Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області
У статті висвітлюються маловідомі сторінки життя і діяльності відомого 
 українського поета Т. Г. Шевченка, зібраних дослідниками його життя та 
 творчості. На підставі архівних документів автор розглядає окремі аспекти 
 творчості і громадського життя поета. В статье раскры...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26206 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області / Т. Клименко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 146-155. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860150402909995008 |
|---|---|
| author | Клименко, Т. |
| author_facet | Клименко, Т. |
| citation_txt | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області / Т. Клименко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 146-155. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | У статті висвітлюються маловідомі сторінки життя і діяльності відомого 
українського поета Т. Г. Шевченка, зібраних дослідниками його життя та 
творчості. На підставі архівних документів автор розглядає окремі аспекти 
творчості і громадського життя поета.
В статье раскрываются малоизвестные страницы жизни и деятельности 
известного украинского поэта Т. Г. Шевченко, собранных исследователями 
его жизни и творчества. на основе архивных документов автор рассматривает 
отдельные аспекты творчества и общественной жизни поета.
The article describes the life and activity of a famous Ukrainian poet T. G. Shevchenko. Using the archival 

materials and documents the author considers the question of work and civil life of T. G. Shevchenko on 

the basis of materials gathered 
by scientists and researchers of his life.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:51:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси146
Тетяна КлименКо
ШевченКознавчі маТеріали у фондах
державного архіву черКасьКої обласТі
тарас Шевченко – унікальне явище у світовій літературі та мисте-
цтві. кріпак, без належної освіти, досягнув вершин світової слави, став
символом непокірності1.
джерелознавчі дослідження життя і творчості тараса Шевченка
урізноманітнюються завдяки залученню нових видів документів – осо-
бових архівних фондів, серед яких слід вирізнити архівні документи із
фондів істориків і краєзнавців, які вивчали біографію Великого кобзаря.
Поміж черкаських краєзнавців помітними фігурами були у XIX ст.
родини меценатів симиренків і яхненків, у XX ст. – с. с. нехорошев,
г. Ю. Храбан, м. Ф. комарницький, Ю. В. смолянський. достойни-
ми продовжувачами їх благородної справи стали м. Ф. Пономаренко,
і. с. городинець, В. а. гончаренко.
Цінними для дослідників є документи родини симиренків – куп-
ців I-ї гільдії, спадкових почесних громадян одеси, промисловців, ви-
датних вчених-помологів та соціологів, меценатів. Після повернення із
заслання, навесні 1859 р. т. г. Шевченко здійснив свою давню мрію –
відвідав рідну землю. наприкінці травня він завітав на цукровий за-
вод фірми яхненків і симиренків та до родинного маєтку симиренків
у млієві, де його гостинно зустріли. Платон Федорович симиренко
глибоко поважав т. Шевченка і захоплювався його творчістю, тому
невипадково, він запропонував поету фінансову підтримку у випуску
“кобзаря”, який у 1860 році вийшов його коштом. Згодом він профі-
нансував друкування шевченківського “Букваря” для сільських шкіл.
у фонді зберігаються копії листів т. г. Шевченка до П. Ф. симиренка,
в яких він висловлює свою високу повагу до їхньої родини і описує
свої позитивні враження від організації сімейного бізнесу. т. Шевчен-
ко багато чому дивувався і захоплювався від побаченого. на той час
справи фірми яхненків і симиренків перебували в розквіті. розвинуте
цукрове виробництво та величезна зразкова механічна майстерня були
широко відомі в усій росії. турбота господарів про добробут їхніх пра-
цівників і службовців були взірцеві: зручні помешкання, парові бані,
велика лікарня з аптекою, церква, бібліотека, училище на 150 учнів,
в якому викладали 7 викладачів з університетською освітою за програ-
мою технічних училищ2. Після огляду училища т. Шевченко обійняв
к. м. яхненка, поцілував його і з почуттям виголосив: “Батьку! Що ти
тут наробив!”3. Згодом з цього приводу він написав такі рядки: “якось
недавно довелось мені заїхать в україну. і я, заплакавши, назад поїхав
знову на чужину”4.
© тетяна клименко, 2009
огляди джерел та документальні нариси 147
серед листів родин яхненків і смиренків цікавим є копія листа
1907 року членів комісії по виданню “кобзаря” до В. Ф. симиренка,
в якому висловлювалася щира вдячність за фінансову підтримку за до-
помоги якої “усі його поеми і дрібніші вірші змогли бути видрукова-
ними для українського народу”5. Цей лист підписали видатні науковці,
громадські та політичні діячі: Ф. к. Вовк (антрополог, етнограф і архе-
олог), Ю. с. грибінюк (лікар-епідеміолог), с. о. Єфремов (публіцист,
літературний критик, історик української літератури, заступник голови
української Центральної ради), о. г. лотоцький (письменник, публі-
цист, голова української національної ради в Петрограді, генераль-
ний писар в генеральному секретаріаті української Центральної ради,
засновник і директор українського наукового інституту у Варшаві),
о. о. русов (земський статистик, етнограф, фольклорист, активний член
старої громади), який під час перебування в Празі у 1875–1876 рр. ви-
друкував перше повне видання “кобзаря” т. г. Шевченка, у 2-х томах,
з якого російська цензура пропустила тільки перший том, П. м. са-
ладилов (полковник генерального штабу, член української громади
і то вариства ім. т. г. Шевченка, співзасновник, разом з о. лотоцьким
і П. стебницьким українського товариства “громада” в Петербурзі), за
допомогою якого було отримано дозвіл цензури на видання українсько-
го перекладу Євангелія і “кобзаря”), П. я. стебницький (письменник
і публіцист, керівний діяч товариства “громада” в Петербурзі, голо-
ва благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг,
співредактор видання “кобзаря” т. г. Шевченка, голова української
національної ради в Петербурзі)6.
темі повного видання “кобзаря” т. г. Шевченка присвятив спогади
олександр лотоцький. Він детально описав складні етапи отримання
дозволу у цензури та збору коштів на його видання. для проведення
роботи з редагування поезій т. Шевченка було створено спеціаль-
ну комісію, до якої увійшли: Ф. к. Вовк, м. м. дубяга, я. П. Забіло,
П. м. са ладилов, с. і. афанасіїв, о. о. русов, П. я. стебницький та
о. г. лотоцький. редакційну колегію очолив В. м. доманицький, який
цілком розумів відповідальність покладеного на нього завдання, і за ви-
конання його взявся з усією гарячою пильністю своєї вдачі. “ Промине
ще 5 літ, – писав В. м. доманицький, – і поетичний скарб поета стане
вільним добром кожного громадянина: кожен матиме право друкува-
ти чи цілого “кобзаря”, чи частину його, яку-небуть, по своїй охоті,
не питаючись дозволу нічийного, і друкуватиме на підставі тих некри-
тичних, неперевірених, значно неповних, а часом поплутаних редакцій
текстів, які стрічаємо ми зараз по всяких російських та заграничних
виданнях, – на підставі того цілком вільного, дуже непевного, дуже не-
правдивого хронологічного розпорядку поезій, який мають усі видання
“кобзаря”. тому на українському громадянстві лежить обов’язок, за
огляди джерел та документальні нариси148
короткий час до скінчення терміну авторської власності, подбати про
усталення найпоправнішого тексту творів Шевченкових”7.
Заслуговують на особливу увагу документи з фонду знаного Чер-
каського краєзнавця і фольклориста степана степановича нехорошева,
який зібрав за своє життя справжнє багатство – величезну кількість роз-
повідей, приказок і прислів’їв сучасників і. Франка, м. некрасова, В. ко-
роленка, м. Чернишевського, м. добролюбова, г. сковороди та легенди
про Б. Хмельницького, у. кармелюка, і. мазепу. Більша частина запи-
сів усної народної творчості зберігається в інституті мистецтвознавства,
фольклору та етнографії ім. м. т. рильського академії наук україни,
державному літературному музеї в м. москва, інституті російської лі-
тературі (Пушкінський дім) та музеї історії релігії в санкт-Петербурзі,
Центральному державному архіві літератури і мис тецтв російської Фе-
дерації, лохвицькому краєзнавчому музеї ім. г. с. сковороди, держав-
ному літературно-меморіальному музеї івана Франка в м. львові, музеї-
квартирі м. некрасова в санкт-Петербурзі, науково-дослідному музеї
академії мистецтв російської Федерації в санкт-Петербурзі, Централь-
ному державному історичному архіві україни у м. київ8.
інтерес до життя і творчості т. Шевченка виник у с. с. нехоро-
шева невипадково. Прадід, дід, бабця та інші його родичі особисто зу-
стрічалися з тарасом Шевченком, коли він у 1859 р. приїздив до Чер-
кас під час його останньої подорожі в україну, а також були присутні
на похоронах на смоленському кладовищі у Петербурзі та перевезенні
і похованні його тіла в каневі на Чернечій горі.
с. с. нехорошев досить рано захопився збиранням фольклору. де-
сятилітнім хлопчиком під керівництвом його вчительки і, як він сам
називав, “названої матері”, засновниці першого в Черкасах жіночого
училища В. Ф. Бубликівської та хрещениці В. і. даля, він починає ро-
бити перші записи усної народної творчості, занотовуючи бувальщину,
прислів’я, приказки, казки, народні перекази.
Після відвідання 1907 р. дідом данилом львовичем Щепанським –
відомим у Черкасах кравцем, його матір’ю Варварою данилівною та
В. Ф. Бубликівською могили т. г. Шевченка, В. Ф. Бубликівська дала
хлопчику записну книжку, на обкладинці якої каліграфічно вивела вен-
зелі “т. г. Ш.” і порадила записувати все, що він почує “про заступника
народного”, а дід його в цій книжці зробив перший запис: “слава тобі
великий поет Шевченко – кобзар за те, що ти все своє життя ніс у собі
вогонь незгасимої любові до всіх бідних і знедолених”9. З тих пір із
щоденником він не розлучався ніколи. до 1920 р. у пошуках живого
слова, він разом із В. Ф. Бубликівською відвідав всі місця, пов’язані з
останнім перебуванням т. Шевченка в україні. у пошуках живого сло-
ва про поета об’їздив близько тисячі населених пунктів, переважно на
рідній Черкащині – Прохорівку, мліїв, кирилівку, межиріч, городище,
огляди джерел та документальні нариси 149
мапа Шевченківських місць Черкащини.
Із фондів Держархіву Черкаської області,
ф. Р-5791, оп. 2, спр. 37, арк. 1.
титульний аркуш першого видання кобзаря т. г. Шевченка,
яке вийшло коштом родини симиренків.
Із фондів Держархіву Черкаської області,
ф. Р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси150
лист т. г. Шевченка до П. Ф. симиренка 1859 р.
Із фондів Держархіву Черкаської області,
ф. Р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 2.
огляди джерел та документальні нариси 151
лист т. г. Шевченка до П. Ф. симиренка 1859 р.
Із фондів Держархіву Черкаської області,
ф. Р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 3.
огляди джерел та документальні нариси152
канів, Пекарі, корсунь та ін10. Його великий архів зібрано завдяки на-
полегливим пошукам. Вчені ленінграда, москви, києва за працю, гідну
пошани, називали його “легендарним фольклористом єдиним на укра-
їні”. Збираючи розповіді с. с. нехорошев записав спогади близьких
поету людей в каневі – родини садових, в мошнах і Черкасах – родин
Цибульських, Щепанських, ярових, мусієнко, слісаренко, ягницьких,
зібрав копії листів до Великого поета та легенди і бувальщини про
нього. уваги заслуговують тексти промов (некрологи) над гробом по-
ета м. к. Ча лого, м. с. лєскова, П. о. куліша, В. м. Білозерського,
м. і. костомарова, В. Ю. Хорошевського, плачу плакальниці якилини.
не менш цікавими є спогади про наречену т. г. Шевченка л. і. Полу-
смакову, яка померла у 1917 р. у канівській богадільні, а також історія
хрестів, що встановлювалися на могилі поета в каневі в різні часи.
Підсумовуючи свій життєвий та творчий шлях, с. с. нехорошев
писав: “кажуть, що щасливі народжуються в сорочці. я щасливий тому,
що залишаю науці, майбутнім поколінням 80 тис. записів фольклору,
з них 4 тис. про т. г. Шевченка. я єдиний і останній, хто спілкувався
і жив із сучасниками, живими свідками перебування т. г. Шевченка в
Черкасах в 1859 р. я щасливий і тому, що при моєму житті мої пра-
ці високо оцінені вченими ленінграда, москви, києва і охороняються
державою, як національне надбання”11.
Помітною постаттю серед дослідників Черкаського краю був
г. Ю. Храбан. у його особовому фонді зберігаються матеріали про
розкриття теми гайдамаччини в творах т. г. Шевченка. Він наголошу-
вав, що поема “гайдамаки” – не історична розвідка, а поетичний твір,
в ос нову якого, покладено розповіді рідного діда Шевченка та очевид-
ців тих подій. тому г. Храбан досліджував історизм поеми. дослідник
зібрав багатий особистий архів, у складі якого витяги з архівних до-
кументів та періодичних видань, газетні публікації, листування, руко-
писні статті та науково-історична література. Заслуговують на увагу
тематична добірка газети “літературна україна”, присвячена святку-
ванню 150-річниці від дня народження Великого поета, виписки із тво-
рів світових класиків про значення творчості кобзаря. окрему групу
документів становлять творчі матеріали г. Ю. Храбана про життєвий
шлях т. г. Шев ченка, зокрема, про його дитячі роки12 та перебування
Шевченка в україні у 1843–1845 рр.13, історичні довідки із згадками
про містечка Черкащини у творах поета14.
один з найавторитетніших у Черкаській області краєзнавець, За-
служений вчитель україни м. Ф. Пономаренко багато років присвятив
дослідженню історії рідного краю. Він виявляв документи у десятках
архівів, бібліотек, музеїв, записав низку спогадів-свідчень. серед зібра-
них ним матеріалів значне місце посідають документи про українського
громадського діяча, публіциста та товариша т. г. Шевченка, покровите-
ля його родичів – михайла адамовича кречмера, який особливо впли-
огляди джерел та документальні нариси 153
нув на долю племінниці тараса Шевченка – ярини микитівни ковтун.
Він дбав не тільки про їхню матеріальну забезпеченість, а й підтриму-
вав морально. серед приятелів Великого кобзаря м. а. кречмер по-
сідає скромне, але почесне місце. адже минуле залишило мало слідів
про цю фігуру, гідну подиву і захоплення. навіть провідні шевченкоз-
навці вважали його напівлегендарною особою. насправді кожне при-
буття кречмера до кирилівки і моринців було подією для тамтешньої
людності. на одному з обідів, улаштованих з нагоди його відвідин, се-
ляни прохали михайла адамовича осісти в них назавжди, пропонували
йому надати безоплатно садибу. справді, піклування кречмера про де-
яких Шевченкових родичів мали успіх. Поетова небога ярина ковтун –
дружина сліпого і мати дев’ятьох дітей, що осліпли від дев’ятирічного
віку, отримала довічну пенсію в 300 крб. на рік, 3 десятини землі і
нову хату, а деяких її дітей кречмер лікував у Харківського окуліста-
філантропа професора гіршмана15. За сприяння професора миколи
сумцова кречмер помістив до Харківської богадільні безпритульного
родича т. г. Шев ченка – відставного солдата леонтія Шевченка. Зро-
бивши в своєму житті багато добра, сам він помер у злиднях16.
у особовому фонді відомого в Шевченковому краї краєзнавця,
Заслуженого вчителя україни і. с. городинця зберігається цікава
стаття видатного художника івана Падалки про творчість Шевченка-
художника та вплив на нього к. Брюлова. на думку автора, з огляду
на протилежність натури раціоналіста Брюлова і романтика Шевченка,
вплив художника-естета на “геніального мужика” був лише формаль-
ним і не міг глибоко пройняти Шевченкову натуру.
Певний інтерес для шевченкознавців становлять матеріали про
т. г. Шевченка, зібрані уманським краєзнавцем м. Ф. комарницьким,
який зробив значний внесок у розвиток краєзнавства на Черкащині.
серед зібраних ним документів на увагу заслуговують витяги з дру-
кованих видань, періодичної преси, архівних документів, власні роз-
думи17 про життя і творчість т. г. Шевченка, організацію у 1914 р.
святкування 100-річного ювілею великого кобзаря, відкриття у 1923 р.
на його могилі першого пам’ятника, організацію охорони могили, пере-
йменування в м. умані вулиці на його честь, доповідна записка цензо-
ра о. смирнова Петербурзькому цензурному комітетові про вилучення
окремих місць з “кобзаря” т. г. Шевченка, написана у 1867 р., про
подарунок брата т. г. Шевченка Варфоломія григоровича м. каневу
ділянки землі, розташованої на Чернечій горі, на якій похований ака-
демік імператорської академії мистецтв т. г. Шевченко, влаштування
шевченківських вечорів, витяги з творів т. г. Шевченка про населені
пункти Черкащини, першу реставрацію могили у 1883 році.
Зокрема, в циркулярі попечителя київського учбового округу на-
чальникам середніх навчальних закладів і директорам народних шкіл
вка зувалося про заборону “будь-якої участі шкіл у святкуванні 100-річ чя
огляди джерел та документальні нариси154
з дня народження т. г. Шевченка”. Проте, на засіданні уманської думи
від 28 січня 1914 року було прийнято рішення “про перейменування
одної з вулиць міста іменем поета, встановити стипендію його імені в
народних училищах міста, підготувати літературно-музичний вечір в
міському театрі за участю української трупи садовського та поставити
в міському сквері бюст поетові”18.
у різноманітному за своїм складом архіві режисера, артиста-читця,
лауреата Черкаської обласної літературно-мистецької премії імені Ва-
силя симоненка Ю. В. смолянського, переданому на зберігання до
держархіву Черкаської області його вдовою, є важливий для шануваль-
ників творчості видатного українського поета Василя симоненка, роз-
роблений у співавторстві з поетом миколою Єременком сценарій ви-
стави присвяченої 100-річчю від дня смерті т. г. Шевченка. В основу
вистави покладено життєвий шлях Великого кобзаря через призму
його творів.
Протягом багатьох років поет, фольклорист, краєзнавець та жур-
наліст В. а. гончаренко займався збиранням матеріалів до біографії
т. г. Шевченка. результатом його наполегливої праці став упорядко-
ваний ним путівник “кобзареві шляхи”, до складу якого увійшли іс-
торичні розвідки про населені пункти, де перебував Шевченко; висло-
ви видатних людей про нього (м. г. Чернишевського, і. я. Франка,
П. я. мирного, П. а. грабовського, л. П. українки, П. г. тичини та
ін.); переліки пам’ятників, бюстів, пам’ятних знаків, встановлених
т. г. Шевченку на Черкащині; музеїв, населених пунктів, господарств
названих його ім’ям, список осіб, мешканців Черкаського краю, з яки-
ми поет зустрічався і приятелював; словничок Шевченківських місць
та перелік дат його перебування в рідному краї19.
В. а. гончаренко підготував та видав “словник прислів’їв та при-
казок про т. г. Шевченка”, до якого включено понад 300 мудрих на-
родних легенд, переказів, бувальщин, афоризмів про т. г. Шевченка;
прислів’їв та приказок, зібраних автором на Черкащині20.
Загалом зібране і збережене невтомними шукачами документальних
джерел в фондах держархіву Черкаської області додає нових штрихів
до Шевченкових.
1 державний архів Черкаської області, ф. р-5791, оп. 1, спр. 27, арк. 6.
2 там само, ф. р-5799, оп. 1, спр. 28, арк. 6.
3 киевская старина. – 1889. – № 4. – с. 461.
4 державний архів Черкаської області, ф. р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 19.
5 там само. ф. р-5799, оп. 1, спр. 33, арк. 1.
6 там само, ф. р-5799, оп. 1, спр.33, арк. 2–5.
7 там само, ф. р-5799, оп. 1, спр. 33, арк. 38.
8 там само, ф. р-5585, оп. 1, спр. 66, арк. 4, 7,11, 18, 19, 23, 31.
9 там само, ф. р-5585, оп. 1, спр. 63, арк. 3.
огляди джерел та документальні нариси 155
10 там само, ф. р-5585, оп. 1, спр. 68, арк. 5.
11 там само, ф. р-5585, оп. 1, спр. 63, арк. 1.
12 там само, ф. р-5624, оп. 1, спр. 65, арк. 1–52.
13 там само, ф. р-5624, оп. 1, спр. 67, арк. 1–14; ф. р-5624, оп. 1, спр. 63,
арк. 1–26.
14 там само, ф. р-5624, оп. 1, спр. 66, арк. 1.
15 там само, ф. р-5428, оп. 1, спр. 19, арк. 1, 2.
16 там само, ф. р-5428, оп. 1, спр. 20, арк. 12, 20.
17 там само, ф. р-3990, оп. 2, спр. 107, арк. 1–73; ф. р-3990, оп. 2, спр. 191,
арк. 1–76.
18 там само, ф. р-3990, оп. 2, спр. 106, арк. 1–41.
19 там само, ф. р-5791, оп. 1, спр. 27, арк. 1–144.
20 там само, ф. р-5791, оп. 2, спр. 4, арк. 1–9.
Тетяна КлименКо
“Шевченкознавчі матеріали у фондах
державного архіву черкаської області”
у статті висвітлюються маловідомі сторінки життя і діяльності відомого
українського поета т. г. Шевченка, зібраних дослідниками його життя та
твор чості. на підставі архівних документів автор розглядає окремі аспекти
творчості і громадського життя поета.
Ключові слова: т. г. Шевченко; Черкаська область; архівні документи;
кобзар; фонди.
удК 929Шевченко:930.253(477.46)
Татьяна КлименКо
“Шевченковедческие материалы в составе фондов
государственного архива черкасской области”
В статье раскрываются малоизвестные страницы жизни и деятельности
из вестного украинского поэта т. г. Шевченко, собранных исследователями
его жизни и творчества. на основе архивных документов автор рассматривает
отдельные аспекты творчества и общественной жизни поета.
Ключевые слова: т. г. Шевченко; Черкасская область; архивные доку-
менты; кобзарь; фонды.
удК 929Шевченко:930.253(477.46)
Tetyana KlymenKo
Materials on Shevchenko in the Sate Archive of Cherkasy Oblast fonds
The article describes the life and activity of a famous Ukrainian poet T. G. Shev-
chenko. Using the archival materials and documents the author considers the ques-
tion of work and civil life of T. G. Shevchenko on the basis of materials gathered
by scientists and researchers of his life.
Keywords: T. G. Shevchenko; Cherkasy region; archives records; fonds; Ko-
bzar; personals archives fonds.
UDK 929Шевченко:930.253(477.46)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26206 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:51:40Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клименко, Т. 2011-08-29T19:33:45Z 2011-08-29T19:33:45Z 2009 Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області / Т. Клименко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 146-155. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26206 929Шевченко:930.253(477.46) У статті висвітлюються маловідомі сторінки життя і діяльності відомого 
 українського поета Т. Г. Шевченка, зібраних дослідниками його життя та 
 творчості. На підставі архівних документів автор розглядає окремі аспекти 
 творчості і громадського життя поета. В статье раскрываются малоизвестные страницы жизни и деятельности 
 известного украинского поэта Т. Г. Шевченко, собранных исследователями 
 его жизни и творчества. на основе архивных документов автор рассматривает 
 отдельные аспекты творчества и общественной жизни поета. The article describes the life and activity of a famous Ukrainian poet T. G. Shevchenko. Using the archival 
 
 materials and documents the author considers the question of work and civil life of T. G. Shevchenko on 
 
 the basis of materials gathered 
 by scientists and researchers of his life. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області “Шевченковедческие материалы в составе фондов Государственного архива Черкасской области” Materials on Shevchenko in the Sate Archive of Cherkasy Oblast fonds Article published earlier |
| spellingShingle | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області Клименко, Т. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області |
| title_alt | “Шевченковедческие материалы в составе фондов Государственного архива Черкасской области” Materials on Shevchenko in the Sate Archive of Cherkasy Oblast fonds |
| title_full | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області |
| title_fullStr | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області |
| title_full_unstemmed | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області |
| title_short | Шевченкознавчі матеріали у фондах Державного архіву Черкаської області |
| title_sort | шевченкознавчі матеріали у фондах державного архіву черкаської області |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26206 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkot ševčenkoznavčímateríaliufondahderžavnogoarhívučerkasʹkoíoblastí AT klimenkot ševčenkovedčeskiematerialyvsostavefondovgosudarstvennogoarhivačerkasskoioblasti AT klimenkot materialsonshevchenkointhesatearchiveofcherkasyoblastfonds |