Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії

Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії

У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Левченко, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2009
Series:Архіви України
Subjects:
Архівна справа за кордоном
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26209
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-262092025-06-03T16:04:14Z Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії Особенности функционирования Интернет-сайтов архивных служб стран Юго-Восточной Азии The peculiarities of functioning of web-sites archives services in the countries of South-Eastern Asian Левченко, Л. Архівна справа за кордоном У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті. В статье проанализированы веб­сайты Национального архива Сингапура и Государственного архивного департамента Вьетнама, в частности такие виды деятельности этих архивов, как создание полнотекстовых баз данных, on­line выставках, проекты устной истории и их размещение в Интернете. The author of the article analyses web­sites of National Archives of Singapore and The State Records and Archives Department of Viet Nam, paying attention to such kind of activities of these archives as creation of full­text databases, on­line exhibitions, project of oral history and their publication in the Internet. 2009 Article Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209 930.25(5-12):004.738.5 uk Архіви України application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Архівна справа за кордоном
Архівна справа за кордоном
spellingShingle Архівна справа за кордоном
Архівна справа за кордоном
Левченко, Л.
Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
Архіви України
description У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті.
format Article
author Левченко, Л.
author_facet Левченко, Л.
author_sort Левченко, Л.
title Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_short Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_full Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_fullStr Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_full_unstemmed Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії
title_sort особливості функціонування інтернет-сайтів архівних служб країн південно-східної азії
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2009
topic_facet Архівна справа за кордоном
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26209
citation_txt Особливості функціонування Інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-Східної Азії / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 213-226. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT levčenkol osoblivostífunkcíonuvannâínternetsajtívarhívnihslužbkraínpívdennoshídnoíazíí
AT levčenkol osobennostifunkcionirovaniâinternetsajtovarhivnyhslužbstranûgovostočnojazii
AT levčenkol thepeculiaritiesoffunctioningofwebsitesarchivesservicesinthecountriesofsoutheasternasian
first_indexed 2025-11-26T00:57:05Z
last_indexed 2025-11-26T00:57:05Z
_version_ 1849812456361164800
fulltext 213АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом Лариса Левченко особЛивості функціонування інтернет-сайтів архівних сЛужб країн Південно-східної азії Архівні служби Південної Азії (Індонезії, Брунею, м’янми, Лаосу, камбоджі, Філіппін, малайзії, Сінгапуру, В’єтнаму, Таїланду, Східного Тімору1) останніми роками достатньо цікаво презентували себе у всес- вітній мережі Інтернет. досвід цих азійських країн корисний для Украї­ ни тим, що донедавна більшість із них мала низький рівень соціально­ економічного розвитку, деякі перебували в колоніальній залежності, пережили війни, хунти, а деякі з них ще й досі мають несприятливі політичні та економічні умови. Проте, використовуючи новітні інфор- маційні технології, вони увійшли у світове інформаційне суспільство, висвітлюючи у цифровому просторі не тільки свою історію, традиції і культуру, а й проблеми сьогодення. Інтернет­сайти стали тим засобом, який уможливлює як пошук архівної інформації, так і забезпечує до- ступ до неї. Більшість із згаданих країн вирішили мовну проблему. Натомість для більшості українських користувачів, на жаль, недостатній рівень володіння англійською мовою створює перешкоди в опрацюванні ан- гломовних сайтів та представленні своєї інформації в англомовному Інтернет­середовищі. максимум, що доступно українським користува- чам – це російськомовні сайти та представлення власної інформації в Інтернеті російською (це також пов’язано із недостатнім фінансуванням для створення не тільки англомовних версій, а й взагалі веб­сайтів). можна скільки завгодно ігнорувати мовну проблему, проте від цього вона не набуде вирішення. Ця проблема болісно відчутна в архівній га- лузі. Англомовну версію веб­порталу поки що має лише державний ко- мітет архівів України (дкАУ). Архівні установи не мають таких версій, а деякі взагалі не представлені в Інтернеті власними сайтами (вони ви- користовують веб­сторінки на сайті дкАУ або обласних державних ад- міністрацій). Без створення англомовних сайтів архівні установи Укра- їни може й набудуть відкритості в роботі як державні установи, але як інформаційні центри у світовому інформаційному просторі в умовах глобалізації – ні. отже, актуальність використання досвіду архівних служб різних країн, в тому числі й Південно­Східної Азії, можна вва- жати переконливою, також ще й з огляду на те, що зазначена тематика не вивчена українськими вченими і практиками. Південно­азійські національні архіви представлені в інформаційно- му просторі як офіційними сайтами, так і оригінальними проектами, що висвітлюють окремі сторінки національної історії. до офіційних на- лежать веб­сайти національних архівів та їх керівних органів. Напри- © Лариса Левченко, 2009 АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом214 клад, сайт The State Records and Archives Department of Việt Nam (http:// www.luutruvn.gov.vn)*, на якому представлені офіційні документи уря- ду В׳єтнаму щодо розвитку архівної галузі країни, стратегії, політики, довгострокових та однорічних планів діяльності архівних установ, за- тверджені міністром внутрішніх справ; облікові дані архівів; відомості про оперативний рух документів; консультативні сторінки для архівів урядових установ, соціальних і професійних організацій, збройних сил, а також консультації для сімей та осіб, які бажають збирати і зберігати історію своїх родин, створювати приватні архіви і здійснювати генеа- логічні дослідження. окремі сторінки цього сайту презентують інфор- мацію з міжнародного співробітництва архівів В’єтнаму, розслідування скарг на діяльність архівів та їх працівників, підготовки і післядиплом- ної освіти архівістів та нагородження їх за успішну роботу. На офіційному веб­сайті державного архівного департаменту В’єтнаму представлені три національні архівосховища країни, роз- ташовані у Ханої та Хошиміні. Вони містять 30 лінійних кілометрів документів національного значення в’єтнамською, французькою, ан- глійською, китайською мовами. Найдавніший документ в’єтнамських архівів датується 1488 роком. Перший із двох національних архівів, розташованих у Ханої, збе- рігає документи національного значення від епохи феодалізму до по- чатку французького колоніального періоду. Загальна кількість архівних документів – 6 лінійних кілометрів, у тому числі – 60 архівних колек- цій, архівних зібрань, книг китайською і в’єтнамською мовами (1488– 1945), документи феодальних династій В’єтнаму, королівські докумен- ти (Bản Chêu) та земельні акти (Bạ Địa) королів династії Нгуйєн і акти королівського Viceroy в Bắc Kỳ (Toнкін) та Thọ Xương (тепер – Ханой) від 1802 до 1945 року, звіти французької колоніальної адміністрації (1858–1945), документи генералітету Індо­китаю, головного началь- ника провінції Toнкін, французької адміністрації Північного В’єтнаму (1945–1954), понад 200 архітектурних, ірригаційних та інших проектів Тонкіну до 1945 р., історичні книги, журнали, урядові вісники, видані до 1945 р. Науково­довідковий апарат, представлений в Інтернеті, скла- дається зі списків, індексів, каталогів, карток, путівників (http://www. luutruvn.gov.vn). другий національний архів у Ханої збирає та зберігає документи національного значення від епохи феодалізму до початку французько- го колоніального періоду територій Аннаму і кочінчіни та Південного В’єтнаму. Це 15 лінійних кілометрів архівних документів, у тому числі 55 архівних колекцій, 4 369 дисків, 600 звукових записів (платівок), 70 000 фотографій і негативів (від 1802 р. до сьогодення, у тому числі * офіційний веб­сайт державного архівного департаменту В’єтнаму. 215АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом французької колонії кочінчіни, Аннаму, уряду Південного В’єтнаму, революційних організацій півдня, заснованих після 1975 р.), науково­ технічні документи, карти і атласи (1862–1975), аудіовізуальні до- кументи (фотознімки, плівки, кінохроніки та платівки), випущені до 1975 р., понад 30 000 назв книг періоду династії Нгуйєн (1802–1945), відновлених на папері та скопійованих на CD­ROM, а також зібрання 17 930 книг китайською і в’єтнамською мовами, в тому числі 169 то- мів з Hén­Nôm. Науково­довідковий апарат містить інвентарні списки, каталоги і картотеки (http://www.luutruvn.gov.vn). Третє національне архівосховище В’єтнаму розташоване у нещо- давно спорудженому будинку в Хошиміні, відкритому в квітні 2002 р. Цей архів збирає і зберігає документи національного значення, створе- ні центральними, регіональними та міжобласними органами і установа- ми демократичної Республіки В’єтнам (1945–1976) та Соціалістичної Республіки В’єтнам (від 1976 р. до сьогодення). Його матеріали роз- ташовані на 10 лінійних кілометрах архівних полиць. У цьому архіві зберігаються документи Національної асамблеї, уряду, міністерств, ре- гіональних комітетів від 1945 р. до сьогодення, карти кордонів земель та ліній електропередач, 6 000 аудіовізуальних записів, понад 350 000 фотознімків і негативів, кінохроніки, проекти найважливіших споруд країни, особисті документи політичних і громадських діячів, рукописи творчих праць відомих учених, письменників, картини і документи ху- дожників і політичні малюнки (http://www.luutruvn.gov.vn). крім національних архівів, веб­сайт державного архівного департа- менту (http://www.luutruvn.gov.vn) надає інформацію про функціонуван- ня у архівній системі В’єтнаму: центру консервації і відновлення доку- ментів, заснованого 1993 р., головне завдання якого полягає в ремонті та реставрації архівних документів; центру інформаційних технологій, заснованого 2002 р., завданням якого є застосування інформаційних тех- нологій для ведення обліку архівних документів, підтримка веб­сайтів та локальних мереж національних архівів; центру наукових досліджень, роль якого зводиться до управління науковими дослідженнями в архів- ній галузі, здійснення теоретичних і практичних дослідницьких проек- тів; центру консервації і відновлення документів, які мають особливе національне значення, а також центрів зберігання кіно­, відео­, аудіо до- кументів та науково­технічної і геологічної документації. В Інтернеті представлена також архівна мережа В’єтнаму, яка склада- ється з 70 провінційних і муніципальних архівів. Цікавим для України є оригінальне вирішення архівами В’єтнаму проблеми щодо оприлюднення архівних документів про трагічні події війни США проти демократич- ної Республіки В’єтнам через Інтернет­проект www.vietnam.ttu.edu*, мета * Веб­сайт Інтернет­проекту В’єтнамського центру Техаського універ си те ту та архівів В’єтнаму з оприлюднення документів про війну США проти дРВ. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом216 якого полягає у збиранні, зберіганні та оприлюдненні архівних доку- ментів стосовно війни у В’єтнамі (1965–1973). Він має два напрями: оцифровування та оприлюднення в мережі Інтернет архівних докумен- тів, що зберігаються в архівосховищах країни, (проект “Віртуальний в’єтнамський архів”) та збирання усної історії (проект “Усна історія”). Проекти виконано за допомогою Техаського технічного університету (США). Ще у 1989 р. у Техасі було створено В’єтнамський центр і кон- сультативну раду з колишніх ветеранів в’єтнамської війни та науковців зі США та В’єтнаму2. Роботу з в’єтнамськими архівами центр розпочав 1989 р. У архі- восховищах В’єтнаму зберігається велика кількість документів з істо- рії в’єтнамської війни, з них для проекту “Віртуальний в’єтнамський архів” (http://www.vietnam.ttu.edu/virtualarchive) вже оцифровано понад 2,7 млн. аркушів архівних документів. Вони складають окремий роз- діл веб­сайту “Віртуальний архів”. Скануванню підлягали насамперед оригінали документів із архівосховищ В’єтнаму, а також мікрофільми з Лаосу, камбоджі, інших країн Південно­Східної Азії, списки військо- вих підрозділів та військовослужбовців, списки постраждалого цивіль- ного населення, фотографії, слайди, негативи, відео­ та звукозаписи, мапи, опубліковані та неопубліковані праці. Щомісяця “Віртуальний архів” поповнюється приблизно 30 тис. арк. документів. Це докумен- ти ветеранів в’єтнамської війни, фотографії, спогади тощо. Є категорії документів, захищених авторським правом. У мережі Інтернет подано лише їх пошукові дані. Питання використання інформації, що містить- ся в цих документах, вирішує центральний офіс у США або В’єтнамі. У розділі “Віртуальний архів” також представлена колекція доку- ментів, захоплених військовими підрозділами в результаті військових операцій або розвідувальних дій американських військ проти В’єтконгу у період від 1965 до 1973 року. Ці документи передавались у Сайгон- ський спеццентр для опрацювання3, де їх класифікували за типом, датою, обставинам захоплення. далі на них складали анотації англій- ською мовою або робився повний переклад тексту документа, залежно від його змісту. Це могли бути доповіді про стан справ, циркуляри, директиви, тактичні плани, політичні заяви, списки військових під- розділів, медичні записи, перепустки, особисті щоденники, фотографії і листи. коли 30 квітня 1975 р. Сайгон захопили війська демократичної Республіки В’єтнам, центр, його обладнання і матеріали були залишені напризволяще. З часом вони надійшли на зберігання до Національного архіву В’єтнаму. Частина цих документів була скопійована на 35 мм мікроплівку в Національному архіві на 954 рулони, що складає при- близно 3 млн. зображень документів. Проте не всі вони доступні через Інтернет, оскільки деякі з них занесені до спеціального списку, доступ до якого можна отримати тільки в Національному архіві В’єтнаму. 217АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом окремий розділ “Віртуального архіву” складають трагічні доку- менти в’єтнамської війни, представлені у колекції май Лай. Це назва в’єтнамського селища, яке вважалося оплотом В’єтконгу і до якого 16 березня 1968 р. увірвався підрозділ американських солдат. мешкан- ців селища розстріляли на центральній площі, а їхні будинки спалили. Рональд Ріденхауер написав про інцидент президенту США Річарду Ніксону, розпочалося слідство, але тільки одного американського сол- дата було визнано винним, та й той з часом отримав помилування від президента Ніксона. документи і фотографії про цей та інші трагічні інциденти, судові справи, свідчення свідків, спогади включені до цієї колекції (http://www.vietnam.ttu.edu/vietnamproject). На веб­сайті www.vietnam.ttu.edu представлені документи 58 ве- теранських асоціацій США та В’єтнаму або їх об’єднань (http://www. vietnam.ttu.edu/vietnamarchive/associations). Вони групуються за родами військ (наприклад, вертолітна авіація), арміями, армійськими підрозді- лами (наприклад, 15­й інженерний батальйон), медичними закладами (наприклад, 9­та медична лабораторія), воєнними кампаніями тощо. Веб­сайт дає можливість не тільки через “Віртуальний архів” ознайо- митись із документами, вже переданими на зберігання до державних архівів, але і з документами, які зберігаються в архівах асоціацій. один із методів залучення документів асоціацій – надання безкоштовного хостінгу для їх веб­сайтів, або встановлення посилань на їх веб­сайти. Щоб скористатися цією послугою безкоштовно, асоціації мають зроби- ти в’єтнамські архіви своїми офіційними репозиторіями. Проект “Усна історія” розпочато 1999 року з метою збирання пов­ ної інформації про війни у Південно­Східній Азії у вигляді зареєстро- ваних інтерв’ю учасників подій в’єтнамської війни: від в’єтнамських і американських ветеранів та членів їхніх сімей до тих, хто протестував проти війни у В’єтнамі, державних службовців і політиків. У проекті вже взяли участь респонденти різного політичного статусу, статі, раси чи етнічної належності зі США, Південного і Північного В’єтнаму, Та- їланду, Австралії, Нової Зеландії, Великобританії, канади. В біографіч- ній анкеті респонденти не тільки викладають свої біографічні дані, а й доводять спроможність свідчити про події та факти. Інтерв’ю запису- ють на цифровий аудіо­рекордер (безпосередньо, по телефону або через Інтернет за допомогою програми Instant Messenger), стенограма переда- ється респонденту для вичитування, коригування (якщо респондентом внесено виправлення або доповнення, про це робиться примітка) та під- писання угоди (дана угода захищає авторські права респондента), піс- ля чого інтерв’ю оприлюднюється в Інтернеті на веб­сайті http://www. vietnam.ttu.edu/oralhistory. керівники і співробітники проекту планують взяти інтерв’ю у союзників США, в’єтнамського військового і цивіль- ного персоналу, цивільних осіб, які перебували в тилу. Веб­сайт надає АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом218 роз’яснення тим, хто бажає взяти участь у проекті та надати свої спога- ди і документи. На Інтернет­семінарах у форматах HTML, Adobe PDF роз’яснюється сутність поняття “усна історія”, методика проведення інтерв’ю, обговорюється роль інтерв’юєра та респондента, підготовка заходу, вибір обладнання та його повний перелік, практика викорис- тання обладнання, вибір місця для інтерв’ю, як відрекомендуватися, як задавати запитання, як бути уважним слухачем, як завершити, пра- вильно оформити інтерв’ю і розмістити його на веб­сайті тощо. Усі інтерв’ю в’єтнамські респонденти надають англійською мовою, якщо в’єтнамський респондент робить помилку, інтерв’юєру рекомендовано не виправляти її, щоб зберегти колорит і емоційний настрій інтерв’ю. Веб­сайт забезпечує пошук інтерв’ю за декількома позиціями та його прослуховування і перезапис. до родзинок проекту належить зібрання графіті, до якого включено судові журнали, морські мапи, написи на стінах, простирадлах тощо. Ці графіті показують, через що пройшли американські солдати, мор- ські піхотинці, моряки і льотчики, які більше трьох тижнів перетинали Тихий океан на шляху до Південно­Східної Азії або поверталися до- дому. Іноді ці написи комічні, філософські, вульгарні, але вони є ціка- вим і важливим доповненням до культурної і соціальної історії війни у В’єтнамі. Всі графіті, в тому числі і з військових кораблів, було оциф- ровано і розташовано в Інтернеті (http://www.vietnam.ttu.edu/graffiti). “Віртуальний архів” поновлюється щоденно з вівторка по суботу о п’ятій годині ранку за місцевим часом. Веб­сайт має електронний під- ручник, який навчає користувачів правильно здійснювати пошук необ- хідної інформації. Проект використовує реляційну базу даних на базі програми “Cuadra Star”, яка є продуктом американської компанії Cuadra Associates4. Ця система дозволяє дуже швидко вводити в базу даних повні тексти доку- ментів (до “Віртуального архіву” кожного місяця вводиться приблизно 30000 аркушів архівних документів), вести простий і розширений по- шук по базі. Національний архів Сінгапуру засновано 1968 року як національне архівосховище і записуючий центр (NARC). 1979 року до NARC вклю- чено відділ усної історії, а від 1993 р. головне архівосховище країни отримало назву Національний архів Сінгапуру (NAC). За свою історію архів розташовувався в декількох будинках столиці, доки знайшов своє постійне місце у будівлі колишньої англо­китайської початкової шко- ли. У 2002 та 2006 роках було відкрито ще два архівосховища, які збе- рігають документи періоду другої світової війни. Національний архів Сінгапуру зберігає понад 10 855 лінійних метрів документів з папе- ровими носіями, 292 226 мікрофільмів, 4,6 млн графічних зображень, 15 690 аудіозаписів годин свідчень усної історії і 80 000 годин інших 219АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом аудіовізуальних записів. Архів представлений в Інтернеті офіційним веб­сайтом http://www.nhb.gov.sg/NAS*. На сайті представлені тради- ційні для кожного архіву рубрики: загальні відомості про установу, організаційна структура, структурні підрозділи архіву, архівні колек- ції, публікації тощо. Проте, сінгапурські архівісти прагнули крокувати нога в ногу з технічним прогресом; вони розуміли, що сучасна людина хоче отримати доступ до архівних документів з будь­якої точки країни або світу. Тому вони організували доступ до архівних документів через Інтернет­портал http://www.a2o.com.sg**, який дозволяє користувачам знаходити інформацію через повнотекстові бази даних, в тому числі тексти документів, мапи, плани, фотографії; слухати і переглядати ау- діовізуальні документи та записи усної історії. Портал містить також інформацію про нещодавні надходження до Національного архіву Сін- гапуру, виставки on­line, інформацію про права користувачів щодо до- ступу до архівних зібрань, а також студентські програми. Назва а2о є аналогією Н2о, невід’ємного елементу життя. Архівісти вважають, що людині, щоб вижити, необхідні історичні документи та знання так само, як вода. Національний архів Сінгапуру виграв конкурс у Стокгольмі5 у 2004 році в номінації “E­Culture” за створення і впровадження програ- ми а2о. користувачі через Інтернет можуть замовити копії будь­яких документів, на які не встановлено обмеження (ця послуга архіву до- статньо дорога – від 1,35 долара США за 1 аркуш з паперового носія до 262,50 долара за аудіовізуальний документ на CD­R (див. підрубрику сайту http://www.a2o.com.sg/a2o/public/html/payment.jsp). В Сінгапурі архівні документи стають доступними користувачам через 25 років, за винятком документів, що стосуються національної безпеки і оборони, захищених законом про авторське право, пошкоджених (які вимагають реставрації і консервації) та приватних, доступ до яких відбувається за дозволом їх власників або правонаступників. а2о “доступ до архівів” має таку структуру: 1. Рубрика “Розпочнемо” включає підрубрики: “Азбука архівів”, “Пла нуємо наші дослідження”, “кроки проведення дослідження у чи- тальній залі архіву”, “Умови доступу”, “копіювання” (у рубриці опу- бліковано умови копіювання), “оплата” (ціни на копіювання різних ви- дів документів); 2. Рубрика “Пошук по а2о” включає підрубрику “Інструкція з по- шуку і придбання копій і фотографій”; 3. оn­line виставки (на сьогодні оприлюднено шість виставок); 4. Записи “усної історії”; * офіційний веб­сайт Національного архіву Сингапуру. ** Веб­сайт Інтернет­проекту Національного архіву Сінгапуру. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом220 5. Рубрика “Зрозумій більше” включає підрубрики “Про а2о”, “Пе- ресувні виставки” (на сьогодні оприлюднено інформацію про 21 ви- ставку), “Студентські програми”; 6. Бази даних (містять 8 Бд: CARDS, CORD, GRIDS, MISAS, PICAS, POSTERS, PRISM, STARS); 7. доступ до сайтів Національного архіву Сінгапуру, міжнародної ради архівів та інших. Бази даних (Бд) у програмі а2о сформовано за окремими видами документів або за тематикою. до них включено як повні тексти доку- ментів, так і графічні зображення. кожна Бд містить детальні інструк- ції щодо пошуку документів. одним із головних напрямів роботи сін- гапурського архіву є створення Бд урядових документів “Government Records Information Database” (GRID). до неї долучають документи колишніх та сучасних урядових установ, міністерств і відомств (http:// www.a2o.com.sg/a2o/public/grid/index.html). Бд картографічних матеріалів та архітектурних планів (Cartographic & Architectural Records Database Singapore, CARDS) Національний ар- хів Сінгапуру сформував разом із ресурсним центром Java (KRDL). мапи і плани будівель є частиною національної спадщини Сінгапуру. до веб­колекції включено генеральні мапи Сінгапуру і малайзії; кон- турні, географічні та топографічні мапи і мапи шляхів; будівельні пла- ни колоніальних споруд, урядових будівель і приватних будинків. По Бд організовано простий і розширений пошуки. У випадках, коли ко- ристувач не знайшов необхідної інформації, або має мапу чи план, які становлять історичну цінність, архів пропонує контактну інформацію для співробітництва (httl://cards.nhb.gov.sg/cards/public/cards). Ще один напрям роботи – проект “Усна історія” і Бд “Collection of Oral History Recording Database” (CORD). Центр усної історії у На- ціональному архіві Сінгапуру було відкрито 1979 р. з метою записуван- ня і зберігання соціальної пам’яті індивідів, які жили у нашу епоху і можуть свідчити про її історичні події (httl://cord.nhb.gov.sg/cord/public/ InternetSearch/). На сайті представлено також Бд аудіовізуальних документів “Moving Image and Sound Archives Singapore” (MISAS, httl://misas.nhb. gov.sg/avs/public/ InternetSearch) та фотодокументів “Window to our past imagery” (PICAS, httl://picas.nhb.gov.sg/picas/public/InternetSearch/). Від часу утворення архів зібрав велику колекцію історичних фотографій (загалом до Бд історичних фотографій заплановано внести 1 млн зо- бражень). кожен фото­ або аудіовізуальний документ супроводжуєть- ся анотацією, а Бд містять детальні інструкції з пошуку, замовлення і оплати копій документів і фотографій. окремий інтерес становить Бд плакатів “Poster Database Singa pore” (http://www.postersonline.com.sg/posters). Архівісти Сінгапуру вва­ 221АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом жають, що плакати є визначною частиною соціально­політичного та культур ного життя нації, це могутній інструмент впливу на суспіль- ство, вони бентежать думки, підбурюють натовпи. Ще до недавнього часу роль плакатів у історії ігнорувалася. до Бд включено плакати за період від 1950­х рр. до сьогодення, у базі їх розподілено за тематикою та розмірами. оригінальною є Бд приватних документів “Private Records Infor ma­ tion System” (PRISM, http://prism.nhb.gov.sg/prism/public/prism/psearch. htm), до якої включено щоденники, картки раціонів харчування, ста- рі кінозаписи, журнали часів японської окупації. PRISM створено для презентації приватних колекцій, переданих до архіву окремими грома- дянами, клубами і товариствами, професійними корпораціями, релігій- ними організаціями тощо. оприлюднення офіційних виступів політиків, прес­релізів, звітів урядових установ в мережі Інтернет архів розпочав 1999 року з пу- блікації офіційних промов і прес­релізів міністерства культури та мі- ністерства інформації і друку. до Бд “Speech­text archival and retrieval system” (STARS, http://stars.nhb.gov.sg/stars/public/) було введено про- мови президентів Юсофа Ізхака, Бенджаміна Шереса, девана Найра та інших, міністрів, міжнародні угоди, звіти міністерств культури, інозем- них справ, фінансів тощо. Всі документи оцифровано, а по Бд органі- зовано простий і специфічний пошук. Національний архів Сінгапуру пропонує в Інтернеті значну кількість виставок. Ці виставки архів організовує у школах, клубах і общинах, і навіть у центрах роздрібної торгівлі. Будь­хто, переглянувши інформа- цію про виставку в Інтернеті у підрубриці “Travelling Exhibition” (http:// www.a2o.com.sg/a2o/public/html/findoutmore/travel_exhibit.jsp), може за- мовити її проведення у своїй установі чи закладі. Тема тика виставок різнопланова. Наприклад, виставка “десять років, які сфор мували на- цію” висвітлює становлення Сінгапуру як незалежної дер жави, “Паради на головному святі країни через роки” висвітлює історію святкування річниць незалежності від першої річниці (1966) до сьогодення. На ви- ставці “Історичні карти Сінгапуру” демонструються карти за 135 років історії (1819–1954), метаморфози ландшафтів Сінгапуру, історичні фо- тографії і документи. Виставка “Історія спецій” розповідає про види спецій, які вирощувались у Сингапурі у ХІХ ст., обробку плантацій, боротьбу з джунглями і їх хижаками, вплив виробництва спецій на роз- виток країни. У центрі уваги архівної виставки “Сім׳я” – сінгапурська родина як осередок суспільства, родинний будинок, бізнес, традиції тощо. Подібну виставку присвячено молоді 1950–1970­х рр., у їх фо- кусі – життя молодих людей тих часів у школі і вдома, їх уподобання, залучення до спорту тощо. Виставка “Ріки Сінгапуру” висвітлює госпо- дарську діяльність мешканців країни уздовж головних водних артерій. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом222 Події другої світової війни і японської окупації відображає вистав- ка “друга світова війна”. Тематиці війни, людям, які перебували у вій- ськовому полоні і у в’язницях, присвячено виставку робіт художника Хаксворта “кольори позаду колючого дроту”, який від 1942 р. пере- бував у в’язниці Ченджі. Сінгапур був окупований Японією 15 лютого 1942 р. до звільнення його британською армією у вересні 1945 р. не тільки полонені британські військові, а й багато цивільних осіб пере- бували у військових в’язницях. Попри нестачу паперу і фарб, художник зробив 400 ескізів, показав жорсткі умови військової в’язниці, тортури, і те, як люди виживали в умовах, коли ситуації вважались безвихідни- ми (виставка доступна на сайті http://www.s1942.org.sg). культурна багатовимірність у поєднанні китайських, індійських, малайських традицій, мистецтв, віросповідань, рас у межах однієї кра- їни представлена в документах виставки “Жива історія: наші звичаї та традиції”, яка наголошує на єдності нації. культурні традиції також ви- світлює виставка “Індійські права і ритуали: від колиски до могили”. Термін “індієць” поєднує багато лінгвістичних і релігійних груп, кожна з яких має власні звичаї, традиції і уявлення про життя. Це пенджаб- ці, сіндхи, таміли, пакистанці та представники інших національностей. У Сінгапурі переважає індійське населення, поряд з яким мешкає бага- то тамілів. Архівна виставка демонструє документи про звичаї і куль- турні традиції сінгапурських тамілів. Виставки такої тематики архів проводить, щоб забезпечити взаємопроникнення різних національних культур. Це ще не повний перелік виставок, які Національний архів Сінгапуру пропонує через Інтернет і організовує у вигляді пересувних експозицій. Щоб замовити таку виставку або окрему її частину на веб­ сайті потрібно заповнити форму, обрати розмір і якість фотографій, розмір та матеріал стендів та форму оплати. Вартість виставок може доходити до декількох тисяч доларів. крім згаданих, є категорія виставок on­line, які архів оприлюднює виключно в Інтернет (http://www.a2o.com.sg/a2o/public/html/online_ exhibit/index.jsp). Інтернет­виставки дійсно є родзинкою веб­сайту на- ціонального архіву не тільки за своїм змістовним наповненням, а й за художнім оформленням (вони навіть мають музичний супровід). одна з них − “ода дружбі: відзначення встановлення таїландо­сінгапурських відносин”, створена спільно архівами Таїланду і Сінгапуру і висвітлює стосунки двох країн упродовж століть, починаючи від 1800 р. Розді- ли виставки сформовані за періодами перебування при владі королів Таїланду (Сіаму) від Рами ІV до Рами ІХ. документи, представлені на виставці, свідчать, що у ХVII ст. Сіам був відомий як великий центр міжнародної торгівлі, але згодом його було закрито для зовнішніх еко- номічних відносин. 223АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом Виставка містить документи про повоєнні стосунки між Сінгапу- ром і Таїландом, сфокусовані на стримуванні розвитку комуністичних ідей, економічній кооперації і розвитку. Таїланд був однією із двох країн Південно­Східної Азії, що приєдналися до організації країн Південно­східноазійського договору. Філіппіни, США, Великобрита- нія, Австралія, Нова Зеландія та Таїланд об’єдналися у воєнному со- юзі для боротьби із розповсюдженням комунізму у регіоні. На той час Сінгапур був британською колонією і британською військовою базою. У 1961 році Сінгапур, малайська федерація, Філіппіни, Таїланд утво- рили Асоціацію країн Південно­Східної Азії (АSА), яка стала попе- редником субрегіональної міжурядової економічної організації – Асо- ціації держав Південно­Східної Азії (ASEAN), утвореної 1967 р. на підставі Бангкокської декларації. малайзія, Індонезія, Сінгапур, Таї- ланд, Філіппіни, Бруней проголосили своїми основними цілями при- скорення економічного та соціально­культурного розвитку, сприяння встановленню миру та стабільності в Південно­Східній Азії, підтри- мання співробітництва з міжнародними і регіональними організаціями згідно з принципами ооН. Сучасний період у зносинах Сінгапуру і Таїланду, двох найбільш економічно розвинутих країн Південно­східної Азії, висвітлюють на ви- ставці різні фотодокументи, які свідчать, що зв’язки цих країн посилю- ються не тільки через економіку, а й через культуру та соціальну сфери. Сінгапурці їдуть до Таїланду, насолодитися тайською гостинністю, тра- диційною їжою та шопінгом. деякі навіть переїздять на постійне міс- це проживання. Існують сінгапурська діаспора у Таїланді, сінгапурські школи у Бангкоку. Сінгапурська культура, мистецтво і соціальне життя мають у свою чергу тайські елементи. отже, співробітництво архівних служб Сінгапуру та Таїланду дозволило створити виставку, яка не тіль- ки на базі архівних документів розповідає про історію власної країни, а й слугує зміцненню дружби між двома сусідніми країнами. до кументи Інтернет­виставки можуть використовуватися істориками, дипломатами, студентами, вчителями і широкою громадськістю. Цікавим є спільний Інтернет­проект Національного архіву Сінгапу- ру та музеїв і галерей Азії і Європи. На веб­сайті архіву представлена унікальна Інтернет­виставка “Віртуальна колекція шедеврів” (VCM). офіційно проект було презентовано у Південній кореї 13 вересня 2007 р. На сьогодні колекція включає понад 1000 унікальних творів азійського мистецтва з 28 азійських музеїв та 22 європейських. Архівіс- ти вважають, що такі проекти підвищують взаєморозуміння між Азією і Європою і забезпечують зручний доступ до інформації про шедеври як для професіоналів, так і для широкого загалу. Веб­сайт порушує пи- тання – що таке шедевр, за якими критеріями його визначають і кожен музей пояснює, чому саме цей витвір мистецтва визначено як шедевр. АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом224 до 2010 року на сайті планується представити 5000 шедеврів мисте- цтва із музеїв і галерей країн Азії і Європи. Передусім увагу буде зосе- реджено на музеях китаю, Індії, Пакистану і монголії. Надалі цей про- ект має стати віртуальним місцем зустрічі для музейників, платформою для об’єднання і кооперації між музеями Азії і Європи, віртуальним музеєм Азії у кіберпросторі. Архівні служби В’єтнаму і Сінгапуру також використовують мож- ливості веб­сайту SARBICA (http://www.arkib.gov.my/sarbica/main.html). Він містить посилання на веб­сайти архівних служб обох країн, нови- ни і звіти або огляди фондів архівів з певної тематики. Так, у травні 2009 р. державний архівний департамент В’єтнаму, Національний ар- хів Сінгапуру та інші опублікували свої звіти про наявність в архівах документів періоду “холодної війни”. Зокрема, архіви В’єтнаму нада- ють інформацію про наявність документів щодо допомоги з боку СРСР в роки війни США проти дРВ. обсяг статті не дозволяє проаналізувати веб­сайти усіх членів SARBICA. Проте, на прикладі двох країн ми вже можемо зробити певні висновки. По­перше, архівні служби країн Південно­Східної Азії актив- но входять у світовий інформаційний простір, використовуючи як офі- ційні веб­сайти, так і оригінальні Інтернет­проекти. основна увага при- діляється не лише створенню архівних довідників, а й базам даних, які б містили повні тексти документів та були доступні через Інтернет. Ін- терфейс та науково­довідковий апарат до документів, включених у Бд, створюється англійською мовою, як і самі веб­сайти. Використовуючи Інтернет, архіви пропонують дослідникам з усього світу переглянути і скопіювати документи, які знаходяться у відкритому доступі. Інтернет­ проекти архівів висвітлюють не лише історію країн у документах, а й демонструють відкритість політики їх урядів. У такий спосіб досягаєть- ся ще одна мета – електронний архів служить фондом користування, а оригінали документів зберігаються в архіві недоторканими. По­друге, південноазійські архіви вже декілька десятиліть ведуть проекти з усної історії, записи усної історії включаються у Бд і доступ- ні через Інтернет. У такий спосіб архіви не тільки поповнюють свої фонди, вони залучають громадськість до збирання історичних відомос- тей, не відображених у офіційних документах. Це формує у суспільстві позитивний образ архівів, як центрів зберігання історичних відомостей про долю кожного громадянина держави. Аналогічні проекти в Україні так і не набули свого розповсюдження, хоча під час дослідження теми Голодомору 1932−1933 рр. були спроби зібрати інтерв’ю очевидців, це робилося безсистемно, робота не мала методичного забезпечення, а інтерв’юєри – відповідної фахової підготовки. По­третє, Інтернет­виставки вже в Україні не новина. держкомар- хів України, центральні та обласні архіви, які мають власні веб­сайти, організовують виставки різної тематики. дкАУ розповсюджує відібра- 225АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом ні для виставок матеріали на дисках для оприлюднення їх на веб­сайтах обласних архівів. Проте досвід південноазійських архівів цікавий різ- ноплановістю, намаганням охопити усі сфери життєдіяльності суспіль- ства, усі вікові групи користувачів. Виставка – не добірка архівних до- кументів з певної тематики, а комплекс організаційних, методичних, художніх заходів, спрямованих на висвітлення знакових подій в історії. Архівні виставки не мають політичного підтексту, вони сприяють кон- солідації нації, взаємопроникненню різних культур. Якісно підготовле- на цікава виставка має ще й комерційний успіх. Слід наголосити на тому, що для південноазійських архівів харак- терні масова комп’ю терна грамотність працівників, високий рівень комп’ютеризації, використання Інтернету як засобу спілкування пред- ставників близьких спеціальностей, працівників музеїв, бібліотек, ху- дожніх галерей і салонів. 1 Свого часу архівні служби країн цього регіону об’єдналися у міжре­ гіональну організацію SARBICA у складі міжнародної Ради Архівів. SARBICA об’єднує архівні служби країн Південної Азії, Індонезії, Брунею, м’янми, Ла- осу, камбоджі, Філіппін, малайзії, Сінгапуру, В’єтнаму, Таїланду, Східного Тімору з 1968 року, її центр знаходиться у куала­Лумпурі (малайзія). 2 місія В’єтнамського центру Техаського університету у В’єтнамі полягає у стимулюванні наукових досліджень, збиранні і зберіганні архівних докумен- тів, підтримці навчальних програм, а також фінансуванні проектів. Центр аку- мулює зусілля усіх, хто займається дослідженнями в’єтнамської війни. один раз на три роки він проводить симпозіуми, а між симпозіумами – конференції. На останньому симпозіумі (Люббоку, Техас, США; 13–15 березня 2008 р.) обговорювались теми: “Архівні дослідження у В’єтнамі: історична перспек- тива”, “міжнародні організації та їх бачення війни у В’єтнамі”, “Політичні війни у республіканському В’єтнамі” тощо. У перспективі Центр планує дія­ ти як центр вивчення війни і дипломатії після в’єтнамської війни. останнім часом центр розробляв проблеми, пов’язані з військовими операціями в Іраку “Щит пустелі”, “Буря в пустелі”, терористичною атакою 11 вересня 2001 р. на Всесвітній торговельний центр у Нью­Йорку і Пентагон, війни в косово, операцій “Іракська свобода”, “Непохитна свобода” у ракурсі розгляду питань національної безпеки, діяльності військової розвідки, розвитку нових техно- логій та їх впливу на дипломатію і військові операції, а також особистий жит- тєвий досвід американських військовослужбовців і їх дружин у період після в’єтнамської війни. Відправна дата досліджень центру – 1975 р., заключна дата лишається відкритою. основну увагу центр планує приділяти збиранню і зберіганню архівних документів і фотографій періоду після в’єтнамської ві- йни (http://www.pvwc.ttu.edu). 3 Спеціальний центр експлуатації документації був створений у Сайгоні у жовтні 1966 року з метою отримання і використання документів як джерела для військової розвідки (CDEC). Центр опрацьовував документи, захоплені у в’єтконгівців, аналізував і копіював їх на мікроплівку. 4 Американська компанія Cuadra Associates діє від 1978 р., має штаб­ квартири в Лос­Анжелесі (каліфорнія), офіси в Сілвер­Спрінг (меріленд), Нью­Йорку і уповноважених представників за межами США. Перший про- грамний продукт компанії у галузі забезпечення баз даних для архівів і бі- бліотек з’явився у 1982 р. компанія пропонує цільові управлінські рішення АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом226 для оцифровування, ведення структурованих і неструктурованих даних до комп’ютерних баз даних, описування, індексування, зберігання, пошуку ін- формації по фондах архівів, музеїв, бібліотек, колекціям фотографій, гра- фічних зображень (мистецтво, народна творчість, знахідки археології тощо), підтримки тезаурусів для індексації і пошуку інформації на паперових і елек- тронних носіях, забезпечення управління великими колекціями усіх видів за допомогою одного програмного пакету. Програмні продукти компанії забез- печують Інтернет­доступ до архівних, музейних і бібліотечних колекцій та захист інформації від несанкціонованого втручання (http://www.cuadra.com). 5 Стокгольмський конкурс – щорічний міжнародний конкурс, започатко- ваний 1994 р. для пошуку і відзначення проектів, які використовують інфор- маційні технології в революційних масштабах. має шість категорій: охорона здоров’я, уряд, освіта, культура, довкілля, бізнес. Лариса Левченко особливості функціонування інтернет-сайтів архівних служб країн Південно-східної азії У статті проаналізовано веб­сайти Національного архіву Сінгапуру та державного архівного департаменту В’єтнаму, зокрема такі види діяльності цих архівів, як створення повнотекстових баз даних, on­line виставки, проекти усної історії та їх оприлюднення в Інтернеті. ключові слова: веб­сайти архівних служб; В’єтнам; Сінгапур; діяльність архівів Південно­Східної Азії; Інтернет­простір; on­line виставки архівів. удк 930.25(5-12):004.738.5 Лариса Левченко особенности функционирования интернет-сайтов архивных служб стран Юго-восточной азии В статье проанализированы веб­сайты Национального архива Сингапу- ра и Государственного архивного департамента Вьетнама, в частности такие виды деятельности этих архивов, как создание полнотекстовых баз данных, on­line выставках, проекты устной истории и их размещение в Интернете. ключевые слова: веб­сайты архивных служб; Вьетнам; Сингапур; де- ятельность архивов Юго­Восточной Азии; Интернет­пространство; on­line выставки архивов. удк 930.25(5-12):004.738.5 Larysa Levchenko The peculiarities of functioning of web-sites archives services in the countries of South-Eastern Asian The author of the article analyses web­sites of National Archives of Singapore and The State Records and Archives Department of Việt Nam, paying attention to such kind of activities of these archives as creation of full­text databases, on­line exhibitions, project of oral history and their publication in the Internet. Keywords: Vietnam; Singapore; archival services web sites; the Southeast Asia archives activity; Internet; on­line exhibitions of archives. UDK 930.25(5-12):004.738.5

Similar Items