Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного
The article is dedicated to the initial period of CSCPPAU history. Based on the historical sources complex analysis it examines formation and functioning peculiarities of this specialized archival institution. The article includes the structure, content and acquisition of audio and visual documents...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26047 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного / Т. Ємельянова // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 59-66. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26047 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ємельянова, Т. 2011-08-28T18:20:55Z 2011-08-28T18:20:55Z 2008 Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного / Т. Ємельянова // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 59-66. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26047 The article is dedicated to the initial period of CSCPPAU history. Based on the historical sources complex analysis it examines formation and functioning peculiarities of this specialized archival institution. The article includes the structure, content and acquisition of audio and visual documents of the above archives. It also undertakes an analysis of archival documents preservation and control as well as reference apparatus development and use of archival information. uk Інститут історії України НАН України Архіви України До історії архівної справи в Україні Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного Unknown Pages from the History of H. Pshenychnyi Central State CinePhotoPhono Archives of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного |
| spellingShingle |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного Ємельянова, Т. До історії архівної справи в Україні |
| title_short |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного |
| title_full |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного |
| title_fullStr |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного |
| title_full_unstemmed |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного |
| title_sort |
невідомі сторінки історії центрального державного кінофотофоноархіву україни імені г.с. пшеничного |
| author |
Ємельянова, Т. |
| author_facet |
Ємельянова, Т. |
| topic |
До історії архівної справи в Україні |
| topic_facet |
До історії архівної справи в Україні |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Архіви України |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Unknown Pages from the History of H. Pshenychnyi Central State CinePhotoPhono Archives of Ukraine |
| description |
The article is dedicated to the initial period of CSCPPAU history. Based on the historical sources complex analysis it examines formation and functioning peculiarities of this specialized archival institution. The article includes the structure, content and acquisition of audio and visual documents of the above archives. It also undertakes an analysis of archival documents preservation and control as well as reference apparatus development and use of archival information.
|
| issn |
0320-9466 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26047 |
| citation_txt |
Невідомі сторінки історії Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного / Т. Ємельянова // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 59-66. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT êmelʹânovat nevídomístorínkiístoríícentralʹnogoderžavnogokínofotofonoarhívuukraíniímenígspšeničnogo AT êmelʹânovat unknownpagesfromthehistoryofhpshenychnyicentralstatecinephotophonoarchivesofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T00:31:49Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:31:49Z |
| _version_ |
1850499437460193280 |
| fulltext |
До історії архівної справи в україні 59
Тетяна Ємельянова
невідомі сТорінки ісТорії ЦенТрального
державного кінофоТофоноархіву україни
імені г. с. Пшеничного
особливістю розвитку сучасної вітчизняної архівістики є активізація
досліджень, пов’язаних з історією архівних установ. у цьому контексті
набуває актуальності реконструкція цілісної картини створення і функціо-
нування найбільшої в україні спеціалізованої архівної установи, яка збері-
гає аудіовізуальні документи, − Центрального державного кінофотофоно
архіву україни ім. Г. с. пшеничного.
історіографічний аналіз питання свідчить про те, що історія архіву ще
не стала предметом належної уваги з боку архівістів. До останнього часу
не створено ґрунтовної й узагальненої праці з цієї тематики. Деякі аспекти
створення і функціонування архіву відображено в кількох довідкових ви-
даннях1. в окремих публікаціях М. Базанової, Г. пшеничного, н. слончак
утворення і діяльність архіву висвітлюються лише побіжно2. Зокрема, досі
лишається не з’ясованим питання періодизації історії архіву, не досліджені
основні етапи його діяльності, викладу подій і фактів у різних історіогра-
фічних джерелах притаманна низка хронологічних та інших розбіжностей,
які вимагають уточнень і виправлень.
Метою даної розвідки є дослідження початкового етапу історії ар-
хіву – від часу його заснування і до початку німецькорадянської війни.
крім того, буде зроблено спробу проаналізувати результати роботи архіву,
дослідити формування основних засад комплектування і користування
аудіовізуальними документами, а також їх зберігання.
Джерельною базою дослідження є документи, зосереджені у фондах
ЦДаво україни. першорядним за значенням є комплекс документів,
представлених у фонді 14 − “Головне архівне управління при кабінеті
Міністрів урср”. Завдяки фронтальному опрацюванню цих джерел вда-
лося виявити близько 60ти документів, що стосуються початкового етапу
діяль ності архіву.
усуненню й заповненню інформаційних лакун в історії ЦДкФФа
україни ім. Г. с. пшеничного сприяють документи, що відклалися в ре-
зультаті його діяльності впродовж 75ти років. сформований докумен-
тальний фонд упорядковано і зберігається в архіві. на жаль, у ньому не
відклалися документи, які відтворюють основну діяльність установи у до-
воєнний період, за винятком плановозвітної документації, − звіту про ви-
конання плану роботи за 1940 р. і плану роботи на 1941 р. обмеженість
джерельної бази дослідження пояснюється ймовірною втратою докумен-
тів у роки Другої світової війни. вивчення історії архіву ускладнює й той
факт, що в документальному фонді відсутні особові документи перших
керівників установи.
у процесі аналізу початкового періоду історії архіву необхідно відзна-
чити принциповість визначення його хронологічних меж. Якщо верхньою
© тетяна Ємельянова, 2008
До історії архівної справи в україні60
рубіжною датою є 22 червня 1941 р., то в питанні стосовно нижньої хроно-
логічної межі (дати заснування архіву) висунуто кілька версій – вересень
1931 р., 20 червня 1932 р. і 1934 р. автори їх, як правило, виходили з
різних міркувань і припущень.
вересень 1931 р. називається у монографії о. Г. Мітюкова3 як дата,
коли було прийнято рішення колегії Цау усрр про заснування всеукра-
їнського центрального фотокіноархіву. однак, згідно з протоколом № 19
засідання робочої колегії Цау усрр від 12 вересня 1931 р., було лише
вирішено доручити місцевим архівним управлінням у містах києві й одесі
негайно зв’язатися з вуФку з метою з’ясування стану фото і кінодоку-
ментів та можливості організації фотокіноархіву4.
Дата 20 червня 1932 р. вказується в довідкових виданнях та працях
Г. пшеничного, М. Базанової, н. слончак. автори пов’язують її з при-
йнятою постановою вуЦвк і рнк усрр “про Центральну архівну упра-
ву усрр, її місцеві органи та установи, що є при ній та при її місцевих
органах”5.
про 1934 р. ідеться у статтях і. Фесуненко і Л. Маркітан6. імовірно,
автори синхронізували дату створення архіву з часом призначення першо-
го директора. оскільки першого керівника установи призначили 1 серпня
1934 р., тому й, на їхню думку, заснування архіву мало бути хро нологічно
близьким. однак, як свідчать джерела, процес створення і поча ток функці-
онування архіву не були одноактовою подією, а характеризу валися склад-
ністю й тривалістю у часі.
відправною точкою в організації державного зберігання аудіовізуаль-
них документів стала постанова вуЦвк і рнк усрр від 1930 р. “про
Єдиний державний архівний фонд усрр”. Цією постановою до складу
ЄДаФ уперше були включені кінофотодокументи, що відклалися на те-
риторії усрр і мали історикореволюційне значення7. Це стало приводом
для розгляду питання про створення спеціальної архівної установи, яке
порушувалося на засіданнях робочої колегії Цау усрр у червні й листо-
паді 1931 р.
на виконання вказаної постанови укрцентрархів у листопаді 1931 р.
подав на розгляд вуЦвк і рнк усрр пояснювальну записку до проекту
постанови про перебудову структури апарату Цау усрр та затверджен-
ня мережі архівних установ республіки. проект цієї постанови передбачав
створення спеціального архіву для концентрації фотокінодокументів істо-
ричного значення8.
20 червня 1932 р. вуЦвк і рнк усрр розглянули пропозицію укрцентр
архіву і прийняли постанову “про Центральну архівну управу усрр, її
місцеві органи та установи, що є при ній та при її місцевих органах”, якою
затверджено створення в україні всеукраїнського центрального фотокі-
ноархіву в м. києві9. таким чином, є підстави вважати датою заснування
архіву 20 червня 1932 р.∗
* Для порівняння: перший кіноархів у Західній Європі було засновано в
1933 р. у Швеції, національний кіноархів у Лондоні та кіноархів у Мілані (згодом
італійський кіноархів) почали діяти у 1935 р.
До історії архівної справи в україні 61
утім, справа практичної реалізації такого важливого проекту, як
створення спеціалізованого архіву, затяглась через низку об’єктивних і
суб’єктивних причин. так, планом роботи архівознавчої групи сектора
планування та кадрів Цау усрр планувалося провести підготовчу роботу
щодо організації всеукраїнського Центрального фотокіноархіву в м. ки-
єві упродовж 01.08.1932 р. – 01.01.1933 р.10 рішенням колегії Цау усрр
від 26.12.1932 р. при затвердженні бюджету на 1933 р. ухвалено доручити
сектору планування та кадрів розпочати роботу щодо організації у києві
фотокіноархіву. Для цього планувалося встановити зв’язок з укрфільмом,
а також “організувати апарат для обізнання з тими кінофотодокументами,
що є в великих центрах, і налагодження справи майбутнього передання
цих документів до Цау”11.
іншим важливим моментом, що викликає певні розбіжності, є поча-
ток практичної діяльності архіву. “традиційно” його пов’язували з 1934 р.,
коли “було затверджено штат у кількості 13 співробітників і призначено
директора п. Марінчука”12. проте аналіз звітної документації дає підстави
твердити про невідповідність наведених фактів дійсності. Затверджений
штат архіву на 1934 р. складався лише з чотирьох посадових одиниць −
директора, старшого наукового співробітника, науковотехнічного спів-
робітника 1го розряду і прибиральниці13. Як уже згадувалося, першого
директора було призначено 1 серпня 1934 р. ним став п. Марінчук, який
обіймав цю посаду впродовж двох років14. на нього покладалися найваж-
ливіші завдання: проведення обстеження й обліку фондоутворювачів та
організація збирання фотодокументів, оскільки інші три штатні одиниці
залишалися вакантними. право підписувати фінансові чеки і розпоряджа-
тися кредитами директорові було надано лише з 4 січня 1936 р.15 Дестабі-
лізуючим фактором у роботі архіву були не лише брак фахівців, непевний
фінансовий стан, а й відсутність методичного керівництва.
Змінити ситуацію на краще не вдалося і наступному керівникові уста-
нови, с. прийменку, який очолив архів 4 серпня 1936 р. і, як і його по-
передник, пропрацював на цій посаді два роки, суміщаючи її з посадою
інспектора центральних архівів Цау16.
невиконання планових показників, серйозні недоліки в роботі з обліку
і забезпечення збереженості сконцентрованих в архіві фотодокументів, по-
рушення трудової дисципліні стали причиною звільнення с. прийменка з
посади директора 23 жовтня 1937 р.17
Майже два місяці Цау урср не могло визначитися з кандидатурою
наступного керівника установи. Зрештою 10 грудня 1937 р. директором
архіву було призначено н. Лібмана, який обіймав цю посаду впродовж
десяти наступних місяців18.
після переведення н. Лібмана до Цау урср архів очолив п. Безу-
глий. сталося це 19 вересня 1938 р.19 Зрозуміло, що така плинність керів-
них кадрів перешкоджала організації роботи архіву і набуттю архівістами
належної кваліфікації.
у 1938 р. штат архіву був збільшений до 21ї посадової одиниці:
директор архіву, заступник директора архіву, 3 старших наукових спів-
робітники, 8 наукових співробітників, 2 старших архівотехнічних пра-
До історії архівної справи в україні62
цівники, 2 архівотехнічних працівники, секретар, бухгалтер, 2 одиниці
господарськообслуговуючого персоналу20. Завдяки цьому з’явилася мож-
ливість розширити роботи з комплектування архіву фотодокументами,
здійснювати консервацію та проводити інші профілактичні заходи щодо
забезпечення збереженості документів.
однак уже в 1941 р. штат архіву було скорочено до 14ти одиниць.
1 посада лишалася вакантною. крім того, особовий склад архіву на 1 січня
1941 р. був слабким як за освітою (з вищою − лише 1 співробітник, серед-
ньою − 6, початковою − 6 ), так і за архівним стажем (менше 1 року − 5,
1−2 роки − 6, 4 роки − 2)21.
від початку створення і впродовж усього довоєнного часу в центрі
уваги перебувала передусім проблема розміщення архіву. так, виходячи
з інформацій, доповідних, звітів, окремого приміщення під архів не було
виділено. про надзвичайно складну ситуацію йшлося у доповідній запис-
ці до президії верховної ради усрр (1933−1934) “про наявність і стан
архівних сховищ державних, районних і міських архівів урср”. у ній,
зокрема, зазначалося, що ЦФка свого приміщення не має і міститься в
будівлі всеукраїнського військовоісторичного архіву (корпус № 26 укра-
їнського історикокультурного заповідника “Музейне містечко” − на тери-
торії сучасного національного києвопечерського історикокультурного
заповідника)22. така ситуація спостерігалася до 1941 р. на площі 170,68 м2
були обладнані робочі кімнати, фотолабораторія, кінозал, розміщено спе-
ціальні шафи для зберігання фотокінодокументів.
складністю і невирішеністю питань із приміщенням пояснюється той
факт, що на початковому етапі своєї діяльності архів комплектувався ви-
ключно фотодокументами. попри всі труднощі, вже в 1938 р. в архівних
фондах було сконцентровано 79 224 фотодокументи, з яких розібрано і
описано 72 96623. Згідно зі звітними даними, на 1 січня 1941 р. в архіві
було сконцентровано 114 952 фотодокументів, з яких 105 330 – фотонега-
тивів і 9 622 – фотопозитивів24.
Як уже зазначалося, відсутність вільних приміщень позбавляли мож-
ливості розпочати прийом до архіву кінодокументів, їхній облік тощо.
тому в 1939 р. по кіновідділу планувався лише один вид робіт – облік і
виявлення кінодокументів на вітчизняних кінофабриках і кіностудіях25, а
також інструктування цих установ щодо правил зберігання кінопродукції.
перші 50 430 м кіноплівки надійшли на постійне зберігання тільки в
1940 р. негативна кіноплівка містила інформацію про будівництво Дні-
прогесу.
у 1941 р. з метою виявлення кінохроніки інспекторською групою пе-
редбачалося обстежити одеську і київську кінофабрики, “союзкінохроні-
ку” в києві, 16 обласних кінопрокатних контор.
комплектування архіву проводилося інспекторською групою. До
її складу входили два співробітники, на яких покладалося виявлення та
включення до джерел комплектування архіву установ, організацій та під-
приємств – потенційних фондоутворювачів та дослідження їхніх фондів. З
цією метою перевірці підлягали редакції газет у києві й обласних центрах,
фотохроніка ратау, ціла низка промислових підприємств, до числа яких
До історії архівної справи в україні 63
увійшли заводи металургійної промисловості урср. тільки в 1939 р. ін-
спектори Цау провели близько 220ти таких перевірок. За результатами
перевірок джерел комплектування фотодокументами, що зберігалися на
місцях їх створення і відклались у 1936–1941 рр., архів планував прийня-
ти на зберігання до 10 тис. фотодокументів. окрім того, архів намагався
одержати документи свого профілю з інших архівів. так, після входжен-
ня Західної україни і північної Буковини до складу урср інспекторська
група виявила в архівних відділах західних областей урср фотодокумен-
ти, які підлягали передаванню до ЦФка. однак здійснити заплановане не
вдалося – розпочалася війна.
тогочасні ідеологічні пріоритети визначали характер документів, що
надходили до архіву першочергово. так, 1941 р. планувалося здійснити
виявлення документів про встановлення в україні радянської влади – на-
ціоналізацію фабрик, заводів, боротьбу з розрухою, продрозкладку тощо.
До цієї групи документів включались і ті, що відображали діяльність ра-
дянських партійних і військових діячів − в. антоноваовсієнка, в. Божен-
ка, а. Бубнова, с. Будьонного, к. ворошилова, Я. Гамарника, с. косіора,
Г. котовського, о. пархоменка, в. примакова, М. скрипника, М. тухачев-
ського, і. уборевича, М. Фрунзе, М. Щорса, Й. Якіра та ін.
включення з березня 1939 р. архівних установ до системи органів
нквД урср характеризувалося суворою централізацією та секретністю.
у 1940 р. у ході робіт з опрацювання секретного фонду було вилучено із
загального користування 592 фотонегативи. вивчення документації не дає
точної інформації про характер засекречених фотодокументів. імовірно,
вони містили відомості про “контрреволюційну” діяльність різних партій
та інших “антипартійних опозиціонерів”.
поява в архівних фондах нового виду документів викликала появу
таких видів робіт, як перегляд кінодокументів, їх розшифрування і сис-
тематизація. проведення робіт, пов’язаних з технічною перевіркою кіно-
плівки, вимагало набуття архівістами певних знань і навичок. тому для
стажування передбачалося відрядити співробітників архіву на київську
кінофабрику і до Центрального фотофонокіноархіву срср (Москва) тер-
міном до 10 діб.
співробітники архіву докладали зусиль до вирішення питань забезпе-
чення збереженості та консервації документів. у 1941 р. фотолабораторія
проводила таку діяльність: дослідноекспериментальну роботу зі “зберіган-
ня емульсії на склі”, експерименти з вивчення процесу “розкладу емуль-
сії”; виготовлення фотокопій на замовлення користувачів і для публікації;
виготовлення дубльнегативів на фотопозитиви. їхні об’єм та складність,
а також необхідність оброблення кіноплівки вимагали докорінного пере-
обладнання фотолабораторії.
упродовж згаданого часу не існувало правил обліку фотонегативів. у
цьому зв’язку вагомим здобутком можна вважати розроблення співробіт-
никами архіву форми інвентарної книги для обліку фотонегативів26.
однією з важливих умов організації забезпечення збереженості фото-
документів і широкого користування ними стало створення довідкового
апарату. із сконцентрованих в архівних фондах 114 952 фотодокументів
До історії архівної справи в україні64
(станом на 01.01.1941) було заінвентаризовано 110 852 одиниць зберіган-
ня. Залишалися неописаними 2 500 фотодокументів з фондів київського
жандармського управління, оскільки описова документація продовжувала
знаходитися в київському обласному історичному архіві, та 1 600 фото-
негативів, супровідна документація до яких була складена польською мо-
вою. на 1941 р. планувалися роботи з перекладу супровідної документації
й інвентаризації цих документів. До 1941 р. в архівних фондах відклалися
фотодокументи без анотацій, які раніше перебували в одеському музеї ре-
волюції і, частково, в Єврейському музеї. Шляхом використання довідко-
вої літератури та інших джерел, силами наукових співробітників, а також
інспекторів ЦФка планувалося розшифрувати 450 одиниць зберігання
фотодокументів. уточненню й удосконаленню підлягали фотодокументи,
в анотаціях яких були відсутні дата або місце зйомки.
упродовж 1940−1941 рр. були створені довідкова і тематична карто-
теки. тематична картотека була систематизована по розділах і підрозділах
відповідно до класифікатора. в 1941 р. планувалося систематизувати тема-
тичну картотеку за об’єктами і профілем у межах розділів і підрозділів. З
метою підвищення ефективності пошуку та швидкісного доступу до доку-
ментної інформації було започатковано складання тематичних оглядів на
великі за обсягом комплекси фотодокументів, зокрема по краматорському
заводу важкого машинобудування ім. сталіна, Дніпропетровському мета-
лургійному заводу ім. петровського, Дніпрогесу тощо.
Щодо організації користування архівними документами відомостей
збереглося дуже мало. Діяльність з організації використання інформації
аудіовізуальних документів архіву обмежувалася виконанням запитів пар-
тійних організацій і державних установ, а також довідковою роботою, хоча
щорічно планувались і публікація документів, і підготовка виставок.
Запланований на 1940 р. випуск альбому “розгром інтервентів на
україні 1918−1920 рр.” не відбувся. у 1941 р. планувалося опублікувати
фотодокументи про Г. котовського і о. пархоменка в центральних і об
ласних газетах, а також статтю з добіркою документів, тематика якої ли
шається невідомою.
у 1940 р. у київському музеї революції експонувалися 42 архівні фо-
тодокументи, які відображали різні періоди радянського будівництва, по-
чинаючи з відбудовчого періоду і закінчуючи третьою п’ятирічкою. окрім
того, спілці художників урср було передано світлини Г. котовського для
створення проектів пам’ятників радянському воєначальнику в Бессарабії.
архівними фотодокументами періоду громадянської війни користува лися
співробітники київської кіностудії в роботі над кінострічкою “пархо
менко”.
Є всі підстави твердити про зародження в довоєнні роки широко засто-
совуваної в наш час форми використання архівної інформації користувача-
ми через читальний зал. на користь цього свідчать дані про виготовлення
фотокопій на замовлення користувачів у фотолабораторії архіву, а також
той факт, що, згідно з планом роботи архіву на 1941 р., на обслуговування
користувачів відводилося 85 робочих днів, що складало близько 2,5 % від
загального бюджету робочого часу. розгортання цієї роботи стримувалося
До історії архівної справи в україні 65
відсутністю спеціального приміщення для роботи користувачів та невпо-
рядкованістю частини документів.
підсумовуючи перший етап діяльності ЦФка (1932−1941), слід зазна-
чити, що це був другий у срср, після російського державного архіву кіно-
фотодокументів, створеного у 1926 р., і єдиний в україні спеціалізований
архів, що займався концентрацією і забезпеченням збереженості нових
(аудіовізуальних) видів документів. незважаючи на труднощі процесу ста-
новлення архіву (недостатнє фінансове і матеріальне забезпечення, неви-
рішеність питань з приміщенням, відсутність кваліфікованих фахівців), у
довоєнний період вдалося зібрати значний комплекс аудіовізуальних дже-
рел, переважну більшість яких складали фотодокументи. архів загалом зу-
мів провести облік документів та їх наукове впорядкування. Було створено
довідковий апарат до фотодокументів, який складався з довідкової і тема-
тичної картотек, запроваджено складання тематичних оглядів на великі за
обсягом комплекси документів. саме в цей час було започатковано й осно-
вні форми використання інформації аудіовізуальних документів.
1 Центральний державний архів кінофотофонодокументів урср // Державні
архіви української рср: короткий довідник. − к.: наук. думка, 1972. – с. 62;
Центральний державний кінофотофоноархів україни ім. Г. с. пшеничного
(ЦДкФФа україни ім. Г. с. пшеничного) // архівні установи україни: Довідник.
т. 1. Державні архіви / Держкомархів україни. унДіас; редкол.: Г. в. Боряк (го-
лова), і. Б. Матяш, Г. в. папакін. – 2е вид., доп. – к., 2005. – с. 127−144.
2 Базанова М. М., Пшеничний Г. С. Центральний державний архів кіно фото
фонодокументів урср // архіви україни. − 1975. − № 4. − с. 47–57; Пшеничний Г.
Досягнення Центрального фотофонокіноархіву // ніБ. – 1948. – № 2. – с. 18–22;
Пшеничный Г. кинофотофонодокументы на службу социалистическому строи-
тельству // ніБ. – 1960. – № 1. – с. 17–21; Слончак Н. М. проблеми джерело
знавчого та архівознавчого аналізу кінофотофонодокументів // українське архі
во знавство: історія, сучасний стан та перспективи. наук. доп. всеукр. конф.
(19−20 листоп. 1996 р.). − к., 1997. − Ч. і. − с. 62.
3 Мітюков О. Г. радянське архівне будівництво на україні. – к., 1975. –
с. 105.
4 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 1298, арк. 192, 193.
5 там само, спр. 1284, арк. 36.
6 Фесуненко И. С. о комплектовании Государственного архивного фонда
ссср кинодокументами и некоторых критериях их источниковедческого ана-
лиза // вопросы архивоведения. – 1962. − № 4. – с. 12; Маркитан Л. П. кіно
фотодокументи як історичне джерело // історичні джерела та їх використання. –
1971. – вип. 6. – с. 60–67.
7 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 1290, арк. 32.
8 там само, спр. 1578, арк. 97.
9 там само, спр. 1284, арк. 36.
10 там само, спр. 1957, арк. 196.
11 там само, арк. 351.
12 Центральний державний кінофотофоноархів україни ім. Г. с. пшеничного
(ЦДкФФа україни ім. Г. с. пшеничного) // архівні установи україни: Довідник.
До історії архівної справи в україні66
т. 1. Державні архіви / Держкомархів україни. унДіас; редкол.: Г. в. Боряк (го-
лова), і. Б. Матяш, Г. в. папакін. – 2е вид., доп. – к., 2005. – с. 128.
13 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 1747, арк. 13.
14 там само, спр. 1728, арк. 90.
15 там само, спр. 1750, арк. 4.
16 там само, арк. 136, 142.
17 там само, спр. 1769, арк. 186.
18 там само, арк. 245.
19 там само, спр. 1789, арк. 50.
20 там само, спр. 1833, арк. 120.
21 ЦДкФФа україни ім. Г. с. пшеничного, план роботи ЦФФка Мвс урср
1941 р., арк. 43.
22 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 1827, арк. 108.
23 там само, спр. 1833, арк. 120.
24 ЦДкФФа україни ім. Г. с. пшеничного, план роботи ЦФФка Мвс урср
1941 р., арк. 22.
25 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 1, спр. 1907, арк. 6–7.
26 там само, спр. 1754, арк. 66.
Yemelianova T.
Unknown Pages from the History of H. Pshenychnyi
Central State CinePhotoPhono Archives of Ukraine
The article is dedicated to the initial period of CSCPPAU history. Based on the
historical sources complex analysis it examines formation and functioning peculiarities
of this specialized archival institution. The article includes the structure, content and
acquisition of audio and visual documents of the above archives. It also undertakes an
analysis of archival documents preservation and control as well as reference apparatus
development and use of archival information.
|