Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia)
Посредством морфологических методов и метода световой микроскопии исследовано строение обонятельных капсул у половозрелой особи тритона гребенчатого. Установлено, что рецепторне клетки основного обонятельного эпителия размещены островками, которые разделены респираторными клетками. В латеральной...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25240 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) / Я.В. Степанюк, О.П. Мотузюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 144-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25240 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-252402025-06-03T16:04:02Z Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) Строение обонятельного эпителия тритона гребенчатого Structure of Triturus Cristatus olfactory epithelium Степанюк, Я.В. Мотузюк, О.П. Экспериментально-теоретические вопросы Посредством морфологических методов и метода световой микроскопии исследовано строение обонятельных капсул у половозрелой особи тритона гребенчатого. Установлено, что рецепторне клетки основного обонятельного эпителия размещены островками, которые разделены респираторными клетками. В латеральной части обонятельной капсулы выявлен вомероназальний орган. Такая дифференциация периферического обонятельного анализатора в сравнении с представителями класса рыб связана с переходом к наземному образу жизни. By morphological methods and the method of light microscopy, the olfactory capsules structure at the senior individual of Triturus Cristatus was explored. The basic olfactory epithelium receptor cells are located in clusters separated by respiratory cells. The vomeronasal organ is revealed in the lateral part of olfactory capsule. The authors believe that this differentiation of the peripheral olfactory analyzer of Triturus cristatus compared to fish representatives is linked to transition to the ground way of life. 2009 Article Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) / Я.В. Степанюк, О.П. Мотузюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 144-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25240 591.4:597.6/9 uk Таврический медико-биологический вестник application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Экспериментально-теоретические вопросы Экспериментально-теоретические вопросы |
| spellingShingle |
Экспериментально-теоретические вопросы Экспериментально-теоретические вопросы Степанюк, Я.В. Мотузюк, О.П. Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Посредством морфологических методов и метода световой микроскопии исследовано строение обонятельных капсул у половозрелой особи тритона гребенчатого. Установлено, что рецепторне клетки основного обонятельного
эпителия размещены островками, которые разделены респираторными клетками.
В латеральной части обонятельной капсулы выявлен вомероназальний орган.
Такая дифференциация периферического обонятельного анализатора в
сравнении с представителями класса рыб связана с переходом к наземному образу
жизни. |
| format |
Article |
| author |
Степанюк, Я.В. Мотузюк, О.П. |
| author_facet |
Степанюк, Я.В. Мотузюк, О.П. |
| author_sort |
Степанюк, Я.В. |
| title |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) |
| title_short |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) |
| title_full |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) |
| title_fullStr |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) |
| title_full_unstemmed |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) |
| title_sort |
будова нюхового епітелію тритона гребінчастого triturus cristatus (salamandridae, amphibia) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Экспериментально-теоретические вопросы |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25240 |
| citation_txt |
Будова нюхового епітелію тритона гребінчастого Triturus Cristatus (Salamandridae, Amphibia) / Я.В. Степанюк, О.П. Мотузюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 144-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT stepanûkâv budovanûhovogoepítelíûtritonagrebínčastogotrituruscristatussalamandridaeamphibia AT motuzûkop budovanûhovogoepítelíûtritonagrebínčastogotrituruscristatussalamandridaeamphibia AT stepanûkâv stroenieobonâtelʹnogoépiteliâtritonagrebenčatogo AT motuzûkop stroenieobonâtelʹnogoépiteliâtritonagrebenčatogo AT stepanûkâv structureoftrituruscristatusolfactoryepithelium AT motuzûkop structureoftrituruscristatusolfactoryepithelium |
| first_indexed |
2025-11-25T13:37:31Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:37:31Z |
| _version_ |
1849769704537718784 |
| fulltext |
144
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2008, том 12, № 1 (45)
УДК 591.4:597.6/9
© Я. В. Степанюк, О. П. Мотузюк, 2009.
БУДОВА НЮХОВОГО ЕПІТЕЛІЮ ТРИТОНА ГРЕБІНЧАСТОГО
TRITURUS CRISTATUS (SALAMANDRIDAE, AMPHIBIA)
Я. В. Степанюк, О. П. Мотузюк
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Роботу виконано як складову частину Гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих
учених “Дослідження морфогенезу вомероназального органа та нюхового епітелію у земноводних” (державний
реєстраційний номер –0108U010485)
STRUCTURE OF TRITURUS CRISTATUS OLFACTORY EPITHELIUM
Ya. V. Stepanyuk, A. P. Motuzyuk
SUMMARY
By morphological methods and the method of light microscopy, the olfactory capsules structure at the
senior individual of Triturus Cristatus was explored. The basic olfactory epithelium receptor cells are located
in clusters separated by respiratory cells. The vomeronasal organ is revealed in the lateral part of olfactory
capsule. The authors believe that this differentiation of the peripheral olfactory analyzer of Triturus cristatus
compared to fish representatives is linked to transition to the ground way of life.
СТРОЕНИЕ ОБОНЯТЕЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ ТРИТОНА ГРЕБЕНЧАТОГО
Я. В. Степанюк, О. П. Мотузюк
РЕЗЮМЕ
Посредством морфологических методов и метода световой микроскопии исследовано строение
обонятельных капсул у половозрелой особи тритона гребенчатого. Установлено, что рецепторные
клетки основного обонятельного эпителия размещены островками, которые разделены
респираторными клетками. В латеральной части обонятельной капсулы выявлен вомероназальний
орган. Такая дифференциация периферического обонятельного анализатора в сравнении с
представителями класса рыб связана с переходом к наземному образу жизни.
Ключові слова: земноводні, нюховий аналізатор, нюхова капсула, вомероназальний орган.
З виходом хребетних тварин на сушу відбулась
значна трансформація структур нюхового аналізато-
ра у тому числі й його периферичного відділу. Кліти-
ни нюхового епітелію із зміною екологічних умов се-
редовища пройшли диференціацію, так утворилась
основна та додаткова нюхові системи. В нюхових кап-
сулах з’явились, також, залози, які зволожують нюхо-
вий епітелій.
В сучасній науковій літературі дані з морфології
основного та додаткового нюхового епітелію мало
чисельні і суперечливі.
Об’єктом дослідження є тритон гребінчастий
(Triturus cristatus, Laurenti, 1768), який належить до
найпримітивнішої групи земноводних. Саме на ньо-
му можна змоделювати адаптаційні морфологічні
зміни в периферичному відділі нюхового аналізатора.
Мета дослідження: встановити особливості мор-
фології нюхового епітелію у тритона гребінчастого.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Предмет дослідження – нюхова частина слизової
оболонки нюхових капсул гребінчастого тритона.
Забій тварин проводили відповідно до загальноприй-
нятих методик з дотриманням міжнародних правил
“Європейської конвенції про захист хребетних тварин”
(Страсбург, 1986 р.). Фіксували тварин в 5% розчині
нейтрального формаліну.
Заливку матеріалу проводили в гомогенізовану
парафінову суміш фірми Histomix® (Росія). Різку
блоків проводили серійно у фронтальній та сагі-
тальній площині, на санному мікротомі (МС-2), тов-
щиною 5 та 15 мкм. Фарбування серійних зрізів про-
водили за класичним методом Бемера гематоксилін-
еозином [3].
Фотографування гістологічних препаратів
здійснювали за допомогою цифрової камери SEO на
мікроскопі Axioscop-40 фірми “Carl ZEISS”. Оброб-
ку цифрових фотографій форматів JPEG проводили
в програмі Adobe Photoshop 8.0.
Вимірювання товщини та об’єму нюхового епі-
телію проводили за допомогою пакету морфомет-
ричних програм “Морфология 5.0” ТОВ “ВідеоТест”
(Росія).
Статистичну обробку отриманих даних проводи-
ли за загальноприйнятими методиками у програмі
Microsoft Excel [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Нюхові капсули тритона мають трубчасту будо-
ву, та не мають випинань, оточені хрящовою ткани-
ною і з’єднують зовнішні та внутрішні ніздрі – хоани.
Носослізний канал відкривається в нюхову порожни-
ну дорзомедіально.
Нюховий епітелій тритона, на відміну від безхвос-
тих земноводних [1], вистилає майже всю внутрішню
поверхню нюхових капсул. Рецепторні клітини розм-
іщені нерівномірно, а острівками, які розділені не-
чутливими клітинами – респіраторним епітелієм. Ці
145
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ
клітини великі, призматичної форми і розташовані
найчастіше групами від 3 до 6 клітин, які випинають
над рецепторними клітинами (рис. 1, А). Ядра цих
клітин великі і займають в цитоплазмі базальне поло-
ження. Крім рецепторних та респіраторних клітин
виявлено клітини великого розміру, які мають круглу
або овальну форму (рис. 1, А; В). Ядра цих клітин
займають майже всю цитоплазму клітини. Вони зна-
ходяться на базальній мембрані нюхового епітелію
(базальні клітини) та між рецепторними нейронами,
які виконують, очевидно, опорну функцію. На окре-
мих ділянках в товщі епітелію опорні клітини утворю-
ють щільні скупчення до 6 клітин. В носову порож-
нину відкриваються поодинокі залози Боумена (рис.
1, В), які розташовані в нюховій капсулі медіально. Ці
залози відсутні у риб, вперше з’являються у земно-
водних. Секреторний відділ цієї альвеолярної залози
розташований біля базальної мембрани епітелію, а її
канал, який складається з розташованих в один ряд
клітин, проходить через всю товщу нюхового епіте-
лію. Крім наявних залоз Боумена нюхові капсули ото-
чені великою кількістю серозних залоз.
Рис. 1. Морфологія нюхової капсули Triturus cristatus. Гематоксилін-еозин. А – ділянка
респіраторного епітелію (фронтальний зріз): 1 – респіраторна клітина; 2 – скупчення опорних клітин.
В – залоза ноумена: 1 – секреторні одиниці; 2 – видільна протока; 3 – опорні клітини. С –
вомероназальний орган: 1 – основна нюхова порожнина; 2 – порожнина вомероназального органа; 3
– носослізний канал. D – рецепторні клітини основного нюхового епітелію.
Загальна товщина основного нюхового епітелію
– 189,17±15,76 мкм. (табл. 1). Товщина шару рецеп-
торних та опорних клітин – 144,05±12,43 мкм., а шару
відростків рецепторних клітин – 44,90±9,96 мкм. Най-
більша товщина нюхового епітелію у тритона зафік-
сована в ділянці зовнішніх ніздрів. У цій ділянці нюхо-
вий епітелій має форму півмісяця.
Рецепторні клітини нюхового епітелію розміщені,
як уже зазначено вище, острівками, і мають великі
розміри – 800,43±129,53 мкм2. Від тіла клітини відхо-
146
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2008, том 12, № 1 (45)
дить товстий апікальний відросток який закінчується
виростами цитоплазми – джгутиками (рис. 1, D). Ядро
клітин велике (252,75±62,32 мкм2), овальної форми,
займає в цитоплазмі базальне положення. Щільність
рецепторних нейронів у тритона значно менша ніж у
безхвостих земноводних [1].
Морфометричні параметри М±m
Загальна товщина нюхового епітелію (n=34), мкм 189,17±15,76
Товщина шару рецепторних та опорних клітин (n=34), мкм 144,05±12,43
Товщина шару відростків (n=34), мкм 44,90±9,96
Об’єм рецепторних нейронів (n=10), мкм2 800,43±129,53
Об’єм ядра рецепторних нейронів (n=10), мкм2 252,75±62,32
Таблиця 1
Морфометрична характеристика нюхового епітелію
На нашу думку, така перебудова периферично-
го відділу нюхового аналізатора хвостатих земновод-
них у порівнянні із представниками класу риби відбу-
лася у зв’язку із переходом до наземного способу
життя. Проте, Х. Еістен не вважає появу вомерона-
зальної системи, як адаптації при зміні екологічного
середовища земноводними [6]. Досліджуючи мор-
фологію вомероназального органа у хвостатих зем-
новодних автор стверджує, що ця система виникає у
водних тетрапод і не є пристосуванням до наземного
способу життя. І. Броман [5] вважає, що вомерона-
зальна система земноводних є гомологічною нюховій
системі риб, проте відомо, що у них відсутня дифе-
ренціація рецепторних клітин. Цю гіпотезу спросто-
вує Г. Бертмар [4] і стверджує, що вомероназальна
система виникає у тетрапод, як адаптація до назем-
ного способу життя.
ВИСНОВКИ
1. Нюховий епітелій тритона гребінчастого у по-
рівнянні з безхвостими земноводними вистилає знач-
но більшу частину нюхових капсул. Найбільша тов-
щина нюхового епітелію в області зовнішніх ніздрів.
2. В нюхових капсулах розміщуються залози Бо-
мунена, які відсутні у нюховому епітелії вомерона-
зальнго органа.
3. Нюховий епітелії складається з трьох типів
клітин: рецепторні, опорні та базальні клітини. Рецеп-
торні клітини нюхового епітелію мають теж особли-
вості, оскільки вони розташовані не рівномірно а ос-
трівками між якими розміщені респіраторні клітини.
Перспективи подальшого розвитку
У подальших своїх дослідженнях ми намагати-
мемось дослідити за допомогою методу електрон-
ної мікроскопії морфологію основного нюхового
епітелію та вомероназального органа у тритона гре-
бінчастого
ЛІТЕРАТУРА
1. Ковтун М.Ф., Степанюк Я.В. Особливості бу-
дови нюхової частини слизової оболонки нюхових
капсул земноводних на прикладі пуголовка Rana
lessonae // Таврический медико-биологический вес-
тник. – 2006. Том 9, – №3, ч ІІ. – С. 68-71.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия.– М.: Высшая школа,
1980. – 293 с.
3. Меркулов Г.А. Паталого-гистологическая те-
хика. – Л.: Медгиз, – 1951. – 233с.
4. Bertmar G. Evolution of vomeronasal organs in
vertebrates // Evolution. – 1981. – №35. – Р. 359-366.
5. Broman I. Die Organon vomero-nasale
Jacobsoniцein Wassergeruchsorgan // Anat. Hefte. –
1920. – №58. – Р. 143-191.
6. Eisthen H.L. Presence of the vomeronasal system
in aquatic salamanders // Phil. Trans. R. Soc. – 2000. №
355. –Р. 1209-1213.
|