Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26451 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції / І. Кочергін // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 248-255. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26451 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кочергін, І. 2011-08-31T21:30:38Z 2011-08-31T21:30:38Z 2009 Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції / І. Кочергін // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 248-255. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26451 uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| spellingShingle |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції Кочергін, І. |
| title_short |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| title_full |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| title_fullStr |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| title_full_unstemmed |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| title_sort |
святкування 100-річчя міста катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції |
| author |
Кочергін, І. |
| author_facet |
Кочергін, І. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0076 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26451 |
| citation_txt |
Святкування 100-річчя міста Катеринослава як елемент формування імперської урбаністичної традиції / І. Кочергін // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 248-255. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kočergíní svâtkuvannâ100ríččâmístakaterinoslavaâkelementformuvannâímpersʹkoíurbanístičnoítradicíí |
| first_indexed |
2025-11-27T00:01:30Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:01:30Z |
| _version_ |
1850787078340608000 |
| fulltext |
248
Іãор КОЧЕРГІН
Святêóвання 100-річчя міста Катеринослава яê елемент
формóвання імперсьêої óрбаністичної традиції
У 1887 році місто, яêе зараз носить назвó Дніпропетровсьê
відзначало 100-літній ювілей. Це бóло перше і останнє святêóвання
ювілею Катеринослава в імператорсьêій Росії. Настóпний ювілей
місто на Дніпрі святêóвало вже ó 1976 р. В даній розвідці ми поã-
лянемо на основні епізоди підãотовêи і власне проведення святêо-
воãо дійства, яêе розãорнóлося ó травні 1887 р., а таêож спробóємо
поêазати яêе ідеолоãічне під´рóнтя êатеринославсьêа місьêа адмі-
ністрація виêористовóвала при цьомó.
Спочатêó трохи фаêтів. П’ятоãо травня 1886 р. місьêа Дóма
Катеринослава, на чолі з місьêим ãоловою І.М.Яêовлєвим винесла
рішення про проведення святêових заходів, присвячених століттю
міста Катеринослава, яêі бóло призначено на 9 травня 1887 роêó13.
Осêільêи в Російсьêій імперії місьêе самоврядóвання, навіть після
реформ Олеêсандра ІІ, не мало права проводити подібні заходи без
дозволó центральної влади, необхідно бóло отримати „монаршее
соизволение”. На початêó 1887 р., на прохання Дóми, êатеринос-
лавсьêий ãóбернатор Д.М.Батюшêов звернóвся в Департамент за-
ãальних справ, а той в свою черãó в Департамент поліції8 з êлопо-
танням про дозвіл відсвятêóвати 9-ãо травня 1887 р. перше століття
Катеринослава3. Відповідь бóла напрочóд швидêою. Вже 22.03.1887
р. Департамент поліції повідомляв в Департамент заãальних справ,
що „для виêонання припóщень Катеринославсьêої місьêої Дóми з
приводó святêóвання сторічноãо ювілею м. Катеринослава з боêó
Департаментó поліції перепон не зóстрічається”3. Нарешті, 30 êвіт-
ня 1887 р. імператор Олеêсандр ІІІ дав свою зãодó на святêóвання
ювілею8.
Слід зазначити, що місьêа Дóма, не чеêаючи дозволó імпера-
тора, вже 19 лютоãо 1887 р. прийняла проãрамó святêóвань, яêа бó-
ла опóбліêована в „Еêатеринославсêом юбилейном листêе” (далі
„Листоê”) 12 êвітня тоãо ж роêó. Проеêтом передбачалося провести
таêий переліê основних заходів: 1) молебень в Преображенсьêомó
соборі; 2) óрочисте засідання місьêої Дóми, де бóде сêладено „все-
8 Дивись додатки
249
подданнейший адрес” на ім’я Олеêсандра ІІІ; 3) приêрасити місто,
провести народні ãóляння; 5) провести одноденний перепис насе-
лення м. Катеринослава 21 êвітня 1887 р.; 6) відêрити пóблічнó бі-
бліотеêó; 7) надрóêóвати êоротêий історичний нарис про перше
століття Катеринослава; 8) виêарбóвати жетон ó пам’ять про сто-
ліття міста13.
Писати про óрочистості, яêі відбóлися 9-10 травня 1887 р., не
має потреби. Вони ясêраво описані в „Листêе”, що спеціально ви-
ходив з наãоди 100-річноãо ювілею міста12.
Яê і передбачалося проãрамою, початоê святêовомó дійствó
бóв даний вранці 9 травня 1887 р. в Преображенсьêомó соборі. Мі-
сце бóло обрано не випадêово. По-перше, це бóв ãоловний храм Ка-
теринославсьêої єпархії. По-дрóãе, і найãоловніше, саме тóт 1787
роêó під час подорожі до Кримó по новозахопленим землям, Кате-
рина ІІ поêлала перший êамінь ó фóндамент майбóтньої бóдівлі
храмó. Цей êамінь мав символізóвати відправнó точêó ó заснóванні
міста Катеринослава. Хоча ще 22 січня 1784 р.9 та ж Катерина ІІ пі-
дписала óêаз про заснóвання міста Катеринослава на правомó бере-
зі Дніпра, місьêа Дóма Катеринослава для святêóвання 100-
літньоãо ювілею „обрала” саме 1887 р. В даномó випадêó фаêт поê-
ладання монаршою рóêою першоãо êаменю при заêладці майбóт-
ньоãо міста мав ãлибше саêральне наповнення, ніж підписаний тією
ж монаршою рóêою óêаз. Щоправда, яê зãадóвав очевидець, авст-
рійсьêий імператор Йосип ІІ, яêий бóв присóтній серед свити Ка-
терини ІІ, поêлавши дрóãий êамінь, висловився з цьоãо приводó
таê: „Ми з імператрицею Катериною одноãо дня зробили велиêó
справó: вона поêлала перший êамінь новоãо міста, а я – дрóãий і
останній”15. Йосип ІІ не помилився. Плани про бóдівництво „пів-
денної Пальміри” таê ніêоли і не бóли втілені в життя, для цьоãо
забраêло ãрошей і людей.
Заãалом, ідея про святêóвання ювілею виниêла лише ó 1885
р. Однаê, спочатêó дóмсьêі ãласні мали намір святêóвати 100-річчя
дарóвання Катериною ІІ „Жалóваної ãрамоти містам”, але 18 лис-
топада 1885 р. ця ідея трансформóвалася в ідею святêóвання 100-
річноãо ювілею міста1. Осêільêи ідея виниêла ó 1885 р., то слід від-
9 Цю дату М.М.Владимиров – дослідник і автор книги про пер-
ше століття існування Катеринослава вважав такою, що дала по-
чаток місту на Дніпрі.
250
êинóти дóмêó про визначення ãласними êатеринославсьêої Дóми
яê можливі відправні точêи початêó міста 1776 р.10, 1783 р.11 або
1784 р.12
Правдó êажóчи, до 1887 р. і святêóвати не бóло чоãо. Катери-
нослав до останньої чверті ХІХ ст., за невелиêим виêлюченням, за-
лишався таêим самим провінційним містечêом яê і наприêінці
XVIII ст. Населення міста зростало повільно, в основномó завдяêи
ãóбернсьêомó статóсó. Яêщо ó 1808 р. в місті проживало 4980 осіб,
то ó 1865 р. – 22846 осіб8. Один з ãóбернсьêих архітеêторів Катери-
нослава Андрій Достоєвсьêий, по приїзді до Катеринослава ó 1860-
мó році залишив про ньоãо таêі споãади: „Після бездоãанно чисте-
ньêоãо Сімферополя Катеринослав видався і брóдним, і поãано об-
лаштованим, але значно більшим. Одне, що êинóлося мені в очі, –
це Велиêа бóльварна вóлиця, ...”5. Оце і все „величне” місто.
Радиêальні зміни в інфрастрóêтóрі міста стали відбóватися ó
1880-х роêах. Це сталося після тоãо, яê завдяêи зóсиллям відомоãо
ãромадсьêоãо діяча О.М.Поля, ó 1881 р. почалися розробêи êриво-
різьêоãо залізорóдноãо родовища. Вже ó 1884 р. через Катеринос-
лав проляãла залізнична ãілêа, а два береãи річêи Дніпро з’єднав
перший стаціонарний міст, ó 1887 р. в Катеринославі збóдовано пе-
рше металóрãійне підприємство – Брянсьêий завод тощо. До речі, в
óрочистій промові з наãоди святêóвання 100-річчя міста, місьêий
ãолова І.М.Яêовлєв серед осіб, яêі найбільше сприяли розвою Ка-
теринослава зãадав Катеринó ІІ, Олеêсандра ІІІ і О.М.Поля8. Щодо
двох перших – тóт зрозóміло: перша „заснóвала” місто, дрóãий тоді
сидів на троні. Що ж стосóється О.М.Поля, то зãадêа про ньоãо се-
ред царствених осіб, таê би мовити „отцов-блаãодетелей” міста,
майже безпрецедентна. А по сóті, саме О.М.Поль і бóв тією люди-
ною, завдяêи діяльності яêоãо Катеринослав врешті став тим вели-
10 Поява перших кошторисів на кам’яні будівлі губернського мі-
ста Катеринослава на Кільчені, які були подані азовським губе-
рнатором В.Чертковим.
11 Указ Катерини ІІ від 30 березня 1783 р. про необхідність від-
шукання місця під центр новоутвореного Катеринославського
намісництва.
12 Указ Катерини ІІ від 22 січня 1784 р. про визначення будівни-
цтва нового міста біля Нового Кодаку.
251
êим промисловим центром, яêим мешêанці Дніпропетровсьêа зви-
êли йоãо бачити останні 120 роêів.
Та попри значні заслóãи перед містом, О.М.Поль апріорі не
міã стати тим наріжним êаменем, яêий би ліã в основó імперсьêоãо
міфó про заснóвання Катеринослава. Яê бóло зазначено вище цим
êаменем стала цеãлина, яêó поêлала Катерина ІІ ó фóндамент таê і
не збóдованоãо ó XVIII ст. Преображенсьêоãо соборó13. Для демон-
страції величі Катерини ІІ та її задóмó не жалêóвали епітетів і ме-
тафор. 9 травня 1887 р., в день святêóвання 100-річноãо ювілею в
„Листêе” з’явилася замітêа. В ній, зоêрема, зазначалося таêе: „Рівно
100 роêів томó з півночі ... прибóла в полóденнó êраїнó ... Велиêа
Імператриця Катерина ... „для основания ãрада” ... Читачі „Листêа”,
без сóмнівó, вже знають, яêі неймовірні широêі надії самомó містó
та всій полóденній смóзі обіцяла ця подія: в диêій, майже не засе-
леній êраїні повинні бóли виниêнóти нові Афіни!”7. Таêа розлоãа
цитата бóла необхідна, аби поêазати патетичний і ãіперболізований
стиль „ретрансляторів” імперсьêої óрбаністичної традиції, яêа і по-
нині живе серед значної частини мешêанців Дніпропетровсьêа. Да-
лі по теêстó автор замітêи вêазóє на те, що в êінці XVIII ст. на місці
Катеринослава бóла „деревня” Половиця, в яêій налічóвалося всьо-
ãо 1500 мешêанців, а вже через 100 роêів, тобто ó 1887 р., в місті
Катеринославі таêих мешêанців вже налічóється до 50000 осіб. На
дóмêó автора замітêи, таêе помітне зростання Катеринослава бóло
наслідêом тих ідей, яêі діячі часів Катерини ІІ заêлали в планах ро-
звитêó Катеринослава7. Схожою за тональністю до цитованої замі-
тêи бóла відозва місьêоãо ãолови Катеринослава І.М.Яêовлєва.
„Наше місто, – звертався він до мешêанців Катеринослава, – слó-
ãóвало одним з центрів для заселення і для внесення êóльтóри і
„ãражданственности” в óсьомó Новоросійсьêомó êраї”2. Далі йде
зãадêа про пóстелю, яêó попередниêи сóчасниêів І.МЯêовлєва пе-
ретворили в житницю Росії та Європи. До вшанóвання Катерини ІІ
та її „творіння” долóчалася і молодь. В черãовомó номері „Листêа”
бóло вміщено вірш одноãо невідомоãо óчня:
„Сто лет прошло в стране безлюдной
В степи пóстынной ó Днепра,
13 До початку 1830-х років Преображенський собор залишався
лише фундаментом. Будівництво собору було завершене аж у
1835 р.
252
Явился ãород мноãолюдный
И именем своим Велиêим
Еãо Царица нареêла!”16
Нав’язлива теза про пóстелю, яêó місьêа влада тиражóвала
через пресó, з’явилася ще в першій третині ХІХ ст. в роботах одно-
ãо з перших істориêів Новоросії В.Ф.Розанова. Цей міф необхідний
бóв, щоб відтінити „величнó” роль Катерини ІІ в процесі освоєння
південноóêраїнсьêих степів.
Ми не маємо тóт намірó долóчатися до дисêóсії про щіль-
ність заселення і освоєння Придніпров’я ó XVIII ст. На даний час з
цьоãо питання існóє маса досліджень, останнє з яêих вийшло ó
2008 р.14. Дослідниêи О.А.Репан, В.С.Старостін і О.В.Харлан стве-
рджóють, що до заснóвання Катеринослава, на місці сóчасноãо
Дніпропетровсьêа існóвав потóжний óрбаністичний центр Новий
Кодаê, яêий і бóв предтечею Катеринослава14. Арãóментація цих
авторів, на нашó дóмêó, є доволі переêонливою.
Повертаючись до нашоãо основноãо питання відзначимо та-
êий фаêт, що попри пропаãóвання ідеї про пóстельність êраю в пе-
реддень заснóвання Катеринослава, в „Листêе” присóтні матеріали,
яêі прямо сóперечать тезам про нібито „диêість” Новоросії і заснó-
вання Катеринослава на порожньомó місці. Серед безлічі різнома-
нітноãо матеріалó в „Листêó” бóло вміщено деêільêа статей, яêі бó-
ли присвячені слободі Половиці9, 10, 11. Автор однієї з цих статей
В.І.Милославсьêий прямо вêазóє, що Половиця перетворилася в
Катеринослав, повторюючи в цьомó Ф.Маêаревсьêоãо10.
Тобто, в Катеринославі наприêінці ХІХ ст. бóли люди, яêі
дотримóвалися іншої, ніж місьêа влада, дóмêи про перші роêи іс-
нóвання міста. Томó влада, недаремно заêлиêала мешêанців міста
об’єднатися в переддень ювілею. В „Листêó” зазначалося, що: „Це –
свято всіх і êожноãо з нас оêремо. В таêі дні ãромадсьêа дóмêа за-
звичай праãне до яêоїсь однієї ... заãальноêорисної справи”6. Влада,
збóджóючи енерãію мешêанців міста на приêладі діяльності Кате-
рини ІІ та її сóчасниêів, заêлиêала êатеринославців діяти на êо-
ристь міста. Наприêлад, допомаãати в заснóванні пóблічної бібліо-
теêи. Не можна не поãодитися, що це заãалом позитивне спрямó-
вання енерãії. Однаê джерело, на яêій цю енерãію підіãрівали, на-
лежить до не реальних сóбстанцій. Це – міф, абстраêція, і яêби ме-
шêанці Катеринослава брали за основó приêлад діяльності Кате-
253
рини ІІ та її придворних, то розвитоê міста мав би просто зóпини-
тися таê і не розпочавшись.
З певною іронією сприймається ще один заêлиê місьêої вла-
ди Катеринослава – не забóвати минóлоãо і „праãнóти лише до від-
новлення дійсноãо життя Катеринослава в êінці минóлоãо століт-
тя...”4. Цей заêлиê можна брати на озброєння і зараз, бо, нажаль, і
досі величезний шмат історії Дніпропетровсьêа, а власне êозацьêий
період, яê і ó ХІХ ст. просто виêидається з йоãо аналів, а мешêанці
міста продовжóють жити в полоні міфів та стереотипів.
Імперсьêій міф про заснóвання Катеринослава виниê не ó
1887 р., і, нажаль, існóє і до сьоãодні. Яê тоді таê і зараз влада нама-
ãається виêористати цей міф, щоб збóдити патріотизм мешêанців
міста, підняти їх самооцінêó, наãадóючи про „діяльність велиêих
людей” часів імператриці Катерини ІІ. Насправді цей міф не жи-
вить, а підрізає êоріння міста. Пам’ять історії перетворюється ó
безпам’ятство, знання ó невіãластво. У êінці ХІХ ст., втім яê і зараз
еêономічна сêладова Дніпропетровсьêа має велиêий потенціал, що
дозволяє містó бóти серед найбільш розвинóтих міст Уêраїни. Але
за рівнем заãальної êóльтóри і дóховності, Дніпропетровсьê, на на-
ше переêонання, яê і 130 роêів томó залишається провінційним мі-
стом. Панóвання в свідомості дніпропетровців, прищепленої ще ó
ХІХ ст. імперсьêої óрбаністичної традиції, відіãрає в цьомó не
останню роль.
Літератóра:
1. Владимиров М.М. Первое столетие ãорода Еêатеринослава 1787 –
9 мая 1887. – Еêатеринослав: Типоãрафия Я.Чаóсêоãо, 1887. – С. II.
2. Воззвание от Еêатеринославсêоãо ãородсêоãо ãоловы ãражданам
ãорода Еêатеринослава // Еêатеринославсêий юбилейный листоê. – 1887.
– №12. – 3 мая. – С.101-102.
3. Державний архів Російсьêої федерації. – Ф.102. – Оп.83. – Д.190.
– 1887 ã. По ходатайствó Еêатеринославсêоãо ãóбернатора о разрешении
праздновать 9 мая 1887 ã. первое столетие ãорода Еêатеринослава. –
Арê.3–3 зв.
4. Доêлад Еêатеринославсêой ãородсêой óправы по вопросó о необ-
ходимости издавать „Еêатеринославсêий юбилейный листоê” с 1 апреля
по 1 июня 1887 ã. // Еêатеринославсêий юбилейный листоê. – 1887. – №1.
– 9 апреля. – С.1-2.
5. Достоевсêий А.М. Воспоминания. – М.: АГРАФ, 1999. – 432 с.
(С.271).
6. Еêатеринослав 30 апреля // Еêатеринославсêий юбилейный лис-
тоê. – 1887. – №11. – 30 апреля. – С.93.
254
7. Еêатеринослав 9 мая // Еêатеринославсêий юбилейный листоê. –
1887. – №15. – 9 мая. – С.130-132.
8. Історія міста Дніпропетровсьêа. – Д.: Грані, 2006. – 596 с. (С., 113,
135, 143-144)
9. Манжóра И. К вопросó о происхождении слова „Половица” //
Еêатеринославсêий юбилейный листоê. – 1887. – №11. – 30 апреля. –
С.94-95.
10. Милославсьêий В.И. Половица // Еêатеринославсêий юбилей-
ный листоê. – 1887. – №7. – 23 апреля. – С.57-58.
11. Милославсьêий В.И. Половица // Еêатеринославсêий юбилей-
ный листоê. – 1887. – №8. 24 апреля. – С.67-68.
12. Порядоê церêовноãо празднования 100-летнеãо юбилея ã. Еêате-
ринослава 9 мая 1887 ã. // Еêатеринославсêий юбилейный листоê. – 1887.
– №15. – 9 мая. – С.129-130.
13. Проеêт празднования первоãо столетия ã. Еêатеринослава // Еêа-
теринославсêий юбилейный листоê. – 1887. – №2. – 12 апреля. – С.9.
14. Репан О.А., Старостін В.С., Харлан О.В. Палімпсест. Коріння міс-
та: поселення XVI–XVIII століть в історії Дніпропетровсьêа. – К.: Уêраїн-
сьêі пропілеї, 2008. – 266 с. (С.249).
15. Старостін В.С. Столиця степовоãо êраю. Дніпропетровсьê. Нари-
си з історії міста. – Дніпропетровсьê: ВАТ „Дніпроêниãа”, 2004. – 279 с.
16. Учащийся К.Р. На столетие Еêатеринослава // Еêатеринославс-
êий юбилейный листоê. – 1887. – №13. – 5 мая. – С.118-119.
Додатêи
Отношение Департамента общих дел в Департамент полиции
МВД. Департамент общих дел. Отдел I. Стол 2. 16.03.1887 ã. №5674.
В Департамент полиции.
Еêатеринославсêий ãóбернатор, соãласно постановлению местной
ãородсêой Дóмы ходатайствóет о разрешении праздновать, 9 мая сеãо ãода,
первое столетие ã. Еêатеринослава, по проãрамме, выработанной Дóмою,
êоторою, междó прочим, предположено: а) приãласить óêрасить ó помянó-
тый день свои дома флаãами, транспарантами и т.д., а вечером иллюмини-
ровать; б) ó памятниêа Еêатерины, в ãородсêом садó и в дрóãих местах, ãде
найдено бóдет óдобным, óстроить бесплатные народные ãóлянья, вечером
тоãо же 9 мая спеêтаêль, весь сбор с êотороãо врóчит Еêатеринославсêомó
ãородсêомó ãолове на блаãотворительнóю цель; в) относительно óстройст-
ва спеêтаêля и ãóлянья в садó просить диреêцию местноãо êлóба, в распо-
ряжении êоторой состоит театр и сад; ã) произвести однодневнóю пере-
пись ã. Еêатеринослава, назначив днем переписи 21 апреля 1887 ã., стодвó-
êратнóю ãодовщинó дарования ãрамоты ãородам Еêатериною II и вместе с
тем день ея рождения, т.ê. для исполнения этоãо дела потребóется не менее
250 человеê, то пóблиêовать о вызове желающих óчаствовать в ней добро-
вольно и бесплатно, а таêже просить и слóжащих в разных óчреждениях в
слóчае же недостатêа таêих лиц, выйти с êем бóдет следовать в соãлашение
255
о том, чтобы в названной переписи моãли принять óчастие воспитанниêи
старших êлассов среднеóчебных заведений ã. Еêатеринослава; д) положить
основание ê отêрытию пóбличной библиотеêи в ã. Еêатеринославе тем,
чтобы в день 9 мая 1887 ã. отêрыть пóтем доюровольынх пожертвований на
этот предмет êниãами и деньãами.
Департамент общих дел имеет честь сообщить о вышеизложенном
Департаментó полиции поêорнейше прося óведомить в возможно непро-
должительном времени, о заêлючении по означенномó предметó.
Диреêтор /подпись/
Начальниê отдела /подпись/
Отношение Департамента полиции в Департамент общих дел
Департамент полиции 22.03.1887 ã. №692.
Департаментó общих дел.
В следствие отношения от 16 сеãо марта за №5674 Департамент по-
лиции имеет честь óведомить Департамент общих дел, что ê приведению в
исполнение предположений Еêатеринославсêой ãородсêой дóмы по пово-
дó празднования столетнеãо юбилея ã. Еêатеринослава со стороны Депар-
тамента полиции препятствий не встречается.
Диреêтор
Сеêретарь
Державний архів Російсьêої федерації. Ф.102. – Оп.83. – Спр.190. – 1887 р.
По ходатайствó Еêатеринославсêоãо ãóбернатора о разрешении праздно-
вать 9 мая 1887 ã. первое столетие ãорода Еêатеринослава. Арê.1-3 зв.
|