
регулирования инвестиционно-инновационной активности экономи-
ческих субъектов, которые используются в зарубежных странах.
Проведен анализ основных финансовых механизмов, которые могут
быть адаптированы к реалиям национального экономического
развития.
Ключевые слова: фискальное регулирование, инвестиционно-
инновационная политика, экономический рост, налоговое стимули-
рование, бюджетное финансирование, экономически развитые
страны.
1© Т.Блискавка, 2011
156
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
Blyskavka T. Foreign experience of the innovation process’ fiscal
regulation in developed countries.
The main fiscal instruments of the economical subjects’
innovational and investment
activity, which are used in developed countries, are determined in
the article. Financial mechanisms that can be adapted to realities of the
national economic growth are reviewed.
Key words: fiscal regulation, innovational and investment
policy, economical growth, tax stimulation, budgetary funding, developed
countries.
Побудова ефективного механізму фінансування та бюджетної
підтримки інвестиційно-інноваційного сектору залишається до-
сить актуальною проблемою української економіки. Аналіз і
оцінка зарубіжного досвіду фінансової підтримки інноваційних
проектів та програм є однією з основних передумов побудови
ефективної моделі економічного розвитку України. Вивченню
та аналізу міжнародного досвіду фіскального регулювання ін-
вестиційно-інноваційної політики присвячена незначна кіль-
кість теоретичних та практично спрямованих досліджень.
Особливу наукову цінність представляють праці Ч.Еквіста,
Л. Хоммена, Б. Білінгса, Дж.Варди, Х.Хайсберса, Й.Розебума
В.В.Іванова, Н.І.Іванова, Л.А.Мусіної, Т.К.Кваші, Н.В.Березняка,
В.М.Євтушенко, Г.О.Андрощука, А.В.Ямчука та ін. Проте недос-
татнє наукове опрацювання проблеми адаптації зарубіжного
досвіду до реалій розвитку вітчизняної економіки породжує
актуальність даної статті.
Метою статті є висвітлення основних фіскальних інстру-
ментів стимулювання інноваційно-інвестиційної активності
економічних суб’єктів у зарубіжних країнах, а також визначення
фінансових механізмів, які можуть бути адаптовані до реалій
національного економічного розвитку.
Економічне зростання в розвинених країнах базується, перш
за все, на використанні наукових знань і технологій, при цьому
сфера досліджень і розробок отримує значну за масштабами і
різноманітну за формами державну підтримку, включаючи
безпосередню участь державних структур в організації і фінан-
суванні наукових досліджень. Необхідність такого регулювання
пов’язана насамперед з особливостями наукового "виробництва"
і його продукції. Основними проблемами є непередбачуваність
економічних результатів від наукових досліджень та складність
157
Випуск 1 (66)
отримання прибутків навіть від комерційно ефективних про-
ектів при існуючих системах захисту авторських прав. Голов-
ним аспектом при цьому є нездатність ринку автоматично
забезпечити адекватне вкладення ресурсів у науку.
Загальний рівень фінансування науки вважається однією з
ключових характеристик інноваційності країни, її готовності
до побудови економіки, що базується на знаннях. Саме тому,
поставивши перед собою завдання побудувати в Європі конку-
рентоспроможну інноваційно-орієнтовану економіку, у прийнятій
на Лісабонському саміті в 2000 році Стратегії Європейське
співтовариство визнало необхідним довести витрати на наукові
дослідження і розробки до 3% ВВП1.
Світовий досвід підтверджує, що потужна реалізація еконо-
мічної функції наукового сектору, його вирішальний вплив на
розв’язання проблем технологічного оновлення виробництва
і випуску конкурентоспроможної продукції можливі лише за
умови, коли сума витрат на науку перевищує 0,9% ВВП (для
України, враховуючи, що значна частина ВВП перебуває в тіньо-
вому секторі економіки, цей поріг оцінюється близько 1,7% ВВП
і є нормативно встановленим у Законі України "Про наукову і
науково-технічну діяльність") (табл. 1).
Т а б л и ц я 1.
Частка здійснених витрат на проведення науково-дослідних та дослідно-
конструкторських робіт у ВВП розвинених країн*
Країна / рік Питома вага витрат на НДДКР у ВВП, %
Країни ОЕСР (2004) 2,25
Країни Європейського Союзу(2005) 1,77
Ізраїль (2005) 4,71
Швеція (2005) 3,86
Фінляндія (2006) 3,51
Японія (2004) 3,18
Південна Корея (2005) 2,99
Швейцарія (2004) 2,93
Ісландія (2003) 2,86
США (2006) 2,57
Німеччина (2005) 2,51
1 Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в
умовах глобалізаційних викликів: Проект [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/doccatalog/list
158
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
Продовження т а б л. 1
Країна / рік Питома вага витрат на НДДКР у ВВП, %
Австрія (2006) 2,44
Данія (2005) 2,44
Тайвань (2004) 2,42
Сінгапур (2005) 2,36
Франція (2005) 2,13
Канада (2006) 1,95
Бельгія (2005) 1,82
Нідерланди (2004) 1,78
Австралія (2004) 1,77
Великобританія (2004) 1,73
Люксембург (2005) 1,56
Норвегія (2005) 1,51
Чеська Республіка (2005) 1,42
Китай (2005) 1,34
Ірландія (2005) 1,25
Словенія (2005) 1,22
Нова Зеландія (2003) 1,14
Іспанія (2005) 1,12
Італія (2004) 1,10
Російська Федерація (2005) 1,07
Угорщина (2005) 0,94
Південна Африка (2004) 0,87
Португалія (2005) 0,81
Туреччина (2004) 0,67
Греція (2005) 0,61
Польща (2005) 0,57
Словацька Республіка (2005) 0,51
Аргентина (2005) 0,46
Мексика (2003) 0,43
Румунія (2004) 0,39
* Джерело: Science and Engineering Indicators 2008, Volume 1.-о.4–42//http://
www.nsf.gov/statistics/indicators.
Як видно з табл. 1, найбільша частка витрат по НДДКР у
загальному обсязі ВВП припадає на високорозвинені країни з
інноваційно-орієнтованою економікою: Ізраїль (4,71%), Швецію
(3,86%), Фінляндію (3,51%), Японію (3,18%) та Південну Корею.
В той час, як в Україні загальні витрати на наукові дослідження
159
Випуск 1 (66)
і розробки (з усіх джерел) за останні 15 років коливалися між 1
та 1,5% ВВП, а в 2008 р. склали 0,9% ВВП. При цьому кошти
державного бюджету жодного разу не перевищували 0,5% ВВП
(у 2008 р. – 0,41%)2
1.
Натомість, обсяги бюджетного фінансування науково-дослід-
ницького сектору в зарубіжних країнах залишаються досить
значними (табл. 2):
Т а б л и ц я 2
Частка здійснених бюджетних витрат від загального обсягу
інвестування в НДДКР*
Країна / рік
Питома вага бюджетного фінансування
НДДКР у його загальному обсязі, %
Канада (2006) 33,7
Китай (2005) 26,3
Франція (2004) 37,6
Німеччина (2004) 30,4
Японія (2004) 18,1
Російська Федерація (2005) 62
Італія (2004) 50,8
Мексика (2004) 56,1
Польща (2004) 65,2
Південна Корея 23
Великобританія (2004) 32,8
* Джерело: Мусіна Л.А., Кваша Т.К., Березняк Н.В., Євтушенко В.М.,
Андрощук Г.О., Ярчук А.В. Механізми державного управління науково-
технологічною сферою (світовий та вітчизняний досвід): монографія. – К.:
УкрІНТЕІ, 2009. – 216 с., С. 143.
Одним із найбільш поширених методів фіскального стиму-
лювання інвестиційно-інноваційної політики підприємств розви-
нених країн є введення спеціального режиму оподаткування
інноваційної сфери. Запровадження таких режимів зобов’язує
всіх учасників інвестиційно-інноваційного процесу до цільового
використання отриманих преференцій, а тому вимагає здійснення
постійного моніторингу їх результативності з метою досягнення
бюджетної та соціально-економічної ефективності.
2
2 Державний комітет статистики. Статистична інформація. Наукова та
науково-технічна діяльність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
www.ukrstat.gov.ua
160
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
При створенні спеціальних податкових режимів важливе
місце займають податкові пільги.
Податкове стимулювання здійснення реальних інвестицій в
економічних системах розвинених країн має ряд переваг порів-
няно з прямим бюджетним фінансуванням, оскільки3
1:
– зберігає незалежність приватного сектору у виборі напрямів
реалізації інвестиційно-інноваційної політики;
– уникає формування ринку інноваційних продуктів, що
штучно підтримується державою;
– сприяє мінімізації рівня бюрократизму в системі органів
державної влади;
– не залежить від стадійності бюджетного процесу та необ-
хідності затвердження асигнувань, а також узгодження інтересів
різних відомств і ухвалення законодавчих актів;
– заохочує реалізацію інвестиційно-інноваційної політики
підприємств різних галузей промисловості на основі дотриман-
ня принципів справедливості та ефективності господарського
процесу.
У світовій практиці податкового стимулювання інвестиційної
політики найчастіше використовують два основні принципи
застосування податкових знижок – "об’ємний" і "прирістний".
Застосування об’ємного принципу передбачає надання пільг
пропорційно розмірам інноваційних витрат підприємства. За
цих умов при встановленні законом знижки (наприклад у 25%),
компанія отримує можливість вирахувати із загальної суми
оподатковуваного прибутку 25 умовних одиниць з кожних 100
умовних одиниць, витрачених на інновації. Найвищу ставку цієї
знижки використовують Австралія (150%) і Сінгапур (200%).
У Нідерландах об’ємну знижку застосовують не до всіх іннова-
ційних витрат, а тільки до трудової компоненти, тобто до суми
заробітної плати вчених і інженерів, зайнятих у цій сфері.
Прирістний принцип визначається виходячи з досягнутого
компанією збільшення витрат на інноваційні розробки порівняно
з рівнем базового року або середнім рівнем за певний період.
У даному випадку при ставці знижки у розмірі 25% сума
3
1 Савченко Я.О. Криза: роль інвестицій та інновацій у виході з неї: тези
виступу / Додаток до службової записки від 20.05.2009 року № 346-06-4/04. –
К.: Державне агентство з інвестицій та інновацій. – 2009. – 7с.
161
Випуск 1 (66)
податкових платежів підприємства буде зменшена на 25 умовних
одиниць зі 100 умовних одиниць приросту витрат на інновації
у визначеному періоді. Максимальна ставка такого приросту
затверджена у Франції на рівні 50%, мінімальна – становить 20%
і застосовується урядами Канади, США, Японії і Тайвані.
Деякі країни використовують одночасно обидва принципи,
але щодо різних видів витрат. Так, в США загальна прирістно-
об’ємна знижка застосовується для стимулювання витрат під-
приємств на фінансування фундаментальних досліджень.
Крім того, в розвинених країнах світу часто використовується
практика встановлення обмеження розмірів списання витрат
по податкових знижках. Так, в Японії і Південній Кореї сума
податкових інноваційних пільг не повинна перевищувати 10%
розміру корпоративного податку (для дрібних і середніх японсь-
ких компаній – 15%). У Канаді, Іспанії і на Тайвані ставки такого
обмеження становлять відповідно 75, 35 і 50%. В Австралії,
Франції, Італії і Нідерландах використовується система встанов-
лення вартісної межі податкових знижок.
Фахівці більшості країн, де були введені податкові пільги, в
цілому позитивно оцінюють отримані результати. Підтвердження
цього – продовження дії пільг, що вводились спочатку тимчасово.
У системі засобів податкового стимулювання реалізації інвес-
тиційно-інноваційної політики в зарубіжних країнах досить
значна роль приділяється використанню податкового кредиту.
В українському законодавстві він визначається як відстрочка пла-
ти податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької
діяльності на визначений строк з метою збільшення його фі-
нансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з нас-
тупною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових
надходжень податку через загальне зростання прибутку, що
буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм4
1. В
іноземних країнах податковий кредит розглядається як засіб
зменшення вже нарахованого податку на прибуток на суму, що
складає визначений відсоток від витрат на НДДКР.
У США, Японії, Франції ця податкова пільга залежить
від приросту витрат на науково-дослідницьку діяльність по
41 Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від
28.12.1994 р. № 334/94-вр [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon.
rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=334%2F94-%E2%F0.
162
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
закінченні визначеного часового періоду. У ряді інших країн
(Канада, Нідерланди) величина податкового кредиту пропорційна
збільшенню загальної суми витрат на НДДКР. У середньому
за кордоном ця пільга складає 20% від суми приросту витрат
на НДДКР (США, Японія, Канада) і є істотним джерелом їх
збільшення; в Італії застосовується система пільгових кредитів
на технологічні нововведення (50% суми кредиту видається
протягом реалізації програми модернізації і до 30% на її завер-
шальній стадії); у Франції податковий кредит на приріст витрат
на НДДКР становить 25% приросту витрат компаній на НДДКР
порівняно з рівнем минулого року); в Канаді розмір податкового
кредиту складає 10–25%.
Пряме фінансування інноваційної діяльності в розвинених
країнах світу здійснюється як з державних, так і з приватних
джерел. Для більшості держав Західної Європи і США харак-
терним є переважання ролі приватних фінансових ресурсів над
державними у структурі капіталу, необхідного для інноваційних
розробок.
Для промислових підприємств при здійсненні реальних інвес-
тицій досить важливу роль відіграють амортизаційні пільги.
Практика прискореної амортизації застосовується в багатьох
промислово розвинених країнах, наприклад, у Великобританії,
Італії та ін. Крім того, у деяких країнах існують додаткові пільги,
що дають можливість підприємствам, які активно займаються
науково-дослідницькими розробками, списувати на НДДКР біль-
ше 100% витрат.
Досить ефективним інструментом підтримки інновацій-ної
діяльності в зарубіжних країнах є політика державного гаран-
тування кредитів, для успішної реалізації якої використовуються
різні схеми та методи. Так, якщо у Великобританії і Німеччині
держава безпосередньо надає кредитні гарантії комерційним
банкам, то у Франції для цього створюються спеціальні фінансові
інститути.
В урядовій політиці стимулювання інноваційного розвитку
ряду розвинених країн особлива роль приділяється заохоченню
технологічної інвестиційної активності малих та середніх підпри-
ємств. У першу чергу це пояснюється їх достатньою гнучкістю,
що дозволяє більш оперативно реагувати на зміни в ринковому
163
Випуск 1 (66)
середовищі. Завдяки цьому підтримується важлива роль таких
компаній в якості постачальників окремих видів наукомісткої
продукції для великих виробництв.
Серед найбільш розповсюджених у світовій практиці форм
стимулювання інвестиційно-інноваційної активності малих та
середніх підприємств варто виділити наступні:
– пряме фінансування (субсидії, дотації), що досягає 50%
витрат на створення нової інноваційної продукції та технологій
(Франція, США та інші країни);
– надання позик, у тому числі безвідсоткових (Швеція,
Німеччина);
– створення фондів впровадження інновацій зі страхуванням
можливого комерційного ризику (Німеччина, Франція);
– зниження ставок державних зборів для індивідуальних ви-
нахідників (Австрія, США);
– відстрочка або звільнення від сплати митних платежів,
якщо винахід стосується галузі економії енергії (Австрія, Німеч-
чина, Нідерланди);
– безкоштовне ведення діловодства за заявками індивіду-
альних винахідників, безкоштовні послуги патентних посеред-
ників (Нідерланди, Німеччина).
Разом з тим диверсифікація економік багатьох розвинених
країн зумовлює необхідність державного стимулювання розвитку
"start-up" та "spin-off" компаній – нових, як правило, невеликих
інноваційних наукоємних високотехнологічних підприємств,
створених на основі використання результатів наукових
досліджень та розробок 1
5
. Організація діяльності таких компа-
ній слугує досить яскравим прикладом державно-приватного
партнерства (як правило, вони представлені змішаними фор-
мами власності, при якій державна організація здійснює свій
інтелектуальний вклад, а приватна фірма – фінансовий та управ-
лінський). Світова практика накопичила досить значний досвід
фінансування компаній на початкових стадіях їх діяльності
з використанням механізмів ДПП. Зокрема, в останні роки
значна кількість європейських країн впровадила спеціальні
програми, спрямовані на усунення проблем, що перешкоджають
51 Иванов В.В., Иванов Н.И., Розебум Й., Хайсберс Х. Национальные
инновационные системы в России и ЕС. – М.: Ципран РАН, 2006. – 280с.
164
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
фінансуванню інноваційних проектів компаній на початкових
етапах розвитку.
На жаль, аналіз фінансових механізмів інвестиційно-іннова-
ційної політики ряду розвинених країн не дозволяє зробити
однозначних висновків стосовно найефективнішого варіанта.
Кожна держава, використовуючи набір інструментів, вирішує
свої, нерідко унікальні завдання інноваційного розвитку, спектр
яких залишається досить широким.
До найбільш прийнятних для застосування в Україні методів
фіскального стимулювання інвестиційно-інноваційної активності
економічних суб’єктів можна віднести:
– системне впровадження адаптованих у зарубіжних країнах
інституційних механізмів фінансування НДДКР (під особистість
окремого вченого, певної наукової організації, а також викорис-
тання системи грантів і субсидій). При цьому найбільш ефек-
тивним при проведення фундаментальних досліджень є індиві-
дуальне фінансування, а прикладних – грантове;
– введення програмно-цільового розподілу бюджетних витрат
на контрактній основі (за умови дольової участі промислового
сектору у фінансуванні інноваційних проектів, в тому числі на
основі проведення конкурсного відбору проектів, виконавців та
інвесторів);
– здійснення урядових закупівель інноваційних розробок для
стимулювання впровадження результатів НДДКР у виробництво
(реалізується на основі державних дослідницьких контрактів та
проектно-орієнтованої системи державного фінансування);
– проведення державної фінансової підтримки малого та
середнього інноваційно-орієнтованого бізнесу (надання безпово-
ротних бюджетних позик і грантів на впровадження нововведень,
використання митних та податкових знижок і пільг);
– надання державних гарантій по кредитах, що надаються
фінансовими установами суб’єктам інноваційного бізнесу;
– державне стимулювання науково-технічної кооперації в
організації досліджень;
– надання податкових пільг (податкових знижок і канікул)
ключовим суб’єктам інноваційного бізнесу: малим та середнім
підприємствам, в першу чергу новоствореним, а також фінан-
совим інвесторам;
165
Випуск 1 (66)
– активізація політики бюджетного фінансування і подат-
кового стимулювання діяльності венчурних підприємств;
– надання податкових кредитів та державних компенсацій
комерційним компаніям, що самостійно займаються науковими
дослідженнями і розробками;
– використання інструментів амортизаційної політики для
стимулювання процесу відновлення інноваційної складової
основних засобів підприємств;
– надання пільг некомерційним організаціям ліцензіатам-
патентовласникам, які перебувають у державній власності.
Отже, у більшості зарубіжних країн, як правило, викорис-
товується поєднання прямих (бюджетне фінансування) та непря-
мих (податкові, амортизаційні пільги) методів фіскального
регулювання інвестиційно-інноваційної активності економічних
суб’єктів. Реалії розвитку української економіки при цьому по-
винні вимагати не сліпого копіювання інструментів організації
і фінансування інвестиційно-інноваційної політики певної зару-
біжної країни, а поєднання найбільш ефективних механізмів
бюджетно-податкового регулювання та стимулювання науково-
технологічного прогресу.
Список використаної літератури
1. Кривоус В. Державна підтримка інновацій у постіндустрі-
альних країнах / В. Кривоус. – Вісник ТДЕУ. – 2006. – №2.
2. Шейко И.А. Практика государственного регулирования
инновационной деятельности: сб. материалов XII Международной
научно-практической конференции "Проблемы и перспективы
инновационного развития экономики" / И.А.Шейко. – К.; Херсон;
Симферополь: СПД Цудзинович Т.И., 2007. – 671с. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.incon-conference.org.ua/
download/files/Sheiko_Irina_dok.pdf
3. Иванов В. Коммерциализация результатов научно-технической
деятельности: европейский опит, возможные уроки для России /
В. Иванов, С. Клесова, О. Лукша, П. Сушков. – М.: ЦИПРАН РАН,
2006. – С.119.
4. The ball is in our court: Yhe UK technology sector at a critical
juncture. Delloitte. July 2005.
5. Billings B.A., R. Paschke. Tax notes international / B.A. Billings,
R. Paschke. – Vol.31. – No 5(2003). – Р. 487.
6. Warda J. Measuring the value of R&D tax treatment in OECD
countries/ J. Warda. – STI Review No. 27. – OECD, 2001.
Стаття надійшла до редакції 17.12.2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25183 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0072 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:58:29Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Блискавка, Т. 2011-08-02T18:21:36Z 2011-08-02T18:21:36Z 2011 Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах / Т. Блискавка // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 155-165. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0072 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25183 339.9 У статті виділено основні інструменти фіскального регулювання інвестиційно-інноваційної активності економічних суб’єктів, що використовуються в зарубіжних країнах. Проаналізовано основні фінансові механізми, які можуть бути адаптовані до реалій національного економічного розвитку. В статье определены основные инструменты фискального регулирования инвестиционно-инновационной активности экономических субъектов, которые используются в зарубежных странах. Проведен анализ основных финансовых механизмов, которые могут быть адаптированы к реалиям национального экономического развития. The main fiscal instruments of the economical subjects’ innovational and investment activity, which are used in developed countries, are determined in the article. Financial mechanisms that can be adapted to realities of the national economic growth are reviewed. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Дослідження міжнародної економіки Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах Зарубежный опыт фискального регулирования инновационного процесса в экономически развитых странах Foreign experience of the innovation process’ fiscal regulation in developed countries Article published earlier |
| spellingShingle | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах Блискавка, Т. |
| title | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| title_alt | Зарубежный опыт фискального регулирования инновационного процесса в экономически развитых странах Foreign experience of the innovation process’ fiscal regulation in developed countries |
| title_full | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| title_fullStr | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| title_full_unstemmed | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| title_short | Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| title_sort | зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинених країнах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25183 |
| work_keys_str_mv | AT bliskavkat zarubížniidosvídfískalʹnogoregulûvannâínnovacíinogoprocesuvekonomíčnorozvinenihkraínah AT bliskavkat zarubežnyiopytfiskalʹnogoregulirovaniâinnovacionnogoprocessavékonomičeskirazvityhstranah AT bliskavkat foreignexperienceoftheinnovationprocessfiscalregulationindevelopedcountries |