Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26355 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі / Ю.А. Прилепішева // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 5-18. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714501866160128 |
|---|---|
| author | Прилепішева, Ю.А. |
| author_facet | Прилепішева, Ю.А. |
| citation_txt | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі / Ю.А. Прилепішева // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 5-18. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| first_indexed | 2025-12-01T07:48:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
подія 5ПОДІЯ
Ю. А. ПрилеПішевА*
тристороння зустріч керівників держАвних
Архівних служб тА директорів держАвних
Архівних устАнов укрАїни, росії тА білорусі
поглибленню та подальшому розвитку конструктивної співпраці
українських, російських та білоруських архівістів сприяють щорічні
тристоронні зустрічі керівників державних архівних служб та директо-
рів державних архівів України, Росії та Білорусі.
Традиційно ці зустрічі присвячуються найактуальнішим проблемам
розвитку архівної справи, їхньою програмою передбачається проведен-
ня тематичних пленарних секцій, відкриття спільних документальних
виставок, проведення консультацій керівників державних архівних
служб, підписання двосторонніх або тристоронніх міжнародних дого-
вірних документів про спільні плани та проекти.
Третя така зустріч, що відбулася 28–30 вересня 2010 р. у м. Гомель
(Республіка Білорусь), була присвячена проблемам комплектування
державних архівів, створенню страхового фонду та фонду користуван-
ня на архівні документи. З головними доповідями на пленарних засі-
даннях виступили представники України та Республіки Білорусь.
пленарне засідання “Комплектування державних архівів: проблеми,
перспективи” відкрилося 28 вересня доповіддю Голови державного ко-
мітету архівів України о. п. Гінзбург. У своєму виступі о. п. Гінзбург
акцентувала увагу на основних напрямах комплектування українських
держархівів: перегляді джерел формування Національного архівного
фонду, створенні вітчизняної системи переліків документів зі строка-
ми їх зберігання та нормативно-методичному забезпеченні експертизи
цінності документів при їх відборі на постійне зберігання, а також на
нових формах роботи у цьому напрямку, а саме: ініціативному доку-
ментуванні (фотографуванні, відеозйомці, фонозаписі) найбільш важ-
ливих подій новітньої історії Української незалежної держави.
* Прилепішева Юлія Анатоліївна – кандидат історичних наук, начальник
управління інформації та міжнародного співробітництва державного комітету
архівів України.
© Ю. А. прилепішева, 2010
подія6
Вирішенню проблеми комплектування українських держархівів
електронними документами має сприяти законодавче врегулювання
питання збереження електронних документів в єдиному технічному
форматі, забезпечення довготривалого збереження сертифікатів ключів
та автентичності електронного цифрового підпису.
останні роки характеризуються зменшення джерел формування
НАФ, наголосила о. п. Гінзбург. Їх кількість у порівнянні з 2000 роком
зменшилася на 13 %. Зазнав змін і склад НАФ, що здебільшого комп-
лектується документами органів управління та державних установ.
Водночас, значні за обсягом бізнес-архіви, архіви партій, громадських
об’єднань не поспішають передавати свої документи на державне збе-
рігання.
під постійним контролем керівництва держкомархіву перебуває
також питання діяльності трудових архівів, яких нині створено понад
200. Нагальним, зауважила о. п. Гінзбург, є вирішення питання вста-
новлення юридичного статусу трудових архівів та забезпечення фінан-
сування їх діяльності. Це можливо вирішити тільки шляхом внесення
змін у чинне законодавство. З цією метою державним комітетом було
розроблено відповідний законопроект.
Вимагає найшвидшого врегулювання проблема комплектування
архівів аудіовізуальними документами. як зазначила о. п. Гінзбург,
Аматори самодіяльних колективів м. Гомеля вітають учасників
тристоронньої зустрічі. 28 вересня 2010 р.
подія 7
основні джерела комплектування цими видами документів (газети,
телерадіокомпанії та кіностудії) не зацікавлені у співробітництві з
архівістами. Через це нині забезпечення збереженості кіно- та відео-
документів, що утворюються в діяльності громадських та приватних
телекомпаній, практично є безконтрольним.
підсумовуючи Голова держкомархіву зазначила, що проблеми
комплектування державних архівів, про які йшлося у її виступі, скоріш
за все, є спільними для архівістів як України, так і Росії та Білорусі.
і це дійсно так. У своїх виступах доповідачі відзначали актуальність
проблеми комплектування державних архівів електронними докумен-
тами, зупинялися на необхідності розроблення відповідної нормативно-
правової бази, внесенні змін до національних законодавств щодо архів-
ної справи.
директор Національного архіву Республіки Білорусь В. д. Сєлємє-
нєв та директор державного архіву Гомельської області п. М. Чорний
акцентували увагу на своєму досвіді з організації роботи з джерелами
формування Національного архівного фонду Республіки Білорусь.
В. д. Сєлємєнєв зазначив, що НАРБ комплектується 320 устано-
вами республіканського підпорядкування. до 2008 р. через відсутність
директор департаменту з архівів та діловодства Міністерства юстиції
Республіки Білорусь В. і. Адамушко відкриває тристоронню зустріч
керівників державних архівних служб України, Росії та Білорусі.
Ліворуч – А. М. Артізов, праворуч – о. п. Гінзбург.
подія8
вільних стелажних площ комплектування архіву здійснювалося не сис-
тематично. Тільки після переїзду Національної бібліотеки Білорусі до
нової будівлі було відновлено планове приймання документів на дер-
жавне зберігання.
оптимізації роботи з комплектування НАРБ сприяло регулярне
відвідання працівниками відділу забезпечення збереженості докумен-
тів відомчих архівів установ та організацій з метою оцінки ступеня го-
товності справ для передавання на державне зберігання. Це пов’язано
з необхідністю звіряння описів справ зі справами, що передаються на
державне зберігання відомчими архівами, відсутністю перевірок наяв-
ності цих справ, численними помилками в підготовлених описах, не-
задовільним фізичним станом документів, які в окремих випадках ви-
магають негайної просушки та дезінфекції. Така робота здійснюється
планово – у першому півріччі кожного року, що дає можливість підго-
тувати розрахунки витрат на ліквідацію виявлених недоліків та карто-
нування справ.
З вересня 2009 р., зазначив В. д. Сєлємєнєв, у НАРБ запроваджено
складання акту фізичного стану справ, що передаються на державне
зберігання, з метою подання відомостей про фізичний стан справ та
рекомендації з його поліпшення та картонування документів.
На веб-сайті НАРБ опубліковано пам’ятку з прийому та передачі
справ на державне зберігання, рекомендації з поліпшення фізичного
делегація білоруських архівістів. Зліва напрво: В. д. Сєлємєнєв, п. о. Левчик,
о. о. Ледовська, В. В. Баландін, і. В. Сілін, п. М. Чорний.
подія 9
стану справ, інформацію про платні послуги, що надаються архівом з
підготовки справ для передавання на державне зберігання.
Співпраця білоруських архівістів з установами та організаціями на
договірних засадах, яка передбачає перевірку наявності справ, науково-
довідкового апарату до них, інше, сприяє надходженню до архівів по-
забюджетних коштів, дає можливість своєчасно виявити та усунути до-
пущені недоліки.
п. М. Чорний відзначив, що державний архів Гомельської області
комплектується 500 організаціями 41 галузевої системи. Реорганізація
підприємств та зміни в адміністративно-територіальному устрої ра-
йонів, що відбулися за останні роки, призвели до зменшення джерел
комплектування архіву. В організації роботи з джерелами комплек-
тування архів має ті ж самі проблеми, що й НАРБ. для поліпшення
цієї роботи державним архівом Гомельської області організовано сис-
тематичне проведення консультацій, семінарських занять, лекцій для
працівників відомчих архівів, активізовано роботу зі створення в них
експертних комісій.
певні труднощі виникають з джерелами комплектування, які за-
знали зміни форми власності; більшість власників вважають докумен-
На пленарному засіданні “Комплектування державних архівів: проблеми,
перспективи” виступає директор Російського державного архіву економіки
о. о. Тюріна (у центрі), ліворуч – директор Російського державного архіву
літератури і мистецтва Т. М. Горяєва, праворуч – директор Російського
державного воєнно-історичного архіву і. о. Гаркуша.
подія10
тацію, що утворилася за їх діяльності, своєю власністю і не бажають
передавати в державні архіви документи, віднесені до Національного
архівного фонду Республіки Білорусь.
Значної уваги з боку архівістів вимагають також документи осо-
бового походження.
У ході обговорення цих виступів учасники пленарного засідання
відзначили, що позитивний досвід білоруських архівістів в організації
роботи з фондоутворювачами може бути використаний у роботі дер-
жавних архівів України та Росії.
На відміну від української та білоруськиї архівної систем для
російської архівної системи нині є характерним завершення періо-
ду комплектування федеральних державних архівів документами, що
утворилися за радянських часів. Реорганізація союзних міністерств в
міністерства Російської Федерації, скорочення профільних міністерств
та відомств поставило перед російськими архівістами завдання при-
йняття на державне зберігання чималого масиву документів, здебіль-
шого не впорядкованих, не описаних; особливо велика кількість до-
кументів накопичилася у раніше закритих міністерствах. Наповнення
вільних площ архівосховищ було досить стрімким. Так, наприклад, у
Російському державному архіві економіки (РдАЕ), як зазначила його
директор Е. А. Тюріна, вільні площі архівосховищ були заповнені вже
наприкінці 1991 р.
Нині федеральні державні архіви приймають на зберігання доку-
менти у разі ліквідації окремих міністерств та відомств, а також у разі
зміни їх форм власності. У своїй роботі з комплектування федеральні
державні архіви спираються на методичні розробки радянського пе-
ріоду.
У плановому порядку приймання документів на державне зберіган-
ня відновився наприкінці 1990-х років після виділення цільових коштів
з державного бюджету на впорядкування документів. РдАЕ у період з
2000 по 2009 р. прийнято на державне зберігання понад 2 млн. 684 тис.
справ.
проблемним для російських архівістів, за відсутності вільних площ
архівосховищ, лишається питання збереження документів з особового
складу, які нині зберігаються в архівних підрозділах галузевих мініс-
терств та відомств і потребують проведення їх експертизи цінності та
передавання на державне зберігання, оскільки терміни відомчого збері-
гання цих документів вже минули.
Е. А. Тюріна розповіла про досвід співпраці РдАЕ з приватними
підприємствами та установами, насамперед з тими, що створені на базі
колишніх союзних міністерств та відомств, а також новоствореними.
РдАЕ оновлено список джерел комплектування, розроблено зразки
договорів, однак приватні підприємства та установи не поспішають їх
подія 11
укладати. підсумовуючи, вона зазначила, що для російських архівістів у
сфері комплектування є багато перспектив та широке поле діяльності.
директор Центрального державного архіву громадських об’єднань
України В. С. Лозицький зупинився на комплектуванні державних
архівів документами політичних партій, зазначивши, що ця робота є
спільною для українських, російських та білоруських архівістів і вирі-
шується ними відповідно до вимог національного законодавства.
ЦдАГо України намагається вирішити це питання за допомогою
встановлення постійних партнерських контактів з парламентськими
партіями, а також політичними партіями та рухами, що стояли біля по-
чатків виникнення та становлення незалежної України.
У полі зору працівників ЦдАГо України постійно перебувають
молоді політичні партій, документообіг яких має початковий характер.
Вони розглядаються архівом як можливі майбутні джерела комплекту-
вання.
працівники ЦдАГо України значну увагу приділяють пропагуван-
ню переваг державного зберігання документів, використовують у сво-
їй діяльності різні форми контактів та співробітництва з політичними
партіями та рухами. Найбільшим попитом серед можливих фондоут-
ворювачів архіву користуються методичні та практичні семінари, що
проводяться його працівниками.
Головна проблема забезпечення комплектування ЦдАГо України
документами політичних партій, зазначив В. С. Лозицький, полягає
Учасники форуму – керівники архівних установ України:
В. С. Лозицький, Л. В. Скрипка, Н. о. Топішко, і. і. Гриник, Р. Б. Воробей
(зліва направо).
подія12
у відсутності узгодження законодавчих актів, що регламентують ді-
яльність цих партій та державних архівних установ, у яких, зокрема,
не зафіксовано будь-який контроль з боку держкомархіву України та
установ його системи в сфері збереження, експертизи цінності та по-
дальшої долі архівних документів політичних партій у випадку припи-
нення їхньої діяльності.
Жвава дискусія розгорнулася у ході пленарного засідання “Ство-
рення страхового фонду та фонду користування документів: проблеми
та шляхи їх вирішення”.
перший заступник Голови державного комітету архівів України
і. Б. Матяш та заступник директора департаменту з архівів і діловод-
ства Міністерства юстиції Республіка Білорусь о. о. Ледовська у сво-
їх виступах окреслили характерні для кожної з цих держав проблеми
створення страхового фонду та фонду користування документів.
о. о. Ледовська зазначила, що для створення копій страхового
фонду та фонду користування архівних документів використовуються
технології мікрофільмування та оцифровування.
Страхове копіювання архівних документів на паперовій основі
шляхом мікрофільмування в Республіці Білорусь здійснює Централь-
на лабораторія мікрофільмування та реставрації документів. Страхо-
ве копіювання аудіовізуальних документів та ізольоване збереження
страхового фонду забезпечує Білоруський державний архів кінофото-
фонодокументів. Створенням копій фонду користування архівних до-
кументів шляхом оцифровування займається Республіканська технічна
лабораторія мікрофільмування страхового фонду документації, а також
низка державних архівів. Збереження цифрових копій забезпечує Біло-
руський науково-дослідний центр електронної документації.
Загальна кількість особливо цінних справ на паперовій основі в
державних архівах Республіки Білорусь становить 324 тис. справ (2,7 %
від загальної кількості). Страхові копії є на 238 тис. особливо цінних
справ (73,3 %).
Актуальною проблемою в сфері страхового копіювання архівних
документів є проблема росту темпу мікрофільмування. при збереженні
існуючих темпів мікрофільмування (260 тис. кадрів на рік – близько
750 справ) на створення страхових копій особливо цінних докумен-
тів, що є в фондах державних архівів Республіки Білорусь, необхідно
115 років.
Рівень та темпи роботи зі створення страхових копій та фонду корис-
тування на архівні документи залежить від стану матеріально-технічної
бази архівної галузі. В цьому напрямку департаментом з архівів та ді-
ловодства Міністерства юстиції Республіка Білорусь зроблено чимало:
придбано нове мікрофільмувальне обладнання, процес мікрофотокопі-
ювання переведено на плівку Kodak, планові показники з мікрофільму-
подія 13
вання збільшено в 2 рази. Наступні кроки в цьому напрямку передбаче-
ні державною програмою “Архіви Білорусі” на 2011–2015 рр., в рамках
якої має бути виділено понад 2 млрд. рублів (670 тисяч доларів США)
на подальше переоснащення лабораторій.
поряд з проблемою створення страхових копій стоять інші, а саме:
забезпечення збереження страхового фонду, відсутність копій фонду
користування на 20,5 % змікрофільмованих справ.
пріоритетним напрямком діяльності державних архівів Республіки
Білорусь є оцифровування архівних документів. З 2002 по 2009 рр. ство-
рено 1,3 млн. цифрових копій документів (оцифровано 5,5 тис. справ).
обсяг оцифровування архівних документів у порівнянні з 2002 р. збіль-
шився в 9 разів. послугами лабораторій користується 21 державний ар-
хів, самостійно оцифровують документи лише шість державних архівів.
За даними державних архівів, цифрові копії слід створити на 246 тис.
справ на паперовій основі, 210 тис. одиниць зберігання аудіовізуальних
документів, оцифровуванню підлягають також страхові мікрофотокопії
тих архівних документів, на які не було створено копій фонду користу-
вання на плівковому носії.
для цього як зазначила о. о. Ледовська, необхідно забезпечити
ефективне використання існуючого сканувального обладнання, ство-
рити регіональні центри оцифровування документів обласних та зо-
нальних державних архівів, визначити документи, що підлягають пер-
шочерговому оцифровуванню, забезпечити довготривале зберігання
цифрових копій архівних документів, вирішити питання методичного
забезпечення робіт зі створення страхового фонду та фонду користу-
вання.
перший заступник Голови державного комітету архівів Украї-
ни і. Б. Матяш зазначила, що проблемні питання, порушені у виступі
о. о. Ледовської, є характерними і для українських державних архі-
вів. За станом на січень 2010 р. у державних архівах України створено
страховий фонд на 1 051 280 одиниць зберігання управлінської доку-
ментації, на 75 854 одиниці зберігання документів особового походжен-
ня. Страховий фонд науково-технічної документації становить 83 674
од. зб., кінодокументів – 4 086 одиниць зберігання, фонодокументів –
936 одиниць зберігання, відеодокументів – 74 одиниць зберігання.
практично всі державні архіви забезпечені лабораторіями мікро-
фільмування та реставрації, однак вони мають застаріле мікрофільму-
вальне обладнання. Це призвело до значного зменшення темпів ство-
рення страхового фонду.
Відповідно до переліку унікальних та особливо цінних документів
в Україні має бути створений страховий фонд більш ніж на 2,5 млн.
документів.
подія14
Нині фонд користування складає 925 917 одиниць зберігання і
створюється переважно у вигляді мікрофільмів/мікрофіш. У 13-ти дер-
жавних архівах (1/3 від загальної кількості) цей фонд створюється у
вигляді цифрових копій.
для вирішення комплексу проблем зі створення страхового фонду
та фонду користування на архівні документи слід розробити та реалі-
зувати окрему державну програму.
Говорячи про створення страхового фонду та фонду користуван-
ня на архівні документи, зазначили учасники пленарного засідання, не
можна лишити поза увагою документи на нетрадиційних носіях.
директори Російського державного архіву кінофотодокументів
Н. о. Калантарова, Центрального державного кінофотофоноархіву
України Н. о. Топішко та Білоруського державного архіву кінофотофо-
нодокументів В. В. Баландін у своїх виступах зупинилися на проблемах
створення страхового фонду на аудіовізуальні та відеодокументи. Ви-
рішення зазначеного питання вимагає переходу цих архівів на нові но-
сії – електронні (цифрові), у той же час усі згадані директори вважають,
що найбільш тривале зберігання страхового фонду забезпечують лише
плівкові носії. На їх думку, вирішення проблеми можливе за умови на-
лежного матеріально-технічного забезпечення кінофотофоноархівів.
Н. о. Калантарова зауважила, що паралельно зі створенням страхо-
вого фонду РдАКФд ведеться створення фонду користування. Страхо-
вий фонд створено на 6 997 одиниць зберігання кінодокументів та 27
600 одиниць зберігання фотодокументів.
існуючі методичні рекомендації охоплюють весь комплекс робіт
у цьому напрямку, водночас висока вартість сріблоутримувальної кі-
ноплівки практично зупинила процес створення страхового фонду на
особливо цінні кінодокументи. За останні п’ять років архіву двічі виді-
лялися кошти державного з бюджету за ФЦА “Культура Росії” (2006,
2008) на загальну суму 4 млн. 300 тис. рублів, що дало змогу скопіюва-
ти 145 одиниць зберігання страхового фонду і стільки ж фонду корис-
тування. однак це дуже мало.
РдАКФд продовжує роботу над створенням страхового фонду на
фотодокументи. Вартість цих робіт значно нижча, що дозволяє здій-
снювати її за позабюджетні кошти.
проблемою є створення страхового фонду на відеодокументи,
оскільки вони надходять в архів у різних форматах, кожен з яких ви-
магає свого типу обладнання для відтворення, контролю та переза-
пису. Аналоговий сигнал зберігається приблизно 6–7 років. Формати
ві деодокументів швидко змінюються, тому архів має займатися переза-
писом інформації на нові носії. Це буде продовжуватися доти, поки для
створення страхового фонду на відео документи не буде обрано дійсно
подія 15
довготривалий носій. А поки що це все ж таки плівка, констатувала
Н. о. Калантарова.
директор ЦдКФФА України Н. о. Топішко підтвердила, що про-
блеми кінофотофоноархівів України, Росії та Білорусі є спільними.
Найбільш гострою проблемою, що нині існує в архіві, є збереження
аудіовізуальних документів, записаних на різні носії – кіно-, фото-,
магнітну плівку, грамплатівку, інші.
У 1990-х рр. роботи зі страхового копіювання були призупинені
через об’єктивні та матеріально-технічні причини; упродовж останніх
років архівом відновлено роботу зі створення страхових копій на фото-
документи.
Страхове копіювання на плівкових носіях є досить коштовним, вод-
ночас вартість робіт зі створення цифрових копій нині можна прирівня-
ти до вартості створення та збереження страхових копій на плівкових
носіях. Вирішення комплексу проблем зі створення страхового фонду
та фонду користування на кінофотофонодокументи можливе тільки за
наявності відповідного матеріально-технічного оснащення та фінансу-
вання ЦдКФФА.
За словами В. В. Баландіна, найбільш вразливими в БдАКФФд
є магнітні фонограми на 35 мм плівці, оскільки втрата інформації з
Голова державного комітету архівів України о. п. Гінзбург приймає хліб-сіль
під час зустрічі учасників міжнародних заходів
(автомагістраль “Гомель-Кобрин”).
29 вересня 2010 року.
подія16
магнітофонограми відбувається значно раніше. Враховуючи той факт,
що копіювання традиційним методом є досить коштовним, архів ви-
користовує нетрадиційний метод – створює цифрові копії. передачу
та збереження даних в комп’ютерах, оперуючи виключно цифровими
даними, можна здійснювати без будь-яких втрат. питання полягає тіль-
ки в тому, як перевести аналоговий звук у цифровий та у зворотно-
му напрямку. БдАКФФд було придбано відповідне обладнання, яке
дозволило з фонограми оригіналу, переведеного в цифру, проводити
дублетний запис на CD-диски в двох примірниках, що дає можливість
створити документ, як для користування, так і його збереження (стра-
хової копії). Методика цієї роботи відображена в розробленій архівом
інструкції з оцифровування фотодокументів БдАКФФд.
продовженням дискусії з цих питань стали доповіді директора дер-
жавного архіву Чернігівської області Р. Б. Воробей “Страхова копія –
забезпечення збереження документної інформації”, начальника відділу
державного архіву Російської Федерації о. В. Аніскіної “Створення
страхового фонду документів”, директора республіканської технічної
лабораторії мікрофільмування страхового фонду документації (Респу-
бліка Білорусь) о. А. Звегінцевої “проблеми підготовки архівних до-
кументів до оцифровування”.
Від імені делегації українських архівістів Голова державного комітету архівів
України о. п. Гінзбург покладає квіти до стели загиблим у роки
Великої Вітчизняної війни жителям Речицького району Білорусі.
подія 17
У підсумку пленарних засідань було зазначено, що у кожного з
учасників є свій досвід з комплектування державних архівів та ство-
рення страхового фонду та фонду користування на архівні документи.
Чергова зустріч українських, російських та білоруських архівістів до-
зволила побачити різні точки зору на ці проблеми та ознайомитися зі
шляхами їх вирішення, обмінятися практичним досвідом роботи.
Беручи до уваги вагомість та змістовне наповнення доповідей, ви-
голошених на пленарних засіданнях, що відбулися в м. Гомелі, учасни-
ки тристоронньої зустрічі вирішили доручити організаторам підготува-
ти електронний варіант збірника цих виступів.
29 вересня учасники міжнародних заходів мали робочу зустріч з
керівництвом Речицького райвиконкому та відвідали Зональний дер-
жавний архів у м. Речиця.
Цього ж дня Федеральним архівним агентством (Російська Феде-
рація) та департаментом з архівів та діловодства Міністерства юстиції
Республіки Білорусь було підписано план спільних заходів на 2011–
2013 роки.
30 вересня в м. Гомелі відбулися консультації керівників держав-
них архівних служб України та Російської Федерації за участі відпо-
відальних працівників цих служб. У ході консультацій обидві сторони
офіційна зустріч у Речицькому районному виконавчому комітеті.
Зліва направо: А. М. Артізов, В. і. Адамушко, о. п. Гінзбург.
подія18
налаштувалися на продовження спільної роботи з підготовки докумен-
тальних виставок, присвячених окремим подіям Великої Вітчизняної
війни 1941–1945 рр., іншим ювілейним та пам’ятним датам.
Узгоджено питання перенесення термінів підготовки та видання се-
рії збірників документів, що стосуються життя та діяльності кінорежи-
сера і письменника о. п. довженка. Спочатку вирішено опублікувати
нещодавно відкриті Російським державним архівом літератури і мисте-
цтва щоденники відомого кінорежисера, потім продовжити роботу над
збірником “повість полум’яних років олександра довженка”.
обидві сторони домовилися до середини грудня поточного року
опрацювати проект чергового плану спільних заходів на 2011–2013 рр.
та підписати його у першому кварталі 2011 року.
За результатами пленарних засідань прийнято рішення приділити
особливу увагу проблемі створення страхового фонду та фонду ко-
ристування на документи, зокрема підготувати і провести спеціальний
тристоронній науково-практичний семінар у 2011 р., а чергову щорічну
тристоронню зустріч керівників державних архівних служб та директо-
рів державних архівів України, Росії та Білорусі провести в Новгороді
(Російська Федерація).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26355 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:48:53Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прилепішева, Ю.А. 2011-08-31T09:03:22Z 2011-08-31T09:03:22Z 2010 Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі / Ю.А. Прилепішева // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 5-18. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26355 uk Інститут історії України НАН України Архіви України Подія Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі Trilateral Meeting of Heads of State Archival Services and Institutions of Ukraine, Belarus and Russia Article published earlier |
| spellingShingle | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі Прилепішева, Ю.А. Подія |
| title | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі |
| title_alt | Trilateral Meeting of Heads of State Archival Services and Institutions of Ukraine, Belarus and Russia |
| title_full | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі |
| title_fullStr | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі |
| title_full_unstemmed | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі |
| title_short | Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі |
| title_sort | тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ україни, росії та білорусі |
| topic | Подія |
| topic_facet | Подія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26355 |
| work_keys_str_mv | AT prilepíševaûa tristoronnâzustríčkerívnikívderžavniharhívnihslužbtadirektorívderžavniharhívnihustanovukraínirosíítabílorusí AT prilepíševaûa trilateralmeetingofheadsofstatearchivalservicesandinstitutionsofukrainebelarusandrussia |