Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26471 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті / М. Полюляк // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 72-84. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26471 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-264712025-06-03T16:04:33Z Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті Полюляк, М. 2009 Article Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті / М. Полюляк // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 72-84. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. XXXX-0076 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26471 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Полюляк, М. |
| spellingShingle |
Полюляк, М. Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| author_facet |
Полюляк, М. |
| author_sort |
Полюляк, М. |
| title |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті |
| title_short |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті |
| title_full |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті |
| title_fullStr |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті |
| title_full_unstemmed |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті |
| title_sort |
боротьба з контробандою у митницях правобережної україни в xix столітті |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26471 |
| citation_txt |
Боротьба з контробандою у митницях Правобережної України в XIX столітті / М. Полюляк // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 18. — К., 2009. — С. 72-84. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT polûlâkm borotʹbazkontrobandoûumitnicâhpravoberežnoíukraínivxixstolíttí |
| first_indexed |
2025-11-27T05:17:04Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:17:04Z |
| _version_ |
1849919413062467584 |
| fulltext |
72
Миêола ПОЛЮЛЯК (Дніпропетровсьê)
«Боротьба з êонтробандою ó митницях Правобережної
Уêраїни в XIX столітті»
Яê тільêи з’явилися êордони зразó ж народилося таêе явище
яê êонтрабанда, таêим чином ми можемо ãоворити про дaвнє по-
няття. Відêриття óêраїнсьêих êордонів, встóп Уêраїни до Світової
орãанізації торãівлі, збільшення товаропотоêів – ці причини відпо-
відно до яêих вивчення êонтрабанди та êонтрабандистів завжди
бóде аêтóально.
Метою цієї роботи є аналіз поняття «політична êонтрабан-
да», «еêономічна êонтрабанда» та іх аналіз на приêладі діяльності
по боротьбі з êонтрабандою митницями Радзивилівсьêоãо митноãо
оêрóãó в XIX столітті.
Радзивилівсêий митний оêрóã бóв єдиний, що бóв розміще-
ний на сóхопóтномó митномó êордоні в Уêраїні в зãаданий період.
Саме через цей êордон переміщóвали ó велиêих об’ємах політичнó
êонтрабандó, що бóло виêлиêано ãеоãрафічними причинами ( по-
ряд Польща, де ніяê не можóть змиритися з втратою державності),
політичними, соціальними та іншими. Тóт перевозили і предмети
еêономічної êонтрабанди. Хронолоãічні рамêи цієї статті обóмов-
ленні, з однієї сторони, прийняттям ó 1819 році Митноãо Статóтó,
де бóло визначено поняття êонтрабанди.
Історією боротьби з êонтрабандою займалися в основномó
митниêи - Уãаров Б.М.2, Марêов Л.Н.1. У 1886 році бóла надрóêо-
вана праця чиновниêа Департаментó митних зборів
К.Лодиженсьêоãо “История рóссêоãо таможенноãо тарифа”, де роз-
ãлядалися ці питання3. В 90-р ХХ ст. цю темó вивчали ó Російсьêі
митній аêадемії. Праці Ю.Г.Кисловсьêоãо, С.Д. Калашниêова, бóли
присвячені переміщенню êонтрабанди через митні êордони Росій-
сьêої імперії ó êінці ХІХ ст. на початêó ХХ ст.4 наóêовці Аêадемії
митної слóжби Уêраїни теж працюють над цим питанням5.
Контрабандні товари, що провозили через êордони Російсь-
êої імперії, яêі бóли розташовані на територіях Правобережної
Уêраїни, на дóмêó автора за метою, можливо óмовно поділити на
еêономічні та політичні. Відповідно до митноãо статóтó від 30 тра-
вня 1819 роêó1 «êонтрабанда (нарóшение таможенных правил)
представляют собою действия, направленные ê óêлонению от взно-
73
са в êазнó таможенной пошлины или от исполнения тех формаль-
ностей, êоторые óстановлены для óдобнейшеãо наблюдения за пра-
вильным постóплением этой пошлины в êазнó.» В першó черãó таê
можна визначити поняття еêономічної êонтрабанди. Заãально
прийнятоãо визначення поняття «політична êонтрабанда» на сьо-
ãоднішній момент не існóє, ця проблема потребóє своãо вивчення.
Спробóємо дати таêе визначення – «політична êонтрабанда - тобто
переміщення через митний êордон Уêраїни поза митним êонтро-
лем або з приховóванням вiд митноãо êонтролю предметів та това-
рів, яêі можóть завдати шêоди існóючомó політичномó, сóспільно-
мó станó.»
Політична êонтрабанда займала за об’ємами не значне місце,
але за своїм значенням та впливом – стояла на першомó місці. Це
бóло виêлиêано деêільêома історичними обставинами та мало на-
стóпні етапи:
Перший.
Історично польсьêі дворяни займали привілейоване становище,
про що свідчать дослідження Петрова М.І.6. Сецінсьêоãо Ю.Й.7.
Польсьêа шляхта Правобережжя не змирилася зі знищенням поль-
сьêої держави і події 1830-31 роêів, та польсьêе повстання 1863 р.
підтверджóє зãадане. Саме в ці роêи спалахнóла жорстêа боротьба з
політичною êонтрабандою на території сóчасної Правобережної
Уêраїни. Митниці отримóють цирêóляри про посилення êонтролю.
У 1831 р. митниці Подільсьêої ãóбернії отримóвали списêи осіб,
яêих підозрювали в óчасті в польсьêомó повстанні, переліê заборо-
неної літератóри. Митниêи повинні бóли затримóвати зãаданих
осіб та “препровождать” ó ãóбернсьêе місто. Одна з справ зãаданоãо
архівó присвячена “тайномó” перевезенню êатолицьêих “натільних
хрестиêів”8.
Дрóãий
Розпочинається з 1848 роêó, бóло виêлиêано революційними поді-
ями ó Європі. Етап, на дóмêó автора, протримався до заêінчення
Кримсьêої війни ó 1855 р.
Третій
Повстання 1864 р. та йоãо наслідêи, стали новою причиною поси-
лення боротьби з політичною êонтрабандою
Четвертий
74
Почався з вбивства народовольцями Олеêсандра ІІ ó 1881 р. і про-
довжився до встановлення шляхів переміщення ãазети «Ісêра». На
митниці бóли розіслані цирêóляри з вимоãою посилити êонтроль
за переміщенням “неблаãонадійних осіб”. У 1883 році ó Женеві Г.В.
Плехановим бóла орãанізована ãрóпа «Визволення праця», видання
ãрóпи êонтрабандним шляхом переміщóвалося до Поділля9.
Боротьба з політичною êонтрабандою проводилася різними
методами, навіть таêим еêзотичним, яê перлюстрація. Заснóвання
слóжби перлюстрації пов’язано з таємним Уêазом Катерини II від
18 êвітня 1794 р. Цей Уêаз бóв в першó черãó призначений для чи-
новниêів Санêт-Петербóрзьêоãо поштамтó і Ризьêої поштової êон-
тори9. Диреêтор російсьêої пошти ãраф А. А. Безбородьêо 25 черв-
ня 1795 роêó наêазав диреêторó пошти Литви А. М. Милорадовичó
заснóвати ó ãóбернсьêих містах Мінсьêó і Ізяславлі "сеêретныя Еê-
спедиции"; для цьоãо до А.М. Милорадовичó бóли відправлені чи-
новниêи і дана одна з перших інстрóêцій10. В інстрóêції бóли ви-
значені основні етапи процесó перлюстрації: розêриття листів,
зняття êопій, êоротêий виêлад змістó з витримêами (еêстраêт).
Бóло обêреслене êоло тем: êонтрабанда, êарні і політичні злочини.
З цьоãо часó порядоê перлюстрації реãóлювався таємними інстрóê-
ціями. Таємний Уêаз імператора від 5 ãрóдня 1803 роêó вимаãав
"иметь êрайнее наблюдение за êорреспонденцией, приходящей из-
за ãраницы в польсêие наши провинции: и из оных за ãраницó отп-
равляющиеся не тольêо в самом литовсêом почтамте, но и в неêо-
торых поãраничных ãородах... в Гродно, Брест-Литовсêом и Радзи-
вилове"10.
Фóнêції по охороні êордонів виêонóвали і жандарми, “бла-
êитні шинелі“ займалися боротьбою з політичною êонтрабандою.
На митниці жандарми виêонóвали “обязаности по просмотрó пас-
портов лиц, переезжающих через ãраницó”, перевіряли проїжджа-
ючих “на предмет политичесêой блаãонадежности”, óстанова, де
здійснювалось зãадане дійство, називалася “паспортная часть”. При
знаходженні предметів êонтрабанди, митниêи передавали підозрю-
ваних жандармам, яêі писали протоêоли, оформлювали êриміна-
льнó справó, затримóвали осіб, запідозрених ó здійсненні êонтра-
банди. Таê на ст. Волочисьê знаходився підрозділ жандармів, яêий
налічóвав 2 офіцера, ó підпорядêóванні в них знаходилося 15 сол-
датів та писар. Жандарми працювали позмінно, зміна сêладалася з
75
одноãо офіцера та 6 солдатів. При необхідності до них приєднóва-
лися êараóльні4.
Еêономічна êонтрабанда бóла ãоловною ознаêою митноãо
êордонó Російсьêої імперії. До речі ми вже приводили визначення
поняття êонтрабанди в XIX ст., ó XX cт. в ст. 201 Кримiнальноãо
êодеêсó Уêраїни від 05.04.2001 № 2341-III «Контрабанда, тобто пе-
ремiщення товарiв через митний êордон Уêраїни поза митним êон-
тролем або з приховóванням вiд митноãо êонтролю, вчинене ó ве-
лиêих розмiрах, а таêож незаêонне перемiщення iсторичних та êó-
льтóрних цiнностей, отрóйних, сильнодiючих, вибóхових речовин,
радiоаêтивних матерiалiв, зброї та боєприпасiв, êарається позбав-
ленням волi на строê вiд трьох до семи роêiв з êонфiсêацiєю пред-
метiв êонтрабанди»14.
На Австрійсьêій ділянці європейсьêоãо êордонó Російсьêої
імперії êонтрабанда мала свої особливості. „ Ниêаêие ãрозные при-
êазы и óсилия штатов и оêладов Поãраничной стражи и таможен-
ной охраны не преêратят потоêа êонтрабанды, льющеãося из ãра-
ницы; и что есть тольêо одно-единственное, но совсем дрóãое сред-
ство преêратить ее - надо стать в один óровень êóльтóры с Герма-
нией. Контрабанда, - точный поêазатель степени перевеса êóльтóр-
ности одной страны над дрóãой... В Австрию и Галицию êонтрабан-
да велась даже из России, а это - вернейшее óêазание на совсем
плохие дела ó соседа"15.
Тобто еêономічна êонтрабанда здійснювалася в двох напря-
мêах, яê до Росії, таê і з Росії. Яê свідчать архівні справи, що бóли
проаналізовані автором (насамперед справи приêордонниêів Во-
линсьêої бриãади) ãоловними óчасниêами êонтрабанди бóли росі-
яни та євреї. У архівних справах зóстрічаються переважно єврейсь-
êі імена та прізвища, яê жіночі таê і чоловічі. І яêщо боротьбою з
êонтрабандою займалися сóто чоловіêи, безпосереднім óчасниêам
не надавалося переваãи яêоїсь статі.
Конêóренцію євреям сêладали старообрядниêи. ”Въ этой то-
рãовлъ сталêиваются двъ народности: евреї, добывающіе чай изь за
ãраницы, и липоване (рóс. расêольниêи), êоторые занимаются да-
льнейшимъ отправлениемъ этоãо продóêта на внóтренние рынêи, а
больше своимъ же братьямъ расêольниêамъ, торãóющимъ въ Одес-
се, Ниêолаеве, Херсоне и по всей Новороссіи. Неêоторыя партии
ловятся таможенниêами при следовании изъ за ãраницы, нъêото-
рыя захватываются óже въ Бессарабіи земсêой полицией, но пола-
76
ãать надо, что эти слóчаи относятся êъ весьма óдачнымъ, въ видъ
исêлюченія, и не имеютъ ниêаêоãо влиянія на запрещеннóю торãо-
влю, дъйствóющóю систематичесêи”.16
На російсьêó територію Правобережної Уêраїни êонтрабан-
дно переміщóвали наприêлад, «… êантонсьêий чай, для êотороãо
Хотинъ представляется однимъ изъ обширныхъ сêладовь. Конечно,
нетъ той êонтробанды, êаêой недостали бы вы въ Хотине—она и
расходится по оêрестности, но чай отсюда развозится на óêраинс-
êія ярмарêи и идеãь, êъ óдивленію, на прибережья Черноãо моря,
êóда леãче прибіть емó морем.” - пиши Афанасьев15.
Чай ввозився ó велиêих об’ємах “Контрабандный чай доста-
вляется большими партіями и въ Мосêвó, отêóда отправляють óже
еãо на юãь подъ видомъ êяхтинсêаãо, иноãда съ примесью послед-
няãо, а иноãда и въ чистолъ состояніи”.15
Крім чая, поширеними предметами ввозó êонтрабандно бó-
ли: полотнина, шовê, сірниêи, ãорілчані вироби. Навіть є справа
про êонтрабандні ãриби. Особливо небезпечною êонтрабандою для
держави вважалися ãолóби, яêих виêористовóвали іноземні шпіони
для передачі інформації за êордон.
Пошóêи êонтрабандистів та êонтрабандних товарів відбóва-
лися яê захоплюючі переслідóвання із воãнепальної перестрілêою,
таê і яê рóтинна повсяêденна праця. Наводимо настóпнó статисти-
êó по оêремим митницям
Волочисьêа митниця - за перших 10 днів січня 1910 роêó бó-
ло затримано :
Горілêа-45 êоп.
Хóстêи-1 êрб.
Краватêа-1,2 êрб.
Стрічêа шовêова –1,7 êрб.
Стрічêа вовняна-30 êоп.
Тêанина-2 êрб.
А з 14 січня по 10 лютоãо бóло затримано товарів на сóмó ó
4,35 êрб. Це рóтинна праця, а в Волочисьêий митниці 7 серпня 1902
роêó проводився аóêціон по продажó êонтрабандних речей, на
яêомó бóло представлено золоті речі , вартістю 301,90 та інші това-
ри на сóмó в 361êрб 61 êоп.16.
В Ісаêовецьêій митниці 25 лютоãо затримали товарів на сóмó
ó 60 êрб. 89 êоп., ó томó числі 2 ящиêа «доміно». В Російсьêій імпе-
рії на заêонодавчомó рівні бóло заборонено ввезення приналежнос-
77
тей для азартних іãр, продаж таêих речей бóла монополізована “Во-
спитательным Домом”. 8 травня 1902 роêó ó Ісаêовецьêій митниці
бóв знайдений вантаж, яêий сêладався з золотоãо ãодинниêа, варті-
стю 30 êрб.15 êоп., золотоãо ланцюжêа до ньоãо, оцінений ó 25 êрб.
25 êоп., та інші золоті речі заãальною вартістю 96 êрб. 98 êоп. Серед
яêих бóли і сірниêи вартістю 2 êоп. - сірниêи таêож бóли забороне-
ні для ввезення на територію Російсьêої імперії19.
Особливó óваãó при проведенні митноãо êонтролю приділя-
лося переміщенню сахаринó, яêий ó той час вироблявся тільêи ó
Швейцарії. Контрабандисти Поділля і Волині “спеціалізóвалися”
по нелеãальномó переміщенню саме цьоãо товарó17.
Верхом êонтрабандної витівêи бóло відправлення ó Бóда-
пешт під виãлядом насіння маêó насіння білені. Після чоãо все на-
сіння, яêе переправлялося через митниці Радзивиловсьêоãо митно-
ãо оêрóãó, повинно бóло проходити перевірêó ó Санêт-
Петербóрзі.[18, 42]. Архівні справи наводять приêлади збройних
сóтичоê, в яêих ãинóли приêордонниêи. Таê ó Волочисьêий мит-
ниці бóли знайдені “жестяные êóвшины с двойным дном, ãде нахо-
дилось два револьвера “Смит и Вессон”,198 патронов”16.
Діяльність êонтрабандистів аêтивізóвалася, яê правило, з
приходом весни. Контрабандисти виявляли фантазію по виãадó-
ванню методів переміщення товарів поза митноãо êонтролю. Відо-
мий ціêавий фаêт, яêий автор зацитóє : ”На слóчай тревожныхъ
свъдъний,—отправêа чаевъ производится иноãда ориãинальнммъ
способомъ: среди бела дня мишêи съ. чаемъ вывозятся иноãда за
ãородъ подъ навозомъ и сêладыаются ãдъ нибóдь на поляхъ до
болъе óдобнаãо времени“17. Крім виêористання ãною, виêористовó-
вали і інші дотепні методи , наприêлад ”в приãраничных местнос-
тях, êоторые разделялись реêой, австрийсêие й прóссêие êрестьяне
на особых êанатах переправляли в Россию спирт, рóссêие же êрес-
тьяне, êаê ни в чем ни бывало, несли еãо с реêи в ведрах”16.
Розãлядаючи хитрощі, яêі виêористовóвали êонтрабандисти,
щоб óêрити свій êонтрабандний товар, можна виділити êільêа ха-
раêтерних засобів:
1.Товари, яêі оподатêовóвалися велиêими ставêами мита,
вправно ховали між іншими товарами, тим самим óсêладнюючи їх-
ній пошóê. Товар ховали особливим, хитрим чином таê, що митні
чиновниêи, хоча і помічали обман, не бóли в змозі вимаãати мита,
яêим цей товар обêладався.
78
2. Для схованоê товарів виêористовóвалися бочêи яê з по-
двійними боêами, таê і з подвійним дном. При цьомó в простір по-
двійноãо дна, боêів óêладали êонтрабандний товар, а в всерединó -
безмитний.
3. Виêористовóвали сêляний непрозорий êам'яний посóд, а
таêож бочêи, призначені для безмитноãо провозó товарів.
4. Навішóвали на товари, яêі обêладалися висоêими ставêа-
ми мита, ярлиêи від іншоãо вантажó, що не обêладався митом.
5. Різні манóфаêтóрні та інші товари ховали в бочêах з цеме-
нтом, ãоріхами, свіжими фрóêтами, олією. У велиêих партіях
швейних машин, óêладали нитêи і шовê на êотóшêах, яêими бóли
начинені óсі машинêи.
6.Золоті й інші вироби, що дороãо êоштóвали, óпаêовóвали в
мóзичні інстрóменти.
7.Деяêі товари, зовні схожі, видавали за інші: бронзові виро-
би називали мідними, фрóêтові сиропи - фрóêтовими соêами, шам-
пансьêе - мінеральною водою16.
Звичайно ж, способів óêриття товарів бóла безліч, але êожен
розêритий метод збільшóвав досвід митниêів.
Хараêтерно, що баãато приêордонних населених пóнêтів яв-
ляли собою пóнêти опорó êонтрабандистів, і їх можна вважати фа-
хівцями. Яê правило, êонтрабандисти масêóвалися під видом слó-
жбовців постоялоãо дворó, êорчми, різних заêладів і т.д. Контраба-
ндисти мали своїх помічниêів, що, за домовленістю з місцевими се-
лянами, за невелиêó платó направляли êонтрабандні товари до
внóтрішніх районів Російсьêої імперії, де йоãо продавали переêóп-
ниêи ”Обыêновено партія мешêов провозится ночью и, если мож-
но, тотчасъ же отправляется в дальнейший пóть, если же нельзя—
сêладывается в таêих поãребах, êóда непосвяченомó добраться не
тольêо трóдно, но и не всеãда безопасно. У полиции есть свои лазó-
тчнии, но и êонтробандисты не без доãадливости” – повідомляє
Афанасьєв15.
Застосовóючи різні хитрощі, êонтрабандисти наводнювали
ринêи товарами і підривали цим самим еêономіêó êраїни.
У XIX століття митна слóжба Росії розробили новó таêтиêó.
З óрахóванням методів та хитрощів êонтрабандистів слóжба орãа-
нізовóвалася в дві ліній. У першій несли слóжбó піші приêордон-
ниêи в яêості вартових і патрóльних, а в нічний час виставлялися
сеêрети і відбóвалися обходи діляноê. В дрóãій лінії несли слóжбó
79
êінні приêордонниêи, шляхом об'їздó діляноê. Їхня задача поляãа-
ла в томó, щоб затримóвати êонтрабандистів, що прорвалися через
першó лінію, і в наданні допомоãи пішим вартовим ó випадêó за-
тримêи êонтрабандистів. Переслідóвали êонтрабандистів ó тил
лише до êінця приêордонної риси, а там справó передавали пред-
ставниêам місцевої поліції. При затримці êонтрабанди не обходи-
лося і без збройних сóтичоê. Контрабандисти, яê правило, бóли до-
бре озброєні. Приêордонниêи, хоча і бóли озброєні, але застосовó-
вати зброю моãли тільêи для:
- для відбиття збройноãо нападó або збройноãо опорó;
- для відбиття нападó або опорó, хоча й не збройноãо, але
зробленоãо деêільêома особами або навіть одною особою, але при
таêих обставинах і óмовах, êоли чинам Приêордонної варти заãро-
жóвала явна небезпеêа;
-êоли затримані особи роблять спробó до втечі й не виявить-
ся можливим наздоãнати їх20.
Яê свідчать доêóменти, описи затриманої êонтрабанди, а та-
êож спеціальні виданні списêи êонтрабандистів, митниêи та при-
êордонниêи ( яêі в той час підпорядêовóвалися митній слóжбі) ве-
ли жорстоêó боротьбó з êонтрабандистами. Таê, наприêлад, „2 ию-
ня 1866 ãода на постó Радзивиловсêоãо таможенноãо оêрóãа была
попытêа задержать êонтрабандó (одна повозêа и 3 еврея), но на
надзирателя и еãо помощниêа напали более 300 евреев. Они до
смерти избили объездчиêа Коржавина, а повозêó с êонтрабандой
óãнали"21.
А цей випадоê відбóвся в березні 1843 роêó. Об'їждчиê Во-
линсьêої бриãади Приêордонної варти Кияшêо бóв схоплений êон-
трабандистами, що намаãалися йоãо під заãрозою смерті вивезти в
Австрію, але він не поãодився, вирішивши êраще вмерти, чим від-
реêтися від Присяãи. У наãородó міністр фінансів видав Кияшêо 50
êрб., а імператор на доêладні написав: „произвести объездчиêа Ки-
яшêо в óнтер-офицеры и выдать емó еще 50 рóблей"21.
5 ãрóдня 1876 роêó помічниê наãлядача Волинсьêої бриãади
êолезьêий сеêретар Станêевич переслідóвав із шістьма об'їждчи-
êами êоло Староêонстантинова 11 êонтрабандистів на 5 санях. За-
в'язалася сóтичêа. На допомоãó êонтрабандистам підійшли збройні
ãрóпи. У рóêопашномó бою приêордонниêи захопили 5 саней з 22
товарними місцями й одноãо êонтрабандиста.
За мóжність і вмілі дії Станêевич бóв заохочений. 3 січня
80
1867 роêó Олеêсандр ІІ повелів: „произвести Станêевича в чин ти-
тóлярноãо советниêа за отличие не в пример вторым"21.
5 вересня 1888 роêó вахмістр Волинсьêої бриãади Приêор-
донної варти Андрєєв, знаючи про можливó вилазêó êонтрабандис-
тів, орãанізóвав засідêó з 6 чоловіê. Коли êонтрабандисти з'явили-
ся, зав'язалася бійêа. У резóльтаті бóло захоплено 6 êоней, 11 візêів
з 117 пóдами цóêрó, óсьоãо на сóмó 903 рóб. 26 êоп. Олеêсандр ІІІ
написав на доêладні: „Андреева произвести в офицеры таможенной
стражи и выдать в наãраждение всю сóммó задержанной êонтраба-
нды и опóблиêовать о происшествии в ãазетах"21.
Міри, прийняті по боротьбі з êонтрабандою в першій і в дрó-
ãій половині XIX століття, не привели до бажаних резóльтатів. Ко-
нтрабанда росла. Це можна простежити на динаміêó êільêості за-
триманих і вартості êонтрабандних товарів. Дані по êордонó з Авс-
трією автор поєднав ó настóпнó таблицю:
Таблиця 121
Роêи Кільêість затриманих Сóми
1848 100 23996 рóб. 23 êоп
1850 168 64246 рóб
1853 1273 121104 рóб. 20 êоп.
1855 4881 158385 рóб. 75 êоп
Усьоãо ж за період з 1846-ãо по 1855 р. зафіêсовано 27 010
випадêів затримêи êонтрабанди на сóмó 862 211 рóб. 64 êоп. У на-
стóпні роêи êонтрабанда не сêорочóвалася.
Таблиця 221
Роêи Кільêість випадêів за-
тримання
Сóми
1856 - 1865 49 676 1 422 358 рóб. 30 êоп
1866 - 1875 87 251 1 166 877 рóб. 97 êоп
1876 - 1885 166 392 2 549 940 рóб. 20 êоп.
На інших êордонах ó період з 1849-ãо по 1885 р. бóло зареєс-
тровано 154 501 випадêів затримêи êонтрабанди на сóмó 3 892 197
êрб. 90 êоп. Аналіз цифрових поêазниêів затримêи êонтрабанди
свідчить про її постійне зростання яê по êільêості затримань, таê і
по сóмарній вартості êонтрабандних товарів. За цими цифрами чі-
тêо проãлядається збільшення спроб незаêонноãо провозó товарів
через êордон і, безóмовно, робота Приêордонної варти та митноãо
відомства.
81
Боротьба бóла сêладною. Списêи êонтрабандистів бóли ви-
дані типоãрафсьêим способом, розмножені і направлялися в óсі
митні оêрóãи і реãóлярно обновлялися.
Таêим чином, боротьба з êонтрабандою з êожним роêом
óсêладнювалася. Приêордонна варта, через свою нечисленність, не
завжди моãла справитися з êонтрабандистами, що óдосêоналювали
способи приховання товарів при переміщенні товарів через митний
êордон .
Ширилася і мережа «добровільних помічниêів» êонтрабан-
дистів. Соціальні êорені êонтрабанди сêладалися в слабêій еêоно-
міці Росії, її еêономічний відсталості від êраїн, що бóли розміщенні
поряд.
Звичайно, не всі митниêи та приêордонниêи відрізнялися
відмінною поведінêою, бóли і інші випадêи. Правоохоронні орãани
Російсьêої імперії не моãли похвалитися висоêим соціальним ста-
тóсом в імперії, митний департамент теж не обійшла ця óчасть.
Митниêи приêлали рóêó до створення досить сóперечливої
óяви цієї слóжби, репóтація бóла низêою. Найбільше ó цьомó дося-
ãли висоêих «резóльтатаів» доãлядачі та приêордонниêи - вони
пиячили, брали хабарі, сприяли здійсненню êонтрабанди, самові-
льно поêидали пости і робили баãато чоãо іншоãо. ( доãлядач –
найнижчий слóжбовець митниці, яê правило це бóли міщани, се-
ляни- після 1861 роêó). Таê п’яні приêордонниêи вбили селянина
Лабóна П. та поранили Заставноãо Т.22, приêордонниê Остранов
таємно переправляли з Австрії спирт23 приêордонниê Клепиêов
бóв засóджений за êрадіжêó обмóндирóвання, рядовий Горбóнов
І.24 за êрадіжêó та самовільнó відлóчêó. Протиправнó поведінêó до-
зволяли собі не тільêи рядові, а і офіцери. Штабс-êапітан Першин,
помічниê êомандира Волинсьêої приêордонної бриãади бóв засó-
джений Київсьêим війсьêовим сóдом ó 1854 р. за «чинимые прите-
снения óправителю Почаевсêоãо имения дворянинó Додаевсêомó,
слабый надзор за поведением нижних чинов, причинение побоев
жене êóпца Глейзера»25.
Митниêи не «відставали», таê на Ісаêовсьêий митниці Ісааêа
Мициêа звільнили за êрадіжêó, Брежентовсьêоãо за «ложный до-
нос на незаêонные яêобы действия чинов таможенноãо óчрежде-
ния”, Ксенофонта Носова за хабарництво, Івана Боãатирева «за
пьянство и бóйство»26. 11 лютоãо 1903 доãлядач Ісаêовецьêої мит-
ниці Метельсьêий звернóвся до êерóючоãо митниці з рапортом, в
82
яêомó доповів про те, що доãлядачі А.Козловсьêий, І.Козловсьêий
та ще 5 чоловіê приймали подарóнêи, отримóвали безмитно товари
та здійснювали інші протиправні дії. Зãадані доãлядачі працювали
в одній зміні, êонфліêт виниê після поãрози Метельсьêомó з вимо-
ãою приєднатися до протизаêонних дій митниêів. Доãлядачів зві-
льнили з роботи, при цьомó виявилося, що доãлядачі Козловсьêі
брати. Митним заêонодавством Російсьêої держави бóло заборо-
нено близьêим родичам працювати разом, тим більш знаходитися ó
підпорядêóванні - старший Козловсьêий очолював доãлядачів26.
Серед причин, яêі призвели до таêоãо становища виділяють-
ся деêільêа. Одна з ãоловних – низьêа платня рядових працівниêів,
яê Приêордонній варти, таê і митниêам, тим більш, що через їх рó-
êи проходило митне оформлення товарів на велиêі сóми. Висоêі
чиновниêи Російсьêої імперії виêористовóвали майже дармовó ро-
бочó силó, заробляли на цьомó висоêі дивіденди і êаральними ме-
тодами праãнóли поêінчити з потоêом порóшень митними слóжбо-
вцями та êонтрабанди. Приêордонниêів сóдили війсьêовим сóдом,
прізвища митниêів, помічених ó «неблаãонадежном повидении»
вносили в спеціальній реєстр, яêі розсилалися на всі митниці.
Більш тоãо, митниêам, внесеним в реєстр, взаãалі заборонялося
працювати на óсіх рівнях державної слóжби. Але êаральними ме-
тодами подолати êонтрабандó ó Російсьêий імперії не змоãли.
Таêим чином на протязі 19 ст. на Правобережні Уêраїни бó-
ла створена система митниць та інших державних óстанов Російсь-
êої імперії, що здійснювали боротьбó з êонтрабандою. Боротьба ве-
лася яê з предметами політичної êонтрабанди, таê і з товарами, що
бóли об’єêтами еêономічної êонтрабанди. Яê бачимо поняття êонт-
рабанди за 200 роêів дещо змінилося, але ãоловні риси залишилися.
З точêи зорó захистó еêономічної безпеêи, митні óстанови Право-
бережжя впливали на реãіональні інтереси, що ж стосóється держа-
вної безпеêи, то митниêи та приêордонниêи Правобережної Уêраї-
ни бóли на передньомó фронті подій.
Митниêи і приêордонниêи бóли носіями заãальноросійсьêих
тенденцій, добрих і сêладних сторін розвитêó митної справи Росій-
сьêої імперії. Основним стимóлом праці бóв визначений жорсто-
êий êонтроль зі сторони êерівництва, різних êонтролюючих орãа-
нів, яêий таê і не зміã спинити ні політичної, ні еêомічної êонтра-
банди.
83
Одною з ãоловних причин цих обставин, на дóмêó автора,
бóло: іãнорóвання інтересів виêонавців, нижчих ланоê чиновниêів:
• низьêа зарплатня ,
• низьêий освітній рівень,
• розповсюдження êонтрабанди,
• зловживань зі сторони митниêів та приêордонниêів.
Не зважаючи на вêазані обставини частина митниêів працю-
вала на блаãо держави, не рідêо проявляє дива хоробрості.
Джерела та літератóра:
1. Марêов Л.В. Очерêи по истории таможенной слóжбы/ Л.В. Мар-
êов - Ирêóтсê, 1987.-160 с.
2. Уãаров Б.М. Междóнародная борьба з êонтробандой./ Б.М. Уãа-
ров– М., 1981, 342 с.
3. Ладыженсêий К.Н. История рóссêоãо таможенноãо тарифа./ К.Н.
Ладыженсêий - Челябинсê : Соціóм. 2005. – 430 с.
4. Кисловсêий Ю.Г. История таможни ãосóдарства российсêоãо./
Ю.Г. Кисловсêий - М.: Автор, 1995.
5. Історія митної справи в Уêраїні./ óпоряд. Пашêо П.В. – К.: Знан-
ня, 2006.
6. Петров М.І. Подолия. Историчесое описание./ М.І.Петров - СПБ.,
1891.
7. Сіцінсьêий Ю.Й Город Каменец- Подольсêий./ Ю.Й Сіцінсьêий -
Каменец-Подольсêий, 1895.
8. Нариси історії Поділля./ Під.ред. Баженова Л.В. –Хмельницьêий
.: Облполіãраф, 1990
9. Державний архів Хмельницьêої області ф.378, спр.21 ( далі
ДАХО)
10. Деревнина Т.Г. III отделение и еãо место в системе ãосóдарствен-
ноãо строя абсолютной монархии в России (1826-1855): Автореф. … êанд.
ист. наóê./ Т.Г. Деревнина -М., 1973. С.18.
11. Полицейсêий сысê при царях. М., 1993. 357 с.
12. Державний архів Російсьêої Федерації . Ф. 1467. Оп. 1. спр. 303,
389, 524, 725, 901, 968, 1073, 1113, 1712, 1714, 1792,.
13. ДАХО.Ф.378.спр.21.
14. Кримiнальний êодеêс Уêраїни – К., 2006.
15. Афанасьев-Чóжбинсêий А. С. Поездêа в Южнóю Россию.
/Афанасьев-Чóжбинсêий А. С. - Спб., Г. Гоппе, 1893. (Собр. соч. [Изд. 2-е].
Т. 7-8). [Ч. 2]. Очерêи Днестра. 422 с.
16. ДАХО Ф.442.оп 1, спр.1256, арê.3, 93.
17. ДАХО Ф.309.оп.2.спр. 26, арê.35.
18. Собрание óзаêонений и распоряжений правительства. 31 января
1898 ã., № 14 .
19. Пóзино В. Контрабандисты. / В. Пóзино– СПб.,1907 . – 386 с.
84
20. ДАХО Ф.442.оп 1, спр.1550, 1843, арê.3.
21. ДАХО ф.315.оп1,спр.611, арê. 62, 83
22. ДАХО Ф.347.оп.1.спр.10, арê. 23.
23. ДАХО Ф.442, оп.279,спр.19, арê.10.
24. ДАХО Ф.309.оп.2.спр. 17, арê.4.
25. ДАХО ф.309.оп.2.спр.71, арê.8
26. ДАХО ф.442, оп. 279. спр.46, арê.7.
|