Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії

Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії

У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті. В статье проанализированы веб...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Архіви України
Date:2009
Main Author: Левченко, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2009
Subjects:
Архівна справа за кордоном
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26209
record_format dspace
spelling Левченко, Л.
2011-08-29T19:49:50Z
2011-08-29T19:49:50Z
2009
Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр.
0320-9466
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209
930.25(5-12):004.738.5
У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті.
В статье проанализированы веб­сайты Национального архива Сингапура и Государственного архивного департамента Вьетнама, в частности такие виды деятельности этих архивов, как создание полнотекстовых баз данных, on­line выставках, проекты устной истории и их размещение в Интернете.
The author of the article analyses web­sites of National Archives of Singapore and The State Records and Archives Department of Viet Nam, paying attention to such kind of activities of these archives as creation of full­text databases, on­line exhibitions, project of oral history and their publication in the Internet.
uk
Інститут історії України НАН України
Архіви України
Архівна справа за кордоном
Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
Особенности функционирования Интернет-сайтов архивных служб стран Юго-Восточной Азии
The peculiarities of functioning of web-sites archives services in the countries of South-Eastern Asian
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
spellingShingle Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
Левченко, Л.
Архівна справа за кордоном
title_short Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_full Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_fullStr Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_full_unstemmed Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_sort особливості функціонування інтернет-сайтів архівних служб країн південно-східної азії
author Левченко, Л.
author_facet Левченко, Л.
topic Архівна справа за кордоном
topic_facet Архівна справа за кордоном
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Архіви України
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Особенности функционирования Интернет-сайтов архивных служб стран Юго-Восточной Азии
The peculiarities of functioning of web-sites archives services in the countries of South-Eastern Asian
description У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті. В статье проанализированы веб­сайты Национального архива Сингапура и Государственного архивного департамента Вьетнама, в частности такие виды деятельности этих архивов, как создание полнотекстовых баз данных, on­line выставках, проекты устной истории и их размещение в Интернете. The author of the article analyses web­sites of National Archives of Singapore and The State Records and Archives Department of Viet Nam, paying attention to such kind of activities of these archives as creation of full­text databases, on­line exhibitions, project of oral history and their publication in the Internet.
issn 0320-9466
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209
citation_txt Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр.
work_keys_str_mv AT levčenkol osoblivostífunkcíonuvannâínternetsaitívarhívnihslužbkraínpívdennoshídnoíazíí
AT levčenkol osobennostifunkcionirovaniâinternetsaitovarhivnyhslužbstranûgovostočnoiazii
AT levčenkol thepeculiaritiesoffunctioningofwebsitesarchivesservicesinthecountriesofsoutheasternasian
first_indexed 2025-11-26T00:57:05Z
last_indexed 2025-11-26T00:57:05Z
_version_ 1850597035116331008
fulltext 213АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом Лариса Левченко особЛивості функціонування інтернет-сайтів архівних сЛужб країн Південно-східної азії Архівні служби Південної Азії (Індонезії, Брунею, м’янми, Лаосу, камбоджі, Філіппін, малайзії, Сінгапуру, В’єтнаму, Таїланду, Східного Тімору1) останніми роками достатньо цікаво презентували себе у всес- вітній мережі Інтернет. досвід цих азійських країн корисний для Украї­ ни тим, що донедавна більшість із них мала низький рівень соціально­ економічного розвитку, деякі перебували в колоніальній залежності, пережили війни, хунти, а деякі з них ще й досі мають несприятливі політичні та економічні умови. Проте, використовуючи новітні інфор- маційні технології, вони увійшли у світове інформаційне суспільство, висвітлюючи у цифровому просторі не тільки свою історію, традиції і культуру, а й проблеми сьогодення. Інтернет­сайти стали тим засобом, який уможливлює як пошук архівної інформації, так і забезпечує до- ступ до неї. Більшість із згаданих країн вирішили мовну проблему. Натомість для більшості українських користувачів, на жаль, недостатній рівень володіння англійською мовою створює перешкоди в опрацюванні ан- гломовних сайтів та представленні своєї інформації в англомовному Інтернет­середовищі. максимум, що доступно українським користува- чам – це російськомовні сайти та представлення власної інформації в Інтернеті російською (це також пов’язано із недостатнім фінансуванням для створення не тільки англомовних версій, а й взагалі веб­сайтів). можна скільки завгодно ігнорувати мовну проблему, проте від цього вона не набуде вирішення. Ця проблема болісно відчутна в архівній га- лузі. Англомовну версію веб­порталу поки що має лише державний ко- мітет архівів України (дкАУ). Архівні установи не мають таких версій, а деякі взагалі не представлені в Інтернеті власними сайтами (вони ви- користовують веб­сторінки на сайті дкАУ або обласних державних ад- міністрацій). Без створення англомовних сайтів архівні установи Укра- їни може й набудуть відкритості в роботі як державні установи, але як інформаційні центри у світовому інформаційному просторі в умовах глобалізації – ні. отже, актуальність використання досвіду архівних служб різних країн, в тому числі й Південно­Східної Азії, можна вва- жати переконливою, також ще й з огляду на те, що зазначена тематика не вивчена українськими вченими і практиками. Південно­азійські національні архіви представлені в інформаційно- му просторі як офіційними сайтами, так і оригінальними проектами, що висвітлюють окремі сторінки національної історії. до офіційних на- лежать веб­сайти національних архівів та їх керівних органів. Напри- © Лариса Левченко, 2009 АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом214 клад, сайт The State Records and Archives Department of Việt Nam (http:// www.luutruvn.gov.vn)*, на якому представлені офіційні документи уря- ду В׳єтнаму щодо розвитку архівної галузі країни, стратегії, політики, довгострокових та однорічних планів діяльності архівних установ, за- тверджені міністром внутрішніх справ; облікові дані архівів; відомості про оперативний рух документів; консультативні сторінки для архівів урядових установ, соціальних і професійних організацій, збройних сил, а також консультації для сімей та осіб, які бажають збирати і зберігати історію своїх родин, створювати приватні архіви і здійснювати генеа- логічні дослідження. окремі сторінки цього сайту презентують інфор- мацію з міжнародного співробітництва архівів В’єтнаму, розслідування скарг на діяльність архівів та їх працівників, підготовки і післядиплом- ної освіти архівістів та нагородження їх за успішну роботу. На офіційному веб­сайті державного архівного департаменту В’єтнаму представлені три національні архівосховища країни, роз- ташовані у Ханої та Хошиміні. Вони містять 30 лінійних кілометрів документів національного значення в’єтнамською, французькою, ан- глійською, китайською мовами. Найдавніший документ в’єтнамських архівів датується 1488 роком. Перший із двох національних архівів, розташованих у Ханої, збе- рігає документи національного значення від епохи феодалізму до по- чатку французького колоніального періоду. Загальна кількість архівних документів – 6 лінійних кілометрів, у тому числі – 60 архівних колек- цій, архівних зібрань, книг китайською і в’єтнамською мовами (1488– 1945), документи феодальних династій В’єтнаму, королівські докумен- ти (Bản Chêu) та земельні акти (Bạ Địa) королів династії Нгуйєн і акти королівського Viceroy в Bắc Kỳ (Toнкін) та Thọ Xương (тепер – Ханой) від 1802 до 1945 року, звіти французької колоніальної адміністрації (1858–1945), документи генералітету Індо­китаю, головного началь- ника провінції Toнкін, французької адміністрації Північного В’єтнаму (1945–1954), понад 200 архітектурних, ірригаційних та інших проектів Тонкіну до 1945 р., історичні книги, журнали, урядові вісники, видані до 1945 р. Науково­довідковий апарат, представлений в Інтернеті, скла- дається зі списків, індексів, каталогів, карток, путівників (http://www. luutruvn.gov.vn). другий національний архів у Ханої збирає та зберігає документи національного значення від епохи феодалізму до початку французько- го колоніального періоду територій Аннаму і кочінчіни та Південного В’єтнаму. Це 15 лінійних кілометрів архівних документів, у тому числі 55 архівних колекцій, 4 369 дисків, 600 звукових записів (платівок), 70 000 фотографій і негативів (від 1802 р. до сьогодення, у тому числі * офіційний веб­сайт державного архівного департаменту В’єтнаму. 215АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом французької колонії кочінчіни, Аннаму, уряду Південного В’єтнаму, революційних організацій півдня, заснованих після 1975 р.), науково­ технічні документи, карти і атласи (1862–1975), аудіовізуальні до- кументи (фотознімки, плівки, кінохроніки та платівки), випущені до 1975 р., понад 30 000 назв книг періоду династії Нгуйєн (1802–1945), відновлених на папері та скопійованих на CD­ROM, а також зібрання 17 930 книг китайською і в’єтнамською мовами, в тому числі 169 то- мів з Hén­Nôm. Науково­довідковий апарат містить інвентарні списки, каталоги і картотеки (http://www.luutruvn.gov.vn). Третє національне архівосховище В’єтнаму розташоване у нещо- давно спорудженому будинку в Хошиміні, відкритому в квітні 2002 р. Цей архів збирає і зберігає документи національного значення, створе- ні центральними, регіональними та міжобласними органами і установа- ми демократичної Республіки В’єтнам (1945–1976) та Соціалістичної Республіки В’єтнам (від 1976 р. до сьогодення). Його матеріали роз- ташовані на 10 лінійних кілометрах архівних полиць. У цьому архіві зберігаються документи Національної асамблеї, уряду, міністерств, ре- гіональних комітетів від 1945 р. до сьогодення, карти кордонів земель та ліній електропередач, 6 000 аудіовізуальних записів, понад 350 000 фотознімків і негативів, кінохроніки, проекти найважливіших споруд країни, особисті документи політичних і громадських діячів, рукописи творчих праць відомих учених, письменників, картини і документи ху- дожників і політичні малюнки (http://www.luutruvn.gov.vn). крім національних архівів, веб­сайт державного архівного департа- менту (http://www.luutruvn.gov.vn) надає інформацію про функціонуван- ня у архівній системі В’єтнаму: центру консервації і відновлення доку- ментів, заснованого 1993 р., головне завдання якого полягає в ремонті та реставрації архівних документів; центру інформаційних технологій, заснованого 2002 р., завданням якого є застосування інформаційних тех- нологій для ведення обліку архівних документів, підтримка веб­сайтів та локальних мереж національних архівів; центру наукових досліджень, роль якого зводиться до управління науковими дослідженнями в архів- ній галузі, здійснення теоретичних і практичних дослідницьких проек- тів; центру консервації і відновлення документів, які мають особливе національне значення, а також центрів зберігання кіно­, відео­, аудіо до- кументів та науково­технічної і геологічної документації. В Інтернеті представлена також архівна мережа В’єтнаму, яка склада- ється з 70 провінційних і муніципальних архівів. Цікавим для України є оригінальне вирішення архівами В’єтнаму проблеми щодо оприлюднення архівних документів про трагічні події війни США проти демократич- ної Республіки В’єтнам через Інтернет­проект www.vietnam.ttu.edu*, мета * Веб­сайт Інтернет­проекту В’єтнамського центру Техаського універ си те ту та архівів В’єтнаму з оприлюднення документів про війну США проти дРВ. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом216 якого полягає у збиранні, зберіганні та оприлюдненні архівних доку- ментів стосовно війни у В’єтнамі (1965–1973). Він має два напрями: оцифровування та оприлюднення в мережі Інтернет архівних докумен- тів, що зберігаються в архівосховищах країни, (проект “Віртуальний в’єтнамський архів”) та збирання усної історії (проект “Усна історія”). Проекти виконано за допомогою Техаського технічного університету (США). Ще у 1989 р. у Техасі було створено В’єтнамський центр і кон- сультативну раду з колишніх ветеранів в’єтнамської війни та науковців зі США та В’єтнаму2. Роботу з в’єтнамськими архівами центр розпочав 1989 р. У архі- восховищах В’єтнаму зберігається велика кількість документів з істо- рії в’єтнамської війни, з них для проекту “Віртуальний в’єтнамський архів” (http://www.vietnam.ttu.edu/virtualarchive) вже оцифровано понад 2,7 млн. аркушів архівних документів. Вони складають окремий роз- діл веб­сайту “Віртуальний архів”. Скануванню підлягали насамперед оригінали документів із архівосховищ В’єтнаму, а також мікрофільми з Лаосу, камбоджі, інших країн Південно­Східної Азії, списки військо- вих підрозділів та військовослужбовців, списки постраждалого цивіль- ного населення, фотографії, слайди, негативи, відео­ та звукозаписи, мапи, опубліковані та неопубліковані праці. Щомісяця “Віртуальний архів” поповнюється приблизно 30 тис. арк. документів. Це докумен- ти ветеранів в’єтнамської війни, фотографії, спогади тощо. Є категорії документів, захищених авторським правом. У мережі Інтернет подано лише їх пошукові дані. Питання використання інформації, що містить- ся в цих документах, вирішує центральний офіс у США або В’єтнамі. У розділі “Віртуальний архів” також представлена колекція доку- ментів, захоплених військовими підрозділами в результаті військових операцій або розвідувальних дій американських військ проти В’єтконгу у період від 1965 до 1973 року. Ці документи передавались у Сайгон- ський спеццентр для опрацювання3, де їх класифікували за типом, датою, обставинам захоплення. далі на них складали анотації англій- ською мовою або робився повний переклад тексту документа, залежно від його змісту. Це могли бути доповіді про стан справ, циркуляри, директиви, тактичні плани, політичні заяви, списки військових під- розділів, медичні записи, перепустки, особисті щоденники, фотографії і листи. коли 30 квітня 1975 р. Сайгон захопили війська демократичної Республіки В’єтнам, центр, його обладнання і матеріали були залишені напризволяще. З часом вони надійшли на зберігання до Національного архіву В’єтнаму. Частина цих документів була скопійована на 35 мм мікроплівку в Національному архіві на 954 рулони, що складає при- близно 3 млн. зображень документів. Проте не всі вони доступні через Інтернет, оскільки деякі з них занесені до спеціального списку, доступ до якого можна отримати тільки в Національному архіві В’єтнаму. 217АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом окремий розділ “Віртуального архіву” складають трагічні доку- менти в’єтнамської війни, представлені у колекції май Лай. Це назва в’єтнамського селища, яке вважалося оплотом В’єтконгу і до якого 16 березня 1968 р. увірвався підрозділ американських солдат. мешкан- ців селища розстріляли на центральній площі, а їхні будинки спалили. Рональд Ріденхауер написав про інцидент президенту США Річарду Ніксону, розпочалося слідство, але тільки одного американського сол- дата було визнано винним, та й той з часом отримав помилування від президента Ніксона. документи і фотографії про цей та інші трагічні інциденти, судові справи, свідчення свідків, спогади включені до цієї колекції (http://www.vietnam.ttu.edu/vietnamproject). На веб­сайті www.vietnam.ttu.edu представлені документи 58 ве- теранських асоціацій США та В’єтнаму або їх об’єднань (http://www. vietnam.ttu.edu/vietnamarchive/associations). Вони групуються за родами військ (наприклад, вертолітна авіація), арміями, армійськими підрозді- лами (наприклад, 15­й інженерний батальйон), медичними закладами (наприклад, 9­та медична лабораторія), воєнними кампаніями тощо. Веб­сайт дає можливість не тільки через “Віртуальний архів” ознайо- митись із документами, вже переданими на зберігання до державних архівів, але і з документами, які зберігаються в архівах асоціацій. один із методів залучення документів асоціацій – надання безкоштовного хостінгу для їх веб­сайтів, або встановлення посилань на їх веб­сайти. Щоб скористатися цією послугою безкоштовно, асоціації мають зроби- ти в’єтнамські архіви своїми офіційними репозиторіями. Проект “Усна історія” розпочато 1999 року з метою збирання пов­ ної інформації про війни у Південно­Східній Азії у вигляді зареєстро- ваних інтерв’ю учасників подій в’єтнамської війни: від в’єтнамських і американських ветеранів та членів їхніх сімей до тих, хто протестував проти війни у В’єтнамі, державних службовців і політиків. У проекті вже взяли участь респонденти різного політичного статусу, статі, раси чи етнічної належності зі США, Південного і Північного В’єтнаму, Та- їланду, Австралії, Нової Зеландії, Великобританії, канади. В біографіч- ній анкеті респонденти не тільки викладають свої біографічні дані, а й доводять спроможність свідчити про події та факти. Інтерв’ю запису- ють на цифровий аудіо­рекордер (безпосередньо, по телефону або через Інтернет за допомогою програми Instant Messenger), стенограма переда- ється респонденту для вичитування, коригування (якщо респондентом внесено виправлення або доповнення, про це робиться примітка) та під- писання угоди (дана угода захищає авторські права респондента), піс- ля чого інтерв’ю оприлюднюється в Інтернеті на веб­сайті http://www. vietnam.ttu.edu/oralhistory. керівники і співробітники проекту планують взяти інтерв’ю у союзників США, в’єтнамського військового і цивіль- ного персоналу, цивільних осіб, які перебували в тилу. Веб­сайт надає АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом218 роз’яснення тим, хто бажає взяти участь у проекті та надати свої спога- ди і документи. На Інтернет­семінарах у форматах HTML, Adobe PDF роз’яснюється сутність поняття “усна історія”, методика проведення інтерв’ю, обговорюється роль інтерв’юєра та респондента, підготовка заходу, вибір обладнання та його повний перелік, практика викорис- тання обладнання, вибір місця для інтерв’ю, як відрекомендуватися, як задавати запитання, як бути уважним слухачем, як завершити, пра- вильно оформити інтерв’ю і розмістити його на веб­сайті тощо. Усі інтерв’ю в’єтнамські респонденти надають англійською мовою, якщо в’єтнамський респондент робить помилку, інтерв’юєру рекомендовано не виправляти її, щоб зберегти колорит і емоційний настрій інтерв’ю. Веб­сайт забезпечує пошук інтерв’ю за декількома позиціями та його прослуховування і перезапис. до родзинок проекту належить зібрання графіті, до якого включено судові журнали, морські мапи, написи на стінах, простирадлах тощо. Ці графіті показують, через що пройшли американські солдати, мор- ські піхотинці, моряки і льотчики, які більше трьох тижнів перетинали Тихий океан на шляху до Південно­Східної Азії або поверталися до- дому. Іноді ці написи комічні, філософські, вульгарні, але вони є ціка- вим і важливим доповненням до культурної і соціальної історії війни у В’єтнамі. Всі графіті, в тому числі і з військових кораблів, було оциф- ровано і розташовано в Інтернеті (http://www.vietnam.ttu.edu/graffiti). “Віртуальний архів” поновлюється щоденно з вівторка по суботу о п’ятій годині ранку за місцевим часом. Веб­сайт має електронний під- ручник, який навчає користувачів правильно здійснювати пошук необ- хідної інформації. Проект використовує реляційну базу даних на базі програми “Cuadra Star”, яка є продуктом американської компанії Cuadra Associates4. Ця система дозволяє дуже швидко вводити в базу даних повні тексти доку- ментів (до “Віртуального архіву” кожного місяця вводиться приблизно 30000 аркушів архівних документів), вести простий і розширений по- шук по базі. Національний архів Сінгапуру засновано 1968 року як національне архівосховище і записуючий центр (NARC). 1979 року до NARC вклю- чено відділ усної історії, а від 1993 р. головне архівосховище країни отримало назву Національний архів Сінгапуру (NAC). За свою історію архів розташовувався в декількох будинках столиці, доки знайшов своє постійне місце у будівлі колишньої англо­китайської початкової шко- ли. У 2002 та 2006 роках було відкрито ще два архівосховища, які збе- рігають документи періоду другої світової війни. Національний архів Сінгапуру зберігає понад 10 855 лінійних метрів документів з папе- ровими носіями, 292 226 мікрофільмів, 4,6 млн графічних зображень, 15 690 аудіозаписів годин свідчень усної історії і 80 000 годин інших 219АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом аудіовізуальних записів. Архів представлений в Інтернеті офіційним веб­сайтом http://www.nhb.gov.sg/NAS*. На сайті представлені тради- ційні для кожного архіву рубрики: загальні відомості про установу, організаційна структура, структурні підрозділи архіву, архівні колек- ції, публікації тощо. Проте, сінгапурські архівісти прагнули крокувати нога в ногу з технічним прогресом; вони розуміли, що сучасна людина хоче отримати доступ до архівних документів з будь­якої точки країни або світу. Тому вони організували доступ до архівних документів через Інтернет­портал http://www.a2o.com.sg**, який дозволяє користувачам знаходити інформацію через повнотекстові бази даних, в тому числі тексти документів, мапи, плани, фотографії; слухати і переглядати ау- діовізуальні документи та записи усної історії. Портал містить також інформацію про нещодавні надходження до Національного архіву Сін- гапуру, виставки on­line, інформацію про права користувачів щодо до- ступу до архівних зібрань, а також студентські програми. Назва а2о є аналогією Н2о, невід’ємного елементу життя. Архівісти вважають, що людині, щоб вижити, необхідні історичні документи та знання так само, як вода. Національний архів Сінгапуру виграв конкурс у Стокгольмі5 у 2004 році в номінації “E­Culture” за створення і впровадження програ- ми а2о. користувачі через Інтернет можуть замовити копії будь­яких документів, на які не встановлено обмеження (ця послуга архіву до- статньо дорога – від 1,35 долара США за 1 аркуш з паперового носія до 262,50 долара за аудіовізуальний документ на CD­R (див. підрубрику сайту http://www.a2o.com.sg/a2o/public/html/payment.jsp). В Сінгапурі архівні документи стають доступними користувачам через 25 років, за винятком документів, що стосуються національної безпеки і оборони, захищених законом про авторське право, пошкоджених (які вимагають реставрації і консервації) та приватних, доступ до яких відбувається за дозволом їх власників або правонаступників. а2о “доступ до архівів” має таку структуру: 1. Рубрика “Розпочнемо” включає підрубрики: “Азбука архівів”, “Пла нуємо наші дослідження”, “кроки проведення дослідження у чи- тальній залі архіву”, “Умови доступу”, “копіювання” (у рубриці опу- бліковано умови копіювання), “оплата” (ціни на копіювання різних ви- дів документів); 2. Рубрика “Пошук по а2о” включає підрубрику “Інструкція з по- шуку і придбання копій і фотографій”; 3. оn­line виставки (на сьогодні оприлюднено шість виставок); 4. Записи “усної історії”; * офіційний веб­сайт Національного архіву Сингапуру. ** Веб­сайт Інтернет­проекту Національного архіву Сінгапуру. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом220 5. Рубрика “Зрозумій більше” включає підрубрики “Про а2о”, “Пе- ресувні виставки” (на сьогодні оприлюднено інформацію про 21 ви- ставку), “Студентські програми”; 6. Бази даних (містять 8 Бд: CARDS, CORD, GRIDS, MISAS, PICAS, POSTERS, PRISM, STARS); 7. доступ до сайтів Національного архіву Сінгапуру, міжнародної ради архівів та інших. Бази даних (Бд) у програмі а2о сформовано за окремими видами документів або за тематикою. до них включено як повні тексти доку- ментів, так і графічні зображення. кожна Бд містить детальні інструк- ції щодо пошуку документів. одним із головних напрямів роботи сін- гапурського архіву є створення Бд урядових документів “Government Records Information Database” (GRID). до неї долучають документи колишніх та сучасних урядових установ, міністерств і відомств (http:// www.a2o.com.sg/a2o/public/grid/index.html). Бд картографічних матеріалів та архітектурних планів (Cartographic & Architectural Records Database Singapore, CARDS) Національний ар- хів Сінгапуру сформував разом із ресурсним центром Java (KRDL). мапи і плани будівель є частиною національної спадщини Сінгапуру. до веб­колекції включено генеральні мапи Сінгапуру і малайзії; кон- турні, географічні та топографічні мапи і мапи шляхів; будівельні пла- ни колоніальних споруд, урядових будівель і приватних будинків. По Бд організовано простий і розширений пошуки. У випадках, коли ко- ристувач не знайшов необхідної інформації, або має мапу чи план, які становлять історичну цінність, архів пропонує контактну інформацію для співробітництва (httl://cards.nhb.gov.sg/cards/public/cards). Ще один напрям роботи – проект “Усна історія” і Бд “Collection of Oral History Recording Database” (CORD). Центр усної історії у На- ціональному архіві Сінгапуру було відкрито 1979 р. з метою записуван- ня і зберігання соціальної пам’яті індивідів, які жили у нашу епоху і можуть свідчити про її історичні події (httl://cord.nhb.gov.sg/cord/public/ InternetSearch/). На сайті представлено також Бд аудіовізуальних документів “Moving Image and Sound Archives Singapore” (MISAS, httl://misas.nhb. gov.sg/avs/public/ InternetSearch) та фотодокументів “Window to our past imagery” (PICAS, httl://picas.nhb.gov.sg/picas/public/InternetSearch/). Від часу утворення архів зібрав велику колекцію історичних фотографій (загалом до Бд історичних фотографій заплановано внести 1 млн зо- бражень). кожен фото­ або аудіовізуальний документ супроводжуєть- ся анотацією, а Бд містять детальні інструкції з пошуку, замовлення і оплати копій документів і фотографій. окремий інтерес становить Бд плакатів “Poster Database Singa pore” (http://www.postersonline.com.sg/posters). Архівісти Сінгапуру вва­ 221АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом жають, що плакати є визначною частиною соціально­політичного та культур ного життя нації, це могутній інструмент впливу на суспіль- ство, вони бентежать думки, підбурюють натовпи. Ще до недавнього часу роль плакатів у історії ігнорувалася. до Бд включено плакати за період від 1950­х рр. до сьогодення, у базі їх розподілено за тематикою та розмірами. оригінальною є Бд приватних документів “Private Records Infor ma­ tion System” (PRISM, http://prism.nhb.gov.sg/prism/public/prism/psearch. htm), до якої включено щоденники, картки раціонів харчування, ста- рі кінозаписи, журнали часів японської окупації. PRISM створено для презентації приватних колекцій, переданих до архіву окремими грома- дянами, клубами і товариствами, професійними корпораціями, релігій- ними організаціями тощо. оприлюднення офіційних виступів політиків, прес­релізів, звітів урядових установ в мережі Інтернет архів розпочав 1999 року з пу- блікації офіційних промов і прес­релізів міністерства культури та мі- ністерства інформації і друку. до Бд “Speech­text archival and retrieval system” (STARS, http://stars.nhb.gov.sg/stars/public/) було введено про- мови президентів Юсофа Ізхака, Бенджаміна Шереса, девана Найра та інших, міністрів, міжнародні угоди, звіти міністерств культури, інозем- них справ, фінансів тощо. Всі документи оцифровано, а по Бд органі- зовано простий і специфічний пошук. Національний архів Сінгапуру пропонує в Інтернеті значну кількість виставок. Ці виставки архів організовує у школах, клубах і общинах, і навіть у центрах роздрібної торгівлі. Будь­хто, переглянувши інформа- цію про виставку в Інтернеті у підрубриці “Travelling Exhibition” (http:// www.a2o.com.sg/a2o/public/html/findoutmore/travel_exhibit.jsp), може за- мовити її проведення у своїй установі чи закладі. Тема тика виставок різнопланова. Наприклад, виставка “десять років, які сфор мували на- цію” висвітлює становлення Сінгапуру як незалежної дер жави, “Паради на головному святі країни через роки” висвітлює історію святкування річниць незалежності від першої річниці (1966) до сьогодення. На ви- ставці “Історичні карти Сінгапуру” демонструються карти за 135 років історії (1819–1954), метаморфози ландшафтів Сінгапуру, історичні фо- тографії і документи. Виставка “Історія спецій” розповідає про види спецій, які вирощувались у Сингапурі у ХІХ ст., обробку плантацій, боротьбу з джунглями і їх хижаками, вплив виробництва спецій на роз- виток країни. У центрі уваги архівної виставки “Сім׳я” – сінгапурська родина як осередок суспільства, родинний будинок, бізнес, традиції тощо. Подібну виставку присвячено молоді 1950–1970­х рр., у їх фо- кусі – життя молодих людей тих часів у школі і вдома, їх уподобання, залучення до спорту тощо. Виставка “Ріки Сінгапуру” висвітлює госпо- дарську діяльність мешканців країни уздовж головних водних артерій. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом222 Події другої світової війни і японської окупації відображає вистав- ка “друга світова війна”. Тематиці війни, людям, які перебували у вій- ськовому полоні і у в’язницях, присвячено виставку робіт художника Хаксворта “кольори позаду колючого дроту”, який від 1942 р. пере- бував у в’язниці Ченджі. Сінгапур був окупований Японією 15 лютого 1942 р. до звільнення його британською армією у вересні 1945 р. не тільки полонені британські військові, а й багато цивільних осіб пере- бували у військових в’язницях. Попри нестачу паперу і фарб, художник зробив 400 ескізів, показав жорсткі умови військової в’язниці, тортури, і те, як люди виживали в умовах, коли ситуації вважались безвихідни- ми (виставка доступна на сайті http://www.s1942.org.sg). культурна багатовимірність у поєднанні китайських, індійських, малайських традицій, мистецтв, віросповідань, рас у межах однієї кра- їни представлена в документах виставки “Жива історія: наші звичаї та традиції”, яка наголошує на єдності нації. культурні традиції також ви- світлює виставка “Індійські права і ритуали: від колиски до могили”. Термін “індієць” поєднує багато лінгвістичних і релігійних груп, кожна з яких має власні звичаї, традиції і уявлення про життя. Це пенджаб- ці, сіндхи, таміли, пакистанці та представники інших національностей. У Сінгапурі переважає індійське населення, поряд з яким мешкає бага- то тамілів. Архівна виставка демонструє документи про звичаї і куль- турні традиції сінгапурських тамілів. Виставки такої тематики архів проводить, щоб забезпечити взаємопроникнення різних національних культур. Це ще не повний перелік виставок, які Національний архів Сінгапуру пропонує через Інтернет і організовує у вигляді пересувних експозицій. Щоб замовити таку виставку або окрему її частину на веб­ сайті потрібно заповнити форму, обрати розмір і якість фотографій, розмір та матеріал стендів та форму оплати. Вартість виставок може доходити до декількох тисяч доларів. крім згаданих, є категорія виставок on­line, які архів оприлюднює виключно в Інтернет (http://www.a2o.com.sg/a2o/public/html/online_ exhibit/index.jsp). Інтернет­виставки дійсно є родзинкою веб­сайту на- ціонального архіву не тільки за своїм змістовним наповненням, а й за художнім оформленням (вони навіть мають музичний супровід). одна з них − “ода дружбі: відзначення встановлення таїландо­сінгапурських відносин”, створена спільно архівами Таїланду і Сінгапуру і висвітлює стосунки двох країн упродовж століть, починаючи від 1800 р. Розді- ли виставки сформовані за періодами перебування при владі королів Таїланду (Сіаму) від Рами ІV до Рами ІХ. документи, представлені на виставці, свідчать, що у ХVII ст. Сіам був відомий як великий центр міжнародної торгівлі, але згодом його було закрито для зовнішніх еко- номічних відносин. 223АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом Виставка містить документи про повоєнні стосунки між Сінгапу- ром і Таїландом, сфокусовані на стримуванні розвитку комуністичних ідей, економічній кооперації і розвитку. Таїланд був однією із двох країн Південно­Східної Азії, що приєдналися до організації країн Південно­східноазійського договору. Філіппіни, США, Великобрита- нія, Австралія, Нова Зеландія та Таїланд об’єдналися у воєнному со- юзі для боротьби із розповсюдженням комунізму у регіоні. На той час Сінгапур був британською колонією і британською військовою базою. У 1961 році Сінгапур, малайська федерація, Філіппіни, Таїланд утво- рили Асоціацію країн Південно­Східної Азії (АSА), яка стала попе- редником субрегіональної міжурядової економічної організації – Асо- ціації держав Південно­Східної Азії (ASEAN), утвореної 1967 р. на підставі Бангкокської декларації. малайзія, Індонезія, Сінгапур, Таї- ланд, Філіппіни, Бруней проголосили своїми основними цілями при- скорення економічного та соціально­культурного розвитку, сприяння встановленню миру та стабільності в Південно­Східній Азії, підтри- мання співробітництва з міжнародними і регіональними організаціями згідно з принципами ооН. Сучасний період у зносинах Сінгапуру і Таїланду, двох найбільш економічно розвинутих країн Південно­східної Азії, висвітлюють на ви- ставці різні фотодокументи, які свідчать, що зв’язки цих країн посилю- ються не тільки через економіку, а й через культуру та соціальну сфери. Сінгапурці їдуть до Таїланду, насолодитися тайською гостинністю, тра- диційною їжою та шопінгом. деякі навіть переїздять на постійне міс- це проживання. Існують сінгапурська діаспора у Таїланді, сінгапурські школи у Бангкоку. Сінгапурська культура, мистецтво і соціальне життя мають у свою чергу тайські елементи. отже, співробітництво архівних служб Сінгапуру та Таїланду дозволило створити виставку, яка не тіль- ки на базі архівних документів розповідає про історію власної країни, а й слугує зміцненню дружби між двома сусідніми країнами. до кументи Інтернет­виставки можуть використовуватися істориками, дипломатами, студентами, вчителями і широкою громадськістю. Цікавим є спільний Інтернет­проект Національного архіву Сінгапу- ру та музеїв і галерей Азії і Європи. На веб­сайті архіву представлена унікальна Інтернет­виставка “Віртуальна колекція шедеврів” (VCM). офіційно проект було презентовано у Південній кореї 13 вересня 2007 р. На сьогодні колекція включає понад 1000 унікальних творів азійського мистецтва з 28 азійських музеїв та 22 європейських. Архівіс- ти вважають, що такі проекти підвищують взаєморозуміння між Азією і Європою і забезпечують зручний доступ до інформації про шедеври як для професіоналів, так і для широкого загалу. Веб­сайт порушує пи- тання – що таке шедевр, за якими критеріями його визначають і кожен музей пояснює, чому саме цей витвір мистецтва визначено як шедевр. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом224 до 2010 року на сайті планується представити 5000 шедеврів мисте- цтва із музеїв і галерей країн Азії і Європи. Передусім увагу буде зосе- реджено на музеях китаю, Індії, Пакистану і монголії. Надалі цей про- ект має стати віртуальним місцем зустрічі для музейників, платформою для об’єднання і кооперації між музеями Азії і Європи, віртуальним музеєм Азії у кіберпросторі. Архівні служби В’єтнаму і Сінгапуру також використовують мож- ливості веб­сайту SARBICA (http://www.arkib.gov.my/sarbica/main.html). Він містить посилання на веб­сайти архівних служб обох країн, нови- ни і звіти або огляди фондів архівів з певної тематики. Так, у травні 2009 р. державний архівний департамент В’єтнаму, Національний ар- хів Сінгапуру та інші опублікували свої звіти про наявність в архівах документів періоду “холодної війни”. Зокрема, архіви В’єтнаму нада- ють інформацію про наявність документів щодо допомоги з боку СРСР в роки війни США проти дРВ. обсяг статті не дозволяє проаналізувати веб­сайти усіх членів SARBICA. Проте, на прикладі двох країн ми вже можемо зробити певні висновки. По­перше, архівні служби країн Південно­Східної Азії актив- но входять у світовий інформаційний простір, використовуючи як офі- ційні веб­сайти, так і оригінальні Інтернет­проекти. основна увага при- діляється не лише створенню архівних довідників, а й базам даних, які б містили повні тексти документів та були доступні через Інтернет. Ін- терфейс та науково­довідковий апарат до документів, включених у Бд, створюється англійською мовою, як і самі веб­сайти. Використовуючи Інтернет, архіви пропонують дослідникам з усього світу переглянути і скопіювати документи, які знаходяться у відкритому доступі. Інтернет­ проекти архівів висвітлюють не лише історію країн у документах, а й демонструють відкритість політики їх урядів. У такий спосіб досягаєть- ся ще одна мета – електронний архів служить фондом користування, а оригінали документів зберігаються в архіві недоторканими. По­друге, південноазійські архіви вже декілька десятиліть ведуть проекти з усної історії, записи усної історії включаються у Бд і доступ- ні через Інтернет. У такий спосіб архіви не тільки поповнюють свої фонди, вони залучають громадськість до збирання історичних відомос- тей, не відображених у офіційних документах. Це формує у суспільстві позитивний образ архівів, як центрів зберігання історичних відомостей про долю кожного громадянина держави. Аналогічні проекти в Україні так і не набули свого розповсюдження, хоча під час дослідження теми Голодомору 1932−1933 рр. були спроби зібрати інтерв’ю очевидців, це робилося безсистемно, робота не мала методичного забезпечення, а інтерв’юєри – відповідної фахової підготовки. По­третє, Інтернет­виставки вже в Україні не новина. держкомар- хів України, центральні та обласні архіви, які мають власні веб­сайти, організовують виставки різної тематики. дкАУ розповсюджує відібра- 225АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом ні для виставок матеріали на дисках для оприлюднення їх на веб­сайтах обласних архівів. Проте досвід південноазійських архівів цікавий різ- ноплановістю, намаганням охопити усі сфери життєдіяльності суспіль- ства, усі вікові групи користувачів. Виставка – не добірка архівних до- кументів з певної тематики, а комплекс організаційних, методичних, художніх заходів, спрямованих на висвітлення знакових подій в історії. Архівні виставки не мають політичного підтексту, вони сприяють кон- солідації нації, взаємопроникненню різних культур. Якісно підготовле- на цікава виставка має ще й комерційний успіх. Слід наголосити на тому, що для південноазійських архівів харак- терні масова комп’ю терна грамотність працівників, високий рівень комп’ютеризації, використання Інтернету як засобу спілкування пред- ставників близьких спеціальностей, працівників музеїв, бібліотек, ху- дожніх галерей і салонів. 1 Свого часу архівні служби країн цього регіону об’єдналися у міжре­ гіональну організацію SARBICA у складі міжнародної Ради Архівів. SARBICA об’єднує архівні служби країн Південної Азії, Індонезії, Брунею, м’янми, Ла- осу, камбоджі, Філіппін, малайзії, Сінгапуру, В’єтнаму, Таїланду, Східного Тімору з 1968 року, її центр знаходиться у куала­Лумпурі (малайзія). 2 місія В’єтнамського центру Техаського університету у В’єтнамі полягає у стимулюванні наукових досліджень, збиранні і зберіганні архівних докумен- тів, підтримці навчальних програм, а також фінансуванні проектів. Центр аку- мулює зусілля усіх, хто займається дослідженнями в’єтнамської війни. один раз на три роки він проводить симпозіуми, а між симпозіумами – конференції. На останньому симпозіумі (Люббоку, Техас, США; 13–15 березня 2008 р.) обговорювались теми: “Архівні дослідження у В’єтнамі: історична перспек- тива”, “міжнародні організації та їх бачення війни у В’єтнамі”, “Політичні війни у республіканському В’єтнамі” тощо. У перспективі Центр планує дія­ ти як центр вивчення війни і дипломатії після в’єтнамської війни. останнім часом центр розробляв проблеми, пов’язані з військовими операціями в Іраку “Щит пустелі”, “Буря в пустелі”, терористичною атакою 11 вересня 2001 р. на Всесвітній торговельний центр у Нью­Йорку і Пентагон, війни в косово, операцій “Іракська свобода”, “Непохитна свобода” у ракурсі розгляду питань національної безпеки, діяльності військової розвідки, розвитку нових техно- логій та їх впливу на дипломатію і військові операції, а також особистий жит- тєвий досвід американських військовослужбовців і їх дружин у період після в’єтнамської війни. Відправна дата досліджень центру – 1975 р., заключна дата лишається відкритою. основну увагу центр планує приділяти збиранню і зберіганню архівних документів і фотографій періоду після в’єтнамської ві- йни (http://www.pvwc.ttu.edu). 3 Спеціальний центр експлуатації документації був створений у Сайгоні у жовтні 1966 року з метою отримання і використання документів як джерела для військової розвідки (CDEC). Центр опрацьовував документи, захоплені у в’єтконгівців, аналізував і копіював їх на мікроплівку. 4 Американська компанія Cuadra Associates діє від 1978 р., має штаб­ квартири в Лос­Анжелесі (каліфорнія), офіси в Сілвер­Спрінг (меріленд), Нью­Йорку і уповноважених представників за межами США. Перший про- грамний продукт компанії у галузі забезпечення баз даних для архівів і бі- бліотек з’явився у 1982 р. компанія пропонує цільові управлінські рішення АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом226 для оцифровування, ведення структурованих і неструктурованих даних до комп’ютерних баз даних, описування, індексування, зберігання, пошуку ін- формації по фондах архівів, музеїв, бібліотек, колекціям фотографій, гра- фічних зображень (мистецтво, народна творчість, знахідки археології тощо), підтримки тезаурусів для індексації і пошуку інформації на паперових і елек- тронних носіях, забезпечення управління великими колекціями усіх видів за допомогою одного програмного пакету. Програмні продукти компанії забез- печують Інтернет­доступ до архівних, музейних і бібліотечних колекцій та захист інформації від несанкціонованого втручання (http://www.cuadra.com). 5 Стокгольмський конкурс – щорічний міжнародний конкурс, започатко- ваний 1994 р. для пошуку і відзначення проектів, які використовують інфор- маційні технології в революційних масштабах. має шість категорій: охорона здоров’я, уряд, освіта, культура, довкілля, бізнес. Лариса Левченко особливості функціонування інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-східної азії У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті. ключові слова: веб­сайти архівних служб; В’єтнам; Сінгапур; діяльність архівів Південно­Східної Азії; Інтернет­простір; on­line виставки архівів. удк 930.25(5-12):004.738.5 Лариса Левченко особенности функционирования интернет-сайтов архивных служб стран Юго-восточной азии В статье проанализированы веб­сайты Национального архива Сингапу- ра и Государственного архивного департамента Вьетнама, в частности такие виды деятельности этих архивов, как создание полнотекстовых баз данных, on­line выставках, проекты устной истории и их размещение в Интернете. ключевые слова: веб­сайты архивных служб; Вьетнам; Сингапур; де- ятельность архивов Юго­Восточной Азии; Интернет­пространство; on­line выставки архивов. удк 930.25(5-12):004.738.5 Larysa Levchenko The peculiarities of functioning of web-sites archives services in the countries of South-Eastern Asian The author of the article analyses web­sites of National Archives of Singapore and The State Records and Archives Department of Việt Nam, paying attention to such kind of activities of these archives as creation of full­text databases, on­line exhibitions, project of oral history and their publication in the Internet. Keywords: Vietnam; Singapore; archival services web sites; the Southeast Asia archives activity; Internet; on­line exhibitions of archives. UDK 930.25(5-12):004.738.5

Similar Items