Забытая губерния

Забытая губерния

Рецензія на документальне видання, підготовлене білоруськими архівістами: “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алейникова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил. Рецензия на документальное издание, подготовленное белорусски...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Архіви України
Datum:2009
1. Verfasser: Лебедєва, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2009
Schlagworte:
Інформація і рецензії
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26216
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Забытая губерния / В. Лебедєва // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 291-295. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26216
record_format dspace
spelling Лебедєва, В.
2011-08-29T20:23:39Z
2011-08-29T20:23:39Z
2009
Забытая губерния / В. Лебедєва // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 291-295. — укр.
0320-9466
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26216
94(476.2)"1919/1926"(049.32)
Рецензія на документальне видання, підготовлене білоруськими архівістами: “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алейникова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил.
Рецензия на документальное издание, подготовленное белорусскими архивистами: “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алейникова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил.
The review of the documentary edition prepared by the Belarus archivists.
uk
Інститут історії України НАН України
Архіви України
Інформація і рецензії
Забытая губерния
The forgotten province
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Забытая губерния
spellingShingle Забытая губерния
Лебедєва, В.
Інформація і рецензії
title_short Забытая губерния
title_full Забытая губерния
title_fullStr Забытая губерния
title_full_unstemmed Забытая губерния
title_sort забытая губерния
author Лебедєва, В.
author_facet Лебедєва, В.
topic Інформація і рецензії
topic_facet Інформація і рецензії
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Архіви України
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt The forgotten province
description Рецензія на документальне видання, підготовлене білоруськими архівістами: “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алейникова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил. Рецензия на документальное издание, подготовленное белорусскими архивистами: “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алейникова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил. The review of the documentary edition prepared by the Belarus archivists.
issn 0320-9466
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26216
citation_txt Забытая губерния / В. Лебедєва // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 291-295. — укр.
work_keys_str_mv AT lebedêvav zabytaâguberniâ
AT lebedêvav theforgottenprovince
first_indexed 2025-11-25T13:38:05Z
last_indexed 2025-11-25T13:38:05Z
_version_ 1850515823854092288
fulltext інформація і рецензії 291 Валентина ЛебедєВа Забытая губерния “Гомельская губерния. 1919–1926 гг.: документы и материалы” / сост.: М. А. Алей никова [и др.]; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. – Минск: НАРБ, 2009. – 270 с.: с ил. Територіальне визначення і пи- тання про межі є найважливішим ас­ пектом реалізації національних і дер­ жавних інтересів будь­якого народу. В історії білоруської державності ХХ ст. він посідає особливо драма- тичне місце: адже не кожній з держав, що утворилися внаслідок Першої сві- тової війни і розпаду європейських імперій, довелося пережити таку кіль- кість територіальних “перекроєнь” як радянській Білорусі. В одному тільки 1919 р. їх було проведено близько десяти, причому жодного з них не ініціювала сама Білорусь. У цьому контексті підготовлений міжнародним авторським колек- тивом документальний збірник має безумовну наукову цінність. Його значення актуалізується також тим, що в дослідницькому дискурсі та і в історичній свідомості білоруського суспільства велику визначеність отримала проблема історичної долі західної Білорусі. В той же час іс- торія етнічно­білоруських східних губерній (Смоленської, Вітебської, а також могильовської, перетвореної незабаром у Гомельську), втраче- них для Білорусі у момент її державного конституювання, залишається маловивченою і малоусвідомленою в громадській думці. У цьому сенсі здійснена публікація є внеском не стільки в регіональну історію, скіль- ки в національну історіографію, а також в історію міжнародних від- носин, оскільки торкається процесу державного самовизначення в бі­ лорусько­українсько­російському порубіжжі. Безумовну логіку і важливість має міжнародна співпраця вищих архівних інстанцій республіки Білорусь і російської федерації, завдяки чому стало можливим впровадження в науковий обіг цілісного комплек- су матеріалів, включаючи малодоступні для білоруських дослідників. здійснений проект демонструє найбільш раціональний і можливий у су- часних умовах варіант реституції архівних документів. Слід указати на ще одну оригінальну рису видання – вперше в практиці Білорусі його здійснено на основі “наукової кооперації” центральних державних ар- © Валентина Лебедєва, 2009 інформація і рецензії292 хівних установ з місцевими. У підготовці збірника взяли участь на- ціональний архів республіки Білорусь, російський державний архів соціально­політичної історії, Державний архів російської федерації, а також Державний архів Гомельської області і Державний архів гро- мадських організацій Гомельської області. У той же час внесок біло- руської і російської сторін навряд чи можна назвати рівноцінним: із 79 документів, ДВфф надав 11, а рДаСПі – 6. окрім цього викорис- тано ілюстративні матеріали з фондів Білоруського державного архіву кіно­фото­фонодокументів. У цілому опублікований комплекс документів є достатньо цілісним і репрезентативним для реконструкції історії Гомельської губернії від моменту її створення в квітні 1919 р. до передачі більшої частини її те- риторії БрСр в 1926 р. і далі – до розформування в січні 1938 р. у зв’язку з запровадженням в БрСр обласного територіально­адміністративного поділу. матеріали дають змогу з’ясувати соціально­економічні і політич- ні передумови утворення Гомельської губернії, які полягали, переду- сім, у випередженні Гомелем губернського могильова за промисловим і транспортним потенціалом, а також за концентрацією робітників і наявністю старого регіонального більшовицького центру – Поліського комітету рСДрП. Вагомим аргументом була також геополітична роль Гомельщини в російсько­білорусько­українському порубіжжі. Документи добре відобразили появу нової територіально­адміні­ стративної одиниці. Вони змалювали варіанти створення Гомельської губернії, що обговорювалися: або у вигляді конструювання абсолютно- го нового територіального суб'єкта за рахунок частини могильовської і сусідніх губерній, або у вигляді збереження колишньої конструкції з перенесенням адміністративного центру з могильова до Гомеля. При- вертає увагу те, що при вирішенні найважливішого політичного питан- ня суттєву роль відіграли суб'єктивні мотиви: матеріали свідчать про зіткнення позицій у більшовицькому керівництві Гомеля і могильова, про конкурентну боротьбу двох регіональних угруповань за переважан- ня в новій адміністрації. опубліковані матеріали розкривають механізм ухвалення рішень як у процесі утворення, так і подальшого функціонування губернії. Вони виразно показують, що з усіх територіально­державних питань, що стосуються доль сусідніх трьох народів, остаточний вердикт виносився виключно московською владою, а рішення мали директивний харак- тер. Про це свідчать, наприклад, спонтанні накази про виключення зі складу новоутвореної губернії оршанського, Горецького, Биховського і Почепського, районів, неодноразові розформування повітів, “дозова- на” передача губернії БрСр в 1924 і 1926 рр., відокремлення від неї Клинцовського, Стародубського і новозибківського повітів. інформація і рецензії 293 Подані документи також виявляють мотивацію ініціаторів ство- рення губернії – місцевих більшовицьких сил. очевидно, що в осно- ву її було покладено економічний і військово­політичний чинники (радянсько­польська війна, що розгоралася), а також перспективні за- вдання “світової пролетарської революції”. Проте основоположний етно­національний принцип, який враховувався при формуванні ад- міністративних одиниць навіть царським урядом, а на початку ХХ ст. був закріплений у міжнародному праві, цілком ігнорувався або інтер- претувався з позицій “західно­русизму”. При визнанні безумовного пе- реважання в регіоні “великорусько­білоруського наріччя”, домінувала упевненість, що “Гомельський край є російською окраїною”, а “біло- руські претензії” оцінювалися як найменш серйозні, навіть порівняно з домаганнями на регіон України. У той же час документи свідчать, що ігнорування новоутвореної Литовсько­Білоруської радянської Соціаліс- тичної республіки і створення Гомельської губернії в складі ррфСр на практиці досить швидко зустрілося з протиріччями. Уже влітку 1920 р., в умовах наближення польського фронту і виникнення необхідності в оперативному управлінні регіону, цК рКП(б) без згоди губернської влади був вимушений передати цК Компартії Литви і Білорусі повно- важення “ставити перед губкомом політичні завдання місцевого зна- чення”. Включені в збірку документи дозволяють розкрити маловідомі сто- рінки з історії Гомельської губернії у складі ррфСр. особливу інформа- ційну значущість мають звіти губвиконкому про політико­економічну ситуацію, а також двотижневі зведення губернського “ЧК” і звіти “оГПУ”. останні відтворюють детальний хід подій цього періоду в іс- торії Гомельщини, що практично залишився поза увагою дослідників. Документи не вказують, які місце і роль призначалися Гомельській губернії в загальноросійському масштабі. Проте вони розкривають процеси інтеграції регіону в загальну стратегію і тактику радянської влади, частково ілюструють специфіку їх здійснення, пов’язану з при- кордонним статусом губернії. Тим самим створено можливість рекон- струювати драматичний процес адаптації населення східної Білорусі до більшовицької “диктатури пролетаріату”, сприйняття ним військово­ мобілізаційних акцій, заходів “воєнного комунізму”, а також непу. До- кументи містять інформацію про форми і масштаби пасивного і актив- ного опору населення і репресивні заходи влади по його придушенню. Включені до збірника документи відтворюють картину соціально­ економічного розвитку Гомельської області в першій половині 1920­х рр., її промисловий і сільськогосподарський потенціал, соціально­культурну і, певним чином, національну атмосферу. можна прослідкувати форму- вання адміністративного апарату, його структури, персонального скла- ду, форми і методи діяльності, политико­ідеологічні настанови. інформація і рецензії294 Безумовний інтерес становлять документи, пов’язані з передачею Гомельської губернії до складу БрСр. В історичній літературі на рівні шкільних і вузівських підручників цю подію віднесено до 1926 р. Про- те документи свідчать, що вирішення цієї проблеми зайняло декілька років і було складним процесом зіткнення інтересів. Відносно повно ві- дображено обговорення проблеми на підготовчому етапі 1923 р., пере- дачу перших повітів у 1924 р. звертає на себе увагу те, що врахування місцевими політичними силами етнічного білоруського чинника цього разу було прийнято, але інспірувалося це “зверху” і мало міняло загаль- ну нігілістичну в національному питанні позицію губернського керів- ництва. Погоджуючись у 1924 р. на передачу БрСр повітів, “визнаних білоруськими”, останнє прагнуло зберегти зменшену адміністративну одиницю в ррфСр, доводячи економічну і соціальну життєздатність губернії у складі п'яти повітів, що залишилися. Документи засвідчують наявність суперечностей між білоруською стороною і Гомельським губвиконкомом з питань розподілу матеріаль- них і фінансових ресурсів губернії в 1924 р. Губернське керівництво прагнуло зберегти за собою максимум засобів і одержати доступ до передаваних БрСр територій і промислового потенціалу шляхом ство- рення спільних акціонерних підприємств, трестів і т.п. особливий інтерес становлять надані російською стороною і вклю- чені до збірника витяги з протоколів засідань Політбюро цК ВКП(б) і Постанова ВцВК ррфСр із питань ліквідації Гомельської губернії і передачі рєчицького і Гомельського повітів БрСр. ці документи да- ють змогу прослідкувати хронологію і механізм ухвалення рішень на вищому рівні. Водночас вони залишають за дужками проблему ініціа- торів, причин, мотивів і аргументів такого вирішення долі Гомельської губернії. Через це воно сприймається як невмотивоване, вольове і од- ностороннє, а суб’єктом ухвалення рішення виступає тільки керівни- цтво ррфСр. на відміну від попередніх періодів, відсутні документи, що розкривають реакцію на це рішення з боку губернського партійно­ радянського керівництва. Указане вище пов’язано з деякими істотними зауваженнями, які ви- кликає збірник у цілому. на наш погляд, відсутність документів про територіальне самовизначення, що виходили від суб'єктів білоруської державності, – Білоруської народної республіки, Литовсько­білоруської республіки і БрСр, призводить до того, що білоруська сторона пред- ставлена як незацікавлена і байдужа до проблеми створення і держав- ної приналежності Гомельської губернії. Доля важливого регіону вир­ вана з контексту державного будівництва Білорусі у вказаний період і виглядає як процес виключно російсько­центробіжний, що вирішував- ся в контексті зв’язків “Гомель­москва”. У такому варіанті проведене в 1924 р. і 1926 р. “укрупнення БрСр” за рахунок повернення у тому інформація і рецензії 295 числі й Гомельської губернії виглядає не як акт історичної справедли- вості, а як “подарунок білоруському народу від великого Сталіна”. Проблему дещо висвітлюють вступ до збірника і коментарі укла- дачів. До переваг видання слід віднести іменний та географічні по- кажчики, список скорочень. розшифровка скорочень має зовсім не технічне значення, бо документи рясніють радянськими неологізмами­ абревіатурами, сенс яких незрозумілий нині не тільки читачам, а й час- то навіть фахівцям­історикам. збірник проілюстровано фотографіями і копіями факсиміле документів. загалом змістовно і науково підготовлений збірник, безумовно, ви- кличе інтерес не тільки у професіоналів, але і у широкого кола читачів. Валентина ЛебедєВа Забытая губерния рецензія на документальне видання, підготовлене білоруськими архівіс- тами. Ключові слова: рецензії; видання з історії Гомельської губернії. удК 94(476.2)"1919/1926"(049.32) Валентина ЛебедеВа Забытая губерния рецензия на документальное издание, подготовленное белорусскими ар- хивистами. Ключевые слова: рецензии; издание по истории Гомельской губернии. удК 94(476.2)"1919/1926"(049.32) Valentina LEBEDEVA The forgotten province The review of the documentary edition prepared by the Belarus archivists. Keywords: reviews; editions on history of the Gomel province. удК 94(476.2)"1919/1926"(049.32)

Ähnliche Einträge