Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля)
У статті висвітлено становлення і діяльність Полтавського дослідного поля — предтечі сучасної галузевої академічної наукової думки в галузі агрономії та зоотехнії, систематизовано та виокремлено унікальні досліди, поставлені її співробітниками, що суттєво змінили хід і розвиток світової агрономії. T...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26178 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) / В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 8. — С. 45-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859517023597363200 |
|---|---|
| author | Вергунов, В. |
| author_facet | Вергунов, В. |
| citation_txt | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) / В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 8. — С. 45-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті висвітлено становлення і діяльність Полтавського дослідного поля — предтечі сучасної галузевої академічної наукової думки в галузі агрономії та зоотехнії, систематизовано та виокремлено унікальні досліди, поставлені її співробітниками, що суттєво змінили хід і розвиток світової агрономії.
The article narrates about foundation and activity of Poltava experimental field — precursor of the modern academician scientific thought in agronomics and animal science. It systemizes and ringfences unique experiments made by its employees that affected substantial change of the world agronomics state and development.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:46:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 8 45
ЮВIЛЕЇ
Полтавському дослідному полю – першій державній постійній галузевій ін-
ституції, яку небезпідставно називають українським Ротамстедом, у жовт-
ні ц.р. виповнюється 125 років. Заснування цієї установи, що має сьогодні на-
зву Полтавський інститут агропромислового виробництва ім. М.І. Вавилова
УААН, стало титульною сторінкою історії класичної сільськогосподарської
дослідної справи в Україні, її відправною точкою на шляху до академізації
аграрної науки. Саме завдяки цій події з кінця ХІХ ст. про українське сільське
господарство заговорили як про центр культурної агрономії.
В. ВЕРГУНОВ
АГРАРНЕ ПІДҐРУНТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
До 125-річчя Полтавського дослідного поля
© ВЕРГУНОВ Віктор Анатолійович. Доктор сільськогосподарських наук. Директор Державної наукової
сільськогосподарської бібліотеки УААН (Київ). 2009
На теренах України віддавна існували
різні галузеві аграрні інституції, на-
приклад показове поле при сільськогоспо-
дарській школі в с. Богоявленському по-
близу Миколаєва, створене проф.
М.Г. Лі вановим (1790), «Польова аптека
Малоросії» на Полтавщині, у Лубнах
(1721), Ак ліматизаційний сад І.Н. Каразіна
на хуторі Основ’янці Богодухівського по-
віту Харківської губернії (1809), Імпера-
торський Нікітський ботанічний сад біля
Ялти (1812), полезахисні дослідні лісопо-
садки В.А. Ломиковського1 в Миргород-
ському повіті Полтавської губернії (1834–
1835), дослідне поле з постійною ділян-
1 В.А. Ломиковського небезпідставно вважають про-
тотипом Констанжогло — позитивного героя «Мерт-
вих душ» М.В. Гоголя.
кою землі у власному маєтку князя
В.А. Кудашова2 на Полтавщині (1879).
Усі перелічені заклади, що діяли на укра-
їнських землях за часів царської Росії, були
різними за типами та виконанням дослід-
них завдань, проте мали дві спільні риси:
вони діяли нетривалий період і виконува-
ли переважно контрольні або дорадницькі
2 Перші радянські галузеві енциклопедії віддавали на-
лежне зробленому князем Кудашовим для розвитку
вітчизняного сільського господарства аж до сер. 20-х
рр. ХХ ст., нині ж знаходимо лише поодинокі спо-
гади істориків краю про його роботу. Усі результати
12-річних агрономічних дослідів князь В.А. Куда-
шов передав ученим новоствореного Полтавського
дослідного поля. Найважливішим із них він вважав
висновок про те, що врожай озимини залежить не
від глибини, а від часу орання парового поля — «чим
раніше його піднімають, тим і врожай вищий».
46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 8
функції з популяризації новітніх для агро-
виробництва напрямів.
Появі Полтавського дослідного поля пе-
редувало кілька соціокультурних подій.
Зокрема, у ХІХ ст. у лоні вищої агрономіч-
ної освіти Франції зароджується сільсько-
господарська дослідна справа3. 1835 р. тут,
у маєтку Бехельброне, уперше в світі Жан-
Батист Буссенго (1802–1887) створює до-
слідну агрономічну, точніше — хімічну до-
слідну, станцію. Це був початок агрономії,
визначення якої формулює також фран-
цуз — абат Ф. Розьє в праці «Cours complet
dtagriculture» (1785) [1]. Другою переду-
мовою, що розгорталася безпосередньо
в Україні й сприяла успіхам в агросекто-
рі, стає скасування 1861 р. кріпацтва4. На
думку К.А. Тімірязєва, ця подія розбуди-
ла інтерес до природних багатств країни і
їх вивчення. Після реформи з-за кордону в
Україну починає надходити різна техніка,
насіння тощо, що наштовхує вітчизняних
господарів-землевласників на думку — кра-
ще мати власний продукт на столі, ніж іно-
земний.
3 Систему організації освіти взагалі й галузевої зокре-
ма для підготовки вітчизняних фахівців Олександр
І запозичив із Франції. Зокрема, у Росії та Наддні-
прянщині він запровадив державне фі нан сування
освіти, помірну плату за навчання, авторитарне цен-
тралізоване управління.
Французька школа освіти базувалася на принципі
меритократизму — незалежно від походження ко-
жен отримує лише те, що заслуговує — за особисті
здібності й досягнення. Це дозволило обдарованій,
талановитій молоді, не обтяженій походженням,
успішно навчатися і працювати.
4 Не секрет, що війни, революції, переселення, рефор-
ми прискорюють процес розвитку аграрної галузі.
Так, завдяки хрестовим походам набув поширення
чорний пар; після Реформації популярним стає вне-
сення добрив, в агрокультуру вводять картоплю;
одночасно з Великою англійською революцією в
широку практику запроваджують сівалку, кінну мо-
тику, удосконалюючи прийоми обробітку ґрунту;
Французька революція перетворює цукровий буряк
у культурну рослину; зміни в Західній Європі 1848–
1849 рр. стимулюють масове поширення плодозамі-
ни і мінеральних туків.
Процес утілення ідеї в практику тривав
близько 18 років. 1866 р. Полтавське това-
риство сільського господарства порушує
питання про створення дослідної устано-
ви для розвитку основної — аграрної — га-
лузі економіки свого регіону [2]. Із такою
пропозицією у вересні 1866 р. виступив се-
кретар товариства Ф.І. Гейдук. Правління
товариства, яке очолював князь Л.В. Ко-
чубей, її схвалює і вирішує заснувати до-
слідну ділянку в маєтку дружини Кочубея
«Демидівка». На жаль, через брак коштів
повноцінної роботи тут не розгорнуто [3].
У 1878 р. члени товариства провели дебати
щодо створення дослідного поля. Лише піс-
ля офіційного звернення правління товари-
ства в січні 1882 р. до державних інстанцій,
за сприяння Міністерства державних маєт-
ностей і Полтавського губерніального зем-
ства було знайдено необхідні кошти й роз-
почато конструктивну роботу.
10 жовтня 1884 р. загальні збори земства
затвердили Статут дослідного поля. За два
тижні товариство обрало першу Раду до-
слідного поля.
Першим директором Полтавського до-
слідного поля загальні збори товариства, за
пропозицією А.Е. Зайкевича та І.О. Стебу-
та, 12 квітня 1885 р. обрали Б.П. Черепахі-
на. Він розробляє програму польових дослі-
джень, втілювати яку товариство починає в
серпні 1885 р. Програму неодноразово до-
повнювали, змінюючи окремі її позиції, на-
ступні керівники товариства: В.М. Дяків,
Ю.Ю. Соколовський, С.Ф. Третьяков.
Головна відмінність Полтавського до-
слідного поля від аналогічних відомих то-
дішньому світові аграрних інституцій —
пріоритет польового досліду над вегета-
ційним і лабораторним, що був поширений
насамперед у Східній Європі. Серед осно-
вних досягнень — ведення сільського гос-
подарства на основі спеціальних методик,
які напрацьовували роками в ході польо-
вих експериментів. Важливість і необхід-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 8 47
ність цього відкриття згодом належно поці-
нувала радянська влада, розгортаючи і за-
проваджуючи великомасштабне колектив-
не агровиробництво.
Завдяки успішно розробленій стратегії
максимально швидкого доведення резуль-
татів польових досліджень до товарови-
робників сільськогосподарської продук-
ції, до великих власників землі, яких, із
легкої руки сучасних соціологів, назива-
ють «соціальними патронами», на Наддні-
прянщині було створено мережу профіль-
них установ, що зробили вагомий внесок
у розвиток світової агрономії. Серед них
варто згадати такі: Немирчанська дослід-
на станція на Вінниччині (1886); Дереб-
чанське дослідне поле в маєтку барона
А.А. Мааса, де проф. С.М. Богданов за-
клав основи біологічного землеробства
через використання люпину та серадели
як зеленого добрива (1888); Херсонське
дослідне поле (1890); Плотянська дослід-
на станція в маєтку князя П.П. Трубецького
на Поділлі (1893); Одеське дослідне поле
(1883); Іванівська дослідна і селекційна
станція в маєтку П.І. Харитоненка (1897);
мережа дослідних установ Усеросійського
товариства цукрозаводчиків, яку очолю-
вав соратник В.І. Вернадського по ство-
ренню АН України, засновник Миронів-
ської дослідної та селекційної станції
С.Л. Франк фурт (1901); Харківська селек-
ційна станція — перша спеціалізована се-
лекційна установа в Європі (1908).
Усі ці інституції були побудовані завдя-
ки розробленню Полтавським дослідним
полем структури і стратегії розвитку агро-
номічних досліджень. Саме на базі досяг-
нень Полтавського товариства сільського
господарства сформувалася плеяда видат-
них українських учених-аграріїв, ім’я яких
відоме світовій науці, — акад. М.І. Вавилов,
І.В. Якушкін, О.Н. Соколовський та ін., не
кажучи вже про тисячі фахівців сільсько-
го господарства, адже до 1917 р. Полтав-
ську дослідну станцію щорічно відвідувало
близько 450 студентів із різних навчальних
закладів країни. Крім того, майже всі нау-
кові працівники з 214 дослідних інституцій
Європейської та Азійської частини країни
вважали за честь безпосередньо ознайоми-
тись із польовими стаціонарними досліда-
ми «українського Ротамстеда» [4].
В адресі до 25-річного ювілею Полтав-
ської дослідної станції Д.М. Прянишников
писав: «Саме на ній уперше у світі при-
йшли до думки, що подальше підвищення
продуктивності сільськогосподарських рос-
лин можливе не тільки за рахунок впливу
на ґрунт, а й на саму рослину». Це відкрит-
тя стало поштовхом для діяльності спеціа-
лізованих наукових установ селекційного
профілю і реально втілило в життя спосіб
вивчення живлення в рослин, розроблений
1881 р. проф. П.Р. Сльозкіним, що отримав
назву «метод ізоляції» [5].
Серед піонерських наукових здобутків
Полтавського дослідного поля, а згодом
станції варто назвати такі:
— виявлено залежність врожаю озимини і
ярих зернових культур не від глибини, а
від часу орання;
— ранні чисті пари і пожнивне лущення із
зяблевим оранням на середніх чорнозе-
мах збільшує врожай зернових не менше
як на 30–50%;
— за результатами вегетаційних дослідів
доведено позитивну дію на ґрунт ранньо-
го обробітку — на ранніх парах і під час
раннього орання восени в ґрунті накопи-
чується більше вологи й азоту;
— доведено, що для Лісостепу України до-
цільно використовувати пари, засіяні
кормовими травами — вико-вівсяною су-
мішшю, люцерною, еспарцетом, конюши-
ною, кукурудзою, картоплею, а також ви-
сівати кормовий буряк тощо.
Слід згадати і про напрацювання спів-
робітників станції за радянської доби, зо-
крема про унікальний експеримент Пол-
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 8
тавської дослідної станції щодо широко-
масштабного застосування поверхнево-
го обробітку ґрунту. Згодом з ініціативи
І.Ф. Моргуна ґрунтозахисну систему зем-
леробства з контурно-меліоративною ор-
ганізацією території запровадили на площі
понад 1 млн га і поклали в основу стратегії
розвитку землеробства до 2010 року [6].
В історії Полтавського дослідного поля
був ще один унікальний дослід, якому вже
124 роки — 1885 р. тут закладено беззмін-
ний посів озимого жита на площі 0,4 га в
одному полі за «дідівською» технологією
вирощування: орання на глибину 16–20 см,
передпосівна культивація на 6 см, сівба
15–20 вересня на цю ж глибину з нормою
внесення насіння 220 кг/га [7]. За весь час
124-річного експерименту на ділянку не
внесено жодних добрив, жодних хімічних
засобів захисту, натомість маємо сталий
врожай — 9–12,9 ц/га.
Цікавий факт: поява тваринництва як
галузі української сільськогосподарської
науки багато в чому також залежала від
Полтавського дослідного поля, де впро-
довж 14 років відділ зоотехнії очолював
проф. О.П. Бондаренко (1884–1937). Він
розробив і запропонував наукову систему
вирощування молодняку, технологію його
беконної відгодівлі. Учений очолив твор-
чий колектив полтавців після створення
миргородської породи свиней сального на-
пряму продуктивності та ін. З ініціативи
Бондаренка в Україні в 1928 р. створили
Полтавську спеціалізовану зоотехнічну
станцію, на базі якої 1930 р. організували
Всесоюзний НДІ свинарства, що сьогодні
названий ім’ям О.В. Квасницького5 [8].
Ученим Полтавського дослідного поля
свого часу довелося похвилюватися про
долю своєї альма-матер. Підтвердження
5 О.В. Квасницький у 1951 р. застосував метод транс-
плантації ембріонів у тваринництві, змінивши хід
розвитку біологічної науки ХХ ст.
цього — документи фондів ЦДАВО щодо
«об’єднання роботи Полтавського сільсько-
господарського технікуму і Полтавської
дослідної станції…» [9]. Як свідчать архіви,
на позачерговому засіданні Бюро Науково-
Консультаційної Ради НКЗС УРСР від 30
червня 1928 р., згідно з листом Укрпрофос-
віти НКО, було зроблено спробу приєднати
Полтавську дослідну станцію до теперіш-
ньої Полтавської державної аграрної акаде-
мії. Координаційний державний орган для
узгодження пропозицій і проведення спеці-
альної розширеної наради відвів два тижні.
Проте майбутній академік Г.М. Рождест-
венський зумів для колег зберегти статус
науковців і теми їхніх досліджень.
Невідомим сторінкам діяльності, неупе-
редженій оцінці внеску полтавських учених
у розвиток світової агрономії за 125 років
функціонування Полтавського інституту
АПВ ім. М.І. Вавилова УААН було присвя-
чено V Всеукраїнську конференцію моло-
дих учених і спеціалістів, яку 28 травня
2009 р. проводила Державна наукова сіль-
ськогосподарська бібліотека УААН.
Заслухавши чимало цікавих і актуаль-
них доповідей, учасники конференції ви-
ступили з кількома, гадаємо, цілком слуш-
ними пропозиціями:
— незважаючи на негативні економічні чин-
ники, гідно відзначити знакову для ві-
тчизняної та світової аграрної науки по-
дію — 125-річчя від дня заснування Пол-
тавського дослідного поля; клопотати
перед Кабінетом Міністрів України та
Верховною Радою України щодо при-
йняття відповідної постанови про свят-
кування її на державному рівні;
— у грудні 2009 р. провести Загальні збори
УААН, присвячені цій події;
— ініціювати виготовлення Національним
банком України ювілейної монети, а «Укр-
поштою» — випуск спеціальної поштової
марки з нагоди 125-річчя Полтавського
дослідного поля;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 8 49
— заснувати спеціальну премію УААН «За
видатні досягнення в аграрній нау-
ці ім. М.І. Вавилова» за видатні наукові
праці або цикл праць.
Із часів появи цивілізації, за різних сис-
тем влади сільське господарство було, є і
буде провідною галуззю економіки. «Хто
обробляє землю свою, той хлібом насичу-
ється, хто ж за марницею гониться, той по-
збавлений розуму», — написано в Біблії
(Кн.: Пр. 12.11). Безперечно, Україні та її
громадянам варто пам’ятати не лише Святе
Письмо, а й пророчі слова Жан-Жака Рус-
со: «Єдиний засіб утримати державу у ста-
ні незалежності від будь-кого — сільське
господарство. Володійте ви хоч усіма сві-
товими багатствами, якщо вам нічим хар-
чуватись — ви залежите від інших. Торгів-
ля створює багатство, проте сільське госпо-
дарство забезпечує свободу».
1. Агрономия // Энциклопедия русского сельского
хозяйства и соприкасающихся с ним наук. — Т. І:
(Абрикос — Ворсянка). — СПб.: Изд. А. Ф. Деври-
ена, 1900. — С. 6.
2. Полтавское опытное поле // Сборник сведений
о сельскохозяйственных опытных учреждениях
России (по данным анкеты 1910 года). — Г.У.З.иЗ.,
Департамент Земледелия. — СПб., 1911. — С. 139–
150.
3. Браженко І. П. Шлях в 116 років / І. П. Браженко,
І. О. Чекрізов // Збірник наукових праць Інститу-
ту землеробства УААН. — К., 2000. — Вип. 3–4. —
С. 112–120.
4. Сельскохозяйственные музеи // Ежегодник Де-
партамента земледелия. 1914 / М.З., Департамент
земледелия. — Петроград, 1915. — С. ХVII.
5. Вергунов В. А. Професор Сльозкін Петро Родіоно-
вич (1862–1927) / В.А. Вергунов; УААН, ДНСГБ,
Укр. держ. насіннєва інспекція. — К.: Аграр. нау-
ка, 2007. — 180 с. — (Іст.-бібліограф. сер. «Аграрна
наука України в особах, документах, бібліогра-
фії». Кн. 19).
6. Моргун Ф.Т. Почвозащитное земледелие / Ф.Т. Мор-
гун, М.К. Шикула, А.Г. Тарарико. — 2-е изд., пере-
раб. и доп. — К.: Урожай, 1988. — 256 с.
7. Опара М. М. Беззмінне жито — один із унікальних
дослідів світового землеробства / М.М. Опара,
Л.Д. Глущенко, М.І. Гриб, М.М. Ампілогова //
Вісник Полтавського держ. с.-г. ін-ту. — 1999. —
№ 9. — С. 41–43.
8. Якименко М.А. Історія розвитку тваринництва
Полтавщини ХІХ–ХХ ст.: монографія / М. А. Яки-
менко, В.М. Нагаєвич; М-во аграр. політики Украї-
ни, Полтавська держ. аграр. академія. — Полтава:
РВВ ПДАА, 2007. — 208 с.
9. Протокол № 10 позачергового засідання Бюро Н.-К.
Ради від 30 червня 1928 р. — ЦДАВО України. —
Ф. 27. — Оп. 9. — Спр. 502. — Арк. 30–31.
В. Вергунов
АГРАРНЕ ПІДҐРУНТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
До 125-річчя Полтавського дослідного поля
Р е з ю м е
У статті висвітлено становлення і діяльність Полтав-
ського дослідного поля — предтечі сучасної галузевої
академічної наукової думки в галузі агрономії та зоо-
технії, систематизовано та виокремлено унікальні до-
сліди, поставлені її співробітниками, що суттєво змі-
нили хід і розвиток світової агрономії.
Ключові слова: дослідне поле, ґрунтозахисна система
землеробства, монокультивування озимого жита.
V. Vergunov
AGRARIAN BASIS OF INDEPENDENCE
Devoted to the 125th anniversary of Poltava experimental
field
S u m m a r y
The article narrates about foundation and activity of
Poltava experimental field — precursor of the modern
academician scientific thought in agronomics and ani-
mal science. It systemizes and ringfences unique experi-
ments made by its employees that affected substantial
change of the world agronomics state and develop-
ment.
Keywords: experimental field, soil-protective farming,
mono-cultivating of winter rye.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26178 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:46:24Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вергунов, В. 2011-08-29T17:31:44Z 2011-08-29T17:31:44Z 2009 Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) / В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 8. — С. 45-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26178 У статті висвітлено становлення і діяльність Полтавського дослідного поля — предтечі сучасної галузевої академічної наукової думки в галузі агрономії та зоотехнії, систематизовано та виокремлено унікальні досліди, поставлені її співробітниками, що суттєво змінили хід і розвиток світової агрономії. The article narrates about foundation and activity of Poltava experimental field — precursor of the modern academician scientific thought in agronomics and animal science. It systemizes and ringfences unique experiments made by its employees that affected substantial change of the world agronomics state and development. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Ювілеї Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) Agrarian basis of independence (Devoted to the 125th anniversary of Poltava experimental field) Article published earlier |
| spellingShingle | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) Вергунов, В. Ювілеї |
| title | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) |
| title_alt | Agrarian basis of independence (Devoted to the 125th anniversary of Poltava experimental field) |
| title_full | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) |
| title_fullStr | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) |
| title_full_unstemmed | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) |
| title_short | Аграрне підґрунтя незалежності (До 125-річчя Полтавського дослідного поля) |
| title_sort | аграрне підґрунтя незалежності (до 125-річчя полтавського дослідного поля) |
| topic | Ювілеї |
| topic_facet | Ювілеї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26178 |
| work_keys_str_mv | AT vergunovv agrarnepídgruntânezaležnostído125ríččâpoltavsʹkogodoslídnogopolâ AT vergunovv agrarianbasisofindependencedevotedtothe125thanniversaryofpoltavaexperimentalfield |