70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні
12 травня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі прискорювальної техніки, ядерної та радіаційної фізики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Миколайовичу Довбні....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25989 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 56-58. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-25989 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-259892025-02-09T12:53:16Z 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні Вітаємо 12 травня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі прискорювальної техніки, ядерної та радіаційної фізики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Миколайовичу Довбні. 2009 Article 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 56-58. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25989 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вітаємо Вітаємо |
| spellingShingle |
Вітаємо Вітаємо 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні Вісник НАН України |
| description |
12 травня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі прискорювальної техніки, ядерної та радіаційної фізики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Миколайовичу Довбні. |
| format |
Article |
| title |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні |
| title_short |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні |
| title_full |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні |
| title_fullStr |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні |
| title_full_unstemmed |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні |
| title_sort |
70-річчя члена-кореспондента нан україни а.м. довбні |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Вітаємо |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/25989 |
| citation_txt |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. Довбні // Вісн. НАН України. — 2009. — N 5. — С. 56-58. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-11-26T00:56:38Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:56:38Z |
| _version_ |
1849812426890936320 |
| fulltext |
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
А.М. ДОВБНІ
12 травня виповнилося 70 років відо-
мому вченому в галузі прискорю-
вальної техніки, ядерної та радіаційної фі-
зики членові-кореспондентові НАН Украї-
ни Анатолію Миколайовичу Довбні.
А.М. Довбня народився в м. Красногра-
ді Харківської області в родині робітників.
У 1957 р. вступив на фізико-математичний
факультет (відділення ядерної фізики) Хар-
ківського державного університету. З дру-
гого курсу проходив практику у Фізико-
технічному інституті АН УРСР (лаборато-
рія Я.М. Фогеля), розробляючи проблему
отримання пучків лужних іонів і детекту-
вання слабких струмів заряджених части-
нок. У 1962 р. після закінчення університету
Анатолій Миколайович остаточно вирішив
присвятити своє життя науці і став працю-
властивості двофазних сплавів в умовах
температур кристалізації, гідромеханіку рід-
ких металевих систем, закономірності роз-
витку газоусадкових процесів та форму-
вання структури виливка.
Комплексний підхід до вирішення питан-
ня поліпшення якості та експлуатаційних
властивостей литих виробів до рівня де-
формованих сплавів став вагомим внеском
у розв’язання таких актуальних для сучас-
ної української промисловості проблем, як
ефективне зменшення матеріало- та енерго-
ємності продукції машинобудування й під-
вищення її конкурентоспроможності на сві-
товому ринку. Для широкого впровадження
ресурсоощадних технологій у виробництво
під керівництвом Георгія Павловича було
розроблено п’ять моделей високопродук-
тивних машин нового типу для лиття під
низьким тиском, серію яких виготовив Ти-
распольський завод «Литмаш».
У доробку вченого понад 270 публікацій у
вітчизняних і зарубіжних виданнях. Запро-
поновані ним нові методи досліджень, тех-
нологічні та конструктивні рішення захище-
ні 139 авторськими свідоцтвами і патента-
ми. Г.П. Борисов створив авторитетну нау-
кову школу з розроблення нових методів
лиття. Серед його учнів — 4 доктори та 11
кандидатів наук.
Георгій Павлович активно працює не
лише на науковій ниві. Так, понад 20 років
він на громадських засадах виконував обо-
в’язки декана ливарного факультету Київ-
ського народного університету технічного
прогресу. Крім цього, учений — один із орга-
нізаторів Асоціації ливарників України і
член її ради, входить до складу спеціалізова-
них учених рад ФТІМС НАН України та
Національного технічного університету Ук-
раїни «КПІ» із захисту докторських і канди-
датських дисертацій, є членом редакційних
колегій журналів «Процессы литья» і «Ме-
талознавство та обробка металів».
У 1995 р. Г.П. Борисова було обрано
членом-кореспондентом НАН України, а в
1999 р. йому присвоєно почесне звання «За-
служений діяч науки і техніки України».
Наукова громадськість, колеги та учні
сердечно вітають Георгія Павловича з юві-
леєм, зичать йому міцного здоров’я, творчо-
го довголіття та нових вагомих здобутків.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5 57
вати у ХФТІ стажистом-дослідником лабо-
раторії ВЕ-2 у групі динаміки пучків. Перші
його наукові дослідження пов’язані з розро-
бленням, створенням і дослідженням нако-
пичувачів електронів. У 1964 р. в інституті
був запущений лінійний резонансний при-
скорювач електронів ЛПЕ-2 ГеВ. А.М. До-
вбня активно долучився до вивчення його
характеристик і розроблення пропозицій
щодо поліпшення параметрів прискорених
пучків.
У 1972 р. він захистив кандидатську ди-
сертацію, а в 1979 р. став завідувачем лабо-
раторії. У цей період учений працював над
модернізацією прискорювачів ЛПЕ-300 і
ЛПЕ-2 ГеВ, створенням на виході останньо-
го накопичувача — розтягувача. Зокрема,
було запущено першу в світі систему комп-
ресії енергетичного спектра пучка на виході
ЛПЕ-300, побудовано спектрометр енерге-
тичних втрат до 2 ГеВ, розроблено клістрон
потужністю 40 МВт і прискорювальні струк-
тури із середнім темпом набору енергії по-
над 20 МеВ/хв. У 1990 р. Анатолій Микола-
йович очолив відділ прискорювача ЛПЕ-2
ГеВ, а в 1993 р. захистив докторську дисер-
тацію «Формування прецизійних пучків у
багатосекційних лінійних прискорювачах
електронів».
З 1992 р. розпочався новий етап у науко-
вій діяльності вченого — розроблення і ство-
рення невеликих прискорювальних комп-
лексів та їх застосування для розв’язання
різних фундаментальних і прикладних за-
вдань. Для реалізації розробок у 1994 р.
у ХФТІ організовано науково-дослідний
комплекс «Прискорювач», директором яко-
го став А.М. Довбня. За 20 років його керів-
ництва створено і реконструйовано 9 при-
скорювальних комплексів.
На початку 90-х років започатковано ро-
боти із широкого впровадження в інституті
різних радіаційних технологій, реалізовува-
них за допомогою інтенсивних електронних
пучків (з енергією 10–30 МеВ), одержува-
них на лінійних прискорювачах електронів.
І сьогодні за масштабами застосування раді-
аційних технологій НДК «Прискорювач» є
лідером не тільки в Україні, але й у Східній
Європі.
За ініціативою А.М. Довбні в середині
90-х років були проведені пошукові роботи
щодо можливості реалізації в ННЦ ХФТІ
ядерних технологій із застосуванням інтен-
сивного високоенергетичного гальмівного
випромінювання, генерованого прискоре-
ними пучками електронів. У результаті цих
досліджень зроблено висновок про перспек-
тивне значення фотоядерних реакцій для
отримання медичних радіоізотопів, зокрема
технецію-99m, які можуть бути використані
як для діагностики, так і для терапії різних
захворювань.
У 2003 р. Анатолій Миколайович запро-
понував створити в інституті ініціативну
групу з вибору перспективних напрямів роз-
витку ядерної фізики і фізики високих енер-
гій та розроблення нової прискорювальної
установки. Цю роботу виконують спільно з
Ейндховенським технічним університетом
(Нідерланди). Найперспективнішою було
визнано схему рециркулятора з використан-
ням надпровідної прискорювальної струк-
тури. Під керівництвом А.М. Довбні розро-
блено також проект сильноточного приско-
рювача електронів для джерела нейтронів
на базі підкритичного реактора.
Учений — активний прихильник розвитку
в Україні ядерної енергетики. За його безпо-
середньою участю були розроблені техноло-
гії відновлення фільтрів для атомних стан-
цій. За роботи зі створення установки для
вивчення корозійних і механічних власти-
востей сплавів високочистих металів Анато-
лієві Миколайовичу в складі колективу на-
уковців присуджено премію НАН України
ім. О.І. Лейпунського.
А.М. Довбня приділяє велику увагу розви-
тку міжнародної співпраці. За його сприян-
ня встановлено тісні контакти ННЦ ХФТІ з
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 5
багатьма міжнародними організаціями і на-
уковими центрами: МАГАТЕ, ЦЕРНом, На-
ціональною лабораторією ім. Джефферсо-
на (США), Об’єднаним інститутом ядерних
досліджень у Дубні (РФ).
Від 1993 р. учений є співголовою оргко-
мітету Міжнародного семінару з прискорю-
вачів заряджених частинок і одним з ініціа-
торів конференції з фізики високих енергій,
ядерної фізики і прискорювачів, яка 2010 р.
була проведена в Харкові вже увосьме.
У 2006 році А.М. Довбня обраний членом-
кореспондентом Національної академії наук
України. Він входить до складу Українсько-
го й Американського фізичних товариств, є
редактором серії журналу «Вопросы атом-
ной науки и техники», очолює філіал кафе-
дри Харківського національного універси-
тету радіоелектроніки при ННЦ ХФТІ, пра-
цює в кількох спеціалізованих радах. Під
його керівництвом захищені одна доктор-
ська і чотири кандидатські дисертації.
У 1998 році вченого нагороджено орде-
ном «За заслуги» III ступеня.
Наукова громадськість, колеги та дру-
зі щиро вітають Анатолія Миколайовича з
ювілеєм, зичать йому активного довголіття,
натхнення та втілення всіх творчих задумів.
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
А.Д. АЛЄКСЄЄВА
20 травня виповнилося 70 років ви-
датному фахівцеві в галузі фі-
зики вугілля і гірничих процесів члену-
кореспонденту НАН України Анатолієві
Дмитровичу Алєксєєву.
А.Д. Алєксєєв народився 1940 р. у м. До-
нецьку. Вищу освіту здобув у Донецькому
політехнічному інституті, який із відзна-
кою закінчив у 1963 р. за спеціальністю
«гірничий інженер». Працював у цьому ж
інституті на кафедрі розроблення родовищ
корисних копалин спершу інженером, а по-
тім асистентом. У 1967 році Анатолій Дми-
трович захистив кандидатську дисертацію
на тему «Дослідження способу управління
покрівлею рухомою бутовою смугою» і пе-
рейшов у Донецький фізико-технічний ін-
ститут НАН України, де працював завіду-
вачем лабораторії, а потім відділу. У 1977 р.
він захистив докторську дисертацію на
тему «Створення і розробка теоретичних
основ граничних станів гірських порід,
ослаблених тріщинами».
У 1998 р. А.Д. Алєксєєва призначено го-
ловою Відділення фізико-технічних гірни-
чих проблем НАН України, а з 2002 року
він очолює Інститут фізики гірничих про-
цесів НАН України. Під керівництвом Ана-
толія Дмитровича в інституті було заснова-
но наукову школу фізики вугілля та гірни-
чих процесів, де згуртувалися вчені, які на
базі досліджень структури вугільної речо-
вини та фізичних властивостей гірничих
порід запропонували нові методи і способи
управління станом гірничого масиву під час
розроблення вугільних пластів Донбасу, що
допомогло поліпшити умови праці шахта-
рів та запобігти аварійним ситуаціям.
У 1972 р. під керівництвом А.Д. Алєксєєва
було створено унікальну установку нерівно-
компонентного тривісного стиснення, яка
дає можливість моделювати напружений
|