Влияние уровня систолического артериального давления на эффективность чреспищеводной электрокардиостимуляции при трепетании предсердий I типа

• Veröffentlicht in: Таврический медико-биологический вестник
• Datum: 2010
• Hauptverfasser: Зинченко, О.А., Гранич, В.Н., Степаненко, А.П.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2010
• Schlagworte: Оригинальные статьи
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25552
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Влияние уровня систолического артериального давления на эффективность чреспищеводной электрокардиостимуляции при трепетании предсердий I типа / О.А. Зинченко, В.Н. Гранич, А.П. Степаненко // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 3 (51). — С. 92-98. — Бібліогр.: 11 назв. — рос.

Виконано черезстравохідні електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) при ТП I типу з метою відновлення синусового ритму у 618 хворих: з них 524 (84,8%) чоловіків та 94 (15,2%) жінок віком в середньому 58,9±0,4 років з різною кардіальною патологією: ішемічна хвороба серця – у 469 (75,9%) та міокардіофіброз – у 149 (24,1%) пацієнтів. Тривалість ТП складала в середньому 42,5±2,6 доби. В залежності від рівня систолічного артеріального тиску (САТ) під час проведення ЧСЕКС, всі хворі були розподілені на три групи: в 1-й (n=268) – 120-139 мм рт.ст., у 2-й (n=214) – 140-159 мм рт.ст. та у 3-й (n=136) – ? 160 мм рт.ст. За результатами проведеного дослідження, ЧСЕКС є високоефективним методом кардіоверсії при ТП I типу незалежно від рівня САТ під час проведення процедури, що дозволяє відновити синусовий ритм у 83,1-90,3% пацієнтів. Хворі з САТ ? 160 мм рт.ст. були достовірно старші за віком, у них переважала органічна кардіальна патологія, супутніми захворюваннями були ожиріння та цукровий діабет, у зв’язку з цим, відзначається достовірне зниження ефективності кардіоверсії та збереження постійної форми аритмії. Після успішного відновлення синусового ритму у всіх групах виявляється достовірне зниження АТ. We performed transesophageal electric cardiac stimulation (TEECS) procedures in order to restore sinus rhythm in atrial flutter (AF) type I in 618 patients (524 (84,8%) мужчин and 94 (15,2%) women aged 58,9±0,4 years) with various cardiac pathology: coronary arteries disease in 469 (75,9%) and myocardial fibrosis in 149 (24,1%) patients. Duration of AF episode constituted 42,5±2,6 days. Depending on systolic blood pressure (SBP) levels during TEECS all patients were divided into three groups: group 1 (n=268) – 120- 139 mm Hg, group 2 (n=214) – 140-159 mm Hg, and group 3 (n=136) – ? 160 mm Hg According to the results of our study TEECS is a highly effective method of cardioversion in AF type I, regardless of SBP levels, allowing to restore sinus rhythm in 83,1 to 90,3% patients. Patients with SBP ? 160 mm Hg were significantly older, had more often organic cardiac pathology with concomitant obesity and diabetes mellitus, which explains significant decrease in cardioversion efficacy and constant arrhythmia persistence. After successful sinus rhythm restoration in all groups significant blood pressure decrease was observed.