Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького)
Висвітлено склад архівних зібрань з фондів ЦДАМЛМ України, присвячених життю і творчості фундатора українського театрального мистецтва XIX – поч. XX ст. Освещен состав архивных собраний из фондов ЦДАМЛМ Украины, посвященных жизни и творчеству основателя украинского театрального искусства XІX – на...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Архіви України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26357 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) / А.А. Аксьом // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 181-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859734302386814976 |
|---|---|
| author | Аксьом, А.А. |
| author_facet | Аксьом, А.А. |
| citation_txt | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) / А.А. Аксьом // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 181-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Висвітлено склад архівних зібрань з фондів ЦДАМЛМ України, присвячених життю і творчості фундатора українського театрального мистецтва
XIX – поч. XX ст.
Освещен состав архивных собраний из фондов ЦДАМЛМ Украины,
посвященных жизни и творчеству основателя украинского театрального
искусства XІX – нач. XX ст.
The review tells about of the archival collections of Central State Archive Museum of Literature and Arts of Ukraine, denoted to the life and art activity of
M. Kropyvnyts’kyi, the founder of the Ukrainian theatrics in XIX – beginning of
XX century. There is highlighted the feat of “father of the ukrainian theatre” in the
conditions of prohibition by tsarism of the Ukrainian word and culture.
|
| first_indexed | 2025-12-01T14:29:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
особистості 181особистості
УДК [792.2(092)+929:792.2](477)
А. А. АКсьом*
БАтьКо УКрАїнсьКого теАтрУ
(до 170-річчя від дня народження видатного драматурга,
актора і режисера марка Кропивницького)
Висвітлено склад архівних зібрань з фондів ЦДАМЛМ України, при-
свячених життю і творчості фундатора українського театрального мистецтва
XIX – поч. XX ст.
Ключові слова: М. Кропивницький; драматург; режисер; актор; театр;
п’єси.
22 травня 2010 року виповнилося 170 років від дня народження ви-
датного українського драматурга, режисера, актора, композитора, осно-
воположника українського професійного реалістичного театру Марка
Лукича Кропивницького (1840–1910).
У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва
України зберігається архівний фонд драматурга, що налічує 113 од. зб.
(справ). Він складається з копій та матеріалів періодичної преси і є
лише один “архівний” документ – це лист М. Л. Кропивницького до
своєї сестри Анни. Зібрав ці документи його молодший син Володимир
Маркович Кропивницький, який працював у Ленінграді.
В. М. Кропивницький поклав доклав зусиль до того, щоб увічнити
пам’ять про батька та його творчий доробок.
Упродовж багатьох років він працював в архівах різного профілю,
вивчав фонди періодичної преси, відбираючи все те, що публікувалося
в пресі про сценічну і драматургічну діяльність батька. Крім того, він
контактував із людьми, що могли мати листи та інші матеріали батька,
з людьми, які знали його особисто або бачили його гру на сцені, за-
для повнішого висвітлення характерних рис його творчої діяльності та
життя, такого творчого, напруженого до останнього дня. Завдяки своїм
різнобічним талантам, надзвичайно кипучій енергії, плідній громад-
ській діяльності Марко Кропивницький створив перший реалістичний
професійний театр на Україні, що був не тільки “розважальним” закла-
* Аксьом Алла Андріївна – головний спеціаліст відділу використання ін-
фор мації документів ЦДАМЛМ України.
© А. А. Аксьом, 2010
особистості182
дом, а через слово, гру акторів
розкривав грані життя поре-
форменого села, зародження
ліберальної інтелігенції.
таким чином, цей фонд
створено завдяки копіткій ро-
боті В. М. Кропивницького. У
1967 ро ці він передав цей мате-
ріал для збереження до Архіву
літератури і мистецтва Украї-
ни.
Архівний фонд складається
з рукописних і машинописних
копій документів, які відкла-
лись за життя М. Л. Кропив-
ницького та після його смерті.
Це дуже різні за змістом та
формою матеріали: копії авто-
біографій, програма телевізій-
ної передачі творів М. Л. Кро-
пивницького в газеті “Вечірній
Київ” тощо.
До фонду ввійшли матеріа-
ли молодшої дочки М. Л. Кро-
пивницького – ольги Марків-
ни Кропивницької-Рябової, ті,
що стосуються творчої діяльності батька: афіші, запрошення, фото, які
були передані до архіву її сином ігорем Рябовим.
Зібрані в особовому фонді матеріали становлять собою машино-
писні тексти оповідань (“Рассказ о турецкой войне, привезённый мало-
росом в одессу”, “с хлеба на квас”), його автобіографічні твори, опу-
бліковані в “Вестнике Европы”, “Нова громада”, листи. серед великої
кількості машинописних і рукописних копій є один оригінал – це лист
М. Л. Кропивницького до сестри Анни, написаний у 1905 р. Є листи
до М. Аркаса, б. Грінченка, М. Заньковецької, М. савіної, М. сумцова,
о. суслова, Д. Яворницького. В листах ідеться про особисті і побу-
тові справи. Вони відбивають надзвичайно напружене творче життя,
подолання нескінченних перепон у тогочасній театральній діяльності,
в драматургічній творчості. також зберігаються матеріали до біогра-
фії і справи про надання дворянського чину родині Кропивницьких.
Матеріали про життя і творчість М. Л. Кропивницького – найбільший
розділ фонду. Це численні статті, рецензії, замітки в періодичній пресі
дореволюційного і радянського періодів.
М. Кропивницький. 1885 р.
ЦДАМЛМ України,
ф. 41, оп. 1, спр. 7, арк. 1.
особистості 183
Марко Лукич Кропивницький народився 22 травня 1840 року на
Кіровоградщині. батько його, людина твердого характеру та непохит-
ної волі служив управителем панських маєтків, і тому догляду з його
боку за малим Марком майже не було. Мати передала Марку любов
та здібності до мистецтва взагалі й музики зокрема, яку сама дістала в
спадок від свого батька капельмейстера1. З дитячих років життя Марка
Кропивницького складалося нелегко.
Довелося зазнати тому злиднів та лиха, про що через багато ро-
ків він писав з острахом: “Я боюсь нужды, боюсь нищеты, потому что
испытал их; и до сих пор мороз по коже подирает, как вспомню”2.
Майже все дитинство перебував Марко або в оточенні великих па-
нів, які здебільшого ставились до нього зневажливо та презирливо, або
серед простого закріпаченого люду. тільки від кріпаків Кропивниць-
кий і зазнав утіхи. і друзів у дитинстві він знаходив собі серед бідних
та знедолених дітей.
Марка віддали на навчання до бобринецької повітової школи, яку
він закінчив в 1856 р. Після цього він продовжував своє навчання в Ки-
ївській 2-ій гімназії, котру залишив через три роки перед закінченням:
його не було допущено до іспитів, бо він не подав документів, їх не
видавала княгиня Кантакузіна.
З незакінченою освітою Марко міг вступити лише вільним слуха-
чем до Київського університету на юридичний факультет, що він і вчи-
нив. однак провчившися два роки, був звільнений3. На цьому Кропив-
ницкий закінчив своє навчання.
Праця “по гражданській лінії” не мала успіху. Марку через це час-
то доводилось сваритись з батьком, який навіть загрожував синові про-
кляттям. На догоду батькові Марко і служив. Після батькової смерті
Кропивницький залишив службу і вийшов у відставку в 1871 році.
Причина виходу у відставку полягала в великому захопленні Мар-
ка Лукича сценою. Познайомився з нею він в бобринці, де купка інте-
лігенції, що потрапила до такої глушини, розважалась аматорськими
виставами. У них брав участь і Кропивницький. З часом інтерес до теа-
тру, зміцнів й знання його настільки виросли, що Марко Лукич став на
чолі бобринецької аматорської трупи. Драматичне мистецтво, захопило
Марка цілком, він залишає службу та вирушає до одеси. Дебютував
він у театрі Маркових та Чернишова в ролі стецька в п’єсі “сватання
на Ганчарівці” 12 листопада 1871 р.
Марко Лукич, не маючи певного амплуа, граючи, за власним зізна-
нням “всякие роли”, став справж нім артистом на все життя4.
У 1881 р. Кропивницький вже виступає в трупі Ашкаренка в Кре-
менчуці як режисер. тут разом з Ашкаренком він і посилає до Лоріс-
Мелікова телеграму про дозвіл на постановку українських спектаклів
й дістає його5. Але трупу Ашкаренка він скоро полишив і організував
особистості184
нову трупу, з якою гастролював великими містами України. Виступи
Мандрівної трупи Марка Лукича були справжнім тріумфом україн-
ського реалістичного театру. Кожна вистава супроводжувалась овація-
ми, адресами, квітами й безмежним захопленням глядачів.
Виявити розшарування суспільства і сценічним мистецтвом про-
буджувати в ньому протест, революціонізувати громадянина, тримати
під своїм впливом відсталу з соціального та зрусифіковану з національ-
ного погляду громаду – ось що стимулювало Кропивницького до не-
впинної праці. “Все и вся, – писав він, – подталкивает меня работать.
Надо работать, ох, как надо”. таким чином, театр Кропивницького був
рупором найпередовішої частини українського суспільства – “україно-
фільської партії”, про яку, безумовно, мав рацію говорити уряд, як про
групу, що “издавна избрала сцену своим орудием для пропаганды свое-
го учения”6.
Період від початку створення нового реалістичного театру до се-
редини 90-х pp. XIX ст. був часом розквіту творчих сил Марка Луки-
ча. Деякий час Кропивницький працював у трупі українського театру
М. П. старицького, потім організував власну трупу, до якої ввійшли
майбутні корифеї української сцени: геніальний П. саксаганський, та-
лановиті М. садовський, і. Карпенко-Карий, М. Заньковецька та інші
фундатори українського театру. З ними Марко Лукич здійснив свою
знамениту подорож до Петербурга, де новий український театр дістав
загальне визнання і в чомусь, як свідчать спогади М. садовського, став
навіть учителем російського кону7.
трупа М. Л. Кропивницького мала надзвичайну популярність у всій
Росії, а його ім’я було відоме в найглухіших закутках України.
Від половини 90-х pp. Марко Лукич почав відходити від постійної
роботи в театрі. Він побачив, що в житті народжуються нові рухові
сили, яких раніше не помічали. Марко Лукич зрозумів, що українсько-
му театрові слід ставати на новий шлях. отже, можливо, не бажаючи
“устаритись”, пережити самого себе, він від 1900-х років потроху пере-
ходить на систему гастролей.
Відтоді життя своє він почав ділити між виїздами на гастролі в
міста України й Росії і господарюванням в придбаному хуторі Затишку
під Харковом.
Марко Лукич клопочеться про купівлю землі під садибу, захоп-
люється рільництвом, виводить цегельний завод для потреб хутора.
“Доки я морочився з своїм хутором... доти я завжди почував себе в
грошових утисках. тепер же... мене будучина не страшить”, – зізна-
вавсь Кропивницький. Говорив він в даному випадку не тільки про
себе, але й про свою родину, яку ніжно любив і для якої без відпо-
чинку працював8.
Господарство не поглинало всього Марка Лукича повністю. Маючи
право на відпочинок, він в своєму будинку влаштував сцену, де ставив
особистості 185
вистави, про що писав до суслова:
“Я собі зібрав трупу з крестьян-
ських дітей (це була перша дитя-
ча трупа), і вистановляю по селах
“Козу-Дерезу”, “івана-телешка” й
“По щучому велінню”9.
В 1910 р. Кропивницький при-
їхав до одеси, де колись розпочи-
нав свою кар’єру. Погостювавши
у свого сина, виїхав з одеси до
Харкова на хутір Затишок. У ва-
гоні йому стало погано, й на ко-
лишній станції Підгірній на 70-му
році життя він помер. Це сталося
21 квітня 1910 року. Похований
М. Л. Кропивницький у Харкові.
Протягом майже сорокарічної
праці Кропивницький виявив себе
не тільки як вчитель та артист, але
й як режисер, поставив оперетку
в Криму (на самому початку своєї
мистецької праці).
Нічого дивного, що при суво-
рих вимогах Кропивницького щодо театральної справи, його заслуги
у становленні українського театру визнавали навіть вороги України.
Під час перебування трупи в Петербурзі, де українських акторів ви-
знали бажаними гістьми, Марко Лукич з гордістю констатував: “Нас
признали”10.
Він все прораховував, цінив і переоцінював, боявся схибити. “А
может быть, – писав він в листі до Маркович, – тут неправильно по-
ставлен знак препинания и, если его перенести или совсем уничто-
жить, выйдет как бы отмена казни? А что, если писавший ошибся, или
недослышал, или не досмотрел”11. Звідси зрозуміла величезна обереж-
ність Кропивницького, його постійний контролю за собою, намаган-
ня не поставити себе в непевне становище. “Я придерживаюсь всегда
мудpoгo совета, – признавався Марко Лукич, – где не любят, не бывай,
а где любят, не учащай”12.
До твердо засвоєних правил життєвих Кропивницького належала
його любов до праці. Не можна уявити собі Кропивницького без ро-
боти. “Не думайте,- писав він до Маркович, – что я валяюсь в посте-
ли – нет, я не избалован”13. День його був завжди заповнений. Зран-
ку, наприклад, він йшов до театру й там старанно працював. старанно
обдумував ролі і витрачав енергії стільки, “чтобы хватило сил для
М. Кропивницький. 1894 р.
ЦДАМЛМ України,
ф. 41, оп. 1, спр. 7, арк. 2.
особистості186
спектак ля”. Він страшенно лякався уступок, бо, мовляв, “под конец,
пожалуй, отрешишься от того, во что свято верил, что чтил, чему по-
клонялся. Да, боже, меня сохрани и помилуй”14. Недарма ж самого себе
Кропивницький називав невгамованим. Він був постійно в творчому
пошуку, нагадував сонце, яке світило й гріло. Він не лякався ставати
до боротьби з царською адміністрацією за український театр, не спус-
каючи з ока громадсько-української справи.
Він волів не говорити, а робити. і роботою цілого його життя був
витворений ним побутово-реалістичний український театр, який спра-
ведливо.
Не можна не згадати його музично-драматичних творів М. Кропив-
ницького, таких як “Пошилися в дурні”, “Пісні в лицях” та “Вій”, де,
крім народних пісень, вдало пристосованих автором до драматичних
творів, немало є власних музичних композицій.
Численні матеріали про М. Кропивницького розпорошені по фон-
дах письменників, акторів, композиторів, літературознавців, театроз-
навців в ЦДАМЛМ України. Це статті і дослідження, матеріали до біо-
графії, зібрані театрознавцем П. Руліним, статті та листування з фонду
музикознавця Л. Кауфмана, бібліографічний нарис тараса слабченка,
підбірка документально – художньої біографії М. Кропивницького з
фон ду літературознавця Д. Нитченка та театрознавця М. Йосипенка,
спо гади с. тобілевич, П. Коваленка, о. Ватулі, В. Василька, ескізи
декора цій М. Духновського до постановок п’єс драматурга.
В історії вітчизняної культури М. Л. Кропивницький посідає ви-
значне місце. сучасники ще за життя шанобливо називали його “бать-
ком українського театру”. Великий актор, режисер і драматург, він до
останніх днів працював для сцени, утверджуючи реалістичне сценічне
мистецтво в українському театрі. Кропивницький виконав близько 500
ролей, написав понад 40 драм, комедій, водевілів. Йому належить за-
слуга створення першої на Україні дитячої театральної трупи. своїми
п’єсами “івасик-телесик” та “По щучому велінню” драматург запо-
чаткував репертуар для театру юного глядача. Кращі його твори “Дай
серцю волю, заведе в неволю”, “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”,
“Глитай, або ж Павук”, “По ревізії”, “олеся” увійшли до золотого фон-
ду української драматургії, стали визнаними шедеврами світової літе-
ратури15.
ім’я Марка Кропивницького “довго буде сіяти яскравою зіркою в
ряду з кращими іменами світових письменників і акторів”16.
Продовжувач сценічних традицій М. с. Щепкіна, К. т. соленика,
і. Х. Дрейсіга, Кропивницький був учителем кількох поколінь акторів
і залишив після себе цілу артистичну школу. Майже всі його сучасни-
ки – видатні діячі української сцени: М. Заньковецька, М. садовський,
особистості 187
П. саксаганський, Г. Затиркевич-Карпинська, Д. Мова, Л. Ліницька,
і. Ма р’яненко та багато інших вчились театральній майстерності під
його керівництвом і своїм успіхом були зобов’язані йому.
1 ЦДАМЛМ України, ф. 90, оп. 1, спр. 52, арк. 14.
2 там само, арк. 11.
3 ЦДАМЛМ України, ф. 41, оп. 1, спр. 4, арк. 18.
4 там само, спр. 30, арк. 23.
5 ЦДАМЛМ України, ф. 90, оп. 1, спр. 55, арк. 46.
6 там само, спр. 52, арк. 130.
7 ЦДАМЛМ України, ф. 90, оп. 1, спр. 50, арк. 7.
8 там само, арк. 12.
9 ЦДАМЛМ України, ф. 90, оп. 1, спр. 52, арк. 19.
10 ЦДАМЛМ України, ф. 41, оп. 1, спр. 30, арк. 34.
11 ЦДАМЛМ України, ф. 90, оп. 1, спр. 52, арк. 28.
12 там само, арк. 35.
13 там само, арк. 38.
14 там само, арк. 23.
15 там само, арк. 44.
16 там само.
освещен состав архивных собраний из фондов ЦДАМЛМ Украины,
посвященных жизни и творчеству основателя украинского теат раль ного
искусства XіX – нач. XX ст.
Ключевые слова: М. Кропивницкий; драматург; режиссер; актер; театр;
пьесы.
The review tells about of the archival collections of Central State Archive-
Museum of Literature and Arts of Ukraine, denoted to the life and art activity of
M. Kropyvnyts’kyi, the founder of the ukrainian theatrics in XIX – beginning of
XX century. There is highlighted the feat of “father of the ukrainian theatre” in the
conditions of prohibition by tsarism of the ukrainian word and culture.
Keywords: M. Kropyvnyts’kyi; playwright; stage manager; actor; theatre;
plays.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26357 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T14:29:57Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Аксьом, А.А. 2011-08-31T09:09:39Z 2011-08-31T09:09:39Z 2010 Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) / А.А. Аксьом // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 181-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26357 [792.2(092)+929:792.2](477) Висвітлено склад архівних зібрань з фондів ЦДАМЛМ України, присвячених життю і творчості фундатора українського театрального мистецтва XIX – поч. XX ст. Освещен состав архивных собраний из фондов ЦДАМЛМ Украины, посвященных жизни и творчеству основателя украинского театрального искусства XІX – нач. XX ст. The review tells about of the archival collections of Central State Archive Museum of Literature and Arts of Ukraine, denoted to the life and art activity of M. Kropyvnyts’kyi, the founder of the Ukrainian theatrics in XIX – beginning of XX century. There is highlighted the feat of “father of the ukrainian theatre” in the conditions of prohibition by tsarism of the Ukrainian word and culture. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Особистості Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) Article published earlier |
| spellingShingle | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) Аксьом, А.А. Особистості |
| title | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) |
| title_full | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) |
| title_fullStr | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) |
| title_full_unstemmed | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) |
| title_short | Батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького) |
| title_sort | батько українського театру (до 170-річчя від дня народження видатного драматурга, актора і режисера марка кропивницького) |
| topic | Особистості |
| topic_facet | Особистості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26357 |
| work_keys_str_mv | AT aksʹomaa batʹkoukraínsʹkogoteatrudo170ríččâvíddnânarodžennâvidatnogodramaturgaaktoraírežiseramarkakropivnicʹkogo |