Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти
Стаття присвячена освітянській діяльності професорів філософії Київської духовної 
 
 академії та Університету Св. Володимира ХІХ ст.: Ор. Новицького та С. Гогоцького. Статья посвящена образовательной деятельности профессоров философии Киевской 
 
 духовной академии и...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Філософські обрії |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25870 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти / Н.Г. Мозгова // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 47-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860100907470946304 |
|---|---|
| author | Мозгова, Н.Г. |
| author_facet | Мозгова, Н.Г. |
| citation_txt | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти / Н.Г. Мозгова // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 47-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Філософські обрії |
| description | Стаття присвячена освітянській діяльності професорів філософії Київської духовної 

академії та Університету Св. Володимира ХІХ ст.: Ор. Новицького та С. Гогоцького.
Статья посвящена образовательной деятельности профессоров философии Киевской 

духовной академии и Университета Св. Владимира в ХІХ в.: Ор. Новицкого и С. Гогоцкого.
The article is devoted to Educational work of two professors of philosophy in Kyiv Cleric 

Academy and in Snt.Volodymyr University in ХІХ century: Or. Novytskyi, S.Gogotskyi.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:28:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 21 47
Наталія Мозгова
Мозгова Наталія Григорівна — доктор філософських
наук, професор кафедри філософії Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Сфера
наукових інтересів — українська духовно- академічна та
університетська філософія ХІХ ст.
ПРОФЕСОРИ ФІЛОСОФІЇ УНІВЕРСИТЕТУ
СВ. ВОЛОДИМИРА ЯК ФУНДАТОРИ
КИЇВСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Стаття присвячена освітянській діяльності професорів
філософії Київської духовної академії та Університету
Св. Володимира ХІХ ст.: Ор. Новицького та С. Гогоцького.
Ключові слова: освіта, освітянська діяльність, київська
педагогічна освіта у ХІХ ст., університетська філософія,
духовно-академічна філософія.
Історія навчальних закладів — недостатньо досліджена
та вкрай перспективна галузь української історії. Сьогодні ми
особливо відчуваємо дефіцит наукової літератури, присвяченої
розвитку середньої та вищої школи в Україні, а також окре-
мим навчальним закладам, а ті роботи, які маємо, як прави-
ло, відрізняються поверховим або популярно-рекламним
характером. Виключення складають дослідження останніх
років, серед яких насамперед слід відзначити фундаментальні
праці Н. Дем’яненко і І. Важинського [2] В. Майбороди [2].
Слід підкреслити і ті роботи, які за радянських часів були
майже єдиними ґрунтовними дослідженнями у даній галузі.
Це праці Ф. Паначіна [4] та колективні монографії під
редакцією М. Шабаєвої [4] і А. Піскунова [4]. Звернення ж
до ґрунтовного вивчення історії київських вищих навчаль-
© Н.Мозгова, 2009
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 2148
них закладів, зокрема до історії Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова одразу ж порушує пи-
тання про необхідність перегляду давно усталених положень
щодо часу утворення цього навчального закладу та щодо його
трансформацій протягом історії існування. Останнє завдання
й складає мету нашої статті.
Слід підкреслити, що за проектом Статуту Університету
Св. Володимира від 25 грудня 1833 р. (і який діяв до 15 липня
1842 р.) передбачалось заснувати інститут казеннокоштних
студентів, який би налічував 50 осіб, серед яких 26 студентів
мали отримувати після його закінчення вчительське звання, а
24 студенти — звання цивільних чиновників.
Відомий історик ХІХ ст. М. Владимирський - Буданов
у своїй фундаментальній праці «Історія імператорського
Університету Св. Володимира» (К., 1884) підкреслював, що
«згідно зі Статутом 1833 та 1842 рр. інститути (педагогічний
та юридичний — Н.М.) були не благодійними закладами
при Університеті, а насамперед самостійними (виділено
автором - Н. М.) навчально-виховними закладами, зв’язок
яких з Університетом полягав тільки у тому, що їх вихованці
повинні були користуватись теоретичними університетськими
лекціями. Їхні інститутські заняття не повинні були співпадати
з факультетським набором наук; наприклад для студентів
педагогічного інституту, які були вихованцями 2-ох відділень
філософського факультету, були створені спільні заняття з
педагогіки» [1, с. 643].
Підкреслимо, що у проекті того ж Статуту 1833 р. у
розділі ІХ «Про казенних студентів», § 68 підкреслювалось,
що «нагляд за навчальною роботою студентів, які готують-
ся до вчительського звання, покладається на професорів:
російської словесності, древньої філології, філософії та
чистої математики. З них професор філософії викладає
педагогіку (підкреслено нами — Н.М.). Незалежно від ви-
кладання в університеті, ці професори повинні займатись з
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 21 49
даними студентами дві години на тиждень» [6, с. 8]. А пер-
шим професором філософії у новоствореному університеті
став Орест Маркович Новицький (1806 - 1884) — вихованець
Київської духовної академії 1831 р. випуску. З 1831 р. Ор. Но-
вицький професор філософії Полтавської духовної семінарії у
Переславлі, з 1833 р. — бакалавр польської мови, а з 1834 р. —
бакалавр філософії Київської духовної академії. (далі КДА).
З цього ж 1834 р. Ор. Новицький за рекомендацією ректора
КДА Інокентія тодішньому попечителю Київського навчаль-
ного округу Є. Ф. фон Брадке став викладачем філософії у но-
воствореному університеті. За згодою митрополита Євгенія
Болховитінова і за обранням університетської ради Ор. Но-
вицький був запрошений до університету, але ще рік він про-
довжував викладати і в КДА, проходячи одночасно однорічне
випробування в університеті, і тільки в серпні 1835 р. Ор. Но-
вицький остаточно звільняється з КДА і стверджується
в університеті. У «Біографічному словнику професорів і
викладачів імператорського Університету Св. Володимира»
під редакцією В. Іконнікова ми знаходимо, що «Новицький
був запрошений до читання філософії в університеті і почав
свої лекції 17 жовтня 1834 р. (за старим стилем), а 24 того ж
місяця і року, внаслідок представлення попечителя Київського
навчального округа, міністр народної освіти погодився,
щоб Ор. Новицький, залишаючись при академії, продовжу-
вав викладання філософії і в університеті» [3, с. 497]. Саме
Ор. Новицькому й поталанило крім загальних філософських
дисциплін читати казеннокоштним студентам педагогічного
інституту основи педагогіки та логіки. До речі, у 1844 р. ви-
ходить «Стисле керівництво до логіки з попереднім нари-
сом психології», яке згодом стало за ухвалою Міністерства
народної освіти навчальним посібником для київських
гімназій. Протягом наступних шістнадцяти років Ор. Новиць-
кий викладав в університеті всі філософські дисципліни та
педагогіку в інституті казеннокоштних студентів [7, с. 114]
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 2150
і одночасно обирався на посаду декана першого відділення
філософського факультету протягом 1838 - 1839, 1840 - 1841
та 1846 - 1850 рр. Після заборони викладання філософії у
світських навчальних закладах (1850 р.) до кінця життя пра-
цював цензором.
Слід підкреслити, що з усієї творчої спадщини Ор. Но-
вицького найбільше наукове значення мають його історико-
філософські твори, а саме «Поступовий розвиток стародавніх
філософських вчень у зв’язку з розвитком язичницьких
вірувань» (1860 р.). Ця фундаментальна чотирьохтомна праця
була, як писав Д. Чижевський, «відповіддю Новицького на за-
борону філософії». Без усякої особистої користі він виконав
колосальну дослідницьку роботу. Але після критики цієї праці
М. Чернишевським та М. Антоновичем, Новицький був виму-
шений визнати «несвоєчасними» свої філософські роздуми і
припинити друкувати свою працю, яка була для нього спра-
вою всього життя. Так трагічно скінчилась наукова діяльність
цього талановитого київського мислителя та педагога, так
неприховане невігластво перемогло справжню освіченість та
культуру.
Але якщо педагогічна діяльність Ор. Новицького не вихо-
дила у цілому за межі Університету Св. Володимира, то мас-
штаби освітянської діяльності Сильвестра Сильвестровича
Гогоцького (1813 - 1889) сягали не тільки за межі Києва, але й
досягли Західної Європи.
С. Гогоцький теж був вихованцем КДА, але 1837 р. ви-
пуску. Після закінчення КДА спочатку працював бакалавром
богословських наук в академії, потім — бакалавром німецької
мови, а з 1842 р. звільнений з духовного звання й переведений
бакалавром філософських наук. На початку 40-х років ХІХ ст.
за приватним запрошенням Ор. Новицького (на той час вже
ординарного професора філософії та декана 1-го відділення
філософського факультету) С. Гогоцький почав читати лекції
з естетики в Університеті Св. Володимира. З 1845 р. — кан-
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 21 51
дидат 1-го відділення філософського факультету, з 1848 р. —
магістр філософії, доцент кафедри філософії університету та
екстраординарний професор КДА. З 1850 р. — ординарний
професор і доктор філософії КДА. З 1851 р. — ординарний
професор педагогіки університету.
Серед його робіт значна частка припадає на праці з
психології та педагогіки, але вершиною філософської
діяльності Гогоцького стало написання «Філософського лек-
сикону», який був першою філософською енциклопедією
в Російській імперії і котрого теж не обминула безжалісна
критика з боку М. Чернишевського, Д. Писарєва та М. Ан-
тоновича. І хоча Гогоцький вдало поєднував у своєму житті
творчу діяльність науковця з педагогічною діяльністю, але
його не обминули колізії лихої долі і як науковця, і як ви-
кладача. У лихолітньому 1850 р., коли були закриті кафедри
філософії у всіх світських навчальних закладах Російської
імперії, С. Гогоцький майже після десятирічних бідувань
(бюрократичних перепон, складання усних та письмових
іспитів з усіх філософських дисциплін) захистив латиною
магістерську та докторську дисертації і отримав ступінь док-
тора філософії. Але з вищезгаданих обставин, тобто заборо-
ни викладання філософії, Гогоцький наступні двадцять років
обіймав в університеті кафедру педагогіки і читав тільки
педагогіку спочатку в педагогічному інституті казеннокош-
тних студентів, а після їх скасування — на педагогічних кур-
сах при університеті.
На 1862 р. припадає його трьохмісячне закордонне
відрядження, більшу частину якого він провів у Берліні,
Дрездені, Кракові, Львові. У Берліні він акцентував увагу на
вивченні сучасного на той час етапу педагогіки, налагодивши
контакти з відомими вченими, зокрема професором філософії
Мішле, знаменитим педагогом Дістервегом. Відвідав декілька
навчальних закладів: жіноче Єлисаветинське училище,
лекції з філософії у Фрідріхівській гімназії. У Дрездені вче-
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 2152
ний оглянув місцеву гімназію, запозичив досвід навчальної
роботи в окружному училищі, відвідав один з жіночих
пансіонів, педагогічну семінарію і навчально-виховний за-
клад для глухонімих. У Кракові С. Гогоцький звернув увагу
на організацію університету. У Львові спілкувався з галицько-
руськими вченими, познайомився з роботою місцевого
університету, російською духовною семінарією.
Запозичений досвід освітянської діяльності європейських
педагогів та роботи навчальних закладів Заходу С. Гогоцький
широко використовував у своїй власній роботі по організації і
становленню жіночої освіти у Києві. Як відомо, у Києві на той
час існувало два вищих навчальних заклади — Київська духов-
на академія та Університет Св. Володимира, де навчались сту-
денти тільки чоловічої статі. С. Гогоцький же (разом із своєю
дружиною Євдокією Гогоцькою, яка, до речі, була засновни-
цею однією з перших недільних шкіл у Києві восени 1859 р.)
ініціював становлення саме жіночої педагогічної освіти серед
середніх верств жіночого населення Києва, бо для дворянсь-
кого прошарку був створений ще у 1838 р. закритий Інститут
шляхетних дівчат. С. Гогоцький по праву вважається фундато-
ром Вищих жіночих курсів у Києві, які були відкриті у 1878
р. і спочатку розміщувались на розі Бібіковського бульвару та
Тимофіївської вулиці. У 1878 — 1880 рр. С. Гогоцький був го-
ловою педагогічної ради цих курсів і протягом всього часу їх
існування викладав там педагогіку та психологію. Крім того,
вчений викладав педагогіку і в училищі графині Левашової
(1854 - 1860 рр.) та деякий час в Київському інституті шля-
хетних дівчат, а також безкоштовно викладав педагогіку у
київській духовній семінарії (з метою сприяння педагогічній
освіті пастирів церкви),
Щодо Вищих педагогічних курсів, то вони вважались
приватним навчальним закладом, який не отримував від дер-
жави субсидій, а існував на кошти приватних пожертвувань та
платні за навчання (курсистки платили 50 крб. за навчальний
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 21 53
рік). Курси, за повною аналогією з університетською струк-
турою, мали два відділення: історико-філологічне та фізико-
математичне. На історико-філологічному відділенні вивча-
лись наступні предмети: педагогіка, російська словесність,
російська мова, російська історія, історія загальної літератури,
всесвітня історія та одна із мов за вибором курсистки (ла-
тина, німецька, французька). А на фізико-математичному
відділенні вивчались: математика (арифметика, алгебра,
геометрія, тригонометрія), фізика, хімія, космографія та одна
з нових мов. Викладали на курсах професори університету
та Київської духовної академії. Програми лекцій майже не
відрізнялись від університетських. У 1889 р. Вищі жіночі
курси по всій Російській імперії були закриті, і тепер дівчата
із середнім прибутком вимушені були отримувати вищу
освіту за кордоном. Лихолітній 1889 р. був і останнім роком
в житті їх київського фундатора — Сильвестра Сильвестро-
вича Гогоцького....
Відновлять свою діяльність під впливом революційних
подій Вищі жіночі курси тільки у 1906 році. І знову ж таки
ініціаторами їх створення будуть професори Університету
Св. Володимира, а саме, декан фізико-математичного фа-
культету університету Г. Суслов. Більш того, відновлені
Вищі жіночі курси будуть мати ще й другу, більш офіційну
назву — Жіночий університет Св. Ольги (як бачимо, знову
повна аналогія з Університетом Св. Володимира) і навчатись
там будуть біля 5000 тисяч курсисток (дані на 1916 р.). Курс
наук майже повністю буде відповідати університетському, але
в порівнянні з минулим, збільшиться кількість факультетів —
це фізико-математичний (з відділеннями: математичним,
фізико-хімічним, біологічним), історико-філологічний ( з
відділеннями: історичним, слов’яно - російським, германо-
романським), юридичний з економічно - комерційним
відділенням. Для Жіночого університету Св. Ольги у 1913 р.
буде побудоване нове приміщення на розі вул. Столипінської
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 2154
(у минулому Мало-Володимирської) та Тимофіївської
(сьогодні у цій будівлі розташувалось Міністерство України
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту насе-
лення від Чорнобильської катастрофи), де фронтон будівлі
буде прикрашати голова Афіни — Паллади — покровительки
наук, богині мудрості, знань, мистецтв та ремесел. Жіночий
університет проіснує до революційних подій 1917 р., і згодом
у революційні часи 1918 — 1919 рр. остаточно припинить
свою діяльність. Так закінчиться ціла епоха в історії київської
педагогічної освіти.
Література
Владимирский-Буданов М. Ф1. . История императорского
Университета Св. Владимира / М. Ф. Владимирский —
Буданов. — К.: В типографи Императорского Университета
Св. Владимира, 1884. — 674 с, ХLІ, ІV.
Дем’яненко Н. М.2. , Важинський І. П. Ретроспектива
педагогічної освіти в Україні (ХІХ — початок ХХ ст.) /
Н. М. Дем»яненко, І. П. Важинський — М.: МПА, 2002. —
240 с.; Майборода В. К. Вища педагогічна освіта в Україні:
історія, досвід, уроки / В. К. Майборода — К.: 1992;
Иконников В. С3. . Биографический словарь профессоров и
преподавателей императорского Университета Св. Владимира
(1834 — 1884) / В. С. Иконников — К.: В тип. Императорского
Ун-та Св. Владимира, 1884. — ХХХVІ, 816, ІІ с.
Паначин Ф. Г.4. Педагогическое образование в России:
(Историко-педагогические очерки) / Ф. Г. Паначин — М.:
Педагогика, 1979. — 216 с.; Очерки истории школы и
педагогической мысли народов СССР ХVІІІ — ХІХ в. / [
отв. ред. М. Ф. Шабаева]. — М.: Педагогика, 1973. — 525 с.
Очерки истории школы и педагогической мысли народов
СССР. Вторая пол. ХІХ века / [отв. ред. А. И. Пискунов]. —
М.: Педагогика, 1976. — 307 с.
Панорама історико-філософської думки
Філософські обрії, 2009, № 21 55
Положение о высших женских курсах в г. Киеве. — 5.
Державний архів м. Києва. — Ф. 244, оп.1 (1), спр. 20. —
Арк. 54;
Проект Устава Св. Владимира, від 25 декабря 1833 г. — 6.
ДАК. — Ф. 16, оп. 465, спр. 1 «а». — Арк. 8;
Шульгин В7. . История Университета Св. Владимира / В. Шульгин —
СПб.: В типографи Рюмина и комп., 1860. — 230 с.
Статья посвящена образовательной деятельности
профессоров философии Киевской духовной академии и
Университета Св. Владимира в ХІХ в.: Ор. Новицкого и С.
Гогоцкого.
Ключевые слова: образование, образовательная
деятельность, киевская педагогическое образование ХІХ
в., университетская философия, духовно-академическая
философия.
The article is devoted to Educational work of two professors
of philosophy in Kyiv Cleric Academy and in Snt.Volodymyr
University in ХІХ century: Or. Novytskyi, S.Gogotskyi.
Key words: education, education activity, Kyiv pedagogical
education in XIX century, philosophy in university, cleric-academic
philosophy.
Надійшла до редакції 28.04.2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25870 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2075–1443 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:28:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мозгова, Н.Г. 2011-08-18T22:01:56Z 2011-08-18T22:01:56Z 2009 Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти / Н.Г. Мозгова // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 47-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2075–1443 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25870 Стаття присвячена освітянській діяльності професорів філософії Київської духовної 
 
 академії та Університету Св. Володимира ХІХ ст.: Ор. Новицького та С. Гогоцького. Статья посвящена образовательной деятельности профессоров философии Киевской 
 
 духовной академии и Университета Св. Владимира в ХІХ в.: Ор. Новицкого и С. Гогоцкого. The article is devoted to Educational work of two professors of philosophy in Kyiv Cleric 
 
 Academy and in Snt.Volodymyr University in ХІХ century: Or. Novytskyi, S.Gogotskyi. uk Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Філософські обрії Панорама історико-філософської думки Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти Article published earlier |
| spellingShingle | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти Мозгова, Н.Г. Панорама історико-філософської думки |
| title | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| title_full | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| title_fullStr | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| title_full_unstemmed | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| title_short | Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| title_sort | професори філософії університету св. володимира як фундатори київської педагогічної освіти |
| topic | Панорама історико-філософської думки |
| topic_facet | Панорама історико-філософської думки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25870 |
| work_keys_str_mv | AT mozgovang profesorifílosofííuníversitetusvvolodimiraâkfundatorikiívsʹkoípedagogíčnoíosvíti |