Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр
The course of the scientific readings devoted to the former head of the archival branch of Ukraine V. Ivanenko (1933–2008) is reflected in the column. There given texts of archival establishments employees and members of “The Chernigiv community in Kiev” papers reflecting the basic aspects of V. Iv...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Архіви України |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26061 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр / М. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 203-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26061 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ковтун, М. 2011-08-28T19:54:41Z 2011-08-28T19:54:41Z 2009 Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр / М. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 203-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26061 The course of the scientific readings devoted to the former head of the archival branch of Ukraine V. Ivanenko (1933–2008) is reflected in the column. There given texts of archival establishments employees and members of “The Chernigiv community in Kiev” papers reflecting the basic aspects of V. Ivanenko’s activity. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Подія Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр Peculiarities of the Ukrainian archival periodicas’ development in the early 1990s Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| spellingShingle |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр Ковтун, М. Подія |
| title_short |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| title_full |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| title_fullStr |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| title_full_unstemmed |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| title_sort |
особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр |
| author |
Ковтун, М. |
| author_facet |
Ковтун, М. |
| topic |
Подія |
| topic_facet |
Подія |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Архіви України |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Peculiarities of the Ukrainian archival periodicas’ development in the early 1990s |
| description |
The course of the scientific readings devoted to the former head of the archival branch of Ukraine V. Ivanenko (1933–2008) is reflected in the column. There given texts of archival establishments employees and members of “The Chernigiv community in Kiev” papers reflecting the basic aspects of V. Ivanenko’s activity.
|
| issn |
0320-9466 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26061 |
| citation_txt |
Особливості розвитку української архівної періодики на початку 1990–х рр / М. Ковтун // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 203-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovtunm osoblivostírozvitkuukraínsʹkoíarhívnoíperíodikinapočatku1990hrr AT kovtunm peculiaritiesoftheukrainianarchivalperiodicasdevelopmentintheearly1990s |
| first_indexed |
2025-11-26T17:13:12Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:13:12Z |
| _version_ |
1850764002760589312 |
| fulltext |
ПОДІЯ 203
марина кОвтуН
ОсОбливОсті рОЗвитку укрАїНсЬкОї
АрхівНОї ПЕріОдики НА ПОчАтку 1990–х рр.
Велике значення для розвитку кожної галузі мають періодичні фа-
хові видання. Значення української архівної періодики раніше полягало
й в тому, що вона виконувала функції “підручника з архівної справи”,
речника вищих органів управління у цій галузі, висвітлювала різнома-
нітні події архівного будівництва, сприяла йому. Водночас вона набу-
вала значення важливого джерела для вивчення історії архівної справи
в Україні.
Згідно з періодизацією українських архівних видань (вперше по-
дала і обґрунтувала Матяш І. Б.) четвертий етап її історії (а саме від
1991 р.) є часом її відродження, традицій УАП шляхом відновлення
видання знищених журналів і щорічників, реалізації невтілених проек-
тів, створення поряд з “Архівами України” нових видань, покликаних
об’єктивно висвітлювати проблеми сучасної української архівістики1.
До 1991 р. в Україні по суті існувало єдине центральне галузеве
видання “Архіви України”, яке з того року перетворено на науково-
практичний журнал. На його сторінках постійно оприлюднювалися
найважливіші урядові документи, що стосувалися питань архівної спра-
ви, ухвали колегії Головархіву, висвітлювалися проблеми, над якими
працюють архівісти держави тощо. У період складного реформування
політичної та економічної систем України головним редактором цього
журналу був Б. В. Іваненко, начальник Головного архівного управління
при Раді Міністрів УРСР (з 1992 р. при Кабінеті Міністрів України)2.
Борис Васильович, спираючись на ядро фахівців архівної служби
України, зумів забезпечити стабільний розвиток архівної галузі. Під
його керівництвом провадилася демократизація діяльності державних
архівів, зокрема здійснено масштабну роботу з розсекречення закри-
тих раніше фондів, прийнято на постійне зберігання велику кількість
документів колишніх МВС і КДБ УРСР. “Публікувати найбільш зна-
чущі документи, що відповідають на жагучі питання вітчизняної істо-
рії, розповідати про розтаємнені фонди вважаємо своїм найважливішим
обов’язком”, – писав Б. Іваненко3. З його ініціативи було організовано
передавання на постійне зберігання до державних архівів документів
колишніх партійних архівів, завдяки чому НАФ поповнився докумен-
тами Компартії України. У цей час зросли масштаби користування
архівними документами та кількість споживачів архівної інформації,
кардинально змінилася тематика документальних видань та виставок
архівних документів, у науковий обіг було впроваджено значний масив
© Ковтун Марина, 2009
ПОДІЯ204
історичних джерел, що сприяло ліквідації багатьох “білих плям” в іс-
торії українського народу. В галузі було запроваджено нову методику
визначення джерел комплектування державних архівів.
Очолюючи редакційну колегію друкованого органу Головархіву –
“Архіви України”, Б. Іваненко сприяв розбудові його як наукового ви-
дання, залученню до участі в ньому вчених, викладачів вищих навчаль-
них закладів, зарубіжних архівістів4. Так, згідно з наказом Головархіву
УРСР від 4 жовтня 1990 р., науково-інформаційний бюлетень “Архіви
України” перетворено на журнал5, почали діяти нові умови оплати пра-
ці співробітників його редакції. 22 листопада 1990 р. колегія Голов-
архіву розглянула на своєму засіданні питання “про заходи по пере-
будові роботи редакції журналу “Архіви України” і схвалила програму
його діяльності. Відділам Головархіву, архівним установам республіки
було рекомендовано тісніше співпрацювати з “Архівами України”, пе-
редбачати в планах роботи підготовку для них статтей і повідомлень
з актуальних питань теорії і практики архівної справи та діловодства,
публікацій нових архівних документів, надсилати до редакції інформа-
цію про події архівного життя, повідомляти свої пропозиції щодо вдо-
сконалення змісту журналу, активно пропагувати його тощо6.
Позитивним явищем у діяльності журналу були поява в ньому но-
вих рубрик (“Українці в світі”, “У нас в гостях”, “Дискусія про архіви”,
“На вічне зберігання”, “Документ без коментаря”, “Вам допоможуть
архіви”, “Міжнародні зв’язки архівістів і археографів України” та ін.),
нових форм публікації, зокрема у вигляді інтерв’ю, залучення до учас-
ті в рубриці “Дискусія про архіви” поряд з архівістами представників
наукової громадськості, нового поліграфічного оформлення та ін. У
зв’язку з відзначенням знаменних дат в історії українського народу і
нашої держави редколегія розміщувала добірки архівних документів
у спеціальних рубриках. Вони присвячувалися, наприклад, 500-річчю
українського козацтва, 100-річчю першої української еміграції та ін.;
було підготовлено тематичний номер, присвячений М. Грушевському
(1996, № 1–3). У цей час затверджено перший статут редакції “Архівів
України”, розробленого відповідно до Закону “Про пресу та інші засо-
би масової інформації”. Тоді ж здійснювалися заходи щодо проведення
державними архівами пошуку й обліку українських архівних фондів,
що опинились у деяких центральних архівосховищах колишнього СРСР
та в зарубіжних архівах, включалися в активне користування повернуті
з-за кордону документи з історії України7.
З іншого боку, початок 1990-х рр. позначений для журналу посту-
повим зменшенням кількості виданих номерів, спричиненим передусім
значним подорожчанням паперу, вартості поліграфічних послуг, труд-
нощами його розповсюдження. Замість шести чисел у 1991 р. побачили
світ п’ять, а в 1992 р. – три. До того ж, номери журналу почали ви-
ПОДІЯ 205
ходити із запізненням. Про тодішню ситуацію редактор у зверненні до
читачів писав: “Половину всіх прибутків забирає “Союздрук”, збільши-
лись витрати на папір, поліграфічне виконання. Видавець несе значні
збитки”8; “Майже половину прибутків редакції йде на поштові витрати,
знову вдвічі збільшилась оплата за поліграфічні послуги, різко подо-
рожчав папір. Шукатимемо благодійників, хто б міг би простягнути
руку допомоги журналу, архівній справі в цей непростий час. Будемо
робити все, щоб зберегти “Архіви України” – видання, яке слугувало і
служить розвитку архівної справи в Україні”9. І такі благодійники зна-
ходились. Першими перерахували кошти на підтримку “Архівів Укра-
їни” колективи Херсонського та Тернопільського облдержархівів. Для
того, щоб вижити в умовах неймовірної фінансової і паперової скрути,
журнал видавали об’єднуючи декілька номерів.
З метою підтримки журналу Комісія з питань народної освіти і
науки Верховної Ради України (П. Кислий) робила спроби домогтися
надання йому щорічної фінансової допомоги з боку держави (у поточ-
ному діловодстві Головархіву України відкладено копію відповіді за-
ступника Міністра фінансів України П. Германчука на лист згаданої
комісії, датований квітнем 1992 р.).
У 1993 р. до Державного комітету України у справах видавництв,
поліграфії та книгорозповсюдження надійшла заява від Головархіву
та Інституту української археографії АН України щодо перереєстрації
науково-практичного журналу “Архіви України”. У видання з’явився
співзасновник. Його видавцем виступало не лише Головне архівне
управління при Кабінеті Міністрів України, а й Інститут української
археографії Академії наукУкраїни. Як зазначав головний редактор ча-
сопису Б. Іваненко, “зроблено це не лише тому, що так легше буде
долати і фінансову, і паперову скруту, а й головним чином тому, що
діяльність наша тісно переплітається, що колективи наші давно й плід-
но спів працюють в ім’я об’єктивного вивчення і висвітлення історії”10.
Відтак було підписано угоду про заснування журналу “Архіви Украї-
ни” і затверджено новий статут редакції, предметом якої визначалася
редакційна, видавнича, поліграфічна діяльність, а також пропаганда і
розповсюдження підготовлених видань. До його редакційної колегії уві-
йшли представники співзасновників (однакова кількість з обох сторін).
На початку 1990-х рр. поряд з “Архівами України” з’явилися нові
періодичні видання. Зокрема, з метою ознайомлення членів Спілки
архівістів України з її діяльністю було засновано інформаційний бю-
летень “Вісник САУ” (з 1993 р. – інформаційний бюлетень “Вісник
САУ”, з 1999 р. – науково-популярний журнал “Архівіст: Вісник
САУ”). Впродовж 1991 – 1994 рр. його упорядковували К. Новохат-
ський та Т. Прись. Починаючи з другого числа, згідно з рішенням II
пленуму правління САУ від 29 жовтня 1991 р., для редагування бю-
ПОДІЯ206
летеня створено редколегію у складі науковців та практиків архівної
справи: Г. Боряка, І. Колодій, О. Рибалки, З. Сендика. Зміст періодич-
ного видання складала інформація про діяльність САУ, новини архів-
ного будівництва, хроніка життя. На сторінках бюлетеня висвітлювався
хід Установчого з’їзду САУ, вміщувалися рішення Пленуму правління
САУ, публікувався Статут САУ, положення про його секції, подавалася
інформація про київську зустріч керівників архівних служб і товариств
1–3 листопада 1994 р., про створення ЦДАГО України, Українського
науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства,
хронікальні замітки.
Українським державним науково-дослідним інститутом архівної
справи та документознавства у 1996 р. засновано науковий щорічник
“Студії з архівної справи та документознавства”. Видання знайомить
з досягненням світової архівістики та документознавства, висвітлює
проблеми підготовки кадрів, оприлюднює наукові концепції. 1998 року
розпочався вихід археографічного видання УНДІАСД “Пам’ятки” як
втілення нереалізованого проекту Бібліотечно-архівного відділу Гене-
рального секретарства справ освітніх Української Центральної Ради.
Після шістдесятирічної перерви Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України 1992 р. поновив
видання “Українського археографічного збірника” під назвою “Укра-
їнський археографічний щорічник”. Місцеві державні архівні устано-
ви стали засновниками (або співзасновниками) періодичних видань:
альманах “Константи” (ДА Херсонської області, 1992 р.), “Галичина”
(ДА Івано-Франківської області, 1997 р.), “Кримський архів” (ДА АРК,
1997 р.) та ін.
1994 р. державна архівна система України провела у непростій бо-
ротьбі за виживання. Без фінансової підтримки залишились суспільно-
значимі цільові програми розбудови архівної справи, намічувані орга-
нізаційні, наукові, творчі задуми, редакційні плани11.
Усе ж, 1994 р. став першим роком впровадження в дію Закону
України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”, завдяки
якому до архівних проблем було привернуто підвищену державну, нау-
кову та громадську увагу. Тоді розпочато масштабну роботу з підготов-
ки нових нормативних архівних та діловодних актів. НАФ збагатився
новими історичними документами, була впорядкована і стала доступ-
ною користувачам велика кількість колись засекречених документів.
Упродовж 90-х років ХХ ст. істотно зміцніли зв’язки державних
архівів з науковими установами НАН України, численними вищими
навчальними закладами, музеями та бібліотеками в рамках проведен-
ня спільних грунтовних досліджень вітчизняної історії. Приділяючи
значну увагу піднесенню авторитету українських державних архівів
на міжнародній арені, Б. Іваненко брав участь у міжнародних архів-
ПОДІЯ 207
них форумах, зокрема в засіданні XII Міжнародного конгресу архівів
у Канаді, сприяв розширенню міжнародних контактів архівістів Укра-
їни з архівними службами іноземних держав. Саме тоді було підпи-
сано двосторонні угоди про співробітництво між Головархівом Укра-
їни та архівними службами Швеції, Республіки Білорусь, Російської
Федерації, Центральним архівом історії єврейського народу, розпочато
переговори з архівними службами США, Німеччини, Румунії, Генеа-
логічним товариством Юта (США). Борис Васильович був ініціатором
проведення зустрічі керівників державних архівних служб і товариств
архівістів країн СНД, Латвійської, Литовської та Естонської республік
(Київ, листопад 1994), на якій виступив з пропозицією створити по-
стійно діючий інформаційний центр з архівної справи в країнах СНД
та Балтії з метою обєднання зусиль останніх щодо обміну інформаці-
єю, досвідом роботи, документальних видань. Він стояв біля витоків
cтворення архівного співтовариства країн СНД, брав участь у його за-
сіданнях (Мінськ, Москва, Алмати). Про все це повідомлялося на сто-
рінках архівних видань.
Таким чином, особливість розвитку української архівної періоди-
ки в 1990-х рр. полягала, передусім, у подоланні фінансових та інших
труднощів, у збільшенні кількості центральних і появі регіональних,
місцевих видань. Серед матеріалів, що публікувалися на їхніх сторін-
ках, переважали урядові документи, пов’язані з забезпеченням жит-
тєдіяльності галузі, публікації щодо місця й ролі архівів у державі,
повідомлення з питань теорії і практики архівної справи, архівного бу-
дівництва, міжнародних зв’язків українських архівістів та ін.
Значення архівної періодики у 1990-х. рр. засвідчує створення ще
в 1988 р. систематичного покажчика до змісту “Архівів України” за
1971–1987 рр. (упорядники: Васько Л. М., Колодій Л. П., Лебідь Н. М.,
Пруднікова В. Ю.), а також анотованого покажчика публікацій цього
журналу за 1988–1995 рр. (укладач – Павловська Н. П.) у 1997 р. та
бібліографічного покажчика до нього за 1947–1970 рр. (упорядники –
Батюк А. А. і Бутич М. І.) у 1999 р.
1 Матяш і. Б. Українська архівна періодика 1920–1930-х рр.: історія,
бібліографія, бібліометрія. – К., 1999. – С. 7–8.
2 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 5 л. спр. 342, арк. 131. Про Б. В. Іваненка
див.: Прилепішева Ю. а. Іваненко Борис Васильович // Українська архівна
енци кло педія. Д – М. Робочий зошит. – К., Держкомархів, 2006. – С. 181–
182.
3 іваненко Б. В. Слово до читачів // Архіви України. – 1991. – № 1. –
С. 3–4.
4 Матяш і. Б. журналіст, архівіст, історик, поет… // Архівному людові
доброзичливі ямби Бориса Іваненка. – К., 2003. – С. 4–7.
5 Вона ж. Українська архівна періодика 1920–1930-х рр. ... – С. 525.
ПОДІЯ208
6 ЦДАВО України, Ф. 14, оп. 2, спр. 201, арк. 15.
7 Українські архівісти (XIX–XX ст.): Бібліогр. довідник // Держкомархів
України, УНДІАСД; Упоряд.: і. Б. Матяш, С. Л. Зворський, Л. М. Приходько
та ін. К., 2007. – С. 248–250.
8 іваненко Б. В. Слово до читачів // Архіви України. – 1991. – № 1. –
С. 3–4.
9 Він же. До наших читачів // АУ. – 1991. – № 5, 6. – С. 3.
10 Він же. До наших читачів // АУ. – 1993. – № 1. – С. 3.
11 Він же. До наших читачів // АУ. – 1994. – № 1 – 6. – С. 3–4.
An EVEnT
The course of the scientific readings devoted to the former head of the archival
branch of Ukraine V. Ivanenko (1933–2008) is reflected in the column. There given
texts of archival establishments employees and members of “The Chernigiv com-
munity in Kiev” papers reflecting the basic aspects of V. Ivanenko’s activity.
|