Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури
The article is devoted to the UNESCO’s portal documentary resourses, that reflected activities of the Organization portal in the fields of education, science, culture and communication and promoting international co-operation among its Member States and Associate Members. The structure and conten...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26064 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури / О. Кравцова // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 50-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859778832948527104 |
|---|---|
| author | Кравцова, О. |
| author_facet | Кравцова, О. |
| citation_txt | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури / О. Кравцова // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 50-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | The article is devoted to the UNESCO’s portal documentary resourses, that reflected activities of the Organization portal in the fields of education, science, culture and communication and promoting international co-operation among its Member States and Associate Members. The structure and content of the different resources groups of the UNESCO’s portal are working to create the conditions for the development and sharing of information, communication and knowledge with the universal access to
the documentary information in the fields of UNESCO’activity.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:32:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ50
Олена крАвЦОвА
дОкумЕНтАлЬНі рЕсурси ЗАГАлЬНОГО
вЕб-ПОртАлу юНЕскО – міжНАрОдНОї ОрГАНіЗАЦії
З ПитАНЬ Освіти, НАуки і кулЬтури
Упродовж останніх 10–15 років в Україні інтенсифікувалися теоре-
тичні дослідження щодо формування нового аспекту змісту докумен-
тознавства у зв’язку з розширенням інформатизації суспільства, форму-
ванням суспільства знань, прискоренням інформаційно-комунікаційних
процесів. Увага дослідників спрямована на осмислення нових ресурсів
як об’єкта документознавства та архівознавства, як інформаційного
джерела та засобу соціальних комунікацій у період електронних техно-
логій. Це, зокрема, виявилося у працях С. Кулешова1 та М. Слободя-
ника2. Пропоновані ними підходи у документознавстві, що мають своїм
об’єктом документ у його широкому значенні, різних формах, поход-
женні, спрямуванні, дають змогу включити електронні інформаційні
ресурси різних установ до об’єктів таких досліджень.
Існують й перші досліження такого явища як веб-ресурси. Г. Боряк3,
Г. Папакін та А. Кисельова4 присвятили свої дослідження архівним веб-
сайтам та конкретному веб-сайту “Архіви України”, створеному Держ-
комархівом України. На жаль, веб-сайти ЮНЕСКО (UNESCO – United
Nations Educational, Scientific and Cultural Organization – Організація
Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), як інформацій-
ні ресурси архівної справи та об’єкт документознавства й архівознав-
ства ще не розглядалися у документознавчих дослідженнях. Ресурси
ЮНЕСКО – потужна джерельна база, що усебічно розкриває діяльність
цієї організації в галузі вільного поширення і розвитку інформації та
її інтеграції у демократичному світі, впровадження норм професійної
етики, сприяння розвитку гуманістичних принципів у науці, культурі,
освіті, заходи щодо захисту документальної пам’яті людства. У скла-
ді їх існують декілька окремих веб-порталів, у тому числі архівний,
бібліотечний, інформаційного суспільства, програмно-технологічний
портал, що розвиває та розповсюджує інформаційні технології на без-
коштовній основі.
Окремі аспекти історії ЮНЕСКО уже висвітлювалися деяки-
ми авторами. Зокрема, в Україні видано брошуру М. Петрачкова і
Т. Коваленко-Косарик, присвячену загальному огляду питання участі
України в її роботі5, а також працю А. Зленка, де розкрито сучасні про-
блеми діяльності ЮНЕСКО6. 60-річчю цієї організації було присвячено
спеціальний симпозіум, проведений у 2006 р., матеріали якого подано
на веб-порталі ЮНЕСКО, де висвітлено основні етапи її історії та фор-
мування інформаційних ресурсів. Історія ЮНЕСКО та її організаційна
© Олена Кравцова, 2009
51СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
структура має безпосереднє відношення до верхнього рівня структу-
ри документально-інформаційної системи, що репрезентує її сучасну
діальність, а також до безпосередньо архівних ресурсів7.
Нині веб-портал ЮНЕСКО – розвинута та розгалужена доку-
ментально-інформаційна система, що репрезентує її сучасну діальність
(http://www.unesco.org). Після спеціального обговорення на Конферен-
ції Організації Об’єднаних Націй, що проходила 1–16 листопада 1945 р.
у Лондоні, визнали необхідність створення організації з питань освіти
та культури, покликаної усебічно розвивати в світі справжню культуру
миру, сприяти інтелектуальному та моральному об’єднанню людства
задля розвитку гуманістичних ідей, а також розглянули проект Статуту
ЮНЕСКО.
Таку організацію засновано на Першій сесії Генеральної конферен-
ції ЮНЕСКО в Сорбонні (Париж) 16 листопада 1946 р., в якій взяли
участь представники 30 урядів з правом голосування. Статут ЮНЕСКО
вступив у силу 4 листопада 1946 р. після підписання відповідних актів
двадцятьма державами. У преамбулі до нього оголошувалося, що дум-
ки про війну виникають у головах людей, тому у їхній свідомості слід
укорінювати ідею захисту миру.
Відтоді штаб-квартира ЮНЕСКО функціонує у м. Парижі (Фран-
ція). До її складу входить 67 бюро і підрозділів, розташованих у різних
частинах світу. Попередниками ЮНЕСКО були Спеціальний комітет
Ліги націй з питань інтелектуального співробітництва (1922–1946) у
женеві та його виконавчий орган – Міжнародний інститут інтелекту-
ального співробітництва (1925–1946) у Парижі. Іншим попередником її
було Міжнародне бюро просвітництва (1925–1968), що працює у же-
неві і яке з 1969 р. є часткою структури Секретаріату ЮНЕСКО та має
власний Статут.
Структурну основу ЮНЕСКО складають Генеральна конференція,
Виконавча рада та Секретаріат, очолюваний генеральним директором,
якого обирає Генеральна конференція. Постійно діючим керівним орга-
ном її є тільки Секретаріат, що згідно із Статутом є нижчим ступенем
у системі внутрішнього підпорядкування, але в компетенцію його вхо-
дить усе поточне управління як практичною діяльністю організації, так
і процесами планування і теоретичних розробок, а також формування і
застосування експертного корпусу.
ЮНЕСКО пройшла кілька етапів у своїй історії. Перший (1945–
1954) – етап становлення, коли відпрацьовувалися параметри її діяльнос-
ті за допомогою механізму голосування. Під час другого етапу (1954 –
середина 1960-х років), коли відбувалося становлення ЮНЕСКО як
організації, орієнтованої на еволюційний розвиток світу та соціальних
процесів. На третьому – (середина 1960-х – середина 1980-х років) в
ЮНЕСКО перeважали держави, що розвивалися. Це зумовило майже
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ52
трикратне зростання її членського корпусу, а відповідно домінували
проекти для цих країн (www//unesco.iatp.org.ua/history).
Останній етап (з кінця 1980-х років й понині) є часом рівномірності
та розвитку різних напрямів проектів, а також нової ери інформацій-
них технологій. У середині 1990-х років минулого століття розпочалося
формування електронних ресурсів Інтернет, веб-порталу ЮНЕСКО як
документально-інформаційної системи.
Станом на 2008 р. членами ЮНЕСКО є 193 держави світу. Серед
них і Україна, що набула членства 1954 р. та виступала iнiціатором
започаткування багатьох міжнародних програм і проектiв цієї органі-
зації.
У 1972 р. ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону всесвіт-
ньої куль турної та природної спадщини, яка набула сили 1975 р. і ни-
ні ратифікована 184 державами. З 1999 р. генеральним директором
ЮНЕСКО є Коїтиро Мацуура, 2005 р. переобраний на новий 4-річний
тер мін.
ЮНЕСКО має своє видавництво “Office des Presses de l’Unesco”,
що публікує матеріали, документи, дослідження різними мовами. В
межах цього видавництва виходить 26 періодичних видань, зокрема,
“Кур’єр ЮНЕСКО” (35 мовами), “Культура”, “Музеум”, “Перспективи
освіти” тощо. Деякі матеріали видають і комісії у справах ЮНЕСКО
в різних країнах, а також неурядові організації (понад 250), що мають
при ній консультативний статус.
В Україні діє Національнa Комісія України у справах ЮНЕСКО, яка
видає “Бюлетень Національної Комісії України у справах ЮНЕСКО”
та україномовний журнал “Кур'єр ЮНЕСКО”, іншу друковану продук-
цію (Відповідно до Указу Президента України 26 березня 1996 року,
№ 212/96 та Положення про Комісію). Основні її завдання: коорди-
нація та сприяння діяльності міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, організацій та установ, пов'язаної з їхньою участю
в програмах ЮНЕСКО і міжнародному співробітництві; сприяння ви-
рішенню актуальних проблем розвитку України в гуманітарній сфері;
розширення багатостороннього та двостороннього міжнародного спів-
робітництва України в галузі освіти, науки, культури; забезпечення прак-
тичних зв’язків зі структурними підрозділами Секретаріату ЮНЕСКО,
національними комісіями іноземних держав у справах ЮНЕСКО, між-
народними неурядовими організаціями, що співпрацюють з ЮНЕСКО, з
метою створення умов для розвитку міжнародного співробітництва на-
ціональних державних органів, установ та організацій у сферах діяль-
ності ЮНЕСКО; сприяння популяризації діяльності ЮНЕСКО серед
громадськості України та використання її інтелектуального потенціалу
в інтересах соціально-економічного розвитку держави.
53СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
ЮНЕСКО видає збірники документів з різних напрямів своєї ді-
яльності, які нині є доступними на її веб-порталі як у повнотекстовому
варіанті, так і в бібліографії.
Вона має свою інфраструктуру, представництва у кожній із 193
держав-членів. її діяльність задокументована у сотнях тисяч докумен-
тів, що зберігаються у численних організацяіх.
Крім центрального апарату, ЮНЕСКО має дуже розвинуту мережу
організаційних структур, які безпосередньо підпорядковуються їй (на-
приклад, регіональні відділення) або співпрацюють на договірних чи
інших засадах як система асоційованих з нею шкіл. Наявні регіональні
бюро ЮНЕСКО з питань освіти для Африки (штаб-квартира в Дакарі),
для Арабських держав (штаб-квартира в Бейруті), Азії та Тихого оке-
ану (штаб-квартира в Бангкоку), Латинської Америки та Карибського
басейну (штаб-квартира в Сантьяго, чилі), а також регіональні центри
з питань вищої освіти в Бухаресті та Каракасі. У 1953 р. утворено все-
світню систему асоційованих шкіл ЮНЕСКО з метою розвитку інфор-
маційного обміну між навчальними закладами світу. Нині налічується
понад 1000 таких шкіл у 90 країнах.
У безпосередньому контакті із Секретаріатом працюють Міжна-
родний інститут планування освіти у Парижі, розташоване в женеві
Міжнародне бюро освіти (МБО). Останнє координує діяльність Між-
народної мережі інформації в галузі освіти, розповсюдженої в усіх го-
ловних регіонах світу.
Також діють Регіональне бюро з питань науки та технології, Регіо-
нальне бюро з питань культури для Латинської Америки в Гавані і Ре-
гіональне бюро з питань розвитку друкарства в країнах Азії та Тихого
океану в Карачі, 20 регіональних і субрегіональних радників.
Важливу роль відіграє співробітництво ЮНЕСКО з різноманітни-
ми міжнародними організаціями та установами, з національними уря-
дами.
Основна мета ЮНЕСКО – сприяння зміцненню миру та безпеки
шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки та
культури з метою забезпечення поваги, справедливості, збереження за-
конності та прав людини, а також основних свобод, оголошених у Ста-
туті Організації Об’єднаних Націй для всіх народів незалежно від раси,
статі, мови або релігіії.
З метою здійснення свого мандата ЮНЕСКО виконує п’ять основ-
них функцій: проводить перспективні дослідження форм освіти, на-
уки, культури та комунікації, необхідних у майбутньому світі; реалізує
просування, передачу та обмін знаннями, спираючись на наукові до-
слідження, підготовку та викладання цих знань; здійснює норматив-
ну діяльність, сприяє підготовці та прийняттю міждународних актів
та обов’язкових до виконання рекомендацій; надає послуги экспертів
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ54
державам-членам ЮНЕСКО для визначення їхньої політики в галузі
развитку та розробки проектів у формі “технічного співробітництва”;
дійснює обмін спеціалізованою інформацією.
Наукових та популярних праць про діяльність ЮНЕСКО написано
багато. Однак, й досі не висвітлено аспект формування інформаційних
Інтернет-ресурсів, що нині є найпопулярнішим та інформаційно ємним
джерелом інформації про діяльність цієї масштабної міжнародної ор-
ганізації.
Архівний веб-портал як документальна інформаційна система вико-
нує декілька загальних та спеціальних функцій, що тісно переплетені.
Основна функція архівних веб-ресурсів – інформаційно-кумуля тив-
на. Вона складається з того, що інформація, яку виробляє ЮНЕСКО,
накопичується, формується та зберігається у вигляді електронних доку-
ментів, груп документів, підсистем.
Веб-портал ЮНЕСКО розглядається нами як цілісна доку менталь но-
інформаційна система, якій притаманні властивості соціальних сис тем,
взаємопов’язані із функціями інших організацій, а саме: єдність ці льо-
вого призначення, функціональна самодостатність, ієрархіч на внут -
рішня орга ні зація, суб ординаційність взаємозв’язків системи між її
струк тур ними скла довими (підсистемами та елементами), котрі не зво-
дяться до суми властивостей цих складових, а створюють нову ін фор-
ма ційну якість, що захищена авторським правом.
Характерною особливістю веб-порталів є те, що поряд з обо в’яз-
ковим інформаційним ресурсом, що характеризує діяльність ЮНЕСКО,
передбачається розвиток ініціативного доступу (до інших ресурсів), що
допомагає ЮНЕСКО виконувати свої функції та розвивати комуніка-
тивні зв’язки на базі ненормативних документів. Веб-портал як система
є новою документно-інформаційною якістю, що потребує документоз-
навчого осмислення та визначення.
Архівний портал ЮНЕСКО як окрема інформаційна система є
часткою міжнародних ресурсів та системи архівних сайтів.
Архівна спадщина ЮНЕСКО як організації складається з декількох
компонентів. ЮНЕСКО декларує, що архіви є невід’ємною складовою
будь-якої стратегії, спрямованої на розвиток інформаційного доступу
як для загалу, так і для різних соціальних груп суспільства. Принципи
вільного доступу до інформації вона реалізує передусім на своєму пор-
талі (http://www.unesco.org).
На порталі ЮНЕСКО репрезентовано документально-інформаційні
ресурси її адміністративно-організаційної діяльності та її відгалужень.
З його головної сторінки можна вийти на ресурси щодо загальної інфор-
мації про ЮНЕСКО, ознайомитися з її Статутом, а також з інформацією
рубрик: Цифри та факти, Історія, Тематичні напрями, Контакти, Керів-
ні органи, Держави-члени, Генеральний директор, Секретаріат, Страте-
55СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
гія, Програма та бюджет, Співтовариство ЮНЕСКО, Премії та пам’ятні
дати, Послуги онлайн, ЮНЕСКО-прес, Документальні джерела. Карта
порталу відкриває можливість зорієнтуватися в структурі ресурсів.
Вихід на документально-інформаційні ресурси за тематичними на-
прямами діяльності та формування ресурсів представлено такими ресур-
сами: освіта, природничі науки, соціальні й гуманітарні науки, куль тура,
комунікація та інформація, особливі теми. Запропонований і по глиблений
пошук по країнах (Держави-члени), а також контакти з націо нальними
органами, створеними для сприяння діяльності ЮНЕСКО.
На окрему увагу заслуговує адміністративний архів ЮНЕСКО,
сформований ще до ери електронних технологій, який відображає перші
три етапи розвитку цієї організації. Нині він представлений в електрон-
ному вигляді на порталі лише частково – в нормативних документах
ЮНЕСКО. Інформація про адміністративну та науково-організаційну
діяльність міститься у числених опублікованих звітах та збірниках до-
кументів ЮНЕСКО. Починаючи з 70-х років ХХ ст. ЮНЕСКО посту-
пово переходить до електронних носіїв інформації у своїй адміністра-
тивній діяльності.
Декларуючи демократичні принципи поширення інформації та роз-
виток комунікацій, ЮНЕСКО впродовж усього періоду існу вання роз-
виває поняття доступу до інформації про свою практичну діяльність.
У контексті теми, яка розглядається, це реалізується, розви вається у
трьох площинах, що оголошуються пріорететними у сфері інфор мації
та комунікації.
Перша – створення безкоштовного програмного продукту, який
дає змогу накопичувати, зберігати та обмінюватися інформацією в
бібліотеках, архівах, наукових інституціях, установах, зокрема про-
грамні пакети для баз даних (CDS/ISIS) та для статистичного аналізу
інформації (IDAMS) (http://www.unesco.org/webworld/en/information-
processing-tools). Цей продукт є найпоширеним у світі і впроваджений
у державних та публічних бібліотеках і архівах різних країн (у тому
числі й в Україні). Використання такої програмної платформи в добу
електронних інформаційних технологій є важливим інструментом
суспільно-інфрмаційного спілкування.
Друга – впровадження ідеї вільного доступу до будь-яких ресурсів,
що орієнтовані на публічне мовлення, забезпечення відповідних інстру-
ментів та обладання для засобів масової інформації, створення Між-
народної програми Громадських мультимедійних центрів (Community
Multimedia Centres (CMCs). Останні впроваджуються в різних, переду-
сім бідних, країнах і адресуються, на думку їхніх організаторів, міс-
цевим спільнотам; там налагоджують засоби поєднання радіо та теле-
мовлення з Інтернет технологіями, насамперед, цифровими, що також
є необхідною умовою для розвитку суспільства знань, інформаційної
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ56
обізнаності, власного інтелектуального розвитку (http://www.unesco.
org/webworld/cmc). У безкоштовне користування телецентрам та радіо-
центрам різних спільнот, що говорять на місцевих мовах, надаються
комп’ютери, електронні пошти, телефони, факси, копіювальна техніка,
програмне забезпечення, необхідне для веб-спілкування та радіомов-
лення, а також сприяють створенню електронних баз даних та аудіо-
візуальних архівів, впровадженню освіти та медичного знання завдяки
спеціальним навчальним програмам.
Аудіовізуальні архіви – спеціальний напрям в ЮНЕСКО. Він впро-
ваджується діяльністю Координаційної ради асоціацій аудіовізуальних
архівів, завдання яких підтримка професійної аудіовізуальної архівної
діяльності в офіційних архівних регіональних та міжнародних інсти-
туціях. Про важливість цього напряму свідчить те, що 25 Генеральна
конфе ренція ЮНЕСКО постановила вважати 27 жовтня всесвітнім днем
аудіовізуальної спадщини, що вважається засобом впровадження ідеї
про значення аудіовізуальних документів для національної самоіденти-
фікації народів (www.unesco.org/webworld/en/world-audiovisualheritage-
day).
Третя площина – інтелектуальниий доступ до інформації про доку-
ментальні архівні ресурси та документну інформацію. Це реалізується
у стандартизаційній політиці у галузі документаційного менеджменту
та наданні у користування науково-пошукового апарату і повнотексто-
вої інформації про документальну спадщину архівів, бібліотек, музеїв,
наукових установ та інших організації, що мають джерела та докумен-
ти публічного користування.
Портал ЮНЕСКО є великою документально-інформаційною систе-
мою про її різноаспектні та багатогалузеві ресурси, що наповнюются,
починаючи зі створення веб-ресурсів й понині. Основна його ідея –
повне прозоре і відкрите інформування про діяльність організації.
З 2006 р. почалося також створення ретроспективного документного
ресурсу на базі архіву, що ведеться з 1946 р. та включає архіви своїх
по пе редників.
Найважливіші документи частково представлені у складі інфор-
маційних ресурсів ЮНЕСКО на порталі у розділі “нормативні акти”
(резолюції, декларації, конвенції, звернення та тощо), у документах
конференцій, зустрічей, виставок, міжнародного співробітництва, а та-
кож численних проектах у галузі науки, культури, освіти, розвитку ін-
формаційного суспільства та суспільства знань. Подана інформація про
міжнародні архівні організації, спільні проекти та програми, а також
власні проекти та програми ЮНЕСКО.
В архіві ЮНЕСКО зберігається значна кількість документів, що
відображають її діяльність з часу заснування. З 2006 р. почався три-
валий проект переведення їх на сучасні носії та надання документів у
57СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
суспільне користування через доступ у мережі Інтернет. Сканування та
цифрове копіювання цих документів почалося з 2006 р. У відкритому
онлайн доступі виставлено понад 2 тис. офіційних документів, що ре-
презентують історію організації в її нормативних документах з 1946 р.
Уже можна ознайомитися з документами Міжнародного інститу-
ту інтелектуального співробітництва (співпраці) (1925–1946) у Па-
рижі, документами щодо розвитку різних культурологічних проек-
тів ЮНЕСКО: реконструкція повоєного зруйнованого світу, визнання
особливого статусу митця у світі, прийняття Загальної декларації про
культурне розмаїття, рекомендації про охорону в національному плані
культурної та природньої спадщини. Загальний проект спільної оцінки
східних та західних культурних цінностей (1956–1967), обговорення
шляхів вдосконалення підручників навчальних мастеріалів, програми
перекладів літературних творів (з 1948), архів видання “The UNESCO
Courier” (1948–1953) тощо.
Онлайн-ресурси забезпечують доступ до таких найфундаментальні-
ших нормативних сучасних документів ЮНЕСКО: Статут ЮНЕСКО,
Правила процедури Генеральної конференції, Права та обов’язки чле нів-
співробітників, Статут національних комісій у справах ЮНЕСКО, Декла-
рація тисячоліття. Основні міжнародно-правові документи ЮНЕСКО:
конвенції – про охорону культурних цінностей у випадку збройного
конфлікту (1954); про заходи, спрямовані на заборону та запобігання
не законному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на куль-
турні цінності (1970); про охорону всесвітньої культурної та природної
спадщини (1972); регіональні конвенції (у т.ч. Європейська) – про ви-
знання навчальних курсів і дипломів із вищої освіти та ін.; рекомен-
дації – про міжнародний обмін культурними цінностями (1976); про
участь і вклад громадських кіл у культурне життя (1976) та ін.; де-
кларації – про принципи міжнародного культурного співробітництва
(1966); про основні принципи, що стосуються внеску засобів масової
інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, розви-
ток прав людини і боротьбу проти расизму й апартеїду і підбурювання
до війни (1978); про раси і расові забобони (1978), про охорону під-
водної культурної спадщини (2001), про охорону нематеріальної куль-
турної спадщини (2003), про охорону та заохочення різноманіття форм
культурного самовираження (2005), про боротьбу з допінгом у спорті
(2005) та ін.
Крім того, можна назвати такі нормативні документи. В галузі
освіти: Міжнародна стандартна класифікація освіти; Конвенція щодо
технічної та професійної освіти, Конвенція щодо визнання кваліфіка-
цій, що стосуються вищої освіти в європейському регіоні; Конвенція
про боротьбу з дискримінацією в галузі вищої освіти; Саламанкська
декларація про рамки дії осіб з особливими потребами; Рекомендація
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ58
щодо розвитку освіти дорослих. У галузі науки: Декларація щодо на-
уки та використанні наукових знань; Порядок денний в галузі науки.
Рамки дії. Природничі програми представлені такими документами:
Конвенція щодо водо-болотних угідь, що мають міжнародне значення,
голов ним чином для місць проживання водоплавних птахів; Севільська
конференція для біосферних територій.
Щодо соціальних та гуманітарних наук наявні: Загальна декларація
про біоетику та права людини (2005); Стратегія ЮНЕСКО про розвиток
“превентивної освіти” в галузі “ВІЛ”; Міжнародна декларація про ге-
нетичні дані людини (2003); Проект стратегії ЮНЕСКО про права лю-
дини; Загальна декларація про геном людини та права людини (1997);
Декларація принципів терпимості; Декларація про основні принципи
щодо внеску ЗМІ у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння,
розвиток прав людини і боротьбу проти расизму та апартеїду, підбурю-
вання до війни.
Діяльність ЮНЕСКО у галузі культури відображено в таких доку-
ментах: Всесвітня конвенція про авторське право (переглянута у Пари-
жі в 1971); Загальна декларація про культурне розмаїття; Рекомендація
про охорону в національному плані культурної та природної спадщини;
Збірник “Нормативні акти ЮНЕСКО про охорону культурної спадщи-
ни”; Конвенція про захист культурної спадщини у випадку збройного
конфлікту; Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та поперед-
ження незаконного ввезення, вивезення та передачі права власності на
культурні цінності; Конвенція про охорону в національному плані куль-
турної та природної спадщини. Вони доступні в розділах “UNESDOC”
та базі даних (UNESCO's documentary database).
Наявна низка спеціальних архівних програм та проектів ЮНЕСКО,
серед яких довготривалими є програми розвитку інформаційного до-
ступу до архівних джерел та ресурсів. Це детальніше розглядається у
спеціальній статті, присвяченій архівному порталу ЮНЕСКО8.
Отже, загальний веб-портал ЮНЕСКО є взаємопов’язаною доку-
мен тально-інформаційною системою, де ієрархічно побудовані інформа-
ційні ресурси, структурно взаємоув’язані з функціями ЮНЕСКО як
освітньої, наукової та культурної організації, відповідно до її завдань,
задекларованих у Статуті.
Пошук інформації через загальний веб-портал є гнучким: він здій-
снюється за інформаційною структурою порталу як на основному рівні,
так і на розширеному; є інструменти допомоги у пошуку, що надають
можливість поставити питання, отримати коментарі або пропозиції; по-
даються пояснення щодо системи та засобів пошуку: особливості типо-
вих пошуків, підказки, пояснення, індекси, слова, фрази тощо. Важли-
вою особливістю веб-порталу є діалоговий режим роботи, можливість
звернутися безпосередньо до розробників з питаннями та коментарями.
59СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
Такий доступ розширює інформаційні можливості пізнання світу. За-
гальний веб-портал ЮНЕСКО є великим інформаційним ресурсом, що
розвиває інформаційну свідомість, важливим джерелом проведення но-
вітніх документознавчих досліджень, які відкривають можливість роз-
вивати “ресурсний” контекст документознавства, теорію та практику
дослідження архівних документальних інформаційних систем.
1 Кулешов С. Г. Українське документознавство: сучасний стан та пер спек-
тиви розвитку. Міжнародна конференція, Київ, 1–3 грудня 2004 року // Студії
з архівної справи та документознавства. – 2005. – Т. 12. – С. 198–234; Він же.
Управлінське документознавство. – К., ДАКККіМ, 2003. – 57 с.; Він же.
Про деякі ключові поняття справочинства (матеріал до обговорення) //
Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. праць /
Ред. кол.: Р. Я. Пиріг (голова) та ін.– К., 2001. – Вип. 3. Джерелознавчі дис-
ципліни. – С. 356–361 ; Він же. Про значення поняття “документ” // Бібл. вісн. –
1995. – № 1. – С. 1–4 ; Він же. Електронний документ у системі сучасного
діловодства // Архіви України. – 2004. – № 4–6. – С. 50–53.
2 Слободяник М. С. Документологія: Зміст. Перспективи // Бібліо теко-
знавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 4. – С. 4–9 ; Він
же. Структура сучасного документознавства // Вісн. Кн. палати. – 2003. –
№ 4. – С. 18–21 ; Він же. Документологія: проблематика фундаментальних
досліджень // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяль-
ність: проблеми науки, освіти, практики : Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ.
конф., Київ, 16–18 трав. 2007 р. / Державна академія керівних кадрів культури
і мистецтв; М. С. Слободяник (голов. ред.) – К. : ДАКККіМ, 2006. – С. 3–5.
3 Боряк Г. В. Десять років інформатизації архівної справи в Україні: Проб-
леми. Здобутки. Перспективи // Держкомархів України [веб-сайт]. – http://
www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/Doslidz-Boryak.php; Він же. “Архіви,
Пам’ять і Знання” : Нове гасло “відкритого конгресу” Відкритого суспільства
(ХV Міжнародний конгрес архівів 23–28 серпня 2004 р., м. Відень, Австрійська
Республіка) Держкомархів України [веб-сайт]. – http://www.archives.gov.ua/
Problems/XV_Congress.php; Він же. Виклик часу: нові стратегічні іні ціативи
міжнародного архівного співтовариства // Архіви України. – 2001. – № 6 ;
Боряк Г. В., Папакін Г. В. Архіви України і виклики сучасного суспільства:
Штрихи до колективного портрета користувача архівної інформації // Архіви
України. – 2003. – № 1–3. – 48–52.
4 Кисельова а. Відкриті інформаційні ресурси архівного порталу Украї-
ни: структура, наповнення, моніторинг // Студії з архівної справи та доку-
ментознавства. – К., 2004. – Т. 11. – С. 58–70 ; Вона ж. Використання архівних
електронних ресурсів: статистика відвідувань архівного порталу України //
Архіви України. – 2004. – № 1–2. – С. 158–167 ; Кисельова а. Українські
архівні ресурси в Інтернеті // Архівна та рукописна спадщина – Вип. 9. –
К., 2004. – С. 227– 236 ; Вона ж. Електронна версія архівних фондів України
в Інтернеті // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : Міжвідомчий
зб. наук. праць. – Вип. 7. – К., 2005. – С. 7–28.
5 Петрачков М., Коваленко-Косарик Т. Україна – член ЮНЕСКО. – К.:
Політвидав, 1966. – 70 с.: іл.
6 Zlenko A. UNESco and Problems of the Present. – К., 1984.
СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ60
7 Портал ЮНЕСКО – http://www.unesco.org:
www//unesco.iatp.org.ua/history
http://www.unesco.org/webworld/en/information-processing-tools
www//unesco.iatp.org.ua/history
http://www.unesco.org/webworld/en/access-information
8 Програма управління документацією та архівами (Records and Archives
Management Programme – RAMP: http://www.unesco.org/webworld/en/archives
O. kRAVTSOVA
Documental resources of the general web portal of UnESCO –
the United nations Educational, Scientific and Cultural Organization
The article is devoted to the UNESCO’s portal documentary resourses, that re-
flected activities of the Organization portal in the fields of education, science, culture
and communication and promoting international co-operation among its Member
States and Associate Members. The structure and content of the different resources
groups of the UNESCO’s portal are working to create the conditions for the devel-
opment and sharing of information, communication and knowledge with the univer-
sal access to the documentary information in the fields of UNESCO’activity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26064 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:32:55Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравцова, О. 2011-08-28T20:21:55Z 2011-08-28T20:21:55Z 2009 Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури / О. Кравцова // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 50-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26064 The article is devoted to the UNESCO’s portal documentary resourses, that reflected activities of the Organization portal in the fields of education, science, culture and communication and promoting international co-operation among its Member States and Associate Members. The structure and content of the different resources groups of the UNESCO’s portal are working to create the conditions for the development and sharing of information, communication and knowledge with the universal access to the documentary information in the fields of UNESCO’activity. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Статті та повідомлення Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури Documental resources of the general web portal of UNESCO – the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization Article published earlier |
| spellingShingle | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури Кравцова, О. Статті та повідомлення |
| title | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| title_alt | Documental resources of the general web portal of UNESCO – the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization |
| title_full | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| title_fullStr | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| title_full_unstemmed | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| title_short | Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| title_sort | документальні ресурси загального веб-порталу юнеско – міжнародної організації з питань освіти, науки і культури |
| topic | Статті та повідомлення |
| topic_facet | Статті та повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26064 |
| work_keys_str_mv | AT kravcovao dokumentalʹníresursizagalʹnogovebportaluûneskomížnarodnoíorganízacíízpitanʹosvítinaukiíkulʹturi AT kravcovao documentalresourcesofthegeneralwebportalofunescotheunitednationseducationalscientificandculturalorganization |