Екологічні аспекти наукових досліджень
Засновник Української академії наук академік В.І. Вернадський висловив ідею про перетворення біосфери в ноосферу через антропогенний вплив, сила якого вже співмірна з геологічними явищами. Ідея ноосфери стала підґрунтям розвитку екологічних досліджень в установах НАН України. Ці дослідження охоплюют...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26193 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Екологічні аспекти наукових досліджень / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 24-36. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860015886886240256 |
|---|---|
| author | Гродзинський, Д. Дембновецький, О. Левчук, О. Бойко, В. |
| author_facet | Гродзинський, Д. Дембновецький, О. Левчук, О. Бойко, В. |
| citation_txt | Екологічні аспекти наукових досліджень / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 24-36. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Засновник Української академії наук академік В.І. Вернадський висловив ідею про перетворення біосфери в ноосферу через антропогенний вплив, сила якого вже співмірна з геологічними явищами. Ідея ноосфери стала підґрунтям розвитку екологічних досліджень в установах НАН України. Ці дослідження охоплюють широке коло екологічних проблем — від з’ясування природи біорізноманіття континентальних і водних екосистем до оцінення екологічних ризиків, зумовлених забрудненням довкілля. Велику увагу приділено розробленню методів екологічного моніторингу, по ліпшенню екологічної якості середовища і від нов ленню біо різноманіття як основи стійкого розвитку.
Academician V.I.Vernads’kyy, founder of Academy of Sciences of Ukraine, expressed an idea on biosphere transformation into noosphere through anthropogenic impact commensurable with geological phenomena. Noosphere idea became the basis for the progress of environmental researches at institutions of National Academy of Sciences of Ukraine. As a rule, such researches cover a wide range of environmental problems beginning with the study of the nature of biological diversity of continental and water ecological systems up to evaluation of environmental risks caused by pollution. Great attention is paid to the development of ecological monitoring methods, improvement of ecological quality of environment and restoration of biological diversity to be the basis for steady development.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:44:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
Розв’язання екологічних проблем має надзвичайно важливе значення для Укра-
їни. Економічна інфраструктура держави сформувалася ще за часів СРСР. Як
тоді, так і досі вона не відповідає жодним вимогам охорони довкілля, підтрим-
ки біологічного різноманіття, раціонального використання природних ресур-
сів. Сучасні технології металургійної, хімічної, переробної промисловості,
сільськогосподарського виробництва здебільшого застарілі, характеризую-
ться надлишковою енергоємністю, виснажують природні ресурси, знищують
біоту, що збільшує екологічні ризики і змушує нагадувати про техногенне пе-
ревантаження. Після Чорнобильської катастрофи країна перманентно пере-
буває в стані екологічної кризи, спричиненої радіоактивним забрудненням ве-
ликих за обсягом територій.
На цьому тлі суттєво погіршується стан здоров’я населення: зростає
частота захворювань на різні нозологічні класи хвороб, скорочується середня
тривалість життя, підвищується смертність, зменшується народжуваність
тощо. Саме цим і зумовлена актуальність екологічних досліджень на прак-
тичному і регіональному рівні та в контексті опрацювання загальнотеоре-
тичних проблем.
Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ, О. ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ, О. ЛЕВЧУК, В. БОЙКО
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
© ГРОДЗИНСЬКИЙ Дмитро Михайлович. Академік НАН України. Академік-секретар Відділення загаль-
ної біології НАН України.
ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ Олег Федорович. Кандидат біологічних наук. Провідний науковий співробітник
Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України.
ЛЕВЧУК Олег Миколайович. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник Науково-
організаційного відділу Президії НАН України.
БОЙКО Володимир Ілліч. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник Інноваційного
центру НАН України (Київ). 2009
Національна академія наук України з
часу створення приділяла велику ува-
гу проблемам екології. Ідейною предтечею
екологічних досліджень була й залишаєть-
ся дотепер світоглядна теорія ноосфери
першого президента Української академії
наук В.І. Вернадського. У Національній
ака демії наук України екологічні дослі-
дження започатковували і розвивали знані
вчені: М.М. Гришко, А.М. Гродзинський,
Є.В. Звєрозомб-Зубовський, С.А. Зернов,
А.О. Ковалевський, Л.А. Кульський, О.П. Мар-
кевич, І.Г. Підоплічко, П.С. Погребняк, О.Н. Со-
коловський, О.В. Топачевський, М.Г. Холод-
ний та ін. Їхніми зусиллями визначено
екологічні наукові напрями, сформовано
все світньо відомі наукові школи. Отже,
еко логічними аспектами опікуються нині
не лише біологи, а й фізики, хіміки, геоло-
ги, матеріалознавці, енергетики, економіс-
ти, правознавці, філософи та ін. З огляду
на міждисциплінарний характер значну
частину досліджень здійснюють сьогодні в
межах спеціалізованих програм і міжна-
родних проектів.
Зусилля вчених зосереджені на опрацю-
ванні багатьох питань, серед яких, зокре-
ма: розроблення національної стратегії і
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 25
методології збереження навколишнього
середовища, національної системи екобез-
пеки, раціональне використання природо-
ресурсного потенціалу (мінеральних, вод-
них, земельних, лісових, біологічних та
інших ресурсів), ресурсо- та енергооща-
дження, оптимізація різноманіття біоти,
формування екологічно сприйнятної ді-
яльності суспільства та гармонізація його
взаємодії з природним середовищем.
Закінчені наукові розробки охоплюють
загальні питання й містять практичні про-
позиції (технології, рекомендації, нові ма-
теріали й речовини тощо). При цьому
отримано низку важливих наукових фун-
даментальних і прикладних результатів за-
гальноцивілізаційного характеру, що від-
повідають світовому рівню.
На жаль, часто-густо державні «пере-
творювачі природи» нехтують пропозиці-
ями вчених Національної академії наук,
що призводить до великих екологічних
втрат (знищено понад 20000 малих річок,
затоп лено великі площі природних лугів,
завдано значної шкоди лісам, до критич-
ної межі доведено запаси джерел питної
води тощо).
Першорядне завдання НАН України
полягає в тому, щоб домогтися належно-
го пріоритету екологічного обґрунтуван-
ня будь-яких дій промислового чи сіль-
ськогосподарського виробництва з пози-
цій екологічної оптимальності, оскільки
сталий розвиток можливий лише за умов
збереження якості середовища і багатства
природних ресурсів.
Україна з погляду біогеоландшафтології
є унікальним явищем: на відстані близько
700 км із півночі на південь тут проляга-
ють основні кліматичні зони — від лісів до
південного степу й гірських ландшафтів
із притаманною їм зональністю. Така осо-
бливість країни створює дуже сприятливі
умови для підтримання гармонійного роз-
витку природних рослинних і тваринних
ресурсів й формування взірцевої взаємо-
дії суспільства з континентальними і мор-
ськими екосистемами.
Сучасна екологія — це мультидисци-
плінарна наука, що відповідно по-
значилося на розвитку екологічних дослі-
джень у НАН України. Нижче наведено
узагальнені дослідження, представлені на-
самперед у звітах установ і відділень НАН
України та інших наукових матеріалах.
Екологічні дослідження, які проводять
в установах НАН України, охоплюють ши-
роке коло проблем. Серед них і подаль-
ший розвиток ідеї В.І. Вернадського про
ноосферу, проблеми виникнення й роз-
витку континентальних і водних екосис-
тем, еволюція біорізноманіття, формуван-
ня екологічних ризиків та обґрунтування
принципів і методів збагачення біотично-
го компонента екосистем, охорони навко-
лишнього середовища. Екологічні теми в
установах НАН України опрацьовують на
різних рівнях організації екосистем.
Насамперед варто згадати флористичні
та фауністичні розроблення, здійснювані з
поч. 20-х рр. ХХ ст. на основі екосистемо-
логічного підходу. Природні ресурси, ви-
довий склад рослин, грибів і мікроорганіз-
мів, а також тваринного світу неодмінно
вивчали, враховуючи особливості місце-
зростання й поширення. Зокрема, набули
розвитку такі екологічні науки, як боло-
тознавство, степознавство, лісівництво, біо-
географія. Широке визнання отримали до-
слідження колективів на чолі з академіка-
ми НАН України Д.К. Зеровим, П.С. По-
гребняком, членом-кореспондентом НАН
України А.М. Окснером. Завдяки проведе-
ним усебічним екологічним дослідженням
окреслено потужні природні ресурси на-
шої країни. Розпочаті дослідження трива-
ють і сьогодні: щорічно встановлюють нові
і для науки, і для України види рослин,
грибів, тварин, які мешкають у різних
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
екологічних умовах. Описано велику кіль-
кість раніше невідомих науці представни-
ків живої природи, опубліковано багато-
томні фундаментальні видання, присвяче-
ні флорі й фауні країни в цілому та її
окремим регіонам зокрема, видано «Чер-
вону книгу України», «Міжнародну Чер-
вону книгу Чорного моря», розпочато ви-
дання багатотомної «Екофлори України»
за редакцією члена-кореспондента НАН
України Я.П. Дідуха. Учені НАН України
регулярно ведуть Літописи природи в за-
повідниках, триває робота над «Зеленою
книгою України».
Науковці НАН України надають ве-
ликого значення дослідженням популя-
цій різних видів. Академік НАН України
Ю.Р. Шеляг-Сосонок переконливо довів,
що захист видів можна забезпечити лише
за умови збереження екосистем, де під-
тримують відтворення видових популя-
цій. Цей аргумент враховано при створен-
ні «Зеленої книги України», поява якої за-
початкувала новий етап в організації охо-
рони природи.
Академік НАН України А.М. Гродзин-
ський детально дослідив біологічне зна-
чення хімічної взаємодії між рослинами,
що довело вагому участь алелопатичних
факторів у фітоценозах, допомогло вирі-
шити практичні питання, пов’язані з ґрун-
товтомою і формуванням стійких фітоце-
нозів.
На основі узагальнення результатів ба-
гаторічних досліджень установ відділень
загальної біології, наук про Землю та еко-
номіки НАН України опрацьовано нові те-
оретичні засади екологічно збалансовано-
го природокористування, визначено на-
прями стратегії екологічної політики в
Україні та вироблено теоретичну базу еко-
номічної метрології природного капіталу
для регулювання економіко-екологічних
відносин у суспільстві; удосконалено ме-
тоди управління ресурсо-економічною і
природо-техногенною безпекою, природо-
користуванням і збереженням навколиш-
нього середовища; визначено його соціаль-
ні та екологічні показники. Тут варто зга-
дати дослідження академіка НАН України
М.А. Голубця, який проаналізував законо-
мірності формування геосоціосистем, по-
дальшого розвитку їхніх взаємозв’язків з
іншими геосоціосистемами та запропону-
вав принципи управління геосоціосистем-
ними процесами для забезпечення опти-
мальних умов життєдіяльності людей, збе-
реження сприятливого довкілля та досяг-
нення сталого розвитку.
Результати флористичних, фауністичних,
фізіолого-біохімічних досліджень важливі
для обґрунтування доцільності викорис-
тання потенціалу відновлювальних і не-
традиційних (у т. ч. і біоенергетичних)
джерел енергії; вони (дослідження) визна-
чають доцільність перепрофілювання ве-
ликих промислових підприємств; органі-
зацію екологічно чистого виробництва в
Україні. Важливим кроком у виконанні
актуальної програми глобальних змін клі-
мату є роботи за участю члена-ко рес пон-
дента НАН України Л.І. Фран це ви ча. Ідеть-
ся, зокрема, про проект програми з подо-
лання очікуваних негативних наслідків
глобального потепління в Україні.
Інститути екології Карпат та гідробіо-
логії НАН України запропонували підхо-
ди щодо зменшення негативних наслідків
підтоплення земель внаслідок повеней, які
стають дедалі частішими в західних регіо-
нах держави.
Учені Інституту клітинної біології і ге-
нетичної інженерії та харчової біотехноло-
гії й геноміки НАН України пришвидше-
ними темпами розглядають аспекти біо-
безпеки, пов’язані з використанням гене-
тично модифікованих рослин у виробничих
масштабах.
Проблеми екологічної безпеки багато-
профільні, вони охоплюють широке коло
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 27
питань — від збереження родючості ґрун-
тів до походження так званих екологічних
хвороб людини, з’ясування ролі біологіч-
ного різноманіття в сталому розвитку краї-
ни. Дослідження члена-кореспондента НАН
України А.П. Травлєєва присвячене акту-
альній проблемі збереження ґрунтів Укра-
їни, яким загрожують антропогенні яви-
ща, різним аспектам степового лісівни-
цтва. Окремо варто згадати про академіка
П.С. Погребняка і створену ним потужну
наукову школу. Його дослідження охоп-
люють широке коло проблем екології рос-
лин, лісової типології, лісового ґрунто-
знавства, мікробіології лісових ґрунтів, за-
ліснення пісків й еродованих земель.
Установи НАН України проводять усе-
бічні дослідження з екології гідросфе-
ри. За даними, отриманими в процесі до-
сліджень на Чорному морі, академік НАН
України Ю.П. Зайцев відкрив новий біо-
ценоз, характерний для морських екосис-
тем, — «морський гіпонейстон», припо-
верхневий шар життя, зосереджений біля
плівки поверхневого натягу. Саме тут міс-
титься основний зародковий матеріал мор-
ської біоти. Значення гіпонейстону для
підтримки життя в Світовому Океані над-
звичайно велике, а антропогенний вплив
на океанічну біоту опосередковується пе-
реважно дією на гіпонейстон.
У сірководневій зоні Чорного моря ви-
явлено невідомий раніше феномен жит-
тя — анаеробне окиснення метану консор-
ціумом археа- і сульфатредукуючих бак-
терій. Член-кореспондент НАН України
В.М. Єгоров дослідив шляхи виведення
сірководню й метану з глибин моря. Сві-
тове визнання здобули дослідження пер-
винної продуктивності Світового океану,
проведені Інститутом біології південних
морів ім. О.О. Ковалевського НАН Укра-
їни під час численних експедицій (члени-
кореспонденти НАН України Т.С. Петіпа і
В.М. Грезе).
Важливе значення для формування но-
вих уявлень щодо виникнення і розвитку
земної гідросфери, а також походження
життя на нашій планеті мали дослідження
колективу Інституту колоїдної хімії та хі-
мії води ім. А.В. Думанського НАН Украї-
ни (директор — академік НАН України
В.В. Гончарук) про склад дейтерію у воді
та вплив цього ізотопу водню на її фізич-
ні й хімічні властивості та біологічну ак-
тивність.
Техногенні впливи на екосистеми в
останні кілька десятиліть набули настіль-
ки негативної сили, що під загрозою де-
вастації опинилися великі регіони країни.
Над подоланням очікуваних криз деваста-
ції в Східних регіонах України працюють
Донецький і Криворізький ботанічні сади
НАН України, де успішно вивчають і тео-
ретичні, і практичні аспекти відновлення
територій, постраждалих унаслідок про-
мислової діяльності гірничодобувних під-
приємств.
Значну увагу вчені НАН України приді-
ляють розробленню методів дезактивації
природних вод і ґрунтів від забруднювачів
різної природи. Зокрема, Інститут біоло-
гії південних морів ім. О.О. Ковалевсько-
го НАН України та його Філіал, розташо-
ваний в Одесі, здійснює пошук факторів
знешкодження залишків нафтопродуктів у
шельфі Чорного та Азовських морів, інсти-
тути хімії поверхні ім. О.О. Чуйка і сорб-
ції та проблем ендоекології НАН України
розробляють високоефективні сорбенти —
збирачі нафтових забруднень.
Як відомо, розв’язання екологічних про-
блем безпосередньо залежить від еконо-
мічних умов країни. Будь-які пропозиції
щодо покращення екологічних умов нео-
дмінно узгоджують із економічними об-
ґрунтуваннями реалістичності передба-
чуваних дій. Украй важливе розроблен-
ня методології оптимізації регіонально-
го природокористування для мінімізації
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
еколого-економічних втрат; екологічна й
економічна перспективність розвитку ре-
сурсоощадного виробництва; відновлення
навколишнього середовища завдяки залу-
ченню економічних важелів (у т. ч. введен-
ням у собівартість продукції сум можли-
вих втрат при нераціональному викорис-
танні ресурсів) тощо. У цих розроблен-
нях важливу роль відіграють дослідження
провідних економістів НАН України: ака-
деміків В.М. Гейця, Б.М. Данилишина та
ін. Результати їхніх робіт мають важли-
ве значення для формування регіональ-
ної економіки, розміщення продуктивних
сил і реалізації комплексного соціально-
економічного розвитку окремих територій
країни.
Загрозу для України становить поява в
екосистемах як континенту, так і морів но-
вих для території України видів тварин і
рослин. Ці так звані вселенці — адвентив-
ні види — уже встигли завдати великої
шкоди господарству країни, зокрема риб-
ному. Тому є всі підстави говорити про іс-
нування біологічного забруднення середо-
вища, що зумовлено не лише появою ад-
вентивних видів, але й порушенням рівно-
ваги в розвитку різних видів (наприклад,
різке зниження активності корисних ко-
мах, зокрема запилювачів рослин, і азот-
фіксувальних бактерій у ґрунтах і т. д.).
Значний внесок у дослідження біологічно-
го забруднення зробили науковці Інститу-
ту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Інститу-
ту ботаніки ім. М.Г. Холодного, Національ-
ного науково-природничого музею НАН
України тощо.
Інститут гідробіології НАН України ба-
гато років є провідним науковим закла-
дом, який розв’язує проблеми, породжені
реалізацією в минулому на території Украї-
ни великих гідромеліоративних проектів.
Однією з таких проблем є цвітіння води в
штучно створених водоймах Дніпровсько-
го каскаду. Розвиток синьо-зелених водо-
ростей у застійних водах із високим вміс-
том органічних речовин завдає непоправ-
ної шкоди екологічному стану континен-
тальних водойм України. Академік НАН
України О.В. Топачевський із очолюваним
ним колективом науковців Інституту гід-
робіології НАН України доклав чимало
зусиль для розв’язання проблеми обме-
ження й регуляції розвитку водоростей, з
якими пов’язане цвітіння води. Останніми
роками під проводом академіка НАН
України В.Д. Романенка розгорнуто широ-
кі дослідження в галузі гідроекології, зо-
крема щодо розв’язання проблеми збере-
ження високої якості континентальних
вод. Власне, сама гідроекологія виникла
завдяки діяльності Інституту гідробіології
НАН України та його директора академіка
НАН України В.Д. Романенка.
Важливе значення у вивченні якості
ґрунтових і підземних вод відіграють гід-
рогеологічні дослідження під керівницт-
вом академіка НАН України В.М. Шесто-
палова.
Розв’язанню екологічних проблем при-
діляють увагу й установи НАН України
технічного профілю. Так, академік НАН
України А.А. Долінський запропонував
екологічно прийнятну систему місцевого
енергозабезпечення на базі енергоощадних
технологій, використання місцевих палив-
них ресурсів і техногенних відходів тощо.
Здійснено класифікацію процесів гео-
морфогенезу (природних і техноприрод-
них), соціальних і галузевих еколого-еко-
номічних негативних наслідків антропо-
генного впливу на навколишнє середови-
ще, факторів його охорони під час запуску
космічних апаратів; методів прогнозуван-
ня змін екологічного стану водних ресур-
сів (у т. ч. і морських) тощо. Особливе зна-
чення мають дистанційні дослідження
природних ресурсів, які успішно прово-
дить член-кореспондент НАН України
В.І. Лялько.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 29
Успішне розв’язання питань збережен-
ня, охорони і відтворення біорізноманіття
неможливе без заповідних територій. За
НАН України, зокрема, закріплено 3 бота-
нічні сади, 3 дендропарки і 5 заповідників,
які сьогодні успішно функціонують.
Низка інститутів НАН України, серед
яких провідну роль відіграють Інститут
ботаніки ім. М.Г. Холодного та Інститут
зоології ім. І.І. Шмальгаузена, обґрунту-
вали принципи функціонування заповід-
ників як осередків гармонізації взаємодії
цивілізації з навколишнім середовищем,
а також подальшої розбудови і вдоскона-
лення національної екологічної мережі.
Роботи в заповідниках координує Наукова
рада з проблем заповідної справи і діяль-
ності заповідників Відділення загальної
біології НАН України, якою керує член-
кореспондент НАН України І.А. Акімов.
Усесвітньо відомими є біосферні запо-
відники НАН України — «Дунайський» і
«Чорноморський». Вони репрезентують
унікальні природні ландшафтні утворен-
ня з багатою фауною і флорою, збережен-
ня яких украй важливе для Європи в ціло-
му, а акваторії Чорноморського заповідни-
ка є місцем, у якому перетинаються мігра-
ційні шляхи перелітних птахів.
Для збереження флори і фауни, окрім
розширення мережі заповідників, надзви-
чайно важливе створення так званих еко-
коридорів, завдяки яким забезпечується
міграція тварин і перенесення генетичного
матеріалу рослин між заповідними тери-
торіями, що підвищує міру панміктично-
сті видових ареалів. Організацію мережі
екокоридорів здійснюють інститути бо-
таніки ім. М.Г. Холодного та зоології
ім. І.І. Шмальгаузена НАН України.
Кількість заповідних територій в Украї-
ні, порівняно з розвинутими країнами, не-
достатня. Тому науковці НАН України
приділяють значну увагу обґрунтуванню й
організації нових заповідних територій
(екологічні коридори, ландшафтні та при-
родні парки, заповідники, заказники
тощо). Для координації досліджень із су-
сідніми країнами, поліпшення обміну нау-
ковою інформацією, організації спільних
досліджень тощо триває робота з організа-
ції транскордонних заповідників і резер-
ватів на основі Севільської стратегії.
Розроблено методологію досліджень
ланд шафтного різноманіття, вдосконалено
систематику й класифікацію ландшафтів
України, визначено принципи флористич-
ної класифікації різноманітності рослин-
ності та прогнозування змін біорізнома-
ніття й розроблення відповідних регіо-
нальних заходів, а також запропоновано
методи «оздоровлення» численних малих
річок України, оцінювання ландшафтів
для оптимізації природокористування.
Створено банки біологічних об’єктів і ко-
лекції мікроорганізмів, гідробіонтів, за-
родкової плазми різних рослин і тварин,
які ввійшли до Державного реєстру науко-
вих об’єктів, що становлять національне
надбання. Започатковано дослідження з
екомоніторингу та збереження біорізно-
маніття мегаполісів. Спеціально для до-
сліджень біоти в мегаполісах, де поруше-
но кругообіг речовин та створено вкрай
незвичайні для більшості видів рослин,
тварин і мікроорганізмів умови, створено
Науковий центр екомоніторингу та біоріз-
номаніття мегаполісу НАН України, яким
керує академік НАН України В.Г. Радченко.
Важким випробуванням для науковців
стала Чорнобильська катастрофа. Вона
визначила нові наукові завдання і напря-
ми наукового пошуку шляхів подолання
негативних наслідків радіонуклідного за-
бруднення ґрунтів, лісів, поверхневих і
підземних вод. Багато проблем атомної
енергетики, радіаційного приладобуду-
вання, радіогеохімії тощо, які раніше ніби-
то й не стосувалися екологічних питань,
набули нових аспектів екологічного зміс-
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
ту, адже необхідно було максимально опе-
ративно мінімізувати негативні наслідки
аварії.
Науковці НАН України з перших днів
аварії почали працювати на ЧАЕС, вико-
нуючи різні дослідження — від припинен-
ня радіонуклідних викидів із зруйновано-
го реактора до оцінювання рівня радіоак-
тивного забруднення території України. З
ризиком для здоров’я вони реалізували ба-
гато заходів щодо визначення нейтронних
потоків, температури та інших показників
у активній зоні зруйнованого блоку реак-
тора, упередження можливості вибуху па-
ливних залишків, випробувань ефектив-
них методів дезактивації та фіксації радіо-
активного пилу в забрудненій зоні ЧАЕС
(автошляхи, трамвайні колії, поверхні бу-
дівель тощо). При Президії НАН України
безупинно діяв оперативний штаб робіт у
зоні Чорнобильської катастрофи. Його
послідовно очолювали віце-президенти
НАН України — академіки В.І. Трефілов,
В.П. Кухар, І.К. Походня, К.М. Ситник.
Усебічні дослідження наслідків радіо-
нуклідного забруднення природного се-
редовища для стану біологічних об’єктів
у зоні впливу Чорнобильської катастро-
фи проведено під керівництвом академіка
НАН України Д.М. Гродзинського. Дове-
дено, що внаслідок дії підвищеного рівня
опромінення формуються негативні для
мікрофлори, рослинності і тваринного сві-
ту зміни в стані їхніх популяцій.
У різні періоди в зоні катастрофи пра-
цювало понад 2 тис. співробітників із 33
установ і організацій, проведено більше як
1000 досліджень за багатьма напрямами,
що дозволило отримати нові знання щодо
характеру і впливу аварії на людину й сус-
пільство, навколишнє середовище, розро-
бити і впровадити нові методики, прила-
ди, засоби і системи, прогнози та рекомен-
дації, а також реалізувати контрзаходи з
мінімізації наслідків катастрофи.
Численними тривалими дослідженнями
доведено, що ЧАЕС ще довго залишати-
меться радіаційно небезпечною для людей.
Особливо гострими є науково-тех нічні
проблеми перетворення об’єкта «Укриття»
на екологічно безпечну структуру. За да-
ними окремих біологів, на забрудненій те-
риторії може сформуватися унікальний
біогеоценоз, перевантажений генними де-
фектами й підвищеним рівнем мікроево-
люційних процесів, який потребує ре -
тель них і глибоких наукових досліджень.
«Чорнобильські» радіоекологічні дослі-
дження всебічно розгорнуті в інститутах
клітинної біології і генетичної інженерії,
зоології ім. І.І. Шмальгаузена, гідробіоло-
гії, ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН Украї-
ни. Вони розвиватимуться й надалі, врахо-
вуючи необхідність вивчення наслідків за-
криття ЧАЕС.
Однією з нагальних проблем, пов’язаною
із забрудненням навколишнього середо-
вища, є забезпечення населення якісною
питною водою. Вона (проблема) турбує
весь світ, а особливо Україну з її обмеже-
ними водними ресурсами, оскільки на сьо-
годні на наших теренах майже не залиши-
лося природних поверхневих вод (джере-
ло отримання переважної кількості питної
води), які б відповідали сучасним вимо-
гам. На думку вчених, вітчизняні природ-
ні води вже можна віднести до категорії
«розбавлених стічних вод». Виник певний
парадокс — хоча аксіома «вода — основа
життя» нібито відома всім, люди спочатку
забруднили і продовжують забруднювати
природні водойми, а потім з великими за-
тратами отримують із них питну воду.
Науковці Інституту колоїдної хімії і хі-
мії води ім. А.В. Думанського НАН Украї-
ни під керівництвом академіка Л.А. Куль-
ського розробили унікальну класифікацію
домішок різних видів вод за фазово-дис-
персним станом. На її основі були сфор-
мульовані нові положення хімії, фізики та
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 31
біології води. Створено нові наукові на-
прями дослідження води, на основі яких
розгорнуто фізико-хімічні, спектральні, тер-
модинамічні, ізотопні підходи до роз в’я-
зання питань отримання і підготовки
питної води, розроблення сучасних тех-
нологій її отримання та створення відпо-
відних установок і пристроїв, речовин і
матеріалів тощо, а також удосконалення
методів тестування води (особливо біо-
логічного).
Зокрема, на основі поєднання мемб-
ранних (вони є одними з найбільш ефек-
тивних та економічних) методів з іншими
фізико-хімічними методами (окиснення,
каталіз, адсорбція, фільтрування, ультра-
фіолетове знезараження) сьогодні розроб-
ляють та виготовляють комплекси водо-
підготовки колективного й індивідуально-
го використання з аналітичним контролем
для спеціалізованих об’єктів, які працю-
ють в автономному режимі, створено уста-
новки для опріснення солоної води, кон-
сервування і знезараження питної води.
Запропоновано нову концепцію забез-
печення населення України високоякіс-
ною питною водою на основі експлуатації
установок бюветного типу колективного
користування на місці її споживання (при
цьому вода не надходить до розподільчих
мереж, де вона піддається вторинному за-
брудненню вірусної природи, яке важко
видалити або знешкодити).
Великою заслугою вчених-хіміків НАН
України є те, що завдяки їхнім багаторіч-
ним і наполегливим зусиллям розроблено
Загальнодержавну програму «Питна вода
України» на 2006–2020 рр., яку прийня-
ла Верховна Рада України, та Державний
стандарт України «Джерела централізова-
ного питного водопостачання», що відпо-
відає всім міжнародним вимогам, триває
робота зі створення інших стандартів для
ефективного забезпечення населення якіс-
ною питною водою.
Важливу роль у розв’язанні проблеми
питної води відіграє Інститут гідробіології
НАН України, який приділяє велику ува-
гу біологічному самоочищенню природ-
них вод. У зв’язку з цим набули розвитку
такі розділи гідроекології, як водна мікро-
біологія, альгологія, вищі водні рослини,
екологічна рівновага у водних системах.
Подальше вирішення проблеми якісної
питної води багато в чому залежить від
розв’язання питань забруднення водно-
го басейну в цілому, відновлення здатнос-
ті природних водних ресурсів до самоочи-
щення і відтворення, зменшення техно-
генних порушень водного балансу ґрунтів,
збільшення ролі малих річок, поліпшен-
ня стану гідротехнічних систем, збережен-
ня хімічного і мікробіологічного складу
природних вод. Усе це потребує суттєво-
го розширення фронту робіт із порушених
питань.
Загальновідомо, якої шкоди довкіллю
завдає автомобільний транспорт, що спо-
живає майже половину отримуваної сві-
том нафти, збільшуючи кількість вуглецю
в загальному його кругообігу і посилюючи
глобальний парниковий ефект. З огляду
на це в останні десятиліття виникла ідея
переробляти на паливо рослинну сирови-
ну (для дизельних двигунів — біодизель,
добавка якого до звичайного дизельного
палива ще й зменшує шкідливі викиди, а
для карбюраторних — етанол), зменшую-
чи обсяги використання викопних вугле-
воднів.
Учені НАН України мають тут свої на-
працювання. НАН України з 2007 року ви-
конує цільову комплексну програму нау-
кових досліджень «Біомаса як паливна
сировина («Біопалива»)». Зокрема, Націо-
нальний ботанічний сад ім. М.М. Гришка
НАН України веде роботу з інтродукції
нових перспективних (як ресурс біопалива)
видів рослин (чорнушка, редька олійна, гір-
чиця, просо пальчасте, сорит, топінамбур,
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
соргові культури тощо). Інститути харчо-
вої біотехнології та геноміки (директор —
академік НАН України Я.Б. Блюм) і клі-
тинної біології та генетичної інженерії
НАН України за участю колективу нау-
ковців, який очолює член-кореспондент
НАН України М.В. Кучук, зосереджені на
збільшенні врожайності ріпаку, картоплі,
проса та інших перспективних для біопа-
лива культур, спільно з Інститутом бота-
ніки ім. М.Г. Холодного вивчають можли-
вість використання мікроводоростей для
виробництва біопалива.
Інститут біології клітини НАН Украї-
ни під керівництвом члена-кореспондента
НАН України А.А. Сибірного опрацьовує
методи розширення ресурсної бази для
бродильних процесів при отриманні етано-
лу шляхом утворення нових штамів дріж-
джів. Особливо перспективним виявилося
досягнення вчених щодо підвищення ген-
ноінженерними методами здатності дріж-
джів Hansenula polimorfa зброджувати ор-
ганічні компоненти поновлювальних від-
ходів сільськогосподарського, лісового,
деревообробного, целюлозно-паперового,
комунального господарств, швидкорослих
рослин і побутових відходів. Це, з одного
боку, відкриває нові можливості для очи-
щення навколишнього середовища від ор-
ганічних відходів, утилізація яких набуває
в світі щораз більшого значення, а з друго-
го — здешевлює виробництво етанолу.
Інститут біоорганічної хімії та нафто-
хімії НАН України під керівництвом ака-
деміка НАН України В.П. Кухаря створює
присадки й каталізатори для нових ви-
дів біопалива, удосконалює хімічні проце-
си отримання біопалива та його супутніх
продуктів.
У майбутньому вчені мають намір за-
стосовувати методи біотехнології для за-
безпечення високого виходу якісної біо-
сировини з поширених та маловідомих
енергетичних рослин для виробництва
біо палива, отримувати нові високоефек-
тивні штами мікроорганізмів і водорос-
тей, використовувати гриби, здатні до
ферментації біосировини і відходів інших
виробництв, а також продовжувати пошук
ефективніших джерел сировини, методів
екологізації виробництва і використання
біопалива.
Велику питому вагу в загальній кіль-
кості забруднень довкілля мають відхо-
ди агросфери, починаючи з виробництва
добрив і препаратів і закінчуючи підпри-
ємствами харчової промисловості. Маємо
на увазі незасвоєні добрива, отрутохіміка-
ти та інші препарати, стічні води тварин-
ницьких комплексів, засолення земель при
їх штучному зрошенні, а також техноген-
ні отруєння й порушення ґрунтів (хвосто-
сховища, терикони, відвали, склади різних
препаратів, зони відчуження тощо).
Зменшенню забруднення ґрунтів спри-
яють дослідження академічних учених зі
створення нових високоврожайних сортів
і гібридів сільгоспкультур (зернових, кор-
мових, овочевих, олійних та ін.).
Особливо значних успіхів у галузі мута-
ційної селекції озимої пшениці та отриман-
ня нових ліній кукурудзи досягнув Герой
України академік НАН України В.В. Мор-
гун, який розв’язував важливу пробле-
му покращення якості продовольчого зер-
на при зростанні врожайності цих базових
зернових культур. Багато з отриманих в
установах НАН України сортів сільсько-
господарських, пряно-ароматичних, деко-
ративних та інших культур внесено до Дер-
жавного реєстру сортів України, які сьо-
годні використовують в агровиробницт ві.
Використання нових сортів зменшує по-
требу в посівних площах, що знижує ан-
тропогенний тиск на довкілля.
Поряд із опрацюванням проблем се-
лекції і генетики традиційними метода-
ми вчені використовують і сучасні досяг-
нення біотехнології, зокрема розробляють
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 33
нові підходи до отримання трансгенних
ліній сільгоспкультур з обґрунтуванням
їх безпечного використання. Запропоно-
вано системи генетичної трансформації та
отримання трансгенних рослин (ячменю,
сої, гороху, цукрового буряку, картоплі,
капусти, люцерни, ріпаку, проса тощо).
Актуальність таких робіт важко переоці-
нити, оскільки вони збільшують продо-
вольчу базу людства взагалі й населення
України зокрема, адже загальновідомо, що
більше як половина людства недоїдає, а в
окремих країнах і голодує.
Створено низку нових агрохімікатів і
біо препаратів для сільгосппотреб, які, по-
рівняно з традиційними, більш ефектив-
ні і специфічні у своїй дії, мають низь-
ку токсичність, діють у малих дозах, кра-
ще засвоюються рослинами, підвищують
стійкість культур до шкідливих та екстре-
мальних чинників, зменшують негатив-
ний вплив пестицидів на корисну ґрунто-
ву мікрофлору, а також вирізняються ви-
сокою економічністю і зменшенням обся-
гів екологічно небезпечних викидів при їх
промисловому виробництві, у т. ч. завдяки
зменшенню технологічних стадій.
Запропоновано кілька технологій пе-
редпосівного оброблення насіння основ-
них культур за допомогою сучасних но-
вих агрохімікатів і препаратів, мікроорга-
нізмів, іонізуючого випромінювання тощо,
які інтенсифікують процеси життєдіяль-
ності насіння і рослин, а також підвищу-
ють їхню стійкість до несприятливих умов
зростання.
Запропоновано десятки ресурсоощад-
них і безвідходних технологій збережен-
ня й перероблення сільськогосподарської
продукції та сировини для різних по-
треб. Серед них варто відзначити тепло-
масообмінні технології отримання тради-
ційних та абсолютно нових продуктів хар-
чування (у т. ч. дитячих і лікувально-про-
філактичних).
Українські вчені не залишили поза сво-
єю увагою й проблеми повернення до гос-
подарського використання техногенно по-
рушених земель. Зокрема, запропоно вано
нові біологічні методи (біосорбція, біо-
аку муляція, біодеградація тощо), які пер-
спективніші порівняно з реагентними, ре-
комендації з відновлення ландшафтів,
озе ленення териконів, відвалів та інших
об’єктів, які мінімізують затрати, техно-
логії утилізації та нейтралізації небезпеч-
них (особливо вуглеводневого походжен-
ня) речовин із ґрунтів і води тощо.
Вітчизняна сільгосптехніка не завжди
відповідає зарубіжній за продуктивністю,
ресурсо- і енергоємністю та екологічніс-
тю. Тому запропоновано сучасні техноло-
гії, обладнання і матеріали для одержання
високоміцних сталей і ливарних сплавів
алюмінію, що зменшують вагу використо-
вуваної техніки, а також для ремонту зно-
шених деталей. Упровадження цих розро-
бок може зекономити ресурси й покращи-
ти споживчі якості сільськогосподарської
та харчової продукції.
Велику увагу науковці НАН України
приділяють розробленню екологобезпеч-
них процесів отримання нових речовин
і матеріалів, а також технологій знешко-
дження, очищення різних екологічно небез-
печних відходів, які забруднюють довкілля.
Зазначені розробки дають змогу підвищу-
вати вихід кінцевої продукції, зменшува-
ти кількість технологічних етапів, підви-
щувати їхню селективність і ефективність
(в окремих випадках на кілька порядків),
отримувати прилади з новими властивос-
тями, використовувати вітчизняну сирови-
ну замість імпортної чи небезпечних інгре-
дієнтів, перетворювати небезпечні відходи
в безпечні або такі, що можна використо-
вувати в інших процесах тощо. На порядку
денному опрацювання технологій, які вза-
галі не забруднюють довкілля і відповіда-
ють вимогам «зеленої хімії».
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
Уже розроблено окремі технології (без-
відходні та маловідходні), які блокують
викиди забруднювачів або суттєво змен-
шують їх, очищують навколишнє середо-
вище від наявних забруднень (при цьому
слід відзначити складність їх (технологій)
розроблення, оскільки кожен різновид
відходів вимагає спеціалізованої техноло-
гії очищення); удосконалено наявні тради-
ційні методи для підвищення рівня еколо-
гічної безпеки.
Запропоновано нові технології збага-
чення благородних, кольорових, рідкісних
металів (у т. ч. золото високих кондицій),
методи комплексного перероблення пер-
винної та вторинної сировини коштовних
металів, процеси, що забезпечують висо-
кий ступінь вилучення металів при низь-
ких витратах енергії, а також унікальні
технології (малоенергоємні й екологобез-
печні) утилізації дисперсних мінеральних
відходів і очищення різноманітних стіч-
них вод від пестицидів, нафтопродуктів,
важких металів, нуклідів та інших небез-
печних речовин.
Створено нові каталізатори і процеси
для знешкодження токсичних газових ви-
кидів, запропоновано ефективні екосор-
бенти й матеріали для екологічного моні-
торингу, неруйнівного контролю, вияв-
лення дефектів і захисту різних комуніка-
ційних систем, сорбенти для очищення
забруднених поверхневих вод і ґрунту,
електрокаталізатори для воднево-кис не-
вих паливних елементів, а також рефор-
мінгу етанолу і нафтових вуглеводнів у
моторні палива. Опрацьовано наукові
принципи формування матеріалів, здат-
них до біологічної деструкції при їх ви-
вільненні у навколишнє середовище. Роз-
роблено прогресивні сорбційні технології
глибокого очищення речовин-прекурсорів,
що суттєво підвищило якість напівпровід-
никового кремнію, електролітів для кон-
денсаторів, хімічних реагентів, а також
утилізації меланжу (окиснювача) ракет-
ного палива з отриманням органоміне-
ральних добрив без шкоди для довкілля.
Тут варто згадати досягнення, отримані в
Інституті сорбції та проблем ендоекології
НАН України під керівництвом академіка
В.В. Стрєлка.
Останнім часом увагу науковців привер-
нули наноструктурні системи, наноматері-
али та нанотехнології. Установлено, що за
порогом 100 нанометрів певні молекуляр-
ні структури характеризуються високо-
ефективною дією, що дає змогу розв’язати
чимало проблем, зокрема енергетичних і
екологічних. На сьогодні вчені вже ство-
рили фільтри, які захищають людину від
електромагнітного поля, потужність якого
в зовнішньому середовищі постійно зрос-
тає й у мільярди разів перевищує рівень
природного фону.
Ефективному розв’язанню перелічених
проблем сприяла б чітка державна еколо-
гічна стратегія, яка на регіональному рівні
лише починає формуватися. Це відповід-
но потребує організації системи моніто-
рингу навколишнього середовища і ство-
рення дієвої інфраструктури екологічної
експертизи. Розв’язати цю проблему допо-
можуть відповідні напрацювання вчених
НАН України (у т.ч. розроблення біосен-
сорних систем та інформаційних техно-
логій). Тут доцільно згадати комплексну
систему показників для характеристики
стану наземних екосистем на генетичному,
фізіолого-біохімічному, морфологічно-
му, еко логічному та біогеохімічному рів-
нях і систему переходу від багатокритері-
ального оцінювання до однокритеріального.
Створений науковцями апаратний комп-
лекс дистанційного зондування дає змогу
оцінювати стан ґрунтів, рослинності та
контролювати наслідки критичних ситуа-
цій. Крім того, запропоновано оригінальні
інтегральні показники й алгоритми вияв-
лення цінних біотичних угруповань, роз-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9 35
роблено алгоритми засвоєння даних мо-
ніторингу в прогностичних математич-
них моделях, які підвищують ефектив-
ність розрахунків і точність моделювання
середовища.
Усе сказане переконливо свідчить, що
науковці НАН України завдяки своїм до-
слідженням у різних галузях науки нако-
пичили великий потенціал для розв’язання
багатьох екологічно небезпечних проблем.
Напрацювання вчених як загальної, так
і конкретної спрямованості, охоплюючи
широке коло питань щодо безпеки довкіл-
ля, довели своє право на широке застосу-
вання задля суттєвої зміни складної еко-
логічної ситуації в Україні.
Зрозуміло, що вирішувати екологічні
проблеми окремої країни на тлі їхньої
всесвітньої глобальності (через загострен-
ня суперечностей між постійним зростан-
ням потреб цивілізації й обмеженими ре-
сурсами та можливостями планети) прак-
тично неможливо, виникає потреба поєд-
нання відповідних зусиль на регіональному
і глобальному рівнях незалежно від релі-
гійних, етнічних й економічних відміннос-
тей різних країн.
Попри активну агітацію, яку розгорну-
ли ЗМІ для популяризації заходів безпе-
ки навколишнього середовища, проблеми
його екологічного оздоровлення, на жаль,
не втрачають своєї гостроти й актуаль-
ності. На рівні ООН визнано небезпеку
незворотності окремих глобальних явищ
(потепління, продовольча криза, поява
нових хвороб). Якщо світова спільнота не
зможе цивілізовано регулювати глобаль-
ні екологічні проблеми, що й надалі роз-
виватимуться в негативному для неї на-
прямі, почнуть діяти суворі і згубні для
людства чинники — кліматичні й геоло-
гічні катаклізми, нестача продуктів хар-
чування і водних ресурсів (зокрема пит-
ної води), повернення старих і поява но-
вих особливо небезпечних захворювань
тощо.
Усе це зумовлює необхідність перегля-
ду людством шкали життєвих цінностей у
напрямі свідомого й адекватного самооб-
меження своїх потреб, усвідомлення не-
обхідності переходу на нові цивілізаційні
засади з далекозорим переосмисленням
можливих наслідків збереження застарі-
лих технологій і визначення подальшого
вектора розвитку науково-технічного про-
гресу на основі нових технологій, які
мають забезпечити збереження природ-
них ресурсів і біологічного різноманіт-
тя, підвищити екологічний стандарт
життя.
Лише за умов цілеспрямованого об’єд-
нан ня зусиль науковців, громадськості і
владних структур усіх країн, формування
в суспільстві екологічних поглядів і прин-
ципів можна розв’язати нагальні глобаль-
ні екологічні проблеми, зберегти життя
цивілізації на Землі. Саме тому НАН
України направила до ООН пропозицію
щодо прийняття «Екологічної конституції
Землі».
Оскільки екологічні ідеї поступово зна-
ходять дедалі більше розуміння в суспіль-
стві, сподіваємося, що з часом буде роз-
роблено систему поглядів на майбутнє
цивілізації, за яких збереження цілісності
навколишнього середовища вважатиме-
ться найвищим пріоритетом у будь-якій
діяльності людини, врешті-решт сформує-
ться екологічний вектор безпечного,
успішного існування людства, чого не-
можливо досягти без інтенсивного розви-
тку досліджень раціонально обґрунтова-
ної шкали цінностей життя, формування
екологічного світогляду населення, еко-
логічної модернізації світової економіки
з урахуванням регіональних аспектів, до-
корінного підвищення ефективності ви-
користання і збереження природних ре-
сурсів планети.
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 9
Д. Гродзинський, О. Дембновецький,
О. Левчук, В. Бойко
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Резюме
Засновник Української академії наук академік
В.І. Вернадський висловив ідею про перетворення
біосфери в ноосферу через антропогенний вплив,
сила якого вже співмірна з геологічними явищами.
Ідея ноосфери стала підґрунтям розвитку екологіч-
них досліджень в установах НАН України. Ці дослі-
дження охоплюють широке коло екологічних про-
блем — від з’ясування природи біорізноманіття
континентальних і водних екосистем до оцінення
екологічних ризиків, зумовлених забрудненням до-
вкілля. Велику увагу приділено розробленню методів
екологічного моніторингу, по ліпшенню екологічної
якості середовища і від нов ленню біо різноманіття як
основи стійкого розвитку.
Ключові слова: екологічна криза, радіонуклідне за-
бруднення, біологічна деструкція, моніторинг нав-
колишнього середовища.
D. Grodzyns’kyy, O. Dembnovets’kyy,
O. Levchuk, V. Boiko
ENVIRONMENTAL ASPECTS OF SCIENTIFIC RESEARCH
S u m m a r y
Academician V.I.Vernads’kyy, founder of Academy of Sci-
ences of Ukraine, expressed an idea on biosphere trans-
formation into noosphere through anthropogenic impact
commensurable with geological phenomena. Noosphere
idea became the basis for the progress of environmental
researches at institutions of National Academy of Sci-
ences of Ukraine. As a rule, such researches cover a wide
range of environmental problems beginning with the
study of the nature of biological diversity of continental
and water ecological systems up to evaluation of envi-
ronmental risks caused by pollution. Great attention is
paid to the development of ecological monitoring meth-
ods, improvement of ecological quality of environment
and restoration of biological diversity to be the basis for
steady development.
Keywords: ecological crisis, radioactive nuclide pollu-
tion, biological destruction, environment monitoring.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26193 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:44:57Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гродзинський, Д. Дембновецький, О. Левчук, О. Бойко, В. 2011-08-29T18:27:50Z 2011-08-29T18:27:50Z 2009 Екологічні аспекти наукових досліджень / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 24-36. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26193 Засновник Української академії наук академік В.І. Вернадський висловив ідею про перетворення біосфери в ноосферу через антропогенний вплив, сила якого вже співмірна з геологічними явищами. Ідея ноосфери стала підґрунтям розвитку екологічних досліджень в установах НАН України. Ці дослідження охоплюють широке коло екологічних проблем — від з’ясування природи біорізноманіття континентальних і водних екосистем до оцінення екологічних ризиків, зумовлених забрудненням довкілля. Велику увагу приділено розробленню методів екологічного моніторингу, по ліпшенню екологічної якості середовища і від нов ленню біо різноманіття як основи стійкого розвитку. Academician V.I.Vernads’kyy, founder of Academy of Sciences of Ukraine, expressed an idea on biosphere transformation into noosphere through anthropogenic impact commensurable with geological phenomena. Noosphere idea became the basis for the progress of environmental researches at institutions of National Academy of Sciences of Ukraine. As a rule, such researches cover a wide range of environmental problems beginning with the study of the nature of biological diversity of continental and water ecological systems up to evaluation of environmental risks caused by pollution. Great attention is paid to the development of ecological monitoring methods, improvement of ecological quality of environment and restoration of biological diversity to be the basis for steady development. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Екологічні аспекти наукових досліджень Environmental aspects of scientific research Article published earlier |
| spellingShingle | Екологічні аспекти наукових досліджень Гродзинський, Д. Дембновецький, О. Левчук, О. Бойко, В. Статті та огляди |
| title | Екологічні аспекти наукових досліджень |
| title_alt | Environmental aspects of scientific research |
| title_full | Екологічні аспекти наукових досліджень |
| title_fullStr | Екологічні аспекти наукових досліджень |
| title_full_unstemmed | Екологічні аспекти наукових досліджень |
| title_short | Екологічні аспекти наукових досліджень |
| title_sort | екологічні аспекти наукових досліджень |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26193 |
| work_keys_str_mv | AT grodzinsʹkiid ekologíčníaspektinaukovihdoslídženʹ AT dembnovecʹkiio ekologíčníaspektinaukovihdoslídženʹ AT levčuko ekologíčníaspektinaukovihdoslídženʹ AT boikov ekologíčníaspektinaukovihdoslídženʹ AT grodzinsʹkiid environmentalaspectsofscientificresearch AT dembnovecʹkiio environmentalaspectsofscientificresearch AT levčuko environmentalaspectsofscientificresearch AT boikov environmentalaspectsofscientificresearch |