“Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.)
There is a review of the little-known document connected with the Law “About elections of provincial and povit (district) self-government members” adoption (May, 1918) in the publication. Also it includes a cursory description of K. Matsievych life.
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26067 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) / Р. Пиріг // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859916111483502592 |
|---|---|
| author | Пиріг, Р. |
| author_facet | Пиріг, Р. |
| citation_txt | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) / Р. Пиріг // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | There is a review of the little-known document connected with the Law “About elections of provincial and povit (district) self-government members” adoption (May, 1918) in the publication. Also it includes a cursory description of K. Matsievych life.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ116
руслан ПиріГ
“мОїми слОвАми рукОвОдитЬ бАжАННє
ЗАхистити ЗЕмсЬку сПрАву...”
(лист професора костя мацієвича до гетьмана
Павла скоропадського, вересень 1918 р.)
Кость Андріанович Мацієвич – визначний український державний і
громадський діяч, учений-аграрник. Його ім’я, як і багатьох інших про-
відних постатей доби Української революції 1917–1921 рр., котрі опини-
лися в еміграції, в Україні було маловідоме. Останнім часом з’явилася
низка наукових розвідок про його життя і діяльність. Підсумком цих
дослідницьких зусиль стала кандидатська дисер тація Л. Епик1.
К. Мацієвич народився 18 травня 1873 р. у с. Демерезна на Київ-
щині. Належав до шляхетсько-священицького роду. Отримав фах агро-
нома, працював у Полтавському і Харківському сільськогосподарських
товариствах, редагував часописи “Хлібороб” і “Агрономічний журнал”,
займався викладацькою діяльністю у Петрограді.
Після повернення у 1917 р. до Києва К.Мацієвич вступив до Укра-
їнської партії соціалістів-федералістів, був членом Центральної Ради.
У серпні його призначили товаришем (заступником) генерального се-
кретаря земельних справ. Будучи противником тотальної соціалізації
землі, у грудні 1917 р. він подав у відставку. В добу гетьманської дер-
жави К. Мацієвич вів активну громадську роботу, обіймаючи посаду
заступника голови Всеукраїнського земського союзу (ВЗС)2.
Розглядаючи органи місцевого самоврядування, обрані законом
Тимчасового уряду від 21 травня 1917 р., як потенційне джерело під-
тримки Центральної Ради та живильне середовище соціалістичних
партій, МВС гетьманату ініціювало масштабний наступ на земельні
органи. Спеціальним законом уряд дозволив губернським старостам
розпускати земські зібрання та управи. Нерідко замість них відновлю-
вали роботу дореволюційні цензові органи3.
До управи Союзу надходили сотні листів, телеграм, заяв про утис-
ки земських органів на місцях. 16 червня 1918 р. з’їзд земств ухва-
лив меморандум до гетьмана з вимогою припинити гоніння на земські
зібрання, не порушувати громадських прав, звільнити заарештованих
активістів тощо. В документі містилися й радикальніші вимоги щодо
розпуску уряду, проведення виборів до Українських установчих збо-
рів, ліквідації комісій з підготовки законопроектів про вибори органів
© Руслан Пиріг, 2009
ОГЛяДИ ДЖеРеЛ
Та ДОКУМеНТаЛьНі НаРИСИ
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ 117
місцевого самоврядування4. П. Скоропадський зустрівся з делегацією
земських діячів (С. Петлюра, К. Мацієвич, С. Шемет та інші), але не
прийняв жодної із вимог меморандуму.
У свої спогадах гетьман досить детально описує зустріч із зем-
ською депутацією і наголошує, що “саме в цей день Петлюра вирішив
перейти в опозицію ... працювати для повалення ряду”5. У кінці липня
С. Петлюра був заарештований. Відтоді К. Мацієвич фактично пере-
брав на себе керівництво ВЗС. Пізніше він писав, що одним з найна-
гальніших завдань був захист земств від утисків місцевої гетьманської
адміністрації: “...з портфелем повним телеграм, скарг доводилося їха-
ти до І. Кістяківського, тодішнього всевладного міністра внутрішніх
справ, щоб якось полегшувати долю земств і земських діячів”6.
Безпосереднім приводом до написання листа П. Скоропадському
стала ухвала Радою Міністрів закону “Про вибори губернських і пові-
тових гласних”. Ще у травні 1918 р. було утворено спеціальну комісію
з під готовки цього законопроекту. Очолював її князь О. Голіцин – відо-
мий земський діяч, колишній депутат Державної думи, великий землев-
ласник, голова Спілки промисловості, торгівлі і фінансів (Протофіс).
Поданий цією комісією проект закону 17–23 серпня у закритому
режимі розглядався на засіданнях уряду. Тривалі гострі дебати точи-
лися навколо куріальної системи. Більшість міністрів - кадетів усві-
домлювали, що “вона поглиблює різницю між окремими класами”, але
визнали “державно-доцільним” обмежити доступ до земських виборів
“елементів, небезпечних у політичному відношенні”. Попри заперечен-
ня міністра віровизнань В.Зіньковського та міністра закордонних справ
Д.Дорошенка, закон було ухвалено і подано на затвердження гетьмана.
Князь О. Голіцин отримав подяку уряду7.
Цим актом відмінявся згаданий закон Тимчасового уряду і запро-
ваджувалися істотні цензові обмеження: майнові – до виборів земських
гласних допускалися особи, які володіли майном, обкладеним земським
збором; осілості – не менше 1 року; вікові – 25 літ; статеві – лише жін-
ки, які володіли майном; соціально-професійні – позбавлялися права
участі у виборах військові, студенти, ченці та ін.8.
Намагаючись запобігти затвердженню цього закону гетьманом,
К. Ма цієвич направляє йому розлогого листа, в якому доводить згуб-
ність такого акту для утвердження української державності. Він нага-
дує, що у червневому меморандумі земського з’їзду містилося попе-
редження про небезпеку віддавати реформування земської справи у
руки цензових елементів, які будуть прагнути реваншу. І новий закон
підтвердив ці побоювання.
К. Мацієвич звертається до історії земського руху, наголошуючи,
що навіть за реакційного царського міністра внутрішніх справ Д. Тол-
стого не було примусового розпуску земських зібрань, заміни їх “при-
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ118
сутствіями” при губернських старостах. Він вказує на загрозу вилучення
з земських органів українських активістів і заміну їх денаціоналізова-
ними бюрократами, які будуть керуватися “мотивами класової помсти
і відкритої ворожнечі до демократичних верств української людності”9.
Він просить гетьмана не затверджувати шкідливий, на його думку, за-
кон, а створити невелику комісію для його перероблення відповідно до
інтересів української державності. Крім того, він викладає власні про-
позиції щодо змін до згаданого закону10.
Поданий К. Мацієвичем документ можна лише умовно визначити
як лист. Насправді ж це досить розлога доповідна записка керівника
всеукраїнського громадського об’єднання главі держави. Для такої
атрибуції бракує лише сформульованої автором назви документу.
Детальне вивчення реквізитів даного письмового звернення дозво-
ляє стверджувати, що воно гетьманові не доповідалося. Надходження
до гетьманської похідної канцелярії зареєстроване 6 вересня 1918 р. Як
відомо, згаданий закон вже був затверджений П. Скоропадським днем
раніше, а оприлюднений у “Державному віснику” 16 вересня. Безпосе-
редньо документ було направлено до МВС, зареєстровано у міністер-
стві 10 вересня і збережено у його фонді11.
Ця записка є інформативним історичним джерелом. її зміст свід-
чить про намагання однієї з наймасовіших громадських організацій
України протистояти ліквідації демократичних засад місцевого само-
врядування в добу гетьманату. З точки зору персоніфікації тогочасних
подій дані матеріали відображають громадянську позицію одного з ді-
ячів українського національного руху, який не сприймав радикального
соціалізаторського курсу лідерів Центральної Ради, але не міг змирити-
ся з реставраторською політикою гетьманського режиму.
І насамкінець про подальшу долю К. Мацієвича. У лютому–березні
1919 р. він очолював МЗС УНР, а потім аж до 1923 р. − дипломатичну
місію в Румунії. Переїхавши до Праги, вів викладацьку, наукову, ви-
давничу роботу, займався громадською діяльністю. Учений залишив по
собі поважний дослідницький доробок з актуальних проблем розвитку
аграрного сектора економіки. Помер К. Мацієвич 2 квітня 1942 р. у
Празі.
1 епик Л. і. Костянтин... Андріанович Мацієвич – державний і громадсько-
політичний діяч. Автореф. дис. к.і.н. – К., 2009.
2 Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біогра-
фічний довідник. – К., 1998. – С. 126–127; Довідник з історії України. Вид.
2-ге. – К., 2002. – С. 459; Енциклопедія українознавства. – Т. 4. – Львів, 1994. –
С. 1495.
3 Державний вістник. – 1918 . – 11 липня.
4 Литвин С. Симон Петлюра у 1917–1926 роках. Історіографія та джере-
ла. – К ., 2002. – С. 139.
5 Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ. –
Філадельфія, 1995. – С. 206.
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ 119
6 Мацієвич К. На земській роботі. Збірник пам’яті Симона Петлюри
(1879–1926). – Прага, 1930. – С. 201.
7 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України
(ЦДАВО України), ф. 1064, оп. 1, спр. 6, арк. 180–183 зв.
8 Державний вістник. – 1918. – 21 вересня.
9 ЦДАВО України, ф. 1216, оп. 2, спр. 23, арк. 7.
10 Там само, арк. 11.
11 Там само, арк. 1–11.
Письмове звернення к. мацієвича до гетьмана П. скоропадського
щодо закону “Про вибори губернських і повітових гласних”
6 вересня 1918 р., м. київ
ясновельможний пане Гетьмане
всієї україни!
Оголошений, по приняттю його Радою Міністрів, законопроект про рефор-
му земського самоврядування, поступив на Ваше затвердження. На Вас лягає
тяжка одповідальність сказати своє останнє слово в справі, яка може мати для
молодої української державности рішуче значіння і я, використавши всі засоби,
які були в мойому розпоряжені, яко тимчасового голови Всеукраїнського Союзу
(земств- Р.П.) для того, щоб одвести той замах на права Української національ-
ної і державної справи, котрий зміщається в цьому законі, звертаюсь до Вас з
щирим проханням прийняти до уваги мої міркування, які являються, я певен в
цьому, виразом думки всього свідомого українського громадянства.
Я звертаюся до Вас, не маючи на увазі а ніякої політичної мети, бо взагалі я
ніколи політиком не був. Все життя своє я провів на земській праці як гласний
і, головним чином, яко земський робітник спеціяліст, так що моїми словами
руководить бажаннє захистити земську справу, іменно від того політичного по-
ходу, який на превеликий жаль, провадиться за часів гетьманської влади всіма
тими елементами, які раніш панували в земстві і які при його демократизації,
по закону 21 травня 1917 року, згубили там свою перевагу. Вони по більшости
не прийняли а ні жодної участи в боротьбі за свої права на підставі існуючого
закону, поховалися тоді, коли їхня робота була надзвичайно важлива для уста-
новлення рівноваги в громадському житті, і тепер ідуть знову не шляхом чесної
одвертої боротьби і порозуміння з народними масами, а вимагають од закону і
од Вас закріплення тих привілеїв, які вони мали при царському режимі.
В тому меморандумі, який Вам був поданий від імені Всеукраїнського
З’їзду особистою депутацією, в якій і я мав честь брати участь, був пророко-
ваний той стан, в якому опиниться земська реформа, коли її віддати в руки од-
них тільки цензових елементів. Ми тоді зауважили на необхідність розв’язання
комісій по земському і мійському самоврядуванню і на організацію їх на нових
підвалинах. Ви нам одповіли, що вони тільки розробляють питаннє, а земський
закон Ви затвердите тільки такий, який буде сприяти розвиткові української
державности.
Наші сумніви тепер блискуче підтвердились. Більше того, ухвалений біль-
шістю голосів земський законопроект уявляє з себе ні що инше, як закон про
скасуваннє у нас, в українській державі, місцевого самоврядування. Коли Ви
уясните собі конкретний зміст ст. І, ΧV і ΧVІ цього законопроекту, то Ви пови-
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ120
нні признати, що у нас після затвердження його Вами, земства не буде . Не буде
земського положення, бо хоч старе не одміняється і зостається юридично в силі,
але практично воно ст. ΧV і ΧVІ зводиться нінащо. Не буде земських зібрань,
бо сучасні розпускаються, а нові зберуться ніяк не раніш 1919 року. Не буде
і управ, бо управи, які віддаються під догляд на волю старост, то не управи,
а щось гірше від бувших у нас на правобережній Україні так званих “куцих
земств”. Иншими словами ні одного елементу, з яких складається право само-
урядовання, не залишилось і все замінено адміністративним розпорядженнєм.
Я повинен зауважити, що наше земство вже пережило один раз подібну
реформу. Це було за часів діяльности міністерства Д.І. Толстого, коли було ска-
совано положення 1864 р. і тоді в часи самої лютої Російської реакції, такого
становища для земства утворено не було. Не було ні примусового розпущення
земських зібрань, ні заміни управи “присутствіями” при губернаторах і ісправ-
никах.
Коли Ви спинитесь на думці, для чого це робиться, і які матимуть наслідки,
то не одержите ніякої другої відповіді як тільки тієї, що ми дали в меморандумі.
Я добре розумію необхідність боротьби з анархією і політичним максима-
лізмом. Я згоден з тим, що в цій боротьбі треба уживати рішучих заходів, але
і тоді не варт забувати, що в Гетьманській грамоті обіцяно було, що Ви “стоя-
тимете на сторожі порядку і законності”, а в першому урядовому повідомленні
проголошено було, що “підозріння в бажанні Правительства скоротити права
місцевого самоврядування і усунути від нього широкі слої населення повинні
відпасти”.
Скажіть, чи відповідає цім обіцянкам закон, який лишає не менш як на пів
року нашу людність без земства і чи не можна його трактувати, як самий швид-
кий і певний шлях до дальнішої руїни нашого громадянського життя, яке від
анархії може бути врятовано тільки спільними силами народнього самоурядо-
вання і міцної урядової влади. Я гадаю, що все завдання сучасного відношення
влади до земства повинно прямувати до того, щоб поставити його в умови енер-
гійної, позитивної, культурно-економічної праці, між тим замісць цього ужива-
ється повне його скасування і покладання його обов’язків на урядові інструкції
в той час, коли вони не встигають дати раду і свойому прямому ділові.
За браком часу я не маю можливости цифрами доказати Вам, що занепад
земської діяльності почавсь ще за перші роки війни, але це фактично так було.
Вони вже тоді почували і фінансову кризу і брак робітників. Революція ще по-
гіршала їх стан, а хвиля більшевитської грабіжки, яка пойшла по всій Україні,
остаточно їх добила. Період українського урядування, після приходу німців і до
проголошення Гетьманської влади, був остільки короткий, що недавно обрані
земські зібрання і управи нічого не встигли зробити. І от Ваш уряд замісць того,
щоб спертися на земства, які в більшій своїй частині також бажали порядку і
спокою як і вся людність, почав з ними таку ж розправу, яку до того часу чинили
большовики. Та й кінчає він тим самим з тією ріжницею, большовики замість
земств встановили владу “совдепів”, а Ваш уряд оддає всю земську справу ста-
ростам.
Як те, так і друге однаково веде до повного занепаду української держав-
ности, яка може мати опору тільки в демократичних органах самоурядовання.
Як гласний повітового зібрання я своїми очима бачив, як з’українізовалось
життя земства, дякуючи сучасному земському закону. Ніяких змагань про мову,
про освіту, само по собі все набрало українського кольориту і я радів, що хоч
таким шляхом наша національна справа, яка так важко розвивається, дякую-
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ 121
чи відсутности національних буржуазних і шляхетних верств, набірає якогось
міцного грунту через наші земства. Я гадав, що Ви і Ваш уряд, проголосивши
твердо українську державність, зрозумієте всю величезну силу цього явища і з
щирою прихильністю віднесетесь до тих можливостей, які тут одкриваються
перед українською державною ідеєю.
Справді зауважте, ясновельможний пане Гетьмане, на такі факти, по тім ві-
домостям, які ми маємо в Союзі Земств України, сучасний національний склад
земств малюється такими цифрами:
Склад Управ
Цілком український По части український
Поділля 10 3
Волинь 8 3
Київщина 13 -
Полтавщина 14 2
чернигівщина 7 5
Харьківщина 8 4
Херсонщина 3 4
Катеринославщина 6 3
Губерніяльних 5 3
Повітових 64 21
Всього 69 24
Таким чином, ми бачимо, що переважна більшість управ, я не кажу вже про
земські зібрання, була раптом українізована. Уряду, який щиро стоїть на грунті
української державности, треба було боронити це завоєвання, як кращий наш
здобуток, закріпити його на завжде в нашому житті. І це не трудно було зроби-
ти, виходячи з державних поглядів, а не керуючись мотивами клясової помсти
і одкритої ворожнечи до демократиних верств української людності, жертвою
яких став меж иншим і наш товариш С.В. Петлюра, котрий, залишив всяку дру-
гу працю, віддав себе виключно національно-земській ідеї.
Наш же уряд замісць того, аби осягти якогось порозуміння з українськими
земствами систематично їх розганяв, заарештував без суда управи і ставив на їх
місце тих самих денаціоналізованих власників, або урядовців старого режиму,
які довели Росію до загибелі і те саме зроблять з Україною, бо всяка держава
міцною бути може тільки національним почуттям і національною свідомістю.
Тепер всі ці окремі заходи по руйнованою національного земства, всі ці аре-
шти, заборона земських зібрань, затягнення грошової допомоги і т.и. з’єднані
до купи в новому законі. Не дивно, що у багатьох українських діячах увірвавсь
терпець і серед них почалась ширитись думка: всім одразу скласти свої упо-
вноваження. Багато сил, енергії витрачено було Союзом Земств України для
боротьби з такими намірами, але тепер і мене самого бере сумнів, чи не був це
єдиний шлях забезпечити як не національні права, то зберегти хоча національне
достоїнство.
Я знаю, що цей весь поход проти земства прикривається наче б то необхід-
ністю боротьби з соціалізмом і політичним большевизмом, але це так говорить-
ся. На ділі тут треба шукати чогось другого. Усякий об’ективний і правдивий
спостерігач нашої земської дійсности бачив, як всіх земських діячів з кожним
днем, після приходу німців, захоплювала практична праця і як вони майже не з
кожною хвилиною позбувалися свого ранішого радікалізму. Цього процесу ви-
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ122
дужання від “соціялістичної хвороби” наші українські діячі також підлеглі, як
і де-які Ваші міністри, які теж були нею хворі, та вина тільки в тім, що вони це
хотять доказати не арештом і насильством, а позітивною працею.
Я не можу спинитися на дрібній критиці тих засобів, якими творці нового
виборчого закону пропонують Вам захистити земство від “соціялістів”. Заува-
жу тільки на кілька головних його рис.
Все виборче діловодство і справу виборів веде особлива комісія, (ст. VІІІ
й ІХ), а не земська управа, як це звичайно повинно бути в місцевому само-
врядованні. При чому в тій комісії тільки один член од земства, всі останні
денаціоналізовані бюрократи. чи можна ж сподіватись чого-небудь доброго в
українському напрямкові від такої комісії?
А права ця комісія має надзвичайні, бо до самого останнього дня доля ви-
борця в її руках і кожного небажаного чоловіка вона може усунути за день до
виборів.
Але головною кривдою виборчого закону зостається куріальна система.
Коли в неї для політичних виборів можна бачити хоч яку-небудь рацію, то для
земства, себ-то інституції культурно-економічної все те, що поділяє людей, тіль-
ки шкодливо. Який мир може там бути, коли кожний селянин буде почувати, що
пани через щось повинні вибірати окремо, так ще й так, що голос пана важить в
10.000 разів більше, як мужичий? Ви, Ясновельможний пане Гетьмане, повинні
знати, що наші українські селяне вибірали барона Корфа, власника Хижнякова
тоді, коли їх викидали з земства пани. Останні вибори теж показали, що хто
не боявсь народа, а йшов до нього з щирим серцем для загальної праці, то теж
вибірали, не дивлячись на те, що він пан. І по свойому опиту земської праці
посліднього року я твердо запевнивсь, що таке порозуміння власників і селян в
земській справі може прийти вмісті з порядком, встановленим твердою владою
і на підставі існуючого закону.
Я не закриваю очей на те, що в ньому є багато хиб. Земство не може до-
пускати до виборчої урни людей, які не мають господарського опиту, які не
мають міцних зв’язків з місцевостю і т.и. Це все повинно бути виправлено, але
ввести куріальну систему в земство означає поховати на довгий час ту велику,
морально-виховуючу громадське почуття, силу, яку мають спільні вибори, коли
всі йдуть до однієї урни.
Не ставайте, пане Гетьмане, на цей шкодливий для нашої України шлях, бо
тут могила зросту громадянства, яке може розвинутись у нас на щирій і послі-
довній повазі до нашого головного громадянина-селянина хлібороба.
На цьому я і кінчаю всі ті уваги, з якими я хтів звернутись до Вас з приводу
нового земського закону.
Якщо в них Ви знайдете щось важливого і корисного, то кращим виходом
було б призначеннє Вами невеличкої комісії, яка б в самий короткий строк Вами
приказаний переробила цей закон так, щоб він справді відповідав інтересам
української державности.
Якщо цей вихід Ви вважаєте неможливим, то в додаток до цієї записки я
подаю свій проект змін в виробленому законі, які трохи зменшать його шкод-
ливість.
Заступник Голови
Всеукраїнського Союзу Земств
Професор Кость Мацієвич
ОГЛЯДИ ДжЕРЕЛ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ 123
Додаток 1
Проект змін в земському законопроектові
ІХ. Зазначені в попередньому пактові виборчі комісії утворюються в складі: голо-
ви комісії, яким являється голова земського зібрання, представника судового відомства
в особі голови з’їзду мирових суддів, податного інспектора, голови або члена земської
управи по її вибору, голови або члена міської управи по її вибору, представника мініс-
терства внутрішніх справ по призначенню міністра.
ХV. Уповноваження повітових і губерніяльних гласних з виданнєм цього закону
продовжуються до того часу, поки не одбудуться нові вибори.
ХVІ. Губерніяльні і повітові зібрання в сучасному складі можуть одбуватись тільки
для затвердження кошторисів і вибору членів управи.
ЦДаВО України, ф. 1216, оп. 2, спр. 23, арк. 1–11.
R. PyRIG
“On my own words…”
There is a review of the little-known document connected with the Law “About
elections of provincial and povit (district) self-government members” adoption (May,
1918) in the publication. Also it includes a cursory description of K. Matsievych
life.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26067 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:09Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пиріг, Р. 2011-08-28T20:29:46Z 2011-08-28T20:29:46Z 2009 “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) / Р. Пиріг // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26067 There is a review of the little-known document connected with the Law “About elections of provincial and povit (district) self-government members” adoption (May, 1918) in the publication. Also it includes a cursory description of K. Matsievych life. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) My words are guided by the desire to protect interests of Zemstvo .. ” (The professor Kostia Matsievych’s letter to Hetman Pavel Skoropadskiy, September, 1918) Article published earlier |
| spellingShingle | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) Пиріг, Р. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) |
| title_alt | My words are guided by the desire to protect interests of Zemstvo .. ” (The professor Kostia Matsievych’s letter to Hetman Pavel Skoropadskiy, September, 1918) |
| title_full | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) |
| title_fullStr | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) |
| title_full_unstemmed | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) |
| title_short | “Моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.) |
| title_sort | “моїми словами руководить бажаннє захистити земську справу..” (лист професора костя мацієвича до гетьмана павла скоропадського, вересень 1918 р.) |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26067 |
| work_keys_str_mv | AT pirígr moímislovamirukovoditʹbažannêzahistitizemsʹkuspravulistprofesorakostâmacíêvičadogetʹmanapavlaskoropadsʹkogoveresenʹ1918r AT pirígr mywordsareguidedbythedesiretoprotectinterestsofzemstvotheprofessorkostiamatsievychslettertohetmanpavelskoropadskiyseptember1918 |