Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері
Saved in:
| Published in: | Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26558 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері / О. Бойко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2009. — Вип. 16. — С. 169-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26558 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бойко, О. 2011-09-06T08:14:06Z 2011-09-06T08:14:06Z 2009 Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері / О. Бойко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2009. — Вип. 16. — С. 169-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1810-5270 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26558 uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї Проблеми політичного менеджменту Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| spellingShingle |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері Бойко, О. Проблеми політичного менеджменту |
| title_short |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| title_full |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| title_fullStr |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| title_full_unstemmed |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| title_sort |
використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері |
| author |
Бойко, О. |
| author_facet |
Бойко, О. |
| topic |
Проблеми політичного менеджменту |
| topic_facet |
Проблеми політичного менеджменту |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
| publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| format |
Article |
| issn |
1810-5270 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26558 |
| citation_txt |
Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері / О. Бойко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2009. — Вип. 16. — С. 169-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT boikoo vikoristannâneirolíngvístičnogoprogramuvannâupolítičníisferí |
| first_indexed |
2025-11-24T16:12:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:12:55Z |
| _version_ |
1850851365176213504 |
| fulltext |
169
О. Бойко
ВИКОРИСТАННя НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНОГО
ПРОГРАМУВАННя У ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ
Боротьба за політичну владу у всі часи здійснювалась (свідомо чи
підсвідомо) на основі певних технологій. Історичний досвід засвідчує,
що перемагав, як правило, той, хто застосовував найновітніші, незвичні
та нестандартні прийоми та методи. Останнім часом стало модним
використання у ході політичних баталій нейролінгвістичного програмування
(НЛП), про яке дуже багато говорять, але дуже мало професійно знають.
Нейролінгвістичне програмування - це а) пояснення специфіки та
особливостей процесу світосприйняття окремою людиною/групою/масою;
б) визначення механізмів структурування власного досвіду; в) концепція
моделі програмування мислення, емоцій та поведінки; г) характеристика
специфічних засобів впливу та корегування поведінки людини. Його
родоначальниками вважаються американські дослідники Р.Бендлеp та
Д.Гpіндеp. На нашу думку, в основі популярності/успіху НЛП лежить
розуміння/використання дивовижного феномену - „феномену природи
взаємодії трьох” (свідомості – підсвідомості – реальності). Ключова мета
використання НЛП у політичній сфері полягає в тому, щоб за допомогою
психотехнологій проникнути у підсвідомість і змінивши думки, погляди,
ідеали, зумовити таку поведінку окремої людини/групи, яка б максимально
сприяла завоюванню, використанню та втриманню влади. Основний козир
маніпулятора, який використовує у політичній сфері нейролінгвістичне
програмування полягає в тому, що об’єктові впливу не нав’язується та чи
інша думки, а лише штучно створюється певний інформаційний контекст,
який стимулює „цілком самостійний” його прихід до думок та висновків, які
й необхідні маніпуляторові. Характерно, що професійне використання НЛП
у ході політичного процесу, як правило дає стійкий та довготривалий ефект,
оскільки людина/группа/масса вважає власними навіяні їй думки .
Варто підкреслити, що шлях нейролінгвістичного програмування
до політичної сфери був пройдений досить швидко. Уже в грудні 1987 р.
керівництво Пентагону розглянуло доповідь «Про можливості використання
НЛП для підготовки спецслужб і військових фахівців» (характерно і показово
що витрати США лише на її підготовку склали більше як півмільйона
доларів) [1]. Поступово технології НЛП із сфери наукових досліджень та
військових таємниць потрапили спочатку у бізнес (особливо у рекламі),
а потім у політику. Особливо масовий інтерес політиків до технологій
нейролінгвістичного програмування виник після передвиборчої кампанії
Рональда Рейгана, у ході якої активно використовувалися досягнення і
напрацювання НЛП.
Одним з першопрохідців на пострадянському просторі у використанні
технологій НЛП у політичній сфері стала Росія. І слід відзначити, що на
її теренах НЛП використовувалося як ефективна зброя впливу на широкі
170
маси. Вже у першій виборчій кампанії Бориса Єльцина, один з піонерів
російського нейролінгвистического програмування О.Ситников, висунув
гасло, що базувалося одразу на двох прийомах НЛП (псевдовибору та
штучного обмеження вибору): «Голосуй або програєш». З тих пір технології
нейролінгвістичного програмування є обов’язковими маніпулятивними
засобами будь-якої виборчої кампанії у будь-якій країні світу. В Україні,
де політична боротьба не вщухає ні на мить і має тенденцію до подальшої
ескалації, теж досить активно (особливо останнім часом) використовують
прийоми НЛП для здобуття політичної перемоги. З огляду на це характерні
і показові думки вітчизняного політтехнолога С. Нестеренка, висловлені на
передодні парламентських виборів 2006 р. в Україні. Зокрема, прогнозуючи
розвиток та специфіку майбутніх політичних перегонів, фахівець зазначив:
маніпулятивні технології будуть використовуватися настільки серйозно
та інтенсивно, що вибори по-суті стануть „конкурсом на кращого
маніпулятора.» Окремо політолог вказав на процес модернізації політичної
зброї та її конкуренцію: «Зараз буде використовуватися дуже активно
нейролінгвістичне програмування і гіпноз - технології впливу, що впливають
на свідомість людей... Той, хто буде використовувати кращі маніпулятивні
технології, той і стане переможцем»[2].
Варто підкреслити, що процес використання НЛП у політичній сфері
суттєво відрізняється від свого аналога у сфері, наприклад, психотерапії.
Основними особливостями застосування нейролінгвістичного програмування
у політичній сфері, на нашу думку, є:
Інтенсивне та систематичне використання практично всього спектру
потенційних об’єктів впливу (окрема людина – група – масса). Таку ж
особливість у процесі застосування НЛП має фактично лише бізнес.
Особливе акцентування впливу технологій нейролінгвістичного
програмування в першу чергу на массу, оскільки саме такий підхід дає
змогу вирішити ключове політичне питання будь-якого суспільства: „Як
завоювати, використати та втримати владу ?”.
Підкреслена прихованість/утаємниченість використання технологій
НЛП. Якщо у практиці медичного психологічного консультування
обов’язковим стартовим моментом є ознайомлення клієнта з основами
нейролінгвістичного програмування перед його використанням, то у
бізнесі, а тим більше у політиці застосування енелпіських психотехнік
є утаємниченою дією. Це пояснюється низкою причин: а) на відміну від
медицини у політиці, як і у бізнесі наміри ініціатора застосування технологій
НЛП не завжди позитивні; б) енелпіські психотехніки у політиці/бізнесі є
не стільки засобом вирішення проблем окремої людини/групи/маси скільки
своєрідною ефективною зброєю у боротьбі з конкурентами за покупців/
електорат.
Різке зростання рівня цинічності ініціаторів використання технологій
НЛП у корисливих/суспільношкідливих цілях. Ця особливість зумовлена
тим, що маніпулятивне використання нейролінгвістичного програмування
стосовно безликої маси значно знижує моральний поріг порівняно з
171
аналогічним маніпулятивним використанням цієї ж технології відносно
однієї конкретної людини.
Спрощення/огрублення базових енелпіських процесів калібрування,
раппорту тощо, оскільки вони у політичній сфері, як і у сфері бізнесу, досить
часто стосуються значної кількості/маси людей.
Систематичне порушення одного з ключових принципів НЛП
„екологічності”, суть якого полягає у тому, що будь-яка зміна здійснена
у системі поглядів, світогляду окремої людини повинна бути органічно
сприйнятою/сумісною з іншими частинами системи (найближчим оточенням;
групою, до якої вона належить; суспільства в цілому, якщо це, наприклад,
політичний лідер), що адаптуються до неї.
Залежність частоти та інтенсивності використання технологій НЛП від
своєрідного „ефекту піраміди влади”. Суть цього ефекту полягає в тому,
що, як правло, частота та інтенсивність використання психотехнік зростає
у процесі боротьби за право ступити на вищі і на найвищі щабелі влади. Це
пояснюється низкою причин: а) чим вища посада, тим необхіднішою стає
підтримка дедалі більшої кількості електорату, на який треба терміново та
ефективно впливати; б) інтелектуальна складність НЛП не завжди дозволяє
всім політикам оволодіти бодай його азами, а на політичному бомонді саме
ці знання вже досить активно входять у своєрідний „джентельменський
набір” (як, до речі, і англійська мова) перспективного політика вищого
ешелону влади; в) ускладнене сприйняття психотехнік нейролінгвістичного
програмування їх висока технологічність, яка полягає у наявності чітких і
струнких алгоритмів дії, зумовлює, з одного боку, формування/існування
дуже обмеженого кола реальних професіоналів у сфері нейролінгвістичного
програмування, здатних навчити та надати психолого-методичну підтримку
політикам, з іншого - значну ціну їх послуг.
Відсутність виваженої/об’єктивної оцінки щодо реальної сили впливу
технологій нейролінгвістичного програмування на суспільні процеси.
Оціночна амплітуда, поширена у ЗМІ та громадській думці досить широка:
від міфологізації, гіперболізації ролі НЛП, якому нібито ніщо не може
протистояти у процесі зомбування суспільної свідомості і яке начебто може
у суспільно-політичних трансформаціях зробити „все і вся” „тут і тепер”
до відвертої недооцінки енелпіських технологій, визнання їх політичним
шаманством та шарлатанством.
Демонізація психотехнік НЛП, нав’язування суспільній думці ідеї про
те, що енелпіські технології є лише/виключно антигуманними. Зворотнім
боком цього є намагання/небажання побачити суть: нейролінгвістичне
програмування лише ефективний засіб впливу на мислення, емоції та
поведінку людини, за допомогою якого можна зробити як зло (зомбувати,
підбурювати маси на протиправні дії; створювати міфічні образи/іміджі
лідерів; деморалізовувати, блокувати позитивну громадську активність
тощо) так і добро (знаходити спільну мову у ході переговорів, мобілізовувути
людей для виконання позитивної суспільнозначимої справи, спрямовувати
всі їх сили на досягнення поставленої мети; долати наслідки негативних
172
суспільних переживань/уявлень минулого; зосереджуватися на намічених
цілях і творчо вирішувати проблеми, що виникають тощо). Це так само як
звичайний ніж ситуативно може стати і знаряддям вбивства і інструментом
для приготування їжі. Все залежить від моралі, позиції та намірів того, хто
застосовує технології нейролінгвістичного програмування для впливу на
суспільні процеси. Один з піонерів використання НЛП у ході політичних
протистоянь російський фахівець енелпіст Ситников О.П. зазначав: „Методи
досить ефективні та сильні, і якщо вже починаєш кому небудь допомагати,
потрібно бути цілком упевненим, що це та сама людина” [3].
Як кожна ефективна модель „корегування” поведінки окремої людини/
групи/маси, нейролінгвістичне програмування має свій інструментарій,
тобто набір специфічних засобів впливу. Якщо узагальнити теоретичні та
практичні напрацювання західних спеціалістів НЛП (Андреас С., Бавістер
С., Бертон К., Боденхамер Б., Броді Р., Вікерс А., Делоз’є Д., Ділтс Р., Зайдл
Б., Кемерон-Бендлер Л., Молден Д., О’Коннор Д., Олдер Г., Реді Р., Сатір
В., Сеймор Д., Стил Т., Хатчинсон П., Хезер Б., Хеллер С., Холл. М., Янг
П. та ін) [4] та російських фахівців (Бакіров А., Владиславова Н., Воєділов
Д., Гагін Т.В., Ковальов С., Уколов С та ін), то можна виділити дві групи
технологій впливу [5].
Перша група - нелінгвістичні технології.
Прийом експлуатації аудіопатернів. Суть: створення шляхом
підлаштовування до дихання, модуляції, інтонаційної гри додаткового образу,
який ніби підкреслює, відтіняє, а в разі потреби спростовує та перекреслює
той образ, що формується вербально.
Прийом використання візуальних архетипів. Суть: підсвідомість кожної
людини містить певний (притаманний нації, статі, регіону тощо) базовий
набір архетипів, тобто символів, що всіма сприймаються емоційно однаково
(позитивно/негативно), спекулюючи на цьому, маніпулятор для просування
політика, формування його позитивного іміджу, або ж навпаки для боротьби
з ним вставляє його у відеоряд, наприклад, у рекламі поруч з відповідними
бажаній меті архетипами.
Прийом маркування тексту. Суть: виділення певним чином у основному
тексті (наприклад жирним шрифтом, іншим форматом літер тощо) кількох
слів/літер, які, якщо читати лише їх мають свій сенс. У результаті при
прочитанні основного тексту маркований текст одразу потрапляє на
несвідомий рівень і стимулює там необхідну реакцію (Згадайте напис на
стінах часів перебудови: „КПСС – наш рулевой !”, де дві останні літери
в абревіатурі „КПСС” нагадували німецькі есесівські погони часів другої
світової війни).
Прийом вікової регресії. Суть: нагадування/демонстрування картин/
образів минулого, під час яких людина/група/маса впадає/занурюється
у легкий транс ностальгії ( у ході цього процесу регресії свідомость/
підсвідомість об’єктів впливу готова для сприйняття політичних ідей/
образів/ідеалів, які маніпулятор бажає навязати/прищепити).
Прийом руйнації/підміни шаблонів. Суть: досягнення необхідних
173
маніпуляторові змін у світобаченні/діях окремої людини/групи/маси шляхом
зміни/підміни звичних, відпрацьованих алгоритмів/шаблонів/стереотипів та
навязування їй інших моделей поведінки.
Прийом гри на асоціації/дисоціації. Суть: викликання маніпулятором
у об’єкта впливу в залежності від потреби/мети: а) асоціативного спогаду,
у ході якого заново переживається минулий досвід, при чому так гостро
ніби все це відбувається зараз; б) дисоційованого спогаду, у процесі якого
людина виступає у ролі глядача, який просто проглядає відеозапис подій за
участю іншої людини. Асоційована позиція викликає силь ні відчуття, які
створюють мотивацію для зміни поведінки, тоді як диссоційована позиція
викликає менш интенсив ні відчуття, дозволяє отримати більше інформації і
легше вивести обєкт впливу з деморалізованого стану, мобілізувати всі його
творчі ресурси для вирішення про блеми.
Прийом підлаштовування. Суть: підлаштовування (невербальне
та вербальне) до окоремої людини/групи/маси з метою здійснення
писхологічного маніпулятивного впливу. Прийом реалізується за формулою:
підлаштовування – входження в довіру/проникнення у підсвідомість –
ведення. Якщо інтерполювати класичну фразу „мафію знищити не можна,
її можна тільки очолити” на політичну сферу, то можна дійти висновку, що
навіть для боротьби з певною політичною силою маніпуляторові спочатку
необхідно стати для неї своїм, проникнути у її лави, а вже потім „з середини”
стимулювати необхідну поведінку/діяльність/зміни.
Друга група - лінгвістичні технології.
Прийом імперативної персеверації. Суть: неоднорозове повторення
жорстким/гіпнотичним голосом певного твердження, для політичної сфери
найчастіше вживаються гасла-обіцянки („Коли моя політична сила прийде
до влади, то вже у перший місяць ми зробимо...”). В основі цього прийому
лежить спекуляція на схильності значної частини людей підкорятися
батьківській волі, яку імітує маніпулятор впевненим голосом та інтонацією.
Прийом „розкручування”. Суть: навмисна зміна рівня або масштабу
розгляду проблеми або суперечності. У нейролингвистическом програмуванні
застосовуються три типи „розкручування”, що здатні активізувати діяльність
та зрушити людину „з мертвої точки”: а) „розкручування вгору”, яке дозволяє
різко — до вищих цінностей підсилити мотивацію на зміну (поштовхом
може служити питання: „Якщо ви цього доб'єтеся, що це вам дасть змогу
зробити?”); б) „розкручування вниз” дає можливість визначити конкретні
перешкоди та способи виконання задуманого („Які існують проблеми?” „Як
зрушити справу з місця?”); в) „розкручування вбік” дозволяє використати
аналогію/чужий досвід для вирішення проблеми („Поміркуймо, як
інші виходять з аналогічної ситуації?” „У чому вони вбачають ресурси
прориву?”).
Прийом рефреймінгу контексту. Суть: стимулювання здатності людини/
групи/маси поглянути на поведінку/подію з іншої точки зору, під іншим
кутом; зміна контексту на такий, у якому те, що пов’язане з проблемою,
починає розглядатися як певний позитив/цінність. Політичні маніпулятори
174
використовують прийом рефреймінгу контексту у більш широкому діапазоні
ніж психотерапевти: в залежності від політичної доцільності вони можуть
поміщати поведінку/подію не лише у позитивний контекст, а й у негативний.
Наприклад, назва статті у опозицій пресі - „Страйк шахтарів – це форма
активної та ефективної боротьба за власні соціальні права”, назва статті у
офіційній пресі (після певного рефреймінгу контексту) – „Черговий страйк
шахтарів – це руйнівний удар по економіці країни в умовах наростаючої
кризи”.
Прийом вмонтованих пресуппозицій. Суть: органічне вплетення в
контекст речення певного твердження (пресуппозиції), яке не змінює
свого змісту навіть за умови переформулювання цього ж речення у форму
заперечення. Наприклад: „Це добре, що ви підтримуєте політика „А”. „Це
погано, що ви підтримуєте політика „А”.
Прийом створення „психічних вірусів”. Суть: психічний вірус – це
інформація, що існує в свідомості людей, і яка може суттєво впливати
на хід певних подій, та має тенденцію до самовідтворення, посилення
і самопоширення. Найпрстіші психічні віруси це – чутки, мрії, міфи,
анекдоти. Основною мотивацією для їх поширення є простий обмін
емоціями у спілкуванні для створення ситуації зацікавлення. Більш сладними
писховірусами є релігії, ідеології.
Прийом трюізмів. В основі застосування цього прийому лежить проста
техніка виклику у співрозмовника бажання погодитись, що різко знижує
його здатність до свідомого спротиву та дозволяє порівняно легко вплинути
на підсвідомість. Базовий інструмент - трюізм, тобто а) твердження, що
абсолютно однозначно підтверджується дійсністю; б) банальна істина.
Суть прийому: навіювання під „овечою шкурою” трюізму потрібної
для маніпулятора ідеї. „Я чув, що чимало людей у регіонах підтримують
партію „N”. „Напевне там, у них представники партії „N” гарно вирішують
соціально-економічні проблеми населення.” „З огляду на це, можливо і праві
ті, хто підтримує партію „N”.
Прийом “потрійної спіралі М. Еріксона”. Суть: послідовна розповідь
трьох історій, які викликають інтерес. При цьому перша і друга історії
перериваються, а третя, що містить найбільш важливе для NLP-технологій
– нав’язувані установки, розповідається повністю. Після цього доводяться
до логічного кінця перша і друга історії та пояснюється логіка зв’язку між
ними. Зазвичай, у силу дії відомого в психології “ефекту останнього слова/
краю”, добре запам’ятовуються і аналізуються перша і друга історії, а третя
майже неминуче приймається просто “на віру”.
Прийом кванторів спільності. Суть: квантор спільності – це набір
слів, за допомогою яких здійснюється універсальне узагальнення. Шляхом
подібного узагальнення враження/відчуття, що стосується одиничного
факту/однієї особи, переноситься при оцінюванні на всю поведінку окремої
людини/группи/масси. До кванторів спільності відносяться такі слова, як:
„все”, „ніколи”, „кожен”, „завжди” і „ніхто”. Наприклад: „ Всі політики беруть
хабарі”; „Представники кожної партії в душі ненавидять свій електорат, від
175
якого залежить їх майбутнє”; „У тих умовах, що склалися, ніхто не може
запропонувати реального виходу з політичної кризи”.
Прийом втраченого перформативу; Суть: висловлення оціночної думки
без зазначення суб'єкта, що її висловив, або ж джерела інформації, з якого
вона взята. Прихованим козирем цього прийому є саме невизначена оціночна
думка, втрачений перформатив, який спрямовує/підштовхує окрему людину/
групу/масу до дій/поведінки у бажаному для політичного маніпулятора
напрямі. Наприклад: „Нікому не слід судити інших”; „Серйозні політики
не повинні впадати в розпач”; „Так або інакше, це не важливо”; „Те, що ви
робите – яскрава демонстрація політичної безпорадності”.
Прийом встановлення якорів. Суть: якоріння – це прив’язування окремих
сигналів (візуальних, аудійних, кінестичних) до певних моделей переживань
та станів, які в по-дальшому можуть бути штучно викликані. Цей прийом,
що веде свій родовід від класичної концепції Павлова „стимул – реакція”
є одним з ключових у НЛП і використовується у багатьох його техніках.
Якорі можуть виникати, як цілком природнім шляхом так і встановляватися
навмисно. У нейролінгвістичному програмування за характером вливу
розрізняють два їх типи: а) позитивний, що викликає ресурсний стан
(приємне переживання); б) негативний якір, що спричиняє проблемний стан
(неприємне переживання).
Отже, нейролінгвістичне програмування є потужним засобом
впливу мислення, емоції та поведінку окремих людей/груп/мас.
Основна мета використання НЛП у політиці полягає в тому, щоб за
допомогою психотехнологій проникнути у підсвідомість, змоделювати та
активізувати таку поведінку об’єкта впливу, яка б максимально сприяла
завоюванню, використанню та втриманню влади. Процес застосування
нейролінгвістичного програмування у політичній сфері має низку
специфічних рис та особливостей: використання практично всього спектру
потенційних об’єктів впливу (окрема людина – група – масса, з особливим
акцентом на масу); гранична прихованість/утаємниченість використання
технологій НЛП; спрощення/огрублення базових енелпіських процесів
калібрування, раппорту тощо; систематичне порушення одного з ключових
принципів нейролінгвістичного програмування „екологічності”; різке
зростання рівня цинічності ініціаторів використання технологій НЛП;
залежність частоти та інтенсивності використання енелпістських технологій
від рівня політичного протистояння/політичних змагань; відсутність
адекватної оцінки суспільством фактів використання прийомів та методів
НЛП у політичній боротьбі. Нейролінгвістичне програмування володіє
потужним арсеналом засобів психологічного впливу, за допомогою яких
може здійснюватися, як з негативною так і з позитивною метою, процес
корегування мислення, емоцій та поведінки, як окремої особи так і значної
маси людей.
1.Более удивительной истории не придумаешь…//http://www.nlpcenter.
com.ua/nlp_history.php 2. Тимошенко і Шуфрич займуться гіпнозом// http://
176
pravda.com.ua/news/2005/12/22/36926.htm 3. Ситников А.П. Новые подходы
эффективной коммуникации (стенограмма семинара). – Новосибирск, 1990.
– С.12.// http://www.nlp-ekb.ru/download.html?relPath=metodic 4. О’Коннор
Д., Сеймор Д. Введение в нейролингвистическое програмирование. Как
понимать людей и как оказывать влияние на людей. – Челябинск, 1998;
Олдер Г., Хэзер Б. НЛП. Вводный курc. Полное практическое руководство.
- К., 2000; Броди Р. Психические вирусы. – М.,2002; Холл М. Магия
коммуникации. Использование структуры и знапчения языка. – СПб., 2004;
О’Коннор Д. НЛП: Практическое руководство для достижения желаемых
результатов. – М., 2006; Андреас С. Паттерны магии Вирджинии Сатир.
– СПб., 2007; Хеллер С., Стил Т. Интенсивный курс гипноза. Монстры и
волшебные палочки. – СПб., 2007.
В. Ярошенко
ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДхІД
ДО РОзВИТКУ ГРОМАДяНСьКОСТІ УКРАЇНСьКОЇ МОЛОДІ
Громадянськість виявляє самодостатність людини, при якій можуть
ставитися й досягатися різні цілі, але головним є загальне спрямування
розвитку людської особистості в її духовно-діяльнісній активності,
співвіднесеній з розвитком нації. В умовах глибокої кризи, що охопила всі
сфери українського суспільства, об’єднати окремі особистості в політичну
спільноту здатна лише довіра до «політичної людини», підкріплена
гарантіями свободи. Принаймні, на цій аксіомі побудована мораль сучасного
конституціалізму і саме тому не тільки демократія і свобода, але й довіра до
людини має стати основою подальшого розвитку українського установчого
процесу.
Актуальність обраної теми визначається, по-перше, потребою
цілеспрямованого виховання соціально активного молодого українського
громадянина. По-друге, пошуком шляхів попередження зростання
бездуховності в українському суспільстві, девіантної поведінки, особливо
серед молоді. Самозадоволення, агресивна байдужість, зневажливе ставлення
до знань, науки, до людей розумової праці - може обернутися національною
трагедією. Сподівання, що всі ці вади молоді, дорослих, зникнуть тоді, коли
стабілізується соціально-економічне становище суспільства, - даремні й
нереальні.
Метою статті автор визначає узагальнення результатів дослідження
створення активного виховного педагогічного середовища за місцем
проживання шляхом реалізації програми «Діти нашого двору» у місті
Миколаєві, яке пропонує як приклад особистісно-орієнтованого підходу до
сприяння становленню громадянськості української молоді. Громадянське
виховання – обов’язкова складова частина громадянськості. Узагальнення
|