Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії

Звужування легеневої артерії (ЛА) – паліативна операція, яка все ще відіграє важливу роль в етапному лікуванні вроджених вад серця (ВВС). В даній роботі представлений досвід виконання звужування ЛА в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за останні 15 років....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Таврический медико-биологический вестник
Дата:	2010
Автори:	Головенко, О.С., Труба, Я.П., Кліменко, А.В., Кривобоков, М.В., Лазоришинець, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Russian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2010
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25584
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії / О.С. Головенко, Я.П. Труба, А.В. Кліменко, М.В. Кривобоков, В.В. Лазоришинець // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 2 (50). — С. 34-35. — Бібліогр.: 7 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25584
record_format	dspace
spelling	Головенко, О.С. Труба, Я.П. Кліменко, А.В. Кривобоков, М.В. Лазоришинець, В.В. 2011-08-17T05:39:06Z 2011-08-17T05:39:06Z 2010 Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії / О.С. Головенко, Я.П. Труба, А.В. Кліменко, М.В. Кривобоков, В.В. Лазоришинець // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 2 (50). — С. 34-35. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25584 616.131-007.2-053.2 Звужування легеневої артерії (ЛА) – паліативна операція, яка все ще відіграє важливу роль в етапному лікуванні вроджених вад серця (ВВС). В даній роботі представлений досвід виконання звужування ЛА в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за останні 15 років. PA banding as a palliative operation still has an important role in surgical management of patients with congenital heart. In this work presented our experience in pulmonary artery banding in M.M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery AMS of Ukraine for the last 15 years. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії Pulmonary artery banding in modern cardiac surgery Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
spellingShingle	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії Головенко, О.С. Труба, Я.П. Кліменко, А.В. Кривобоков, М.В. Лазоришинець, В.В. Оригинальные статьи
title_short	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
title_full	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
title_fullStr	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
title_full_unstemmed	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
title_sort	звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії
author	Головенко, О.С. Труба, Я.П. Кліменко, А.В. Кривобоков, М.В. Лазоришинець, В.В.
author_facet	Головенко, О.С. Труба, Я.П. Кліменко, А.В. Кривобоков, М.В. Лазоришинець, В.В.
topic	Оригинальные статьи
topic_facet	Оригинальные статьи
publishDate	2010
language	Russian
container_title	Таврический медико-биологический вестник
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format	Article
title_alt	Pulmonary artery banding in modern cardiac surgery
description	Звужування легеневої артерії (ЛА) – паліативна операція, яка все ще відіграє важливу роль в етапному лікуванні вроджених вад серця (ВВС). В даній роботі представлений досвід виконання звужування ЛА в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за останні 15 років. PA banding as a palliative operation still has an important role in surgical management of patients with congenital heart. In this work presented our experience in pulmonary artery banding in M.M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery AMS of Ukraine for the last 15 years.
issn	2070-8092
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25584
citation_txt	Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії / О.С. Головенко, Я.П. Труба, А.В. Кліменко, М.В. Кривобоков, В.В. Лазоришинець // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 2 (50). — С. 34-35. — Бібліогр.: 7 назв. — рос.
work_keys_str_mv	AT golovenkoos zvužuvannâlegenevoíarteríívsučasníikardíohírurgíí AT trubaâp zvužuvannâlegenevoíarteríívsučasníikardíohírurgíí AT klímenkoav zvužuvannâlegenevoíarteríívsučasníikardíohírurgíí AT krivobokovmv zvužuvannâlegenevoíarteríívsučasníikardíohírurgíí AT lazorišinecʹvv zvužuvannâlegenevoíarteríívsučasníikardíohírurgíí AT golovenkoos pulmonaryarterybandinginmoderncardiacsurgery AT trubaâp pulmonaryarterybandinginmoderncardiacsurgery AT klímenkoav pulmonaryarterybandinginmoderncardiacsurgery AT krivobokovmv pulmonaryarterybandinginmoderncardiacsurgery AT lazorišinecʹvv pulmonaryarterybandinginmoderncardiacsurgery
first_indexed	2025-11-26T07:18:10Z
last_indexed	2025-11-26T07:18:10Z
_version_	1850616893943054336
fulltext	2010, том 13, № 2 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК - 5 - дивировала на вторые сутки, еще в 5 случаях ФП воз- никла на 3-4 сутки, у 3 пациентов состоялся рецидив ТП. В трех случаях на фоне синусового ритма возникла полная предсердно-желудочковая блокада. В первом случае проведение возобновилось до конца суток. Вто- рой пациент находился 4 дня на временной двухкамер- ной электростимуляции до возобновления проведения, а в третьем случае понадобилась имплантация искусст- венного водителя ритма сердца. В 4 случаях во время проведения процедуры в результате быстрого нагрева- ния эндокарда и закипания тканевой жидкости возни- кали разрывы. В 2 случаях повреждения были незначи- тельны и ограничивались только эндокардом. В двух других было проведено ушивание точечного дефекта предсердия (4-0 Prolen). Перед выпиской по данным ЭХОКГ сократительная функция правого предсердия сохранялась у 92% пациентов, а левого – у 71%. Сину- совый ритм сохранялся у 48 пациентов, а в 7 случаях отмечался рецидив ТП и ФП. Следует отметить, что у взрослых пациентов с ДМПП (41%), которым проводилась изолированная пластика ДМПП без выполнения РЧА, в отдаленном послеоперационном периоде отмечалось развитие, так называемых, «постатриотомических» аритмий, которые трудно поддавались лечению. ВЫВОДЫ 1. Проведение процедуры «лабиринт» во время ра- дикальной коррекции ДМПП является «золотым стан- дартом» в лечении ТП и/или фибрилляции передсердь. 2. Необходимость радикальной коррекции ДМПП во взрослом возрасте является целесообразной и приводит к улучшению качества жизни в отдаленном послеопе- рационном периоде. Оптимальным является одномоме- нтная хирургическая коррекция дефекта межпредсерд- ной перегородки с процедурой «лабиринт» с использо- ванием РЧА. 3. Необходимо использовать процедуру «лабиринт» при комплексном лечении ДМПП у взрослых пациен- тов для профилактики «постатриотомических» аритмий в отдаленном послеоперационном периоде. ЛИТЕРАТУРА 1. Berger F., Vogel M., Kramer A., Alexi-Meskishvili V., Weng Y., Peter E. Lange, Hetzer R. Incidence of atrial flutter/fibrillation in adults with atrial septal defect before and after surgery. Ann Thorac Surg 1999;68:75- 78. 2. Vignati G., Crupi G., Vanini V., Iorio F.S, Borghi A., Giusti S. Surgical treatment of arrhythmias related to congenital heart diseases. Ann Thorac Surg 2003;75:1194-1199. 3. Cox JL, Shuessler RB, F’Agostino HJ, et al. The surgi- cal treatment of atrial fibrillation III. Development of a definitive surgical procedure. J Thorac Cardiovasc Surg 1991;101:569–92. 4. Cox JL, Shuessler RB, Lappas DG, et al. An 8 1⁄2-year clinical experience with surgery for atrial fibrillation. Ann Thorac Surg 1996;224:267–73. 5. Kamata J, Kawazoe K, Izumoto H, et al. Predictors of sinus rhythm restoration after Cox maze procedure concomitantwith other cardiac operations. Ann Thorac Surg 1997;64:394–8. 6. Kosakai Y, Kawaguchi AT, Isobe F, et al. Modified maze procedure for patients with fibrillation undergoing simultaneous open heart surgery. Circulation 1995;92(Suppl 2):359–64. 7. Kobayashi J, Yamamoto F, Nakano K. Maze procedure for atrial fibrillation associated with atrial septal defect. Circulation, 1998;98(Suppl 2):399–402. Поступила 22.12.2009 УДК 616.131-007.2-053.2 © КОЛЛЕКТИВ АВТОРОВ, 2010 ЗВУЖУВАННЯ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ В СУЧАСНІЙ КАРДІОХІРУРГІЇ О.С. Головенко, Я.П. Труба, А.В. Кліменко, М.В. Кривобоков, В.В. Лазоришинець Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України РЕЗЮМЕ Звужування легеневої артерії (ЛА) – паліативна операція, яка все ще відіграє важливу роль в етапному лікуванні вроджених вад серця (ВВС). В даній роботі представлений досвід виконання звужування ЛА в Національному інституті серцево-судинної хі- рургії ім. М.М. Амосова АМН України за останні 15 років. Ключові слова: легенева артеріальна гіпертензія, паліативні операції, звужування легеневої артерії. SUMMARY PA banding as a palliative operation still has an important role in surgical management of patients with congenital heart. In this work presented our experience in pulmonary artery banding in M.M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery AMS of Ukraine for the last 15 years. Keywords: pulmonary arterial hypertension, palliative operations, pulmonary artery banding. Звужування ЛА – паліативна операція, яка застосо- вується в кардіохірургії у випадках етапного хірургіч- ного лікування септальних дефектів, що супроводжу- ються збільшеним легеневим кровотоком та при склад- них вадах серця (транспозиція магістральних артерій (ТМА), синдром гіпоплазії лівих відділів сер- ця(СГЛВС)). Операція накладання бандажу ЛА вперше виконана в 1951 році Muller та Damman і в подальшому викорис- товувалася хірургами, як паліативна процедура з від- строченими за часом показаннями до радикальної коре- кції вади [1]. У зв’язку зі стрімким розвитком кардіохі- рургії перевага стала надаватися ранній одноетапній корекції ВВС. Однак, виникли нові показання щодо застосування звужування ЛА в сучасній кардіохірургії. Перш за все, це стосується ТМА та СГЛВС. Причому, в першому випадку операція застосовується з метою «тренування» лівого шлуночка для подальшого вико- нання артеріального переключення; в другому – мова йде про гібридний підхід щодо хірургічного лікування СГЛВС, при якому виконують звужування обох гілок ЛА та стентування відкритої артеріальної протоки [2,3]. Насьогодні, звужування ЛА, як метод хірургічного лі- кування, все ще широко застосовується в провідних кардіохірургічних клініках при етапному лікуванні складних вроджених вад серця, але показники госпіта- льної летальності після виконання цієї процедури за- лишаються високими і становлять від 9% до 2010, том 13, № 2 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК - 5 - 14% [4,5,6]. В НІССХ ім. М.М.Амосова АМН України накопичений великий досвід проведення таких опера- цій при лікуванні ВВС, ускладнених легеневою артері- альною гіпертензією (ЛАГ). Мета дослідження: попередження прогресуючої ЛАГ шляхом звужування легеневої артерії при вродже- них вадах серця, що супроводжуються високою легене- вою артеріальною гіпертензією. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ В період з січня 1996 по лютий 2010 року 136 пацієнтів з ВВС, що супроводжуються легеневою артеріальною гіпертензією, були про- оперовані за методом звужування легеневої артерії в НІССХ ім. М.М. Амосова АМН України . Вік пацієнтів склав від 3 міс. до 1 року (се- редній – 6,2 ± 2,2 міс). 65 пацієнтів (47,8%) були жіночої статі, чоло- вічої – 71 (52,2%). Діагнози пацієнтів представлені в таблиці 1. Таблиця 1. Діагнози пацієнтів, яким виконано звужування ЛА Діагноз Кількість мДМШП 25 (18,4%) ПФ АВСД + КоАо 23 (16,9%) ПФ АВСД 21 (15,4%) ДМШП + КоАо 18 (13,2%) мДМШП + КоАо 13 (9,6%) ПВМС від ПШ (тип ДМШП) 13 (9,6%) ДМШП 11 (8,0%) ЗШС без стенозу ЛА 9 (6,7%) ТМА 2 (1,4%) ЗАС 1 (0,7%) Всього 136 Примітки до табл. 1: ДМШП – дефект міжшлуночкової перегород- ки; ЗАС – загальний артеріальний стовбур; ЗШС – загальний шлуно- чок серця; КоАо – коарктація аорти;; ЛА – легенева артерія; мДМШП – множинні дефекти міжшлуночкової перегородки, ПВМС від ПШ – подвійне відходження магістральних судин від правого шлуночка; ПФ АВСД – повна форма атріовентрикулярного септального дефекту. Всі пацієнти до операції обстежені за допомогою двовимірної ехо- кардіографії (ЕхоКГ), допплер ехокардіографії (ДЕхоКГ). При цьому уточнювались кількість, локалізація та розмір септальних дефектів, напрям скиду крові на рівні дефектів, оцінювалась функція клапанно- го апарату серця, скоротлива здатність міокарду. Рентгенконтрасна катетеризація порожнин серця і судин застосовувалась у 34 (25,4%) пацієнтів з метою уточнення діагнозу і визначення реактивності леге- невого артеріального русла за допомогою проби зі 100% киснем. Слід зазначити, що результати кисневих проб при катетеризації не вияви- лися визначальними у виборі звужування ЛА, як методу хірургічного лікування. У 121 випадках доступом була вибрана лівобічна задньобокова то- ракотомія по ІІІ міжребір’ю, у 15 − застосована серединна стерното- мія. Після перікардотомії і мобілізації стовбура ЛА, виконували без- посереднє звуження ЛА тканинною стрічкою заданої довжини. Дов- жину тісьми розраховували за методом Траслера [7]. Цей метод поля- гає в тому, що пацієнтам із ДМШП, збалансованою формою АВСД, мДМШП довжину розраховують із розрахунку 20 мм+1мм/кг маси тіла дитини; в той же час, пацієнтам із незбалансованою формою АВСД, ЗШ та ТМА довжина розраховувалася із розрахунку 24 мм+1мм/кг маси тіла дитини. В деяких випадках доводилося відсту- пати від вищевказаного методу розрахунку довжини тісьми та розра- ховувати її відповідно до прийнятних гемодинамічних показників. Задовільним вважали результат, при якому тиск в ЛА дистальніше звуження складав менше 50 % від системного при штучній вентиляції легенів 30 % O2. При цьому прийнятним вважалося насичення киснем артеріальної крові в межах 75-80%. У 54 пацієнтів додатково викона- на резекція КоАо. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Госпітальна летальність склала 16,1% (22 пацієнта). Структура госпітальної летальності наведена в таблиці 2. На госпітальному етапі померли 22 прооперованих пацієнта. У 11 з них причиною летального наслідку стала гостра серцево-судинна недостатність. У 8 паціє- нтів причиною смерті була дихальна недостатність, обумовлена швидким розвитком пневмонії у ранньому післяопераційному періоді. Два пацієнти померли вна- слідок сепсису, і один — внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу. Решта задовільно перенесли вка- зані оперативні втручання і в задовільному стані були виписані з клініки. Таблиця 2. Структура госпітальної летальності після звужування ЛА Діагноз Всього про- оперовано Летальність Незбалансована форма АВСД 13 6 (46,2%) Незбалансована форма АВСД + резекція КоАо 8 4 (50%) Збалансована форма АВСД + резекція КоАо 15 2 (13,3%) мДМШП 25 3(12%) Загальний шлуночок серця 9 3(33,3%) ПВМС від ПШ (тип ДМШП) 13 2 (15,4%) ДМШП + резекція КоАо 18 2 (11,1%) З одного боку, операція звужування ЛА попереджує розвиток ЛАГ, зменшує ліво-праве шунтування й об’ємне перевантаження ЛШ, дає змогу хірургу у май- бутньому провести радикальну корекцію у більш спри- ятливих умовах, на більшому за розмірами серці. Вона дозволяла нам відстрочити радикальну корекцію вади також у гіпотрофічних дітей (маса менша 4 кг) та дітей, що мали супутню позасерцеву патологію. Після звужу- вання ЛА у 4 пацієнтів з мДМШП (10,5 % пацієнтів з даним діагнозом) ми спостерігали спонтанну облітера- цію частини м’язових дефектів, підтверджену ЕхоКГ. При проведенні другого етапу корекції цим пацієнтам виконувалась лише пластика великого перімембраноз- ного дефекту та дебандаж ЛА. У одного з цих пацієнтів з підаортальним та множинними м’язовими дефектами через 7,5 місяців після проведення звужування ЛА, спостерігалася повне спонтанне закриття мДМШП. З іншого боку, ми спостерігали і значні недоліки операції звужування ЛА, що значно обмежували її ши- роке застосування у практиці: висока летальність (16,1 %); часті анатомічні ускладнення, що полягають в огрубінні стулок клапана легеневої артерії (n=5), вини- кненні стриктур і аневризм в ділянці накладання ман- жети (із проксимальної її сторони) (n=3); міграція ман- жети уздовж легеневого стовбура з обструкцією крово- току в одну або обидві легені (n=2), розвиток різкої гі- пертрофії міокарда обох шлуночків (переважно право- го, з частим розвитком обструктивних змін вивідного відділу) і вираженої серцевої недостатності в зв’язку зі зростаючим навантаженням на серце (n=2). Аналіз стану наших пацієнтів, їхніх клінічних та ін- струментальних даних дозволив зробити нам висновок про доцільність проведення звужування ЛА у 136 паці- єнтів. Проведення другого етапу оперативного втру- чання у вигляді радикальної корекції або гемодинаміч- них операцій у 80 пацієнтів супроводжувалось леталь- ністю 8,8 % (7 випадків). Враховуючи, що передопера- ційний стан перед звужуванням ЛА в усіх цих пацієнтів був дуже важким, ми вважаємо це достатньо добрим показником. На теперішній час ще 34 пацієнти очіку- ють другого етапу операції. Вважаємо за необхідне зауважити, що в період з 2006 по 2009 рік були введені більш жорсткі умови що- до показань до звужування ЛА. Перш за все, це пацієн- ти з незбалансованою формою АВСД, які потенційно можуть бути піддані 2-шлуночковій корекції; мДМШП за типом «швейцарського сиру»; мДМШП з КоАо або з переривом дуги Ао; ЗШС. Окремо ми виділяємо групу пацієнтів з ТМА, які вимагають «тренування» лівого шлуночка. Перелічені показання та удосконалення піс- ляопераційного ведення пацієнтів, а саме запобігання розвитку легеневих гіпертензивних кризів та застосу- вання селективних легеневих вазодилататорів, дозволи- ли нам за останні три роки знизити рівень ускладнень та післяопераційну летальність після бандажу ЛА до 2010, том 13, № 2 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК - 6 - 8,7% (2 із 23 пацієнтів), що відповідає рівню провідних кардіохірургічних клінік. Отримані результати та до- свід дозволяють нам в майбутньому застосовувати зву- жування ЛА в етапному лікуванні найскладнішої ВВС – СГЛВС, при якій в Україні спостерігається майже 100% смертність. ВИСНОВКИ Звужування ЛА залишається актуальним, але ризи- кованим методом хірургічної паліації ВВС з високою ЛАГ. Основним методом діагностики ЛАГ при ВВС та визначення показань до звужування ЛА є ЕхоКГ. Ми вважаємо доцільним проводити звужування ЛА у пацієнтів з незбалансованою формою АВСД, які по- тенційно можуть бути стати кандидатами двохшлуноч- кової корекції, мДМШП за типом «швейцарського си- ру», мДМШП з КоАо або з переривом дуги Ао і ЗШС. ЛІТЕРАТУРА 1. Muller WH, Dammann JF. Treatment of certain congenital malformations of the heart by the creation of pulmonic stenosis to reduce pulmonary hypertension and excessive pulmonary blood flow: A preliminary report // Surgery Gynecol Obstet.- 1952 - 95 – p. 213. 2. C Boutin, G Wernovsky, SP Sanders, RA Jonas, AR Castaneda and SD Colan Rapid two-stage arterial switch operation. Evaluation of left ventricular systolic mechanics late after an acute pressure overload stimulus in infancy // Circulation. 1994;90:1294-1303 3. Takashi S, Yukihiro T, Makoto A, Naoki W, Yasuhiro K, Hiroshi S Bilateral pulmonary artery banding for hypoplastic left heart syndrome and related anomalies // General Thoracic and Cardiovascular Surgery 2008:56 - p.158-162 4. EACTS Congenital Database [Електронний ресурс] // The European Association for Cardio-Thoracic Sur- gery - 2010 http://www.eactscongenitaldb.org 5. Takayama H, Sekiguchi A, Chikada M, Noma M, Ishizawa A, Takamoto S. Mortality of pulmonary artery banding in the current era: recent mortality of PA banding.// Ann Thorac Surg - 2002;74 – p.1219 –1224. 6. Naoki Yoshimura et al Pulmonary Artery Banding Still Has an Important Role in the Treatment of Congenital Heart Disease // Ann Thorac Surg - 2005;79 – p.1463. 7. Trusler GA, Mustard WT: A method of banding the pulmonary artery for large isolated ventricular septal defect with and without transposition of the great arteries.//Ann Thorac Surg - 1972 - Apr; 13(4) – p.351- 355. Поступила 13.12.2009 УДК: 616.12 – 07:053.2/.6 © КОЛЛЕКТИВ АВТОРОВ, 2010 КАРДИОМИОПАТИЯ ТАКОЦУБО У ПОДРОСТКОВ – НОВЫЙ КЛИНИЧЕСКИЙ ВАРИАНТ НЕКЛАССИФИЦИРУЕМЫХ КАРДИОМИОПАТИЙ А.С. Сенаторова, И.А. Стенковая, А.И. Страшок, М.А. Хаин, Н.В. Вергелис* Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков Областная детская клиническая больница*, г. Харьков РЕЗЮМЕ В статье представлены сведения об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях и диагностике стресс-индуцированной кардиомиопатии такоцубо. Приведены данные собственных наблюдений. Отмечено, что отсутствие литературных данных о кардиомиопатии такоцубо, свидетельствует, скорее всего, о неосведомленности врачей, чем об истинной ее распространенно- сти. Ключевые слова: дети, кардиомиопатия такоцубо, диагностика. SUMMARY In the article information about etiology, pathogeny, clinical displays and diagnostics of takotsubo cardiomyopathy is presented. Infor- mation of own supervisions is resulted. It is marked that literary null data about takotsubo cardiomyopathy, testifies, probably, about the lack of information of doctors, what about its veritable prevalence. Keywords: children, takotsubo cardiomyopathy , diagnostics. Стресс-индуцированная кардиомиопатия, более из- вестная в мировой литературе как кардиомиопатия (КМП) такоцубо, представляет собой транзиторную дисфункцию левого желудочка, имитирующую острый коронарный синдром, инфаркт миокарда с элевацией сегмента SТ без поражения коронарных артерий и воз- никающую, как правило, на фоне острого эмоциональ- ного или физического стресса. Термин «такоцубо» впервые был введен японскими учеными Н.Sато и соавт. в 1990 году, так как при про- ведении больным с клиникой острого коронарного син- дрома ангиографии левый желудочек по форме был похож на «керамический горшок с круглым основанием и узким горлышком для ловли осьминогов в море». Максимальное число наблюдений КМП такоцубо (88 пациентов) представлено K.Tsushikashi et al. [1, 2] и относится к женщинам в постменопаузе без признаков ишемической болезни сердца. В европейской популя- ции первое описание КМП такоцубо у 13 пациентов сделано W.J.Desmet et al. (Бельгия, 2003) [3]. Имеются также единичные публикации о КМП такоцубо у по- дростков [4] и двухлетней девочки [5]. В отечественной литературе КМП такоцубо у детей не описана, что, ско- рее всего, свидетельствует о неосведомленности вра- чей, чем об истинной ее распространенности. По дан- ным японских исследователей у 1,7-2,2% пациентов, которые поступали с коронарным синдромом, впослед- ствии была диагностирована стресс-индуцированная КМП [6]. На данный момент в современной кардиологичес- кой науке используется ряд синонимов КМП такоцу- бо: стресс-индуцированная КМП, ампулоподобная КМП, синдром транзиторного расширения верхушки левого желудочка (ЛЖ), нейрогенный инфаркт, кате- холаминовая КМП, Broken heart синдром, КМП на- пряжения. В 2006 г. была опубликована новая классификация КМП Американской ассоциации сердца, которая осно- вана на разделении по «причинно-следственному» принципу: выделены первичные и вторичные КМП.

Звужування легеневої артерії в сучасній кардіохірургії

Репозитарії

Схожі ресурси