Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Date:	2009
Main Author:	Лєснікова, Г.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2009
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26449
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз / Г. Лєснікова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 185-201. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859950904688508928
author	Лєснікова, Г.
author_facet	Лєснікова, Г.
citation_txt	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз / Г. Лєснікова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 185-201. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
first_indexed	2025-12-07T16:16:40Z
format	Article
fulltext	185 Ганна ЛЄСНІКОВА (Одеса) Методиêа дослідження реãіональноãо ліричноãо фольêлорó – стрóêтóрний аналіз Реãіональний фольêлор – це фольêлор, що побóтóє в рамах певноãо реãіонó, а відтаê має свої відмінності, реãіональнó тради- цію. В даній роботі поняття „реãіон” розãлядається ó вóзьêомó êон- теêсті і співвідноситься з поняттям „істориêо-етноãрафічної облас- ті” (в рамêах Уêраїни – це Поділля, Полісся, Слобожанщина і т.д.) Природа реãіональної фольêлорної традиції в межах певноãо фоль- êлорноãо просторó, наприêлад, óêраїнсьêоãо, обóмовлена передов- сім трьома фаêторами, яê і реãіональна êóльтóра. По-перше, – це етнічний фаêтор. Внаслідоê міжетнічних вза- ємин, міжêóльтóрних процесів в рамêах певноãо реãіонó сêладаєть- ся виразна êóльтóра, яêа базóється на запозиченнях на поліетніч- ній основі. (Наприêлад, в Поліссі маємо ясêраво вираженó êóльтó- рó, яêа сêлалася на основі óêраїнсьêої, російсьêої та білорóсьêої традиції, ó Слобожанщині, рóсьêо-óêраїнсьêе поєднання êóльтóр, Південь Уêраїни, зоêрема, Бóджаê являє собою сплав óêраїнсьêої, рóсьêої, болãарсьêої, молдавсьêої, ãаãаóзьêої êóльтóр) . Внаслідоê запозичень, яêі відбóвалися між етнічними êóльтóрами в процесі їхньої етнічної історії, сêладається êóльтóра, яêа має ясêравó реãіо- нальнó виразність. Вплив даних міжетнічних взаємин на фольêлорі відображається яê ó поетичномó, фонетичномó, таê і мóзиêознав- чомó аспеêті. Останні таêож визначають фольêлорнó традицію ре- ãіонó, але нас, в першó черãó, ціêавить відображення ó фольêлорі елементів традиційної реãіональної êóльтóри( матеріальної, дóхов- ної та соціонормативної), По-дрóãе, – природно-ãеоãрафічний фаêтор. Внаслідоê адап- тації до природно-ãеоãрафічних óмов, ó êожномó з реãіонів сêлада- ється та чи інша ãосподарсьêа система. (Наприêлад: населення Бó- джаêа, займається переважно рибальством та виноãрадарством, на- селення Заêарпаття вівчарством і т.д.) Оêрім тоãо, ãеоãрафічна адаптація впливає і на елементи матеріальної êóльтóри. (Напри- êлад, для населення Поділля основним матеріалом для бóдóвання жител вистóпає дерево, а для населення Бóджаêа „чамóр” –сóміш ãлини та соломи, матеріал, що стали застосовóвати за відсóтністю деревини. 186 Третій фаêтор – історичний. Внаслідоê входження тоãо чи іншоãо реãіонó до різних держав, можна знайти елементи êóльтóр сóсідніх держав та ті, що сформóвалися в певномó реãіоні внаслідоê історичних подій, свідêом яêих вистóпало населення тоãо чи іншо- ãо реãіонó. (Таê, наприêлад, Бóджаê певний час входив до Рóмóнії, Заêарпаття до Уãорщини, впливи даних держав можна віднайти ó êóльтóрі цих реãіонів; Запорожжя, яê істориêо-етноãрафічноãо ре- ãіон, формóвався під впливом таêоãо історичноãо явища яê Запорі- зьêа Січ, впливи êóльтóри запорізьêих êозаêів досі можні віднайти ó традиційній êóльтóр даноãо реãіонó); А ó Бóджаêó певний час ба- зóвалися êозацьêі станиці, про що свідчить матеріальна êóльтóра, зоêрема особливості жител певних сіл реãіонó і т.п.) Саме ці три фаêтори, на наш поãляд, обóмовлюють ті елемен- ти êóльтóри, яêі визначатимóть реãіональнó виразність. Саме їхній прояв ó ліричномó фольêлорі ми ставимо за метó дослідити. Чомó бóв обраний саме ліричний фольêлор? На відмінó від епічноãо, яêий більш здатний до адаптації та до відображення по- бóтó, йоãо змін, фольêлор ліричний більш êонсервативний, більш сталий і не здатний до впливів. Томó, обравши даний фольêлор, хочеться перевірити дане твердження, піддати йоãо сóмнівó або ще раз поãодитися із ним. Постає питання методиêи дослідження êóльтóрної виразнос- ті реãіонó ó ліричномó фольêлорі. Взаãалі ó історіоãрафії проблем реãіональноãо фольêлорó можна виділити деêільêа етапів. Перший етап вêладається ó межі 20-50 рр. ХІХ ст. На даномó етапі спостері- ãається наявність праць, більшість яêих емпіричноãо хараêтерó. Вони з’являються під впливом романтизмó, яê наслідоê появи за- ціêавленості серед освічених верств населення до історії і êóльтóри власних народів. Таêі праці обмежóються переважно пóбліêаціями пісень без теоретичноãо аналізó. Аêтивними збирачами та видав- цями пісень з різних реãіонів Уêраїни бóли М.Маêимович, П.Лóêашевич, І.Сахаров, О.Бодянсьêий, М.Цертелєв. Вони пере- важно збирали фольêлор на Лівобережній Уêраїні, яê і „Харêівсь- êій ãóртоê романтиêів” на чолі з І.Срезневсьêим, що дрóêóвали свій зібраний матеріал ó „Запорізьêій старовині”1. На теренах Захі- дній Уêраїни óêраїнсьêó êóльтóрó досліджóвали відомі члени „Рó- сьêої трійці” – М. Шашêевич, Я. Головацьêий та І. Ваãилевич2 – репрезентанти романтично-народницьêоãо напрямêó. Вони пере- важно фіêсóвали явища народної êóльтóри на аматорсьêомó рівні і 187 їхнім працям ще браêóє ваãомих аналітичних розробоê з даноãо пи- тання. Дрóãий етап – 60-70 рр. ХІХ – 20 рр. ХХ ст. Даний період ознаменóвався переходом до позитивізмó, відзначився методолоãі- єю наóêовоãо реалізмó, яêа базóвалася частêово на постóлатах по- зитивістсьêої естетиêи і êритиêи з переваãою принципó історизмó. У даний період дослідниêи-фольêлористи шóêали історичні осно- ви фольêлорó, томó їх називають представниêами êóльтóрно- історичної шêоли, на відмінó від представниêів міфолоãічної шêо- ли першої половини ХІХ ст., яêі виводили основó фольêлорó з до- історичних часів, з міфолоãічної свідомості. В рамêах êóльтóрно-історичної шêоли яê в óêраїнсьêо- російсьêій фольêлористичній наóці, таê і в західноєвропейсьêій, сформóвалися два основні напрямêи щодо розãлядó питання ãене- зисó фольêлорó. Представниêи першоãо напрямêó, яêий ще називали міãра- ційним або дифóзіоністсьêим вважали, що фольêлорні різновиди народів ó своїй основі мають першотвір, що сформóвався на певній території в певний історичний час, а потім шляхом міãрації носіїв êóльтóри, запозичення ширилися на інші території до інших наро- дів. В Уêраїні ясêравим представниêами даноãо напрямêó бóли Михайло Драãоманов, Іван Франêо, П. Кóліш3. У європейсьêій на- óці данó теорію відстоював німецьêий істориê та філолоã- східнознвець Т.Бенфей (йоãо вважають основоположниêом даної шêоли). Він вважав, що прабатьêівщиною всіх фольêлорних сюже- тів бóла Індія. Порівнявши фольêлор європейсьêих народів з фо- льêлором індійсьêих народів, він дійшов висновêó, що носії даних êóльтóр мають спільне êоріння, і що прабатьêівщиною всіх фольê- лорних сюжетів бóла саме Індія, а потім вони розповсюдились і до слов’янсьêих народів зоêрема4. При цьомó Т.Бенфей відмічав, яê і російсьêі та óêраїнсьêі вчені Ф. Бóслаєв, А. Афанасьєв, О. Міллер, М.Драãоманов, І. Франêо що „êожен мандрівний сюжет піддається обробці та пристосовóється до місцевих óмов, здобóває наповнення та формó в межах êонêретної історичної дійсності”5. Таêим чином, бачимо, що дослідниêи на дрóãомó етапі дослідження фольêлорó, намаãалися вирішити проблемó реãіональноãо. На противаãó їм сформóвався антрополоãічний напрямоê на чолі з америêансьêим вченим Едóардом Тейлором, представниêи яêоãо сформóлювали теорію самозародження сюжетів. Вона поля- 188 ãає ó томó, що схожість фольêлорó різних народів необхідно пояс- нювати не йоãо міãрацією та запозиченням, а однаêовістю людсьêо- ãо мислення. Таê яê всі народи проходять одні й ті ж самі стадії ро- звитêó, ó них формóються схожі сюжети, яêі вони втілюють ó свій фольêлор6. В óêраїнсьêій фольêлористиці данó теорію підтримóвали: О.Потебня, О. Котляревсьêий, М. Хасансьêий, М. Сóмцов, П. Жи- тецьêий7. Методолоãічною основою праць даних вчених вистóпав істо- риêо-ãенетичний, істориêо-порівняльний, порівняльно- типолоãічний методи. У вивченні питання реãіональноãо фольêлорó в межах одноãо етносó, зоêрема óêраїнсьêоãо, на даномó етапі відзначилися І.Франêо та М.Драãоманов8. Зоêрема, М. Драãоманов досліджóвав пісенний фольêлор з різних реãіонів Уêраїни, застосовóючи істо- риêо-порівняльний аналіз, він ставив за метó довести спільність і єдність óêраїнсьêоãо народó, томó з’аêцентовóвав óваãó не на реãі- ональній специфіці, не на відмінномó, а на спільних особливостях. Він, порівнюючи фольêлор óêраїнців Карпат, Бóêовини, Поділля та Слобожанщини, поêазóвав йоãо ãенетичнó спільність, а відтаê і єдність народó. Це бóло пов’язано з необхідністю ó дрóãій половині ХІХ ст., ó час формóвання політично свідомоãо óêраїнсьêоãо етно- сó, доêазати йоãо єдність, бо останній, перебóваючи під владою різ- них держав, постóпово втрачав етнічнó самосвідомість. Таêим чином на дрóãомó етапі ó дослідженні реãіональноãо фольêлорó вчені óсвідомили йоãо відмінність, лоêальнó специфіêó, поставили питання природи реãіональної фольêлорної традиції, але займалися не вивченням останньої, а з’ясовóвали йоãо спільні ãенетичні основи, застосовóючи при цьомó істориêо-порівняльний аналіз. Третій етап вêладається ó хронолоãічні межі 50-80 рр. ХХ ст. На даномó етапі вивчення реãіональноãо фольêлорó здійснювалося за двома напрямêами. Перший позначається дослідженням ó фоль- êлорі не національноãо лоêальноãо, а інтернаціональноãо, вивчен- ням зв’язêів між óêраїно-болãарсьêою, óêраїно-польсьêою, óêраї- но-чесьêо-словацьêою, óêраїно-сербо-хорватсьêою, óêраїно- російсьêою народнопісенними традиціями9. У працях даної тема- тиêи розãлядалася переважно не проблема заãальноетнічноãо, а мі- жетнічні заãальнослов’янсьêі фольêлорні зв’язêи. Поряд з цим, таêі 189 вчені, яê К.Чистов, А.Арóтюнов розробляли теоретичні питання сóтності питання реãіональної традиції і методиêи її дослідження. Зоêрема, К.Чистов вважав, що реãіональні особливості необхідно досліджóвати переважно на сюжетномó рівні, порівнюючи сюжети з êожноãо села, осêільêи вони відмінні і навіть одне слово може да- ти розóміння походження пісні. Дослідниê доводив, що фольêлор є явищем динамічним яê ó синхронномó, таê і діахронномó зрізах і відображає реãіональнó специфіêó10. Таêим чином, на третьомó етапі дослідження реãіональноãо фольêлорó вчені переважно з’ясóвали, що реãіональна фольêлорна традиція відображає специфіêó реãіонó, яêа пов’язана з відобра- ження йоãо êóльтóрно-побóтових особливостей. Для дослідження реãіональноãо вони пропонóвали виêористовóвати не лише фольê- лорний метод, а і методи етноãрафії, історії, щоб мати змоãó зрозó- міти, побачити хараêтерне ó фольêлорі і йоãо дослідити. Методиêа аналізó зводилась переважно до аналізó сюжетноãо рівня. Четвертий етап ó дослідженні даноãо питання розпочинаєть- ся ó 90-их рр. та продовжóється до сьоãодення óêраїнсьêою та ро- сійсьêою шêолами, але з певними відмінностями ó методолоãічних питаннях. Для російсьêої шêоли є хараêтерним продовження мето- долоãічної традиції започатêованої в радянсьêі часи А.Арóтюновим та К.Чистовим. Протяãом 90-их роêів і зараз російсьêі фольêлори- сти, таêі яê Б.Пóтілов, В.Аниêин11, розробляючи питання вивчення реãіональноãо фольêлорó, дійшли висновêó необхідності застосо- вóвання êомплеêсноãо підходó. Дослідниêи ãоворять про необхід- ність вивчення пісні ó прив’язці до історії реãіонó, йоãо етноãрафі- чних особливостей, лінãвістичних хараêтеристиê. Лише маючи таêі знання, на поãляд вчених, можна побачити специфіêó реãіонально- ãо та вивчити її12. В óêраїнсьêої фольêлористиці на сьоãодні таêож маємо чи- мало різножанрових фольêлорних матеріалів ó записах з останніх десятиліть. Нові збірêи архівних фондів і приватних êолеêцій да- ють підставó êонстатóвати фаêт аêтивізації і резóльтативності про- цесó фіêсації фольêлорних надбань ó різних місцевостях Уêраїни. Особливо баãато зроблено для вивчення пісенноãо фольêло- рó Заêарпаття таêими óêраїнсьêими заêарпатсьêими вченими яê В. Гошовсьêий, П. Лінтóр, Ю. Тóряниця. Уêраїнсьêі вчені Словаччи- ни і Чехії дали цінні праці про óснó і мóзичнó народнó творчість етнічно óêраїнсьêих місцевостей Східної Словаччини (О. Зілинсь- 190 êий, Ю. Костюê, М. Мóшинêа, М. Гиряê, А. Дóлеба й ін.). Фольê- лор óêраїнців Мраморщини (Рóмóнія) збирають і досліджóють І. Ребошапêа, М. Шандро, О. Бевêа13. З наãолосом на вивчення місцевої народнопоетичної традиції спрямована праця фольêлористів Бóêовини (О. Романець, А. Яêів- чóê), Волині і Полісся (С.Шевчóê, В.Давидюê, Л.Семенюê), По- ділля (С.Стельмащóê. О.Смоляê, П. Медведиê, Р.Крамар)14. У цьомó місцевим збирачам і дослідниêам допомаãають вчені – фо- льêлористи з аêадемічних наóêових óстанов переважно Києва і Львовó. Ваãомим є внесоê ó справó вивчення оêремих реãіонів Уêраїни О. Дея, І.Березовсьêоãо, С Мишанича, С.Грици, Н.Шóмади, І. Мацієвсьêоãо М.Гóця, М. Дмитренêа, О.Правдюêа15. Тривалий час ведóться дослідження фольêлорó етноãрафіч- них районів Карпат і Приêарпаття в Інститóті народознавства НАН Уêраїни (Львів). Ця проблема стала однією з ãоловних ó наó- êовій тематиці заснованоãо тóт ó 1992 р. відділó фольêлористиêи. Особливо велиêó роботó яê збирач і дослідниê провів на цьомó по- лі Г. Дем'ян. Плідно працюють В.Соêіл, Є.Лóньо, О.Харчишин та інші молоді наóêовці. Професор львівсьêоãо óніверситетó Роман Кирчів. Він ó сво- їй роботі „ Із фольêлорних реãіонів Уêраїни”16 óзаãальнив пошóêи наóêовоãо осмислення питання природи реãіональної фольêлорної традиції і поêазав своє бачення цієї проблеми, а саме відстоює роз- ãляд фольêлорó певноãо реãіонó в êонтеêсті йоãо історичних та ет- ноãрафічних особливостей. Автор реалізóвав свій підхід до вивчен- ня реãіональної пісні на óсній народній творчості бойêів, лемêів, ãóцóлів, поêазав відмінність фольêлорної традиції êожної з сóбет- нічних ãрóп óêраїнців переважно на жанровомó та сюжетномó рів- нях. В останні роêи продóêтивним осередêом фольêлористичноãо дослідження південно-східноãо реãіонó Уêраїни стала êафедра óêраїнсьêої літератóри і фольêлористиêи Донецьêоãо національно- ãо óніверситетó. Тóт виêонані дисертаційні роботи про óêраїнсьêі народні пісні Кóбані (М.Мишанич), необрядовó ліриêó Донецьêоãо Приазов'я (Г.Сабельниêова), народнопісеннó епіêó на терені Доне- ччини (Н. Бабич). Таêож низêа праць з цієї тематиêи опóбліêовані в серійномó виданні êафедри „Аêтóальні проблеми óêраїнсьêої лі- тератóри та фольêлорó”17. 191 Напрямоê досліджень реãіональноãо пісенноãо фольêлорó ó вищевêазаних роботах варіює від вивчення особливостей жанрової стрóêтóри фольêлорó реãіонó, превалювання тих чи інших сюжет- но – тематичних ãрóп в середині жанрó ãрóп до реãіональної поети- êи та ін. Для дослідження проблеми етноãрафічної виразності реãіонó ó ліричномó фольêлорі, пропонóється методиêа, яêа базóється на стрóêтóрномó аналізі. Досвід таêої праêтиêи відомий ó історіоãра- фії. Зоêрема, В.Я. Пропп перший застосóвав стрóêтóрний метод до аналізó фольêлорó, але об’єêтом йоãо дослідження бóла слов’янсьêа êазêа. В.Я. Пропп вважав, що для тоãо, щоб вивчити іс- торію формóвання êазêи яê жанрó, необхідно спочатêó з’ясóвати механізм її побóдови. Перший етап ó процесі дослідження для Проппа – це синхронний аналіз êазêи. Резóльтати даноãо дослі- дження знайшли своє відображення ó праці „Морфолоãія êазêи” (1928)18. Вчений поêазав, що всі êазêи ó своїй основі мають єдинó стрóêтóрó, інваріантнó схемó, таê званий „повний варіант êазêи”. В.Я. Пропп поêазав, що основними стрóêтóроóтворюючими елеме- нтами êазоê є фóнêції персонажів, всьоãо їх – 36. Поêазово, що дані фóнêції можóть виêонóватися різними персонажами, але завжди ó одній і тій самій послідовності. Таêим чином, вчений довів, що іс- нóє всьоãо „одна êазêа із 36 фóнêцій”, з яêої óтворюються інші, ви- êористовóючи той чи інший набір фóнêцій. Лоãічним продовжен- ням даноãо дослідження наóêовця бóла праця „Історичні êорені ча- рівної êазêи”19, ó яêій В.Я. Пропп вже на основі ãенетичноãо (істо- ричноãо методó), поêазав історію формóвання жанрó êазêи, джере- ло для формóвання її сюжетів, яêим бóли традиційні обряди слов’янсьêих племен. В 50-80 роêах стрóêтóрний аналіз бóв застосований до ви- вчення всіх фольêлорних жанрів: ліричноãо, епічноãо, паремій і т.д. Відомі ó цьомó напрямêó настóпні праці: „От поãоворêи ê сêазêе” Пермяêов Л.Г., „Традиційні формóли êазêи” М. Рошиянó, „Стрóê- тóра австралійсьêих міфів” Мелетинсьêий Є. М., Лазóтін С.Г. „По- этиêа рóсьêоãо фольêлора”, Чистов К.В. „Принципи теêстолоãиче- сêоãо изóчения фольêлора”20 та ін. Над стрóêтóрним аналізом на- роднопісенної творчості працювали: Лазóтін С.Г., Колпаêова Н.П., Єрьоміна В.І, Померанцева Э.В., Кравцов М. І., Новиêова А.М., Мальцев Г.І., Пóтілов Б.Н.21 та ін. На сьоãодні в напрямêó стрóêтóрно-семіотичноãо аналізó 192 фольêлорó працюють переважно російсьêі дослідниêи: Адоньєва С.Б. Байбóрин А.К., Бернштам Т.А., Хроленêо А.Т. 22та ін. Поêазово, що дослідниêи ліричноãо фольêлорó, яê правило, є послідовниêами ідей Ю.М. Лотмана23. Вони розãлядають пісню яê різновид поезії і досліджóють переважно êомпозиційнó (зовні- шню) стрóêтóрó даноãо творó. Застосовóючи таê званий метод „ло- тманівсьêих решітоê”, за допомоãою яêоãо автор вивчав види пое- зії, наóêовці виводять інваріантні стрóêтóри зовнішньої теêстóаль- ної форми пісень. Однією з найêращих робіт ó цій ãалóзі є праця О.І. Дея „Поетиêа óêраїнсьêої народної пісні”24. Ми пропонóємо розãлянóти пісню ó виãляді ієрархічної сис- теми з трьох рівнів: жанровоãо, сюжетно-поетичноãо та леêсичноãо, що дасть нам можливість з’ясóвати, яêий з рівнів має здатність до відображення реãіональних êóльтóрно-побóтових особливостей. Перший рівень відображає жанровó стрóêтóрó пісенноãо фольêлорó певноãо реãіонó, дає можливість пояснити пріоритет- ність побóтóвання тих чи інших пісенних жанрів та дослідити осо- бливості фóнêціонóвання і óмови розвитêó тих чи інших жанрів ó реãіоні. Дрóãий рівень дослідження дає можливість вивчати реãіо- нальні варіанти заãальноóêраїнсьêих та формóвання місцевих сю- жетів, що відображають специфіêó реãіонó та досліджóвати особ- ливості реãіональної поетиêи пісень відповідних жанрів. Третій рі- вень передбачає виоêремлення в пісенних теêстах леêсем, яêі без- посередньо пов’язані з êóльтóрно-побóтовими та природно ãеоãра- фічними особливостями реãіонó. Для проведення дослідження піс- ні на дрóãомó та третьомó рівнях та висвітлення механізмó відо- браження ó ній реãіональних особливостей, здійснимо стрóêтóрний аналіз народної пісні і визначимо її стрóêтóрні сêладові, яêі навіть ó процесі певної трансформації не втрачають інформативності та можóть мати реãіональні ознаêи. Розãлядаючи пісню яê зразêовó системó, можна виоêремити ó ній настóпні ознаêи: а) цілісності — підпорядêóвання елементів ціломó і незалеж- ність останньоãо; б) самореãóлювання — внóтрішнє фóнêціонóвання правил ó системі; в) трансформації — óпорядêований перехід однієї підстрóê- тóри в іншó25. До стрóêтóрних сêладових I-ãо рівня, яê зазначено ó Табли- ці1. належать мелодія, мотив, теêст та сюжет, причомó останні по- 193 єднані між собою, осêільêи вони є взаємозалежними елементами пісні26. Стрóêтóрними сêладовими пісні II-ãо рівня є хóдожні елеме- нти теêстó (зображальні засоби); строфіêа пісенноãо теêстó (êом- позиція); леêсеми, що відбивають хараêтерний êолорит реãіонó, а таêож сêладові елементи сюжетó та йоãо ãерої. Однією зі сêладових I-ãо рівня є мелодія. Мелодія є мóзич- ною частиною пісні, що відображає швидêість її виêонання. Остан- ня може êоливатися від andante до alegretto. Мелодія виêонóє пев- ні фóнêції: а) надає приблизне óявлення про тематичнó направленість пісні; б) задає ритм, що повторюється від першоãо до останньоãо êóплетó27. Виêонавці народних пісень не є сталими, êожен з настóпних може привносити свої зміни ó мелодію пісні, внаслідоê чоãо одна й та сама пісня може реãіонально варіювати ó своємó звóчанні, що і визначатиме однó з її особливостей28. Мотив пісні яê стрóêтóрна сêладова I-ãо рівня є найпрості- шим, неділимим êомпонентом творó і становить основó йоãо сюже- тó. Тобто мотив розãлядають яê формóлó, "яêа відповідає людствó на найважливіші запитання, що ставить перед людиною природа, і яêа заêріплює ясêраві, особливо важливі і вражаючі дійства, що постійно повторюються"29. Пісенний мотив виражається формóлою – а + в, в яêій перша і дрóãа частини можóть зазнавати змін, в ре- зóльтаті чоãо і вибóдовóється сюжет певної пісні. Таê, наприêлад, ó ліричних піснях хараêтерним є мотив неподільноãо êохання: хло- пець залицяється до дівчини (а) - вона йомó відмовляє (в). Части- ни даної формóли можóть приймати іншоãо виãлядó - (в + а). Від- повідно до êожної пісні даний мотив бóде реалізóватися в певних часових та просторових обставинах, з відповідними дрóãорядними ãероями тощо, що й визначатиме сюжет êожної пісні30. Теêст пісні відповідає теоретичномó визначенню поняття "теêст", тобто являє собою послідовність осмислених висловлю- вань, що об'єднані між собою однією темою та хараêтеризóються ознаêами цілісності та взаємозалежності31. Теêст народної пісні розãлядається з точêи зорó поетиêи, осêільêи він, в першó черãó, є системою, елементи яêої взаємоза- лежні між собою. Охараêтеризóємо настóпнó стрóêтóрнó сêладовó 194 пісні I-ãо рівня – сюжет. Сюжет – це послідовний ланцюã подій ó житті ãоловноãо ãе- роя, êонфліêти і êолізії, що виниêають ó взаєминах йоãо з іншими ãероями32. Осêільêи в народній ліриці ãерої стабілізовані за притаман- ними їм заãальними рисами, пісенний сюжет – це тільêи розêриття певноãо положення ãероя, óже відомоãо своїм хараêтером ó зітê- ненні чи взаємодії з іншими ãероями в своєрідних життєвих обста- винах. Внаслідоê наявності ó пісенномó сюжеті таêих типізованих образів ãероїв з наперед обóмовленим життєвим досвідом, мораль- но – психолоãічною, соціальною або й історичною домінантою ха- раêтерó, відбóвається полеãшення сюжетності пісенних творів, але це не дає нам підстави взаãалі заперечóвати наявність сюжетó ó лі- ричних піснях. Дане питання ó дослідженнях фольêлористів висвітлювалося досить широêо (С.Г. Лазóтіна, Н. П. Колпаêова, М. І. Кравцов). Да- ні наóêовці, виходячи з тоãо, що ó більшості народних пісень не знаходимо всіх властивих сюжетові стóпенів розвитêó дії, вислов- люють точêó зорó, що в „ ліричній пісні немає сюжетó, а є сюжет- ність особливоãо родó"33. Визначальним пóнêтом таêоãо розóміння є розãляд творів ліричноãо родó на основі êритеріїв родó епічноãо. Коли ж стати на точêó зорó óзаãальнюючоãо визначення поняття „сюжет", за яêим до сюжетних творів відносяться ті, де відобра- ження подій, явищ та почóттів відбóвається на основі їх причинно- наслідêових зв'язêів та залежностей, то не бóде помилêою вважати таêими й основнó масó ліричних народних пісень. Але справа ó то- мó, що ó народній ліриці дані зв'язêи постійно відчóваються, хоч в теêсті вони часто відсóтні. Хóдожній метод фольêлорó не вимаãає обов'язêової мотивації вчинêó, поведінêи чи почóття, заêодовóючи їх ó самомó родинномó чи сóспільномó стереотипі персонажó. Сêажімо, змальовóючи поневіряння, самотність ліричноãо ãероя, йоãо переживання й почóття цьоãо планó, достатньо народній пісні атрибóвати цьоãо ãероя яê сиротó, щоб в нашомó сприйнятті зо- браження одержало причинне вмотивóвання, щоб óстановилася причинно-наслідêова залежність. Пісня дає êонтóри, óява ж ó про- цесі сприйняття їх створює сюжетний óзор порівняно чітêої вираз- ності. Говорячи про цю особливість сюжетності народних ліричних пісень, навряд чи доцільно відêидати термін „сюжет", замінюючи 195 йоãо термінами „ елементи сюжетності", тим паче немає підстави ãоворити про безсюжетність деяêої частини ліричних пісень34. Особливості пісенноãо сюжетó: він часто є однолінійний, тобто на перше місце виводиться одна життєва ситóація. Взаãалі він претендóє бóти розповіддю не про одне дійство із баãатьох, а розповіддю лише про одне дійство — одне і неповторне35. Сюжет виêонóє ó пісні настóпні фóнêції: а) поêазóє та відображає життєві протиріччя; б) надає персонажам "поле дійства" для самовиражен- ня36. В основі бóдь-яêоãо сюжетó і пісенноãо таêож лежить êонф- ліêт. Конфліêт – це протиріччя, що виниêають між персонажами творó. Він є стрóêтóроóтворюючим ядром сюжетó. За змістом вони бóвають заãальні (відображають протиріччя між велиêими ãрóпами людей); приватні (поêазóють протиріччя між особистостями); вічні (втілюють протиріччя між споêонвічними началами)37. Розãлянемо стрóêтóрні сêладові пісні II-ãо рівня, яêі в свою черãó є сêладовими елементами теêстó пісні, визначають йоãо пое- тиêó і можóть набóвати реãіональноãо навантаження: а) хóдожні елементи теêстó; б) строфіêа пісенноãо теêстó; в)леêсеми, що відбивають хараêтерний êолорит реãіонó. Охараêтеризóємо доêладніше êожнó з них. Хóдожніми елементами теêстó, що є сêладовою пісні II-ãо рі- вня, є слова чи словосполóчення, що вживаються в прямомó чи пе- реносномó значенні і виêонóють настóпні фóнêції: а) образності — передають заãальні поняття через êонêрет- ний словесний образ; б) зображальнó — дають можливість êраще відтвори- ти обставини, в яêих розãортаються події, змалювати персонажів та надати їм оціночне значення; в) естетичнó — надають мові теêстó більшої виразнос- ті, емоційності, точності38. Для êожноãо пісенноãо жанрó хараêтерні свої зображальні засоби. Найбільше вони зóстрічаються ó родинно-побóтових піс- нях, зоêрема ó піснях про êохання, таê яê для останніх хараêтерна ясêрава хóдожня форма. Для ліричних пісень хараêтерним зобра- жальним засобом є паралелізм, що побóдований найчастіше на по- рівнянні ãоловноãо ãероя з явищами природи. Паралелізм може бó- ти основою лише зачинó пісні, а іноді на ньомó бóдóється вся ліри- 196 чна êомпозиція39. У обрядовій ліриці та піснях сóспільно- побóтових їх не таê баãато, що пов’язано з іншим семантичним на- вантаженням та фóнêціональним призначенням даних пісенних жанрів40. Взаãалі серед хóдожніх елементів теêстó пісні розрізня- ють епітет, порівняння, метафора, синеêдоха, метонімія, персоніфі- êація, ãіпербола, алеãорія та інші41. Третьою сêладовою пісенноãо теêстó, яê зазначалося і відо- бражено в таблиці I, є строфіêа. Під строфіêою ми розóміємо хара- êтер розташóвання строф пісенноãо теêстó. Строфа – ãрóпа віршо- ваних рядêів, об'єднаних не тільêи змістом, а й певним римóванням та інтонацією, причомó таêе сполóчення рядêів і далі має повторю- ватися ó творі42. У піснях маємо деêільêа типів строф: Двовірш — хараêтеризóється сóміжним римóванням рядêів: Горіла сосна й палала, під нею дівчина стояла. ( „ Горіла сосна ") Терцет — тривірш, в яêомó всі рядêи можóть об'єднóватися однією римою, хоч бóвають і таêі різновиди, êоли два парні рядêи можóть черãóватися з рядêом, що в цій строфі не римóється, але має співзвóчність з рядêами ó настóпній строфі: І сьоãодні ãорох, і óчора ãорох, Прийди, прийди, моє серденьêо, Поãоворимо óдвох. ( „ Глибоêа Кирниця " ) Катрен — чотирирядêова строфа, в яêій застосовóються всі способи римóвання. Це одна з найпоширеніших строф ó пісенній ліриці: Ой любила дівчина êóрêó Та й êóпила êозаêові люльêó. Люльêó за êóрêó êóпила Вона йоãо вічно любила. ( „Ой продала дівчина êóрêó”) Строфіêó ó пісні найчастіше створює приспів. Він, по-перше, відділяє схожі ãрóпи віршів, по-дрóãе, повторюючись, вводить ін- шоãо типó ãрóпó схожих віршів. В таêомó випадêó непарні строфи (êóплет) розвивають темó пісні, а парні (приспів) слóãóють для них постійним смисловим та емоційним сóпроводженням. Оêрім тоãо, інêоли розêривають ідей не навантаження пісенноãо творó. Фóнê- ції приспівó ó ліричній пісні настóпні: мóзична – постійне повто- 197 рення однієї частини теêстó пісні надає їм мóзичноãо хараêтерó; аêцентóючи – виділяє найбільш значимі моменти певноãо творó, найбільш важливі, в порівнянні з êóрсивом ó надрóêованомó теêс- ті. Приспіви бóвають: а) традиційні – ті, що не пов’язані з теêстом пісні, але внаслі- доê своєї традиційності вживаються ó різних піснях; б) нетрадиційні – ті, що пов’язані з теêстом пісні і виêонóють ідейнó та аêцентóючи фóнêції, поєднóючи частини теêстó між со- бою. Приспіви бóвають таêож деêільêа типів. В нетрадиційних приспівах можóть повторюватися: початоê пісні, один чи два рядêи основноãо теêстó пісні і рядêи, що не входять до основноãо теêстó пісні. Приспіви можóть бóти різні за об’ємом: може повторюватися частина рядêа, цілий рядоê, деêільêа рядêів (строфа). Приспів мо- же розташовóватися після одноãо рядêа, строфи, деêільêа строф43. Строфіêó визначає переважно êомпозиція творó, в залежнос- ті від монолоãічної чи діалоãічної êонстрóêції, маємо тó чи іншó строфіêó пісні. Для переважно êожноãо жанрó хараêтерна своя строфіêа: для ліро-епічних жанрів властива діалоãічна двовіршова чи êатренова êонстрóêція, для ліричних – монолоãічна з різною строфою44. Строфіêа пісні може варіювати, трансформóватися. Це пов’язано з процесом êонтамінації, яêий відбóвається з різних при- чин і може мати реãіональнó прив’язêó. Звернемо óваãó на таêó особливо важливó сêладовó теêстó яê „Леêсеми, що відбивають хараêтерний êолорит реãіонó”. Це слова або словосполóчення ó теêсті пісні, що вêазóють на êóльтóрно- побóтові особливості, що хараêтерні лише для певноãо реãіонó і ві- дрізняють йоãо від êóльтóри іншоãо реãіонó. Таêож вони вêазóють і на природно-ãеоãрафічні особливості реãіонó. Фóнêція даної сêла- дової – це опосередêоване визначення реãіонó побóтóвання пісні. Яê пам'ятаємо, стрóêтóрними сêладовими пісні II-ãо рівня є сêладові елементи сюжетó та йоãо ãерої. Класичний сюжет містить настóпні сêладові: еêспозиція, за- в'язêа, хід подій, êóльмінація, розв'язêа та постпозиція45. Для пі- сенноãо сюжетó недоречно розãлядати еêспозицію та постпозицію, осêільêи вони, яê вже зãадóвалося, існóють, таê би мовити, поза те- êстом. Оêрім тоãо, і інші сêладові часто відсóтні, внаслідоê тоãо, що їхня позиція вже наперед визначена. 198 Головними стрóêтóроóтворюючими одиницями сюжетó є йо- ãо ãерої. Вони, в свою черãó, є стрóêтóрною сêладовою пісні II-ãо рівня. Герої — це ãоловні дійові особи пісенноãо творó, що самос- тійно вибóдовóють сюжет, визначають направлення йоãо розвитêó і вистóпають носіями стійêих ознаê хараêтерó, рис поведінêи46. Пер- сонажі або ліричні ãерої народної пісенності настільêи оêреслені, що в баãатьох випадêах стали для наóêи êритерієм êласифіêації пі- сень всередині жанрів. В обрядовій пісенності, наприêлад, êолядêи і щедрівêи найлеãше систематизóвати за адресатом - пісні ãоспода- рю, ãосподині, парóбêові тощо47. Ясêраво це вистóпає в сімейно - побóтовій та соціально - побóтовій ліриці48. Останню, сêажімо, êла- сифіêóємо за циêлами, специфіêа яêих визначається за ãоловним ãероєм, що втілює ó собі хараêтер цілої верстви населення, її життя і побóтó (êозаêів, чóмаêів, êріпаêів, реêрóтів, солдатів, опришêів тощо). Незважаючи на те, що ó пісенномó сюжеті ãероїв небаãато, вони мають ясêраві риси хараêтерó, різнонаправлені і томó є само- достатніми, щоб відіãрати сюжет пісні за êласичним зразêом. Вна- слідоê наявності ó êожноãо з них „ядра індивіда", їх можна охараê- теризóвати за настóпними êритеріями: за першоплановістю, за со- ціальним статóсом, за статтю, за хараêтером, за соціальною роллю тощо. Хараêтеристиêа ãероїв дає можливість визначити тематичнó направленість пісенноãо творó. За даною сêладовою таêож можна з'ясóвати реãіон побóтóвання пісні, осêільêи в певномó реãіоні фó- нêціонóватимóть ті ãерої, яêі бóдь–яêим чином пов'язані з особли- востями йоãо історії, ãосподарсьêим і êóльтóрним óêладом, ãеоãра- фією розташóвання тощо. Отже, запропонована методиêа дослідження реãіональної пі- сні через її стрóêтóрний аналіз дає можливість вивчати відобра- ження êóльтóрної виразності реãіонó ó ліричномó фольêлорі. Літератóра: 1 Качêан В.А. Етнолоãічний світ М. Маêсимовича/Качêан В.А. Уêраїн- сьêе народознавство в іменах. У 2-х частинах. – Ч.2. – К., 1992; Кирдан Б.П. Cобиратели народной поэзии: из истории óêраинсêой фольêлористи- êи XIX. – М., 1974. – С.46-54. Марêов П.Г. Фольêлорно-етноãрафічна дія- льність М.Маêсимовича та її значення для розвитêó сóспільної дóмêи в XIX ст.//НТЕ, 1976. – №1. – С. 69-80; Уêраїнсьêі пісні, видані М. Маêси- мовичем. – К., 1962; Цертелев Н. Рассóждение о старинных малороссийс- êих песнях//Опыт собирания малороссийсêих песен. – СПб., 1819. 2 Шашêевич М., Ваãилевич І., Головацьêий Я. – Твори. – К., 1982. 199 3 Гарасим Я. Кóльтóрно-історична шêола в óêраїнсьêій фольêлористи- ці. – К., 1970. 4 Коêêьяра Дж. История фольêлористиêи в Европе. – М., 1960. – С. 260- 300. 5 Гришóнин А.Л. Кóльтóрно-историчесêая шêола//Аêадемичесêие шêолы в рóссêом литератóроведении. – М., 1975. – С. 100-125;Косиêов Г.К. Кóльтóрно-историчесêая шêола//Литератóроведчесêий энциêлопе- дичесêий словарь/Под общей редаêцией В.М. Кожевниêова и П.А. Ниêо- лаева. – М., 1987. – С. 173. 6 Гóсев В.Е. Теория самозарождения сюжетов//Восточнославянсêий фольêлор: словарь наóчной и народной терминолоãии. – Минсê, 1993. – С.360. 7Волêов А. Антрополоãічна шêола//Леêсиêон заãальноãо та порівня- льноãо літератóрознавства. – Чернівці, 2001.– С.35. 8 Розвідêи М. Драãоманова про óêраїнсьêó народнó словесність та пи- сьменство. – У 4-х т./ Під ред. М.Павлиêа. – Т.1(1899). – Т.2 (1900). – Т.3 (1906). – Т.4 (1907).; Дей О.І. Іван Франêо – дослідниê народнопісенної творчості. – К., 1953; Йоãо ж Іван Франêо і народна творчість. – К., 1955.; Гóєв В.Є. Іван Франêо - теоретиê фольêлорó//НТЕ,1965. – №4. – С. 18-26; Возняê М.С. З діяльності І.Франêа яê фольêлориста//Возняê М.С. З жит- тя і творчості І.Франêа. – К., 1995.– С.220-265.; Петров В. Методолоãічно- світоãлядні напрямêи в óêраїнсьêій етноãрафії XIX – XXст.//Енциêлопедія óêраїнознавства. – К., 1994. – С. 186.;Дей О.І. Роль І.Франêа в розвитêó óêраїнсьêої фольêлористиêи//НТЕ, 2001. – №5-6. – С. 40-55.; 9Шóмада Н.С. Уêраїно-болãарсьêі фольêлористичні зв’язêи. – К., 1963.; Гóць М.В. Сербо-хорватсьêа народна пісня на Уêраїні. – К.,1966.; Сêрипêа В.М. Уêраїнсьêа, чесьêа та словацьêа народнв ліриêа: Істориêо- порівняльне дослідження. – К., 1970.; Шóмада Н.С. Сóчасна пісенність слов’янсьêих народів. – К., 1981. 10 Чистов К. В. Народные традиции и фольêлор.— Спб., 1986.— С. 121. 11 Аниêин В. П. Общерóссêое и лоêальное творчество в фольêло- ре//Фольêлорные традиции современноãо села. – М., 1985. Пóтилов Б.Н. О реãиональном аспеêте изóчения êóльтóры. – Спб., 1991; Он же Фольê- лор и народная êóльтóра.— Спб., 1994.— С. 89 – 90. 12 IV Рябининсêие чтения. – М., 2003. 13 Бібліоãрафія óêраїнсьêоãо народознавства.— Т.1.— Фольêлористи- êа.— Кн.1./Зібрав і впоряд. М. Мороз.— Львів, 1999.— С.151 – 163. 14 Там само.— С. 170 – 180. 16. Кирчів Р. Із фольêлорних реãіонів Уêраїни. – Львів, 2002. – 360с. 17 Кирчів Р. Із фольêлорних реãіонів Уêраїни. – Львів, 2002. – С.8-12. 18 Пропп В.Я. Морфолоãия сêазêи. – М., 1928.– 360с. 19 Пропп В.Я. Историчесêие êорни волшебной сêазêи. – М., 1946. – 386с. 200 20 Лазóтин С.Г. Поэтиêа рóссêоãо фольêлора. Мелетинсêий Е.М. Поэ- тиêа мифа. – М., 1976., Пермяêов Г.Л. От поãоворêи до сêазêи (Заметêи по общей теории êлише). – М., 1970., Он же Основы стрóêтóрной паремиоло- ãии. – М, 1970., Рошиянó М. Традиционные формóлы сêазêи. – М., 1975., Чистов К.В. Специфиêа фольêлора в свете информации//Вопросы фило- софии. – 1972. – №6., Он же Принципи теêстолоãичесêоãо изóчения фоль- êлора. – Л., 1966. 21 Еремина В.И. Поэтичесêий строй рóссêой лириêи. – Л., 1979., Лазó- тин С.Г. Рóссêие народные лиричесêие песни, частóшêи и пословицы. – М., 1990. – 237с., Колпаêова Н.П. Типы народной частóшêи//Рóссêий фо- льêлор. – Л., 1966.– Т.10., Кравцов Н.И. Рóссêое народное óстное творчес- тво. – М., 1977. – 375с., Мальцев Г.И. Традиционные формóлы рóссêой на- родной необрядовой лириêи. – Л., 1989. 22 Адоньева С.Б Сêазочный теêст и традиционная êóльтóра. – СПб, 1997., Она же Традиционная лириêа: К проблеме целостности фольêлор- ноãо теêста//Кóнстêамера. Этноãрафичесêие тетради. – СПб., 1995. – Вып. 7., Баóбóрин А.К. Ритóал в традиционной êóльтóре: стрóêтóрно- семантичсêий анализ восточно-славянсêих обрядов. – СПб., 1993., Бернш- там Т.А. Ай же ты, велиêий оратюшêа!//Фольêлор и этноãрафичесêая действительность. – Спб.,1992., Она же Добрый молодец и реêа Смороди- на//Кóнстêамера. Этноãрафичесêие тетради. – СПб., 1993. – Вып.1., Она же Рóссêая сêазêа: феномен и действительность//Кóнстêамера. Этноãра- фичесêие тетради. – СПб., 1999. – Вып. 8-9., Хроленêо А.Т. Семантиêа фо- льêлорноãо слова. – Воронеж, 1992. 23 Лотман Ю.М. Анализ поэтичесêоãо теêста. Стрóêтóра стиха. – СПб., 1972. – 270с., Он же леêции по стрóêтóральной поэтиêе//Ю.М. Лотман и тартóсêая шêола. – М., 1964., Он же Стрóêтóра хóдожественноãо теêста. – М., 1970. – 384с. 24 Дей О.І. Поетиêа óêраїнсьêої народної пісні. – К., 1978. – 247с. 25 Веселовсêий А. Н. Историчесêая поэтиêа. — М., 1940.— С. 305. 26 Кравцов Н. И. Поэтиêа рóссêих народных лиричесêих песен. — М., 1974.— С. 37. 27 Проблемы взаимодействия литератóры и фольêлора. — М., 1986.— С. 82. 28 Кравцов Н. И. Уêаз. соч. — С. 53. 29 Дей О. І. Поетиêа óêраїнсьêої народної пісні. — К., 1978.— С.24. 30 Рóднев В. П. Энциêлопедичесêий словарь êóльтóры XX в.— М., 2001.— С. 457. 31 Сидельниêова В. М. Поэтиêа рóссêой народной лириêи. — М., 1959.— С.53. 32 Лазóтина С. Г. Поэтиêа рóссêоãо фольêлора. — М., 1989.— С.156 – 160. 33Дей О. І. Вêаз. праця. — С. 45 – 50. 34 Фольêлор: Поэтичесêая система. — М., 1977.— С. 32 – 46. 201 35 Вопросы поэтиêи литератóры и фольêлора. — Воронеж, 1977. — С. 26. 36 Дей О. І. Вêаз. праця. — С. 55. 37 Рóднев В. П. Уêаз. соч. — С. 329. 38 Хроменêо А. Т. Поэтичесêая фразеолоãия рóссêой народной лириче- сêой песни. — М., 1981.— С. 26 – 28. 39 Табахьян П. В. Изобразительно – выразительные средства фольêло- ра. — Днепропетровсê, 1983.— С. 62 – 64. 40 Еремина В. Н. Поэтичесêий строй рóссêой народной лиричесêой пе- сни. — Воронеж, 1978. — С. 53 – 57. 41 Мальцев Т. П. Традиционные формóлы рóссêой народной необрядо- вой лириêи. — С. 23 – 25. 42 Аêимова Т. М. О поэтичесêой природе народной лиричесêой песни. — Воронеж, 1966. — С.34 – 37. 43 Артеменêо В. П. Вопросы синтаêсичесêоãо строя рóссêой народной лиричесêой песни. — Воронеж, 1976. — С. 123. 44 Томашевсêий Б. В. Теория литератóры. Поэтиêа. — М., 2001. — С. 147. 45 Там же. – С.78. 46 Дей О. І. Вêаз. праця. — С. 83. 47 Уêраїнсьêі народні пісні. Календарно – обрядова поезія / Упоряд., встóп. ст. О. І. Дея. — К., 1964. — С. 16 – 18. 48 Соціально – побóтові пісні / Встóп. ст. О. Хмілевсьêої. — К., 1983. — С. 12.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26449
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0076
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:16:40Z
publishDate	2009
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
record_format	dspace
spelling	Лєснікова, Г. 2011-08-31T21:25:14Z 2011-08-31T21:25:14Z 2009 Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз / Г. Лєснікова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 185-201. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26449 uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз Article published earlier
spellingShingle	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз Лєснікова, Г.
title	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
title_full	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
title_fullStr	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
title_full_unstemmed	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
title_short	Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
title_sort	методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26449
work_keys_str_mv	AT lêsníkovag metodikadoslídžennâregíonalʹnogolíričnogofolʹklorustrukturniianalíz

Методика дослідження регіонального ліричного фольклору – структурний аналіз

Institution

Similar Items