Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації
У статті наведено інформацію щодо впливу фінансової глобалізації на розвиток світової економіки; розглянуті шляхи економічної політики, які впливають на покращання ситуації на фінансовому ринку. В статье представлена информация относительно влияния финансовой глобализации на развитие мировой экономи...
Saved in:
| Published in: | Дослідження міжнародної економіки |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25190 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації / В. Колосова // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 238-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860132366784135168 |
|---|---|
| author | Колосова, В. |
| author_facet | Колосова, В. |
| citation_txt | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації / В. Колосова // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 238-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Дослідження міжнародної економіки |
| description | У статті наведено інформацію щодо впливу фінансової глобалізації на розвиток світової економіки; розглянуті шляхи економічної політики, які впливають на покращання ситуації на фінансовому ринку.
В статье представлена информация относительно влияния финансовой глобализации на развитие мировой экономики; рассмотрены пути экономической политики, которые влияют на улучшение ситуации на финансовом рынке.
The article contains detailed information of financial globalization impact on the world economy; considered the ways of economic policies that influence on the improvement in financial market.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:45:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
238
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
УДК 339
В. Колосова, кандидат економічних наук,
директор Департаменту співробітництва
з міжнародними фінансовими організаціями
Міністерства фінансів України1
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ В УМОВАХ
ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
У статті наведено інформацію щодо впливу фінансової
глобалізації на розвиток світової економіки; розглянуті шляхи
економічної політики, які впливають на покращання ситуації на
фінансовому ринку.
Ключові слова: глобалізація, фінансова криза, Міжнародний
Валютний Фонд (МВФ),фактори, стабільність.
Колосова В. Международные финансовые институции в
условиях финансовой глобализации.
В статье представлена информация относительно влияния
финансовой глобализации на развитие мировой экономики; рассмот-
рены пути экономической политики, которые влияют на улучшение
ситуации на финансовом рынке.
Ключевые слова: глобализация, финансовый кризис, Между-
народный Валютный Фонд (МВФ), фактории, стабильность).
Kolosova V. International financial institutions in the financial
globalization.
The article contains detailed information of financial globalization
impact on the world economy; considered the ways of economic policies
that influence on the improvement in financial market.
Key words: globalization, financial crisis, International Monetary
Fund (IMF), factors, stability.
У 70-х рр. ХХ ст. у політичній і науковій мові все частіше
став використовуватись такий термін, як "глобалізація". Це
представляло собою абсолютно нове явище, яке знаменує роз-
рив поступовості і дає підстави для періодизації історичного
процесу, і з’явилося воно в момент ресурсної кризи, що охопила
весь індустріальний світ. Теодор Левітт у журналі "Гарвард
Бізнес Рев’ю" визначив глобалізацію як світову конверген-
цію ринків завдяки існуванню нової форми підприємств,
які були названі "глобальними фірмами" [1]. В агрегованій
формі визначення глобалізації було представлено А.І.Уткіним:
1© В.Колосова, 2011
239
Випуск 1 (66)
"Глобалізація є процесом злиття національних економік до єди-
ної, загальносвітової системи, яка ґрунтується на вільному пере-
міщенні капіталу,інформаційній відкритості світу, на техноло-
гічній революції, лібералізації руху товарів і капіталу внаслідок
комунікаційного зближення і результатах планетарної наукової
революції міжнаціональних соціальних рухів тощо" [2].
Глобалізація є незворотним процесом і вчені визначають три
основних механізми глобалізації:
1) зростання конкуренції на світових фінансових ринках;
2) делокалізація виробничих потужностей і, як наслідок,
виробництво набуває багатонаціонального характеру;
3) посилання міжнародної інтеграції фінансових ринків.
Як вважає У.Бек [3], глобалізація різко посилила могут-
ність власників капіталу – фінансових інститутів, які чинять
визначальний вплив на економічну політику держав, використо-
вуючи для цього, зокрема, спекуляції на валютних ринках і
ринках капіталу. Глобалізація ж ринків праці, як ніколи раніше,
накладає обмеження на зростання заробітної платні.
Процес економічної глобалізації відбувався за 4 основними
напрямами: глобалізація торгівлі, фінансів, виробництва, зроста-
юча мережа міжнародних інститутів і договірних фірм.
Фінансова глобалізація все більше впливає останнім часом на
фінансову безпеку держав. Значні економічні вигоди, які фінан-
сова глобалізація принесла країнам, не захистили їх від появи
нових ризиків. Фінансова глобалізація змінила структуру ринків
і одночасно зі зміною структури ринків фінансова глобалізація
поставила нові завдання перед суб’єктами ринків фінансових
послуг [4].
Фінансова глобалізація, крім підвищення ризику фінансових
криз, є причиною розвитку наступних негативних явищ, які
ускладнюють забезпечення національної фінансової безпеки.
Мова йде про ускладнення діяльності щодо забезпечення стабіль-
ності національної валюти і банківської системи, розширення
можливостей для ухилення від сплати податків, створення
сприятливих умов для легалізації незаконних доходів та змін в
інвестиційному процесі. Утворення транснаціональних банків,
виникнення глобальних комп’ютерних мереж, що уможлив-
лює миттєвий перелив капіталу, зникнення меж між різними
240
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
фінансовими функціями – все це полегшує поширення кризових
явищ, підвищує ризик фінансових криз.
Фінансовим кризам завжди передує активізація фінансових
спекуляцій, надмірна ейфорія фінансових спекулянтів провокує
фінансові кризи [5]. За визначенням професора В.В. Корнєєва,
фінансова криза означає реалізацію систематичного ризику внас-
лідок страти керованості ринком, а фінансові спекуляції проду-
куються й поновлюються в рамках несистематичного ризику [6].
На його погляд, основною причиною кризи є асинхронність
розвитку та розрив дохідності від операцій у фінансовому і реаль-
ному секторах економіки. Капітал самовідтворюється у власному
кругообігу і не використовується для фінансування реальних
інвестиційних проектів. Загальною закономірністю відтворення
суспільного капіталу стало його випереджальне нагромадження
у грошовій формі порівняно з реальним капіталом, що супро-
воджується зростанням його застосування поза сферою товарного
виробництва й обігу [7].
Фінансова глобалізація стала головною рушійною силою роз-
витку світової економіки, а валютно-фінансові кризи 1997– 1998 рр.
підтвердили високий рівень фінансової взаємоза-лежності, так
як озвалися в усіх країнах. І їх об’єднує той факт, що всі вони
були кризами епохи фінансової глобалізації, виникли у порів-
няно благополучних країнах, часто несподівано, що робить їх
особливо небезпечними [8].
Кризи 1994–1995 рр. у Латинській Америці були фінансові,
але їх вплив не поширювався за межі регіону і вони не мали
наслідків світового характеру. Країни Латинської Америки не
встигли повністю стати на ноги після кризи 1980-го і до старих
проблем додалися негативні аспекти глобалізації – надмірна від-
критість фінансових ринків і прискорена лібералізація зовніш-
ньоекономічної діяльності. Перша криза сталася у Мексиці в
1994–1995 рр. і колишній директор-розпорядник МВФ Мішель
Камдесю назвав її першою кризою XXI ст. Завдяки тому, що
фінансова криза в Мексиці зачепила інтереси США, швидко
було підготовлено програму фінансової підтримки для цієї
країни, сума підтримки становила 52 млрд дол. США, в тому
числі МВФ надав Мексиці кредит, який становив розмір семи
її квот у Фонді. Мексика швидко подолала кризу завдяки
241
Випуск 1 (66)
такому обсягу допомоги, але наступними в цьому регіоні були
Аргентина і Бразилія. Вже перед початком кризи в Аргентині
була надмірно висока чисельність банків, високоризиковий
портфель банківських кредитів. Криза у Бразилії почалася в
серпні 1998 року і вже в листопаді 1998 року був підготовлений
пакет фінансової допомоги у сумі 41,5 млрд дол. США. Кредит
МВФ складав 18,1 млрд дол. США із загальної суми допомоги.
До цього часу деякі країни латиноамериканського регіону
перебувають в нестабільному фінансовому стані (наприклад,
Аргентина), хоча зовнішній борг латиноамериканського регіону
поступово скорочується.
Азіатську кризу 1997–1998 рр. називають кризою епохи
фінансової глобалізації, їй притаманні великі транскордонні
потоки капіталу. Криза на азійських фінансових ринках пока-
зала, що великий за обсягом відплив капіталу здатний, в умовах
лібералізації фінансових ринків, підірвати бездоганний фінан-
совий статус країни. Фінансовою кризою були вражені країни
найбільш просунуті й інтегровані в міжнародну фінансову
систему, такі як Корея, Індонезія, Таїланд і Малайзія, так звані
"тигри".
Частка азійських країн, за винятком Японії, становила лише
20% від світового ВВП, у той час, як половина приросту вироб-
ництва світової промислової продукції припадає на ці країни. До
останнього часу Східна Азія залишалась найбільшим імпортером
капіталу.
Вже в червні 1998 року країнам, що потерпали від азійської
кризи, було надано 117,7 млрд дол. США, в тому числі кредит
МВФ становив 36,1 млрд дол. США, кредити Світового банку,
Азійського банку становили разом 26,7 млрд дол. США [9].
За інформацією МВФ, характер ризику для крупних банків
та європейських страхових компаній залишається незмінним. У
світовому масштабі збіг характерів ризиків створює сприятливе
підґрунтя для поширення загальних фінансових криз. МВФ
протягом 1975–1997 рр. зареєстрував більше 150 валютних та
54 банківських криз у більш ніж 50-ти країнах світу [10].
У комюніке двадцять першої наради Міжнародного валют-
но-фінансового комітету Ради керуючих МВФ, що відбулася
242
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
24-го квітня 2010 року, визначається, що "укріплення фінансо-
вого регулювання, нагляду та стійкості фінансової системи
залишається критично важливою задачею, виконання якої ще
не закінчено. Ми погоджуємося подвоїти зусилля для відпра-
цювання загального, послідовного підходу до стабільної глобаль-
ної фінансової системи, яка зможе підтримати економічний
підйом… Ми підтримуємо подовження роботи щодо виявлення
системних ризиків та механізмів їх передачі, підтримуємо
роботу, виконану МВФ щодо внесення фінансовим сектором
справедливого та суттєвого внеску в покриття надзвичайної
державної підтримки за умови одночасного скорочення надзви-
чайних ризиків та допомоги в створенні рівних можливостей і
врахуванні ситуації в конкретних державах" [11].
Як зазначав директор-розпорядник МВФ Домінік Строс-
Кан у 2009 р., фінансова криза дійсно є глобальною і ніхто не
може її уникнути. Криза почалася в державах з розвиненою еко-
номікою і розповсюдилась по всьому світу. Держави з ринком,
що формується, несуть тяжкі втрати, бо знаходяться під ударом
різкого зменшення попиту на експорт і зупинки потоків капіталу
одночасно. Це загрожує звести нанівець всі успіхи в області
економічного зростання та конвергенції, які здійснені за останні
десять років.
В своїх аналітичних дослідженнях експерти МВФ підкрес-
люють, що після глибокої рецесії темпи економічного зростання
вийшли на позитивний рівень, так як державна підтримка забез-
печення підтримки попиту зупинила невизначеність і системний
ризик на фінансових ринках.
Очікується, що зростання буде проходити не швидко, так
як фінансові системи, все ще послаблені, підтримуючі заходи
державної політики повинні поступово скорочуватися, а домашні
господарства в державах, що постраждали від падіння цін на
активи, будуть продовжувати відновлювати рівні накопичень,
маючи при цьому труднощі, що пов’язані з високим рівнем
безробіття. Найважливішими вимогами в галузі політики зали-
шаються оздоровлення фінансового сектору поряд з підтри-
манням на належному рівні макроекономічної політики. Разом
з тим необхідно розпочати підготовку до скорочення високого
рівня державного втручання.
243
Випуск 1 (66)
У світовій економіці, на погляд експертів МВФ [12], роз-
почалося зростання, викликане високими економічними показ-
никами держав Азії та стабілізації економічних показників в
інших регіонах. У державах з розвиненою економікою інтервенції
держави привели до стабілізації економічної активності, а в ряді
країн навіть привели до невеликого позитивного росту. Держави
з ринком, що формується, і держави, які розвиваються, в цілому
досягли більшого росту – важливу роль у цьому відіграла акти-
візація росту в державах Азії. На економіку цих країн, крім
того, позитивно впливає збільшення цін на біржові товари та
прийняття підтримуючих заходів. Багато держав Європи з рин-
ком, що формується, і держав СНД особливо постраждали від
кризи, розвиток економіки в цих країнах в цілому відстає від
інших держав.
Підйом відбувається повільно й активність залишається ниж-
че рівня, який був до кризи. Головними факторами покращання
економічної ситуації є активність у переробній промисловості,
дещо стабілізується роздрібна торгівля, повертається споживча
впевненість і укріплюються ринки житла. В зв’язку з покращан-
ням перспектив знову підвищились ціни на біржові товари, обсяг
світової торгівлі починає зростати.
Поштовхом до цього пожвавлення стали дії державної
політики, які прийняті в державах з розвиненою економікою і
багатьох державах з ринком, що формується, що забезпечили
підтримку попиту і практично звели нанівець загрозу глобальної
депресії. Ці загрози були однією з причин найбільш різкого спаду
світової активності і торгівлі з часів Другої світової війни.
Центральні банки швидко відреагували на це знижками
відсоткових ставок та прийняттям нетрадиційних заходів щодо
забезпечення ліквідності і підтримання рівнів кредиту. Уряди
почали впроваджувати широкі програми бюджетних стимулів,
одночасно підтримуючи банки шляхом надання гарантій і
збільшення капіталу. Таким шляхом вдалось зменшити невиз-
наченість та збільшити довіру, покращити фінансові умови.
Підтвердженням цього є пожвавлення на ринках та подолання
зменшення грошових потоків. Разом з тим для позичальників
більш низького рівня умови залишаються дуже важкими. В той
же час, як підкреслювалося в "Доповіді по питанням глобальної
244
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
фінансової стабільності" 2009 року [13], ринки серйозно занепо-
коєні ризиком нового погіршення ситуації і ряд показників фінан-
сового стресу залишається підвищеним.
У подальшому фактори економічної політики, які стимулю-
ють пожвавлення, поступово будуть зменшуватися. Можливості
реального та фінансового секторів все ще слабкі, хоча постійно
набирають силу. Розміри бюджетного стимулу також поступово
будуть зменшуватися, фактор відновлення резервів поступово
втратить свій вплив. У той же час споживання та інвестиції
поступово набирають силу, але фінансова ситуація в багатьох
державах залишається важкою. Після зниження світової фінан-
сової активності близько одного відсотка в 2009 р., прогнозується
приріст активності приблизно на три відсотки в 2010 р., що нижче
темпів, які були досягнуті до кризи. В державах з розвине-
ною економікою прогнозується повільне зростання протягом
2010 року, безробіття буде продовжувати зростати упродовж
більшої частини року. За прогнозом річне зростання в 2010 р.
становитиме 1,25% проти зниження на 3,5% у 2009 р. [14].
У державах з ринком, що формується, прогнозується зрос-
тання реального ВВП майже на 5% у 2010 р., відповідно до 1,75%
у 2009 р. У цьому пожвавленні найголовніша роль належить
Китаю, Індії та іншим державам Азії з ринком, що формується.
Інші держави з ринком, що формується, будуть мати невелике
зростання, яке підтримується стимулюючими діями політики і
покращанням світової торгівлі і ситуації на фінансових ринках.
Ризики зниження темпів зростання поступово зменшу-
ються, але все ще викликають занепокоєння. Головний коротко-
терміновий ризик пов’язаний із можливістю того, що зростання
може зупинитися. Передчасне зупинення адаптивної грошово-
кредитної і податково-бюджетної політики пов’язане із значним
ризиком, так як пожвавлення, яке викликано політичними
рішеннями, може бути невірно тлумачитися – як початок актив-
ного підвищення приватного попиту. В цілому світова економіка
видається чутливою до різних шоків, таких як: підвищення цін на
нафту, геополітичні дії або відродження протекціонізму.
Короткотермінові ризики і їх настання пов’язане не тільки
зі зниженням термінів зростання. Наприклад, зниження зав-
дяки прийняттям заходів застережень обвалу активності,
245
Випуск 1 (66)
що аналогічно кризі 30-х рр. минулого сторіччя, та значне
покращання настроїв на фінансових ринках може викликати
значне підвищення рівнів споживання та інвестицій у ряді
країн із розвинутою економікою та країн із ринком, що форму-
ється. Якщо дивитися на середньострокову перспективу, то
потрібно відзначити додаткові суттєві ризики для постійного
підйому, головним чином у країнах із розвиненою економікою.
Наприклад, у фінансовій галузі серйозну турботу викликає ри-
зик існування критичного ставлення суспільства до дій, які
направлені на підтримання компаній, які вважають винуватцями
кризи. Зазначене ставлення може підігрівати підтримку реструк-
туризації фінансового сектору і таким чином, скласти умови для
продовження стагнації. В галузі макроекономічної політики
найбільший ризик пов’язаний з погіршенням стану бюджету, в
тому числі в результаті заходів підтримки фінансового сектору.
Щодо питання продовження бюджетної підтримки поряд
зі збереженням стабільності бюджету, то, на погляд експертів
міжнародних фінансових організацій, незважаючи на існуючий
вже сьогодні розмір дефіциту і розмір державного боргу, що
зростає у багатьох державах, необхідно продовжувати бюджетне
стимулювання до того часу, поки зростання не стане стабільним.
Крім того, може виникнути необхідність збільшити обсяги
стимулів чи продовження дії запланованих термінів у разі
реальних ризиків зниження темпів зростання. Уряду необхідно
бути готовим готувати і використовувати при необхідності нові
ініціативи.
У той же час уряди повинні мати мету щодо значного скоро-
чення дефіциту в той час, коли зростання закріпиться і стане
стабільним і розпочати рішення довгострокових бюджетних
завдань шляхом проведення реформ, які повинні вивести дер-
жавні фінанси на більш стабільну траєкторію. В подальшому,
в разі повернення більш стабільних часів, такі дії повинні
сприяти впевненості інвесторів в тому, що дефіцит бюджету і
державний борг надалі будуть скорочені. А це, в свою чергу, є
необхідною умовою для відкриття широких можливостей для
проведення антициклічної політики і повернення фінансовим
ринкам підтримки суспільства. В разі вирішення цієї задачі
246
Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць
можливо протидіяти наступним кризам, що сьогодні є одним із
найважливіших завдань міжнародних фінансових інституцій.
Список використаної літератури
1. Levitt T. The Globalization of Markets // Harvard Business Review.
– 1983. – May-June. – P.92–102.
2. Уткин А.И., Воронцов М.Ю. Новые параметры мирового
противостояния // США – экономика, политика, идеология. – 1997. –
№ 8. – С.19–30.
3. Бек У. Что такое глобализация? (Ошибки глобалицазии –
ответы на глобализацию): Пер. с нем. – М.: Прогресс-Традиция,2001.
– 304с.
4. Карапенцев К. Аутсорсинг на мировом рынке финансовых
услуг: особенности, риски // Банковский вестник. – 2008. – №10. –
С 34.
5. Кейнс Дж.М. Общая теорія занятості, процента и денег. – М.:
Прогресс, 1978. – С.224.
6. Корнєєв В.В. Капіталотворення і кредит у координатах "довіра
– відповідальність". – Фінанси України. – 2010. – № 9. – С.13–22.
7. Динкевич А.И. Мировой фінансово-экономический кризис
(опыт структурно-функционального анализа) // Деньги и кредит. –
2009. – № 10. – С.23.
8. Барановський О.І. Предтечі фінансових криз // Фінанси
України. – 2009. – №4. – С.13–32.
9. Official Financing for Developing Countries. – Wash.:IMF, February
1998. – P.11–14.
10. Financial Crises: Characteristics and Indicators of Vulnerability. –
Wash.: International Monetary Fund,1998
11. www.imf.org/external/
12. www.imf.org
13. Доповідь по питанням глобальної фінансової стабільності –
www.imf.org/external/
14. Там же.
Стаття надійшла до редакції 16.12.2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25190 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0072 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:45:01Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колосова, В. 2011-08-02T18:44:56Z 2011-08-02T18:44:56Z 2011 Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації / В. Колосова // Дослідження міжнародної економіки: Зб. наук. пр. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2011. — № 1 (66). — С. 238-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0072 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25190 339 У статті наведено інформацію щодо впливу фінансової глобалізації на розвиток світової економіки; розглянуті шляхи економічної політики, які впливають на покращання ситуації на фінансовому ринку. В статье представлена информация относительно влияния финансовой глобализации на развитие мировой экономики; рассмотрены пути экономической политики, которые влияют на улучшение ситуации на финансовом рынке. The article contains detailed information of financial globalization impact on the world economy; considered the ways of economic policies that influence on the improvement in financial market. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Дослідження міжнародної економіки Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації Международные финансовые институции в условиях финансовой глобализации International financial institutions in the financial globalization Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації Колосова, В. |
| title | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| title_alt | Международные финансовые институции в условиях финансовой глобализации International financial institutions in the financial globalization |
| title_full | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| title_fullStr | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| title_full_unstemmed | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| title_short | Міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| title_sort | міжнародні фінансові інституції в умовах фінансової глобалізації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25190 |
| work_keys_str_mv | AT kolosovav mížnarodnífínansovíínstitucíívumovahfínansovoíglobalízacíí AT kolosovav meždunarodnyefinansovyeinstituciivusloviâhfinansovoiglobalizacii AT kolosovav internationalfinancialinstitutionsinthefinancialglobalization |