Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26137 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 27-31. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26137 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-261372025-02-23T17:51:24Z Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки Документи 2009 Article Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 27-31. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26137 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Документи Документи |
| spellingShingle |
Документи Документи Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки Вісник НАН України |
| format |
Article |
| title |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| title_short |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| title_full |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| title_fullStr |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| title_full_unstemmed |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| title_sort |
концепція державної цільової науково-технічної програми «нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Документи |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26137 |
| citation_txt |
Концепція Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки // Вісн. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 27-31. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-11-24T05:21:26Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:21:26Z |
| _version_ |
1849647889671782400 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6 27
ДОКУМЕНТИ
Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної
програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехно-
логії та наноматеріали» на 2010—2014 роки, що додається.
Визначити МОН (координатор) та Національну академію наук державними замовни-
ками Програми.
2. МОН разом із Національною академією наук, заінтересованими центральними ор-
ганами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний термін Кабінетові Міні-
стрів України проект Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології
та наноматеріали» на 2010–2014 роки.
Прем’єр-міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО
м. Київ, 2 квітня 2009 р. № 331-р
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету
Міністрів України
від 2 квітня 2009 р. № 331-р
КОНЦЕПЦІЯ
ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОГРАМИ
«НАНОТЕХНОЛОГІЇ ТА НАНОМАТЕРІАЛИ»
НА 2010–2014 РОКИ
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ
ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА
Нанотехнології — міждисциплінарні тех-
нології, які розроблені для об’єктів роз-
мірами менш як один мікрон і дають змогу
проводити дослідження, маніпуляції та об-
робку речовин у діапазоні розмірів від 0,1 до
100 нанометрів (1 нанометр — одна мільярд-
на метра).
Доцільність використання наноматері-
алів, які виготовляються із застосуванням
нанотехнологій, зумовлена тим, що у таких
розмірах об’єктів речовина має властивос-
ті, які не притаманні її макрокількості.
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6
У найближчі десять років саме розвиток
нанотехнологій та виготовлення нових на-
номатеріалів стане одним з основних руші-
їв стимулювання істотних змін у таких га-
лузях промисловості, як машинобудуван-
ня, оптоелектроніка, мікроелектроніка, ав-
томобільна промисловість, а також сільське
господарство, медицина та екологія.
У розвинутих країнах світу з метою коор-
динації науково-дослідних і дослідно-кон-
структорських робіт, здобуття передових по-
зицій на світовому ринку високотехнологіч-
ної продукції, а також забезпечення конку-
рентоспроможності та безпеки країни захист
і розвиток найбільш перспективних, пріори-
тетних, так званих критично важливих тех-
нологій, до яких належать нанотехнології та
виготовлення нових наноматеріалів, виділя-
ються в окремий напрям. За аналітичними
прогнозами інноваційний розвиток і рівень
економіки у XXI столітті визначатимуть
саме нанотехнології, що викличе істотні змі-
ни в усіх сферах діяльності.
У Сполучених Штатах Америки бюд-
жет не фінансування розвитку нанотехно-
логій та виготовлення нових наноматері-
алів становить більш як $1 млрд на рік. У
Японії на розроблення у цій галузі у 2005–
2008 роках було виділено $3 млрд. Відпо-
відно до 6-ї Рамкової програми ЄС (2002–
2006 роки) на фінансування досліджень і
розроблень у галузі нанотехнологій та ви-
готовлення нових наноматеріалів протя-
гом п’яти років витрачено EURO1,3 млрд.
У 7-й Рамковій програмі ЄС (2007–2013
роки) на фінансування цього напряму пе-
редбачено вже EURO3,5 млрд. Загальний
обсяг бюджетних витрат у рамках виконан-
ня федеральної програми розвитку наноін-
дустрії у Російській Федерації до 2006 року
становив близько 6 млрд руб. Для сприян-
ня реалізації державної політики у цій сфе-
рі створена Російська корпорація нано-
технологій «Роснанотех», яка у 2007 році
отримала з федерального бюджету близько
$1 млрд. Основна частина інформації, що
накопичується під час виконання цих про-
грам, є комерційною таємницею компаній,
за рахунок яких фінансуються досліджен-
ня, і лише деякі дані та загальні відомості
про такі дослідження відкриті для широко-
го кола громадськості.
Головною проблемою, яку необхідно роз-
в’я зати, є визнання стратегічного значення
розроблення та впровадження нанотехно-
логій та наноматеріалів на державному рів-
ні і подолання відставання України у здій-
сненні наукового та методичного забезпе-
чення координації досліджень і розроблень,
формуванні та розвитку технологічної бази,
задоволенні потреби у спеціально підготов-
лених кадрах з наданням для цього відпо-
відної фінансової підтримки.
АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМИ
ТА ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ
ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОГРАМНИМ МЕТОДОМ
Фундаментальні та прикладні досліджен-
ня, спрямовані на створення нанотехно логій
і виготовлення нових наноматеріалів, прово-
дяться в рамках галузевих програм установа-
ми Національної академії наук, провідними
вищими навчальними закладами, нау ко во-
ви робничими об’єднаннями Мінпромполі-
тики. Науковий рівень вітчизняних роз роб-
лень у цій галузі в основному відповідає сві-
товому. Однак на цей час спостерігається не-
достатня координація робіт, пов’язаних із
створенням нанотехнологій, низька готов-
ність промисловості до впровадження роз-
роблень, істотне перевищення потреби ві-
тчизняного ринку в нанотехнологічній про-
дукції у багатьох соціально значущих сфе-
рах (медицина, енергетика, екологія) порів-
няно з обсягами її реального виробництва.
На сьогодні збереглася необхідна нау ко-
во-дослідницька і виробнича інфраструкту-
ра та відповідний кадровий потенціал нау-
ковців, що вже мають досвід у проведенні
міждисциплінарних досліджень, який може
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6 29
поповнюватися талановитою молоддю з чис-
ла випускників вищих навчальних закладів.
Для успішного подолання відставання
України у сфері розвитку нанотехнологій
та виготовлення нових наноматеріалів не-
обхідно поєднати зусилля для координації
робіт, пов’язаних з проведенням фундамен-
тальних і прикладних досліджень та підго-
товкою підприємств до впровадження на-
нотехнологій, а також забезпечити належне
фінансування цього процесу, що можливо
лише шляхом прийняття державної цільо-
вої науково-технічної програми.
Державна цільова науково-технічна про -
грама «Нанотехнології та наноматеріали»
розроблятиметься відповідно до нор ма тив но-
правової бази, яка регулює функціонування
науково-технологічної та інноваційної сфе-
ри, зокрема Законів України «Про наукову і
науково-технічну діяльність» (1977-12) і
«Про пріоритетні напрями інноваційної ді-
яльності в Україні» ( 433-15 ).
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Метою Програми є створення сучасної
національної наноіндустрії.
Основними завданнями Програми є:
формування інфраструктури для прове-
дення ефективних фундаментальних дослі-
джень у галузі нанотехнологій;
координація робіт зі створення і застосу-
вання нанотехнологій та наноматеріалів;
розроблення нових підходів до підготов-
ки кваліфікованих спеціалістів із питань
розв’язання наукових, технологічних і ви-
робничих проблем розвитку нанотехноло-
гій і виготовлення нових наноматеріалів
шляхом лібералізації податкової політики,
оптимізації фінансової політики і системи
захисту прав інтелектуальної власності.
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВАРІАНТА
РОЗ В’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ
Можливі такі варіанти розв’язання проб-
леми:
перший — створення умов для залучен-
ня зовнішнього інвестора і позабюджетних
коштів для розвитку наноіндустрії. У тако-
му разі інвестиційна активність приватного
капіталу буде спрямована в основному на
досягнення її найвищої рентабельності та
забезпеченості її гарантованими ринками
збуту. Однак інтереси інвесторів можуть не
збігатися з державними, внаслідок чого ро-
боти за напрямами, в яких Україна має іс-
тотний доробок або які необхідні для ста-
лого розвитку економіки країни, залишать-
ся без інвестиційної підтримки і практично
не будуть розвиватися;
другий — залучення державних кредитів
до закупівлі необхідного обладнання для
виготовлення нових наноматеріалів. Однак
без державної цільової програми цей тра-
диційний шлях технічного переоснащення
підприємств не дасть економічного ефекту,
оскільки у ньому відсутній системний під-
хід;
третій — створення системи держав-
ного фінансування науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт у рамках
державної цільової програми та залучен-
ня позабюджетних коштів для реконструк-
ції існуючих та створення нових промисло-
вих потужностей. Цей підхід забезпечить
тісну взаємодію держави і бізнесу для про-
ведення робіт, пов’язаних із створенням на-
нотехнологій і виготовленням нових нано-
матеріалів на рівні, який відповідатиме сві-
товому. При цьому може бути істотно змен-
шене використання бюджетних коштів за
рахунок зростаючого фінансування з поза-
бюджетних джерел.
Аналіз цих варіантів свідчить, що най-
більш ефективним є третій варіант.
ШЛЯХИ І СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ,
СТРОК ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Для розв’язання проблеми необхідно:
визначити пріоритетні напрями розроб-
лення нанотехнологій з урахуванням пер-
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6
спектив їх подальшої комерціалізації, кон-
курентоспроможності та попиту, в першу
чергу, на внутрішньому ринку. Найважли-
віші серед них — наноелектроніка, наноін-
женерія, функціональні та конструкційні
наноматеріали, нанобіотехнології і нанома-
теріали медичного призначення, колоїдні
нанотехнології, нанотехнології для каталі-
зу та інших хімічних галузей, наноматері-
али і нанотехнології для захисту довкілля,
нанотехнології для енергетики, нанотехно-
логії спеціального призначення;
забезпечити вітчизняних дослідників
сучасним обладнанням, необхідним для ви-
готовлення нових наноматеріалів і дослі-
дження їх властивостей;
створити спеціальну систему підготовки
дослідників, матеріалознавців і технологів,
які володіють міждисциплінарними фунда-
ментальними знаннями і вмінням працюва-
ти на сучасному спеціальному обладнанні;
забезпечити стандартизацію та сертифі-
кацію наноматеріалів;
розробити систему заходів для залучен-
ня бізнесових кіл до розвитку наноінду-
стрії, зокрема шляхом запровадження без-
митного імпорту (експорту) нанотехно-
логічного обладнання, введення пільг для
споживачів і виробників нових наномате-
ріалів.
У виконанні Програми братимуть участь,
зокрема, підприємства, установи та органі-
зації Національної та галузевих академій
наук, МОН, Мінпромполітики, Держінвес-
тицій і його регіональні центри інновацій-
ного розвитку, які мають необхідні кадрові
та матеріально-технічні ресурси.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Використання можливостей нанотехно-
логій у найближчій перспективі сприятиме
збільшенню обсягу виробництва внутріш-
нього валового продукту та істотному еко-
номічному ефекту в таких базових галузях
економіки, як:
машинобудування — за рахунок широ-
кого впровадження нанотехнологій під час
модернізації парку високоточних і преци-
зійних верстатів;
автомобільна промисловість — за раху-
нок використання нових наноматеріалів та
більш точної обробки поверхні деталей до-
сягається значне (у 1,5–4 рази) збільшен-
ня ресурсу роботи автотранспорту, а також
зниження експлуатаційних витрат (у тому
числі витрат палива);
електроніка та оптоелектроніка — за ра-
хунок освоєння нових субтерагерцових і
терагерцових частотних діапазонів під час
створення засобів зв’язку з використанням
наноелектронних систем;
розроблення напівпровідникових прила-
дів для силової електроніки із застосуван-
ням кремнію і нітриду галію;
розширення можливостей радіолокацій-
них систем шляхом використання мало-
шумних НВЧ-транзисторів на основі на-
ноструктур і волоконно-оптичних ліній
зв’язку з підвищеною пропускною спро-
можністю;
створення потужних інжекційних лазе-
рів на основі наноструктур для накачуван-
ня твердотільних лазерів, що використову-
ються у фемтосекундних системах;
створення нових матеріалів для багато-
функціонального застосування у фотоніці,
оптоелектроніці та нелінійній оптиці;
інформатизація — за рахунок багаторазо-
вого збільшення об’єму пам’яті та продук-
тивності системи обробки, зберігання і пе-
редачі інформації, а також створення нових
високоефективних швидкісних пристроїв з
наближенням можливостей обчислюваль-
них систем до властивостей, притаманних
об’єктам живої природи з елементами інте-
лекту;
сільське господарство — за рахунок за-
стосування нанопрепаратів стероїдного
ряду, що забезпечує істотне (у середньому
в 1,5–2 рази) підвищення урожайності
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 6 31
практично усіх продовольчих (картопля,
зернові, овочеві, плодово-ягідні) і техніч-
них (бавовна, льон) культур та їх стійкості
до несприятливих погодних умов;
охорона здоров’я — за рахунок створення
високоефективних засобів доставки ліків,
виготовлених з використанням нанопрепа-
ратів, до місць виникнення захворювання.
Широка перспектива відкривається у галу-
зі медичної техніки (розроблення засобів
діагностики, виконання нетравматичних
операцій, створення штучних органів).
Буде започаткований новий напрям — на-
нобезпека та захист від можливого нега-
тивного впливу нанооб’єктів (дослідження
потенційних ризиків для людини під час
взаємодії з наночастинками);
охорона навколишнього природного се-
редовища — за рахунок використання філь-
трів і мембран, виготовлених на основі на-
номатеріалів, для очищення води і повітря,
опріснення морської води та новітніх на-
нодатчиків для охорони навколишнього
природного середовища під час зберігання
та переробки відпрацьованого ядерного
палива та моніторингу всіх технологічних
процедур керування якістю монтажу та
екс плуатації ядерних систем. Для потреб
радіаційної безпеки буде визначено но-
вий напрям матеріалознавства — створення
об’єм них сцинтиляційних матеріалів на
нанорозмірних люмінофорах.
ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ,
ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ, НЕОБХІДНИХ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Фінансування Програми планується здій-
снювати за рахунок коштів державного бю-
джету та інших джерел. Орієнтовний обсяг
видатків на виконання Програми визнача-
тиметься щороку під час формування по-
казників Державного бюджету України на
відповідний рік.
Кошти державного бюджету будуть спря-
мовані на проведення фундаментальних і
прикладних досліджень у галузі нанотехно-
логій; створення цілісної системи підготов-
ки дослідників, матеріалознавців і техноло-
гів у цій галузі; стандартизацію та сертифі-
кацію нанопродукції; отримання міжнарод-
них патентів на розроблені нанотехнології
та наноматеріали.
Інвестиційні кошти будуть спрямовані
насамперед на закупівлю сучасного імпорт-
ного обладнання, організацію та налаго-
дження виробництва нанопродукції.
|