Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша)
Цьогоріч з-поміж ювілейних дат, відзначених українськими науковцями, зокрема представниками Ужгородської школи фізиків, значиться 7 червня 2009 року, коли виповнилося 110 років від дня народження відомого фізика-спектроскопіста, видатного педагога, засновника та керівника першої в СРСР кафедри оптик...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26184 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) / А. Завілопуло, О. Шпеник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 51-54. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26184 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Завілопуло, А. Шпеник, О. 2011-08-29T18:10:50Z 2011-08-29T18:10:50Z 2009 Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) / А. Завілопуло, О. Шпеник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 51-54. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26184 Цьогоріч з-поміж ювілейних дат, відзначених українськими науковцями, зокрема представниками Ужгородської школи фізиків, значиться 7 червня 2009 року, коли виповнилося 110 років від дня народження відомого фізика-спектроскопіста, видатного педагога, засновника та керівника першої в СРСР кафедри оптики, професора Ленінградського університету, члена-кореспондента АН СРСР Сергія Едуардовича Фріша. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) |
| spellingShingle |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) Завілопуло, А. Шпеник, О. Люди науки |
| title_short |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) |
| title_full |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) |
| title_fullStr |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) |
| title_full_unstemmed |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) |
| title_sort |
віртуозний експериментатор (з нагоди 110-річчя від дня народження сергія едуардовича фріша) |
| author |
Завілопуло, А. Шпеник, О. |
| author_facet |
Завілопуло, А. Шпеник, О. |
| topic |
Люди науки |
| topic_facet |
Люди науки |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Цьогоріч з-поміж ювілейних дат, відзначених українськими науковцями, зокрема представниками Ужгородської школи фізиків, значиться 7 червня 2009 року, коли виповнилося 110 років від дня народження відомого фізика-спектроскопіста, видатного педагога, засновника та керівника першої в СРСР кафедри оптики, професора Ленінградського університету, члена-кореспондента АН СРСР Сергія Едуардовича Фріша.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26184 |
| citation_txt |
Віртуозний експериментатор (З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша) / А. Завілопуло, О. Шпеник // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 51-54. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zavílopuloa vírtuozniieksperimentatorznagodi110ríččâvíddnânarodžennâsergíâeduardovičafríša AT špeniko vírtuozniieksperimentatorznagodi110ríččâvíddnânarodžennâsergíâeduardovičafríša |
| first_indexed |
2025-11-26T17:14:07Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:14:07Z |
| _version_ |
1850764010274684928 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 51
Люди науки
Цьогоріч з-поміж ювілейних дат, відзначених українськими науковцями, зокре-
ма представниками Ужгородської школи фізиків, значиться 7 червня 2009 року,
коли виповнилося 110 років від дня народження відомого фізика-спектроскопіста,
видатного педагога, засновника та керівника першої в СРСР кафедри оптики,
професора Ленінградського університету, члена-ко рес пондента АН СРСР
Сергія Едуардовича Фріша.
ВІРТУОЗНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАТОР
З нагоди 110-річчя від дня народження Сергія Едуардовича Фріша
Він був «класичним професором» — точ-
ним і акуратним у викладі думки, без-
доганно володів російською, а також ні-
мецькою, англійською і французькою мо-
вами, мав прекрасну дикцію, добре знав
живопис і поезію. Це була високоінтелі-
гентна людина в усіх життєвих дрібницях.
Сергій Едуардович був природженим учи-
телем. Найсильніше враження на тих, хто з
ним спілкувався, справляла висока культу-
ра його взаємин із людьми й уміння висло-
вити повагу до думки співрозмовника. Ви-
датний учений, С.Е. Фріш залишався до-
ступним і відкритим, багато спектроскопіс-
тів зі всіх куточків СРСР приїжджали до
нього за порадою і допомогою. На кафедрі
оптики ЛДУ, керівником якої він був про-
тягом кількох десятиріч, не потрібно було
«впроваджувати демократію» — вона там
народилася в день її заснування. Широка
ерудиція Сергія Едуардовича і притаманне
йому тонке відчуття актуальності фізичних
проблем відбивалися в його монографіях і
навчальних підручниках. Варто наголоси-
ти, що знаменитий тритомний «Курс общей
физики», написаний разом із дружиною
А.В. Тиморевою, був основним навчальним
посібником, на якому виросло багато поко-
лінь фізиків й інженерів як у СРСР, так і в
багатьох зарубіжних країнах. Цей унікаль-
ний підручник перекладений німецькою,
іспанською, польською, чеською, сербською,
китайською, в’єтнамською, литовською,
латвійською, румунською мовами, він ви-
тримав більше як десять видань. Фундамен-
тальна монографія «Оптические спект ры
атомов» залишається і в наш час актуаль-
ною і, напевно, єдиною, де викладено осно-
ви атомної спектроскопії.
Поряд із викладацькою і науковою робо-
тою С.Е. Фріш займався і адміністратив-
ною діяльністю: був деканом фізичного фа-
культету ЛГУ, потім директором Науково-
до слідного фізичного інституту ЛГУ. Він
засновник і головний редактор авторитет-
ного у світі журналу «Оптика и спектро-
скопия». В АН СРСР Сергій Едуардович
був одним із організаторів Комісії зі спек-
троскопії, пізніше Наукової ради зі спек-
троскопії АН СРСР, головою Об’єднаної
наукової ради з оптики, членом Бюро відді-
лення загальної фізики і астрономії АН
СРСР. Він брав активну участь у створенні
Інституту спектроскопії АН СРСР.
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
Славетний шлях у науці С.Е. Фріш роз-
почав у групі «лаборантів при майстер-
нях» Державного оптичного інституту
СРСР, куди ще студентом був запрошений
академіком Д.С. Рождественським. До ре-
чі, членами цієї групи були всесвітньо ві-
домі згодом учені: академіки О.М. Теренін
і В.О. Фок, професори Є.Ф. Гросс, О.М. За-
хар’євський, А.І. Стожарів, В.К. Прокоф’єв,
Л.В. Шубников, які багато в чому визначи-
ли майбутній прогрес науки в СРСР й іс-
тотно вплинули на її розвиток у масштабах
світової наукової спільноти.
Відомо, що початок ХХ століття ознаме-
нувався створенням та становленням теорії
атома. У 1922 році Сергій Едуардович ви-
ступає з науковою доповіддю «Досліджен-
ня ефекту Зеємана на дифузійній серії », а
в 1923 виходить його фундаментальна нау-
кова праця з цієї ж проблеми, яку вважа-
ють революційною для розвитку майбут-
ньої теорії атома. Вона мала надзвичайно
важливе значення, оскільки квантова меха-
ніка тільки зароджувалася, і лише в 1926
році Е. Шредингер сформулював своє відо-
ме рів няння.
Уся наукова діяльність С.Е. Фріша була
тісно пов’язана зі спектроскопією. Пре-
красний фізик і віртуозний експеримента-
тор, він умів поєднувати розв’язання прак-
тичних задач із точною теоретичною поста-
новкою проблеми. Власні експерименти
Сергій Едуардович завжди ретельно проду-
мував і вважав їх основою наукового піз-
нання світу. Він ініціював початок велико-
го циклу робіт, спрямованих на кількісний
опис процесів передачі енергії збудження
при непружних зіткненнях атомів і моле-
кул. Під його керівництвом уперше у світо-
вій практиці досліджено процеси збуджен-
ня атомів зі збуджених (метастабільних)
станів. Цікаво, що оптичне збудження ато-
мів було застосовано ним ще до появи ла-
зерів із перебудовою частоти. Були визна-
чені ефективні перерізи процесів передачі
збудження від атомів ртуті до атомів на-
трію, від атомів гелію до атомів неону, які
принципово важливі для розуміння фізич-
них основ роботи лазерів. С.Е. Фріш упер-
ше дослідив рух іонів аргону в капілярно-
му розряді, що через десятиліття виявило-
ся дуже важливим у техніці і технології по-
тужних аргонових лазерів. Лазери ввійшли
в коло наукових інтересів ученого з момен-
ту їх появи. Нові ідеї і результати наукових
досліджень він завжди використовував під
час читання лекцій і неодноразово підкрес-
лював, що перші спроби виявити інверсну
заселеність збуджених станів у атомах були
зроблені вченими СРСР задовго до закор-
донних дослідників.
С.Е. Фріш відкрив частковий ефект Па-
ше на-Бака і явище утворення фоторезо-
нансної плазми, установив факт зміни по-
рядку термів у калії, винайшов тонку струк-
туру оптичних функцій збудження спек-
тральних ліній при взаємодії з електронами.
Він уперше разом зі своїми учнями виконав
цикл робіт із дослідження надтонкої струк-
тури спектральних ліній Na, K, Ag, Cu, Ba,
Ca та інших елементів; розробив методи
спектроскопічного визначення ядерних мо-
ментів; встановив правило, що зв’язує зна-
С.Е. Фріш
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 53
чення спіну ядер із їхньою парністю; експе-
риментально підтвердив передбачення тео-
ретичної фізики про те, що атоми з парними
порядковими та масовими номерами позбав-
лені магнітного моменту, а в інших атомів
значення спіну не випливає з правил дода-
вання моментів окремих електронів. Учений
розробив спектроскопічну методику вивчен-
ня руху позитивних іонів у газо розрядній
плазмі та виміру температури іонів. Він од-
ним із перших досліджував механізми збу-
дження так званих Рідбергівських рівнів
атомів у плазмі, з’ясував роль каскадних пе-
реходів при збудженні спектральних ліній
та ударів другого роду в плазмі, запропону-
вав спосіб визначення швидкості цих реак-
цій. С.Е. Фріш уперше використав як дже-
рело випромінювання при проведенні спек-
трального аналізу розряд із порожнистим
катодом, розробив і впровадив у виробни-
цтво серію спектральних приладів із висо-
ким ступенем розділення.
Простий і ретельно продуманий експе-
римент, як основа наукового пізнання сві-
ту, — це найважливіша риса всієї наукової
діяльності С.Е.Фріша. Він ініціював поча-
ток великого циклу робіт, спрямованих на
кількісний опис процесів передачі енергії
збудження при непружних зіткненнях ато-
мів і молекул, що відбуваються в плазмі
при температурах, близьких до кімнатної,
та визначення ефективних перерізів таких
зіткнень.
Удосконалюючи експериментальні мето-
ди досліджень, на початку 30-х років Сер-
гій Едуардович здійснює вимірювання над-
тонкої структури спектральних ліній атома
натрію і визначення моменту його ядра.
Пізніше, у 40–50-х роках, його досвід за-
стосування приладів високої роздільної
здатності виявився надзвичайно корисним
у зв’язку з дослідженнями «атомної проб-
леми». Використовуючи багатий науковий
досвід і авторитет, талант адміністратора,
С.Е. Фріш зумів забезпечити пріоритетний
розвиток робіт зі спектрального аналізу
урану та уран містких сполук.
З ім’ям С.Е. Фріша пов’язані два відомі у
світі наукових центри — Проблемна лабора-
торія фізики електронних зіткнень Ужго-
родського університету та Проблемна лабо-
раторія сенсибілізованої спектроскопії Лат-
війського університету, які були створені
його учнями — професором І.П. За пі соч ним
в Ужгородському і професором Е.К. Крау-
линею в Латвійському університетах.
Серія експериментів, проведених С.Е. Фрі-
шем разом з І.П. Запісочним із досліджен-
ня особливостей збудження атома ртуті
електронним ударом, стала класичною у
фізиці електрон-атомних зіткнень. У цих
експериментах було вперше показано роль
моноенергетичності збуджуючих електро-
нів у взаємодії з атомними частинками. Ці
дослідження сприяли появі широкого кола
експериментальних і теоретичних робіт у
багатьох країнах з дослідження тонкої
структури та резонансних процесів при
електрон-атомних та електрон-мо ле ку ляр-
них зітк неннях.
І.П. Запісочний реалізував більшість ідей
С.Е. Фріша на створеній в Ужгородському
університеті кафедрі оптики, потім на ка-
федрі квантової електроніки й у проблем-
ній лабораторії фізики електронних зітк-
нень. До цих ідей слід віднести досліджен-
ня процесів збудження атомів та іонів елек-
тронним ударом, вакуумну ультрафіолетову
спектроскопію, створення лазерів на парах
металів тощо. Успадкувавши найкращі риси
наукового підходу свого наставника, І.П. За-
пісочний зумів виховати плеяду прекрас-
них фізиків, об’єднати їх у колектив одно-
думців, за допомогою яких в Ужгороді був
відкритий перший у Закарпатті академіч-
ний науково-дослідний інститут — Інститут
електронної фізики (ІЕФ) Національної
академії наук України, першим і незмінним
директором якого є аспірант І.П. За пі соч-
ного, нині академік НАН України О.Б. Шпе-
ник. Основними напрямами наукової діяль-
ності інституту є проведення фундамен-
тальних та прикладних досліджень у галу-
зі атомної та ядерної фізики низьких
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
енергій, фізики електронних і атомних зі-
ткнень, фізичної і квантової електроніки, не-
лінійної оптики, створення нових матеріа-
лів та приладів функціональної електроні-
ки. Інститут є відомим центром із дослі-
дження резонансних і автоіонізаційних
явищ в атомних системах та з радіаційної
фізики твердого тіла. За працю «Фізичні
процеси та механізми збудження в лазерах
на парах вісмуту з електронним і оптичним спо-
собами накачки» І.П. Запісочному, В.А. Кель-
ману та Ю.О. Шпенику було присуджено
премію НАН України ім. К.Д. Си нель никова, а
за цикл праць «Елементарні процеси та ре-
зонансні явища в парних зіткненнях елек-
тронів, атомів і іонів» І.П. Запісочний,
О.Б. Шпеник, А.Й. Імре, А.М. Завілопуло,
О.П. Сабад разом із вченими Ужгородського
університету професорами І.С. Алексахіним,
Л.Л. Шимоном та В.І. Лендьєлом були наго-
роджені Державною премією України в га-
лузі науки і техніки. Вчені ІЕФ здобули
гранти ДФФД України, INTAS, CRDF,
УНТЦ, Міжнародного фонду «Відроджен-
ня». Співробітники інституту захистили 10
докторських і 18 кандидатських дисертацій.
Науковці ІЕФ беруть активну участь у між-
народних конференціях, спільних науково-
дослідних проектах. Вони є членами спеціа-
лізованих рад із захисту кандидатських і
докторських дисертацій, проводять експер-
тизу міжнародних наукових запитів. Провід-
ні вчені інституту викладають у вищих на-
вчальних закладах Закарпаття.
Багато з учнів І.П. Запісочного захищали
дисертації в ЛГУ. І сьогодні не перерива-
ються дружні наукові зв’язки з ученими
Санкт-Петербурга, з кафедрою оптики, за-
снованою С.Е. Фрішем. Яскравим резуль-
татом цього є написання монографії «Об-
разование метастабильных атомов и моле-
кул в столкновениях с электронами» вче-
ними ІЕФ НАН України А.М. Завілопулом,
А.В. Снігурським, О.Б. Шпеником разом із
професором А.О. Мітюревою (до речі, уче-
ницею С.Е. Фріша).
Послідовники Сергія Едуардовича домо-
глися значних успіхів у розвитку та прак-
тичному втіленні його ідей. Академік АН
СРСР Г.М. Флеров зазначав: «В Ужгороді
створена наукова школа в галузі фізики
електронних і іонних процесів, праці якої
широковідомі як у нашій країні, так і за її
межами. Їхні дослідження збагатили наші
уявлення про процеси взаємодії атомних
частинок та явища в електронних оболон-
ках, що супроводжують зіткнення електро-
нів з атомами, іонами та найпростішими мо-
лекулами». Завдяки експериментальним до-
слідженням в ІЕФ НАН України Ужгород
став центром проведення міжнародних кон-
ференцій з актуальних проблем сучасної фі-
зики. Його відвідали відомі вчені з далекого
і близького зарубіжжя, серед них: академіки
М.В. Келдиш, Г.М. Фльоров, В.О. Фок, Л.А. Ар-
цимович, професори М. Гаррісон (Англія),
Д. Берені (Угорщина) Т. Мерк (Австрія),
Х. Те разава (Японія).
Сергій Едуардович теж кілька разів при-
їжджав на Закарпаття. Ознайомившись із
роботою ужгородських фізиків, він дав їй
високу оцінку. Для нас пам’ятними зали-
шилися дні перебування видатного вченого
в Ужгороді. Важко собі уявити, що від дня
народження С.Е. Фріша минуло 110 років.
Здається, зовсім недавно він був тут, на
Закарпатті, милувався мальовничою при-
родою Карпатського краю, читав лекції сту-
дентам та викладачам, давав корисні пора-
ди. Він закликав цінувати особливу атмо-
сферу участі у творчому науковому по-
шуку й дбайливо ставитися до чистоти
науки. С.Е. Фріш був одним із тих великих
учених і педагогів, які залишили яскравий
слід у світовій науці.
Анатолій ЗАВІЛОПУЛО,
доктор фізико-математичних наук,
заступник директора Інституту електронної фізики
НАН України,
Отто ШПЕНИК,
академік НАН України,
директор Інституту електронної фізики НАН
України (Ужгород)
|