Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку
Стаття висвітлює проблеми раціонального, адекватного суспільним потребам, доступу до первинних архівних ресурсів в історичному контексті, створення науковометодичних підвалин для розроблення новітніх систем пошуку архівної інформації через впровадження кодованого архівного описання. В статье рассма...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26084 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку / Н. Христова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859673684536459264 |
|---|---|
| author | Христова, Н. |
| author_facet | Христова, Н. |
| citation_txt | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку / Н. Христова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Стаття висвітлює проблеми раціонального, адекватного суспільним потребам, доступу до первинних архівних ресурсів в історичному контексті, створення науковометодичних підвалин для розроблення новітніх систем пошуку архівної інформації через впровадження кодованого архівного описання.
В статье рассматриваются проблемы рационального, адекватного общественным потребностям, доступа к первичным архивным ресурсам в историческом контексте, создания научнометодических основ для разработки новейших систем поиска архивной информации путем внедрения кодированного архивного описания.
An article covers problems of rational, adequate to public requirements, access to primary archival resources in a historical context, creations of scientific and methodical bases to working out of the newest archival information search systems through the introduction of coded archival description.
|
| first_indexed | 2025-11-30T15:01:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
21статті та повідомлення
Наталія Христова
арХівНе описуваННя:
історія та аспекти подальшого розвитку
актуальність проблем архівного описування зумовлюється, на-
самперед, його роллю в архівній евристиці. Розкриття змісту питання
ґрунтується на конкретних фактах, історичних джерелах і дає підстави,
спираючись на досвід минулого, зрозуміти взаємозумовленість розвит
ку дескриптивних методик пошуку ретроспективної інформації.
суспільство традиційно розглядало архіви з точки зору своїх праг-
матичних потреб, як установи, що виконують функції накопичення,
обліку, зберігання, використання архівної інформації. але реалії часу
перетворили класичні сховища у соціальні інституції, покликані за-
безпечити широкий доступ до своїх інформаційних ресурсів, до но-
вих знань, надати можливість робити відкриття та навіть впливати на
соціальнополітичний клімат у суспільстві.
попри появу останнім часом значної кількості робіт щодо різних
аспектів доступу до архівного інформаційного середовища, багато про-
блем потребують не лише позитивістського контролю з боку авторів,
а й їх ґрунтовного аналізу.
архівна евристика є основою традиційного архівного пошуку, який
має складний та різноплановий характер і потребує від користувача
спеціальних знань. такий пошук має певні переваги, оскільки безпосе-
редній контакт з першоджерелом стає потужнім інтелектуальним “до-
пінгом”, порівняно із зображенням документа на моніторі. окрім того,
читальні зали архівів дозволяють дослідникам, які там працюють, від-
чути себе причетними до певної професійної спільноти. але активне
застосування новітніх технологій в архівній сфері потребує побудови
сучасної семіотичної моделі представлення архівної інформації, оскіль-
ки нова генерація вчених дедалі частіше використовує для задоволення
своїх інформаційних потреб мережу інтернет. Безперечно, мережа про-
понує величезні можливості щодо отримання інформації у всесвітньому
масштабі, забезпечує спілкування вчених online, електронні публікації
наукових праць тощо. водночас оцифрування архівних документів,
створення вторинних архівних електронних ресурсів, надання доступу
до них породжує цілу низку проблем, пов’язаних саме із застосуванням
цифрових технологій. Зокрема, потребують вирішення:
– правові аспекти використання й обміну інформацією з огляду на
контроль з боку власників архівної інформації;
– питання щодо авторського права й права інтелектуальної влас-
ності на вторинні архівні інформаційні ресурси;
© наталія Христова, 2009
статті та повідомлення22
– проблеми формування цифрових інформаційних масивів, розроб
лення нових технологій доступу, здатних забезпечити його
у часі;
– описування та представлення архівної інформації на належному
науковому рівні для створення на її основі нового знання.
останнє питання заслуговує на детальніший розгляд з огляду на
його важливість.
Усвідомлення необхідності описування офіційних документів для
їх подальшого пошуку у ХVі−ХVіі ст. сприяло появі в діловодстві се-
редньовічних установ описів у вигляді регестів (реєстрівкниг із запи-
сами текстів вихідних документів), що було прогресивним явищем того
часу1. Козацькогетьманська доба вписала світлу сторінку у розвиток
описових традицій в Україні. варто нагадати, що саме в цей період
з’явилася школа на січі, яка готувала канцеляристів, котрі володіли не
тільки методикою зберігання документів, а й технікою їхнього опрацю-
вання. За часів гетьмана К. Розумовського почали укладати перші ар-
хівні інвентарні описи і навіть методики описування архівних докумен-
тів. так, у ордері, підписаному гетьманом 6 березня 1763 р., ставилися
вимоги щодо забезпечення збереженості документів, їх обліку у формі
діловодних та інвентарних описів2.
вірогідно, що витоки наукового підходу щодо описування сягають
кінця ХVііі ст., коли 1784 р. на західноукраїнських землях був засно-
ваний львівський архів актів гродських та земських, де розпочалися
масштабні описові роботи, були підготовлені покажчики для всіх грод-
ських та земських книг з відомостями про крайні дати документів і
кіль кість аркушів в них3.
найрадикальніші зрушення в описових роботах були спричинені
розвитком української історичної науки і культури у другій полови-
ні ХіХ ст., що сприяло підвищенню інтересу до архівів. відомі вчені
м. максимович, м. Костомаров, п. Куліш, о. левицький, в. антоно-
вич та інші зверталися у своїй науковій творчості до документальних
джерел. саме початок використання архівних документів стимулював
актуалізацію питань методики і практики описування4 і був по в’язаний
із розвитком камеральноархеографічних традицій в Україні, діяльніс-
тю Київської археографічної комісії, а згодом і губернських вчених ар-
хівних комісій, заснуванням Центрального архіву давніх актів у Києві
(1852) при Університеті св. володимира, Центрального історичного
архіву у Харкові (1880), діяльністю харківської, київської, львівської
наукових шкіл, на підґрунті здобутків яких формувалася українська іс-
торична наука.
Жорстка регламентація описових робіт за радянських часів досяга-
лася шляхом видання численних інструкцій, посібників та правил, про-
те запропоновані документи та посібники не вирішували питань уні-
23статті та повідомлення
фікації розкриття змісту документів і не встановлювали єдиної форми
описання, а описові програми в архівах значною мірою визначалися
саме практичними потребами.
Концептуально новий підхід до технологій описування слід роз-
глядати в контексті автоматизації архівних процесів 1980−1990х рр. і
намаганням створити автоматизовані інформаційнопошукові системи
на “найважливіші” комплекси архівних документів. передбачалося, що
основним об’єктом опрацювання та пошуку в аіпс мав стати архів-
ний фонд, описування якого здійснювалося за єдиними правилами. але
методичні засади описування документної інформації для аіпс потре-
бували значного доопрацювання, хоча державні архіви сРсР вже на по-
чатку 1980х рр. мали значний досвід (методичний і практичний) в цій
царині під час підготовки довідників. проте об’єктивні причини, в тому
числі, величезний обсяг робіт для підготовки робочих аркушів передма-
шинного формату описання, відсутність кваліфікованих кадрів для про-
ведення описових робіт не дозволили досягти вагомих результатів.
із відновленням незалежності України перед українськими архівіс-
тами постало питання щодо подальшого розвитку описових традицій
на власному теоретичному та практичному підґрунті. вирішення цих
питань ускладнювалося включенням до національного архівного фон-
ду України масивів документів установ, які до серпня 1991 р. існували
автономно і мали власні норми та правила, що призвело до розбіж-
ностей у методиці описування документної інформації, недосконалості
довідкового апарату, відсутності довідковоінформаційних видань про
склад і зміст їх фондів. стан довідкового апарату цих архівів вимагав
першочергового вирішення проблем описування документів на єдиних
методичних та методологічних засадах та побудови повноцінної систе-
ми довідників відповідно до сучасних нормативних вимог, інтегруван-
ня їх до загальної системи довідкового апарату архівів.
в умовах інтенсивного використання комп’ютерної техніки в ар-
хівній справі постала необхідність створення уніфікованих методик
описування, стандартів описання документів. Зрозуміло, що стандар-
тизувати описання архівних документів у повному його джерелознав-
чому значенні проблематично, але прагнути до уніфікації основних
атрибутів описової статті необхідно. певні труднощі зумовлювалися
величезними обсягами архівної інформації первинного документально-
го рівня, які не залишали надії на повне представлення інформації на-
віть на рівні архівного фонду. а тому для вітчизняного архівознавства,
архівної практики створення оптимальних умов доступу до докумен-
тальних скарбів стало ключовою проблемою, а її вирішення безпосе-
редньо пов’язане з останніми здобутками української історичної науки,
впровадженням інноваційних технологій, узагальненням прийнятного
для архівного будівництва України світового досвіду.
статті та повідомлення24
в багатьох країнах світу ще наприкінці 1980х рр. було усвідомлено
необхідність створення на національному рівні єдиної системи інфор-
мування, що базується на єдиних теоретичних та методичних принци-
пах описування документів культурної спадщини. Функції міжнародної
координації та стандартизації у цій сфері були покладені на Комітет
з дескриптивних стандартів міжнародної ради архівів (Committee on
Descriptive Standards тс 46 ICA), вагомим здобутком якого слід вважа-
ти розроблення та прийняття 1999 р. Загального міжнародного стандар-
ту архівного описування (ISAD (G):1999 General International Standart
Archival Description).
впровадження основних положень цього стандарту в европей
сь ких країнах сприяло розвиткові міжнародних комунікацій у галузі
архівної інформації, створенню фундаментальних інформаційних ма-
сивів архівних документів. Кожна країна обрала свій шлях, але мета −
досягнен ня стандартизації різних рівнів архівного описання – залиши-
лася спільною.
Україні необхідно було вирішити питання, яким шляхом іти в умо-
вах значного відставання від розвинутих країн та відсутності кадрової
і матеріальної бази, можливості використовувати досконале програмне
забезпечення.
Цінним доробком у формалізації та стандартизації “вітчизняного”
архівного описання стало розроблення Українським науководослідним
інститутом архівної справи та документознавства національного стан-
дарту дстУ 4331:2004 “правила описування архівних документів”.
під час опрацювання стандарту свідомо було обрано ступінь відповід-
ності зарубіжному аналогу – нееквівалентний, оскільки національний
стандарт враховує вимоги державних нормативних актів і конкретних
норм, які склалися і стали традиційними в теорії і практиці описування
архівних документів в Україні.
структура описання пристосована як для внутрішніх потреб Укра-
їни, так і для міжнародного обміну інформацією і дозволяє описувати
будьякий рівень організації первинної інформації (фонд, групу фон-
дів, справу, документ) незалежно від способів її фіксації та зчитування,
а також виду її носіїв. переваги такого підходу очевидні: одноразово
створена вторинна архівна інформація дає можливість подальшого ба-
гатоаспектного її використання без повторного звернення до архівних
документів та інтегрування описань в єдину інформаційну систему.
Запропонована стандартом структура описання складається з 7 ін
формаційних зон (ідентифікації, історичної інформації (контексту),
змісту і структури, умов доступу та користування, інформації про спо-
ріднені документи, приміток, авторської інформації), у межах яких
послідовно розміщено 26 елементів описання. на нашу думку, така
побудова стандарту дозволяє суттєво спростити та вдосконалити орга-
25статті та повідомлення
нізацію та пошук даних, розширити можливості охоплення інформації.
впровадження стандарту описування первинної архівної інформації
дозволило сформувати структуру інтегрованої системи вторинної ар-
хівної інформації трьох рівнів: національного, міжархівного та внутрі-
архівного та поступово перейти до створення довідників за новітніми
електронними технологіями.
Фундаментальним напрямком розвитку архівного описування на
сучасному етапі має стати вивчення та впровадження міжнародного
досвіду у цій сфері, що є запорукою обміну описовою інформацією й
метаданими з багатьма країнами світу.
Європейське архівне товариство на третій Європейській конферен-
ції “міжнародні стандарти для електронних архівів” (2007) у німеччині
обговорювало міжнародні дескриптивні стандарти EAD, EAC і METS
з метою визначення можливості їх використання різними країнами та
аспектів їх подальшого розвитку.
американський дескриптивний стандарт EAD (Encoded Archival
Description – Кодоване архівне описання) призначений для уніфікації
структурованого описання в електронному форматі архівних докумен-
тів, заснований на синтаксисі XML, сумісний зі стандартами інтернет.
EAD був визнаний універсальним форматом, що може слугувати фор-
матом зберігання інформації та використовуватися як комунікативний
формат, дозволяє здійснювати міграцію даних у разі зміни програмно-
го забезпечення. перевагами стандарту були визнані також незалеж-
ність від апаратного і програмного забезпечення, необмежений обсяг
інформації, що зберігається, можливість зберігання разом з текстами
документів їх оцифрованих копій.
на думку фахівців, в сучасних умовах стандарт EAD є найперспек-
тивнішим для впровадження автоматизованих технологій в сфері ар-
хівного описування, оскільки в ньому враховані не лише вимоги до
самого описання, а й технологічні умови функціонування електронної
інформації.
стандарт EAC (Encoded Archival Context − Кодований архівний
контекст) розроблений для уніфікації подання в електронному вигляді
інформації щодо фондоутворювача, а також щодо умов створення його
документів (історичних, політичних, економічних та ін.).
стандарт кодування й передавання метаданих − METS (Metadata
Encoding and Transmission Standard) призначений для уніфікації їх по-
дання в інтернет.
стандарти були рекомендовані міжнародним архівним співтова-
риством для широкого використання. Фактично було зроблено перші
кроки на шляху до розширення архівного інформаційного простору,
створення банку ключових слів, що в подальшому дозволить здійсню-
статті та повідомлення26
вати пошук електронної архівної документної інформації та об’єднати
архіви Європи в єдину інформаційну мережу.
окремі країни Європи та сШа активно впроваджують стандарти
кодованого описання архівних документів з урахуванням національних
особливостей та нормативів описування.
водночас очевидно, що впровадження в Україні даних стандартів
буде пов’язане зі значними труднощами, перш за все, фінансовими
(гармонізація міжнародних стандартів з національними потребує пев-
них коштів).
наразі українська архівна спільнота лише починає обговорення
можливостей впровадження кодованого архівного описання для пред-
ставлення архівних інформаційних ресурсів в мережі інтернет.
1 Оглоблин Н. Н. провинциальные архивы в ХVіі веке. − спб., 1886. −
133 с.
2 Барбарук О. Л., Боряк Г. В. невідомі документи з історії архівної справи
на Україні // архіви України. − 1986. − № 4. − с. 56−58.
3 Купчинський О. А. З історії створення нда до фондів судовоадміністра
тивних установ України ХV−ХVііі ст. // архіви України. − 1976. − № 1. −
с. 27−35.
4 Каманин И. Чем должны быть описи архивов. − К., 1895. − 11 с.
Наталія Христова
архівне описування:
історія та аспекти подальшого розвитку
стаття висвітлює проблеми раціонального, адекватного суспільним пот
ребам, доступу до первинних архівних ресурсів в історичному контексті,
створення науковометодичних підвалин для розроблення новітніх систем
пошуку архівної інформації через впровадження кодованого архівного опи
сання.
ключові слова: архівний інформаційний простір; історія; архів; доступ;
інформаційні ресурси; архівна евристика; первинні архівні інформаційні
ресурси; вторинні архівні інформаційні ресурси; архівне описування; описова
стаття; стандартизація; структура описання; кодоване архівне описання.
удк 930.253(477)
Наталия Христова
архивное описывание:
история та аспекты дальнейшего развития
в статье рассматриваются проблемы рационального, адекватного об
щест венным потребностям, доступа к первичным архивным ресурсам в ис
то рическом контексте, создания научнометодических основ для разра ботки
новейших систем поиска архивной информации путем внедрения коди ро ван
ного архивного описания.
27статті та повідомлення
ключевые слова: архивный информационный простор; история; архив;
доступ; информационные ресурсы; архивная эвристика; первичные архивные
информационные ресурсы; вторичные архивные информационные ресурсы;
архивное описывание; описательная статья; стандартизация; структура опи са
ния; кодированное архивное описание.
удк 930.253(477)
Natalia KHRYSTOVA
An archival description:
history and further development aspects
An article covers problems of rational, adequate to public requirements, ac-
cess to primary archival resources in a historical context, creations of scientific and
methodical bases to working out of the newest archival information search systems
through the introduction of coded archival description.
Keywords: an archival information field; history; archive; access; information
resources; archival heuristics; primary archival information resources; secondary ar-
chival information resources; an archival description; descriptive article; standard-
ization; a description structure; coded archival description.
UDK 930.253(477)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26084 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:01:45Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Христова, Н. 2011-08-28T21:23:15Z 2011-08-28T21:23:15Z 2009 Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку / Н. Христова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26084 930.253(477) Стаття висвітлює проблеми раціонального, адекватного суспільним потребам, доступу до первинних архівних ресурсів в історичному контексті, створення науковометодичних підвалин для розроблення новітніх систем пошуку архівної інформації через впровадження кодованого архівного описання. В статье рассматриваются проблемы рационального, адекватного общественным потребностям, доступа к первичным архивным ресурсам в историческом контексте, создания научнометодических основ для разработки новейших систем поиска архивной информации путем внедрения кодированного архивного описания. An article covers problems of rational, adequate to public requirements, access to primary archival resources in a historical context, creations of scientific and methodical bases to working out of the newest archival information search systems through the introduction of coded archival description. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Статті та повідомлення Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку Архивное описывание: история та аспекты дальнейшего развития An archival description: history and further development aspects Article published earlier |
| spellingShingle | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку Христова, Н. Статті та повідомлення |
| title | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| title_alt | Архивное описывание: история та аспекты дальнейшего развития An archival description: history and further development aspects |
| title_full | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| title_fullStr | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| title_full_unstemmed | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| title_short | Архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| title_sort | архівне описування: історія та аспекти подальшого розвитку |
| topic | Статті та повідомлення |
| topic_facet | Статті та повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26084 |
| work_keys_str_mv | AT hristovan arhívneopisuvannâístoríâtaaspektipodalʹšogorozvitku AT hristovan arhivnoeopisyvanieistoriâtaaspektydalʹneišegorazvitiâ AT hristovan anarchivaldescriptionhistoryandfurtherdevelopmentaspects |