Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8

Отримано активні імунні сироватки до Bradyrhizobium japonicum М 8. За постановки реакції аглютинації з бакте-ріальними суспензіями показано, що в межах досліджених штамів бульбочкових бактерій сої існують серологічно споріднені і відмінні штами. В умовах вегетаційного та польового дослідів встановле...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сільськогосподарська мікробіологія
Datum:2009
Hauptverfasser: Комок, М.С., Волкова, І.В., Волкогон, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26201
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8 / М.С. Комок, І.В. Волкова, В.В. Волкогон // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 9. — С. 115-124. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26201
record_format dspace
spelling Комок, М.С.
Волкова, І.В.
Волкогон, В.В.
2011-08-29T19:07:41Z
2011-08-29T19:07:41Z
2009
Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8 / М.С. Комок, І.В. Волкова, В.В. Волкогон // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 9. — С. 115-124. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
1997-3004
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26201
631.461:631.86/87:57.083.3
Отримано активні імунні сироватки до Bradyrhizobium japonicum М 8. За постановки реакції аглютинації з бакте-ріальними суспензіями показано, що в межах досліджених штамів бульбочкових бактерій сої існують серологічно споріднені і відмінні штами. В умовах вегетаційного та польового дослідів встановлено можливість серологічної ідентифікації B. japonicum M 8 безпосередньо в екстрактах бульбочок при дослідженні конкурентоспроможності штаму за попереднього створення серологічно відмінної фонової популяції бактерій.
Получены активные иммунные сыворотки к Bradyrhizobium japonicum М 8. При постановке реакции агглютинации с бактериальными суспензиями показано, что среди исследуемых штаммов клубеньковых бактерий сои существуют серологически родственные и отличные штаммы. В условиях вегетационного и полевого опытов установлена возможность серологической идентификации B. japonicum М 8 в экстрактах клубеньков при изучении конкурентоспособности штамма при предварительном создании серологически отличимой фоновой популяции бактерий.
The active immune serum to Bradyrhizobium japonicum M 8 were obtained. Agglutination reaction with bacterial suspensions had showed the presence of serologically similar and distinguishable strains among the studied soybean nodule bacteria strains. The possibility of serological identification of B. japonicum M 8 in nodules extracts at studying of strain’s competitiveness at preliminary creation of serological distinguishable background population of bacteria was established in vegetative and field experiments.
uk
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Сільськогосподарська мікробіологія
Загальна і ґрунтова мікробіологія
Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
Применение реакции агглютинации для идентификации Bradyrhizobium jаponicum M 8
Use of agglutination reaction for identification of Bradyrhizobium jаponicum M 8
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
spellingShingle Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
Комок, М.С.
Волкова, І.В.
Волкогон, В.В.
Загальна і ґрунтова мікробіологія
title_short Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
title_full Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
title_fullStr Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
title_full_unstemmed Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8
title_sort застосування реакції аглютинації для ідентифікації bradyrhizobium japonicum m 8
author Комок, М.С.
Волкова, І.В.
Волкогон, В.В.
author_facet Комок, М.С.
Волкова, І.В.
Волкогон, В.В.
topic Загальна і ґрунтова мікробіологія
topic_facet Загальна і ґрунтова мікробіологія
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Сільськогосподарська мікробіологія
publisher Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
format Article
title_alt Применение реакции агглютинации для идентификации Bradyrhizobium jаponicum M 8
Use of agglutination reaction for identification of Bradyrhizobium jаponicum M 8
description Отримано активні імунні сироватки до Bradyrhizobium japonicum М 8. За постановки реакції аглютинації з бакте-ріальними суспензіями показано, що в межах досліджених штамів бульбочкових бактерій сої існують серологічно споріднені і відмінні штами. В умовах вегетаційного та польового дослідів встановлено можливість серологічної ідентифікації B. japonicum M 8 безпосередньо в екстрактах бульбочок при дослідженні конкурентоспроможності штаму за попереднього створення серологічно відмінної фонової популяції бактерій. Получены активные иммунные сыворотки к Bradyrhizobium japonicum М 8. При постановке реакции агглютинации с бактериальными суспензиями показано, что среди исследуемых штаммов клубеньковых бактерий сои существуют серологически родственные и отличные штаммы. В условиях вегетационного и полевого опытов установлена возможность серологической идентификации B. japonicum М 8 в экстрактах клубеньков при изучении конкурентоспособности штамма при предварительном создании серологически отличимой фоновой популяции бактерий. The active immune serum to Bradyrhizobium japonicum M 8 were obtained. Agglutination reaction with bacterial suspensions had showed the presence of serologically similar and distinguishable strains among the studied soybean nodule bacteria strains. The possibility of serological identification of B. japonicum M 8 in nodules extracts at studying of strain’s competitiveness at preliminary creation of serological distinguishable background population of bacteria was established in vegetative and field experiments.
issn 1997-3004
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26201
citation_txt Застосування реакції аглютинації для ідентифікації Bradyrhizobium japonicum M 8 / М.С. Комок, І.В. Волкова, В.В. Волкогон // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 9. — С. 115-124. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT komokms zastosuvannâreakcííaglûtinacíídlâídentifíkacííbradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkovaív zastosuvannâreakcííaglûtinacíídlâídentifíkacííbradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkogonvv zastosuvannâreakcííaglûtinacíídlâídentifíkacííbradyrhizobiumjaponicumm8
AT komokms primeneniereakciiagglûtinaciidlâidentifikaciibradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkovaív primeneniereakciiagglûtinaciidlâidentifikaciibradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkogonvv primeneniereakciiagglûtinaciidlâidentifikaciibradyrhizobiumjaponicumm8
AT komokms useofagglutinationreactionforidentificationofbradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkovaív useofagglutinationreactionforidentificationofbradyrhizobiumjaponicumm8
AT volkogonvv useofagglutinationreactionforidentificationofbradyrhizobiumjaponicumm8
first_indexed 2025-11-25T22:16:36Z
last_indexed 2025-11-25T22:16:36Z
_version_ 1850561890411872256
fulltext 115 У�� 631.�461:631.�86/87:57.�083.�3 ЗАСТОСУВАННЯ РЕАКЦІЇ АГЛЮТИНАЦІЇ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ BRadyRhizoBium japoNiCum M 8 Комок М�С�, Волкова І�В�, Волкогон В�В� Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, вул.� Шевченка, 97, м.� Чернігів, 14027, Україна E-mail: rifam@ukrpost.�ua Отримано  активні  імунні  сироватки  до  Bradyrhizobium  japonicum  М 8.  За  постановки  реакції  аглютинації  з  бакте- ріальними суспензіями показано, що в межах досліджених штамів  бульбочкових  бактерій  сої  існують  серологічно  споріднені  і  відмінні  штами.  В  умовах  вегетаційного  та  польового  дослідів  встановлено можливість серологічної  ідентифікації B. japonicum  M 8  безпосередньо  в  екстрактах  бульбочок  при  дослідженні  конкурентоспроможності  штаму  за  попереднього  створення  серологічно відмінної фонової популяції бактерій. �лючові слова:  соя,  Bradyrhizobium  jаponicum,  реакція  аглютинації, антисироватка. Однією з актуальних проблем землеробства є активізація біологічної фіксації атмосферного азоту за участі специфічних бульбочкових бактерій у симбіозі з бобовими культурами.� Розширення масштабів надходження «біологічного» азоту в агроценози дозволить знизити енергетичні затрати в землеробстві та зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище [1].� В останні роки в Україні значно розширено площі вирощування такої бобової культури як соя.� Проте питання формування симбіозів сої з бульбочковими бактеріями для забезпечення рослин симбіотично засвоєним азотом не можна вважати вирішеним.� �більшити продуктивність азотфіксації соєво-ризобіального симбіозу можна шляхом інтродукції ефективних штамів бульбочко- вих бактерій в агроценози.� Але штами, які використовують для інокуляції насіння сої, повинні мати не лише високу ефективність, а і достатню конкурентоспроможність у порівнянні з аборигенною мікробіотою [2-4].� �ля відбору конкурентних штамів використовують методи генетичного маркування, що базуються на одержанні ізогенних мутантів, стійких до окремих антибіотиків [5, 6], спосіб інокуляції 116 сумішшю неактивного і активного штамів (метод Амаргера та його модифікації) [6], а також серологічні методи.� Одним із широко використовуваних серологічних методів є реакція аглютинації.� Цей вид аналізу, завдяки спецефічності, простоті виконання та демонстративності, знайшов широке застосування в мікробіологічній практиці для ідентифікації мікроорганізмів.� Метою даної роботи було дослідження можливості вико- ристання реакції аглютинації для ідентифікації B. japonicum M 8 у бактеріальних суспензіях та екстрактах бульбочок сої.� Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були бульбочкові бактерії сої B. japonicum M 8 [7] та кореневі бульбочки, утворені зазначеним штамом на рослинах сої (Glycine max (L.�) �err.) сорту Устя в умовах польових та вегетаційних дослідів.� �ля отримання антигенів культуру бульбочкових бактерій вирощували протягом 10 діб при 28 оС на люпиновому середовищі такого складу, г/л : �Н2РО4 – 0,5; �2НРО4 – 0,5; МgSО4 ·7 Н2О – 0,2; маніт – 20,0; NаСl – 0,2; СаSО4 – 0,1; (NH4)2�o�4 – сліди; агар – 15; рН 7,0-7,2.� Бактеріальну суспензію готували методом змиву клітинної маси з середовища стерильною водою, після чого центрифугували протягом 15 хв при 3000 об.� Осад розчиняли у 20 мл фізіологічного розчину і знову центрифугували за тих же умов.� �о осаду додавали 10 мл 2,5 % розчину глутарового альде- гіду.� Через добу тричі центрифугували, надосадову рідину зливали.� Осад розчиняли у 20 мл фізіологічного розчину та двічі центрифугували.� Після останнього центрифугування доводили титр антигену до 2⋅108 клітин/мл (оптична густина D640= 0,390).� Антисироватку отримували після імунізації кролів бактеріальною суспензією з ад’ювантом Фрейнда за розробленою нами схемою.� Першу ін’єкцію проводили підшкірно антигеном, що містив 0,5 мл бактеріальної суспензії з титром 2·108 клітин/мл та 1 мл ад’юванта Фрейнда.� Наступні введення антигену тваринам робили внутрішньовенно згідно схеми, наведеної в табл.� 1.� Відбір крові у кролів проводили через 7, 10 та 12 днів після останньої імунізації.� �берігали антисироватку при -20 оС.� Серологічні дослідження проводили, застосовуючи метод аглютинації, за стандартними методиками для аналізу ризобій на планшетах для мікротитрування [8-10].� У лунку планшету вносили сироватку в робочому розведенні (1:100) та досліджуваний бактеріальний антиген в об’ємі 50 мкл у двох повтореннях.� �ля 117 негативного контролю результатів у лунки вносили по 50 мкл фізіологічного розчину і досліджуваного антигену.� Інкубацію здійснювали протягом 10-12 годин при температурі 37 оС.� Облік результатів проводили візуально: при позитивній реакції осад вкриває все дно лунки у вигляді розкритої парасольки, оберненої куполом донизу.� При негативній реакції на дні лунки випадає осад у вигляді крапки або невеликої круглої плями.� Таблиця 1. Схема імунізації кролів суспензією B. japonicum М 8 № уведення �ількість антигену (мл) Спосіб імунізації Титр бактеріальної суспензії (клітин/мл) 1 0,5 підшкірно 2·108 2 1 внутрішньовенно 4⋅108 3 1 внутрішньовенно 8⋅108 4 1 внутрішньовенно 16⋅108 5 1 внутрішньовенно 16⋅108 6 1 внутрішньовенно 16⋅108 �ля перевірки специфічності сироватки як антигени використовували бактерії різної родової і видової належності: Rhizobium  radiobacter  204,  R. leguminosarum  bv.  trifoli  1326,  R. leguminosarum  bv.  vicea  250a,  R. leguminosarum  bv.  vicea  0610,  Sinorhizobium  meliloti  425a,  Bradyrhizobium. sp.  Lupinus  367a; а також штами B. japonicum: �С 23, �В2-9, �В1-3, �Н-6, �Н- 10, 12с, 9/2, 634 б, 9с, �В-1.� При визначенні чутливості реакції аглютинації бактеріальну суспензію B. japonicumjaponicumaponicum  � 8 з титром 3·108 клітин/мл розводили в діапазоні концентрацій від 108до 104 клітин/мл і проводили аналіз описаним вище способом.� � метою визначення можливості використання вищезазначе- них методичних підходів для ідентифікації штаму B. japonicum  � 8 в екстрактах бульбочок сої проводили вегетаційний дослід.� Насіння сої сорту Устя перед посівом поверхнево стерилізували у 96 % розчині етилового спирту протягом 10 хвилин і пророщували.� Інокуляцію проростків проводили водними суспензіями штаму   � 8 і серологічно відмінних штамів: 634 б, �Н-6, 9с, 9/2. Бактері- альне навантаження складало 200-300 тис.� клітин на насінину.� Рослини сої вирощували на стерильному піску в пластикових посудинах ємністю 1,5 л.� У субстрат вносили суміш Прянишникова 118 з вмістом азоту у 0,2 норми.� Вологість субстрату протягом періоду вирощування підтримували на рівні 60 % від повної вологоємнос- ті.� У кожній посудині вирощували по дві рослини.� �ля аналізу бульбочки з коріння сої відбирали через 4 тижні вегетації.� Реакцію аглютинації використовували для ідентифікації штаму B. japonicum � 8 у бульбочках сої за умов польового дослі- ду, в якому вивчали вплив різних біопрепаратів на ефективність соєво-ризобіального симбіозу за наявності «місцевої» популяції бульбочкових бактерій сої.� Схема польового досліду включала такі варіанти: 1.� контроль (без інокуляції); 2.� суспензія клітин B. japonicum  � 8; 3.� Ризоторфін; 4.� Ризогумін; 5.� Біогран.� Інокуляційне навантаження складало 200-300 тис.� клітин на одну насінину.� �ослід проводили на дерново-підзолистому ґрунті (вміст гумусу – 1,1 %; рНсол.� 5,65) в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН.� Щільну популяцію бульбочкових бактерій сої створювали у попередньому році на основі серологічно відмінного штаму B. japonicum 634б шляхом вирощування бактеризованої сої на досліджуваній ділянці.� Повторність досліду – чотирикратна.� Розміщення ділянок – рендомізоване.� Площа облікової ділянки – 7,5 м2.� �акладку досліду проводили у відповідності з рекомендаці- ями [11].� Бульбочки для аналізу відбирали у фази стеблування, цвітін- ня та наливу бобів.� �ля серологічного аналізу використовували гомогенати кореневих бульбочок сої, які готували шляхом подрібнення відмитих бульбочок у 1,0 мл фізіологічного розчину.� Результати та їх обговорення. У ході досліджень розробле- но схему імунізації кролів, ефективну для отримання активних сироваток до бульбочкових бактерій сої (табл.� 1).� Одержана антисироватка до штаму B. japonicum � 8 мала титр 1:3200.� Результати серологічного аналізу водних суспензій бактерій, що належать до родів та видів, споріднених з ризобіями сої, показали, що реакція аглютинації не відбувалася за розведень антисировотки від 1:50 до 1:200 (табл.� 2).� �а використання антисировотки стабільно спостерігали позитивну реакцію аглютинації при аналізі водних суспензій B. japonicum � 8.� Водночас результати дослідження специфічності антисироватки дозволили встановити, що у межах досліджених штамів B. japonicum існує серологічно споріднена група, до якої 119 входять штами 43, �В2-9, �С-23 і М-8.�  �о групи серологічно неспоріднених віднесено штами B. japonicum �В-1, 9с, 634 б, 9/2, 12с, �Н-10 і �В 1-3 (табл.� 2).� Таблиця 2. Специфічність антисироватки до B. japonicum m 8 Бактерії Розведення сироватки, отриманої до штаму B. japonicum M 8 1:50 1:100 1:200 Bradyrhizobium sp. Lupinus 367a – – – Sinorhizobium meliloti 425a – – – Rhizobium leguminosarum bv. vicea 0610 – – – R. leguminosarum bv. vicea 250a – – – R. leguminosarum bv. trifoli 1326 – – – R. radiobacter 204 – – – Bradyrhizobium japonicum �В-1 – – – B. japonicum 9с – – – B. japonicum 634б – – – B. japonicum 9/2 – – – B. japonicum 12с – – – B. japonicum �Н-10 – – – B. japonicum �Н-6 – – – B. japonicum �В1-3 – – – B. japonicum 43 + + + B. japonicum �В2-9 + + + B. japonicum �С 23 + + + B. japonicum М 8 + + + Отже, отриману імунну сироватку до B. japonicum M 8 мож- на використовувати для ідентифікації цього штаму лише за умови, що у зразках, окрім досліджуваного, присутні серологічно відмінні штами бульбочкових бактерій сої.� Встановлено, що чутливість методу аглютинації складає 105-106 клітин/мл.� �а літературними даними, для серологічного аналізу бульбо- чок використовують гомогенати бульбочок сої [10] або ізоляти ризобій сої, виділені з бульбочок [11].� �ля дослідження нами було обрано перший метод підготовки бульбочок до аналізу.� 120 При аналізі бульбочок сої, утворених на рослинах в умовах вегетаційного досліду, достовірну позитивну реакцію аглютинації спостерігали лише у варіанті із застосуванням екстрактів бульбочок, утворених штамом B. Japonicum � 8 (табл.� 3).� Таблиця 3. Серологічний аналіз бульбочок сої, утворених різними штамами B japonicum  (вегетаційний дослід) Штами бактерій �ількість проаналізованих бульбочок (од.�) �ількість бульбочок, що давали позитивну реакцію з антисироваткою до B. japonicum М 8 (од.�) 1:25 1:50 1:100 B. japonicum 634б 12 0 0 0 B. japonicum �Н-6 19 0 0 0 B. japonicum 9с 21 0 0 0 B. japonicum 9/2 7 0 0 0 B. japonicum М 8 16 16 16 16 Результати наших досліджень показують, що для вивчення антигенного складу бульбочок сої можна використовувати екс- тракти подрібнених бульбочок без попередньої їх підготовки (прогрівання, центрифугування) або виділення ізолятів ризобій сої.� Розроблені методичні підходи використали для ідентифіка- ції штаму B. japonicum � 8 у польовому досліді з вивчення впливу різних біопрепаратів на ефективність соєво-ризобіального симбі- озу за умов щільної популяції бульбочкових бактерій сої, створеної у попередньому році на основі серологічно відмінного штаму B. japonicum  634б: визначали відсоток бульбочок, утворених штамом-інокулянтом B. japonicum М 8.� �ля цього аналізували по 144 кореневі бульбочки сої з кожного варіанту в три фази розвитку рослин.� При цьому кількість випадків спонтанної аглютинації не перевищувала 2,2 % (у 48 бульбочок із 2160 проаналізованих бульбочок).� Як свідчать одержані дані, відсоток бульбочок, утворених за участю B. japonicum � 8, знаходився в межах від 3 % до 22 % залежно від фази онтогенезу рослин та використаного препарату (табл.� 4).� У фазу гілкування рослин формуванню найбільшої 121 кількості бульбочок, утворених штамом B. japonicum М 8, сприяв Біогран – 7,33 %, що у 2,1 раза більше, ніж у варіанті з інокуляцією лише суспензією клітин.� У пізніші фази органогенезу найбільшу кількість бульбочок, утворених штамом-інокулянтом, спостерігали у варіанті з застосуванням Ризогуміну.� Так, у фази цвітіння і наливу бобів у варіантах із Ризогуміном кількість бульбочок, утворених штамом B japonicum М 8, складала 17,49 % і 22,49 %, перевищува- ла показники варіанту з інокуляцією суспензією клітин в 1,9 та 1,7 раза, відповідно.� У польовому досліді найбільша кількість бульбочок була утворена за рахунок інтродукованого штаму B. japonicum  634б, популяція якого в ґрунті була штучно створеною в попередні роки.� Отримані дані не суперечать літературним даним [3, 13, 14], водночас передпосівну інокуляцію сої за наявності аборигенних штамів бульбочкових бактерій сої радять проводити ряд дослідни- ків [15, 16].� У такій ситуації ефективним може виявитися застосу- вання біопрепаратів комплексної дії з підсиленим рістстиму- лювальним ефектом.� �а оптимального поєднання бактеріального і фізіологічно активних компонентів відмічено позитивні зміни у формуванні та активності бобово-ризобіального симбіозу [17, 18].� У наших дослідах такими препаратами є Ризогумін та Біогран, переваги має застосування препарату комплексної дії Ризогуміну.� Таблиця 4. Відсоток бульбочок, утворених B. japonicum m 8 на корінні сої, польовий дослід Варіанти досліду �ількість бульбочок, % фаза гілкування фаза цвітіння фаза утворення бобів �онтроль (без інокуляції) 0,00 0,00 0,00 Суспензія клітин B. japonicum � 8 3,47 9,12 13,39 Ризоторфін 5,51 13,89 18,19 Ризогумін 4,70 17,49 22,37 Біогран 7,33 13,19 15,56 НІР5% 2,73 4,59 4,14 Таким чином, одержано антисироватку до штаму B. japonicum  � 8  з титром 1:3200.� Налагоджено метод ідентифікації штаму  B. japonicumjaponicumaponicum М 8 у реакції аглютинації з використанням отриманої 122 антисироватки.� Визначено, що чутливість методу складає 105-106 клітин/мл.� �а постановки реакції аглютинації з бактеріальними суспен- зіями показано, що в межах досліджених штамів бульбочкових бактерій сої існують серологічно споріднені і відмінні штами.� В умовах вегетаційного та польового дослідів встановлено можливість серологічної ідентифікації B. japonicum  � 8 безпосередньо в екстрактах бульбочок при дослідженні конкурентоспроможності штаму за попереднього створення серологічно відмінної фонової популяції бактерій.� 1.� Умаров М.�М.� Микробиологическая трансформация азота в почве /М.�М.� Умаров, А.�В.� �ураков, А.�Л.� Степанов.� – М.�: ГЕОС, 2007.� – 138 с.� 2.� Мікробні препарати в землеробстві.� Теорія і практика: Моно- графія /[Волкогон В.�В.�, Надкернична О.�В.�, �овалевська Т.�М.�, та ін.�]; за ред.� В.�В.� Волкогона.� – �.�: Аграрна наука, 2006.� –312 с.� 3.� �baton �.� Are Bradyrhizobium japonicum stable during a long stay in soil /�.� �baton, A.� �ouniols, G.� Piva, V.� Vincent //Plant and Soil.� – 2002.� – Vol.� 245, № 2.� – P.� 315-326.� 4.� �atroux G.� Trends in rhizobial inoculants production and use /G.� �atroux, A.� Hartmann, �.� Revellin //Plant and Soil.� – 2001.� – Vol.� 230, № 1.� – P.� 21-30.� 5.� Kuykendall L.�D.� Genetically marked Rhizobium identifiable as inoculums strain in nodules of soybean plants grown in fields populated with Rhizobium  japonicum /L.�D.� Kuykendall, D.�F.� Weber //Appl.� and Environ.� �icrobiology.� – 1978.� – Vol.� 38, № 6.� – Р.� 915-919.� 6.� Толкачев Н.��.� Модифицированый метод определения количес- тва клубеньковых бактерий сои в почве /Н.��.� Толкачев //Тр.� ВНИИСХМ.� – Л.�, 1990.� – Т.� 60.� – С.� 37-43.� 7.� Пат.� 39545 A Україна, 7�12N1/20, �05F11/08.� Штам бульбочко- вих бактерій Bradyrhizobium  japonicum � 8, який використовують для виготовлення бактеріального препарату, що підвищує урожайність сої /Толкачов М.��.�, Патика В.�П.�, �аменєва І.�О.�, Грітчіна Л.�Ю.�; Південний філіал інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.� – заявл.� 06.�10.�00; опубл.� 15.�06.�01, Бюл.� № 5.� 8.� �rkovacki N.� Serological identification of Bradyrhizobium  japoni- cum strains /N.� �rkovacki //Soil biology.� – 1993.� – Vol.� 29, № 2.� – Р.� 121- 128.� 9.� Никитин В.�М.� Справочник методов иммунологии /В.�М.� Ники- тин.� – �ишинев: Штинца, 1982.� – 304 с.� 10.� �eans U.��.� Quick serological method of classifying strains of 123 Bradyrhizobium japonicum in nodules /U.��.� �eans, H.�W.� Johnson, R.�A.� Date //J.� �acteriol.� – 1964.� – Vol.� 87, № 3.� – Р.� 547-553.� 11.� Посыпанов Г.�С.� Методы изучения биологической фиксации азота воздуха: Справочное пособие /Г.�С.� Посыпанов.� – М.�: Агропромиздат, 1991.� – 300 с.� 12.� Берестецкий А.�О.� Простой метод оценки конкурентной способности клубеньковых бактерий /А.�О.� Берестецкий, А.�Т.� Новиков, В.�Л.� �нязева //Микробиол.� – 1983.� – Т.� 52, № 4.� – С.� 651-657.� 13.� �rockwell J.� Recent advances in inoculants technology and prospects for the future /J.� �rockwell, P.�J.� �ottomley //Soil biol.� and biochem.� – 1995.� – Vol.� 27, № 4-5.� – P.� 683-697.� 14.� Kang U.�G.� Symbiotic Potential, �ompetitiveness, and Serological Properties of Bradyrhizobium  japonicum indigenous to Korean Soils /U.�G.� Kang, P.� Somasegaran, H.�J.� Hoben, �.��.� �ohlool //Appl.� and Environ.� �icrobiol.� – 1991.� – Vol.� 57, № 4.� – Р.� 1038-1045.� 15.� Толкачев Н.��.� Потенциальные возможности симбиотической азотфиксации при выращивании сои на юге Украине /Н.��.� Толкачев //Мікробіол.� журн.� – 1997 – Т.� 59, № 4.� – С.� 34-41.� 16.� �аверюхин В.�И.� Возделывание сои на орошаемых землях /В.�И.� �аверюхин.� – М.�: �олос, 1981.� – 160 с.� 17.� Волкогон В.�В.� Ефективність нового біологічного препарату ризогуміну для сої /В.�В.� Волкогон, Н.�П.� Штанько, В.�П.� Сальник та ін.� //Селекція і насінництво.� – 2005.� – № 90.� – С.� 254-259.� 18.� Сальник В.�П.� Вплив інокуляції і регулятора росту триман-1 на активність азотфіксації, розвиток та формування симбіозу люцерни з бульбочковими бактеріями /В.�П.� Сальник, В.�В.� Волкогон, Н.�М.� Мальцева, О.�Е.� Мамчур //Физиол.� и биохим.� культ.� раст.� – 2001.� – № 6.� – С.� 529-534.� 124 ПРИМЕНЕНИЕ РЕАКЦИИ АГГЛЮТИНАЦИИ ДЛЯ ИДЕНТИФИКАЦИИ BRadyRhizoBium jАpoNiCum m 8 Комок М�С�, Волкова И�В�, Волкогон В�В� Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г.� Чернигов Получены активные иммунные сыворотки к Bradyrhizobium  japonicum  М 8.  При  постановке  реакции  агглютинации  с  бактериальными  суспензиями  показано,  что  среди  исследуемых  штаммов клубеньковых бактерий сои существуют серологически  родственные  и  отличные  штаммы.  В  условиях  вегетационного  и  полевого  опытов  установлена  возможность  серологической  идентификации  B. japonicum  М 8  в  экстрактах  клубеньков  при  изучении  конкурентоспособности штамма  при  предварительном  создании серологически отличимой фоновой популяции бактерий. �лючевые слова:  соя,  Bradyrhizobium  jаponicum,  реакция  агглютинации, сыворотка. USE OF AGGLUTINATION REACTION FOR IDENTIFICATION OF BRadyRhizoBium jАpoNiCum M 8 Komok M�S�, Volkova I�V�, Volkohon V�V� Institute of Agricultural �icrobiology, UAAS, �hernihiv The  active  immune  serum  to  Bradyrhizobium  japonicum  M 8  were obtained. Agglutination  reaction with bacterial  suspensions had  showed the presence of serologically similar and distinguishable strains  among the studied soybean nodule bacteria strains. The possibility of  serological  identification  of  B. japonicum M 8  in  nodules  extracts  at  studying of strain’s competitiveness at preliminary creation of serological  distinguishable background population of bacteria was established  in  vegetative and field experiments. Key word:  soybean,  Bradyrhizobium  jаponicum,  agglutination  reaction, antiserum.