Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля
Розглядаються питання формування, устрою та складу земських архівів в Україні на прикладі архіву Херсонського губернського земства. Визначено історичну долю документальної спадщини земства після ліквідації земського самоврядування на херсонщині в лютому 1920 р., особливості процесу концентрації, об...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26254 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля / О.А. Макієнко // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 116-128. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26254 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Макієнко, О.А. 2011-08-30T15:16:03Z 2011-08-30T15:16:03Z 2009 Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля / О.А. Макієнко // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 116-128. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26254 930.25(477.72) Розглядаються питання формування, устрою та складу земських архівів в Україні на прикладі архіву Херсонського губернського земства. Визначено історичну долю документальної спадщини земства після ліквідації земського самоврядування на херсонщині в лютому 1920 р., особливості процесу концентрації, обробки та зберігання земських матеріалів у Державному архіві Херсонської області. Рассматриваются вопросы формирования, устройства и состава земских архивов в Украине на примере архива Херсонского губернского земства. Определена историческая судьба документального наследия земства после ликвидации земского самоуправления на Херсонщине в феврале 1920 г., особенности процеса концентрации, обработки и хранения земских материалов в Государственном архиве Херсонской области. Questions of organizing construction and content zemstvo’s archives in Ukraine examine in the article due to example of archives of Kherson guberniya’s zemstvo. Defined the historical destiny of zemstvo’s documental heritage after zemstvo’s self-government abolition in Kherson region in February 1920, peculiarities of concentrating process, working up and keeping zemstvo’s materials in State archives of Kherson region. uk Інститут історії України НАН України Архіви України З історії архівів та архівних зібрань Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля Archives of Kherson province zemstvo: the formation, structure and historical destiny Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| spellingShingle |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля Макієнко, О.А. З історії архівів та архівних зібрань |
| title_short |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| title_full |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| title_fullStr |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| title_full_unstemmed |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| title_sort |
архів херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля |
| author |
Макієнко, О.А. |
| author_facet |
Макієнко, О.А. |
| topic |
З історії архівів та архівних зібрань |
| topic_facet |
З історії архівів та архівних зібрань |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Архіви України |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Archives of Kherson province zemstvo: the formation, structure and historical destiny |
| description |
Розглядаються питання формування, устрою та складу земських архівів в Україні на прикладі архіву Херсонського губернського земства. Визначено історичну долю документальної спадщини земства після ліквідації земського самоврядування на херсонщині в лютому 1920 р., особливості процесу концентрації, обробки та зберігання земських матеріалів у Державному архіві Херсонської області.
Рассматриваются вопросы формирования, устройства и состава земских архивов в Украине на примере архива Херсонского губернского земства. Определена историческая судьба документального наследия земства после ликвидации земского самоуправления на Херсонщине в феврале 1920 г., особенности
процеса концентрации, обработки и хранения земских материалов в Государственном архиве Херсонской области.
Questions of organizing construction and content zemstvo’s archives in Ukraine examine in the article due to example of archives of Kherson guberniya’s zemstvo. Defined the historical destiny of zemstvo’s documental heritage after zemstvo’s self-government abolition in Kherson region in February 1920, peculiarities of concentrating process, working up and keeping zemstvo’s materials in State archives of Kherson region.
|
| issn |
0320-9466 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26254 |
| citation_txt |
Архів Херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля / О.А. Макієнко // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 116-128. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT makíênkooa arhívhersonsʹkogogubernsʹkogozemstvaformuvannâskladístoričnadolâ AT makíênkooa archivesofkhersonprovincezemstvotheformationstructureandhistoricaldestiny |
| first_indexed |
2025-11-25T23:50:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:50:19Z |
| _version_ |
1850585305519751168 |
| fulltext |
з історії архівів та архівних зібрань116З історії архівів та архівних Зібрань
УДК 930.25(477.72)
О. А. МАКієнКО*
Архів херсОнсьКОгО гУбернсьКОгО зеМствА:
фОрМУвАння, сКлАД, істОричнА ДОля
розглядаються питання формування, устрою та складу земських архівів
в Україні на прикладі архіву херсонського губернського земства. визначено
історичну долю документальної спадщини земства після ліквідації земського
самоврядування на херсонщині в лютому 1920 р., особливості процесу кон-
центрації, обробки та зберігання земських матеріалів у Державному архіві
херсонської області.
Ключові слова: земські архіви; архів херсонського губернського земства;
документальна спадщина земства; Державний архів херсонської області.
важливу роль у культурно-господарському розвитку регіонів ро-
сійської імперії другої половини хіх – початку хх ст. відіграли органи
земського самоврядування. вивчення досвіду різнопланової діяльнос-
ті земських установ дає змогу розширити наукові уявлення про життя
російської провінції, виявити реальний вплив громадських інституцій
на суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні процеси в
державі. Успішність наукових досліджень у галузі земствознавства без-
посередньо залежить від формування надійної джерельної бази, що пе-
редбачає насамперед виявлення й опрацювання архівних документів та
друкованих праць земських установ.
Джерелознавчі дослідження документальної спадщини земств су-
проводжуються поглибленою евристичною роботою. в Україні доку-
менти земств зосередилися у фондах ЦДіаК України, ЦДаво Укра-
їни, Державного архіву ар Крим, 18 обласних державних архівів та
їх науково-довідкових бібліотек, а також зібраннях центральних та
місцевих державних бібліотек. обсяг лише архівних фондів земських
установ сягає 100 тис. од. зб., не враховуючи десятків тисяч назв дру-
кованих видань земств. У процесі наукового вивчення документальної
спадщини земств великого значення набувають дослідження історії
земських архівів, їх організації, складу, а також історії формування су-
часних фондів земських установ у державних архівах України.
* Макієнко олексій анатолійович – кандидат історичних наук, докторант
інституту української археографії та джерелознавства ім. М. с. Грушевського
нан України.
© Макієнко о. а., 2009
з історії архівів та архівних зібрань 117
Місце земських архівів та архівних служб в історії вітчизняної ар-
хівної справи досі залишається практично не визначеним. наприкін-
ці хіх – початку хх ст. архіви земських установ здебільшого були
поза увагою істориків-архівістів. Губернські вчені архівні комісії, як
правило, не виявляли інтересу до документальних матеріалів земських
архівосховищ з огляду на їх відносно новітнє походження, а їх повно-
важення щодо огляду архівів громадських самоврядувань взагалі не
були визначеними1. втім, розуміння важливості земських докумен-
тальних зібрань поступово отримувало поширення серед провінційних
істориків-архівістів. зокрема, член саратовської ГУаК о. Гераклітов
у своїй праці “исторические архивы при ученых архивных комисси-
ях” (1915) стурбований долею “кинутих напризволяще” земських та
міських архівів, підкреслював неминуче зростання наукового інтер-
есу до їх документальних матеріалів, а звідси – необхідність пильної
уваги ГУаК до їх сучасного становища й подальшого облаштування2.
Про небезпідставність хвилювань саратовського історика щодо долі
земських архівів може засвідчувати описаний в газеті “Южный край”
напіванекдотичний випадок поводження одного із повітових земств з
власним документальним надбанням: “У дерев’яному сараї стоять дві
діжки з-під цукру, набиті справами майже за п’ятдесят років. ось і весь
“архів”. Коли знадобиться якась довідка, то діжки перевертають, ви-
валюють усі справи на землю і шукають необхідну справу. і дешево,
і “зручно”3. У контексті ювілейних заходів з нагоди 50-річчя від часу
запровадження земського самоврядування в науковому середовищі по-
чали обґрунтовуватися проекти створення спеціальних земських істо-
ричних архівів-музеїв, які мали посприяти збереженню та вивченню
земських матеріалів для “зображення історії земської діяльності в усій
її повноті”4. однак практично реалізувати ідею земського історичного
архіву-музею до ліквідації земського самоврядування в 1918–1920 рр.
не вдалося. Подальші наукові студії з історії документальної спадщини
земств перейшли виключно у площину вивчення історії фондоутворен-
ня та джерелознавчої оцінки збережених архівних документів. серед
останніх наукових публікацій, покликаних привернути увагу до історії
земських архівів та архівних служб, варто відзначити невелику розвід-
ку російського історика в. абрамова “земские архивы”, у якій подано
короткий огляд архівної практики земських установ5. таким чином, іс-
нує необхідність встановлення реального значення діяльності земських
архівів та архівних служб для розвитку вітчизняної архівної справи.
У даному дослідженні на прикладі архіву херсонського губерн-
ського земства простежуються умови формування й специфіка функці-
онування земських архівів, визначається історична доля документаль-
ної спадщини земств в Україні.
з історії архівів та архівних зібрань118
Перші земські установи на території України розпочали свою ді-
яльність навесні 1865 р. у межах херсонської губернії. відкриттю за-
сідань повітових земських зібрань (березень 1865 р.) та губернського
земського зібрання (квітень–травень 1865 р.) передувала значна робота
тимчасового губернського комітету та тимчасових повітових комісій,
які згідно з “Правилами про порядок приведення в дію Положення про
земські установи” (1864) займалися підготовкою та проведенням вибо-
рів земських гласних, організацією перших засідань земських зібрань6.
Після обрання складу та початку роботи губернської і повітових зем-
ських управ діловодство тимчасового комітету й тимчасових комісій з
утворення земських установ передавалося земським управам для по-
дальшого зберігання7. отже, діловодні матеріали з підготовки роботи
земських установ мали стати першими надходженнями у майбутніх
земських архівах.
законодавством було чітко визначено початкові дії губернських
та повітових земських управ, спрямовані на організацію нормального
функціонування земських установ. вони передбачали низку заходів: по-
перше, прийняття від різних установ та осіб справ, документів, коштів
і майна земств, по-друге, виконання функціональних обов’язків управ,
передбачених “Положенням про губернські та повітові земські устано-
ви” (1864), по-третє, підготовку відомостей та міркувань для розгляду
на наступній сесії земських зібрань8. При управах негайно створюва-
лися канцелярії, при цьому визначення їх устрою та складу було від-
несено до компетенції самих земських управ9. Для успішної реалізації
поставлених завдань управи мали право вимагати від різних установ
та осіб надання необхідних відомостей, а також передавання докумен-
тів практичного значення. окремі місцеві державні установи (прикази
громадського нагляду, будівельні та шляхові комісії, комісії народного
продовольства, лікарняні ради та ін.), функції яких перебрали земські
установи, передавали своє майно, кошти та справи у розпорядження
земських управ.
реформування системи громадського нагляду поставило питання
про долю великих архівів приказів громадського нагляду. височайшим
повелінням від 11 червня 1866 р. встановлювався порядок розбору ар-
хівних справ приказів громадського нагляду, за яким після відбирання
за участі представників земства призначених для знищення справ ре-
шту архівних матеріалів мали зберігати архіви губернських правлінь10.
При цьому губернські земства мали брати участь в утриманні архівів
коштами, асигнованими на справу громадського нагляду. такий поря-
док створював додаткові незручності як для губернських правлінь, так і
для земських установ. тому вже 9 жовтня 1867 р. за клопотанням низки
губернських земств міністр внутрішніх справ своїм циркуляром дозво-
лив зберігання архівів приказів громадського нагляду у приміщеннях
земських управ11.
з історії архівів та архівних зібрань 119
Прийняття від ліквідованих місцевих установ діловодних та архів-
них матеріалів, які налічували тисячі справ, неминуче поставило пи-
тання про організацію їх належного зберігання та використання для
потреб земської діяльності. звідси у перші ж роки існування земств у
більшості губернських земських управ було засновано спеціальні ар-
хівні служби.
зародження такої служби в херсонському губернському земстві
датується 1867 р., коли у штатному розкладі канцелярії губернської
земської управи з’являється посада архіваріуса12. Першим земським ар-
хіваріусом став Мартин степанович скроцький. У цей час до земської
управи надійшли архівні справи губернського приказу громадського
нагляду та інших ліквідованих місцевих установ, розпочалося систе-
матичне накопичення матеріалів земського діловодства, тому введення
нової штатної одиниці було логічним кроком у забезпеченні нормаль-
ного функціонування управлінського апарату губернського земства.
Посада земського архіваріуса проіснувала в штаті канцелярії до лікві-
дації губернського земства у лютому 1920 р.
Формування архіву херсонської губернської земської управи було
нерозривно пов’язано із діловодною діяльністю канцелярії управи та
її численних відділень, бюро і столів. У перші три роки роботи зем-
ства канцелярія губернської управи мала досить простий устрій і від-
носно нечисленний склад: секретар з двома помічниками, бухгалтер з
помічником, чотири діловоди, реєстратор, архіваріус, коректор, штат
постійних і тимчасових писарів (до 22 осіб), а також архітектор, то-
пограф і два землеміри-таксатори13. Поступове розширення культурно-
господарської діяльності губернського земства призвело до суттєвого
розширення управлінського апарату. за станом на 1 листопада 1915 р.
у складі губернської управи функціонувало дванадцять відділень: бух-
галтерія, секретарське, пенсійне, страхове, оціночне, статистичне, буді-
вельне, сільськогосподарське (з метеорологічним бюро), шкільне, ме-
дичне, ветеринарне та зоотехнічне14. Кожне з відділень мало свій штат
канцеляристів і провадило окреме діловодство. справи загальнозем-
ського й адміністративно-розпорядчого характеру перебували у ком-
петенції секретарського відділення на чолі з секретарем губернської
земської управи. наявність розгалуженого управлінського апарату із
відповідним штатом співробітників дозволяла оперативно вирішувати
різні питання культурно-господарського життя регіону.
Порядок ведення справ у канцелярії губернської управи визначався
спеціальною інструкцією, розробленою та ухваленою на колегії земської
управи для внутрішнього користування. організація діловодства у кан-
целярії та відділах управи загалом здійснювалася в межах традиційної
діловодної практики губернських адміністративних установ. Діловодні
служби губернського земства забезпечували значний документообіг.
з історії архівів та архівних зібрань120
Його інтенсивність з часом неухильно зростала: у 1894/1895 рр. – 16580
вихідних і 10902 вхідних паперів, у 1914/1915 рр. – 38334 та 38811 па-
перів відповідно15. завершені в поточному діловодстві відділень справи
підлягали передаванню за описом у земський архів. окремі різновиди
документів могли залишатися у приміщеннях відділів більш тривалий
термін. наприклад, у статистичному відділенні концентрувалася вели-
ка кількість карткового матеріалу різних часів, необхідного для статис-
тичних досліджень.
У більшості губернських земств спеціально розроблених правил
організації архівів не існувало. херсонське земство не було винятком –
жодних письмових свідчень про їх розробку та прийняття виявити не
вдалося. тож уявлення про устрій та умови роботи архіву херсонської
губернської земської управи формуються переважно на основі даних
анкетувань, проведених під егідою губернських учених архівних комі-
сій у 1913–1914 рр.
тривалий час архів херсонського губернського земства разом з
іншими земськими службами розміщувався в орендованих управою
приміщеннях. Це не могло не позначитися негативно на роботі зем-
ської архівної служби. Лише восени 1895 р., коли херсонське губерн-
ське земство переїхало у свій будинок, з’явилася можливість перевести
архів в окреме приміщення. Це був окремий кам’яний неопалюваний
будинок, розташований на подвір’ї будівлі херсонського губернсько-
го земства. однак вже до 1913 р. зростання обсягу архіву змусило
частину справ перенести на горище земської будівлі16. заплановане гу-
бернським земством розширення будинку земства, яке зокрема мало
вирішити проблеми земського архіву, в умовах воєнного часу не було
реалізовано17.
в архіві зберігалися справи окремих дореформених установ, пере-
дані на зберігання земству, та велика кількість діловодних і статистич-
них матеріалів губернської земської управи, які щорічно надходили від
її канцелярії та відділів. обсяг річного надходження справ встановити
досить важко, він поступово збільшувався в міру розгортання земської
діяльності. орієнтовні дані засвідчують, що у період максимальної ак-
тивності земства (1890-ті рр. – початок хх ст.) архів щорічно попо-
внювався не менше ніж 500 справами. справи були розібрані по відді-
лах земської управи в хронологічній послідовності й занесені в архівні
описи18. У фонді № 5 “херсонська губернська земська управа” Дер-
жавного архіву херсонської області зберігся рукописний опис справ
статистичного бюро (відділення) земської управи (оп. 1, спр. 30), однак
аналіз його змісту засвідчує помилку місцевих архівістів у визначенні
його фондової належності. він належав архіву херсонської повітової
земської управи. отже, старі описи архіву губернського земства до на-
шого часу не збереглися. У часи функціонування земського архіву ути-
з історії архівів та архівних зібрань 121
лізація архівних документів не проводилася19, що вигідно відрізняло
херсонське земство від більшості земських установ інших регіонів. за
приблизними розрахунками, загальний обсяг архіву, складав не менше
30 тис. од. зб. Усі друковані видання земства (журнали засідань зем-
ських зібрань й управи, доповіді та звіти управи, земські кошториси,
статистичні праці та ін.) розміщувалися в земській бібліотеці20.
Документи архіву та бібліотеки губернського земства використо-
вувалися не лише у земській діловодній практиці, але й під час підго-
товці узагальнюючих науково-популярних та інформаційно-довідкових
видань земства – (“отчет херсонской губернской земской управы о
девятилетней деятельности земских учреждений херсонской губернии.
1865–1874” (1875), “систематический свод постановлений херсонско-
го губернского земского собрания” у 4-х випусках (1888–1918), “исто-
рический очерк деятельности херсонского губернского земства” у 3-х
випусках (1904–1906) та ін.
варто зупинитися на ролі земського архіваріуса в службовій ієрар-
хії губернського земства. в земських управах архіваріус розглядався
переважно в якості представника допоміжного канцелярського персо-
налу, не обтяженого складною і напруженою роботою, тому за штат-
ним розписом визначалася й відповідна оплата праці – в середньому
від 300 до 600 крб. на рік (на рівні помічників діловодів, реєстрато-
рів та писарів). низький рівень матеріальної винагороди не сприяв за-
лученню до роботи в земських архівах кваліфікованих та енергійних
працівників. наприклад, перші архіваріуси херсонського губернського
земства – М. скроцький, в. Грибанов та Г. Матвєєв були людьми по-
важного віку, пройшовши значний трудовий шлях на посадах молод-
ших канцелярських службовців. Через матеріальну незабезпеченість
земство було змушене після їх смерті призначати вдовам персональне
грошове утримання. Молодші працівники шукали будь-яких способів
для посадового підвищення. архіваріус о. охримовський (1902–1903),
не встигнувши пропрацювати й року, перейшов на службу діловодом
сільськогосподарського відділення управи (з окладом 1200 крб.)21.
Прагнення до економії земських коштів реалізовувалося у намаган-
нях земських управ поєднувати в одній посадовій особі функціональні
обов’язки архіваріусів та інших канцелярських службовців (реєстрато-
рів, екзекуторів, бібліотекарів та ін.). У херсонському губернському
земстві впродовж 1905–1909 рр. о. Франжолі виконувала одночасно
обов’язки архіваріуса та бібліотекаря земської управи з окладом у 500
крб.22, а з 1910 р. новому архіваріусу в. Мацуку довелося суміщати
архівну роботу з обов’язками екзекутора з окладом в 600 крб.23 При
цьому власне архівна служба оцінювалася лише в 180 крб. таким чи-
ном, очікувати від земських архіваріусів особливої активності в справі
з історії архівів та архівних зібрань122
упорядкування архівних документів, не кажучи вже про їх серйозне ви-
вчення, не доводилося.
суворі випробування випали на долю архіву херсонського губерн-
ського земства в добу революційних перетворень та громадянської ві-
йни 1917–1920 рр. земське самоврядування стало заручником гострої
політичної боротьби, а згодом – одним із об’єктів переслідувань нової
революційної влади. У березні-серпні 1919 р. у херсоні радянською
владою було здійснено першу спробу ліквідації земських установ.
створена губвиконкомом ліквідаційна комісія займалася описуванням
та розподілом земського майна. До приходу денікінських військ їй не
вдалося завершити роботу24, однак саме тоді було покладено початок
дезорганізації документального зібрання херсонського губернського
земства. за даними і. окаринського, взимку 1919–1920 рр. колишній
завідувач секції повітнаросвіти опалював приміщення архівними спра-
вами губернського земства25.
трагічні наслідки для земського архіву мало остаточне встановлен-
ня радянської влади на херсонщині в січні–лютому 1920 р. Декретом
всеукрревкому від 22 січня 1920 р. органи земського та міського само-
врядування на території Усрр ліквідовувалися. окремі функції колиш-
ніх земських та міських управ передано до новостворених підрозділів
місцевих ревкомів – відділів народної освіти, охорони здоров’я, соці-
ального забезпечення, комунальних та земельних відділів, рад народно-
го господарства, особливих продовольчих комісій, статистичних бюро
тощо. Передачу та розподіл майна органів земського та міського само-
врядування, в тому числі архівів та бібліотек, здійснювали ліквідаційні
комісії при ревкомах. У херсоні 17 лютого 1920 р. на засіданні ліквіда-
ційної комісії було закріплено перехід окремих відділень і служб хер-
сонського губернського земства у відповідні підрозділи херсонського
повітового ревкому26. разом з іншим майном у розпорядження місце-
вих радянських установ потрапили матеріали поточного діловодства та
довідково-інформаційні видання, які зберігалися в окремих відділеннях
земської управи.
величезна бібліотека губернської земської управи перейшла у під-
порядкування відділу народної освіти й незабаром в основному була
перевезена у приміщення педагогічного музею27. Драматичніше скла-
лася доля архіву херсонського губернського земства. Приміщення гу-
бернської управи, в якому продовжував зберігатися земський архів, у
середині лютого 1920 р. було зайнято херсонською повітовою радою
народного господарства з її численними підрозділами. Поліграфічний
відділ раднаргоспу для забезпечення нормального функціонування
місцевих друкарень в умовах поглиблення паперової кризи отримав
повний контроль над паперовими запасами в місті та його окрузі28.
в якості головного паперового резерву розглядалися архіви старих до-
з історії архівів та архівних зібрань 123
революційних установ. вже навесні 1920 р. поліграфічний відділ роз-
горнув досі небачену в регіоні роботу з утилізації архівного паперу.
спеціальні робітники на складах поліграфвідділу займалися розби-
ранням архівів та вилученням чистого й напівчистого паперу для ви-
конання поліграфічних замовлень, задоволення канцелярських потреб
місцевих установ. розподілом архівного паперу серед його споживачів
завідував розподільчий відділ херсонського повітового опродкому29.
архів херсонського губернського земства фактично першим потрапив
у поле зору співробітників поліграфічного відділу. за звітом відділу
лише з 24 квітня до 10 травня 1920 р. було заготовлено 175 500 арку-
шів архівного паперу30. особливу активність у справі руйнації місце-
вих архівів поліграфвідділ проявив у липні-серпні 1920 р., коли відбір
паперу в найбільших херсонських архівах – архівах губернського та
повітового земств, казенної палати та окружного суду – сягнув 0,5 млн
аркушів щомісячно31. належного контролю за порядком розбирання та
використання архівів налагоджено не було. згодом співробітники рсі
виявили у роботі поліграфвідділу суттєві порушення, які призводили
до безконтрольного витрачання архівного паперу32. таким чином, упро-
довж весни-літа 1920 р. в умовах паперового дефіциту архів херсон-
ського губернського земства зазнав повної дезорганізації й втратив зна-
чну частину документів.
аналогічні деструктивні процеси у справі збереження документаль-
ної спадщини земських установ відбувалися в інших регіонах України.
на підставі розпорядження колегії Поліграфвідділу врнх від 18 липня
1920 р. місцеві поліграфвідділи налагодили роботу з реєстрації запасів
архівного паперу та їх інтенсивного використання для потреб полігра-
фічної промисловості33. земські архіви, які продовжували зберігатися
у приміщеннях губернських та повітових раднаргоспів, першочергово
перетворювалися на ресурсну базу виробничої діяльності поліграфвід-
ділів. зокрема, впродовж 1920 р. систематичною руйнацією архівів міс-
та, у тому числі й архівів земських установ, займався поліграфвідділ
Катеринославського губраднаргоспу34, а за розпорядженням завідувача
поліграфвідділу волинського губраднаргоспу було спустошено архів
волинської губернської земської управи35. створення впродовж 1920-
1921 рр. у губернських та деяких повітових центрах архівних комісій
під егідою оваК внесло елемент наукового підходу до процесу ви-
лучення й утилізації архівного паперу. У харкові, Чернігові, Полта-
ві, Кам’янці-Подільському та ін. містах України, де активну позицію
у справі збереження архівних цінностей зайняла місцева інтелігенція,
архіви земських установ вийшли з утилізаційної кампанії відносно не-
ушкодженими.
на херсонщині у постреволюційний період справа охорони куль-
турної спадщини перебувала у глибокому занепаді. створений у херсоні
з історії архівів та архівних зібрань124
наприкінці липня 1919 р. губернський комітет охорони пам’яток мисте-
цтва та старовини не встиг налагодити ефективної пам’яткоохоронної
роботи. 25 липня 1919 р. було опубліковано розпорядження губвиконко-
му про охорону пам’яток старовини та мистецтва36, 29 липня 1919 р. –
про недоторканність архівів на території херсонської губернії37. а вже
через кілька тижнів у місто ввійшли денікінські війська. Після віднов-
лення радянської влади в регіоні у січні 1920 р. губернський центр було
перенесено з херсона до Миколаєва. херсон перетворився на повітове
місто з відповідною інфраструктурою. У місті залишалися величезні
архіви колишніх губернських інституцій, фактично позбавлені компе-
тентного догляду з боку уповноважених губернських органів. намаган-
ня повітового відділу народної освіти провести реєстрацію та взяти під
охорону пам’ятки старовини особливого успіху не мали38. У херсоні
місцева інтелігенція продемонструвала індиферентне ставлення до ар-
хівної спадщини старих часів, тому архіви були приречені на поступо-
ву утилізацію й розпорошення.
вирішальну роль в остаточному знищенні архіву херсонського
губернського земства відіграли військові частини, розквартировані во-
сени 1920 р. в місті херсоні. У листопаді 1920 р. будинок колишньо-
го губернського земства було передано повітовим раднаргоспом для
потреб штабу 6-ї армії Південного фронту. При цьому частину майна
у стислі строки вивезти не вдалося. залишки земського архіву разом
із частиною наукової бібліотеки були використані червоноармійцями
для опалення приміщення39. Усі спроби зацікавлених установ зупини-
ти знищення документальних багатств губернського земства виявилися
малоефективними. створена в квітні 1921 р. при місцевому виконко-
мі херсонська особлива повітова архівна комісія змушена була лише
констатувати повне знищення земських архівів у херсоні40. отже, за
рік активної експлуатації архівних документів різними місцевими гос-
подарськими органами та військовими частинами архів херсонського
губернського земства припинив своє існування як цілісний докумен-
тальний комплекс.
Після знищення основної кількості документів земського архіву
окремі діловодні та статистичні матеріали губернської земської управи
(передусім передреволюційних та революційних часів) акумулювали-
ся в поточних архівах діючих радянських установ. зокрема, значний
комплекс документів статистичного відділення херсонської губерн-
ської земської управи – програм та інструкцій, статистичних карток,
первинних статистичних зведень та ін. – передано у розпорядження
херсонського повітового статистичного бюро (1920–1923) для потреб
практичної діяльності. вже навесні 1920 р. силами його співробітників
матеріали земської статистики було впорядковано й пристосовано для
подальшого використання41. однак процес розпорошення земських до-
з історії архівів та архівних зібрань 125
кументів, зумовлений адміністративними перетвореннями на території
колишньої херсонської губернії, тривав надалі. за розпорядженням го-
лови рнК Урср х. раковського усі статистичні матеріали херсонсько-
го губернського земства мали бути передані в одеське та Миколаївське
губстатбюро42, така ж доля чекала й на друковані статистичні праці з
колишньої земської бібліотеки43. Лише незначна частина документів
земського статистичного відділення продовжувала зберігатися в поточ-
ному архіві повітового статбюро.
До кінця 1926 р. залишки документальної спадщини херсонського
губернського земства переховувалися в канцеляріях та архівах місце-
вих радянських установ. в архіві херсонського окружного виконкому
зусиллями його енергійної завідувачки Л. Л. раппопорт (1923–1926)
вдалося сконцентрувати й систематизувати окремі справи архіву хер-
сонського губернського земства разом із великою кількістю земських
друкованих видань44. саме ці фрагменти архіву та бібліотеки херсон-
ської губернської земської управи (вагою бл. 1200 пудів) стали одними
із найперших надходжень архівосховища херсонського окружного ар-
хівного управління, яке розгорнуло свою діяльність у серпні 1926 р.45.
навесні 1927 р. на зберігання до окрарху херсонським окружним стат-
бюро було передано й справи статистичного відділення губернського
земства46. отже, у другій половині 1920-х рр. комплектування місцево-
го державного архіву документами херсонського губернського земства
в основному завершилося.
на початку 1930-х рр. херсонськими архівістами було проведе-
но масштабну роботу з упорядкування, систематизації та описування
документів херсонського губернського земства. Друковані видання
(4750 книг) було відокремлено від архівних документів земства. вони
стали основою науково-довідкової бібліотеки місцевого державного
архіву47. з решти документів губернського земства було сформовано
фонд № 5 “херсонська губернська земська управа” (54 од. зб.) та фонд
№ 9 “статистичне бюро при херсонській губернській земській управі”
(27 од. зб.). Дві справи з документами революційної доби склали фонд
№ р-1900 “херсонська губернська народна управа”, який перебував у
секретному режимі зберігання до 1957 р.48. таким чином, документаль-
на спадщина херсонського губернського земства стала загалом доступ-
ною для дослідників й активно використовувалася із науковими, освіт-
німи, господарськими, агітаційно-пропагандистськими цілями.
У роки Другої світової війни архівні фонди земських установ не
постраждали, однак серйозних втрат зазнала науково-довідкова біблі-
отека державного архіву49. У 1948 р. було проведено науково-технічну
обробку справ фонду херсонської губернської земської управи, а у
1950 р. до нього було приєднано справи фонду статистичного бюро
при херсонській губернській земській управі50.
з історії архівів та архівних зібрань126
на сучасному етапі у складі двох фондів Державного архіву хер-
сонської області – фонду № 5 “херсонська губернська земська управа”
та фонду № р-1900 “херсонська губернська народна управа” – облі-
ковується відповідно 79 та 2 од. зб.51, а науково-довідкова бібліотека
архіву налічує понад 2300 примірників різноманітних видань губерн-
ського земства. У фонді херсонської губернської земської управи зо-
середжено фрагменти діловодних і статистичних матеріалів переду-
сім секретарського (розпорядчого) і статистичного відділень, а також
редакції “сборника херсонского земства” за 1865–1920 рр. У двох
справах фонду херсонської губернської народної управи представлено
переважно ділове листування народної управи з різними установами з
організаційно-господарських питань за 1918 р. Частину статистичних
матеріалів губернської управи за 1916-1917 рр. помилково віднесено
до фонду № р-434 “херсонське повітове статистичне бюро”52. Доку-
менти фондів земських установ, в тому числі губернського земства,
які зберігаються у Державному архіві херсонської області, містять
цінну джерельну інформацію для вивчення широкого спектру проблем
культурно-господарського розвитку півдня України другої половини
хіх – початку хх ст.
отже, формування архіву та архівної служби херсонського губерн-
ського земства розпочалося у перші роки земської діяльності. Цьому
сприяли передавання земству документів дореформених установ, інтен-
сивна діловодна діяльність канцелярії та інших службових підрозділів
губернської управи. за понад 50-річний період свого функціонування
земський архів перетворився на один із найбільших провінційних ар-
хівів (не менше 30 тисяч од. зб.). Його внутрішній устрій та організа-
ція роботи загалом відповідали архівним традиціям земських установ
більшості регіонів російської імперії. відсутність сталого інтересу зем-
ських діячів до потреб архівної служби не сприяла покращенню роботи
земського архіву, звужувала потенційні можливості наукового опрацю-
вання архівних документів. Після ліквідації земського самоврядування
систематичне використання архівних документів для господарських
потреб місцевих установ призвело до повного знищення документаль-
ної спадщини херсонського земства. залишки документів губернсько-
го земства нині зберігаються у фондах Державного архіву херсонської
області й активно вивчаються дослідниками культурно-господарського
життя півдня України другої половини хіх – початку хх ст.
1 труды Первого съезда представителей губернских ученых архив ных
комиссий и соответствующих им установлений 6–8 мая 1914 года. – сПб.,
1914. – с. 38, 73.
2 Гераклитов а. а. исторические архивы при ученых архивных комис-
сиях. – саратов, 1915. – с. 3–4.
3 Южная русь. – 1912. – 4 сентября.
з історії архівів та архівних зібрань 127
4 Cмирнов а. и. земский исторический музей. опыт организации. – Ярос-
лавль, 1915. – с. 9-10.
5 абрамов в. Ф. земские архивы // вестник архивиста. – 1998. – № 4. –
с. 59–66.
6 свод законов российской империи. – сПб., 1876. – т. іі. – Ч. 1. –
с. 544–552.
7 там само. – с. 553.
8 там само. – с. 554.
9 там само. – с. 409, 554.
10 сборник правительственных распоряжений, по делам до земских учреж-
дений относящимся. – сПб., 1872. – т. 1. – с. 16–20.
11 там само. – с. 224–225.
12 Штат губернской и уездных земских управ херсонской губернии с 1865
по 1875 год // Приложения к отчету херсонской губернской земской управы о
девятилетней деятельности земских учреждений херсонской губернии. 1865–
1874. – херсон, 1875. – с. 25.
13 там само. – с. 25.
14 общий административный и хозяйственный отчет херсонской губерн-
ской земской управы за 1914–1915 год. – херсон, 1915. – с. 3.
15 общий административный и хозяйственный отчет херсонской гу-
бернской земской управы за 1894–1895 год. – херсон, 1895. – с. 19; общий
административный и хозяйственный отчет херсонской губернской земской
управы за 1914–1915 год. – херсон, 1915. – с. 3.
16 Cмирнов а. и. земский исторический музей. опыт организации. – Ярос-
лавль, 1915. – с. 59.
17 систематический свод постановлений херсонского губернского зем-
ского собрания. 1900–1914 гг. – херсон, 1918. – с. 58.
18 Cмирнов а. и. земский исторический музей. опыт организации. – Ярос-
лавль, 1915. – с. 50, 52.
19 там само. – с. 54.
20 там само. – с. 43.
21 смета расходов и доходов на потребности херсонского губернского
земства на 1905 год. – херсон, 1905. – с. 167.
22 там само. – с. 162.
23 смета расходов и доходов на потребности херсонского губернского
земства на 1917 год. – херсон, 1916. – с. 125.
24 известия херсонского губернского исполнительного комитета и губко-
ма КП(б)У. – 1919. – 31 июля.
25 ЦДаво України, ф. 14, оп. 1, спр. 125, арк. 38.
26 Державний архів херсонської області (Дахо), ф. р-411, оп. 1, спр. 48,
арк. 1–1зв.
27 там само, ф. р-37, оп. 1, спр. 3а, арк. 255.
28 там само, ф. р-37, оп. 2, спр. 30, арк. 1.
29 там само, ф. р-411, оп. 1, спр. 36, арк. 12.
30 там само, ф. р-411, оп. 1, спр. 41, арк. 36.
31 там само, ф. р-411, оп. 1, спр. 12, арк. 112.
32 там само, ф. р-367, оп. 1, спр. 7, арк. 2.
33 ЦДаво України, ф. 14, оп. 1, спр. 17, арк. 87.
34 там само, арк. 251.
35 там само, ф. 14, оп. 1, спр. 62, арк. 25 зв.
з історії архівів та архівних зібрань128
36 известия херсонского губернского исполнительного комитета и губко-
ма КП(б)У. – 1919. – 25 июля.
37 там само. – 1919. – 29 июля.
38 Дахо, ф.р-37, оп. 1, спр. 7, арк. 112.
39 там само, ф. р-1887, оп. 3, спр. 188, арк. 148.
40 Державний архів Миколаївської області, ф. р-97, оп. 1, спр. 10,
арк. 14.
41 Дахо, ф. р-37, оп. 2, спр. 35, арк. 314.
42 там само, ф. р-37, оп. 1, спр.7 а, арк. 364.
43 там само, ф. р-434, оп. 1, спр. 203, арк. 7.
44 ЦДаво України, ф. 14, оп. 1, спр. 182, арк. 48, 49; там само, спр. 125,
арк. 37зв.
45 Дахо, ф. р-733, оп. 1, спр. 2, арк. 3–3зв., 8.
46 там само, арк. 147.
47 там само, ф. р-735, оп. 1, спр. 36, арк. 19.
48 Державний архів херсонської області: Путівник. – К., 2003. – с. 62.
49 там само, с. 8.
50 Дахо, спр. ф. 5, арк. 4, 5.
51 Державний архів херсонської області: Путівник. – К., 2003. – с. 24,
62.
52 там само, с. 185.
рассматриваются вопросы формирования, устройства и состава земских
архивов в Украине на примере архива херсонского губернского земства.
определена историческая судьба документального наследия земства после
ликвидации земского самоуправления на херсонщине в феврале 1920 г., осо-
бенности процеса концентрации, обработки и хранения земских материалов в
Государственном архиве херсонской области.
Ключевые слова: земские архивы, архив херсонского губернского зем-
ства, документальное наследие земства, Государственный архив херсонской
области.
Questions of organizing construction and content zemstvo’s archives in Ukraine
examine in the article due to example of archives of Kherson guberniya’s zemstvo.
Defined the historical destiny of zemstvo’s documental heritage after zemstvo’s
self-government abolition in Kherson region in February 1920, peculiarities of
concentrating process, working up and keeping zemstvo’s materials in State archives
of Kherson region.
Keywords: zemstvo’s archives, archives of Kherson guberniya’s zemstvo,
zemstvo’s documental heritage, State archives of Kherson region.
|