«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика
Рецензія на книгу: «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, державних п-в, установ і орг.; упоряд.: В.М. Бойко, Т.П....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25447 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Л. Легецька // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 117-119. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25447 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Легецька, Л. 2011-08-15T20:13:48Z 2011-08-15T20:13:48Z 2011 «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Л. Легецька // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 117-119. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25447 Рецензія на книгу: «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, державних п-в, установ і орг.; упоряд.: В.М. Бойко, Т.П. Демченко, І.Я. Каганова. – Чернігів: видавець Лозовий В.М., 2010. – 80 с.: іл. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Рецензії. Огляди. Анотації «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| spellingShingle |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика Легецька, Л. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| title_full |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| title_fullStr |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| title_full_unstemmed |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| title_sort |
«я думав, які теми були б цікаві…» праці григорія кураса, спогади і матеріали про українського історика |
| author |
Легецька, Л. |
| author_facet |
Легецька, Л. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський лiтопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, державних п-в, установ і орг.; упоряд.: В.М. Бойко, Т.П. Демченко, І.Я. Каганова. – Чернігів: видавець Лозовий В.М., 2010. – 80 с.: іл.
|
| issn |
XXXX-0055 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25447 |
| citation_txt |
«Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика / Л. Легецька // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 117-119. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT legecʹkal âdumavâkítemibulibcíkavípracígrigoríâkurasaspogadiímateríaliproukraínsʹkogoístorika |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:50Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:50Z |
| _version_ |
1850591122383962112 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 117
РЕЦЕНЗІЇ.
ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
«Я ДУМАВ, ЯКІ ТЕМИ БУЛИ Б ЦІКАВІ…» ПРАЦІ ГРИГОРІЯ КУРАСА,
СПОГАДИ І МАТЕРІАЛИ ПРО УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА
/ Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів
держ. влади, органів місц. самоврядування, державних п@в, установ і орг.; упо@
ряд.: В.М. Бойко, Т.П. Демченко, І.Я. Каганова. – Чернігів:
видавець Лозовий В.М., 2010. – 80 с.: іл.
Рецензований збірник, виданий нещодавно у Чернігові, включає опубліковані
у малодоступних для переважної більшості читачів американських часописах праці
останніх років життя історика Григорія Кураса – нашого земляка, спогади про
нього, відгуки на його передчасну смерть (некрологи).
Упорядниками видання виступили представники державних та громадських
інституцій, співробітники Чернігівського національного педагогічного універси�
тету імені Т. Г. Шевченка (свого часу Г. Курас закінчив історичний факультет тоді
ще педінституту) та Чернігівської обласної наукової бібліотеки імені В. Г. Коро�
ленка, відданим і постійним читачем якої він був. Упорядники мали на меті вша�
нувати у такий спосіб пам’ять дослідника, який відійшов у кращий світ у 2008 р.,
ознайомити читацький загал із його доробком, розширити наші знання з історії
України ХХ ст., розповісти про її активних творців.
Структурно збірник складається з передмови, трьох розділів та даних про ав�
торів. Зміст розділів, хоча й розподіляється не пропорційно, але, на нашу думку,
узгоджується із вказаними вище цілями.
Майже дві третини обсягу збірника упорядники використали для розмі�
щення статей Г. Кураса. За винятком останньої, присвяченої долі Ладі Моги�
лянської, усі вони вже оприлюднені. Передрук їх, як нам здається, цілком умо�
тивований не тільки через указану на початку рецензії причину. Важливо
підкреслити, що публікації Г. Кураса стосуються яскравих особистостей, що
залишили більш або менш помітний, але тривкий слід в історії України. Глава
УГКЦ митрополит Андрей Шептицький, історики Ілько Борщак та Василь
Дубровський, геральдист, дипломат князь Ян (Іван) Токаржевський�Караше�
вич, державний діяч Євген Архипенко, видатні представники наукових україн�
ських кіл Михайло Могилянський і Володимир Міяковський, майор арти�
лерії УГА Володимир Клодницький, видатний історик, громадський та дер�
жавний діяч України Дмитро Дорошенко, поетеса Лідія (Ладя) Могилянська...
Перед нами постають образи людей різного соціального походження, відмінних
політичних переконань, несхожих доль. Багато хто з них був звинувачений в ан�
тирадянській діяльності, пройшов через тюрми, табори й заслання, інші опини�
лися, не з своєї, як правило, волі, далеко за межами Батьківщини. Що об’єднує
їх? Насамперед, як підкреслював автор публікацій, український патріотизм, оз�
наки якого як визначальний фактор пастирської, громадської, наукової, літера�
турної діяльності вищеназваних осіб зримо постають у кожному нарисі. Окрім
того, на сторінках даної книги вони поєднані й постаттю біографа. На нашу дум�
ку, можна виділити деякі міркування, якими керувався Г. Курас при відборі пер�
соналій. Так, він постійно наголошував на загальнолюдському значенні діяль�
ності й настанов своїх героїв. Особливо це характерно для нарисів про А. Шеп�
тицького, Я. Токаржевського�Карашевича, В. Клодницького. Рятування останнім
єврейського населення міста Хмільника у 1919 р. було належно поціновано й
відзначено українськими діаспорними, ізраїльськими та американськими кола�
118 Сіверянський літопис
ми лише у 1960 р. Автор підкреслює скромність тодішнього офіцера, а на час
вручення нагороди – священика. Він сказав, «що був лише офіцером, який вико�
нував свої обов’язки» [С. 36] * .
Серед сильних сторін публікацій Г. Кураса треба відзначити залучення вели�
кої кількості архівних документів, матеріалів преси, статистичних даних, літера�
турних джерел, листування. Але оскільки він писав не наукову розвідку, а нарис
для популярного видання, то поєднував науковість викладу із дохідливістю та
публіцистичною загостреністю формулювань. Праці Г. Кураса, написані в жанрі
історико�біографічних оповідей, з виразними елементами політичної біографіс�
тики, читаються легко, матеріал сприймається з великим інтересом.
Впадає в око ще один аспект: Г. Курас, готуючи до друку на сторінках україно�
та російськомовних газет США свої нариси, очевидно, прагнув привернути увагу
до тих діячів, які упродовж десятиліть залишалися не поцінованими, не дослід�
женими, не посіли гідного місця в історії. Актуальними залишаються спостере�
ження історика, викладені у життєписі Є. Архипенка: «З плином часу відходять
не тільки люди, але й згасає пам’ять про багатьох з них, і то, на превеликий жаль,
нерідко назавжди. Очевидно, наша історична пам’ять недосконала. Проте ім’я ви�
значного українського патріота, науковця, чесної й беззастережно відданої справі
відродження незалежної України людини – Євгена Архипенка вже посіло своє
почесне місце в історії бурхливого ХХ століття» [С. 28].
Ймовірно, що заради відновлення історичної справедливості Г. Курас і працю�
вав так наполегливо і самовіддано, долаючи тяжку хворобу. Заслуговує на відзна�
чення і та обставина, що упорядники як додаток опублікували відгук�доповнення
до статті Г. Кураса про Я. Токаржевського�Карашевича, опублікований на шпаль�
тах газети «Свобода». Можливо, таких відгуків було й більше, але й цей, єдиний,
засвідчує, що публікації історика не проходили повз увагу читачів.
Широке використання різноманітного фактичного матеріалу, високий про�
фесіоналізм у поєднанні з щирою зацікавленістю дозволили Г. Курасу створити
ґрунтовні нариси про життя та діяльність неординарних особистостей, оцінити
їхні досягнення і вчинки з позицій сьогодення, розширити наші знання про мину�
ле століття.
До другого розділу рецензованого видання увійшли спогади людей із, так би мо�
вити чернігівського оточення Г. Кураса. Свої спомини надали однокурсник дослід�
ника М. Федоренко, його колега по роботі у Щорській середній школі № 3 Г. Жуко�
ва, чернігівські історики С. Леп’явко, В. Бойко, Т. Демченко, співробітниця Черні�
гівської обласної бібліотеки Л. Студьонова.
Зі сторінок цих невеликих за обсягом текстів постає образ людини, що присвя�
тила себе цілковито історії. С. Леп’явко, зокрема, підкреслив: «Переді мною по�
стала людина, яка жила науковими інтересами більше, ніж усіма іншими пробле�
мами» [С. 59]. Л. Студьонова писала про особисті враження від тривалого спілку�
вання з Г. Курасом: «В моїй пам’яті він залишиться людиною, яка несла в собі диво�
вижний світ добра, працелюбства, інтелігентності, поваги до людини, дитячої соро�
м’язливості. Важко забути його сумні очі, тихий голос, світлу енергетику, яку він
випромінював» [С. 58]. Г. Жукова відзначила і його педагогічні здібності. Земляк
Г. Кураса В. Бойко у своєму цікавому мемуарному ескізі показав, як вплинула на
формування його фахових інтересів навіть не особиста зустріч (якої не було), а теле�
фонні розмови з цією непересічною людиною. Т. Демченко спробувала окреслити
коло наукових інтересів покійного історика, згадала про його незавершені студії.
Матеріали даного розділу створюють певну інформативну базу для розгорнутої
біографічної розвідки про Г. Кураса, якщо, сподіваємося, колись до цього дійде спра�
ва.
Третій розділ «Некрологи» включає два класичних некрологи та некролог�
розповідь про траурне засідання клубу «Краєзнавець» з нагоди роковин від дня
смерті Г. Кураса. Автор останнього – завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської
* Тут і далі посилання на рецензоване видання.
Сіверянський літопис 119
обласної бібліотеки І. Каганова відтворила віхи життєвого шляху історика, вказала
на головні напрямки його наукової діяльності. Вона висвітлила й хід вечора, звер�
нувши особливу увагу «на книжкову виставку, на якій було представлено велику
частину наукового доробку Г. М. Кураса» [С. 75]. Великий інтерес викликає вміще�
ний у Щорській районній газеті некролог, написаний Т. Скрипкою – хранителем
фондів Архіву�музею ім. Дмитра Антоновича Української Вільної Академії Наук у
США (Нью�Йорк). Автор підкреслила: «Наукова праця Г. Кураса – історика, архі�
вознавця й краєзнавця – приклад чесного й офірного служіння українській науці.
Намагаючись бути непомітним, він – один з небагатьох з так званої «четвертої хвилі»
еміграції – продовжував українознавчі дослідження, не сподіваючись ні на гранти,
ні на гонорари. [...] Мені доводилося бути свідком вияву щирої радості Г. Кураса,
коли в результаті не раз десятигодинного перегортання масиву пожовклих, крихких
сторінок довоєнної періодики знаходив бодай один рядок про того чи іншого вчено�
го. У цьому був увесь сенс його життя» [С. 73]. Літературознавець О. Федорук теж
наголосив, що Г. Курас – «історик�джерелознавець із широким дослідницьким діа�
пазоном, глибоко шанований на Сіверщині краєзнавець» [С. 76].
Отже, підбиваючи підсумок життєвого шляху вченого, автори підкреслювали
привабливі риси його особистості, відзначали талант дослідника, вболівали за
невикористаним потенціалом історика.
Інформативну цінність видання посилюють вдало підібрані світлини. Вони
дозволяють унаочнити образи героїв есеїв Г.Кураса, побачити сторінки тих ви�
дань, де публікувалися його праці. Привертають увагу й фотодокументи, що ілю�
струють життєвий шлях історика. Хотілося, щоб до збірника увійшли й фото�
графії його родини.
Перша, наскільки ми знаємо, спроба на Чернігівщині вшанувати пам’ять підго�
товкою до друку книги недавно померлого вченого, нашого сучасника, на наш
погляд, вийшла вдалою. З її сторінок постає неординарна постать справжнього
інтелігента, талановитого науковця, невтомного працівника української культури,
чудової людини.
Упорядникам рецензованого видання можна адресувати й деякі закиди. На
наш погляд, до збірника більше б пасувала розгорнута стаття про життєвий шлях
та науковий доробок Г. Кураса, аніж стисла передмова. Звичайно, що частина ви�
кладених у ній фактів збігалася з матеріалом спогадів, некрологів, але у читачів
сформувалося б повніше уявлення про цю постать. Упорядники включили до книги
два додатки. Здається, назрів час для збирання й системного опрацювання усього
масиву різнорідних джерел, пов’язаних із життєвим шляхом та науковою спад�
щиною Г. Кураса.
Лідія ЛЕГЕЦЬКА
|