Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова)
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26129 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) / А. Корсунь, Я. Яцків // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 52-57. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26129 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Корсунь, А. Яцків, Я. 2011-08-29T15:59:50Z 2011-08-29T15:59:50Z 2009 Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) / А. Корсунь, Я. Яцків // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 52-57. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26129 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) |
| spellingShingle |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) Корсунь, А. Яцків, Я. Люди науки |
| title_short |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) |
| title_full |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) |
| title_fullStr |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) |
| title_full_unstemmed |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) |
| title_sort |
астроном високого класу (до 100-річчя від дня народження академіка є.п. федорова) |
| author |
Корсунь, А. Яцків, Я. |
| author_facet |
Корсунь, А. Яцків, Я. |
| topic |
Люди науки |
| topic_facet |
Люди науки |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26129 |
| citation_txt |
Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова) / А. Корсунь, Я. Яцків // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 52-57. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT korsunʹa astronomvisokogoklasudo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkaêpfedorova AT âckívâ astronomvisokogoklasudo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkaêpfedorova |
| first_indexed |
2025-11-24T16:12:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:12:55Z |
| _version_ |
1850484406084435968 |
| fulltext |
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6
Люди науки
АСТРОНОМ ВИСОКОГО КЛАСУ
До 100-річчя від дня народження академіка Є.П. Федорова
Астрономія — наука, по-
в’язана зі спостережен-
нями. Вивчаючи віддалені
об’єкти Всесвіту, вона праг-
не до того, щоб результати їх
вимірювання були якомога
точнішими. Водночас, спо-
стерігаючи за віддаленими
небесними об’єктами з по-
верхні Землі, можна робити
висновки про рух та вну-
трішню будову нашої плане-
ти. Особливо це стосується
такого напряму астрономії,
як вивчення обертання Зем-
лі та руху її полюсів, який перетинається з
іншими галузями науки — геофізикою та
геоди намікою. Обертання Землі — складне
явище, у якому віддзеркалюються різні про-
цеси, що відбуваються в її надрах та на по-
верхні, а також у космічному просторі, що
оточує Землю. Вивчення особливостей її
обертання дає не тільки багату інформацію
про нашу планету, яка недосяжна для здо-
буття іншими методами, але й можливість
ураховувати вплив цих особливостей під
час оброблення високоточних астрономіч-
них спостережень, керування космічними
апаратами, побудови земних систем коорди-
нат тощо.
Учень академіка АН УРСР О.Я. Орлова
(1880–1954), талановитий продовжувач його
справи, директор Головної
астро номічної обсерваторії АН
УРСР у 1959–1973 рр. Євген
Павлович Федоров залишив
після себе не тільки значний
науковий доробок та наукову
школу, але й багато зробив для
становлення і зміцнення спів-
праці вчених різних країн у
вивченні особливостей обер-
тання Землі та пов’язаних із
ним геофізичних процесів.
Є.П. Федоров народився
26 черв ня 1909 р. у м. Іркут-
ську (Росія). Його батько, ві-
домий в Іркутську лікар-пе діатр, належав до
інтелігенції, яка була вихована на найкращих
традиціях, закладених у Сибіру ще за часів
декаб ристів. Промовистий приклад: коли в
1918 р. створювали Іркутський університет,
П.І. Федоров передав синові свою багату біб-
ліотеку з єдиною умовою, щоб його діти мали
можливість вільно нею користуватися.
Євген Павлович Федоров у 1937 р. за-
кінчив із відзнакою Іркутський універси-
тет і після цього викладав там курси тео-
ретичної механіки й теорії пружності. Зу-
стріч із О.Я. Орловим, який приїхав до Си-
біру в 1940 р. з метою пошуку місця для
майбутньої широтної станції, стала пово-
ротним пунктом у житті майбутнього
астронома. Через війну шлях до науки
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6 53
Є.П. Федорова був непростим: він брав
участь у воєнних діях і лише в 1944 р.
вступив до аспірантури під керівництвом
О.Я. Орлова. У 1947 р. Євген Павлович
блискуче захистив кандидатську дисерта-
цію, а згодом став працювати в Полтав-
ській гравіметричній обсерваторії АН
УРСР на посаді вченого секретаря. Усе по-
дальше творче життя Є.П. Федорова тісно
пов’язане з Україною. Протягом 1959–
1973 рр. він очолював Головну астрономіч-
ну обсерваторію АН УРСР (ГАО) в Києві,
потім працював завідувачем відділу фун-
даментальної астрометрії обсерваторії.
Полтавський період (1949–1959 рр.) у
житті вченого був особливо плідним. Піз-
ніше він згадував, що те визнання, яке
прийшло пізніше, було «процентами на
капітал», нажитий у Полтаві. Саме тут
були проведені дослідження з теорії обер-
тання Землі, які зробили Є.П. Федорова
всесвітньо відомим. У 1952 р., виступаючи
на 3-й Всесоюзній широтній конференції
в Полтаві, він доповів про ґрунтовний ана-
ліз робіт із вивчення внутрішньої будови
Землі методами астрономії і гравіметрії та
запропонував ідеї майбутніх досліджень
внут рішньої будови Землі, зокрема її ядра.
Особ ливу увагу Євген Павлович звернув
на визначення короткоперіодичних членів
нутації Землі, оскільки властивості її ядра
повинні помітно проявитися в таких рухах
обертання Землі. Він одним із перших
розв'язав задачу про так званий полюсний
приплив, тобто визначення коливань рів-
ня океану, зумовлених рухом полюсів Зем-
З колективом Полтавської гравіметричної обсерваторії
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6
лі, і з’ясування їхнього впливу на рух по-
люса. Незалежно від відомого геофізика
Г. Джеффріса він дійшов висновку, що,
розглядаючи обертальний рух Землі, по-
трібно враховувати не тільки дію зовніш-
ніх збурювальних сил, але й сил взаємодії
оболонки та ядра Землі, у тому числі їхню
електромагнітну взаємодію.
Усесвітнє визнання Є.П. Федорову при-
ніс цикл робіт із визначення коефіцієнтів
головних і півмісячних членів нутації в на-
хилі й довготі і спостережень за зміною ши-
рот і порівняння цих коефіцієнтів з їхніми
теоретичними значеннями. Останні, на від-
міну від робіт інших авторів, були обчисле-
ні на основі нової, розробленої вченим, тео-
рії обертання Землі як абсолютно пружно-
го тіла. Результати цих досліджень лягли в
основу докторської дисертації та були над-
руковані в його монографії «Нутация и
вынужденное движение полюсов Земли по
данным широтных наблюдений» (К., 1958 р.).
Монографію в 1960 р. було перекладено ан-
глійською мовою. Редактор Г. Джеффріс
високо оцінив цю роботу. Між Є.П. Федо-
ровим та Г. Джеффрісом зав’язалися тісні
творчі стосунки з часу їхньої першої зустрі-
чі на ІХ з’їзді МАС (Дублін, 1955 р.), а їхнє
листування тривало до останніх років жит-
тя вчених.
Теоретичні і практичні аспекти проб-
леми вивчення полюсів Землі в роботах
Євгена Павловича органічно взаємо по-
в’язані. У 1951 р. він запропонував нову
програму широтних спостережень, яка
отримала назву «полтавської» і, на від-
міну від міжнародної, давала можливість
досконалішого вивчення вікового руху
полюса Землі та повільних неполярних
змін широт.
З 1952 р. Є.П. Федоров фактично очолив
керівництво науковими роботами з питань
руху полюсів Землі та змінності її широт
на терені СРСР. У цьому ж році він став
членом Міжнародного астрономічного со-
юзу (МАС). У 1954 р. учений, який доско-
нало володів англійською мовою, уперше
взяв активну участь у роботі Х Міжнарод-
ного геодезичного і геофізичного союзу в
Римі. А вже в 1955 р. на ІХ з’їзді МАС його
обрали на посаду президента Комісії МАС
№19 «Змінність широт», яку він обіймав з
1955 до 1961 рр. Турбуючись про розвиток
досліджень з проблеми руху полюсів Землі
в СРСР, він немало зробив для того, щоб
рівень вітчизняних досліджень відповідав
найпередовішим досягненням науки. Євген
Павлович розумів, що для розв’язання цієї
наукової проблеми необхідні дані спосте-
режень багатьох обсерваторій світу, тому
він порушив питання про необхідність сут-
тєвої перебудови роботи Центрального бюро
Міжнародної служби широти (МСШ). Це
було зумовлено тим, що ні точність даних
про рух полюсів Землі, ні оперативність їх
отримання, що надавала МСШ, не відпові-
дали вимогам часу. Щоб намітити напрям-
ки покращення міжнародної коо пе рації
всіх станцій, що спостерігали за змінністю
широт, та роботи Центрального бюро МСШ,
Є.П. Федоров запланував проведення в
1960 р. у Гельсінкі симпозіуму МАС «Май-
бутнє міжнародної служби широти». Цьо-
му симпозіуму передувала велика підготов-
ча робота: в окремому збірнику «Стан і
Євген Павлович Федоров — директор ГАО
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6 55
майбутнє міжнародної служби широти»
були надруковані статті видатних учених
різних країн із пропозиціями щодо пер-
спектив роботи Міжнародної служби ши-
роти. Симпозіум пройшов ус пішно, було
закладено підґрунтя для створення Міжна-
родної служби руху полюсів (МСРП). Про-
ект статуту цієї служби розробив саме Є.П.
Федоров. Наукове керівництво МСРП
було покладено на наукову раду, до складу
якої входили вчені різних країн під голову-
ванням Євгена Павловича. Свою діяльність
МСРП розпочала в 1962 р. з Центрального
бюро в Мідзусаві. Центральне бюро МСРП
ви користову вало у своїй роботі не тільки
дані спо сте режень 5 станцій на міжнарод-
ній паралелі, які входили до МСШ, а й усіх
так званих ізольованих обсерваторій, тобто
обсерваторій, які не входили до МСШ і
вели спостереження не за спільними про-
грамами. Згодом МСРП використовувала
також спостереження служб часу для ви-
значення параметрів обертання Землі. У
1972 р. Є.П. Федоров відвідав Мідзусаву з
метою надання консультацій щодо роботи
МСРП.
Київський період життя (з 1959 р.)
Є.П. Федорова збігся з бурхливим розви-
тком астрономії та успіхами космонавти-
ки. Усе це відобразилося і в діяльності
ГАО під керівництвом ученого: обсервато-
рія стає одним із відомих астрономічних
закладів у СРСР та світі.
У цей період наукові дослідження Євге-
на Павловича набули нового змісту. Разом
з учнями він розробив нові методи аналізу
даних широтних спостережень, які базува-
лися на теорії випадкових функцій. Ці ме-
тоди були застосовані під час оброблення
великого масиву даних міжнародних ши-
ротних спостережень при визначенні коор-
динат полюса майже за сто років. Зазначе-
ну систему координат назвали «київською
системою координат», у ті часи вона була
найбільш точною і однорідною системою.
Детальну інформацію про неї опубліковано
в книзі «Движение полюсов Земли с 1890
по 1969 гг.» (1972 р.). «Київська система
координат» увійшла до циклу робіт, удо-
стоєного Державної премії в галузі науки і
техніки за 1983 р.
У 60–70 рр. серед астрономічної спільно-
ти була широковідома «київська школа ши-
ротників», створена Є.П. Федоровим. Він
піклувався, щоб пізнання і досягнення київ-
ської школи не були здобутком тільки обме-
женого кола його учнів, тому сприяв органі-
зації всесоюзних літніх шкіл-се мі нарів «Ма-
тематичні методи обробки астрономічних і
геофізичних спостережень», які проходили
в Кацивелі в Криму в 1965–1971 рр.
У 70-і роки в методах і засобах дослі-
дження обертання Землі настав якісно но-
вий етап. Уже на симпозіумі МАС в Ма-
рокко (1971 р.) стало очевидним, що нові
методи спостереження (лазерна локація
Мі сяця і штучних супутників Землі, радіо-
інтерферометрія з наддовгими базами) да-
ють змогу оперативніше і з більшою точніс-
тю отримувати дані про обертання Землі.
Є.П. Федоров розумів важливість розви-
тку нових засобів і методів спосте режень і
в міру своїх можливостей нама гався цьо-
му сприяти. Велику роботу він про вів як
член експертної комісії з підготовки нової
Міжнародної служби обер тання Землі, яка
була створена на ХVІ з’їз ді МАС (Гре-
нобль,1975 р.).
Питання побудови координатних систем
Євген Павлович особливо активно розро-
бляв у 70–80 рр. Він запропонував загаль-
ний підхід до визначення орієнтації коор-
динатних систем у космічному просторі,
розглянув можливість побудови координат-
них систем в астрономії, які не залежать від
по ступово-обертального руху Землі. Ідеї
Є.П. Федорова з побудови координатних сис-
тем були реалізовані під час визначення еле-
ментів орієнтації осей каталогів і система-
тичних положень зір, розроблення побудови
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6
систем координат методом дуг, який, зокре-
ма, застосовували на космічному астромет-
ричному апараті HIPPARCOS тощо.
Відомий учений, директор Міжнарод-
ного центру з вивчення земних припливів,
президент Комісії МАС №19 «Обертання
Землі» у 1967–1970 рр., Генеральний се-
кретар Міжнародного геофізичного і ге-
одезичного союзу в 1975–1978 рр. Пауль
Мелькіор (1925–2004) писав, що він дуже
високо оцінює праці Є.П. Федорова і вва-
жає, що цей учений поєднує у своїй особі
ерудованого теоретика з небесної механіки
та фахівця, що експериментує з аналізами
результатів астрономічних спостережень:
«Ця рідкісна і виключна риса визначає ви-
сокий клас астронома».
Своєю діяльністю Євген Павлович спри-
яв міжнародному співробітництву вчених
не тільки з вивчення обертання Землі. Так,
іще в 1967 р. на запрошення Польської
Академії наук він відвідав низку наукових
закладів у Варшаві, Познані, Торуні, де ви-
ступив із доповідями. До речі, Є.П. Федо-
ров був членом радянської делегації, яка
на ХV з’їзді МАС (Брайтон, 1970 р.) вне-
сла пропозицію про оголошення 1973-го
роком Коперника і підтримала пропози-
цію про проведення у Варшаві позачерго-
вого з’їзду МАС з нагоди 500-річчя від дня
народження великого астронома. Під ке-
рівництвом ученого проходила підготовка
святкування ювілею Коперника в Україні.
За його редакцією до знаменного ювілею
було надруковано збірку статей науковців
«Система світу Коперніка та сучасна ас-
тро номія». Починалася вона великою стат-
тею Євгена Павловича «Роздуми над зо-
Є.П. Федоров з учнями та японським ученим Т. Сугавою під час екскурсії по Києву.
Зліва направо: С.П. Майор, Я.С. Яцків, Т. Сугава, Є.П. Федоров, А.О. Корсунь,
М.Т. Миронов. (1972 р.)
|