Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26456 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера / О. Давлєтов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 313-321. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26456 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-264562025-06-03T16:04:00Z Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера Давлєтов, О. 2009 Article Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера / О. Давлєтов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 313-321. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26456 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Давлєтов, О. |
| spellingShingle |
Давлєтов, О. Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| author_facet |
Давлєтов, О. |
| author_sort |
Давлєтов, О. |
| title |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| title_short |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| title_full |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| title_fullStr |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| title_full_unstemmed |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| title_sort |
готфрід федер – «невдалий економічний паладин» фюрера |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26456 |
| citation_txt |
Готфрід Федер – «невдалий економічний паладин» фюрера / О. Давлєтов // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 313-321. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT davlêtovo gotfrídfedernevdalijekonomíčnijpaladinfûrera |
| first_indexed |
2025-11-25T03:17:01Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:17:01Z |
| _version_ |
1849730659219668992 |
| fulltext |
313
Олеêсандр ДАВЛЄТОВ (Запоріжжя)
Готфрід Федер – «невдалий еêономічний
паладин» фюрера
Інтерес до проблеми вивчення ´енези німецьêоãо варіанта
фашизмó виниê серед наóêовців світó відразó після зародження
цьоãо явища. На сьоãодні історіоãрафія фашизмó вже представлена
велиêою палітрою досліджень, причомó найбільшó óваãó істориêів
за минóлі десятиліття привертали сюжети пов’язані зі створенням
масової бази, ідеолоãічних передóмов, власне механізмó існóвання
тоталітарної диêтатóри НСДАП тощо1. Кільêість наóêових розві-
доê вже давно сяãнóла позначêи 40000 позицій. Час існóвання на-
цистсьêоãо панóвання в Німеччині (1933-1945 рр) – один з най-
більш досліджених епізодів німецьêої історії. У порівнянні з ним,
не таê баãато наóêових розвідоê присвячено періодó існóвання на-
ціонал-соціалізмó в Веймарсьêій Респóбліці (1919-1933 рр) – пері-
одó, яêий зі слів Германа Герінãа вважається «бойовим часом»
НСДАП2. Саме томó, в даномó дослідженні, автор вирішив зóпини-
тись на біоãрафії одноãо з провідних нацистів веймарсьêої доби –
Готфріда Федера, політичноãо діяча, яêомó не знайшлось значної
посади ó Третьомó рейхó.
В історіоãрафії присвяченій націонал-соціалізмó фіãóра Гот-
фріда Федера займає оêреме, не зовсім визначене положення3. За-
ãальне подання обмежóється про ньоãо посиланням на те, що він
бóв пропаãандистом "боротьби із відсотêовим рабством" й автором
(або співавтором) партійної проãрами НСДАП 1920 р., або тоãо що
він бóв еêономічним і фінансовим радниêом Гітлера, що пізніше
втратив свій вплив, після тоãо яê Гітлер з êінця 20-х роêів потрапив
під êрило велиêих підприємців-монополістів.
Томó, спеціальні дослідження про внóтрішній розвитоê пар-
тії або про відношення А.Гітлера до промислових êрóãів баãато в
чомó недооцінюють відносини Федера й Гітлера, а таêож роль Фе-
дера в прориві нацистсьêої партії до влади. Через розãляд біоãрафії
Федера і йоãо праць, дослідження йоãо специфічної діяльності óсе-
редині НСДАП за веймарсьêої доби, ми розãлянемо і йоãо ідеоло-
ãію , і йоãо вплив, яê "проãрамолоãа нацистсьêої партії".
В перші 30 роêів своãо життя Готфрід Федер мало дóмав про
необхідність політичноãо виправлення світó, доти поêи вперше не
314
вистóпив перед ãромадсьêістю Мюнхена взимêó 1918-1919 рр.
Родом Г.Федер із Франêонії. Йоãо дід і йоãо батьêо, таємні
радниêи й члени місцевоãо óрядó, відносилися до вищих чиновни-
êів баварсьêоãо êоролівства. Сам Федер народився 27 січня 1883 р.
ó м. Вюрцбóрã. Шêолó заêінчив ó м. Ансбах. Аж до 1905 р. він вчи-
вся ó вóзах технічноãо профілю в Мюнхені, Шарлоттенбóрзі й Цю-
ріхó, де спеціалізóвався на досить сóчасній спеціальності – залізо-
бетонне бóдівництво. Лише в 1908 р. він здав врешті-решт диплом-
ний (випóсêний) іспит та одержав праêтичний досвід êонстрóêтора
на одній з бóдівельних фірм.
Ще в 1901 р. Федер бóв прийнятий ó члени відомоãо "Корпó-
са Ізарія", стóдентсьêоãо союзó, чия історія на той час перевищóва-
ла вже 80 роêів. З тоãо часó він бóв відомий, яê "завзятий фехтóва-
льниê мюнхенсьêої шêоли", що часто-ãóсто проявляв свій бóрхли-
вий темперамент ó різних ситóаціях4.
З 1908 р. Г.Федер вистóпав яê пайовиê , а зãодом і êерівниê
мюнхенсьêої філії фірми «Аêерман і Кє», що займалась підземним і
надземним бóдівництвом. У настóпні роêи він бóдóвав ó Німеччи-
ні, Італії й Болãарії паêãаóзи, мости й інші велиêі спорóди; після
початêó Першої світової війни перейшов на сêлади боєприпасів й
анãари для літаêів. Саме тоді Федер і йоãо фірма істотно збільшили
свій êапітал, осêільêи при реалізації проеêтів майже завжди виêо-
ристовóвали êредити. Вже в цей час, він придбав досвід спілêóван-
ня з велиêими банêами, й саме з цьоãо періодó виросте йоãо спо-
стереження, а потім переêонання-теорія про те, що " в світі панóє
залізна, невблаãанна, безжалісна хватêа не персоніфіêованої влади
ãрошей, êоли з початêó бажаний êредит одержóєш, а потім, через
бóдь-яêó еêономічнó êризó, винятêово в жертвó еãоїстичним інте-
ресам велиêоãо êапіталó бóдеш принесений"5.
В 1917 р. він пише статтю "Німецьêі солдати-фронтовиêи
êомпенсóють збитêи від війни", де він визначає переліê вищих по-
садових осіб, яêих він звинóвачóє в збільшенні соціальної напрó-
женості й вимаãає захистити дрібних власниêів від розорення.
"Дóмêа позичати під відсотêи є сатанинсьêий винахід вели-
êоãо êапіталó, вона óможливлює їм всім вести життя трóтнів на шиї
в простоãо народó, висмоêтóвати всі соêи з йоãо роботящих сил,
вона поãлиблює непереборні протиріччя (êонтрасти), êласовó не-
нависть і породжóє з війни ãромадян за ãроші ãромадянсьêó війнó",
от що написав Федер в день êапітóляції Німеччини в листопаді
315
1918 р., а потім розвиваючи ці ідеї далі, він в 1919 р. видав на свої
ãроші навіть брошóрó – “ Маніфест знищення відсотêовоãо рабст-
ва“6.
Це бóла еêлеêтична еêономічна теорія, ядро яêої становила
вимоãа "звільнитися від відсотêовоãо рабства" через ліêвідацію всіх
процентних зобов'язань і за допомоãою таêож націоналізації банêів
і бірж, óсêладнена зовсім випадêовими поверхневими мірêóвання-
ми про світовó матерію взаãалі. Під час Листопадової революції
1918-1919 рр., представниêи середньоãо прошарêó з жахом для себе
відêривали недостачó товарів, дорожнечó цін, безробіття й інші на-
слідêи війни, і бачили порятóноê від політичної й соціальної рево-
люції в боротьбі із соціалістичними партіями. Саме тóт встóпав ó
ãрó êлич Федера "Геть відсотêове рабство" яê бойовий пароль т.зв.
"третьоãо шляхó" між êапіталізмом і марêсизмом до "національно
орієнтованоãо німецьêоãо варіанта соціалізмó"7.
Федер вистóпав не проти êапіталó й приватної власності,
сêоріше бажав він щоб вони обоє зберіãали індивідóальні досяã-
нення й соціальні зобов'язання й щоб держава пропонóвала перева-
ãó тим виробниêам, де дотримóється боротьба за блаãополóччя
всьоãо сóспільства. Федер навіть зближається з антисемітсьêими
êолами "фьольêише", яêі з êінця XІX ст. повторювали ãасла про
"êапітал, що привласнює" й "êапітал, що творить”. Цю ідею він за-
позичить саме ó них. У виêладі Федера до першоãо бóде віднесені
торãівля й фінансовий êапітал - наприêлад статоê Ротшильдів - єв-
рейсьêої родини, чиї ãроші запóстили "свої щóпальця" ó різні êраї-
ни світó.
На противаãó цьомó Федер праãнóв не робити ãроші само-
ціллю, а виêористати їх яê еêономічний інстрóмент. Спеціально
для німецьêої національної індóстрії він вводить ó широêий обіã
термін " êапітал, що творить", яêий, на йоãо дóмêó, повинен бóти
підêонтрольним державі й самовіддано слóжити останньомó. В Ні-
меччині, де повно "міжнародних державних êоштів", Федер вима-
ãає неãайно відмовитися від óсіляêих позиê взаãалі. Саме в цьомó
він бачить єдинó можливість виправити фінансовó ситóацію в Ні-
меччині, що потім повинно бóло привести Німеччинó до перемоãи
ó майбóтній війні. Але не пізніше, ніж Німеччина ó своїх розрахóн-
êах звільнитися від інтернаціональноãо процентноãо рабства. Бла-
ãодатним наслідêом боротьби за "звільнення від відсотêовоãо рабс-
тва" Федер вважав не стільêи здобóття фінансової незалежності,
316
сêільêи зниження рівня соціальної напрóженості всередині націй.
Зãідно із цією тезою, що сóперечила вченню про êласовó бо-
ротьбó "німецьêоãо соціалізмó", Федер проãолошóвав тезó - "Робіт-
ниêи й роботодавці повинні прислóхатися один до одноãо". Уже
перші йоãо пóблічні вистóпи привели Федера до розóміння тоãо
фаêтó, що він не в змозі почати фінансовó реформó, не заснóвавши
при цьомó новий політичний рóх із претензією на óніверсальні дії.
Федер позначив свою брошóрó яê "Маніфест", свідомо яê би наслі-
дóючи "Комóністичномó маніфест", позначивши цим праãнення
óсвідомлено êонêóрóвати з марêсизмом.
При цьомó, для Федера дистанціювання від марêсистсьêої
версії антиêапіталізмó бóло свідомим. Навпроти, для ньоãо особли-
во важливó роль ãрав антисемітизм. Федер еêсплóатóвав і тезó про
те, що "óсвідомленим заãальним приêладом влади велиêоãо êапіта-
лó в долях баãатьох народів" є сêладовою частиною всесвітньої єв-
рейсьêої змови. Томó звичайно маневрóвання еêономічними сêла-
довими своãо навчання й здійснював Федер на антисемітсьêій пла-
тформі. Вже взимêó 1918/1919 рр. він дійде висновêó про те, що
тільêи "Звільнення від відсотêовоãо рабства" є ãоловним завдан-
ням порятóнêó світó від êоренів "світовоãо єврейсьêоãо зла".
Йоãо теоретичні мірêóвання підштовхóють Федера до занят-
тя політиêою. Неãайно він вживає заходів в цьомó напрямêó, праã-
нóчи до êонêретних праêтичних дій.
20 листопада 1918 р. він врóчає свою першó доêладнó запис-
êó новомó баварсьêомó óрядó з представниêів НСДПН і СДПН на
чолі із прем’єр-міністром Кóртом Ейснером. Без бóдь-яêих наслід-
êів. Федер починає віднині êар'єрó пóбліцистичноãо бійця - одина-
êа. Але вже в ході 1919 р. він дає задній хід. Зв'язано це з фінансо-
вим поãіршенням йоãо особистих справ. В 1920 р. він вимóшено
здає свій бóдиноê ó Мюнхені, а сам з родиною переселяється в ма-
леньêий недавно побóдований бóдиноê ó місті Мюрнаó на Штаф-
фелзее. Незалежність Федера яê політиêа відбилася сóмно на йоãо
матеріальномó становищі. Він починає завзято шóêати сферó за-
стосóвання своїх ідей ó зв'язêó з необхідністю матеріально óтримó-
вати свою родинó. Все це слабêо в'язалося з ідеалістичними мірêó-
ваннями, êритиêою еêономічної платформи "бонз" респóбліêансь-
êих партій і вимоãою висоêих ãонорарів за доповіді (леêції).
При цьомó йоãо бойові заêлиêи вже ó 1919 році зóстріли
значний інтерес в німецьêомó сóспільстві. Насамперед Федер на-
317
маãався впливати в двох напрямêах. Він розãорнóв реãóлярнó пóб-
ліцистичнó діяльність і таê само завзято вистóпав, яê оратор. При
цьомó йоãо не бентежило навіть маленьêе êоло слóхачів. В обох
випадêах він попадав ó поле зорó рóхó "фьольêише" з йоãо числен-
ними óãрóпованнями – в Мюнхені 1919-1920 рр. їх бóло більш ніж
дві дюжини. Саме ó їхньомó середовищі знайшли живий відãóê йо-
ãо "Маніфест" й "Державне банêрóтство - порятóноê" – дві брошó-
ри, видані за рахóноê автора. Саме в цей період Федер входить ó
êонтаêт із "Сóспільством Тóле" і з письменниêом – антисемітом
Дитріхом Еêêартом. Дещо зãодом, обоє ці елемента в ранній історії
НСДАП зіãрають свою роль.
У відділі преси новин і пропаãанди êорпóса рейхсверó №4 –
вищої війсьêові інстанції в Баварії, Федер обіймає посадó референ-
та, таêож êерóє заняттями по навчанню êóрсантів, яêі поêлиêані
бóли давати відсіч поширенню соціалістичних ідей в армійсьêомó
середовищі.
Єфрейтор Адольф Гітлер, яêий в червні 1919 роêó потрапив
на ці êóрси, зробив на Федера відразó велиêе враження. Вже на
першомó занятті, пояснюючи початоê своãо політичноãо êóрсó,
Федер знайшов в Гітлері однодóмця, більше тоãо Гітлер стояв на
прямих антисемітсьêих позиціях. 16 вересня 1919 роêó в письмо-
вомó рефераті про "єврейсьêе питання" Гітлер поставив перед Фе-
дером проблемó ідентифіêації "позичêовоãо êапіталó" – лихварства
і єврейства, написавши: "Їх (євреїв) влада є влада ãрошей, ó формі
відсотêів вони смоêчóть життєвó силó з народó протяãом століть, і
сьоãодні це демонстрóють самі сóмні наслідêи"8.
Через чотири дні їхні шляхи перетнóлися зновó на зборах
ДАП, де Федер вистóпав зі своєю óлюбленою темою. Незабаром
обоє вони встóпають ó ДАП. Потім їх доля значно розрізняється. В
той час яê А. Гітлер з початêó ó ДАП, а потім ó НСДАП здобóвав
політичний вплив і ваãó, постóпово зайнявши місце пропаãандист-
сьêоãо лідера й "мотора" партії, Федер залишився на позиції сто-
ронньоãо спостеріãача. Він ціêавиться нацистсьêою партією винят-
êово яê платформою для проведення в життя своїх теоретичних
ідей. Йоãо êонтаêти із НСДАП обмежóються в 1920-1921 рр. про-
ãолошенням промов на Мюнхенсьêих партійних зборах. Все-таêи
містить "25 пóнêтів" – проãрама НСДАП від 24 лютоãо 1920 р., ó
двох пóнêтах йоãо вимоãи: "10. Першим обов'язêом êожноãо ãрома-
дянина повинна бóти творча, дóховна або фізична діяльність. Дія-
318
льність оêремоãо індивідóóма повинна бóти не в сóперечності з ін-
тересами співтовариства, повинна приносити блаãо всім; 11. Сêасó-
вання нетрóдовоãо доходó. Звільнення від відсотêовоãо рабства".
Саме завдяêи наявності в проãрамі даних вимоã, і óзãоджено-
сті їх з іншими еêономічними пóнêтами, Г.Федер стає в один ряд з
іншими авторами партійної проãрами - порóч із А.Гітлером й "за-
сновниêом" партії Антоном Дреêслером9.Те, що пізніше Федер ãо-
ворив про відсóтність прямоãо співавторства, ó принципі не мало
велиêоãо значення. Справа в томó, що в цей же час Федер вирішив
піти по оêремомó своємó шляхó. У січні 1920 р. він заснóвав "Ні-
мецьêий бойовий союз за волю від відсотêовоãо рабства". Вже в
1920 р. він провів 30 оêремих від націонал-соціалістів зборів, де ви-
стóпав яê основний оратор. Йоãо діяльність серед подібних орãані-
зацій "фьольêише" ó рейхó й в Австрії мала лише досить відносний
óспіх.
Але в прямó êонêóренцію із НСДАП встóпив Федер лише
наприêінці 1920 р., êоли він спробóвав êóпити для своєї орãанізації
"бóльварний листоê" ãазети "Фьольêіше Беобахтер". Але Гітлер і
Дреêслер зóміли йоãо випередити. Саме тоді Дреêслер написав
Федерó, що він сподівається "що Ваші ідеї є й наші ідеї, і залишать-
ся таêими й далі"10.
Починає із цьоãо часó збільшóватися дистанціювання між
Федером і НСДАП. Постóпово Федер ãóбить своїх послідовниêів і
вже в 1922 р. повертається в лоно НСДАП, не проявляючи своєї
втім êолишньої аêтивності.
На першомó партійномó з'їзді в січні 1923 р. він вистóпав се-
ред інших почесних ãостей прямо після Гітлера, про те, що є три
основні ãрядóщі ідеї в Німеччині - соціалізм, націоналізм, антисе-
мітизм – і далі проповідóвав, що "в основі фінансово-політичної
проãрами нацизмó" лежить "розóміння необхідності боротьби з яр-
мом відсотêовоãо рабства"11.
В новій ситóації, сформованої в НСДАП, Федер з йоãо над-
мірною зарозóмілістю втім вже не ãрав велиêої ролі. Але Федер в
розмовах продовжóвав і далі затверджóвати, що він запроãрамóвав
НСДАП на "національнó революцію". В серпні 1923 р. ó розмові з
А.Гітлером Федер помітив: "Зараз ось вже протяãом місяця пра-
цюю над моєю новою êниãою, êниãою в яêій бóде описано все дер-
жбóдівництво майбóтньої націонал-соціалістсьêої держави". Для
Федера бóло важливо, щоб із самоãо початêó йоãо праця "Німецьêа
319
держава на національномó й соціальномó фóндаменті" (з підзаãо-
ловêом "Новий шлях держави, фінансів й еêономіêи"), "слóжила ó
значній мірі ідеалом для всієї партії"12.
Федер наполеãливо жадав від Гітлера óтворити заради най-
важливішої спільної роботи "дóховний ãенеральний штаб" і до йоãо
порад прислóхатися.
В êоротêій відповіді, яêó Федер майже відразó отримав,
А.Гітлер визначив йоãо êниãó прямо яê "Катехізис" нацистсьêоãо
рóхó, êрім тоãо призначив Федера 8 листопада 1923 р. під час "пив-
ноãо пóтчó" "міністром фінансів", і на перший поãляд лише позити-
вно оцінив йоãо ідеї в "Майн Кампф", надрóêованої в 1925 р. Але це
зãодом не мало праêтичноãо значення.
Втім пізніше, êоли Федер претендóвав на яêóсь винятêовість
своãо положення, А.Гітлер і йомó й всім іншим "теоретиêам" із пре-
тензією на особливе положення відповідав: "Бóдь-яêа й навіть най-
êраща ідея може бóти небезпечна, êоли вона перебільшóє власне
значення, насправді є простий засіб досяãнення мети - для мене й
для споêонвічних націонал-соціалістів існóє одна лише доêтрина:
Народ і Батьêівщина"13.
В цьомó, ó зв'язêó з різними підходами до майбóтніх перспе-
êтив НСДАП, óтворилася дистанція між Гітлером і Федером, яêа і
надалі зберіãалася в їхніх відносинах. І надалі Федер залишався в
партії лише яê відвертий "теоретиê", що проповідóє свій варіант
шляхó, своє навчання всередині НСДАП, але без видимоãо праêти-
чноãо впливó на êерівництво партії, на нацистсьêó стратеãію й таê-
тиêó.
Яêої-небóдь офіційної партійної посади з чітêо обêреслени-
ми завданнями й повноваженнями, Федер після відродження
НСДАП ó лютомó 1925 р. не одержав, хоча з 1924 по 1936 рр. він
бóв депóтатом рейхстаãó, спочатêó за списêами "фьольêише", а по-
тім НСДАП. При чомó він аêтивно виêористовóвав парламентсьêó
трибóнó, яê плацдарм для проãолошення вже на всю Німеччинó
промов і êлопотань на êористь "звільнення від відсотêовоãо рабст-
ва" й ó цьомó зв'язêó брав óчасть ó нацистсьêих партійних заходах.
Яê депóтат рейхстаãó він мав право безплатноãо проїздó по Німеч-
чині, і аêтивно це еêсплóатóвав ó власній пропаãандистсьêій діяль-
ності. Таê протяãом лише 1926 р. він вистóпив привселюдно на 107
відêритих партійних зборах14.
Певною мірою, яêби в наãородó за йоãо аêтивність, Гітлер
320
дорóчив йомó в Бамберзі в 1926 р. - "Береãти проãрамні основи",
втім без яêих-небóдь êонêретних повноважень.
Гітлер означив Федера, яê єдиноãо ó своємó роді "Проãрамо-
лоãа Рóхó" і відтепер саме йоãо таê і називали в партійній пресі й в
оãолошеннях перед пóблічними зборами НСДАП. Після цьоãо Фе-
дер займається виданням серії письмових робіт націонал-
соціалістсьêих авторів, назвавши її "Націонал-соціалістсьêою біб-
ліотеêою". Саме цим він, яê редаêтор видання і займається з 1927
р.15.
В ціломó, вже з 1926 по 1928 рр., припиняється сприятлива
партійна êар'єра Федера. Він бóв, яê оратор – повністю затребóва-
ний; йоãо êоментарі до партійної проãрами на Нюрнберзьêомó
з'їзді партії 1927 р. бóли видані яê зошит №1 Націонал-
соціалістсьêої бібліотеêи, і до лютоãо 1929 р . витримали вже 5 ви-
дань. Йоãо робота "Німецьêа держава" наприêінці 1928 р. вийшла
заãальним тиражем 20 тис. еêземплярів.
У найближчомó майбóтньомó, втім, положення Федера бóло
не настільêи радісним. Справа в томó, що в рамêах партійних орãа-
нізацій ó ньоãо все ще не бóло певноãо місця, навêоло яêоãо він би
міã ãрóпóвати своїх потенційних прихильниêів. Наприêінці 1928 р.
бóêвально з йоãо рóê забирають видавництво 4 південно-німецьêих
оêрóжних нацистсьêих ãазет. Йоãо ще більшим фіасêо бóло те, що
через три роêи в óмовах «велиêої депресії» Федер втратив залишêи
особистоãо майна.
Надія на місце ãаóляйтера оêрóãó "Гессен – Дармштадт" по-
терпіла êрах на рóбежі 1932-1933 рр., таê само, яê і на пост міністра
пошти в "вільній державі" Гессен.
В рамêах орãстрóêтóри імперсьêоãо êерóвання НСДАП з
1930 р. Федер отримав винятêовó посадó оêремоãо слóжбовця в
апараті фюрера, потім з листопада 1931 р. він бóв призначений êе-
рівниêом "Імперсьêої еêономічної ради". Це призначення бóло сво-
ãо родó порожнім звóêом, томó що, вона, по-перше, не мала повно-
важень, і, по-дрóãе, Федер бóв чи не єдиною людиною, яêа ó неї
входила. Справа ще й ó тім, що до цьоãо моментó А.Гітлер вже пе-
рейшов на сторонó захистó представниêів велиêоãо êапіталó, тієї
самої впливової ãрóпи в сóспільстві, із чиєю допомоãою він розра-
ховóвав пройти шлях до досяãнення леãальної політичної влади,
томó пропозиції Федера "яê нам óпорядêóвати Німеччинó" бóли
йомó більше не потрібні.
321
Після цьоãо, Федер бóв вже, яêби поза "велиêою ãрою" в по-
літиці. Із травня 1933 р. до приходó в êрісло міністра імперсьêої
еêономіêи Ялмара Шахта в серпні 1934 р., Федер виêонóвав обо-
в'язêи держсеêретаря цьоãо відомства. Потім виêонóвав обов'язêи
одночасно і рейхсêоміссара по справах переселенців й ãолови На-
ціонал-соціалістсьêоãо союзó німецьêих техніêів (інженерів).
З листопада 1934 р. і до своєї смерті в 1941 р. він óже бóв вза-
ãалі поза політиêою, яê фахівець ó справах переселенців, місьêоãо
бóдівництва й дизайнó в Берліні. З 1936 р. виêладав ряд êóрсів ó
Вищій технічній шêолі Берліна. Помер Готфрід Федер ó власномó
бóдинêó в м. Мюрнаó 24 вересня 1941 р.
Літератóра:
1.Ruck M. Bibliographie zum Nationalsozialismus. – Kцln,1995. – 1428
s. ( описано 20 000 досліджень – О.Д.); Ruck M. Bibliographie zum National-
sozialismus. – Darmstadt, 2000. – 2 Bd. ( описано 37 000 позицій літератóри
– О.Д.).
2.Gцring G. Reden und Aufsatze. – Munchen,1934. - 391 s.
3.Tyrell A. Gottfried Feder and the NSDAP // The Shaping of the Nazi
State ( Hrgs. D. Stachura). – L., 1978. – S.48-87.; Die braune Elite.22 biogra-
phische Skizzen ( Hrgs. R. Smelser). – Darmstadt, 1990. – S.28-40. ua.
4.Herrmann A.R. Gottfried Feder. Der Mann und sein Werk. – Leip-
zig,1933. – S.12.
5.Ibid. – S.32.
6.Залессêий К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. – М.,2005. – С.526.
7.Гинцберã Л.И. Ранняя история нацизма. Борьба за власть. – М.,
2004. – С.27.
8. Die braune Elite.22 biographische Skizzen ( Hrgs. R. Smelser). –
Darmstadt, 1990. – S.31.
9.Гинцберã Л.И.Там само. - С.27.
10.Hale O.J. Gottfried Feder calls Hitler to order: an unpublished letter
on Nazi Party affairs.\\Journal of Modern History. – 1958. - № 30. – S.362.
11.Zelnhefer S. Die Reichsparteitage der NSDAP in Nьrnberg. - Nьrn-
berg,2002. – S.20-25.
12. Tyrell A. Gottfried Feder and the NSDAP // The Shaping of the
Nazi State ( Hrgs. D. Stachura). – L., 1978. – S.56.
13.Ор.cit. – S.59.
14. Feder G. Die Juden. – B.,1933. – S.87.
15.WeiЯ H. Personen Lexikon.1933-1945. – F.a.M.,2002. – S.120.
|