Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)

Розглянуто передумови створення, основні етапи організації та діяльності Бернардинського архіву у Львові. Відображено шляхи формування архівних збірок. Охарактеризовано документальний склад архіву та наукову цінність джерел. Рассмотрены предпосылки создания, основные этапы организации и де-ятельнос...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Архіви України
Date:	2009
Main Author:	Доліновський, В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2009
Subjects:	З історії архівів та архівних зібрань
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26231
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.) / В. Доліновський // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 68-78. — Бібліогр.: 82 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859956364952993792
author	Доліновський, В.
author_facet	Доліновський, В.
citation_txt	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.) / В. Доліновський // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 68-78. — Бібліогр.: 82 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Архіви України
description	Розглянуто передумови створення, основні етапи організації та діяльності Бернардинського архіву у Львові. Відображено шляхи формування архівних збірок. Охарактеризовано документальний склад архіву та наукову цінність джерел. Рассмотрены предпосылки создания, основные этапы организации и де-ятельности Бернардинского архива во Львове. Отображены пути формирования архивных собраний. Охарактеризован документальный состав архива и научная ценность источников. The prerequisites for creation, main stages of organization and activity of Bernardine Archives in Lviv are examines. Ways of archive collections compilation have been highlighted. The documentary funds of the archives and scientific value of sources have been characterized.
first_indexed	2025-12-07T16:19:48Z
format	Article
fulltext	статті та повідомлення68з історії архівів та архівних зібрань Володимир ДоліноВський організація та комплектуВання БернарДинського архіВу у льВоВі (1784–1918 рр.) історія становлення та діяльності архівних інституцій є однією з ак туальних та малодосліджених проблем в історіографії загалом і в архівознавстві зокрема. важливим етапом розвитку архівної спра- ви в Україні було заснування історичного архіву у львові, особливості фор мування та функціонування якого зумовлювалися тогочасним адмі ністра тивнополітичним устроєм. дослідження організації та діяльності архіву знайшло часткове ви- світлення переважно в польській історіографії1. серед найважливіших публікацій з даної проблематики можна назвати розвідки п. домбков- ського2 та с. соханєвіча3. стислі відомості про утворення, діяльність та документальний склад архіву подають у своїх працях а. Шнайдер4, с. пташицький5, с. Кутшеба6 та е. Хвалєвік7. особливості комплек- тування Крайових архівів актів гродських і земських у львові та Кра- кові документальними матеріалами та значення їх для науки показав сучасний польський дослідник с. Цяра8. в той же час характеристику документів і матеріалів Бернардинського архіву подав у своїй статті іс- торик та архівознавець ХіХ ст. і. линниченко9. питання організації та функціонування архіву розглядали також українські архівісти н. вра- дій10 та і. сварник11. метою дослідження є розгляд передумов створення, основних ета- пів діяльності та особливостей комплектування Бернардинського ар- хіву. Це зумовило наступні завдання: відобразити процес організації і функціонування архіву, показати шляхи формування його докумен- тального складу; визначити джерелознавчу вартість архівних збірок. нова організація судочинства, пов’язана з ліквідацією гродських і земських судів Галичини в 1783 р. та запровадженням нових шля- хетських судів (fora nobilia), призвела до втрати практичного значення старих судових актів. на підставі розпорядження Крайового трибуналу від 27 грудня 1783 р. документальні матеріали судів були привезені до львова і сконцентровані у колишньому приміщенні бібліотеки Бернар- динського монастиря12 (звідси – друга назва архіву). на цій джерельній базі в 1784 р. був організований архів з офіційною назвою “Caesareo regium antiquorum actorum terrestrium et castrensium Galiciensium tum corroborationis documentorum officium” (Цісарськокоролівський уряд © володимир доліновський, 2009 з історії арХівів та арХівниХ зіБрань 69 давніх галицьких гродських і земських актів і корроборації документів), а його регентом (regens actorum antiquorum) 9 грудня 1784 р. призначе- но антонія полетила13, який перед тим завідував давніми документами Крайової табулі – установи для обліку нерухомого майна14. інструкція апеляційного трибуналу від 22 листопада 1784 р. про новий порядок засвідчення документів у зв’язку з ліквідацією гродських і земських судів згадує як про новий архів (“установа”), так і про його регента а. полетила та інших співробітників. У пункті 8 інструкції говориться про розміщення давніх книг у Бернардинському монастирі: “регенту для його писарів вже виділено просторе приміщення для розміщення давніх актів, в якому почнеться засвідчення документів, а також пере- писування судових книг, які повинні бути перенесені з місць судів для їх кращої збереженності”15. велика кількість зосереджених в архіві документів, їх різноманіт- ність та брак відповідного довідкового апарату до них змусили місцеву владу вжити заходів для впорядкування архіву. У 1785 р. Галицький становий комітет уперше звернувся до цісаря з таким проектом. про- те лише після його повторного подання 28 лютого 1787 р. уряд задо- вольнив це прохання декретом від 24 травня 1787 р.16 внаслідок цього доручення а. полетилові видано інструкцію, в якій йшлося про нуме- рацію книг, складання до них науководовідкового апарату (індексів) та відновлення знищених і пошкоджених документів17. для виконан- ня відповідних робіт до архіву прийняли 150 писарів, якими керували а. полетило та а. Щука18. на думку с. соханєвича, робота над індек- сацією та впорядкуванням книг тривала до червня 1800 р.19 Цю думку підтримують дослідники с. пташицький20 та C. Кутшеба21. свідчать про це й архівні документи22. натомість о. петруський і л. татомір23, а також а. Шнайдер24 закінчення робіт датують 1790 роком, вказуючи при цьому, що писарі працювали кільканадцять років. за свідченнями історика та працівника архіву п. домбковського, робота над система- тизацією актів тривала 3 роки (1787–1790), які можна назвати періодом творення архіву25. як самостійна державна установа, архів проіснував недовго. Цісар- ськими декретами від 16 грудня 1808 та 3 січня 1810 рр. його реорга- нізовано і підпорядковано Шляхетському судові у львові як частину Крайової табулі, директор якої був і директором архіву26. втрата практичного значення актів архіву робила його утримання тягарем для уряду. 18 квітня 1869 р. Галицьке намісництво запропо- нувало Крайовому відділу прийняти архів у своє підпорядкування27. Через фінансові розбіжності обох сторін переговори в цій справі за- тягнулися на кілька років. нового розгляду справа набула аж 1876 р. на одному із засідань Крайового сейму виступив посол Й. Шуйський, наголосивши, що ви- з історії арХівів та арХівниХ зіБрань70 рішення питання архівів є в інтересах науки28, на іншому – правнича комісія представила звіт, в якому підкреслила, що прийом архіву грод- ських і земських актів є обов’язком честі краю, оскільки його збірка є найціннішою пам’яткою історичного і суспільного життя29. тоді Кра- йовому відділові спільно з академією наук доручено скласти і пред- ставити на ухвалення сейму статут організації Крайових архівів, який би відповідав їх практичним і науковим цілям30. відповідно до цього, у 1877 р. представлено проект статуту, який надавав архіву виразного наукового спрямування і відступав від ідеї централізації архівів, деле- гуючи рівні права львівському і Краківському архівам31. 21 серпня 1877 р., згідно з ухвалою сейму, львівський архів перей- шов у підпорядкування Крайового відділу, отримавши нову офіційну назву – Крайовий архів гродських і земських актів у львові32. пара- лельно вживалася й стара назва – Бернардинський архів. таким чином, архів знову став самостійною установою. 15 лютого 1878 р. складено детальну архівну інструкцію, що ре- гулювала організацію та діяльність архіву33. прийняті в 1877–1878 рр. правові акти визначали, що директорами архівів могли бути лише про- фесори університетів, які своїми науковими працями з історії чи права довели, що зможуть вміло і з розумінням предмету керувати архівними обов’язками34. директором архіву було призначено засновника львівської історич- ної школи, автора публікацій з дипломатики та археографії, видавця джерел (IIXV томи фундаментального видання “Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum t. zw. Bernardyńskiego we Lwowie”: далі – AGZ) Ф. К. ліске (1838–1891). він провів реорганізацію та впорядкування архіву, а складені ним картотеки до актових книг ста- ли основою для публікацій судових актів у формі регестів35. з 1891 р. аж до смерті директором архіву був відомий історик права, фахі вець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема генеалогії, о. Баль цер (1858–1933). він вивчав історію гродських і земських судів, склав індекси до XI–XV томів AGZ, організував спеціалізовану бібліотеку. під керівництвом о. Бальцера завершено складання інвентарів галиць- ких, перемишльських, сяноцьких гродських і земських актів36. значних змін за період існування архіву зазнав штат працівників. У перші роки діяльності в архіві працювало лише декілька осіб: регент і писарі. в обов’язки останніх входили пошук документів і видача ар- хівних довідок та копій37. після реорганізації архіву в 1810 р. персонал складався з директора, архівіста, писаря та старшого і молодшого судо- вих виконавців, а згідно з інструкцією 12 лютого 1878 р. – з директора, одного ад’юнкта і чотирьох аплікантів38. відповідно до ухвали сейму 12 лютого 1897 р. визначався штат працівників у складі директора, двох ад’юнктів 1 і 2 класу та двох аплікантів39. з історії арХівів та арХівниХ зіБрань 71 відродження самостійної польської держави після першої світової війни створило основу для організації нової архівної системи. відпо- відно до положень перших нормативних актів, які визначали правові та методичні засади функціонування архівів, 1 жовтня 1919 р. Крайовий архів гродських і земських актів був підпорядкований міністерству ві- росповідань і публічної освіти у варшаві й одержав назву “земський архів у львові”40. з того часу почався новий період його діяльності у системі архівних установ другої речі посполитої. важливим напрямком організації та діяльності Бернардинсько- го архіву є формування його документального складу. Фонди архіву складалися з документів двох категорій: актових книг давніх судово адміністративних установ та депозитів41. після ліквідації гродських і земських судів до львова потрапили судові акти руського (гродські і земські книги перемишльські, сяноць- кі, галицькі, жидачівські, теребовлянські, земські – пшеворські, грод- ські, земські і підвоєводські – львівські), Белзького (гродські і земські книги белзькі, буські, грабовецькі, городельські), Краківського (грод- ські і земські книги бєцькі, гродські – сандецькі і освенцімські, зем- ські – чховські і заторські) та сандомирського воєводств (пільзненські гродські і земські книги), а також залишки актів судів з любачева, Городка та самбора42. Крім того, архів поповнили також книги підко- морських, каптурових (періоду міжкоролів'я), скарбових судів, земські книги люблінського Коронного трибуналу для Брацлавського, волин- ського, Київського та Чернігівського воєводств, які після перевезення з любліна у 1764 р. зберігалися у львові в орендованому приміщенні ставропігійського братства43. на думку Є. мотилевіча, за кількістю документів Бернардинський архів посідав перше місце серед судових архівів Галичини44. історик та архівіст Г. полячківна зазначала, що в той час на польській території лише Головний архів у варшаві міг би рівнятися з львівським розміра- ми і важливістю матеріалів, що в ньому зберігалися45. за станом на 1800 р. в архіві налічувалося 15 323 книг, фасцикулів та індексів46, проте згодом ця кількість значно зменшилася. згідно з до говором від 3 травня 1815 р., у 1828 р. австрія передала росії грабо- вецькі і городельські гродські й земські акти, а 1848 р. – книги люблін- ського Коронного трибуналу47. ситуації не виправили навіть отримані т. зв. корробораційні акти 1785–1854 рр., куди вносилися зобов’язання і договори, що не стосувалися земельних справ і налічували 185 книг та 160 індексів48. У 1868 р. в архіві зберігалося 13 736 книг49, а в 1874 р. – 14 302 книг, фасцикулів та індексів50. (за даними а. Шнайдера, кіль- кість книг складала 14 300 томів51). Чергових втрат архів зазнав у 1887 р.,52 коли Крайовому архіву гродських і земських актів у Кракові передано бєцькі гродські і земські (відповідно 820 і 60) та чховські земські книги (183) – разом 1063 томи. з історії арХівів та арХівниХ зіБрань72 в архіві залишилося 13 239 одиниць зберігання53. натомість, на думку п. домбковського, до Кракова було віддано 1077 книг54, а за підрахун- ками е. Хвалєвіка – 108355. в архівних документах знаходимо цифру 1068 томів56. на підставі ухвали сейму 12 лютого 1897 р. Крайовому архіву грод- ських і земських актів у Кракові передано пільзненські гродські і зем- ські (відповідно 23 і 221), освенцімські і сандецькі гродські (409 і 798), заторські земські книги (77) – разом 1528 томів57. Ця кількість проте знову не збігається з даними п. домбковського (1524 книги)58. за усіма підрахунками, загальна кількість справ, які зберігалися в архіві, повин на була становити 11 711 одиниць. проте зустрічаються відомості про 11 67559. за п. домбковським – 11523 книг та індексів60. депозити архіву за походженням можна поділити на депозити міст, містечок і сіл; депозити судів; депозити Крайової Фінансової дирекції, а за змістом на документи до історії міст і сіл періоду речі посполи- тої; судові кримінальнополітичні та інші акти австрійського періоду; друковані видання революційного змісту; книги й акти ґрунтових када- стрів, здійснених в австрійський період в 1789 та 1820 рр. 22 липня 1887 р. вийшов циркуляр Крайового відділу до міст і міс- течок Галичини, крім львова і Кракова, про належне зберігання архів- них матеріалів або віддання актів у депозит архівам61. мета циркуля- ру полягала у доступності архівних матеріалів для науки. Через низку причин (від банального нерозуміння циркуляру до нефаховості осіб, які складали відповідні інвентарі) акція не дала належного результату. однак, на думку Г. полячківни, це мало важливе значення, оскільки вдалося врятувати від втрати і знищення цінні пергаменти, судові кни- ги і різні акти з правового життя міст і сіл62. до архіву на зберігання потрапили документи 61 міської і сільської громад Галичини: Бабичів, Бродів, Грималова, дрогобича, дубецька, Жидачева, зборова, Краковця, мостиськ, немирова, потелича, рога- тина, самбора, сокаля, стрия, сянока, теребовлі, тернополя, тичина, Фірлеїва, Хирова, яричева та ін., а також депозити 2 парафій (новотан- ця і яворова). загальна кількість отриманих документів становила 194 пергаменти, 509 паперових актів та 504 книги63. Крім того, за даними с. соханєвича, архів отримав інвентарі архівних матеріалів 39 громад64: Белза, Болехова, Буська, Галича, Глинян, Жидачева, Жовкви, золочева, Коломиї, любачева, миколаєва, перемишля, снятина та ін.65 завдяки нормативноправовим актам 1897–1900 рр. про переказу- вання судових актів у депозит архіву та проведення експертизи їх цін- ності, архів поповнився багатьма документами. варто підкреслити два депозити Крайового карного суду у львові. один обіймає близько 400 фасцикулів актів кримінальнополітичного характеру за 1834–1853 рр., а також збірку 349 революційних друкованих видань польською, ні- з історії арХівів та арХівниХ зіБрань 73 мецькою, французькою, російською та латинською мовами, конфіс- кованих австрійською владою, другий налічує 30 фасцикулів актів політичного змісту 1861–1870 рр., які стосуються повстання 1863 р. Цінними також є два депозити вищого Крайового суду у львові. один з них міс тить документи XVIII ст., які пояснюють виникнення та орга- нізацію Галицької табулі, другий – налічує 82 фасцикули кримінально політичних процесів66. Крім того, в депозиті архіву зберігаються акти колишніх судів Галича і старого самбора за 1796–1845 рр., депозит станіславівського суду із залишками актів колишнього шляхетського суду, депозити судів в Чорткові і самборі67. найпізніше в депозит архіву надійшли матеріали поземельних ка- дастрів Галичини з 1789 та 1820 рр. – т. зв. Йосифінська і Францискан- ська метрики, що зберігалися в приміщенні Крайової Фінансової ди- рекції68. ініціювало передавання метрик у депозит архіву у 1903 р. Коло консерваторів східної Галичини на чолі з професором л. Фінк лем. вперше це питання було порушене в листі до Кола 31 липня 1903 р., яке виступало посередником між Крайовим відділом та дирекцією ар- хіву з одного боку і Фінансовою дирекцією – з іншого69. переговори затягнулися частково через позицію Крайового відділу, який поставив умову, щоб переміщення актів не вимагало розширення приміщення архіву і не потягнуло за собою жодних витрат70. Через необхідність купівлі нових стелажів це виглядало неможливим. однією з умов було також укладення детального інвентаря складених у депозит метрик71. свою позицію Крайовий відділ змінив під впливом донесення о. Баль цера 19 лютого 1905 р., в якому обґрунтовано наукову цінність збірки, що була першорядним джерельним матеріалом для історично статистичних досліджень з історії суспільногосподарських відносин в Галичині. вагомим аргументом на користь передачі метрик у депозит архіву були: неможливість їх наукового використання через формальні труднощі (складна система доступу з боку приватних осіб, відсутність відповідних приміщень для наукової роботи), а також загроза посту- пового знищення внаслідок зберігання у невідповідному приміщенні72. п. домбковський припускав, що книги, які не мали практичного зна- чення для фінансових влад, могли бути призначені просто на знищен- ня73. Фінансове питання було вирішено 7 жовтня 1906 р., коли Крайо- вий відділ виділив дирекції архіву 800 корон на купівлю стелажів для розміщення Йосифінської метрики74. протягом серпня–вересня 1907 р. книги були складені в депо- зит архіву75. відповідно до укладеного інвентаря метрика налічувала 5546 книг76. очищені і впорядковані відповідно до територіальноадмі ністративного поділу Галичини книги стали доступними для науки. справою відбору і переміщенням книг керував старший райця Фі- нансової дирекції Ф. памула, якому допомагали райця м. Гросс та сту- з історії арХівів та арХівниХ зіБрань74 дент права м. емлер77. великий обсяг робіт виконав ад’юнкт архіву п. домбковський разом із аплікантами Б. Грушевським і Г. Ходиніць- ким78, а покажчик до книг метрики опрацював аплікант а. оханович79. з 1 серпня до 13 жовтня 1908 р. тривав процес відбору і перемі- щення книг ґрунтової метрики 1820 р. до відбору залишилася менша частина Йосифінської метрики, надісланої додатково окремими подат- ковими урядами80. Через нестачу стелажів частина книг була складе- на на підлозі. загальна кількість ґрунтових метрик 1787 та 1820 рр., складених у депозит архіву, налічувала 11 092 фасцикули81. невідомо, чи збереглися б ці книги, якщо б і надалі залишилися на горищах та у підвалах провінційних податкових установ. архів видав квитанцію, в якій зобов’язувався на кожен запит урядо- вих влад безплатно представляти роз’яснення, витяги і копії, дозволяти переглядати акти, робити з них копії і на вимогу книги повернути82. створення Бернардинського архіву у львові мало велике значен- ня для розвитку історичної науки. важливу роль у становленні архіву як наукової установи відіграли зв’язки з численними науковими інсти- туціями та осередками історичних досліджень. в архіві сформувалася справжня школа істориківархівістів (Ф. К. ліске, о. Бальцер, Б. Бар- вінський, с. соханєвіч, в. Гейнош, п. домбковський, Г. полячківна, К. малечинський). за роки свого існування архів досягнув високого нау кового та організаційного рівня і відіграв важливу роль у збережен- ні багатої архівної спадщини. актові книги судовоадміністративних установ Галичини, а також отримані в депозит архівні збірки станов- лять першорядну джерельну базу для наукових досліджень з історії України Хііі–ХіХ ст. 1 польські автори традиційно розвивали думку про польськість архіву. 2 Dąbkowski P. Krajowe archiwum akt grodzkich i ziemskich we Lwowe // Pokłosie z dwudziestu lat pracy naukowej. Zebrane 1897–1917. – Lwów, 1917. – S. 61–67. Його ж. аrchiwum кrajowe akt grodzkich i ziemskich // там само. – S. 67–72. 3 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie. – Lwów, 1912. – 56 s. 4 Schneider A. Archiwa // Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. – Lwów, 1871. – T. 1. – S. 146–150. 5 Ptaszycki S. Encyklopedja nauk pomoczniczych historji i literatury pol- skiej. – Cześc I. – Lublin, 1921. – 283 s. 6 Kutrzeba S. Historja źródel dawnego prawa polskiego. – T. II. – Lwów WarszawaKraków, 1926. – 462 s. 7 Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa, biblioteki, gabinetu, muzea I inne zbiory pamiątekprzeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. – Tom I (а–м). – WarszawaKraków, 1926. – S. 373–376. 8 Сiara S. Archiwa a uniwersytety w Krakowie i Lwowie w latach 1877/78– 1918. – Warszawa, 2002. – 180 s.; Його ж. Archiwa lwowskie w dobie autonomii з історії арХівів та арХівниХ зіБрань 75 Galicji // Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. – Rzes zów, 2004. – Tom II. – S. 107–120. 9 Линниченко И. архивы вь Галиціи // Кіевская старина. – 1888. – август. – т. ХХіі. – с. 349–380. 10 Врадій Н. Ф. Центральний державний історичний архів Урср у м. льво ві // третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спе ціальних історичних дисциплін. перша секція: архівознавство. – К., 1968. – с. 22–41. 11 Сварник И. И. старейшему архивохранилищу Украинской сср – 200 лет // советские архивы. – 1985. – № 3.– с. 21–24. 12 Врадій Н. Ф. Центральний державний історичний архів... – с. 24. 13 Schneider A. Archiwa... – S. 146. 14 Центральний державний історичний архів України, м. львів. путівник. – львівКиїв, 2001. – с. 10. 15 Сварник И. И. старейшему архивохранилищу Украинской сср – 200 лет... – с. 22. 16 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 34. 17 Schneider A. Archiwa... – S. 147. 18 Центральний державний історичний архів України, м. львів. путів ник. – львівКиїв, 2001. – с. 10. 19 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 34. 20 Ptaszycki S. Encyklopedja nauk pomoczniczych historji... – S. 231. 21 Kutrzeba S. Historja źródel dawnego prawa polskiego... – S. 409. 22 Центральний державний історичний архів України, м. львів (далі – ЦдіаУл), ф. 145, оп. 1, спр. 9, арк. 21 зв. 23 Pietruski O., Tatomir L. Przedmowa // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie. – Tom I. – Lwów, 1868. – S. XI. 24 Schneider A. Archiwa… – S. 147. 25 Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 61; аrchiwum кrajowe... – S. 68. 26 ЦдіаУл, ф, 145, оп. 1, спр. 9, арк 13 зв. 27 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 4, арк. 4 зв. 28 Сiara S. Archiwa lwowskie w dobie autonomii Galicji... – S. 110. 29 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 37. 30 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 4, арк. 4 зв. 31 попередній проект 1874 р. передбачав, що новостворений архівний уряд, який буде зцентралізований у львові, очолить директор львівського архіву, в компетенцію якого ввійде також нагляд і за Краківським архівом. (Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 62). 32 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 4, арк 2, 5–6. 33 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 5, арк 1–19 зв. 34 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 4, арк. 7 зв., 9–9 зв. 35 Кметь В. ліске ФранцКсаверій // Українські архівісти (ХіХ–ХХ ст.): Бібліографічний довідник. – К., 2007. с. 357–358. 36 Bielińska М. Balzer Oswald Marian (1858–1933) // Słownik biograficzny archiwistów polskich. – T. I. – 1918–1984. – WarszawaŁodź, 1988. – S. 29–30. 37 Сварник И. И. старейшему архивохранилищу Украинской сср – 200 лет... – с. 22. з історії арХівів та арХівниХ зіБрань76 38 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 9, арк. 13 зв.–14. 39 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 41. 40 Archiwum Ziemskie we Lwowie w latach 1920–1926 // Archeion. – 1928. – T. 3. – S. 185. 41 в польській архівній термінології поняття “архівний депозит” означає архівні документи, віддані архіву на тимчасове або тривале зберігання на визначених умовах без передачі права власності на них. (Polski słownik archi- walny. – Warszawa, 1974. – S. 26–27). 42 Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 63. 43 Центральний державний історичний архів України, м. львів. путівник. – львівКиїв, 2001. – с. 10. 44 Мotylewicz J. Środowisko historyczne archiwów lwowskich w latach 1870– 1939 // Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. – Rzeszów, 2004. – Tom II. – S. 123. 45 Polaczkówna H. Dr Antoni Prochaska, kustosz Archiwum Ziemskiego we Lwowie // Archeion. – 1930. – T. 8. – S. VI. 46 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 34–35. 47 Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa… – S. 373. значно перебільшиними є свідчення і. линниченка, який вважає, що внаслідок передачі книг архів скоротився на половину (Линниченко И. архивы вь Галиціи... – с. 355). 48 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 35; Schneider A. Archiwa… – S. 147; ЦдіаУл, ф. 776, оп. 1, спр. 18, арк. 3. на думку п. домбковського, їх кількість становила 244 книги та 124 індекси. (Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 64). 49 Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 63.; аrchiwum кrajowe... – S. 69. 50 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 35; Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa… – S. 374; Ptaszycki S. Encyklopedja nauk pomoczniczych historji... – S. 231. 51 Schneider A. Archiwa... – S. 148. 52 в окремих документах ця подія датується 1881–1882 рр. (ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 106). такі ж дані знаходимо у с. Кутшеби (Kutrzeba S. His- torja źródel dawnego prawa polskiego... – S. 410). 53 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 40. 54 Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 63; аrchiwum кrajowe... – S. 69. 55 Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa... – S. 374 56 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 106, арк. 8, 12. 57 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 41. 58 Dąbkowski P. Krajowe archiwum… – S. 63; аrchiwum кrajowe... – S. 69. 59 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 41; Robótka H., Ryszewski B., Tomczak A. Archiwistyka. – Warszawa, 1989. – S. 287; ЦдіаУл, ф. 776, оп. 1, спр. 18, арк. 2–3. 60 Dąbkowski P. Krajowe archiwum... – S. 64. 61 Сiara S. Archiwa a uniwersytety... – S. 81. прийом депозитів актів гро мад вимагав розширення меж територіальної компетенції львівського та Кра ківського архівів. акти громад повинні були депонуватися в архів, що вже зберігав книги гродські і земські з території, на якій знаходилася громада. з історії арХівів та арХівниХ зіБрань 77 проблему вирішили у той спосіб, щоб львівський архів мав зберігати доку менти східної Галичини аж до перемишля, а Краківський – західної. 62 Polaczkówna H. Oswald Marjan Balzer (ur. 23 stycznia 1858 r. w Chodor- owie – zm. 11 stycznia 1933 r. we Lwowie) // Archeion. – 1933. – T. 11. – S. 14. 63 ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 118, арк. 4–5 зв. за іншими даними архів отримав архівні матеріали 64 громад у кількості 195 пергаментних, 521 па пе рових документів і 506 книг (ЦдіаУл, ф. 776, оп. 1, спр. 18, арк. 3). 64 п. домбковський подає 46 громад (Dąbkowski P. аrchiwum кrajowe... – S. 71). 65 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie… – S. 51. 66 Dąbkowski P. аrchiwum кrajowe... – S. 71. 67 Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa… – S. 374. 68 існують розбіжності у датуванні проведення відбору і передачі метрик. одні дослідники цю подію датують 1905–1907 рр. (Nowacki R. Oswald Balzer – dyrektor Archiwum akt grodzkich i ziemskich we Lwowie // Archeion. – 2000. – T. 101. – S. 66; Polaczkówna H. Oswald Marjan Balzer... – S. 14); інші – 1907 р. (Chwalewik E. Zbiory polskie. Archiwa… – S. 375 ). с. соханєвич, описуючи повний перебіг справи, датує її 1903–1907 рр. (Sochaniewicz S. Archiwum kra- jowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwowie... – S. 53), п. домбковський – 1903–1908 рр. (Dąbkowski P. Oswald Balzer. Życie i dzieła. (1858–1933). – Lwów, 1934. – S. 97–98). різні датування знаходимо і в архівних документах – 1903– 1907 рр. (ЦдіаУл, ф. 776, оп. 1, спр. 18, арк. 4), 1903–1908 рр. (ЦдіаУл, ф. 145, оп. 1, спр. 7, 114). 69 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 24. 70 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 48. 71 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 72. 72 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 48 зв. 73 Dąbkowski P. Oswald Balzer... – S. 99. 74 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 72 зв. 75 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 72. 76 Sochaniewicz S. Archiwum krajowe aktów grodzkich i ziemskich we Lwo wie... – S. 53. 77 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 73 зв. 78 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 114, арк. 72. 79 Dąbkowski P. Oswald Balzer... – S. 98. 80 Цдіал України, ф. 145, оп. 1, спр. 7, арк. 40. 81 Nowacki R. Oswald Balzer – dyrektor Archiwum akt grodzkich i ziemskich we Lwowie... – S. 66; Dąbkowski P. Oswald Balzer… – S. 98. 82 Dąbkowski P. Oswald Balzer... – S. 97. Володимир ДоліноВський організація та комплектування Бернардинського архіву у льво ві (1784 –1918 рр.) розглянуто передумови створення, основні етапи організації та діяльності Бернардинського архіву у львові. відображено шляхи формування архівних збірок. охарактеризовано документальний склад архіву та наукову цінність джерел. з історії арХівів та арХівниХ зіБрань78 ключові слова: архів; архівний депозит; гродські і земські акти; ґрунтові метрики; індекс. уДк 930.253 (477.83/. 86) “1784–1918” Владимир ДолиноВский организация и комплектация Бернардинского архива во львове (1784–1918 гг.) рассмотрены предпосылки создания, основные этапы организации и де- ятельности Бернардинского архива во львове. отображены пути формирова- ния архивных собраний. охарактеризован документальный состав архива и научная ценность источников. ключевые слова: архив; депонированное хранение; гродские и земские акты; кадастровые книги; алфавит. уДк 930.253 (477.83/. 86) “1784–1918” Volodymyr Dolinovskyi оrganization and supplementation of Bernardine Archives in Lviv (1784–1918) The prerequisites for creation, main stages of organization and activity of Bernardine Archives in Lviv are examines. Ways of archive collections compilation have been highlighted. The documentary funds of the archives and scientific value of sources have been characterized. Key words: archives; deposit; the record books; cadastre; index. UDK 930.253 (477.83/. 86) “1784–1918”
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26231
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0320-9466
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:19:48Z
publishDate	2009
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Доліновський, В. 2011-08-30T06:49:42Z 2011-08-30T06:49:42Z 2009 Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.) / В. Доліновський // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 68-78. — Бібліогр.: 82 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26231 930.253 (477.83/. 86) “1784–1918” Розглянуто передумови створення, основні етапи організації та діяльності Бернардинського архіву у Львові. Відображено шляхи формування архівних збірок. Охарактеризовано документальний склад архіву та наукову цінність джерел. Рассмотрены предпосылки создания, основные этапы организации и де-ятельности Бернардинского архива во Львове. Отображены пути формирования архивных собраний. Охарактеризован документальный состав архива и научная ценность источников. The prerequisites for creation, main stages of organization and activity of Bernardine Archives in Lviv are examines. Ways of archive collections compilation have been highlighted. The documentary funds of the archives and scientific value of sources have been characterized. uk Інститут історії України НАН України Архіви України З історії архівів та архівних зібрань Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.) Организация и комплектация Бернардинского архива во Львове (1784–1918 гг.) Organization and supplementation of Bernardine Archives in Lviv (1784–1918) Article published earlier
spellingShingle	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.) Доліновський, В. З історії архівів та архівних зібрань
title	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)
title_alt	Организация и комплектация Бернардинского архива во Львове (1784–1918 гг.) Organization and supplementation of Bernardine Archives in Lviv (1784–1918)
title_full	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)
title_fullStr	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)
title_full_unstemmed	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)
title_short	Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)
title_sort	організація та комплектування бернардинського архіву у львові (1784–1918 рр.)
topic	З історії архівів та архівних зібрань
topic_facet	З історії архівів та архівних зібрань
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26231
work_keys_str_mv	AT dolínovsʹkiiv organízacíâtakomplektuvannâbernardinsʹkogoarhívuulʹvoví17841918rr AT dolínovsʹkiiv organizaciâikomplektaciâbernardinskogoarhivavolʹvove17841918gg AT dolínovsʹkiiv organizationandsupplementationofbernardinearchivesinlviv17841918

Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784–1918 рр.)

Institution

Similar Items