Філософія трагедії М.О. Бердяєва

У даній статті розглядається проблема трагічності національного буття Росії та шляхи її вирішення у філософії М.Бердяєва. В данной статье рассматривается проблема трагичности национального бытия России и пути её решения в философии Бердяева. The problem of tragic nature of national objective reality...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Філософські обрії
Datum:2010
1. Verfasser: Башенко, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25941
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Філософія трагедії М.О. Бердяєва / І.В. Башенко // Філософські обрії. — 2010. — № 24. — С. 45-52. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859821294764163072
author Башенко, І.В.
author_facet Башенко, І.В.
citation_txt Філософія трагедії М.О. Бердяєва / І.В. Башенко // Філософські обрії. — 2010. — № 24. — С. 45-52. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Філософські обрії
description У даній статті розглядається проблема трагічності національного буття Росії та шляхи її вирішення у філософії М.Бердяєва. В данной статье рассматривается проблема трагичности национального бытия России и пути её решения в философии Бердяева. The problem of tragic nature of national objective reality and ways of its solutions in Berdiayev’s philosophy is considered in the present article.
first_indexed 2025-12-07T15:25:45Z
format Article
fulltext Філософські обрї, 2010, № 24 45 Панорама історико-філософської думки Ігор Башенко БАШЕНКО Ігор Володимирович � ��об���� к�ф��� ��об���� к�ф�� �ри філософії Х�ркі�ського н�ціон�льного п���гогі�ного �ні��рсит�т� ім�ні Г.Ско�оро�и. Сф�р� н��ко�их інт�р�сі� � к�льт�рологія, �нтропологія, історія російської філософії. ФІЛОСОФІЯ ТРАГЕДІЇ М. О. БЕРДЯЄВА У даній статті розглядається проблема трагічності національного буття Росії та шляхи її вирішення у філософії М.Бердяєва. Ключові слова: творець, творіння, космос, буття, трагедія, драма, конфлікт. Ві���ття тр�гі�ності б�ття б�ло н��мінним с�п�тником лю�ини протягом �сього ХХ століття. Н� по��тк� ХХІ століття ц� �і���ття н� тільки н� �никло, � н����и��йно ��гострилось, оскільки лю�ин� опинил�сь н� м�жі �нтропологі�ної к�т�строфи. Ії ��гро�ли�ий обрис �ист�п�є як н� фоні ��ли���них б���инних ж�рт�, спри�ин�них б��п�р�р�ними �ійн�ми т� соці�льними конфлікт�ми, приро�ними т� т�хног�нними к�т�строф�ми, н�рост�ю�ими х�илями т�рори�м�, т�к і н� фоні �к�ист�нціон�льної ���орієнт�ції лю�ини, об�мо�л�ної ��ц�нтри�мом її соціок�льт�рного б�ття. З� т�ких �мо� філософськ� осмисл�ння н�мин��ості тр�гі�ності лю�ського б�ття н�б���є ��ли���ного соці�льного т� особистісного �н���ння. У цьом� с�нсі н����и��йно �кт��льним є тр�нсц���нт���ння історії М. О. Б�р�яє�� ��р�� осмисл�ння тр�гі�ності російського н�ціон�льного б�ття, як �тіл�ння онтології російської ��ші. Вихо�я�и і� �ищ�ск���ного, м�тою ��ної ст�тті є �н�лі� тр�гі�ності російського н�ціон�льного б�ття. © І.Башенко, 2010 Ігор Башенко Філософські обрї, 2010, № 2446 Філософія М.О. Б�р�яє�� ст�є об’єктом філософських �ослі�ж�нь ф�кти�но � ��с� її поя�и � �игля�і окр�мих ст�т�й. Хронологі�но можн� �и�ілити три �т�пи �и���ння його т�ор�ості: ст�тті по��тк� століття (�і� с�р��ини 40�х рокі� � �о  кінця життя філософ�); пр�ці с�р��ини 40�х � 80�х рокі�; �ослі�ж�ння ( ро��і�ки ) 90�х рокі�. У с�ою ��рг�, �сі пр�ці можн� ро��ілити н� ��� н�прямки. До п�ршого н�л�ж�ть ст�тті тих ��торі�, філософія т� с�ітогля� котрих б�ли спі�����ні погля��м М.О.Б�р�яє��. До т�ких ��торі� п�ршого п�ріо�� можн� �і�н�сти М.Ал�ксєє��, С.Асколь�о��, О.Білимо�и��, М.Вишняк�, В.Во�о�о�о��, З.Гіппі�с, В.Елліс�, В.Ерн�, В.І��но��, І.Р.І��но���Р���мник�, І.Ільїн�, Ієромон�х� Іо�нн�, Л. К�рс��ин�, А.Кі����тт�р�, С.Ло�инського, В.Лосского, М.Мілюко��, О.М�й�р�, В.Ро��но��, С.Фр�нк�, В.С��нцицького, М.Стр���, М.Т�рєє��, С.Тр�б�цького, М.Т�рг�нє��. Н�йбільш с�рйо�ними пр�цями цього п�ріо�� можн� ���ж�ти ст�тті Л.Ш�сто�� т� В.Яко��нк�, т� книг� Б.Ш�льц� «В��ння про ц�рк�� Миколи Б�р�яє��». До �р�гого н�прямк� можн� �і�н�сти ст�тті про М.О. Б�р�яє��, котрі н�пис�ні пр��ст��ник�ми лі�ор��ик�льної інт�ліг�нції. Н� пр���ликий ж�ль, �сі �они �і�мі��ні сх�м�ти�мом, т�н��нціо�ністю, �н�лі� і� посил�ннями н� п�ршо�ж�р�л� пр�кти�но �і�с�тній. Ця т�н��нція особли�о �міцнил�сь після 1917 рок�. До ��торі� цього н�прямк� н�л�ж�ть Л.Асколь� (Орто�окс), О.Бог��но�, М.К�ро�, В.Л�нін, І.Л�ппол, М.Мих�йло�ський (як �иклю��ння, ��ж� �обро�и�ли�� т� ���мли�� критик� ��яких мом�нті� філософії М.О.Б�р�яє��), В.Ч�рно�. Отж�, ст�тті п�ршого п�ріо�� носять обм�ж�ний, пол�мі�ний х�р�кт�р, і том� ґр�нто�но н� �н�лі��ють філософію М.О. Б�р�яє�� (� ��яких �ип��к�х, �окр�м� � м�рксистській критиці спост�ріг�ється п�р�кр���ння, спот�ор�ння і��й філософ�). Філософські обрї, 2010, № 24 47 Панорама історико-філософської думки Др�гий п�ріо� � пр�ці с�р��ини 40�х � 80�х рокі�. Ст�тті т� книги �мігр�ції цього п�ріо�� �і�носно оцінки т�ор�ості мислит�ля �і��н���ються більш тонкою �н�літи�ною ��мкою, ніж � поп�р��ній п�ріо�. Їх ��тор�ми є В.З�нькі�ський, �рхім�н�рі� Кіпрі�н, С.Л��ицький, М.Лосскій, П.Сорокін. У р��янській літ�р�т�рі 40�х 50�х рокі� н�ст�п�є «�р� ��б�ття» �сієї р�лігійної філософії, � том� �ислі і т�ор�ості М.О. Б�р�яє��. У 60�х рок�х і� пр�ць філософ� �нім�ється ��то, і його т�ори, його ��мк� ст�ють об’єктом �ослі�ж�ння. З�поміж інших ��торі� можн� �и�ілити О.Ан�ріяск�с�, Н.Бо�к�рьо��, І. Б�л�к�н�, В. Доля, О. Ермі����, В. Ж�ко��, Ю. К�рякін�, В.К���кін�, В. К�лико��, В.Лях�, О.Сонляко��, В.Т�б��ко�ського, Л.Фокін�, І.Ч�є��. Хо�� ��хто � них ��монстр�є �н�лі� філософії М. Б�р�яє��, о�н�к �н�слі�ок п�р���ги і��ологі�них крит�рії�, «критици�м» отрим�� п�р�� ��г� н�� �п�р��ж�ною р�фл�ксією. В 90�ті роки ����яки можли�ості корист���тись фон��ми «сп�цхр�ні�» �’я�ляються п�блік�ції, котрі ґр�нт�ються н� більш об’єкти�ном� �н�лі�і. С�р�� них пр�ці В.А�юшкін�, А.Ан�рєє��, О.В��имо��, С.Вишняко�ої, С.Д��і���нко, В.Ді��нк�, О.Єрмі����, Ю.І�онін�, О.К�щ�ро��,Ю С.Н�р�тіно�ої, К.Сіго��, К.Ш�ст�ко��, В.Яко�л��ої. С�р�� мислит�лі� п�ршої поло�ини ХІХ століття, котрі н�м�г�лися (�с�п�р�� ��по�іт� Ф.І.Тют���� ) «�ро��міти Росію», особли��, �инятко�� місц� н�л�жить Миколі Б�р�яє��. Пі�би��ю�и пі�с�мок пош�к�м російської н�ціон�льної с�і�омості ХІХ століття, �нтиномі�но поє�н�ю�и � собі �і�криття П.Ч����є�� т� О.Хомяко��, Ф.Достоє�ського т� Вл. Соло�йо��, �ін �п�рш� �і���жи�ся н� поб��о�� онтології «російської ��ші». Зроби�ши ц�й крок, М.Б�р�яє� прям�є ��лі � н���стрі� ро�г��ці «�олі Росії», як� ��міл� ( н� �и�о �сьом� с�іт� т� с�мій собі) �містити � 20�ть рокі� с�ого б�ття � ХХ столітті три р��олюції, с�іто�� �ійн� т� б��пр�ц���нт� н� � лю�ській історії по ст�п�ні жорстокості т� м�сшт�б�м Ігор Башенко Філософські обрї, 2010, № 2448 кро�опролиття �ійн� гром��янськ�. У кінц��ом� пі�с�мк� �ін ��мі� ст�орити «гр�по�ий портр�т» тієї с�мої російської і��ї, котр� � століттях ХІХ т� ХХ існ���л� � російській р�лігійно � філософській ��мці ( і с�мого М.Б�р�яє�� � том� �ислі погли� блюю�и ��от�ри�ний �нтиномі�м «��ші Росії» �о ��от�ри�но� го м�сі�ні�м� «російської �олі». Вж� о�н� ц� н� мож� н� при��блю��ти �о М.Б�р�яє�� кожного, хто ��мислюється про істори�ні �льт�рн�ти�и Росії. Ал� є щ� об� ст��ин�, як� робить ���рт�ння �о М.Б�р�яє�� ���і�і н�с�щнішим. Спр��� � том�, що � �ос�і�і філософської ��тобіогр�фії, ��кін��ної �� рік �о см�рті (� 1947 р.) �ін і� гіркотою �і��н���� ф�н��м�нт�льн� н�ро��міння ��хі�ним інт�л�кт��льним с�ітом с�тності його філософії т� її сп�цифі�ної «р�ськості». Ц� н�ро��міння, як� цілком �і�по�і��ло іщ� т�рпимій форм�лі «с�ій с�р�� ��жих», посилю��лось, о�н�к, п�р�т�ор�нням Б�р�яє�� і � «��жого с�р�� с�оїх». Н��ря� �и можли�о ро�гля��ти його як с�ого ро�� і�гоя � російськом� �мігр�нтськом� с�р��о�ищі. Ал� симптом�ти�ним є той ф�кт, що С�м�н Лю��іго�и� Фр�нк, який пройшо� �н�логі�ний ��хо�ний т� просто «життє�ий» шлях � якості с�оєрі�ного «н�кролог�» н�що���но пом�рлом� М.Б�р�яє�� �клю�и� його �о ��г�льного ря�� � є�р��ійст�ом � «�ф�м�рним сп�л�хом р��ик�льної т� ��хо�но ���ької форми ст�рого «сло�’янофільст��» т� «�ст�но�л�нням» того «ст�рого н�ціон�лісти�ного �і�што�х���ння �і� З�хо��», котр� �осяг� л� «�пог�ю ��льг�рності т� н��обросо�існості � с���сном� р�� �янськом� н�ціон�лі�мі». Конт�кст ����но, і н� �рят�є ��лік�тніш� кор�ктність ниж�� н���ної х�р�кт�ристики: «Уся т�ор�ість покійного М.О.Б�р�яє�� � по�ном� с�нсі �ипли��л� і� ц�нтр�льної �ля нього �іри � особли�� н� є�роп�йськ� с�тність т� поклик�ння російського ��х�» [3, c.147]. Ц�, по с�ті, н��ми�н� «к�їно��» п���ть, що н��іки �икри��є М.Б�р�яє�� � н�л�жності �о н���божілого ст�н� ��хо�них �оїт�лі� � «гнилим» З�хо�ом. Ал� помиляються і ��ликі, і я спроб�ю пок���ти, що Філософські обрї, 2010, № 24 49 Панорама історико-філософської думки х�р�кт�ристик� Фр�нк�, при �сій с�оїй я�но �тр���ній � с���сних н�ших пол�мік�х кор�ктності, �с� ж п�р��окс�льним способом �ия�ляється, як мінім�м н�то�ною. З�и��йно, рі� н� мож� йти про �н�лі� «�сієї т�ор�ості» М.Б�р�яє��. Ал�, щоб н� спрощ���ти с�оє �����ння, ро�гля��ю�и т� �н�лі��ю�и, ск�жімо тільки пі�нього (30�х � 40�х рр. М.Б�р�яє��), ���ж�ю �� н�обхі�н� �ос�р��итись � осно�ном� н� п�ріо�і його т�ор�ості, який прип���є н� �р�г� ��сятиліття ХХ століття. З то�ки �ор� ��тор� ст�ті, с�м� ц�й п�ріо� н�йбільш «р�ський» � �сій його пі��іко�ій філософській ��олюції, отж�, с�м� � т�кст�х цього п�ріо�� ми мож�мо �ия�ити «м�т�рі�л» �ля ���к��тного ро��міння б�р�яє�ського «н�о» т� «�нти» є�роп�ї�м�, � т�кож по�’я��ної і� цим «�ірою» � особли�� «при�н���ння російського ��х�». З�й�о н�г�����ти про істори�ні к�т�клі�ми, які �ип�ли � ц�й ��с н� �олю Росії. В�жли�им � ��ном� �ип��к� є т�, що т�ор�ти�ний м�сі�ні�м М.Б�р�яє�� пройшо� т�к� п�р��ірк�, про як� могли тільки мріяти російські м�сі�ністи поп�р��нього століття. І щ� о�н� поп�р��нє �����ж�ння. Др�г� ��сятиліття філософської ��олюції М.Б�р�яє��, м�ксим�льно н�си��н� р�ською пробл�м�тикою, м�ксим�льно � � цьом� с�нсі � «н�ціон�льн�», н� мож� б�ти �с�і�омл�ним � н�обхі�ній по�ноті б�� �р�х���ння ��сятиліття п�ршого. С�ій філософський шлях М.Б�р�яє� по��� як м�рксист т� к�нти�н�ць. К�нти�нст�о � його с�ітогля�ном� синт��і ��мінило н�прийнятний �і�л�кти�ний м�т�рі�лі�м. С�м ж� м�ркси�м б�ло ��ято ним як �ні��рс�льн� істори�н� ���ння, як «м�т�рі�лісти�н� ро��міння історії». Т� х�р�кт�рно, що о�ним і� с�тнісних моти�і� ���рн�ння �о м�ркси�м� �ля М.Б�р�яє�� �ия�илося пр�гн�ння �ийти і� ���ьких р�мок «н�ро�ницт��», н�ціон�льний х�р�кт�р котрого �ін сприйм�� як с�ого ро�� ��хо�ний про�інці�лі�м. «В м�ркси�мі, � приг������ �ін �ж� �н��но пі�ніш�, � м�н� більш �сього полони� історіософі�ний ро�м�х, широт� с�іто�их п�рсп�кти�» [1, c.125]. Ігор Башенко Філософські обрї, 2010, № 2450 Ц�й ����ний спокон�і�но � його мисл�нні �ні��рс�лістський м�сшт�б �б�рігся при �сіх по��льших �мін�х його філософської по�иції і том� �і�мо�� �і� м�ркси�м� т� прол�т�рського соці�лі�м� соці�л���мокр�тії могл� протік�ти тільки як �мін� поп�р��ньої �ні��рс�льної пост�но�и � но�ої, т�, по можли�ості, щ� більш �ні��рс�льної. Т�кою пост�но�ою �ля нього �’я�илось хри� стиянст�о, котр� � пр��осл��ній с�оїй іпост�сі ��кономірно при��ло М.Б�р�яє�� �о пробл�ми Росії. Ал� �и б�� ц� прихі� �о р�лігійного ��рі�нт� того с�мого «н�ро�ницт��», � котрим М.Б�р�яє� р��ик�льно ро�ійшо�ся щ� � 90�ті роки? Або ін�кш�: �и ст�� М.Б�р�яє� н�осло�’янофілом? У��г�лі, �і�по�і�ь н� т�к� пит�ння ��сто ��л�жить �і� того, н� �им робиться �кц�нт � н� «н�о» �бо «сло�’янофільст�і». І то�і по�ицію ��ного мислит�ля (�бо гр�пи) можн� опис�ти �бо як �і�т�орю��ння ст�рої �октрини � но�их �мо��х, �бо як логі�ний ро��иток ст�рої �октрини, який робить її ���к��тною но�им �мо��м. З то�ки �ор� ��тор� ��ної ст�тті �о М.Б�р�яє�� н� стос�ється ні той, ні інший с�нс. Урост�ю�и � тр��иції П.Ч����є�� � В.Соло�ьо��, тобто � тр��иції ��г�льно християнського �ні��рс�лі�м� (� по� пр��кою н� т�, що П.Ч����є� щ� н� прийм�� прот�ст�нти�м�) М.Б�р�яє� спокон�і�но п�р���рш���� гори�онт сло�’янофільського с�ітогля��, який �и�н����ся т�кими орієнтир�ми, як «пр��осл��’я», «сло�’янст�о», «російський н�ро�». Він міг цін���ти т� н�спр���і цін���� сло�’янофільст�о як «п�рш� н�ціон�льн� проб��ж�н� ня �і� сн�, п�рший �ос�і� с�мо�и�н���ння» [2, c.136]. Ал�, � той ж� ��с �ін н� прихо����� с�ого жорсткого крити�ного ст��л�ння �о сло�’янофільст��, котр� б��илось йом� і��ологією «скоріш� �і�окр�млюю�ою, ніж �’є�н�ю�ою, т� котр� «то�ніш� б�ло би н����ти р�софільст�ом» [2, c.136]. У��ний �и�н����, що «н�ціон�лі�м сло�’янофілі� н�помітно п�р�хо�и� � м�сі�ні�м» [2, c.102]. Ал� � цій�то «н�помітності» і поляг�є �ся пробл�м�! Для М.Б�р�яє�� м�сі�ні�м є н� просто �ищою ст�пінню н�ціон�льної с�мос�і�омості, н� «і��я», ко� тр� �иг���н� якимось мислит�л�м �бо н��іть н�ро�ом. «О�и� Філософські обрї, 2010, № 24 51 Панорама історико-філософської думки щ���льн� т� т�ор�� н�ціон�льн� пр�ця мож� тільки �гот���ти �містилищ� �ля м�сі�нської і��ї. Ал� с�м� м�сі�нськ� і��я і�� і� іншого с�іт�, т� стихія її � стихія �огню, � н� ��млі» [2, c.106]. А том� сло�’янофілі� «н� можн� н��іть н����ти м�сі�ніст�ми � строгом� с�нсі сло��» [2, с.140]. Н�можн� «н�помітно» ст�� ти м�сі�ністом, можн� тільки с�ій «н�ціон�лі�м» н��ілити ст�т�сом «м�сі�ні�м�» (що, як ���ж�є М.Б�р�яє�, ст�лося � «м�сі�ні�мом» ���ньо�є�р�йським). І ц� �ж ніяк н� н��инн� пі�мін�: «Всяк� �міш���ння н�ціон�лі�м� � м�сі�ні�мом, �ся� к� �и����ння н�ціон�лі�м� �� м�сі�ні�м поро�ж�ється т�мною с�і�омістю т� н�с� � с�іт �ло» [2, c.105]. Т�к� р��ик�льн� �і�м�ж���ння М.Б�р�яє�� �і� сло�’янофільської тр��иції н� о�н���є, о�н���, що �ін ��том�ти�но потр�пляє �о ро�ря�� «��хі�никі�». Ми �ж� о�н�йомилися � то�кою �ор� С.Фр�нк�. Т� і с�м М.Б�р�яє� �осить ясно �исло�и�ся � цього при�о��. Він принципо�о н� пого�ж����ся �имірю��ти с�ій с�ітогля� м�сшт�бом сло�’янофільсько���хі�ницької �льт�рн�ти�и, бо оби��� її плюси ���ж�� «�итя�ими» форм�ми н�ціон�льної с�мос�і�омості � Росії. А «�рілість» с�оєї конц�пції �о�о�и� н�йп�р��окс�льнішим (тобто н�йп�р�конли�ішим) способом � �� �опомогою п�р��окс�. Уж� � ХІХ столітті ��які мислит�лі, як, н�прикл��, М.Г.Ч�рніш��ський, пропон���ли �� кр�йнім протистоянням ��хі�никі� т� сло�’янофілі� б��ити принципо�� їх є�ність. Б�р�яє� пішо� ��лі: �ін полярно міняє �тик�тки т� ст��р�ж�є, що «сло�’янофіли, погля�и котрих, �о р��і, я � більшій ��стині н� по�іляю, б�ли п�ршими російськими є�роп�йцями, том� що �они н�м�г�лися мислити по�є�роп�йськи с�мостійно, � н� н�слі����ти ��хі�н� ��мк�, як н�слі��ють �іти» [3, c.57] і �і�по�і�но, �ия�ляється, що «кр�йнє російськ� ��хі�ницт�о і є я�ищ�м ��і�тської ��ші» [3, c.56]. І� �ищ� ���н���ного можн� �робити н�ст�пний �исно�ок: Б�р�яє� � с�оєм� н�м�г�нні «�ро��міти Росію» п�ршим � Ігор Башенко Філософські обрї, 2010, № 2452 російській філософії осмисли� т� �с�і�оми� �сю с�п�р��ність, �нтиномі�ність т� ��сь тр�гі�м н�ціон�льного б�ття Росії, �сю ін�кшість російського м�нт�літ�т� т� російської с�і�омості �і� ��хі�ноє�роп�йської. Він �і�стою��� с�моб�тній шлях істори�ного т� к�льт�рного ро��итк� Росії, котрий, � його то�ки �ор�, поляг�є � к�льт�рном� синт��і Схо�� т� З�хо��. І, більш того, � цьом� синт��і ���ний �б���є н� лиш� можли�ість ��ійсн�ння м�сі�нського при�н���ння Росії, �л� і �ж�р�ло її тр�гі�м�, котрий �ия�ляється � ро���ою��нні н�ціон�льного б�ття Росії. Література Бердяев Н.А.1. С�мопо�н�ни�: оп�т философской ��тоби��т философской ��тоби� огр�фии / Н.А.Б�р�я��. � П�риж: Имк��Пр�сс, 1949. � 307с. Бердяев Н.А.2. С��ьб� России. Оп�т� психологии �ойн� и н�цион�льности / Н.А.Б�р�я��. � М.: Р�сп�блик�, 2002. � 300с. � [М�слит�ли ХХ ��к�]. Франк С.Л.3. П�шкин об отнош�ниях м�ж�� Росси�й и Е�ропой / С.Л.Фр�нк // Вопроси философии. � 1988. � №10. � С.147�150. И.В.Башенко. Философия трагедии Н.А.Бердяева. В данной статье рассматривается проблема трагично- сти национального бытия России и пути её решения в фило- софии Бердяева. Ключевые слова: творец, творение, космос, бытие, тра- гедия, драма, конфликт. I.W.Bashenko. Philosophy tragedy N.A.Berdiayev’s. The problem of tragic nature of national objective reality and ways of its solutions in Berdiayev’s philosophy is considered in the present article. Key words: creator, creation, cosmos, tragedy, drama, conflict. Н��ійшл� �о р���кції 11.10.2010 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25941
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2075–1443
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:25:45Z
publishDate 2010
publisher Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Башенко, І.В.
2011-08-19T11:32:05Z
2011-08-19T11:32:05Z
2010
Філософія трагедії М.О. Бердяєва / І.В. Башенко // Філософські обрії. — 2010. — № 24. — С. 45-52. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2075–1443
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25941
У даній статті розглядається проблема трагічності національного буття Росії та шляхи її вирішення у філософії М.Бердяєва.
В данной статье рассматривается проблема трагичности национального бытия России и пути её решения в философии Бердяева.
The problem of tragic nature of national objective reality and ways of its solutions in Berdiayev’s philosophy is considered in the present article.
uk
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
Філософські обрії
Панорама історико-філософської думки
Філософія трагедії М.О. Бердяєва
Философия трагедии Н.А.Бердяева
Philosophy tragedy N.A.Berdiayev’s
Article
published earlier
spellingShingle Філософія трагедії М.О. Бердяєва
Башенко, І.В.
Панорама історико-філософської думки
title Філософія трагедії М.О. Бердяєва
title_alt Философия трагедии Н.А.Бердяева
Philosophy tragedy N.A.Berdiayev’s
title_full Філософія трагедії М.О. Бердяєва
title_fullStr Філософія трагедії М.О. Бердяєва
title_full_unstemmed Філософія трагедії М.О. Бердяєва
title_short Філософія трагедії М.О. Бердяєва
title_sort філософія трагедії м.о. бердяєва
topic Панорама історико-філософської думки
topic_facet Панорама історико-філософської думки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25941
work_keys_str_mv AT bašenkoív fílosofíâtragedíímoberdâêva
AT bašenkoív filosofiâtragediinaberdâeva
AT bašenkoív philosophytragedynaberdiayevs