Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни
Аналізуючи історичний досвід, автор переконливо доводить, що нинішню соціальну (політичну, економічну, правову, моральну, духовну) кризу, яка вразила Україну, неможливо подолати без використання надбань сучасної прогресивної соціальної науки. Це, зокрема, випливає з закономірності, згідно з якою соц...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25975 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860004609156710400 |
|---|---|
| author | Костенко, О. |
| author_facet | Костенко, О. |
| citation_txt | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Аналізуючи історичний досвід, автор переконливо доводить, що нинішню соціальну (політичну, економічну, правову, моральну, духовну) кризу, яка вразила Україну, неможливо подолати без використання надбань сучасної прогресивної соціальної науки. Це, зокрема, випливає з закономірності, згідно з якою соціальна культура громадян є основою, базою державного поступу і суспільного прогресу. У статті запропоновано низку конкретних заходів із підвищення ролі гуманітарних наук, що сприятимуть модернізації суспільних відносин і забезпечать сталий соціальний розвиток України.
On the basis of historical experience analysis, an author conclusively proves that the modern social (political, economic, legal, moral, spiritual) crisis affected Ukraine could not be overcome without application of progressive social science achievements. It, in particular, comes out from the regularity according to which a social culture of citizens is the basis for the state tread and social progress. A number of specific actions aimed at the increase of the role of the humanities in modernization of Ukrainian society that will provide steady social progress in Ukraine is proposed in the article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:38:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
Світогляд
Український народ має самобутню історію, розвинену етнічну культуру, спе-
цифічний менталітет, який вирізняє його з-поміж решти цивілізованого світу.
Проте ні давні традиції, ні народні звичаї, ні інші національні надбання не
здатні компенсувати брак соціальної культури, породжений недосконалістю
суспільних відносин у нашій державі.
О. Костенко
РОЛЬ СУСПІЛЬНИХ НАУК
У СОЦІАЛЬНОМУ ОНОВЛЕННІ КРАЇНИ*
© КОСТЕНКО Олександр Миколайович. Доктор юридичних наук. Академік Національної академії пра-
вових наук України. Завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
(Київ). 2010.
К ультура людини — це міра узгодже-
ності її волі, свідомості з природними
законами соціального життя. Руйнація (в
недавньому минулому тоталітаризмом) в
Україні саме соціального складника куль-
тури, що об’єднує політичні, економічні,
правові, морально-етичні поняття, є причи-
ною соціальних негараздів у державі. Соці-
альне безкультур’я громадян України — не
провина, а, радше, їхня біда. Адже під впли-
вом ілюзій особа, некультурна в політично-
му, економічному, правовому аспектах, спо-
творює традиційну мораль суспільства, де
червоточиною проростає зло. Його наоч-
ним проявом стала глобальна криза, що
вразила всі сфери нашого життя. Корупція,
зокрема політична, стала закономірним на-
слідком нерозвиненості соціальної культу-
ри громадян. Світовий досвід свідчить: що
нижча соціальна культура громадян, то ви-
щий рівень корупції. Роль громадян, які
вражені «антикультурним вірусом» сваволі
й ілюзій, є першоосновою поширення ко-
рупції, як це не парадоксально, натомість
державні чиновники відіграють у цьому
процесі другорядну роль. Тож боротися з
корумпованістю суспільства потрібно не
лише, знищуючи верхівку айсберга, але й
пам’ятаючи про те, що під водою прихо вано
значно більший масив льоду.
У зв’язку з поширенням у нашій країні со-
ціального безкультур’я, що в політичній, еко-
номічній, правовій, моральній свідомості час-
то набуває форм середньовічного обскуран-
тизму, марні сподівання на прогресивну роль
«громадянського суспільства». Його інститу-
ції, як і державні заклади, стають заручника-
ми зловживань. Не варто також покладатися
* Статтю підготовано на основі доповіді, виголошеної
11 травня ц. р. на загальних зборах Відділення істо-
рії, філософії та права НАН України
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 29
на чудодійну «політичну волю», що приведе
наш народ до добробуту. Без «громадянсько-
го суспільства», озброєного розвинутою со-
ціальною культурою, «політична воля» може
перетворитися на політичну сваволю. Це за-
кон суспільного життя. Лише розвинувши
соціальну культуру, «громадянське суспіль-
ство» України стане дієздатним.
Соціальне безкультур’я — велика загроза
національній безпеці України. Через брак
соціальної культури будь-яка свобода — по-
літична, економічна, правова, моральна —
стає засобом для зловживань, і навпаки, її
наявність — це радикальний засіб протидії
різноманітним корумпованим діям. Якби
наші громадяни були соціально свідомими,
то не допустили б політичної, економічної і
правової наруги, що виснажує сучасну Укра-
їну, завадили б маргінальним політикам, що
маніпулюють волею і свідомістю виборців,
прикриватися демократичними гаслами.
Воля і свідомість українців, що не мають на-
лежної соціальної культури, приречені бути
предметом політичних маніпуляцій. Як свід-
чить історія, лише соціально зріла нація
спроможна подолати ганебну експлуатацію
людини людиною, що, немов на родючому
ґрунті, квітне в сучасній Україні, протидіяти
зловживанням владою з боку можновлад-
ців, котрі не гребують використовувати гро-
мадянські ілюзії задля власного збагачення.
Соціально компетентні громадяни здатні
розрізнити, хто є хто і кому варто довіряти
владу. Озброєний соціальною культурою,
соціум є єдиним гарантом природного по-
рядку і поступального прогресу.
Багато років у нашому суспільстві луна-
ють розмови про національну ідею. Пере-
конаний, розумний висновок можна зроби-
ти лише за допомогою прогресивної соці-
альної науки. Підмурком національної ідеї
має бути розвиток соціальної культури гро-
мадян заради прогресу всього суспільства.
Отже, соціальна культура є радикальним
фактором, що впливає на життєздатність сус-
пільства. «Яка соціальна культура громадян
— таке й їхнє життя» — це також природний
закон, за яким існує людство. Щоб перекона-
тися в цьому, достатньо порівняти соціальну
(політичну, економічну, правову, моральну)
культуру пересічного українця і, наприклад,
громадянина Фінляндії чи Японії.
Вивести Україну зі стану «великої дра-
ми» на шлях соціального прогресу може
лише «культурифікація» її громадян. До-
свід тієї ж Фінляндії чи прибалтійських
країн, чи Японії свідчить про доцільність
таких дій. Заслуговує на увагу також при-
клад державної «культурифікаційної» ді-
яльності Бісмарка, Наполеона, Томаса
Джефферсона, Махатми Ганді, Вацлава Га-
вела. Підтримуючи просвітництво у своїх
країнах, вони, вочевидь, виходили з того,
що просвітництво вище за політику, а про-
світники — за політиків. Наполеон, зокре-
ма, ніколи не розлучався з книгами відо-
мих філософів і казав так: «Єдина партія,
якій я довіряю — це партія філософів!».
Спеціальними суспільними інституція-
ми, які покликані забезпечувати просвітни-
цтво народів, є університети, що сприяють
добробуту людей через розвиток їхньої со-
ціальної культури. Університети мають, на-
решті, стати просвітницькими центрами,
що забезпечать розвиток соціальної куль-
тури прийдешніх поколінь, адже соціальна
культура — основа майбутнього України.
Отже, долю народів визначають універси-
тети, а не партії, президенти, уряди чи пар-
ламенти.
На кого ж у сучасній Україні випадає мі-
сія соціальної «культурифікації» громадян?
Напевно, це завдання справжньої ук раїн-
ської еліти, тобто тих, хто, озброївшись
передовою соціальною культурою, стане
просвітником для широкого кола простих
людей. Саме соціальна культура — це той
«ка мінь», яким знехтували державні бу ді-
вельники, тобто українські реформатори.
Настав час його зробити наріжним. Перед
представниками української еліти постає
чимало невідкладних завдань:
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
1) згуртуватися навколо ідеї новітнього Про-
світництва, спрямованого на поширення
серед громадян України передової соціаль-
ної культури;
2) запропонувати «Програму розвитку со-
ціальної культури громадян України»,
де передбачити;
– вивчення досвіду соціальної «культури-
фікації» громадян у країнах, що руха-
ються шляхом соціального прогресу,
– сприяння навчанню у всесвітньо відомих
університетах українських юнаків і дів-
чат, які потім працюватимуть в Україні;
– реформування вітчизняних університе-
тів заради соціальної «культурифікації»
української нації;
– використання можливостей ЗМІ для
по ширення соціальної культури серед
українських громадян тощо.
Справжня українська еліта має започат-
кувати новітній просвітницький рух у дер-
жаві, реалізувавши, зокрема, просвітницьку
ідею Тараса Шевченка, втілену в таких його
словах: «Якби ви вчились так, як треба…».
Варто згадати й заповідь Великого Кобзаря:
«Учітесь, читайте, чужого научайтесь, і
свого не цурайтесь». На думку спадають та-
кож слова засновника сучасної соціальної
науки Еміля Дюркгейма, який, стверджую-
чи, що в сучасному світі не визнають жодно-
го володаря, крім громадської думки, писав:
«Щоб цей володар не став нерозумним дес-
потом, слід його просвітити, а як це зроби-
ти, якщо не з допомогою науки?» [1, 197].
Не лише в політиці, але й в економіці
просвітництво — вирішальний чинник про-
гресу. Видатний підприємець Г. Форд ко-
лись писав: «Працедавці та робітники не
завжди мислять послідовно; звичку діяти
короткозоро важко зламати. Що можна
зробити? — Нічого. Закони і приписи не до-
поможуть, лише просвітництво і розумін ня
власних інтересів можуть привести до
мети» [2, 106]. Справді, саме соціальні нау-
ки епохи Просвітництва стали ідеологічною
основою виходу Європи XVII– XVIII ст. із
соціальної кризи на шлях суспільного роз-
витку. На досягненнях соціальних наук
ґрунтується Декларація незалежності США
1776 р. Автором її проекту став видатний
учений і просвітник Т. Джефферсон, який
акумулював у ньому прогресивні досягнен-
ня соціальних наук. Ідеї Декларації неза-
лежності лягли в основу Конституції США
(1787), вплинувши на соціальний прогрес
у всьому світі. Досягнення соціальних наук
були використані також під час підготовки
Декларації прав людини і громадянина
(1789) — програмного документа Великої
французької революції, з якої почалася мо-
дернізація Європи. Відома також роль екс-
пертів із соціальних наук щодо виведення
США зі стану Великої депресії, яких залу-
чив до співпраці Франклін Рузвельт. Ні-
мецьке післявоєнне «економічне диво» по-
в’я зане з ім’ям вченого-еко но міста Людвіга
Ерхарда, який пізніше на посаді канцлера
ФРН втілив у практику свою економічну
теорію «соціального ринкового господар-
ства». Це лише деякі з доказів незамінної
ролі соціальних наук у забезпеченні соці-
ального прогресу, особливо тоді, коли сус-
пільство ще перебуває на етапі усвідомлен-
ня необхідності впровадження реформ, що
спостерігаємо нині в Україні.
Сьогодні достатньо підстав стверджува-
ти, що однією з причин невдач політичних,
економічних, правових, моральних та інших
реформ в Україні є їхній антинауковий ха-
рактер, через що вони стали проявом ре-
форматорського волюнтаризму й утопізму.
Це підтверджує поширений в українському
су спільстві науковий нігілізм, що межує з
політичним, економічним, моральним неві-
глаством. На цьому ґрунті квітнуть соціаль-
ні химери-потвори: популізм і псевдолібе-
ралізм, що зловживають громадянською
свободою, псевдодемократія, що маніпулює
демократичними інструментами, псевдоюс-
тиція, що чинить наругу над законодав-
ством і судовою владою, псевдоморальність,
що нищить побудовані віками традиції, во-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 31
йовнича бездуховність тощо. Прогресивні
вчені щораз більше переконуються в спра-
ведливості твердження А. Ейн штейна: полі-
тика набагато складніша за фізику.
Україні не вийти на шлях соціального
прогресу доти, доки вона не залучить про-
відних науковців до розв’язання низки важ-
ливих гуманітарних проблем:
– який світогляд найбільш соціально про-
гресивний;
– як відрізняти прогресивні соціальні ідео-
логії та породжені ними процеси від ре-
гресивних;
– яка роль духовності в соціальному житті
народу;
– яка роль соціальної (політичної, еконо-
мічної, правової, моральної) культури гро-
мадян у забезпеченні соціального про-
гресу в Україні;
– якою має бути концепція лібералізму в
цьому процесі;
– якою має бути роль держави в умовах де-
мократії;
– як залучити народ до ефективного тво-
рення держави, виховання розумної вла-
ди в Україні;
– яка роль соціальної культури громадян у
забезпеченні демократії в Україні;
– як подолати псевдодемократію, псевдолі-
бералізм, бездуховність, протидіяти ко-
рупції, політичній сваволі;
– як ставитися до експлуатації людини лю-
диною в Україні;
– як розв’язати проблему поділу суспіль-
ства на багатих і бідних;
– які причини криміналізації суспільних
відносин в Україні;
– як виховувати нового «демократичного,
правового, культурного» громадянина;
– як поєднати національний і соціальний
розвиток українського суспільства;
– яка роль історичного досвіду України в
стратегії соціального прогресу;
– як використати досягнення соціальних
наук і світовий досвід у внутрішній політи-
ці країни, щоб подолати соціальну кризу;
– якою має бути роль науки в урегулюван-
ні соціальних (міжособистісних) кон-
фліктів тощо.
Щоб дати гідну відповідь на виклики
часу, необхідно посилити роль соціальних
наук у модернізації суспільних відносин в
Україні. Як цього досягти? Потрібна полі-
тична воля і прийняття відповідного доку-
мента державної ваги, наприклад Указу
Президента України, де були б передбаче-
ні заходи щодо підвищення ролі соціаль-
них наук і створення системи наукового
забезпечення внутрішньої і зовнішньої по-
літики заради соціального прогресу в Ук-
раїні. У цьому документі потрібно перед-
бачити:
– вивчення світового досвіду з наукового
забезпечення соціальних (політичних, еко-
номічних, правових, моральних та інших)
реформ;
– створення спеціальної державної надві-
домчої постійної і незалежної інституції
при Президентові України з консульта-
тивним статусом, яка б виконувала функ-
цію наукового забезпечення соціальних
реформ (подібно до «фабрик думок» у
США та інших країнах); цей орган з учас-
тю міжнародних експертів мав би замов-
ляти вченим розроблення та інформацій-
ний супровід проектів із розв’язання со-
ціальних проблем в Україні;
– проведення на основі держзамовлення
незалежної наукової експертизи проектів
реформ у сферах політики, економіки,
права, моралі тощо;
– організацію всеукраїнських наукових дис-
кусій, конференцій, симпозіумів за учас-
тю міжнародних експертів із актуальних
питань теорії у сфері політики, економі-
ки, права, моралі тощо;
– заходи з популяризації і пропаганди со-
ціальних знань, досягнень соціальних
наук, здобутків вітчизняних і зарубіжних
учених;
– протидію поширенню соціального волюн-
таризму та соціальних ілюзій;
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
– запровадження ефективного, зокрема на
договірній основі, стимулювання науко-
вої діяльності у сфері соціальних і гума-
нітарних наук;
– усунення диспропорції у співвідношен-
ні соціальних і гуманітарних, з одного
боку, та природничих і технічних наук —
з другого; протидію «дискримінації» со-
ціальних і гуманітарних наук;
– запровадження державної програми на-
вчання і стажування за кордоном держ-
службовців, які покликані здійснювати
соціальні реформи в Україні;
– стимулювання інвестицій у соціальні нау-
ки, які сприяють соціальному прогресу і
реформуванню політичної, економічної,
правової, моральної, гуманітарної сфер;
– створення спеціальних фондів для фі-
нансування на конкурсній основі пріори-
тетних соціальних наукових досліджень і
експертиз;
– стимулювання практичного інтересу дер-
жавних і громадських інституцій до впро-
вадження досягнень соціальних наук;
– надання переваги під час оформлення на
державну службу тим кандидатам, які у
своїй роботі використовують досягнення
соціальних наук, зокрема володіють іно-
земними мовами, навчалися / проходили
стажування за кордоном, засвоювали до-
свід соціальної практики в прогресивних
зарубіжних країнах;
– проведення реформи змісту соціальної
(гуманітарної) освіти в школах, вищих
навчальних закладах України задля опа-
нування досягнень сучасних соціальних
наук, сприяння розвитку новітнього Про-
світництва в Україні;
– організацію конкурсного відбору для на-
вчання за кордоном українських юнаків і
дівчат, щоб вони «імпортували» прогре-
сивні соціальні знання у вітчизняну со-
ціальну практику тощо.
Національна академія наук України, га-
лузеві академії та університети могли б ак-
тивно долучитися до розв’язання соціаль-
них проблем, розробити власні програми
щодо наукового супроводу внутрішньої і
зовнішньої політики України.
1. Дюркгейм Э. Социология. — М., 1995.
2. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. — К.: Грай-
лик, 1993.
О. Костенко
РОЛЬ СУСПІЛЬНИХ НАУК
У СОЦІАЛЬНОМУ ОНОВЛЕННІ КРАЇНИ
Р е з ю м е
Аналізуючи історичний досвід, автор переконливо
доводить, що нинішню соціальну (політичну, еконо-
мічну, правову, моральну, духовну) кризу, яка врази-
ла Україну, неможливо подолати без використання
надбань сучасної прогресивної соціальної науки. Це,
зокрема, випливає з закономірності, згідно з якою со-
ціальна культура громадян є основою, базою держав-
ного поступу і суспільного прогресу. У статті запро-
поновано низку конкретних заходів із підвищення
ролі гуманітарних наук, що сприятимуть модернізації
суспільних відносин і забезпечать сталий соціальний
розвиток України.
Ключові слова: соціальна криза, гуманітарна сфера,
національна ідея, соціальна культура громадян.
O. Kostenko
ROLE OF SOCIAL SCIENCES
IN SOCIAL RENEWAL OF COUNTRY
A b s t r a c t
On the basis of historical experience analysis, an author
conclusively proves that the modern social (political,
economic, legal, moral, spiritual) crisis affected Ukraine
could not be overcome without application of progressive
social science achievements. It, in particular, comes out
from the regularity according to which a social culture of
citizens is the basis for the state tread and social progress.
A number of specific actions aimed at the increase of the
role of the humanities in modernization of Ukrainian so-
ciety that will provide steady social progress in Ukraine
is proposed in the article.
Keywords: social crisis, humanitarian sector, national
idea, social culture of citizens.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25975 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:38:13Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костенко, О. 2011-08-19T12:43:22Z 2011-08-19T12:43:22Z 2009 Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25975 Аналізуючи історичний досвід, автор переконливо доводить, що нинішню соціальну (політичну, економічну, правову, моральну, духовну) кризу, яка вразила Україну, неможливо подолати без використання надбань сучасної прогресивної соціальної науки. Це, зокрема, випливає з закономірності, згідно з якою соціальна культура громадян є основою, базою державного поступу і суспільного прогресу. У статті запропоновано низку конкретних заходів із підвищення ролі гуманітарних наук, що сприятимуть модернізації суспільних відносин і забезпечать сталий соціальний розвиток України. On the basis of historical experience analysis, an author conclusively proves that the modern social (political, economic, legal, moral, spiritual) crisis affected Ukraine could not be overcome without application of progressive social science achievements. It, in particular, comes out from the regularity according to which a social culture of citizens is the basis for the state tread and social progress. A number of specific actions aimed at the increase of the role of the humanities in modernization of Ukrainian society that will provide steady social progress in Ukraine is proposed in the article. Статтю підготовано на основі доповіді, виголошеної 11 травня ц. р. на загальних зборах Відділення історії, філософії та права НАН України uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Світогляд Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни Role of social sciences in social renewal of country Article published earlier |
| spellingShingle | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни Костенко, О. Світогляд |
| title | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| title_alt | Role of social sciences in social renewal of country |
| title_full | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| title_fullStr | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| title_full_unstemmed | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| title_short | Роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| title_sort | роль суспільних наук у розв’язанні проблем реформування країни |
| topic | Світогляд |
| topic_facet | Світогляд |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25975 |
| work_keys_str_mv | AT kostenkoo rolʹsuspílʹnihnaukurozvâzanníproblemreformuvannâkraíni AT kostenkoo roleofsocialsciencesinsocialrenewalofcountry |