Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка
Стаття присвячена проблемі сприйняття науковцем початку ХХ ст. І. Турцевичем революції як форми суспільного розвитку. В центрі уваги дослідника полеміка європейських інтелектуалів кінця ХVIII ст. навколо Французької революції. Аналіз праці показує, що вчений спирався насамперед на ідеї Е. Бьорка. У...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25444 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка / О. Єремєєв, Т. Коростильов // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 100-105. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25444 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Єремєєв, О. Коростильов, Т. 2011-08-15T19:59:47Z 2011-08-15T19:59:47Z 2011 Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка / О. Єремєєв, Т. Коростильов // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 100-105. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25444 323.272:329.11:329.12 (092) Стаття присвячена проблемі сприйняття науковцем початку ХХ ст. І. Турцевичем революції як форми суспільного розвитку. В центрі уваги дослідника полеміка європейських інтелектуалів кінця ХVIII ст. навколо Французької революції. Аналіз праці показує, що вчений спирався насамперед на ідеї Е. Бьорка. У статті пропонується висновок, що І. Турцевич представляв помірковано консервативну течію в колі тогочасної інтелігенції Російської імперії. Статья посвящена проблеме восприятия И. Турцевичем революции как формы общественного развития. В центре его внимания находится полемика европейских интеллектуалов конца ХVIII в. вокруг Французской революции. Анализ работы показывает, что учёный основывался прежде всего на идеях Э. Бёрка. В статье предлагается вывод, что И. Турцевич представлял умеренно консервативное течение в кругу ителлигенции Российской империи того времени. The Article concerns the problem of the perception of revolution as the form of social development by Ivan Turcevych. The basic problem of I. Turcevych’s attention is the polemic of the European intellectuals of the end of the 18th century on the French Revolution. The analysis of I. Turcevych’s work shows that the scientist was based foremost on the ideas of E. Burke. The conclusion of the article states that I.Turcevych supported the moderate conservative flow among the intelligentsia of the Russian Empire. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка |
| spellingShingle |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка Єремєєв, О. Коростильов, Т. Розвідки |
| title_short |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка |
| title_full |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка |
| title_fullStr |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка |
| title_full_unstemmed |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка |
| title_sort |
погляди і. турцевича на революцію в контексті політичних ідей е. бьорка |
| author |
Єремєєв, О. Коростильов, Т. |
| author_facet |
Єремєєв, О. Коростильов, Т. |
| topic |
Розвідки |
| topic_facet |
Розвідки |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський лiтопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Стаття присвячена проблемі сприйняття науковцем початку ХХ ст. І. Турцевичем революції як форми суспільного розвитку. В центрі уваги дослідника полеміка європейських інтелектуалів кінця ХVIII ст. навколо Французької революції. Аналіз праці показує, що вчений спирався насамперед на ідеї Е. Бьорка. У статті пропонується висновок, що І. Турцевич представляв помірковано консервативну течію в колі тогочасної інтелігенції Російської імперії.
Статья посвящена проблеме восприятия И. Турцевичем революции как формы общественного развития. В центре его внимания находится полемика европейских интеллектуалов конца ХVIII в. вокруг Французской революции. Анализ работы показывает, что учёный основывался прежде всего на идеях Э. Бёрка. В статье предлагается вывод, что И. Турцевич представлял умеренно консервативное течение в кругу ителлигенции Российской империи того времени.
The Article concerns the problem of the perception of revolution as the form of social development by Ivan Turcevych. The basic problem of I. Turcevych’s attention is the polemic of the European intellectuals of the end of the 18th century on the French Revolution. The analysis of I. Turcevych’s work shows that the scientist was based foremost on the ideas of E. Burke. The conclusion of the article states that I.Turcevych supported the moderate conservative flow among the intelligentsia of the Russian Empire.
|
| issn |
XXXX-0055 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25444 |
| citation_txt |
Погляди І. Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка / О. Єремєєв, Т. Коростильов // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 100-105. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT êremêêvo poglâdiíturcevičanarevolûcíûvkontekstípolítičnihídeiebʹorka AT korostilʹovt poglâdiíturcevičanarevolûcíûvkontekstípolítičnihídeiebʹorka |
| first_indexed |
2025-11-25T22:40:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:40:37Z |
| _version_ |
1850568611897278464 |
| fulltext |
100 Сіверянський літопис
© Єремєєв Олександр Сергійович – старший викладач кафедри по�
літології Національного університету ”Києво�Могилянська академія”.
Коростильов Тарас Васильович – аспірант кафедри історії Націо�
нального університету ”Києво�Могилянська академія”.
УДК 323.272:329.11:329.12 (092)
Олександр Єремєєв, Тарас Коростильов
�
ПОГЛЯДИ І. ТУРЦЕВИЧА НА РЕВОЛЮЦІЮ
В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ Е. БЬОРКА
Стаття присвячена проблемі сприйняття науковцем початку ХХ ст. І. Турце�
вичем революції як форми суспільного розвитку. В центрі уваги дослідника полеміка
європейських інтелектуалів кінця ХVIII ст. навколо Французької революції. Аналіз
праці показує, що вчений спирався насамперед на ідеї Е. Бьорка. У статті пропо�
нується висновок, що І. Турцевич представляв помірковано консервативну течію в
колі тогочасної інтелігенції Російської імперії.
Ключові слова: І.Турцевич, Е.Бьорк, революція, консерватизм, лібералізм.
На рубежі ХІХ–ХХ ст. європейська культура переживала один з найкризовіших
періодів у своїй історії. Міжнародна інтеграція в економічній та інформаційній сфе�
рах сприяла утвердженню уявлень про світ як про єдине ціле, складові якого взає�
мопов’язані і раціонально організовані. Але, якщо у сфері природничих наук про�
грес виглядав цілком окреслено і подавав хороші надії на майбутнє, то значно менш
оптимістично виглядала справа осягнення людини і суспільства. З. Фрейд у своїй
роботі 1927 р. “Die Zukunft einer Illusion” (“Майбутнє однієї ілюзії”), підсумовуючи
власні спостереження щодо згаданих проблем, констатував зміщення уваги з матер�
іального на духовне1.
У культурній традиції інтелектуалів Російської імперії подібне “зміщення”
було потужним мотиваційним чинником у численних методологічних пошу�
ках рубежу століть. Аналізу цих пошуків в історії філософії та психології при�
свячено низку статей російської дослідниці М. Румянцевої, де авторка на ма�
теріалі праць О. Лаппо�Данилевського, І. Лапшина, М. Грота2 та інших просте�
жує розвиток філософської концепції “чужого Я”3. Засадничою для російсь�
ких учених цього індивідуалізуючого напрямку, як і для їхніх численних колег
філософів та психологів із Західної Європи, була робота професора філософії
Берлінського університету Вільгельма Дільтея “Описова психологія”4. У кон�
цепції Дільтея М. Румянцева виділяє три важливі складові, а саме: 1) відтво�
рення (описовість) психіки індивіда, а не позитивістське виявлення загальних
закономірностей; 2) особлива роль умовиводу за аналогією і роль самореф�
лексії в процесі відтворення “чужого Я” і 3) роль об’єктивованих (предмет�
них) продуктів психічного життя індивіда в процесі пізнання, відтворення “чу�
жого Я”5.
За типологією історичних теорій початку ХХ ст. українського вченого Л. Заш�
кільняка, що базується на виокремленому об’єкті дослідження6, подібний індиві�
дуалізуючий чи суб’єктивуючий напрямок доречно віднести до філософії історії
життя. В історії історичної науки в Україні, як і в інших частинах Російської
імперії, філософія історії життя справляла помітний вплив на історіографічну
практику. Однією з робіт цього напрямку стала праця професора Історико�філо�
логічного інституту кн. Безбородька в Ніжині (далі – НІФІ) Івана Григоровича
Сіверянський літопис 101
Турцевича “Борк и Бокль. Об одном замечательном произведении политической
литературы ХVIII века” (1912 р.)7.
Невелика за обсягом робота професора І. Турцевича “Борк і Бокль” для сучас�
них дослідників є доволі цінною як з позиції історії політичних вчень, так і з
погляду на специфічні історіографічні методи, використані автором.
6 травня (за старим стилем) 1912 року професор НІФІ, автор численних до�
сліджень з історії культури античного світу, авторитетний перекладач і критик пе�
рекладів давніх авторів, дійсний статський радник Іван Турцевич прочитав у
Ніжинському купецькому клубі публічну лекцію, присвячену питанням, які доволі
сильно виступали поза межі наукових зацікавлень вченого. За свідченням присут�
нього на лекції І. Турцевича колеги і близького друга, професора руської історії
М. Бережкова, ніжинська публіка поставилася до предмета з байдужістю8. Втім, у
той же рік лекція була опублікована і стала одним із перших у Російській імперії
досліджень життєвого шляху і творчої спадщини видатного англійського політич�
ного діяча та мислителя Едмунда Бьорка в її сприйнятті сучасниками й наступника�
ми9. Лекційний жанр передбачав деяку спрощеність, популярність подачі матеріа�
лу. Лектор виявляє широку обізнаність як з оригінальними працями Бьорка, так і з
численною критикою діяльності цього політика, в першу чергу з роботою Генрі Бокля
(Buckle) “Історія цивілізації в Англії”. Слід зазначити, що для російського читача в
своїй більшості англомовні тексти були практично недоступні. В системі освіти дом�
інувало вивчення німецької та французької мов. З огляду на це І. Турцевич вказує
на необхідність більш представницького перекладу пам’яток британської політич�
ної думки, аргументуючи тим, що наявні переклади з даної проблематики стосують�
ся переважно тем ліберальних або радикальних, у той час як російське суспільство
потребувало прикладів успішної практичної політики10.
Крім співвідношення ліберальної та консервативної течій у розвитку суспіль�
ства, в лекції І. Турцевича доволі чітко проступають позиція автора щодо означених
проблем і система цінностей, яка ставиться в деяку залежність із поглядами Бьор�
ка. Вочевидь, світоглядна позиція І. Турцевича науковця, представника “освіче�
ного прошарку” зазнавала суттєвих змін під впливом тих соціально�політичних і
культурних зрушень, що мали місце в Російській імперії початку ХХ ст. Очіку�
вані реформи обіцяли представникам наукової еліти, крім загальних прав і сво�
бод, відновлення університетської автономії як важливої передумови плідного
наукового процесу, з одного боку, і зростання загального рівня освіти як життєво
необхідної умови розвитку громадянського суспільства в мислимих на той час
формах, з іншого боку. Натомість численні страйки, і не в останню чергу серед
студентства вищих закладів освіти, невміння лідерів партій і рухів іти на комп�
роміс із політичними супротивниками лише посилили розкол у середовищі інте�
лігенції. Професор І. Турцевич досить прохолодно і стримано згадує про рево�
люційні події 1905–1907 рр. Так, взимку 1905–1906 р. ніжинський учений пере�
бував на вимушеному (через тимчасове припинення занять в інституті) відпо�
чинку в Ялті. Революційні події значною мірою сприяли розвитку у професора,
якому на той час було близько 50 років, тяжкого нервового захворювання. Протя�
гом цього відпочинку І. Турцевич через В. Кожевникова зближується з московським
філософсько�релігійним гуртком11, членами якого були автори знаменитої філо�
софсько�публіцистичної збірки “Вехи” С. Булгаков і М. Бердяєв. Результатом роз�
думів і переживань, власне, і була робота “Борк і Бокль”, над якою автор працював 7
років. Таким чином, можна зазначити, що Турцевич�публіцист формувався під по�
мітним впливом ідей згаданої публіцистичної збірки та під враженням від полеміки
навколо оцінки російської революції, майбутніх завдань інтелігенції та шляхів роз�
витку суспільства.
У праці І. Турцевича особливо помітним виступає паралелізм із сучасністю в
ситуації оцінки Французької революції європейськими інтелектуалами. Едмунд
Бьорк одразу поставився до Французької революції негативно, і нібито з цього
моменту почали лунати звинувачення в психічному розладі на адресу політика. Се�
102 Сіверянський літопис
ред англійців, котрі спочатку вітали революцію, потім висловлювалися вороже, були
Артур Юнг, поети Вордсворт, Кольрідж. На континенті ж захоплювалися і розча�
ровувалися в революції Шіллер, Гумбольдт, Шубарт, Шлецер, Гердер, Гегель,
Шеллінг і багато інших12. Однак тільки за Бьорком, можливо, через його занадто
різкі виступи, закріпилася сумнівна слава божевільного. І. Турцевич, полемізуючи
з критиками англійського політика, подає розгорнуту історію розвитку уявлень про
психічні відхилення. За допомогою численних аналогій він підводить своїх слухачів
до висновку, що звинувачення в психічній неврівноваженості часто стосуються ген�
іальних художників, чиє інтуїтивне осягнення світу в його цілісності справді може
межувати з божевіллям. В інших випадках такі звинувачення робляться з розрахун�
ку, в тому числі під впливом політичного антагонізму і фанатизму.
У своїй лекції “Борк и Бокль” І. Турцевич насамперед поставив проблему по�
єднання консервативних та ліберальних переконань як у межах суспільства, так і в
світогляді окремої людини. Оскільки ця праця була створена в тому числі і під
впливом Російської революції 1905–1907 рр. – у кризові часи, коли суперечності
у політичних поглядах вкрай загострюються та набувають ознак непримиренності,
необхідність примирення цих суперечностей та уникнення радикалізму визнавав
і сам І. Турцевич, який відзначав: “Бьорк може багато дати і правим, і лівим, і
консерваторам, і лібералам. Добре, якщо б він у нас перетворився на вчителя та
примирювача для одних та інших”13. Будучи послідовником концепції Е. Бьорка,
І. Турцевич так визначає значення консервативної течії в житті суспільства: “Під
консерваторами я розумію... ідейних консерваторів, не ворогів прогресу, а ворогів
фанатичного, нещадного зламу наявного, ворогів насилля... Я знаю, що у... по�
літичній практиці набагато складніше, ніж у лекції... відокремити добрий консер�
ватизм від поганого, розумний прогрес від фанатичного радикалізму”14. Задля
розв’язання поставленої І. Турцевичем проблеми співвідношення та примирення
консервативної та ліберальної течії у суспільному розвитку важливо надати ви�
значення цих понять, визначити співвідношення консервативних та ліберальних ідей
у спадщині Е. Бьорка.
Лібералізм – система політико�правових, економічних вчень, політичних та
економічних програм, що виходять з самоцінності вільного та відповідального за
свої дії індивіда та мають на меті послаблення будь�яких державних та суспільних
обмежень індивідуальної свободи15. В межах лібералізму склалося теоретичне
обґрунтування ідей рівності індивідуальних можливостей, природних прав інди�
віда, правової держави, недоторканності приватної власності, вільної економічної
діяльності. Попри дотримання загальних засад лібералізму, континентально�євро�
пейська та англо�саксонська ліберальні традиції відрізнялися у трактуванні цих
засад та шляхів їх реалізації. Континентальна (насамперед, французька) традиція
виходила з раціональності утворення державних інституцій, виправдовувала ра�
дикальні шляхи суспільних змін задля знищення перешкод для встановлення ладу,
що сприяє самореалізації людини, становленню правової рівності громадян. На�
томість британська ліберальна традиція наголошувала на тому, що суспільно�по�
літичний устрій, заснований на принципах самоцінності та свободи індивіда, по�
стає внаслідок природного еволюційного саморозвитку суспільства, практичного
досвіду, що сприяє становленню відповідних політичних інституцій, моралі, за�
кону, а не внаслідок раціонально обґрунтованих радикальних змін16. Саме внаслі�
док таких розбіжностей частина британських політичних діячів вкрай критично
сприйняла такі події Французької революції 1789–1794 рр., як радикальне зни�
щення попередніх інституцій, повалення та страту короля, якобінський фанатизм
та терор, що постали внаслідок прагнення радикальної перебудови країни на ос�
нові раціонально обґрунтованих ідеалів, які не набули перевірки практичним до�
свідом.
Таким чином, внаслідок критичного переосмислення наслідків спроб впрова�
дити у життя ліберальні ідеали правової рівності, звільнення суспільства від умов,
що обтяжують його поступ, виникає консерватизм – політична та інтелектуальна
Сіверянський літопис 103
течія, що виправдовує збереження наявних суспільно�політичних систем, інституцій,
методів та способів суспільного врядування, спротив новаціям, що не довели своєї
ефективності та корисності17. Консервативна течія була започаткована наприкінці
XVIII ст. британським мислителем Едмундом Бьорком (1729–1797 рр.), що протя�
гом значного періоду своєї політичної кар’єри мав репутацію ліберального політич�
ного діяча, автором праці “Роздуми про Революцію у Франції”, вихідними поло�
женнями якої були:
* шанобливе ставлення до дієвих традицій та інституцій, успадкованих від
попередніх поколінь, які виникають внаслідок найбільш оптимальної взаємодії
між людьми та слугують запорукою єдності, збереження духовності та дотриман�
ня спільних моральних норм у розшарованому суспільстві;
* цінування практичного досвіду реалізації загального блага, надання йому пе�
реваги перед положеннями абстрактних раціональних теорій;
* розуміння політичної свободи як наслідку порядку та законності, дотриман�
ня правил поведінки, перевірених у своїй дієвості попередніми поколіннями18.
З точки зору Е. Бьорка, суспільне життя підлягало не виключно волі і зусил�
лям індивідів, а встановленому провидінням закону гуманності, правди та спра�
ведливості, що не може бути осягнутий виключно раціональним шляхом. Лише
відповідні до цього закону дії індивідів, які ґрунтуються не лише на раціональних
переконаннях, але й на релігійних та моральних почуттях, чутті справедливості,
загального блага, можуть бути успішними19. Водночас такі переконання Е. Бьорка,
що стали наріжними для консервативної течії, поєднувалися з його ліберальними
переконаннями, яких він дотримувався протягом життя та зберіг і по Французькій
революції. Протягом усієї своєї депутатської діяльності у Палаті громад Британ�
ського парламенту (1765–1794 рр.) він відстоював такі ліберальні цінності, як сво�
бода слова, необхідність гласності у політичній діяльності, необхідність спротиву
зловживанням можновладців, толерантність до відмінних релігійних переконань,
заперечуючи, щоправда, атеїзм як руйнівний чинник для морального стану люди�
ни та суспільства. Е. Бьорк був послідовником ліберальної політико�економічної
концепції А. Сміта – критиком політики економічного визискування Британською
імперією своїх колоній20.
Протягом усього періоду своєї політичної кар’єри, що передував революцій�
ним подіям у Франції, Е. Бьорк мав репутацію ліберального політичного діяча.
Однак, як відзначають такі дослідники життя та творчості Е. Бьорка, як Ф. Гірн�
шоу, П. Стенліс, І. Широн та Ф. О’Горман, такі цінності, як органічна єдність сус�
пільства, спадкоємність традицій та набутків попередніх поколінь у сучасності,
моральна та релігійна сфери завжди були пріоритетними для Е. Бьорка щодо пи�
тань вільної торгівлі та економічної ефективності, наявності прав та вольностей
різних верств населення. Отже, на думку цих дослідників, Е. Бьорк залишався
послідовним у своїй політичній діяльності та творчості, тобто консерватором,
який водночас поділяв і ліберальні цінності тією мірою, якою вони не суперечили
настановам, які британський мислитель вважав пріоритетними. Важливо відзна�
чити, що і британська політична традиція схильна вважати ліберальні цінності
похідними від поступового органічного розвитку суспільства, тому таке поєднан�
ня консервативних та ліберальних поглядів у світогляді Е. Бьорка є для цієї тра�
диції характерним.
Поєднання консервативних та ліберальних переконань у політичному світо�
гляді Е. Бьорка свідчить насамперед про сумісність та взаємодоповнюваність кон�
серватизму та лібералізму. Український дослідник В. Заблоцький відзначав, що
кожна ідеологічна система відзначається у динамічному співіснуванні з іншими
ідеологічними системами, і тільки в такому співіснуванні кожна з них може вико�
нувати свої соціальні функції21. Дослідник так характеризував співвідношення
консервативної та ліберальної течій у суспільстві: у той час як ліберальна течія
пропонує шляхи розвитку, новацій, звільнення людини та суспільства від обтяжую�
чих умов розвитку, консерватизм виконує функції збереження корисних набутків
104 Сіверянський літопис
попередніх епох, критичного осмислення запропонованих новацій, запобігання ра�
дикалізму, що призводить до руйнації суспільства. Таким чином, консерватизм прак�
тично є alter ego лібералізму22. Як відзначає український політолог С. Рябов, сучас�
ний консерватизм ставить за мету збереження таких попередніх набутків лібераліз�
му, як індивідуальна свобода, приватна власність та вільна економічна ініціатива,
правління на основі закону, захист автономії громадянського суспільства від держа�
ви23. Отже, підтверджується тенденція, за якою консервативна течія, як критична
рефлексія ліберальної, з часом сприймає її ідеї та підходи.
Відповідно до такої комплементарності консерватизму та лібералізму поєднан�
ня консервативних та ліберальних переконань у світогляді Е. Бьорка є законо�
мірним. Так само й І. Турцевич у своїх консервативних переконаннях був відкри�
тим до сприйняття інших ідей, у тому числі й ліберальних. Можна зробити висно�
вок, що як і Бьорк, І. Турцевич сприймав консерватизм не як політику збереження
закостенілих форм, успадкованих від попереднього ладу, а як шлях уникнення на�
силля, безоглядного знищення основ єдності суспільства, що породжуються рево�
люційним радикалізмом. Тому, як і Бьорк, І. Турцевич відкидає революційний шлях
суспільних змін та наголошує на необхідності поступового реформування наяв�
них суспільних інституцій зі збереженням корисних здобутків попередніх по�
колінь.
Водночас у період революцій, які супроводжуються розколом суспільства, су�
перечності між консерваторами та лібералами видаються непримиренними. Про
це свідчить розрив Е. Бьорка з вігами на чолі з Ч. Дж. Фоксом, а також необґрун�
товані звинувачення консервативного мислителя у безумстві з боку його лібе�
ральних опонентів, про що згадує у своїй роботі І. Турцевич.
Попри те, що праця І. Турцевича “Борк и Бокль” залишилася мало поміченою в
науці, її висновки залишаються актуальними і на сьогодні, насамперед в ідеї при�
мирення радикальних політичних течій, наголошенні на пріоритеті цінності осо�
бистості в умовах суспільних трансформацій. Саме тому вчений і наголошував не
на застосуванні сили, а на необхідності переконання словом у процесі вироблення
спільних світоглядних цінностей.
1. Фрейд З. Будущее одной иллюзии / З. Фрейд [Електронний ресурс]: Режим доступу:
http://krotov.info/lib_sec/21_f/fre/freud_03.html
2. Іван Турцевич у роки навчання в НІФІ з 1875 по 1879 р. слухав курси з філософії, логіки
і психології у Миколи Грота. Вплив молодого викладача психології на формування майбутнього
вченого антикознавця був доволі значним, з огляду на увагу останнього до психологічної тематики
в історичних дослідженнях. Дружні стосунки з М. Гротом І. Турцевич підтримував і після
закінчення курсу навчання. Так, у лютому 1883 р., на захисті докторської дисертації Грота викладач
давніх мов І Київської гімназії Турцевич з групою колишніх студентів Миколи Яковича ініціювали
бурхливу овацію дисертанту. (Див. лист М. Грота до І. Турцевича від 16 (4) лютого 1883 р. –
Державний архів Чернігівської області. – Ф. 6112, оп. 1. спр. 12, арк. 10).
3. Румянцева М. Ф. “Чужое Я” в историческом познании: И. И. Лапшин и А. С. Лаппо�
Данилевский / М. Ф. Румянцева // История и историки. – М., 2001. – № 1 – С. 161–175; Її ж.
“Чужое Я” в художественной литературе и в исторической науке / М. Ф. Румянцева // История
через личность: историческая биография сегодня / Под ред. Л. П. Репиной. – М.: Кругъ, 2005. –
С. 19–36.
4. Дильтей В. Описательная психология / В. Дильтей [Електронний ресурс]: Режим доступу:
http://psylib.org.ua/books/dilte01/index.htm
5. Румянцева М. Ф. “Чужое Я” в художественной литературе. – С. 23–24.
6. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності / Л. Зашкільняк. – Львів:
Львівський національний університет ім. І. Франка, 1999. – С. 142–143.
7. Турцевич И. Борк и Бокль. Об одном замечательном произведении политической литературы
ХVIII века / И. Турцевич. – Нежин: Типо�Литография М. В. Глезера, 1912.
8. Інститут рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського НАН України. – Ф. ХХІІІ. – Од. зб. 37,
арк. 13зв.
9. Карп С. Я. “Размышления о революции во Франции” Эдмунда Бёрка (Русские отклики
90�х гг. ХVIII в.) / С. Я. Карп // Книга в России в эпоху Просвещения. – Ленинград: Библиотека
Академии наук СССР, 1988. – С. 95.
10. Турцевич И. Вк. праця. – С. 2.
Сіверянський літопис 105
11. Державний архів Чернігівської області. – Ф. 6112, оп. 1, спр. 37 – арк. 4–4зв., 6–6зв., 5–5зв.
12. Турцевич И. Вк. праця. – С. 25.
13. Там само. – С. 43.
14. Там само.
15. Гаджиев К. С. Либерализм: история и современность / К. С. Гаджиев // Новая и новейшая
история. – 1995. – № 6. – С. 15.
16. Дорошенко С. Принципи свободи в політичних ідеологіях Європи: порівняльний аналіз
формування ідеалів демократичної традиції / С. Дорошенко [Електронний ресурс]: Режим
доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Visnyk/Visnyk4/Filosofija/Doroshenko.htm
17. Рябов С. Г. Політологія: Словник термінів і понять / С. Г. Рябов. – К.: Тандем, 1996. –
С. 89.
18. Берк Э. Размышления о революции во Франции / Э. Берк [Електронний ресурс]: Режим
доступу: http://www.politnauka.org/library/classic/berk.php
19. Чудинов А. В. Эдмунд Берк – критик Французской революции / А. В. Чудинов
[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://larevolution.ru/Tchoud_Burke1.html
20. Там само.
21. Заблоцький В. П. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія / В. П. Заблоцький. – Донецьк: Янтра,
2001. – С. 135.
22. Там само.
23. Рябов С. Г. Вк. праця. – С. 89.
Статья посвящена проблеме восприятия И. Турцевичем революции как формы
общественного развития. В центре его внимания находится полемика европейских
интеллектуалов конца ХVIII в. вокруг Французской революции. Анализ работы по�
казывает, что учёный основывался прежде всего на идеях Э. Бёрка. В статье пред�
лагается вывод, что И. Турцевич представлял умеренно консервативное течение в
кругу ителлигенции Российской империи того времени.
Ключевые слова: И. Турцевич, Э. Бёрк, революция, консерватизм, либерализм.
The Article concerns the problem of the perception of revolution as the form of social
development by Ivan Turcevych. The basic problem of I. Turcevych’s attention is the polemic
of the European intellectuals of the end of the 18th century on the French Revolution. The
analysis of I. Turcevych’s work shows that the scientist was based foremost on the ideas of
E. Burke. The conclusion of the article states that I.Turcevych supported the moderate
conservative flow among the intelligentsia of the Russian Empire.
Keywords: I. Turcevych, E. Burke, Revolution, Conservatism, Liberalism
|