Погляд на архіви
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26341 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Погляд на архіви / Ю. Рибчинський // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 142-143. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859671984945758208 |
|---|---|
| author | Рибчинський, Ю. |
| author_facet | Рибчинський, Ю. |
| citation_txt | Погляд на архіви / Ю. Рибчинський // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 142-143. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| first_indexed | 2025-11-30T13:52:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
архіви очима відомих сучасників142
говорити про другу світову війну, то для нас надзвичайно важливо
(враховуючи масштаби горя, яке пережила україна) зберегти історич-
ну пам’ять про той жахливий період. Якщо мене запитати, які висновки
роблять співробітники нашого інституту, досліджуючи документи , я
відповім так: війну розв’язали дві злочинні державні формації – гітле-
рівська німеччина і комуністичний режим радянського союзу. дру-
га світова завдала величезних втрат всьому срср, однак найбільше
постраждала україна. З 9 мільйоній людей, які були мобілізовані на
фронт, понад 4 мільйони загинули. до речі, ця цифра “коливається”
від 4 до 6 мільйонів. Півтора мільйона стали каліками. З архівних до-
кументів видно, що до українців ставилися погано і німці, і радянська
влада. вона вважала, що українці не хотіли воювати і відсиджувалися
вдома. Під час другої світової війни було три воюючі сили – радян-
ський союз, фашистська німеччина і уПа. на боці кожної з них були
українці. хто служив у лавах червоної армії вийшов переможцем. на-
цисти зазнали поразки, а кому довелося боротися в загонах уПа вони,
як виявилося, вели безнадійну війну, хоча вона й передбачала націо-
нальне визволення. і нині, якщо ми прагнемо консолідувати українське
суспільство, ми повинні сказати, що кожна ця група людей має право
на свою історичну пам’ять. а на піблічні виступи проти дій радянської,
німецької сторін і уПа потрібно накласти табу. Я переконаний:саме в
такий спосіб можна врівноважити суспільні настрої.
Юрій Рибчинський,
український поет, драматург, сценарист,
заслужений діяч мистецтв україни, народний артист україни
– Я вважаю, що для історії будь-якої держави архіви – це як Біблія.
можливо, навіть більше, бо в Біблії багато міфології. архіви ж дають
змогу найбільш точно й прискіпливо встановити істину, відтворити ми-
нуле. Тобто архіви – це своєрідний музей історії.
коли навчався в університеті, мені довелося деякий час працювати
в москві, в Центральному державному архіві літератури і мистецтв. Я
знаю, наскільки цікаво будь-якому початківцю-літератору брати в руки
рукописи, скажімо, Гоголя, Цвєтаєвої, інших геніальних людей, мати
справу з першоджерелами – чернетками, позначеними правками, які
робили наші класики. Бачити їхній почерк, скажу відверто, це хвилює.
Поза сумнівом, без архівів неможливо уявити розвиток держави. адже
документальні свідчення про ті чи інші події допомагають суспільству
не тільки аналізувати їх, а й обирати шлях розбудови держави. Що
стосується “розкриття” архівів, оприлюднення фактів, які, можливо, є
дражливими для когось, то я впевнений: це потрібно робити, залучаю-
чи професіоналів. не варто висмикувати якісь окремі епізоди із загаль-
архіви очима відомих сучасників 143
ного контексту певного історичного
періо ду. Тому в цьому сенсі є дуже
відповідальною місія істориків, до-
слідників минулого – дотримуватися
принципів науковості, неупередже-
ності, об’єктивного аналізу фактів.
Звичайно, в цьому процесі особлива
роль держави, яка має бути зацікав-
лена в тому, щоб історія країни пода-
валася й вивчалася без ретуші. часто
чуємо: “не треба переписувати іс-
торію!” Це так, але лише у тому ви-
падку, коли вона написана правдиво,
без перекручень і фальсифікацій, як
у нас це траплялося. Бо, якщо почи-
тати історію, починаючи від карамзіна чи солов’йова, то в їх працях
знайдемо занадто багато міфологем. а щоб висвітлити минуле таким,
яким воно було насправді, потрібно передусім спиратися на документи.
а вони – в архівах.
на мою думку, архіви мають поповнюватися й такими документами,
як усні розповіді очевидців. Я пригадую знову ж таки свої студентські
роки, коли разом з багатьма киянами допомагав анатолію кузнєцову
в підготовці до видання його книги “Бабин яр”. до речі, він народився
в києві, але тоді очолював Тульську організацію спілки письменників
росії. нам випала нагода зустрічатися з тими, хто вижив – українцями,
євреями, циганами. ми слухали їхні розповіді і розуміли, що не все
так було, як нам подавали офіційні органи. Запам’яталося, що попри
уявний демократизм “хрущовської відлиги” люди боялися про все роз-
повідати, але й те, що я почув, змусило задуматися. наприклад, я дові-
дався, що хрещатик підривали не тільки німці – до того доклали своїх
рук й нквсники. Так само зруйновували храми в нашому києві. Ще
будучи студентом я знав, що ніякого “матчу смерті” між динамівцями
києва і німецькою командою не було. Я також дізнався про те, чого не
можна було вголос говорити в ту пору:виявляється, наприклад, у киві,
у вінниці, інших містах і селах, куди входили фашисти, їх зустрічали
хлібом-сіллю. війна здатна породжувати високі подвиги – це беззапе-
речний факт, інакше не було б Перемоги й повного очищення Європи
від фашистських загарбників. але траплялися випадки дезертирства,
зрадництва, про що ми знаємо не лише з документів, а й з розповідей
учасників великої вітчизняної війни, яких, на превеликий жаль, зали-
шилося небагато. Тому потрібно поспішати, аби зібрати якнайбільше
свідчень очевидців воєнного лихоліття – і це відкласти на вічне збері-
гання в архіви.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26341 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T13:52:31Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рибчинський, Ю. 2011-08-31T08:24:15Z 2011-08-31T08:24:15Z 2010 Погляд на архіви / Ю. Рибчинський // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 142-143. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26341 uk Інститут історії України НАН України Архіви України Архіви очима відомих сучасників Погляд на архіви Article published earlier |
| spellingShingle | Погляд на архіви Рибчинський, Ю. Архіви очима відомих сучасників |
| title | Погляд на архіви |
| title_full | Погляд на архіви |
| title_fullStr | Погляд на архіви |
| title_full_unstemmed | Погляд на архіви |
| title_short | Погляд на архіви |
| title_sort | погляд на архіви |
| topic | Архіви очима відомих сучасників |
| topic_facet | Архіви очима відомих сучасників |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26341 |
| work_keys_str_mv | AT ribčinsʹkiiû poglâdnaarhívi |