Від ЕУ – до ЕСУ
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26329 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Від ЕУ – до ЕСУ / М. Г. Железняк // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 259-264. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270671911714816 |
|---|---|
| author | Железняк, М.Г. |
| author_facet | Железняк, М.Г. |
| citation_txt | Від ЕУ – до ЕСУ / М. Г. Железняк // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 259-264. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| first_indexed | 2025-12-07T19:06:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
інформація і рецензії 259
М. Г. Железняк*
Від еУ – до еСУ
Черговий, дев’ятий том енци-
клопедії Сучасної України, що охо-
плює статті на літери е–Ж, надійшов
до бібліотек країни. Серед розмаїття
статей-персоналій, великого блоку
статей економічного та екологічно-
го спрямування, нарисів про наукові
напрями, галузі народного господар-
ства, адміністративні одиниці та зна-
чно менших – про об’єкти, інституції,
видання, установи тощо том містить
статтю “енциклопедія”, що подає
сконцентровану інформацію про іс-
торію енциклопедичної справи на українських землях і поза ними, про
здобутки українських енциклопедистів. Уже десять років, з них остан-
ні п’ять у створеному в системі національної академії наук України
інституті енциклопедичних досліджень, працюють над цим проектом
науковці. як же виникла ідея такої енциклопедії і які трансформації
вона пройшла.
інститут енциклопедичних досліджень нан України є спадкоєм-
цем Координаційного бюро енциклопедії Сучасної України, яке було
створено у системі нан України 1998 року саме з метою підготовки
енциклопедії Сучасної України (еСУ). названа енциклопедія і є го-
ловним проектом, над яким працює інститут. якщо порівнювати її з
попередніми енциклопедичними виданнями, то насамперед варто на-
голосити на двох принципових моментах – відсутність ідеологічних і
партійних пріоритетів, особливо це стосується порівняння з Україн-
ською радянською енциклопедією (Уре), і широтою охоплення різних
сфер буття в Україні. Друга особливість вирізняє еСУ як від Уре, так і
від енциклопедії Українознавства (еУ) та її англомовного варіанту.
До речі, еСУ замислювалася як еУ-3. як відомо, наукове товари-
ство ім. Шевченка, що відновило свою діяльність по Другій світовій
війні в німеччині, у 1947 році прийняло рішення про створення енци-
клопедії Українознавства. Планувалася вона, власне, й була реалізова-
на як два окремі, однак взаємопов’язані й взаємодоповнюючі видання.
Перша частина цієї праці дістала назву еУ-1. Вона складалася з 3-х
* Железняк Микола Григорович – кандидат філологічних наук, директор
інституту енциклопедичних досліджень нан України.
© м. Г. Железняк, 2010
інформація і рецензії260
томів, що охоплюють за тематичним принципом усі ділянки україноз-
навства. на 1200 (нумерація всіх книжок наскрізна) сторінках у формі
низки наукових статей подано загальні відомості про назву території
та її народу; географічне положення України та межі її земель, адміні-
стративний поділ, фізичну географію і природу, геологію, клімат, рос-
линний та тваринний світ, людність і демографію, економіку, народне
господарство, юриспруденцію, етнографію, мову, історію, культуру, лі-
тературу, пресу, охорону здоров’я та спорт, військо. Словом, усі аспек-
ти життя країни та етносу, ймення якого – українці. редакційну колегію
цього видання очолювали В. Кубійович та з. Кузеля, а серед авторів
такі метри свого фаху, як: н. Василенко-Полонська, і. раковський,
Ю. Блохін-Бойко, С. Гординский, В. Біднов, Д. Дорошенко, Ю. Ше-
вельов, і. зілинський, Г. махів, і. огієнко, о. оглоблин, я. Пастернак,
В. Сімович, р. та С. Смаль-Стоцькі, Д. Чижевський та десятки інших
імен, що становлять славу української науки, які волею долі опинилися
в еміграції. Друга частина – це гаслова чи словникова енциклопедія
(еУ-2), що складається з 10 томів та 11-го – доповнюючого. Принцип
укладання цієї енциклопедії абетковий, статті значно коротші. окрім
того, ця частина детальніша, оскільки включає окремі статті-персоналії
про визначних діячів з різних ділянок життя в Україні й почасти поза
її межами, численні вузькі факти та події з різних ділянок українського
життя. еУ-2 ніби доповнювала, конкретизувала еУ-1. однак, як еУ-1,
так і еУ-2 мали свої часові обмеження. Перша подавала стан україн-
ської наукової думки в еміграції кінця 40-х – початку 50-х років ХХ ст.
Друга охоплювала реалії та події до середини 80-х років цього ж століт-
тя. звичайно, будь-яке енциклопедичне видання має пропуски. з різних
причин, насамперед, через брак інформації. не позбавлена цього недо-
ліку й еУ-2. Саме тому професор а. Жуковський, який перебрав після
смерті В. Кубійовича 1985 р. керівництво нТШ у Європі та головної
редакції еУ-2, знаючи про такі пропуски, 1995 року звернувся до наці-
ональної академії наук України з пропозицією видати тритомну еУ-3.
ця енциклопедія повинна була стати своєрідним продовженням еУ-2,
оскільки у ній, на думку професора аркадія Жуковського, мало бути
відображено період після 1985 року по час її виходу — тобто кінець
1990-х років. Планувалося її видати до 1998 року – 80-річчя заснування
національної академії наук України.
Чому Жуковський звернувся з такою пропозицією до нан України,
а не до видавництва Уре чи відновленого у Львові нТШі По-перше, у
нього вже був досвід співпраці з установами нан України: 1995 року
інститут української археографії та джерелознавства ім. м. С. Грушев-
ського перевидав три томи еУ-1. По-друге, Український міжнародний
комітет зв’язків з українцями за кордоном, створений 1990 року у сис-
темі нан України, який очолював академік ярослав яцків, допома-
гав а. Жуковському з підготовкою 11-го (доповнюючого) тому еУ-2.
інформація і рецензії 261
а. Жуковський добре орієнтувався в ситуації в Україні й наполіг на
тому, аби проект еУ-3 виконувався науковцями нан України, а коор-
динаційний центр знаходився не у Львові, як бажав того Голова нТШ
у Львові професор олег романів, а у Києві. Все це й зумовило створен-
ня спочатку у рамках Українського міжнародного комітету, про який
вже згадувалося, Координаційного бюро еСУ, яке 1998 року набуло
статусу самостійної юридичної особи, а від 2004 року реформовано в
інститут енциклопедичних досліджень нан України.
Доповнюючий характер еУ-3 на практиці виявив чимало проблем.
а. Жуковський планував наповнити це видання не лише новими стат-
тями про тих осіб, котрі з різних причин не потрапили до еУ-2, стат-
тями про нові реалії останніх років існування СрСр, зокрема горбачов-
ської перебудови, про нові інституції, події вже незалежної України, а
й доповнити статті, подані в різних (10) томах еУ-2 тією інформацією,
якої бракувало у цих статтях. це внесло плутанину, бо еУ-2 творила-
ся протягом 30 років. Статті на перші літери абетки були написані у
50-ті роки, з того часу на момент започаткування еУ-3 минуло понад
45 років. Доповнювати ці статті було складно. окрім того читачеві по-
трібно було мати комплект еУ-2, яку лишень тоді почало перевидавати
нТШ у Львові. Саме це й викликало дискусію у членів ініціативної
групи щодо статусу, структури та наповнення еУ-3. Головна редакцій-
на колегія, очолювана трьома співголовами (і. Дзюба, а. Жуковський,
о. романів) провела підготовчу роботу зі створення словника чи реє-
стру енциклопедії, було розіслано листи з анкетами, замовлено певну
кількість статей. аналізуючи наші дії, мушу зізнатися, що, на жаль,
ніхто з нас, окрім професора а. Жуковського, не мав практичного до-
свіду такої роботи, тому й було чимало організаційних недоречностей
і помилок.
остаточно від доповнюючого характеру еУ-3 відмовилися, коли
почали отримувати відповіді на розіслані листи та анкети. У той час
e-mail ще був для нас недоступний, і листи надходили звичайною по-
штою. Були дні, коли ми їх отримували сотні. Тоді зрозуміли, що у
3 томи увібгати всю цю інформацію нереально, окрім того, виникло
бажання мати продукт, в якому представлено цілісний образ Украї-
ни, принаймні, на столітньому часовому відрізку. Саме так редакція
трактувала назву Сучасна Україна, тобто Україна ХХ століття, адже на
початку століття були витоки нашої державності, тоді діяли найвизна-
чніші наші політики, тоді було створено багато інституцій, у ті роки й
світ дізнався про нашу націю та державу.
Головна редакційна колегія пристала на думку про необхідність
видання окремої енциклопедії, яка буде, звичайно, ґрунтуватися на
попередніх енциклопедичних виданнях, однак стане самостійним ен-
циклопедичним проектом. Критерій відбору та підготовки матеріалу,
який було прийнято за базовий – об’єктивність, неупередженість і все-
інформація і рецензії262
бічність у висвітленні того чи іншого явища, події, особи. Критерій
відбору особи – реальний внесок у сферу її професійної діяльності –
чи то науку, чи то літературу, політику, спорт тощо. звичайно, як і в
будь-якій енциклопедії, є у нас і формальні критерії. наприклад, для
науковців – це наявність ступеня доктора наук. Чимало було диску-
сій з цього питання. Покійний олег романів особливо гостро виступав
проти цього, однак, аби позбутися суб’єктивізму та й з огляду на те,
що донині в Україні є лише одне узагальнене видання про науковців, а
саме “Ученые Украинской СрСр”, видане у середині 70-х років ХХ ст.,
та відсутність Українського Біографічного словника переконали нас у
правомірності антропологічного характеру еСУ.
авторський колектив еСУ – наше найбільше багатство. Хоча ми
маємо вже непоганий архів, електронну базу даних, формуємо біблі-
отеку, однак без автора доброї статті не підготуєш. Тим паче, що у
нас усі статті – авторські. неоціненну допомогу нам надають коорди-
натори еСУ. це наші повпреди, якщо можна так сказати, в наукових
установах, вишах, театрах, спілках. їхня допомога є дуже важливою
з огляду на антропологічний характер еСУ. один том еСУ охоплює
приблизно три тисячі статей, з них (залежно від літери, що потрапляє
до цього тому) 50–70 відсотків – статті-персоналії. а це не лише люди,
які нині працюють, а й ті, хто вже відійшов в інші світи, змінив міс-
то, а то й країну проживання. на жаль, не в кожній установі є добрі
архіви, ведеться історія вишу, театру чи спілки. нині з цим питанням
трохи легше, бо з’явилося багато публікацій на зразок “хто є хто” у
тому чи іншому закладі, або “професори такого-то університету”. Та
й сайтів останнім часом з’явилося багато. Думаю, що певною мірою
таким виданням прислужилася й наша енциклопедія. У передмові до
довідника “Професори Львівського націонільного медичного універси-
тету ім. Данила Галицького (1784–2006)”, виданого 2006 р. у Львові,
першим чинником, що “заініціював” це видання зазначено: “...підго-
товка багатотомного видання енциклопедії Сучасної України, до якого,
за задумом його упорядників, мали б увійти наукові біографії більшос-
ті провідних науковців Львівського національного медичного універ-
ситету ім. Данила Галицького (ЛнмУ)”. Характер нашої енциклопедії
загальноукраїнський, бо творять її автори з різних регіонів України.
еСУ об’єднала схід і захід, північ і південь. не знаю, чи знайдеться в
Україні, принаймні, хоч одне містечко, де б не жив хоч би один з на-
ших авторів. ми використовуємо знання й напрацювання наших краєз-
навців, хоча, звичайно, основними авторами наших статей є науковці
інститутів нан України, галузевих академій та універститетів України.
Треба сказати, що ці люди працюють за символічний гонорар, а іноді
й за “спасибі”. це ентузіасти, це наші вірні й надійні помічники. Сотні
людей, я навіть не знаю, як бути, бо хотілося б їх назвати, щоб читачі
знали їхні імена. Серед наших авторів – це і всесвітньовідомі науков-
інформація і рецензії 263
ці – Б. Патон, Ю. Глеба, м. Гродзинський, який до речі, є не лише
членом Головної редакційної колегії еСУ, а й відповідальним редакто-
ром відділу “Біологія. екологія”. Членом редколегії й відповідальним
редактором відділу “астрономія. Космонавтика” є я. яцків; Л. Пиріг
відповідає за медицину; м. Чумаченко – за економіку; на жаль, нас
покинув я. ісаєвич, він не лише був відповідальним редактором відді-
лу “історія” разом з професором С. Кульчицьким, а й нашим найкра-
щим порадником і помічником в усіх справах – від авторства до спри-
яння наповненню нашої бібліотеки, поширенню примірників еСУ за
кордоном, у наукових колах західної Європи. Схиляючи голову перед
світлим образом ярослава Дмитровича, не можу не згадати ще кількох
великих вчених та ентузіастів енциклопедичної справи, справжніх на-
ших щирих друзів, які, на жаль, покинули цей світ. це Валерій Буркат,
фахівець-аграрій, Дмитро макаренко, геолог, історик геології, завдяки
йому редакція має не одну сотню статей про геологів України, зокре-
ма про всіх репресованих науковців цього фаху, професор олександр
маринич, під редакцією якого вийшла чи не найкраща галузева енци-
клопедія – “Географічна енциклопедія України”. це наші автори й ко-
ординатори: Сергій фомін – росіянин з Сибіру, професор національно-
го університету фізичної культури й спорту України – так перейнявся
справою творення еСУ, що ввесь свій вільний час віддавав їй. Повірте,
підготувати статтю про спортсмена чи вид спорту дуже важко, бо це
мобільна категорія людей, що часто змінює команди, місце проживан-
ня, тренерів тощо, а енциклопедична справа любить точність у датах,
назвах, прізвищах. Хіба що ви маєте такий архів, як Василь Драга, що
також не одну сотню статей підготував про важкоатлетів для еСУ, а
ще “привів” до нашої редакції своїх друзів – істориків спорту в Укра-
їні – і. Лозовського з Вінниці, Ю. Грота з Харкова та інших, які стали
нашими постійними і надійними авторами.
на жаль, від минулого року немає з нами марії миколаївни Хом-
ляк. її лозунг “еСУ понад УСе!” надихав нас. ця дивовижна людина
з величезною енергією й любов’ю до України мобілізовувала на підго-
товку статей для еСУ найкращих фахівців-природничників (ботаніків,
зоологів, біологів). не шкодувала ані свого часу, ані своїх коштів, бо
телефонувала, писала листи, консультувала, нагадувала, а іноді й “ви-
тягувала” обіцяну статтю від автора. Багато для еСУ зробили К. мед-
ведик з Тернопільщини, П. ротач з Полтавщини, які, на жаль, також
уже покинули цей світ. нехай земля буде їм пухом, а кожен новий том
еСУ – пам’ятником їхнього подвижницького життя.
очевидно, варто починати писати історію еСУ, особливо про її ав-
торів, бо не може бути еСУ без статей Г. Самойленка з ніжина, Т. Су-
лятицького з Чернівців, Т. Пустовіта та В. Ханка з Полтави, Г. злен-
ка та Т. Басанець з одеси, братів Б. та К. Хоменків і а. Подолинного
з Вінниці, м. Костриці з Житомира, Ю. Бірюльова, Л. зашкільняка,
інформація і рецензії264
м. Литвина та К. науменка зі Львова, Л. Богданової, Л. Тверської та
Т. Шпаковської з Дніпропетровська, о. Єпіфанової та о. Хорунжої з
Луганська, Є. мірошниченка з миколаєва, В. Чирви з Сімферополя.
а скільки киян! не вистачить місця, щоб я назвав хоч би найактив-
ніших наших авторів. Саме завдяки їхньому ентузіазмові, допомозі,
жертовності еСУ існує й, певний, буде існувати до завершення цього
проекту.
якщо говорити про авторів з діаспори, то, правду кажучи, хотіло-
ся б їхньої більшої активності. Важко пояснити чому, але їх небагато.
можливо, це пояснюється тим, що ми не можемо платити гонорари,
можливо, їхньою зайнятістю, чи нашими прорахунками в організації
роботи з цими авторами. але факт залишається фактом. з іншого боку,
це, очевидно, й закономірно, бо все ж таки наша енциклопедія – це
видання насамперед про материкову Україну, хоча ми намагаємося
подавати статті про визначних діячів діаспори, їхні інституції, осеред-
ки, видання. звичайно, є енциклопедія діаспори, яка як спеціалізова-
не видання, повніше й ширше висвітлює життя української діаспори у
тих чи інших країнах. Таке її завдання. нині видано том, присвячений
українцям азії, африки й австралії, а минулого року видрукувано пер-
шу книгу тритомника, присвяченого українцям СШа. Та все ж хочу
відзначити, що редакції й інтитуту вдалося налагодити плідні зв’язки
з декотрими науковцями українського зарубіжжя. зрозуміло, що нам
чимало писав, на жаль, нині стан здоров’я його не дозволяє це робити,
професор а. Жуковський. Україністика Словаччини й Чехії дуже добре
представлена старанням академіка м. мушинки та частково професора
м. неврлого, Л. Баботи, В. Ґрешлика. микола мушинка безвідмовний,
більше того, він слідкує, аби всі гідні особи й важливі інституції не
лише названих країн потрапили до еСУ. Давні і плідні, ще від перших
томів, маємо зв’язки з михайлом Василиком з арґентини. Професор
оксана Борушенко з Бразилії – наша незамінна помічниця у цій кра-
їні. Л. Жук, відома піаністка й педагог, та С. ільницький – з Канади,
а головне р. Сенькусь – наш не лише автор, а й координатор разом з
а. макухом на північноамериканському континенті. Писали для нас
і професор Л. рудницький, і р. Сербин, і В. ревуцький, і м. Шафо-
вал з УВУ. Багато допомогає а. Баб’як з риму. У Польщі ми маємо
наших надійних авторів – С. заброварного, Ю. Гаврилюка, о. Колян-
чука. Східна діаспора у нас представлена В. Чумаченком з Краснода-
ру, В. Чорномазом з Владивостока, Ю. Барабашом з москви, Т. Лебе-
динською з Санкт-Петербургу, о. Деко з ізраїлю. Хотів би назвати й
кількох неукраїнців, які дуже допомогають у справі підготовки еСУ.
це – керівник Грузинської енциклопедії з. абашидзе, молдовської ен-
циклопедії – К. манолаке, наша надійна авторка з Білорусі, викладач
Гомельського університету Валентина Лебедєва, польський славіст Бо-
гуслав Бакула та інші.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26329 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:06:05Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Железняк, М.Г. 2011-08-30T22:20:52Z 2011-08-30T22:20:52Z 2010 Від ЕУ – до ЕСУ / М. Г. Железняк // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 259-264. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26329 uk Інститут історії України НАН України Архіви України Інформація і рецензії Від ЕУ – до ЕСУ From the Encyclopedia of Ukraine to the Encyclopedia of Contemporary Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Від ЕУ – до ЕСУ Железняк, М.Г. Інформація і рецензії |
| title | Від ЕУ – до ЕСУ |
| title_alt | From the Encyclopedia of Ukraine to the Encyclopedia of Contemporary Ukraine |
| title_full | Від ЕУ – до ЕСУ |
| title_fullStr | Від ЕУ – до ЕСУ |
| title_full_unstemmed | Від ЕУ – до ЕСУ |
| title_short | Від ЕУ – до ЕСУ |
| title_sort | від еу – до есу |
| topic | Інформація і рецензії |
| topic_facet | Інформація і рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26329 |
| work_keys_str_mv | AT železnâkmg vídeudoesu AT železnâkmg fromtheencyclopediaofukrainetotheencyclopediaofcontemporaryukraine |