Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз
У статті подається джерелознавчий аналіз універсалів українського гетьмана Івана Мазепи як законодавчих матеріалів з історії греків України. Розглядається еволюція гетьманських універсалів, які визначали правовий і релігійний статус Ніжинської грецької громади. В статье дается источниковедческий ана...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25200 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз / А. Гедьо // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 60-65. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859839100556673024 |
|---|---|
| author | Гедьо, А. |
| author_facet | Гедьо, А. |
| citation_txt | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз / А. Гедьо // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 60-65. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті подається джерелознавчий аналіз універсалів українського гетьмана Івана Мазепи як законодавчих матеріалів з історії греків України. Розглядається еволюція гетьманських універсалів, які визначали правовий і релігійний статус Ніжинської грецької громади.
В статье дается источниковедческий анализ универсалов украинского гетмана Ивана Мазепы как законодательных материалов по истории греков Украины. Рассматривается эволюция гетманских универсалов, которые определяли правовой и религиозный статус Нежинской греческой общины.
The present article gives the analysis of Universals of Ukrainian Hetman Ivan Mazepa as legislative materials on the Ukrainian Greeks history. The article examines the evolution of Hetmans' Universals that determines the legal and religious status of Nezhin Greek community.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:36:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
60 Сіверянський літопис
Анна Гедьо
�
ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ І. МАЗЕПИ
ГРЕКАМ м. НІЖИНА: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ
У статті подається джерелознавчий аналіз універсалів українського геть:
мана Івана Мазепи як законодавчих матеріалів з історії греків України. Розгля:
дається еволюція гетьманських універсалів, які визначали правовий і релігій:
ний статус Ніжинської грецької громади.
Історія перебування греків у м. Ніжині та створення ними грецької громади
бере свій початок від середини ХVІІ ст. Саме тоді в економічному житті Ук�
раїнської держави з'явилися грецькі купці, які поступово прибрали до рук май�
же всі торговельні шляхи. У цей час на території України утворився вакуум у
торгівлі, через те, що традиційні зв'язки були розірвані, а місцеве населення
було зайняте у бойових діях. Саме греки заповнили цю лакуну. Спочатку грецькі
купці приїжджали в Україну на певний час, а з середини 70�х рр. XVII ст. –
почали оселятися.
Греки обрали місцем свого поселення Ніжин не випадково – він був одним
з великих міст України і завдяки вдалому географічному розташуванню відігра�
вав роль важливого торговельного центру. Саме через Ніжин йшла торгівля з
Росією, Туреччиною, Кримом. Шлях греків до Москви через Путивль прохо�
див недалеко від Ніжина і вони мали можливість часто відвідувати його з
товарами. Підвищенню ролі Ніжина сприяла і та обставина, що Київ у цей час
був небезпечним місцем, і комерційні інтереси греків не дозволяли їм оселя�
тися в ньому. Інша причина поселення греків в Україні – відсутність тиску на
православну релігію з боку Туреччини. Існувала ще одна причина, яка приваб�
лювала грецьких купців до Ніжина. Вона була пов'язана з політикою українсь�
ких гетьманів. Війна з Польщею перервала усталені відносини України з Захід�
ною Європою, а козацьке військо потребувало нових джерел постачання. Це
швидко збагнула козацька верхівка, зокрема гетьмани, які своїми універсала�
ми надали грекам цілий ряд пільг та привілеїв.
Як зазначав К. Харлампович, у 80�ті рр. ХVІІ ст. "громадське життя ніжинсь�
ких греків вилилося в форму двох організацій – церковнопарафіяльної й суто
торговельно�станової; члени їхні здебільшого одні й ті ж"1. У 1696 р. обидві
організації спричинилися до заснування в Ніжині грецького братства. Нове
братство було санкціоноване грамотою київського митрополита Варлаама
Ясинського від 3 липня 1696 р., а 19 жовтня того ж року – універсалом гетьма�
на Івана Мазепи. Цей висновок К. Харламповича настільки чітко і влучно ро�
з'яснив досить заплутану ситуацію з початковими організаційними формами
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
УДК 94(477):930.2:314.04
© Гедьо Анна Володимирівна � доктор історичних наук, професор
кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики
викладання історії Донецького національного університету.
Сіверянський літопис 61
грецької спільноти м. Ніжина, що сучасні дослідники проблеми часто переда�
ють його без купюр у власних розвідках.
Серед матеріалів законодавства стосовно грецької громади м. Ніжина важ�
ливе місце посідають гетьманські універсали. Адже успішній торговельній діяль�
ності греків сприяла не тільки їхня професійна заповзятливість, але і отри�
мані, згідно з гетьманськими універсалами права і привілеї в торгівлі, звільнення
від виконання міських повинностей, збереження особливої юрисдикції в місті.
Більшість їх сьогодні зберігається у фонді Ніжинського грецького магістрату
Державного архіву Чернігівської області2.
Гетьманські універсали XVII�ХVІІІ ст., що стосуються виключно історії
ніжинських греків, були опубліковані у ХІХ ст. професором О. Федотовим�
Чеховським у виданні "Акты греческого Нежинского братства"3 та на початку
ХХІ ст. у виданні "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов'я в актових
матеріалах середини XVII�ХІХ ст."4.
Слід зазначити, що О. Федотов�Чеховськой видав збірник грамот з архіву
Михайлівської церкви в м. Ніжині. Універсалам українських гетьманів було
відведено в публікації спеціальний розділ – "Універсали гетьманів". Однак, як
слушно зазначив О. Дмитрієвський, відсутність будь�якої передмови у ви�
данні О. Федотова�Чеховського позбавила читача відомостей стосовно місця
зберігання опублікованих документів. Видавець не зазначив також, що деякі з
наведених їм актових матеріалів вже були опубліковані5.
Універсал (від лат. universalis – загальний, повсюдний, різнобічний) був
основним документом законодавчого характеру, який представляв собою роз�
порядчий акт адміністративно�політичного характеру органів влади, вищих
світських і духовних посадових осіб в Україні протягом XVII – XVIII cт. Уні�
версал – це форма звертання до народу, доведення до широкого загалу військо�
вих та адміністративних розпоряджень, наказів про мобілізацію й походи, про
призначення полковників та інших старшин, про різні господарські та фінан�
сові справи, взяття під протекцію людей і установ, про підтвердження наявних
і надання нових маєтків. Універсали видавалися від імені гетьмана, полков�
ників, сотників та іншої козацької старшини.
В універсалах можна виділити такі частини: вступний протокол: 1) ім'я,
прізвище і титул гетьмана; розпорядження: 2) звертання до осіб, яким універ�
сал адресувався; 3) опис подій, що спричинили видання універсалу; 4) вирі�
шення справи; 5) погрози на адресу тих, хто не виконує рішення; кінцевий
протокол: 6) дата; 7) підпис гетьмана; 8) печатка. Ці головні елементи наявні в
усіх універсалах українських гетьманів, але в різних формах.
За призначенням універсали поділяються на загальні й приватні. Загальні –
це ті, правова дія яких тривалий час розповсюджувалася на всіх греків. При�
ватні універсали видавалися окремим особам або мали разову дію (наприк�
лад, універсал І. Мазепи від 30 квітня 1697 р. наданий Дмитру Мачману). За
привілеями, наданими гетьманами, універсали умовно можна поділити на такі:
1) які надавали пільги в торгівлі; 2) які звільняли від підводної і постійної
повинностей; 3) які встановлювали особливий статус греків у Ніжині (за юри�
дичною дією – це універсали, у яких розв'язувалося принципово нове для греків
питання) і 4) які підтверджували попередні акти.
Відмінності в тексті вступного протоколу зумовлювалися переважно зміна�
ми титулу гетьмана та його сюзерена. Ім'я і прізвище гетьмана зустрічаються в
одній формі – "Іван Мазепа". Після Б. Хмельницького, коли Лівобережна Ук�
раїна не тільки фактично, а й формально вважалася російською автономією,
гетьманські універсали набрали ще чіткішої форми. У верхній частині універ�
салу ставилось ім'я і титул гетьмана. Аналіз гетьманських універсалів І. Мазе�
пи свідчить, що титул гетьмана зазнав деяких змін: до 1697 р. в універсалах
І. Мазепи переважав титул: "Гетман з войском Его Царского Пресветлого Ве�
личества Запорозским". В універсалах від 16 травня 1701 р. і від 17 жовтня
62 Сіверянський літопис
1709 р. його титул зазначався: "Пресветлейшего и Державнейшего Великаго
Государя Нашего Царя Его Царского Пресветлого Величества войска Запо�
рожского Гетман и славного чина Святого Апостола Андрея кавалер".
Звертання в універсалах І. Мазепи в основному не змінювались – "ознаме�
нуем сим нашим Універсалом". Кожний з універсалів адресувався "Всем в обец
и кождому зособно, кому то ведати належить, меновите Старшине и черне
войска Их Црс. Пртл. Влчства Запорозскаго, а особливо пану полковникови
Нежинскому, Обозному, Судье и Асаулом полковым, Сотником, Атаманови
Городовому, также и всему Майстратови тамошнему ознаймуе"6, "Всем вобец
и кождому зособна, кому того ведати будет потреба, обоего духовного и свец�
кого чину на властех и под властию будучим людем ознаймуем, иж прихиляю�
чися мы до уневерсалов, ак от свецких зверхностей, так и от духовных высо�
ких властей, честному отцу Христофору, и всему церковному братству"7, "Всем
вобец, и кождому зособна, кому о том ведати належит, а особливо Пану Пол�
ковникови войска Его Царского Пресветлого величества Запорожскому Не�
жинскому, Обозному Суди, Писарови и Асаулом Полковим, сотником, Ата�
манови городовому и всему старшому и меншому товариству, также войтови
бурмистром рийцам лавником и всем мещаном, и посполитим людем тамош�
ним"8, "Егож Царского Пресветлого Величества войска Запорожского пану
Полковникови Нежинскому, старшине полковой: атаманови Городовому, так
же Воитови Бурмистреви, и всему Маистратови тамошнему ознаимуем"9.
Події в більшості універсалів І. Мазепи описувались без вступу. У деяких
універсалах були відсутні вступ і опис подій, а наводились тільки вирішення
справи. Формулювалися вони здебільшого одними і тими самими фразами:
"прето сим універсалом нашим позволяем", "сим уневерсалом Нашим ознаи�
муем", "рейментарско приказуем".
Тим, хто не виконував наказу, універсал погрожував покаранням, причому
й тут зустрічалася стереотипна фраза, а часом вказувалися точні засоби пока�
рання – "грозно рейментарско упоминаем и приказуем", "права того оним сим
уневерсалом нашим утверженного нарушати не важился под войсковым кара�
ньем", "наводячи нарушене уневерсалу нашему, таковаго мы сронго карати на�
худобе и на здоровью без отпуску будем". Ці застереження часом закінчували�
ся фразою "иначе не чинячи".
У кінцевому протоколі зазначалися місце і дата видання документа, підпис
гетьмана. Дата починалася словом "дан". Щодо місця, то універсали видавали
і в гетьманських столицях, і в польових таборах, і в полкових та сотенних
містах, і в Москві та Петербурзі. Серед проаналізованих універсалів найчас�
тіше зустрічаємо: "в Батурине".
Наприкінці універсалу з лівого боку ставився власноручний підпис гетьма�
на. І. Мазепа, – "звышменованый Гетман рукою власною", а стосовно універса�
лу І. Мазепи від 16 травня 1701 р., О. Федотов�Чеховськой зазначав: "Универ�
сал написан мелким полууставом вдоль листа; слишком толстою и розмашис�
тою подписью Гетмана захвачены и закрыты две последних строки так, что
читать их трудно. Печать войска Малой Россіи"10.
Універсал обов'язково скріплювався печаткою. Відносно печатки І. Мазе�
пи, О.Федотов�Чеховськой зазначав: "Ясно читается на печати в ободки: "Пе�
чать Малои России Войска Их Царского Пресветлого Величества Запорозско�
го". Посреди печати фигура во весь рост и во всем облачении представляет
Запорожского казака, который пальцы правой руки заложил за пояс, а левою
рукою держит на левом плече рушницу"11.
Універсали І. Мазепи стосувалися безпосередньо грецьких купців, які меш�
кали на той час у Ніжині. В універсалі від 13 вересня 1687 р. гетьман підтвер�
див усі права греків, надані їм Універсалом І. Самойловича від 28 листопада
1675 р. В останньому І. Самойлович зазначав: "Суплековали до нас все одно�
стайне чужоземские купци, на сей час в Украине мешкаючие, то есть Греки и
Сіверянський літопис 63
Волохи жалобливе просячи, же бисмо не попустили их урядом разним, особ�
ливе Маестратори Нежинскому, судити и о вшем, а бісмо подлуг давного их
звичаю, позволили им самим межи собою в заводах купецких суди одправля�
ти, и вшелякие правние заистя успокоевати"12. Виходячи з цього, І. Самойло�
вич наказував: "аби жаден уряд так войсковіи яко и мескіи, а особливе Маес�
трат Нежинский менених чужоземских купцов до суду и права своего, и в
наименьшом их заводе не важился потягати, повагою власти нашое моцно об�
вароваши, сурово приказуем"13. Гетьман дозволив "самим грекам суди відправ�
ляти". Цим універсалом гарантувалася автономність грецького суду і водночас
передбачалася можливість подання апеляції до Генерального військового суду
в разі тих чи інших ускладнень. Це фактично запроваджувало державний кон�
троль над автономним грецьким судочинством. Саме з виданням цього універ�
салу історики пов'язують появу греків у Ніжині як окремої постійної громади.
З цього приводу слушно зауважив В.О. Ейгорн: "Гетьмани спочатку давали
привілеї приїжджим грекам та людям інших націй"14.
Зі свого боку І. Мазепа, крім підтвердження попередніх прав греків, додав й
дещо нове: "Дела их купецкие, и всякия справы самым межи собою росправо�
вати, и всякія заводы и звады люб межи товариством их, люб межи челядю
деючиеся судити успокоивати позволяем: тылкомають они и повинни будуть
в трудных справах и кременалах подобных до суду нашого Енерального войс�
кового удаватися"15.
Слід зазначити, що І. Мазепа опікувався не тільки купецькими справами
греків, а й урегулюванням їх церковного життя. Починаючи з 1687 р., ніжинські
греки неодноразово зверталися до гетьманської влади з проханням дозволити
їм побудувати церкву й самостійно здійснювати релігійні обряди згідно з їх
звичаями. Саме цього питання стосувалися наступні універсали І. Мазепи. Так,
18 грудня 1687 р. гетьман дозволив: "честному отцу Христофору, и всему цер�
ковному братству, купцом чужоземским на выставлене церкви и на отправоване
в ней Греческим свойственным их языком, данныих, которую то церковь они
власным коштом и старанием своим в Нежине оздобне, не тылко деревом выста�
новили, але и мурами выстановити стараются, и порядком церкви матки нашой
Восточной неусинно отправуючеся ку хвале Богу набоженство. Даемо и мы сей
наш универсал яко священнику тое церквы, так и братству оборонный"16.
Універсалом І. Мазепи від 19 жовтня 1696 р. було санкціоноване Ніжинсь�
ке грецьке братство. Згідно із ним грекам надавалося право без втручання
ніжинського ігумена обирати свого пресвітера, який підпорядковувався тільки
київському митрополиту, право заснувати школу і шпиталь, а також стверд�
жувалася непорушність автономної грецької юрисдикції. Грецькі церкви – Свя�
того Михаїла і Усіх Святих у м. Ніжині перебували під особливою охороною
Константинопольського патріарха та підпорядковувалися виключно київсь�
ким митрополитам. Місцевій церковній владі заборонялося втручатися у ду�
ховні справи ніжинських греків.
Крім того, 19 жовтня 1696 р. гетьман затвердив дозвіл митрополита Варла�
ма Ясинського про будівництво при грецькій церкві школи та лікарні для греків,
зазначивши: "Належачи во всех справах духовных до власти и суда пастырс�
кого, пререченнаго престола Киевского митрополитанского ... будучи в цер�
ковном крестоносном братстве, яко люде особливий свой язык маючии, и честь
свою купецкую держати"17.
Українська гетьманська влада з повагою ставилася до Ніжинського грець�
кого братства. У разі потреби вона виступала посередником у спірних питан�
нях і захищала інтереси греків. Про це свідчить такий випадок. У 1697 р. греки
змушені були поскаржитися гетьману на Дмитра Мачмана, який намагався
вступити до братства для того, щоб користуватися всіма наданими грекам
пільгами і постійно перешкоджав церковній діяльності громади, нав'язуючи
свою організацію релігійного життя.
64 Сіверянський літопис
І. Мазепа універсалом від 30 квітня 1697 р. наказував: "Димитрий Мачман
межи братство их купцов Греческих Неженских не тиснул и жадним способом
не важился в порядках царковних чинити трудности, и нихто иний им не чи�
нили наименьшое завади"18.
Саме І. Мазепа видав універсал, який певною мірою можна назвати знако�
вим для ніжинських греків. Адже він визначив ті права, якими греки користу�
валися фактично протягом усього XVIII ст. Цей універсал було видано 16 травня
1701 р. У документі зазначалося: "Од давания подвод и насиланья в дома их
наездов, яко теж и од вшеляких на место подачок чинимо волними. Прето а
бысте Вм. Полковая Нежинская Старшина и мескые урадовые, у помененных
купцов Греческих, коней в подводи брати, и приезджим людем в домах их
господь показовати и жадных меских подачок брати не велели, але от всего то
мели свободними и отлеглими, повагою сего оборонного универсалу приказу�
ем"19.
Універсали І.Мазепи першими торкалися не тільки економічних прав греків
і можливості здійснювати самим правосуддя, а й дозволяли грекам самостійно
вирішувати релігійні питання. Наступні гетьмани в своїх документах уже не
обминали вирішення цього питання.
Таким чином, універсали Івана Мазепи дають можливість простежити про�
цес заснування та поступове зростання ніжинської грецької громади і станов�
лять цінний матеріал для вивчення її історії. Виходячи із їхнього змісту, мож�
на стверджувати, що гетьманський уряд приділяв грекам м. Ніжина досить
багато уваги. Зміни у зовнішньополітичній орієнтації та внутрішні негаразди
не вплинули на ставлення гетьманського уряду до грецьких купців, що підтвер�
джує їхню вагому роль в економічному житті Гетьманщини. Саме гетьманські
універсали І. Мазепи дають змогу простежити процес становлення та зміцнен�
ня ніжинського братства завдяки наданим гетьманами прав та пільг грекам в їх
торговельній діяльності та судочинстві.
1. Харлампович К. Нариси з історії грецької колонії в Ніжині (XVII � XVIII ст.) // Записки
Історико�філологічного відділу УАН. � К., 1929.� № 24. � С. 18.
2. Держархів Чернігівської обл. � Ф .101, оп. 1, 2.
3. Федотов�Чеховской А.А. Акты нежинского греческого братства. � К.: Керер , 1884.� 84 с.
4. Гедьо А.В. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов'я в актових матеріалах середини
XVII�ХІХ ст. � К.: Інститут історії України НАН України, 2005. � 423 с.
5. Переказ повідомленя О. Дмитрієвського "Греческое Нежинское братство и его устав" //
Труды VIII Археологического съезда в Москве. � Т. IV.� М.: Товарищество типографии
А.И. Мамонтова, 1897. � С. 114.
6. Федотов�Чеховской А.А. Акты нежинского греческого братства. � С. 54.
7. Там само. � С. 55.
8. Там само. � С. 56.
9. Там само. � С. 57.
10. Там само. � С. 60.
11. Там само. � С. 57.
12. Універсал І. Самойловича від 28 листопада, Батурин // Федотов�Чеховской А.А. Акты
нежинского греческого братства. � С. 53.
13. Там само.
14. Эйгорн В. К истории иноземцев в Старой Малороссии. � М., 1908. � С.6.
15. Універсал І. Мазепи від 13 вересня 1687 р., Батурин // Федотов�Чеховской А.А. Акты
нежинского греческого братства. � С. 54.
16. Універсал І. Мазепи від 18 грудня 1687 р., Батурин // Федотов�Чеховской А.А. Акты
нежинского греческого братства. � С. 55.
17. Універсал І. Мазепи від 19 жовтня 1696 р., Батурин // Федотов�Чеховской А.А. Акты
нежинского греческого братства. � С. 56�57.
18. Універсал І. Мазепи від 30 квітня 1697 р., Батурин // Федотов�Чеховской А.А. Акты
нежинского греческого братства. � С. 58�59.
19. Там само. � С. 59�60.
Сіверянський літопис 65
В статье дается источниковедческий анализ универсалов украинского гет:
мана Ивана Мазепы как законодательных материалов по истории греков Укра:
ины. Рассматривается эволюция гетманских универсалов, которые определяли
правовой и религиозный статус Нежинской греческой общины.
The present article gives the analysis of Universals of Ukrainian Hetman Ivan
Mazepa as legislative materials on the Ukrainian Greeks history. The article examines
the evolution of Hetmans' Universals that determines the legal and religious status of
Nezhin Greek community.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25200 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:36:34Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гедьо, А. 2011-08-02T19:49:58Z 2011-08-02T19:49:58Z 2009 Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз / А. Гедьо // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 6. — С. 60-65. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25200 94(477):930.2:314.04 У статті подається джерелознавчий аналіз універсалів українського гетьмана Івана Мазепи як законодавчих матеріалів з історії греків України. Розглядається еволюція гетьманських універсалів, які визначали правовий і релігійний статус Ніжинської грецької громади. В статье дается источниковедческий анализ универсалов украинского гетмана Ивана Мазепы как законодательных материалов по истории греков Украины. Рассматривается эволюция гетманских универсалов, которые определяли правовой и религиозный статус Нежинской греческой общины. The present article gives the analysis of Universals of Ukrainian Hetman Ivan Mazepa as legislative materials on the Ukrainian Greeks history. The article examines the evolution of Hetmans' Universals that determines the legal and religious status of Nezhin Greek community. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Історія міст і сіл Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз Article published earlier |
| spellingShingle | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз Гедьо, А. Історія міст і сіл |
| title | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз |
| title_full | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз |
| title_fullStr | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз |
| title_full_unstemmed | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз |
| title_short | Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина: джерелознавчий аналіз |
| title_sort | гетьманські універсали і. мазепи грекам м. ніжина: джерелознавчий аналіз |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25200 |
| work_keys_str_mv | AT gedʹoa getʹmansʹkíuníversaliímazepigrekammnížinadžereloznavčiianalíz |