Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу
Рецензія на книгу: А.І.Мельник. Історія як предмет соціально-філософської рефлексії (український дискурс на рубежі століть).— Чернігів: ЧДІЕіУ; Київ: Інститут вищої освіти НАН України, 2008. — 360 с....
Saved in:
| Published in: | Філософські обрії |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25873 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу / П.А. Кравченко // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 255-261. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860141191232749568 |
|---|---|
| author | Кравченко, П.А. |
| author_facet | Кравченко, П.А. |
| citation_txt | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу / П.А. Кравченко // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 255-261. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Філософські обрії |
| description | Рецензія на книгу: А.І.Мельник. Історія як предмет соціально-філософської рефлексії (український дискурс на рубежі століть).— Чернігів: ЧДІЕіУ; Київ: Інститут вищої освіти НАН України, 2008. — 360 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:49:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
255Філософські обрії, 2009, № 21
ПРО КНИГИ ТА НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ
Рецензія на книгу:
А.І.МЕЛЬНИК Історія як предмет
соціально-філософської рефлексії
(український дискурс на рубежі
століть). — Чернігів: ЧДІЕіУ;
Київ: Інститут вищої освіти НАН
України, 2008. — 360 с.
Петро Кравченко
доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри
філософії, декан історичного факультету Полтавського
державного педагогічного університету імені. В.Г.Короленка
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ІСТОРІЇ
ЯК РЕАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЖИТТЯ ЛЮДСТВА
(специфіка інтерпретації в українському
суспільствознавстві)
Глибокі реформаційні процеси в Україні не тільки стосу-
ються соціально-економічних перетворень, а й супроводжу-
ються серйозними перетвореннями духовного досвіду ХХ
сторіччя, зокрема, у галузі сучасної філософської думки. Су-
проти розповсюджених оцінок філософії радянської доби як
утворення тоталітарної ідеології і догматів «одностайних»
позицій наш час критичного перегляду минулого показав, що
за нібито монолітним фасадом діалектичного матеріалізму
залишалися значні осередки духовних шукань та теоретич-
них звершень.
© П.Кравченко, 2009
Про книги та наукові конференції
256 Філософські обрії, 2009, № 21
Сучасне поле соціально-філософських рефлексій охоплює
широке коло світоглядно-цивілізаційних проблем, які
пов’язані із процесами становлення та розвитку людського
суспільства. Серед них чи не найголовнішою є історія, яка на
сьогодні виступає важливим об’єктом і предметом наукового
аналізу. Свідченням цьому є ряд фундаментальних досліджень
серед яких чільне місце належить ґрунтовній монографії кан-
дидата філософських наук А.І.Мельника.
Анатолій Мельник вже добре відомий українській
науковій та освітянській громадськості як компетентний та
оригінальний фахівець у різних галузях гуманітарних знань,
зокрема, осмисленні історії, культури, політики. Він є автором
численних статтей та доповідей на наукових конференціях.
Насамперед звертає увагу вибір теми монографії — історія
як предмет соціально-філософської рефлексії. Хоч би якою
академічною видавалася ця тема, вона насправді позначає
епіцентр сучасних методологічних розробок у соціальній
філософії та філософії історії. Адже в постнекласичній науці
на авансцену виходять саме теоретичні концепції.
Предметом дослідження автора є історія в соціально-
філософській інтерпретації українського дискурсу на
рубежі ХХ–ХХІ століть. Заслугою А.Мельника є систем-
ний соціально-філософський аналіз історії як реального
процесу життя людства і знання про цей процес у вигляді
теорій, концепцій, гіпотез та специфіка інтерпретації історії
в Українському суспільствознавстві. На основі осмислення
переваг і недоліків різних історичних теорій, конструктів,
гіпотез і соціального контексту їх застосування запропоно-
вана комплементарна концепція інтерпретації історії України
як складного процесу організації і самоорганізації людських
спільнот у світовому соціальному часі та просторі де наша
країна є внутрішньою складовою світової цивілізації.
Структура та зміст даної монографії гармонійно поєднані
і методологічно грамотно відтворені у назві праці — історія
Про книги та наукові конференції
257Філософські обрії, 2009, № 21
подається як предмет теоретико-філософських та ідеолого-
політичних дискусій, визначається як поле політичної бо-
ротьби, і є предметом філософського осмислення під кутом
зору соціальної філософії та філософії історії.
У дослідженні значна увага надається теоретико-
методологічному інструментарію соціально-філософського
осмислення історичного процесу. Автор подає характеристики
різноманітних теоретичних підходів до інтерпретації минуло-
го різних народів. Ретроспективний огляд концепцій охоплює
значний проміжок часу — від античності до наших днів.
Особливе значення відводиться аналізу праць українських
філософів ХІХ — ХХ століть з огляду на те, що «останні віки
українська спільнота боролася, по суті, за право на власну
історію, відібране у неї чужинською владою та її офіційними
істориками. Тепер, в умовах Української незалежної держави,
зростає вагомість національної самосвідомості, а філософський
аналіз розуміння українськими вченими історії методологічно
сприяє національній консолідації та визначенню оптимальних
шляхів включення українського народу у постіндустріальний,
модернізаційний світовий процес» (с.25).
Аналізуючи різні методологічні підходи, розкриваючи
специфіку інтерпретацій історії українськими вченими на
рубежі ХІХ-го — ХХ століть, дослідник звертається до праць
видатних філософів та істориків того часу: В.Антоновича,
Д.Багалія, М.Грушевського, М.Драгоманова, С.Єфремова,
П.Куліша, І.Франка та інших науковців і публіцистів. Автор
монографії слушно наголошує на тому, що у 60 — 70-х роках ХІХ
століття історики відділяли наукову історію від ненаукової, а на
рубежі ХІХ − ХХ століть постало питання про співвідношення
історії (оповіді) і науки. Саме тоді розробляється «історичний
метод», зрозумілий як «процедура встановлення конкретного
першоджерела, в якому нібито й захована ідея явищ одного і
того виду» (с.41). Філософське осмислення минулого нашої
країни у той період підпадало під могутній вплив політико-
Про книги та наукові конференції
258 Філософські обрії, 2009, № 21
ідеологічних чинників, які сформувалися внаслідок відсутності
територіальної цілісності українських земель і багаторічного
перебування народу України у складі інших держав. А.Мельник
цілком закономірно вважає, що аналіз філософських тлума-
чень історії вченими початку ХХ століття свідчить про те, що
вони істотно відійшли від філософських установок середини
ХІХ століття, що, у свою чергу, позначилося на практичній
політиці. У зв’язку з цим він аналізує філософію самостійності
(національної автономії) М.Драгоманова, яка передбачала
здатність української держави до самозахисту. Проте українські
політики-вчені, котрі керували державою у 1917 — 1920 роках,
відмовилися від цієї філософсько-історичної установки на ко-
ристь встановлення утопічного світового братерства.
А.Мельник досить «влучно» відмічає, що «історія
істориків» в Україні на рубежі ХІХ — ХХ століть вия-
вилася дистанційованою від української філософії через
відхід від орієнтацій на національну філософію як теорію
українського буття і надання переваги «фактичності» і тим
самим «реалістичному» аналізу матеріалів і документів, а
далі емпіричному соціологізму. Надалі, у радянські часи, ре-
пресивними методами впроваджується створена Й.Сталіним
та його оточенням «марксистсько-ленінська» філософія.
На західноукраїнських землях, що перебували у складі
Польщі, розвивалася філософія неотомізму (греко-католицька
модифікація) та зростала популярність націоналістичних ідей
Д.Донцова. Особливість його філософського впливу пов’язана
з тим, що він використовував уривки теорій кількох західних
публіцистів, філософів і соціологів, які в інших країнах не
мали впливу, і подавав їх українській молоді за справді пере-
дових людей Європи.
Все це разом узяте зумовило подальші розбіжності між
фактологічно-культурологічною оповіддю (історією) про
Україну і філософською оповіддю, заснованою на пізнанні
змісту й способу українського буття у системі світобуття.
Про книги та наукові конференції
259Філософські обрії, 2009, № 21
Істотна зміна парадигм соціально-філософської рефлексії на
рубежі ХХ — ХХІ століть пов’язана із кризою марксистського
розуміння історії, коли замість історичного матеріалізму на пер-
ший план виходить поліконцептуальний підхід до інтерпретації
історії людства, поняття «суспільно-економічна формація»
поступається місцем «цивілізації», «соціокультурному
типу». Філософи та історики акцентують свою увагу на фун-
даментальних дослідженнях А.Тойнбі, М.Данилевського,
О.Шпенглера, П.Сорокіна Л.Февра, С.Хантінгтона. Проте, на
думку А.Мельника, сучасна ситуація в історичній науці викликає
занепокоєння. Відмова від марксистсько-ленінського тлумачення
історії призвела не стільки до наукового плюралізму, де дискусії
ведуться суто науковими засобами, скільки до історичного во-
люнтаризму у багатьох випадках. Філософію історії деякі автори
творять на основі «я так вважаю», що, у свою чергу, призводить
до виникнення фантастичних і утопічних теорій. Дослідник
у підсумках до цієї проблеми зазначає наступне: «Теоретико-
методологічний конфлікт у сучасному соціальному пізнанні, по-
роджений зіткненням марксистського і немарксистського бачен-
ня історії, має вирішуватися шляхом вивчення й урахування усіх
запропонованих філософсько-історичною думкою інтерпретацій
розуміння історичного процесу. Усі альтернативи розуміння
історії уособлюють собою основні парадигми історичного знан-
ня, які слід ураховувати, досліджуючи ті чи інші події чи явища.
Лише такий поліпарадигмальний підхід не просто наблизить нас
до історичної істини, але й дасть змогу відкрити для себе свій
власний смисл й мету історичного процесу» (с.106).
Історія України інтерпретується філософом як поле
зіткнення та засіб боротьби соціально-політичних сил. Про-
те головним предметом філософії історії при вивченні минув-
шини українського народу він вважає дослідження первісних
та епохальних джерел і причин, пізнавальних методологій і
смислів нашої локальної історії у зв’язку із світовими факто-
рами історичного процесу. Об’єктом філософії історії у цьому
Про книги та наукові конференції
260 Філософські обрії, 2009, № 21
плані є український історичний процес у цілісності і тотальності
історичних фактів і закономірностей. Автор монографії окреслює
коло пізнавальних проблем, що входять до змісту української
філософії історії. До них належить специфіка надання природно-
наукового, філософського та суто історичного підходів до аналізу
історії країни; система категорій і понять, яка дозволяє розгля-
нути історію країни як частини всесвітньої історії і розкрити її
національну специфіку; принципи міждисциплінарного синтезу
в теоретичних та емпіричних дослідженнях історії України та ін.
Дослідник справедливо зазначає, що ставлення до свого
минулого, уміння об’єктивно сприймати його — подобається
воно нам чи ні — показник нашої зрілості. Щоб не помиля-
тися у майбутньому, ми маємо пам’ятати свої помилки у ми-
нулому. Тому ми повинні «поважати своє минуле, пишатися
ним, а не постійно суб’єктивно переоцінювати його на догоду
мінливим особистим інтересам або амбіціям» (с.150).
Актуальною проблемою дослідження А.Мельника ста-
ло питання про вибір вектору розвитку нашої держави на
сучасному етапі. Вагомий вплив на розвиток українського
суспільства здійснюють європейські та світові інтеграційні про-
цеси. Україна — європейська держава із значним економічним
потенціалом, яка у майбутньому здатна досягти такого рівня
розвитку, який дасть змогу здійснювати вплив на Європу.
Дослідник аналізує сучасну соціально-економічну та політичну
ситуацію в Україні, розкриває основні проблеми її модернізації
та шляхи подальшого суспільного розвитку, виокремлює фак-
тори, які заважають утвердженню демократичних цінностей у
країні. Наша держава не повинна «коливатися» між Сходом і
Заходом, їй необхідно визначитися із пріоритетами і напряма-
ми міждержавного співробітництва, шукати шляхи подолання
внутрішніх і зовнішніх конфліктів — економічних, міжетнічних
та культурологічних. Автор висловлює сподівання, що Україна
у майбутньому досягне такого рівня розвитку, який дозволить їй
стати повноправним членом єдиної європейської спільноти.
Про книги та наукові конференції
261Філософські обрії, 2009, № 21
Отже, окреслене коло актуальних питань, висвітлених
у монографії, пов’язане із спадщиною наших історичних
попередників. Аналіз концепцій і доктрин минулого дозволяє
дослідити специфіку розвитку українського суспільства,
менталітету українського населення, визначити риси, які
притаманні країні у цілому. Уцілому, Монографія дає відповіді
на ряд актуальних питань, які є предметом соціально-
філософського аналізу на сучасному етапі. Вона розрахована
на широке коло суспільствознавців різного фаху — істориків,
соціологів, економістів, політологів, культурологів та ін.
Надійшла до редакції 24.06.2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25873 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2075–1443 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:49:35Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравченко, П.А. 2011-08-18T22:07:57Z 2011-08-18T22:07:57Z 2009 Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу / П.А. Кравченко // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 255-261. — укр. 2075–1443 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25873 Рецензія на книгу: А.І.Мельник. Історія як предмет соціально-філософської рефлексії (український дискурс на рубежі століть).— Чернігів: ЧДІЕіУ; Київ: Інститут вищої освіти НАН України, 2008. — 360 с. uk Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Філософські обрії Про книги та наукові конференції Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу Article published earlier |
| spellingShingle | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу Кравченко, П.А. Про книги та наукові конференції |
| title | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| title_full | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| title_fullStr | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| title_full_unstemmed | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| title_short | Соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| title_sort | соціально-філософський аналіз історії як реального процесу |
| topic | Про книги та наукові конференції |
| topic_facet | Про книги та наукові конференції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25873 |
| work_keys_str_mv | AT kravčenkopa socíalʹnofílosofsʹkiianalízístorííâkrealʹnogoprocesu |