Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"

У статті аналізується панегіричний образ гетьмана Івана Мазепи з твору "Руно орошенное". В статье анализируется панегирический образ гетмана Ивана Мазепы, помещенный в произведении "Руно орошенное". The article is devoted to the analysis of hetman's Ivan Mazepa panegyrical c...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський лiтопис
Дата:2009
Автор: Тарасенко, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25196
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное" / О. Тарасенко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 80-82. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859729664033947648
author Тарасенко, О.
author_facet Тарасенко, О.
citation_txt Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное" / О. Тарасенко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 80-82. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський лiтопис
description У статті аналізується панегіричний образ гетьмана Івана Мазепи з твору "Руно орошенное". В статье анализируется панегирический образ гетмана Ивана Мазепы, помещенный в произведении "Руно орошенное". The article is devoted to the analysis of hetman's Ivan Mazepa panegyrical character from "Runo Oroshonnoe".
first_indexed 2025-12-01T12:18:59Z
format Article
fulltext 80 Сіверянський літопис Олександр Тарасенко � ОБРАЗ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ У ПАНЕГІРИКУ З ТВОРУ "РУНО ОРОШЕННОЕ" У статті аналізується панегіричний образ гетьмана Івана Мазепи з твору "Руно орошенное". Гедеону иногда образ бысть поб±ди Руно, луна, денница, что и бысть посл±ди. Орошенное Руно се пророковаше, Его же денница и луна орошаше. Но что Руно и луна значит и денница? Бысть то образ поб±ды Марїя д±вица. Гди Денница и Луна Руно и зд± росит, Знак поб±ды Мазеп± на враги приносит. Історіографічна традиція твір "Руно орошенное" пов'язує з Дмитром Тупта� лом. Гадають, що під час перебування в Чернігові протягом 1675�1877 рр. як ка� федральний проповідник він отримав завдання від архієпископа Лазаря Барано� вича "з пилним старанием" зібрати інформацію про чудеса від ікони Богородиці Іллінського монастиря. Це було зроблено, і у 1677 р. в Новгород�Сіверській дру� карні була видана книга під назвою "Чуда Девы Марии", хоча й без зазначення автора1. Авторство Дмитра Туптала встановлено за наступним виданням книги, надрукованої вже в Чернігові 1683 р. під назвою "Руно орошенное" і де містився вірш, з прописних літер якого складалося ім'я "ИЕРОМОНАХ ДИМИТРИЙ САВИЧ". Принагідно зауважимо, що в той же час подібне завдання виконував настоятель Чернігівського Єлецького монастиря Іоаникій Галятовського. Його твір "Скарбниця потребная" вийшов у Новгороді�Сіверському 1676 р. Народ� жені одночасно, подібні за задумом і завданням, ці дві книги мали різні читацькі й видавничі долі. "Скарбница потребная" після першого свого виходу вдруге з'явилася лише у 1985 р., тоді як "Чуда Девы Марии" за чверть століття після першого виходу витримали ще шість видань, але під іншою назвою – "Руно орошенное" (1683 р., 1689 р., 1691 р., 1696 р., 1697 р., 1702 р.). Відмінності кожного видання визначені дослідницею чернігівської друкарні Т. Каменєвою. Вона ж встановила, що "Руно орошенное", ідентичне з виданням 1702 р., було надруковане ще раз у 50�х рр. XVIII ст.2 Причини популярності цієї книги залишаються не з'ясованими. Гадаємо, що справа не лише в читацькому попиті, а й в стратегіях її видавця, яким Дмитро Туптало, очевидно, не був. Як відомо, вдруге після першої появи в Чернігові на посаді кафедрального проповідника він з'явився тут у червні 1697 р. і був висвя� чений архієпископом Іоанном Максимовичем в архімандрити Єлецького монас� тиря, яким управляв до 1699 р., коли його той же владика перевів у Новгород� Сіверський настоятелем Спаського монастиря3. Але видання "Руна орошенного" 1697 р., на відміну від усіх інших, не містить точних вихідних даних, тобто не зазначено число і місяць виходу4. Додаткових фактів, на нашу думку, потребує і © Тарасенко Олександр Федорович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов'ян Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. УДК 82�141 Сіверянський літопис 81 твердження про його авторство. В свою чергу припускаємо, що "Руно орошенное" має принаймні подвійне авторство. Мова йде про Лаврентія Крщоновича, який близько 1685 р. став ігуменом Чернігівського Іллінського монастиря, а у 1697 р. був підвищений до звання архімандрита монастиря. Саме його "тщанием" книга видавалася у друкарні Іллінського монастиря. Структура "Руна орошенного" досить складна, але подібна в усіх виданнях кни� ги. Суттєві відмінності спостерігаються лише у виданні 1677 р. ("Чуда Девы Ма� рии"), яке було надруковано староукраїнською книжною мовою. Усі наступні ви� дання перероблені і надруковані церковно�слов'янською мовою з українськими вкрапленнями. Основна частину твору містить двадцять чотири "чуда", після кож� ного з яких подається "бесіда", "нравоучение" і "прилог". Завершують основну частину твору молитва і закінчення. Видання "Руна орошенного" 1696, 1697, 1702 років доповнені "чудами", які відбулися протягом 1692�1696 рр. Крім того, ви� дання 1696 р. містило два варіанти посвяти: 1) гетьману Івану Мазепі з вдячністю за добудову Троїцького собору і подарунок монастирю коштовного кіоту для ікони Божої Матері; 2) царю Петру Олексійовичу. А у виданні "Руна орошенного" 1697 р. міститься розлогий панегірик гетьману Івану Мазепі. Мова додаткової частини твору, в тому числі й панегірика, наближена до староукраїнської літературної мови. При порівнянні її з виданнями "Молитвослова" (Чернігів, 1692) і "Полуустава" (Чернігів, 1703), здійснених Лаврентієм Крщоновичем і які також мають посвяти гетьману Івану Мазепі, досить помітна їхня спорідненість. Оскільки панегірик у "Руні орошенном" є найбільшим і найзмістовнішим у цьому ряду, проаналізуємо в ньому образ гетьмана Івана Мазепи5. Панегірик побудований як ремінісценція біблійних образів і текстів. До яких же персонажів звертається Лаврентій Крщонович, аби підкреслити значущість гетьманського образу. Автор порівнює його спочатку з Іоанном Хрестителем: "З сими Чудесами Пресвятыя Богородици показа нам путь до Велможности Вашой сам Христос в Евангелїи своем мовячи: шедши, рц±те Іоанов±, яко сл±пии прозира: ют, хромии ходят, глусии слышат, прокаженнии очищаются, мертвии востают и нищии благов±ствуют" 4. Це підтверджує думку дослідників про Іоанна Хрестите� ля як небесного патрона Івани Мазепи. Другим персонажем, з яким порівнюється образ гетмана, є ветхозавітній суддя Гедеон: "И кому, еще приличн±е принестися имат Руно орошенное, яко Велможности Вашой, аки Гедеону мужественному и храброму оному вожду Ізраилскому" 5. Зауважимо, що у перших чотирьох видан� нях "Руна орошенного" з Гедеоном порівнювався архієпископ Лазар Баранович, коли він був ще живий. Які ж "Гедеонові" чесноти Лаврентій Крщонович знахо� дить у гетьмана Івана Мазепи: "Молотяше Гедеон врагом своим внутр отчины су: щим Мадианитом пшеницу, егда Ангел о поб±д± Благов±сти ему. И Велможности Ваша домашних своих врагов Мадианитов не мечем жестокости, но пшеницею любве и милости своея поб±ждаеши, и хл±бом от гори высокого разсужденїя своего сходящим аки Гедеон кущи их разораеши. Вн±шних же врагов воюющих на нас и на в±ру нашу Православную поб±ждающе, мудростию, в±рою, и надеждою, такожде Гедеону уподобился еси" 6. Звертає на себе увагу розділення автором панегірика ворогів на внутрішніх ("домашних") і на зовнішніх ("вн±шних"), перших гетьман перемагає любов'ю й милістю, а других – мудрістю, вірою та надією. В чому про� стежуються, на думку Лаврентія Крщоновича, ці великі якості гетьмана? В тому, що він "со малою горстїю людей, бо Малоросийским Воинством для в±рной служби его Царскому Пресв±тлому Величеству, для защищенїя православныя в±ри, для сохраненїя Церкви Божїих и отчини свовея, в труд±х военных нещадно сокрушае: ши, и мужественно врагов поб±ждающе, гради их низлагаеши и пред±лы отческия распространяеши", і при цьому маючи "немощную плоть свою" 7. Останні слова, гадаємо, не є перифразом. У даному випадку автор панегірика підкреслював слаб� кий фізичний стан гетьмана Мазепи на той час. Автор панегірика знаходить паралелі з біблійними образками та сюжетами й іншими, вочевидь біографічними, штрихами до портрета Івана Мазепи. А саме, 82 Сіверянський літопис Лаврентій Крщонович наважився підкреслити, на нашу думку, бездітність геть� мана. Піднімаючи його навіть вище за Гедеона, панегірист запитує, "что бо усп± Гедеон, аще остави седм десят сынов, насл±дїя своего, не един бо добр и благонра: вен обр±тетеся, но вс± сами собою погубишася, и отцу своему Гедеону доброй слави и памяти не оставиша". І далі автор сипле біблійними прикладами з недостойни� ми синами: "Адам два токмо сына йм±, но и зд± един окаянний сын отцу своему приразися Каин. Йсаак единоутробних и единою рожденних двох же им±яше сы: нов, но и зд± жестоковыйний и противонравный отцу сын обр±теся Исав. Ияко// ву же ледво един токмо между двенадесяти сынов любимый сын обр±теся Иосиф; вс± бо братоубийци и строптивни в глубокой старости отцу своему велїю скорб братоубийством нанесоша. И Давида Царя не свой ли сын окаянный отца своего гоняше Авесолом". За цими негативними образами автор панегірика вигукнув: "Вел: можность же Ваша, коль всем Блаженн±йший еси", бо "яко много имаши чада, щод: робливостю Велможности Твоей порожденныя, сынове твои яко л±то расли масли: ничния окрест трапезей Божїих коштом Велможности Вашой виставленных: Ар: хїерее Божїи, Преподобн±йшии Архїмандритове, Всечеснии Игуменове и безчис: леннии священници до второго Пришествїя Господня им±ют представити, и без: кровную жертву за Велможность Вашу приносити". Панегірична експресія завер� шується, природно, підкресленням найбільшої чесноти християнина�можновлад� ця, що опікується Церквою: "Се тако Благословится челов±к, бояйся Господа" 8. Отже, можна зробити висновки, що тема бездітності гетьмана циркулювала у суспільстві, і Лаврентій Крщонович озвучив її на сторінках популярної серед чи� тачів книги, проте у наступних панегіриках на честь Мазепи цього пасажу ми вже не зустрічаємо. Щодо періодичності видань "Руна орошенного", то вона, воче� видь, збігається з найважливішими моментами в житті настоятеля Троїцько� Іллінського монастиря, який після смерті Лазаря Барановича претендував на чер� нігівську архієрейську кафедру. Втім безрезультатно. 1. Укринские книги кирилловской печати XVI – XVIII вв.: Каталог изданий, хранящихся в Государственной библиотеке СССР им. В.И. Ленина. – Вып. 2, ч. 2. Львовские, Новгород� Северские, Черниговские, Уневские издания 2�й половины XVII в. / Сост. А. Гусева, И. Полонская. – М., 1990. – С. 17. 2. Каменева Т.Н. Черниговская типография, ее деятельность и издания // Труды государственной ордена Ленина библиотеки СССР им. В.И. Ленина. – М., 1959. – Т. ІІІ. – С. 259 – 280. 3. Шляпкин И.А. Св. Димитрий Ростовский и его время (1651 – 1709). – СПб., 1891. – С. 257, 263. Причини переведення Дмитра Туптала з Київського Кирилівського монастиря до Чернігова були не відомі І.Шляпкіну (адже за його спостереженнями, у Дмитра Туптала і чернігівського архієпископа Івана Максимовича були погані стосунки). Здається, вони залишаються не з'ясованими й дотепер. 4. Наскільки нам відомо, Дмитро Туптало ніде у своїх творах не посилається на "Руно орошенное", хоча ця книга зберігалася в його особистій бібліотеці (Лабынцев Ю., Щавинская Л. Библиотека Святителя Димитрия. – М., 2009. – С. 29). 5. Далі ми посилаємось на видання: Туптало Дмитро. "Руно орошенное" / Підготовка тексту, передмова та коментарі Олександра Тарасенка // Сіверянський літопис. – 2009. – № 1. – С. 30 – 50; № 2�3. – С. 206 – 227; № 4. – С. 151 – 173. 4. Туптало Дмитро. "Руно орошенное" // Сіверянський літопис. – 2009. – № 4. – С. 171. 5. Там само. 6. Там само. – С. 171 – 172. 7. Там само. – С. 172. 8. Там само. В статье анализируется панегирический образ гетмана Ивана Мазепы, поме: щенный в произведении "Руно орошенное". The article is devoted to the analysis of hetman's Ivan Mazepa panegyrical character from "Runo Oroshonnoe".
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25196
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0055
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T12:18:59Z
publishDate 2009
publisher Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Тарасенко, О.
2011-08-02T19:45:28Z
2011-08-02T19:45:28Z
2009
Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное" / О. Тарасенко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 80-82. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
XXXX-0055
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25196
82-141
У статті аналізується панегіричний образ гетьмана Івана Мазепи з твору "Руно орошенное".
В статье анализируется панегирический образ гетмана Ивана Мазепы, помещенный в произведении "Руно орошенное".
The article is devoted to the analysis of hetman's Ivan Mazepa panegyrical character from "Runo Oroshonnoe".
uk
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
Розвідки
Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
Article
published earlier
spellingShingle Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
Тарасенко, О.
Розвідки
title Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
title_full Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
title_fullStr Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
title_full_unstemmed Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
title_short Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору "Руно орошенное"
title_sort образ гетьмана івана мазепи у панегірику з твору "руно орошенное"
topic Розвідки
topic_facet Розвідки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25196
work_keys_str_mv AT tarasenkoo obrazgetʹmanaívanamazepiupanegírikuztvorurunoorošennoe