Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2005
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860046917827821568
citation_txt	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр.
collection	DSpace DC
first_indexed	2025-12-07T16:58:35Z
format	Article
fulltext	1 Запропонований членами Тимчасової спеціальної комісїї ВРУ з питань майбутнього та складений на підставі ма� теріалів круглих столів з питань інноваційної політики. 4 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики © НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. 2005 І. Рушієм суспільного життя в Україні є її на� селення. Згідно Конституції України люди� на, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю. У зв'язку з цим основ� ним завданням усіх ланок організації сус� пільства є мета, що формулюється так: Краща якість життя для кожного тепер і для поколінь, що приходять ІІ. Основні критерії, за якими досягати� меться мета: – Розвиток людського капіталу України. – Ефективна захищеність природного дов� кілля. Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів. – Високі і стійкі рівні зростання економі� ки. – Розбудова суспільства знань. – Прогнозоване, надійне та достатнє енер� гозабезпечення країни. – Входження у європейське суспільство та членство України в ЄС. Провідні принципи, якими слід керува� тися при розробці напрямів: 1. Найвищим пріоритетом є покращення якості життя людей. 2. Неухильне дотримання екологічних об� межень та екологічної безпеки людини. 3. Інтегрований підхід до прийняття рі� шень, прийняття збалансованих рішень з урахуванням наслідків їх дії на розвиток суспільства та довкілля. 4. Забезпечення прозорості, доступності та гласності. 5. Дотримання принципу економічної ефек� тивності. 1. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ Основним багатством держави, її головним стратегічним ресурсом, здатним забезпечити політичне, економічне і духовне зростання, є людський капітал. Його інтелектуальні, під� приємницькі, виробничі здібності, спромож� Проект1 Стратегія розвитку України До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього Нація та заселена нею територія становлять екологічно врівноважену систему, стійкість якої сформована взаємним співіснуванням на протязі тисячоліть. Україна є результатом державного самовизначення української нації. Основним завданням України є досягнення такої політичної організації і такого життєвого рівня населення, що відповідають стандартам ЄС. Сталий розвиток є глобальним процесом. Україна у тісній співпраці з Світовою спільнотою прямує до сталого розвитку. Наука та інновації.2005.Т 1.№ 3.С. 4–18. 5НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна ність створювати і накопичувати знання, впроваджувати їх у виробництво товарів та послуг, розробляти унікальні технології, ви� находити нові види енергії, матеріалів, ін� формації тощо, є рушієм науково�технічного прогресу та інноваційної перебудови ук� раїнської економіки. Інвестиції в людський капітал, в інте� лект, в здоров'я нації, в освіту і науку, ство� рення умов нормальної життєдіяльності всіх і кожного є передумовою не тільки покра� щення якості життя народу, а й досягнення випереджального розвитку країни, її соціаль� ної та політичної стабільності. Основні завдання: – підвищення рівня життя населення; більше добрих і добре оплачуваних робо� чих місць; сприяння малому та середньо� му бізнесу; подолання як бідності, так і соціальної винятковості, основаної на не� справедливому збагаченні; розвиток се� реднього класу; – поліпшення стану здоров'я та освітнього рівня нації; – національне об'єднання українського сус� пільства. Показники розвитку людського капіталу: 1. Демографічні процеси. 2. Рівень життя населення. 3. Зайнятість. 4. Система охорони здоров'я. 5. Доступність якісної освіти. 6. Житлова політика. 7. Культура та відпочинок. 8. Розвиток патріотизму нації. 1. Демографічні процеси – Загальна чисельність населення. Розпо� діл населення за віком. – Рівень народжуваності і смертності. – Міграція населення, в тому числі працез� датного віку, динаміка виїзду в інші країни. – Середня тривалість життя. 2. Рівень життя населення – Доходи і витрати населення: обсяги і структура. – Соціальні пільги і їх забезпеченість. – Заощадження, вклади населення в ко� мерційних банках. – Шкала середньомісячної заробітної пла� ти за видами економічної діяльності, різ� ниця між найвищою та найменшою заро� бітною платою. – Мінімальний і середній розмір трудової пенсії за віком. – Економічна структура суспільства в Ук� раїні (густина населення за накопиченим капіталом). – Залежність попиту населення від доходів. – Питома вага населення, яке має ознаки середнього класу. 3. Зайнятість – Динаміка кількості підприємств і ор� ганізацій за галузями економіки (за но� менклатурою національних рахунків), кількістю робочих місць, середньою зар� платою. – Розвиток малого бізнесу (кількість ма� лих підприємств за галузями економіки, кількістю робочих місць, середньою зар� платою). – Чисельність і вікова структура економіч� но активного населення. – Рівень зайнятості різних вікових груп за видами економічної діяльності. – Попит на робочу силу в залежності від кваліфікації. – Рівень зайнятості молоді. 4. Здоров'я нації – Кількість лікарняних закладів і медично� го персоналу на душу населення. – Захворюваність за типами хвороб та за регіонами. 6 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – Поширення ВІЛ/СНІДу та активного туберкульозу. – Рівень дитячої смертності та смертності жінок дітородного періоду. – Рівень бюджетного фінансування медич� них закладів, середня зарплата лікарів і медперсоналу. – Забезпеченість медикаментами і їх доступ� ність. – Кількість населення, що користується послугами медичного страхування – Стан лабораторного обладнання лікарня� них закладів. 5. Освіта – Рівень охоплення дошкільною, серед� ньою і вищою освітою. – Наповненість закладів освіти. – Створення сільських шкільних округів і базових шкіл як центрів навчання, інфор� маційного обслуговування і маркетингу. – Забезпеченість учбовими засобами за� кладів освіти. – Забезпеченість учбових закладів підруч� никами, сучасним обладнанням, комп'ю� терами в розрахунку на одного учня (сту� дента). – Кількість працездатного населення, що проходить перекваліфікацію, післядип� ломне стажування, підвищення кваліфі� кації, володіння англійською мовою та комп'ютером. – Фінансування учбових закладів, середня зарплата вчителів і викладачів вищої школи. – Наукова спроможність вищої освіти Ук� раїни (відношення числа цитувань у всіх статтях до ВВП галузі; число цитувань на одного жителя). 6. Житлові умови – Забезпеченість населення житлом. – Квартирні черги. – Інвестиції в житлове будівництво. – Житлове кредитування, зокрема моло� дих сімей. – Введення в експлуатацію житлових бу� динків. – Благоустрій житла і населених пунктів. 7. Культура та відпочинок – Забезпеченість населення закладами культури та відпочинку. – Обсяги телерадіомовлення. – Випуск книжок, журналів і газет, зокрема українською мовою. – Спорт в Україні (розвиток спортивних товариств, підтримка розвитку спорту у закладах освіти, підготовка олімпійсько� го резерву України.) – Кількість населення, що подорожує все� редині держави. 8. Розвиток українського державного патріотизму – Розвиток організацій патріотичного вихо� вання різних вікових груп населення. – Поширення української мови у всіх сфе� рах суспільства. – Формування української політичної нації. – Наявність освітніх програм з розвитку патріотизму, в т. ч. на радіо, телебаченні. – Відвідання населенням, в т. ч. молоддю, місць, що мають історичне та культурне значення, музеїв. 2. БЕРЕЖЛИВЕ, РАЦІОНАЛЬНЕ І ЯКІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. ЕФЕКТИВНА ЗАХИЩЕНІСТЬ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ 2а. Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів Україні необхідна перманентна і раціональ; на самозабезпеченість життєвих процесів 7НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна за умови відкритості держави до зовнішньо; го світу. Україна володіє у великій кількості певними природними ресурсами. Постійне інноваційне виробництво продуктів повної переробки наявної природної сировини має сприяти забезпеченню як внутрішніх потреб, так і довготривалого конкурентоспроможно� го утримання товарних позицій на внутріш� ньому та зовнішньому ринках. Україні притаманний розвиток таких на� прямів, що випливають з наявних природних ресурсів: 1. Індустрія металів. 2. Індустрія кольорового каміння. 3. Сільськогосподарська індустрія. 4. Транспортна система. Наповненість напрямів 1. Індустрія металів включає: – добування і збагачення руд металів; – металургію; – машинобудування; – приладобудування. 2. Індустрія кольорового каміння включає: – розробку необмежених запасів покладів гранітів, інших видів кольорового камін� ня; – виробництво лицювальних і оздоблю� вальних матеріалів; – добування блоків, виробництво щебеню; – будівництво доріг, будинків; – будівельні послуги; – виробництво машин і механізмів для до� бування і обробки. 3. Сільськогосподарська індустрія Дві третини сільськогосподарських угідь Ук� раїни становлять високоврожайні землі. Се� редній природній врожай (урожай, що одержу� ється без внесення добрив з використанням мі� німальної кількості пестицидів) в Україні ста� новить 25 ц/га при собівартості 38 $ за тонну. При раціональному веденні сільського господарювання урожайність земель може постійно відновлюватися. Україна розвиває: – рентабельне сільське господарство, про� дукцію зерна, овочів, фруктів, технічної сировини; – рентабельний лісопромисловий комплекс; – харчову і легку промисловість; – відновлювальну енергетику шляхом пе� реробки сільськогосподарської сировини та відходів с/г; – хімічний синтез і виробництво хімічних добрив; – сільськогосподарське машинобудування. Забезпечується сталий розвиток АПК та вдосконалення земельних відносин. 4. Транспортна система України – Якісний і надійний транспорт російсь� ких, середньоазіатських і, в майбутньому, іракських енергоносіїв в Європу – одне з основних завдань українських служб на найближчі п'ятдесят років. – Виготовлення труб, компресорних стан� цій, іншого обладнання для трубопровід� ного транспорту. – Будівництво трубопровідних систем. Ек� спорт послуг. Розвиток нафтохімії. – Модернізація залізничних перевезень. Приватизація місцевих перевезень. – Дороги України. Транспортні коридори. Розвиток інфраструктури доріг. Розви� ток доріг місцевого значення. – Модернізація і розвиток транспортного машинобудування. Будівництво локомо� тивів, вагонів, авіа� і ракетобудування, суднобудування, автомобілебудування, тракторобудування. – Машини і матеріали для будівництва до� ріг. – Енергоощадність. Зниження викорис� тання автомобільного транспорту за ра� хунок електронних засобів комунікацій, 8 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Інтернету. Розвиток велосипедних та інших паливоощадних засобів паса� жирського транспорту. – Розвиток електронних систем зв'язку. Основні завдання – Забезпечення інформаційно�комуніка� ційними системами, кожної з приведених галузей. – Моніторинг виконання пріоритетних програм розвитку кожної із галузей. – Сприяння випуску продукції за діючими на даний час стандартами ЄС. – Сприяння формуванню конкурентного середовища. – Розвиток реклами українських товарів. – Законодавче сприяння стабільному рин� ку. – Модернізація на найсучаснішому світо� вому рівні наукових лабораторій і освіт� ніх центрів галузевих технологій маши� нобудування та приладобудування. – Кожна галузь створює відповідні венчур� ні фонди для фінансування інновацій, трансферу технологій. Сумарні витрати на наукові розробки сягають до 3 % ВВП галузі. Створюється система інновацій� них центрів. Показники виконання основних завдань – Відповідність усієї номенклатури про� дукції галузей стандартам ЄС. – Об'єми продукції. – Номенклатура і об'єми продукції, що від� повідає стандартам ЄС. – Внутрішній ринок продукції. – Зовнішній ринок. – Внутрішній ринок продукції, що відпові� дає стандартам ЄС. – Зовнішній ринок продукції, що відпові� дає стандартам ЄС. – ВВП галузей та його складові. – Фінансовий стан кожної з галузей. – Паритети цін. – Інноваційні нововведення. – Модернізація основного капіталу галузей. – Розвиток інноваційної діяльності, техно� парки. – Вичерпування сировини. – Енергомісткість продукції галузей. – Матеріаломісткість продукції. – Інформаційне забезпечення. 2б. Ефективна захищеність природного довкілля Охорона довкілля та раціональне використан; ня природних ресурсів є невід'ємною части; ною процесу суспільного розвитку держави, здоров'я та добробуту українського народу. В питаннях захисту природи в Україні існують дві глобальні довготривалі пробле; ми, пов'язані з катастрофою на Чорнобиль; ській АЕС і з існуванням дамб водосховищ, споруджених вздовж течії Дніпра. Обидва небезпечні об'єкти дістались Україні у "спа� док" після розпаду СРСР. Існування обох об'єктів є смертельно небезпечне як для насе� лення України, так і для світової спільноти: Чорнобиль: перетворення, під впливом тривалого інтенсивного радіоактивного ви� промінювання, твердих паливовмісних мас всередині Укриття у зібрані форми, що скла� даються з пилу мікрочастинок, їх можливий розпад, розпилення при найменшому дотику назовні та довготривале зависання в атмо� сфері; руйнування паливовмісних мас вна� слідок взаємодії з водою; вкрай небезпечна дія високозарядних іонів на воду і на живі ор� ганізми. Водосховища: довготривале просочу� вання води крізь тіла водозапірних дамб при� зводить до підйому рівня ґрунтових вод на великих територіях та може призвести до од� номоментного сходження величезних мас вод і знищення великих територій басейну Чорного моря. Ставити до відома світову спільноту, що обидві проблеми не є лише внутрішніми про; 9НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна блемами України, а є проблемами усієї світо; вої спільноти. У їх вирішенні Україна потре; буватиме постійної зовнішньої допомоги. Основні завдання: – загальне покращення стану навколиш� нього природного середовища; безпека життєдіяльності; – гармонізація екологічних стандартів зі стандартами ЄС; – розвиток системи екологічного контро� лю та моніторингу; формування націо� нальної екологічної мережі; обов'язкове врахування вимог екологічної безпеки при розробці соціально�економічних пла� нів розвитку; – перегляд системи зборів за використання природних ресурсів та штрафів за за� бруднення навколишнього природного середовища, удосконалення їх системи за принципом "забруднювач платить"; – виконання Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами, здійснення заходів із підвищення рівня знешкодження та утилізації токсичних відходів, в тому числі заборонених до ви� користання пестицидів. – Економічне стимулювання зниження кількості відходів: – ТЕС, ТЕЦ і АЕС; – підприємств добувної промисловості; – підприємств металургійної промисло� вості; – підприємств хімічної промисловості; – підприємств сільського господарства; – підприємств комунального господарства. – виконання заходів Національної програ� ми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи; – ведення постійного моніторингу стану дамб водосховищ, споруджених вздовж течії Дніпра; – створення та впровадження програм для роздільного сортування побутового сміт� тя, впровадження тендерних відносин при збиранні, переробці та за захоро� ненні побутових відходів, сприяння впро� вадженню сміттєспалюваних заводів; – визначення та впровадження систем "життєвого циклу продукції" з метою від� новлення природного середовища, зве� дення до мінімуму об'ємів і динаміки на� копичення безнадійних до використання відходів, впровадження нових "зелених" технологій. Показники природокористування та техногенного навантаження на довкілля: 1. Стан земельних ресурсів та їх охорона. 2. Охорона та використання водних ресур� сів. 3. Охорона та використання біоресурсів. 4. Якість повітря та переробка шкідливих відходів. 5. Використання мінерально�сировинної бази та вторинної сировини. Індикатори природокористування та стану довкілля: 1. Земельні ресурси – розораність земель; – забрудненість земель радіонуклідами; – природна урожайність сільськогоспо� дарських угідь; – рекультивація земель; – рівень еродованих, солонцюватих, забо� лочених, засолених та забруднених шкід� ливими речовинами ґрунтів. 2. Водні ресурси – якість та забезпеченість населення пит� ною водою; – частка річок та водойм, що мають воду задовільної якості; – рівень очищення забруднених зворотних вод; – споживання води у виробничих цілях; 10 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – рівень використання підземних вод. 3. Біоресурси, в т. ч. лісові ресурси – частка природно�заповідних території та об'єктів; – лісистість території; – розвиток популяцій диких тварин; – співвідношення між запасом фактичних та нормальних лісостанів; – продуктивність лісонасаджень (вихід лі� соматеріалів круглих в обсягах заготівлі); – розвиток популяції водоплавних птахів; – динаміка лісовідновлення. 4. Якість повітря та переробка шкідливих відходів – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на одиницю площі; – кількість днів, коли забруднення повітря в містах перевищує безпечні рівні; – частка уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі утвореного забруднення; – частка утилізованих шкідливих речовин у загальному обсязі уловлених та знеш� коджених; – темпи утворення та накопичення про� мислових токсичних відходів; – інтенсивність руху, викиди шкідливих речовин від автотранспорту на одиницю площі; – частка використаних та знешкоджених речовин у загальному обсязі утворених токсичних відходів. 5. Використання мінерально>сировинної бази, використання вторинної сировини – матеріаломісткість виробництва; – енергомісткість виробництва; – частка збагаченої сировини в загальних об'ємах видобутку; – втрати сировини при видобутку; – використання новітніх технологій в ви� добувних галузях; – частка мінерально�сировинної продукції, що перероблюється в країні, в загальних обсягах видобутку (зокрема каменеса� моцвітної сировини та декоративно�об� лицювального каменю); – рівень використання вторинної сирови� ни в обсягах знов утвореної. 3. ВИСОКІ І СТІЙКІ РІВНІ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ Виробнича стратегія, заснована лише на пе� реробці національної сировини, може під впливом кон'юнктури світового ринку зро� бити Україну сировинним придатком техно� логічно випереджуючих держав. Запаси си� ровини вичерпуються. Україна ставатиме економічно і політично залежною від розви� нутих держав. На даний час Україна перебу� ває у 3�му технологічному укладі, ЄС і США – у 5�му, і ніхто і ніщо не стоїть на місці. Інтеграція України у високотехнологічне європейське та світове конкурентне середо� вище не на правах сировинного придатку, а як рівноправного партнера, можлива лише за умови інноваційної моделі розвитку еконо� міки. Нехтування інноваційною складовою виробництва веде до екстенсивного шляху розвитку і має наслідком вичерпання при; родних ресурсів. В умовах зростання ВВП інноваційна модель економічного розвитку відрізняєть� ся від споживчої моделі постійним збільшен; ням інвестицій у основний капітал і зростаю� чою конкурентоспроможністю. Інвестиції і трудові ресурси є основними факторами за� безпечення економічного зростання в Украї� ні. Важливим чинником інноваційного роз� витку країни є як формування внутрішнього ринку високих технологій, так і трансфер технологій, створення ринку інтелектуаль; ної власності. Усі наведені фактори означають розбу; 11НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна дову суспільства знань, невід'ємними скла� довими якого являються науково;технічний потенціал і сучасна динамічна інформаційна інфраструктура. Інноваційний характер розвитку еконо� міки вимагає значного стартового капіталу. На сьогодні фінансування інвестицій здійс� нюється переважно за рахунок власних кош; тів підприємств. Існуюча податкова і фінан� сово�бюджетна системи не сприяють інвес� тиційним та інноваційним процесам в країні. Основні завдання: – Розбудова економіки за інноваційною моделлю. – Розвиток Стратегії технологічних прори� вів. Індикатори зростання економіки: – Розбудова економіки за інноваційною моделлю. – ВВП України і галузей виробництва. Темпи зростання валового внутрішнього продукту. ВВП і валова додана вартість на душу населення. Порівняльний аналіз з країнами ЄС. – Проміжне споживання галузей і його ча� стка у випуску продукції, само витрати галузей. – Аналіз матриць "витрати�випуск" в цінах споживачів. – Рівень інфляції. – Рентабельність підприємств. – Структура оборотних коштів. – Кількість підприємств, що впроваджува� ли інновації; доля інноваційної продукції в обсягах випуску. – Кількість освоєних нових видів техніки, нових технологічних процесів. – Комплексна законодавча підтримка ін� новаційної діяльності. – Кількість виданих патентів та ліцензій. – Кількість застрахованих інноваційних ризиків. – Інноваційна інфраструктура, яка вклю� чає: інформаційні центри, мережу іннова� ційних центрів розвитку трансферу тех� нологій, технопарки, інноваційні бізнес� інкубатори, інжинірингові та консалтин� гові підприємства, підрозділи маркетингу і технологічного аудиту, освітні установи. – Кількість регіональних інноваційних компаній із залученням місцевих та цен� тральних наукових і проектних установ, навчальних закладів, окремих учених і потенційних місцевих інвесторів. – Спеціалізовані інноваційні компанії мі� ністерств та відомств. – Кількість транснаціональних вертикаль� но�інтегрованих (промислово�фінансові групи) та горизонтально�інтегрованих структур (промислові кластери). – Кількість нових робочих місць створених технопарками і виконанням інновацій� них проектів. Індикатори активізації фінансування і кредитування інноваційних проектів – Фінансове становище України і галузей виробництва та сфери послуг. – Банківські кредити та активність. – Рівень зростання інвестицій; обсяги і структура інвестицій. – Показники механізму часткової бюджет� ної компенсації відсотків, які сплачують� ся підприємствами банкам за кредити під інноваційні проекти. – Показники концентрації ресурсів у про� відних банках для кредитування вагомих інвестиційних проектів. – Показники пільгового рефінансування НБУ кредитів комерційних банків, нада� них під інноваційні проекти, під закупів� лю нових технологій. – Об'єми коштів технопарків, спрямованих на капіталовкладення з метою випуску інно� ваційної конкурентоспроможної продукції. – Показники оптимізації потоку амортиза� 12 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 ційних відрахувань, що реінвестуються у власну виробничу базу, надання дозволу прискореної амортизації основних фон� дів підприємств. – Показники створення фондів розвитку. – Створення венчурних фондів, лізинго� вих, страхових компаній, діяльність яких спрямовуватиметься на ефективне впро� вадження досягнень прикладних наук в українське виробництво. – Показники розвитку ринку цінних папе� рів як джерела залучення і перерозподілу інвестиційних ресурсів. – Удосконалення механізмів банківського кредитування під заставу. – Використання профіциту бюджету на модернізацію виробництва, (а не на спо� живання). – Об'єми коштів від приватизації, що спря� мовуються на інноваційну діяльність та модернізацію виробництва на конкур� сній основі і з врахуванням терміну само� окупності проектів. – Аналіз даних, що стосуються легалізації тіньових доходів і повернення капіталів українських громадян з офшорних зон на Україну. – Розвиток стратегії технологічних прори� вів. 4. РОЗБУДОВА СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ Україна володіє високим науково�техніч� ним потенціалом. Його можливості викори� стовуються недостатньо та неоднаково за різними видами наук і технічних напрям� ків. Велика кількість наукових розробок пе� редано за кордон. Це відбувалося різними шляхами: шляхом одержання українськими авторами грантів від іноземних наукових фондів, продажем патентів, шляхом особис� тих контактів українських науковців з іно� земними колегами. Всередині держави впроваджується не� значне число наукових розробок. Є декілька причин цього: недостатня лабораторна і ви� робнича база наукових інститутів і підпри� ємств, дуже низька заробітна плата науков� ців, низький рівень технологій на підприєм� ствах, низька технологічна культура інжене� рів тощо. Основні завдання: 1. Розвиток інформаційного простору Ук� раїни. 2. Підтримування високого рівня фунда� ментальної науки України. 3. Визначення науково�технологічних пріо� ритетів. Модернізація бази наукових до� сліджень. Можливість технологічних проривів. (3а. Визначення та постійне оновлення критичних технологій для підтримки функціонування та забезпе� чення розвитку виробничих галузей, по� даних в розділі 2). 4. Активізація інвестиційних процесів, роз� виток різних форм фінансування і креди� тування інноваційних проектів. Індикатори розбудови економіки знань: 1. Розвиток інформаційного простору України: – розвиток безкоштовної початкової освіти в галузі інформаційного суспільства; – показники формування єдиного інфор� маційного простору України (номенкла� тура доступних інформаційних ресурсів, інформаційних послуг); – розвиток пунктів загального інформацій� ного доступу з метою забезпечення про� зорості відносин громадськості і держави; – розвиток загальнодержавних інформа� ційних мереж; – показники розвитку електронної торгівлі; – дані про розвиток електронного уряду� вання; 13НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна – складові індексу конкурентоспроможно� сті України; – показники ефективності механізмів бюд� жетного та децентралізованого фінансу� вання інноваційної діяльності; – гармонізація інформаційного законодав� ства України з законодавством ЄС; – еміграція інформаційного капіталу з Ук� раїни. 2. Підтримування високого рівня фундаментальної науки України: – кількість наукових установ НАНУ, галу� зевих академій, вищих навчальних за� кладів за галузями знань і технологій. Кількість зайнятих в них працівників (в т. ч. докторів наук, кандидатів наук); – кількість наукових праць по галузях на� ук. Кількість наукових праць на одного працюючого, на одного мешканця; – питома вага індексів цитування наукових робіт, надрукованих в Україні; – питома вага (на одного мешканця) ін� дексів цитування наукових робіт, надру� кованих в закордонних наукових журна� лах; – виділення найбільш перспективних на� укових напрямків; – розвиток діяльності та фінансування Фонду фундаментальних досліджень. 3. Визначення науково>технологічних пріоритетів. Модернізація бази наукових досліджень. Можливість технологічних проривів. (3а. Визначення та постійне оновлення критичних технологій для підтримки функціонування та забезпечення розвитку виробничих галузей, поданих в розділі 2): – кількість модернізованих лабораторій, сума інвестицій (з державного бюджету, за кошти організацій, іноземні інвес� тиції) (зокрема для 3а); – кошти, виділені на модернізацію лабора� торної бази найбільш перспективних на� укових досліджень (зокрема для 3а); – наслідки модернізації лабораторних баз наукових досліджень (зокрема для 3а); – кількість запатентованих винаходів. Пи� тома вага кількості запатентованих вина� ходів на одного працюючого мешканця (зокрема для 3а); – кількість наукових робіт, проданих за кор� дон за галузями наук (зокрема для 3а); – кількість наукових розробок, впровадже� них у виробництво (зокрема для 3а). 4. Активізація інвестиційних процесів, розвиток різних форм фінансування і кредитування інноваційних проектів: – винагорода наукових співробітників; – інвестиції в науку (бюджетні, з вироб� ництва, закордонні); – кількість довгострокових кредитів, спря� мованих на впровадження наукових роз� робок; – кількість фондів розвитку, створених мі� ністерствами та приватними установа� ми; – кількість венчурних фондів, лізингових і страхових компаній та об'єм здійсненого ними фінансування інноваційних впро� ваджень; – об'єм податкових пільг, використаний на інвестування інноваційної діяльності. 5. ПРОГНОЗОВАНЕ, НАДІЙНЕ ТА ДОСТАТНЄ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ На найближчі 30 років енергозабезпечення України буде пов'язане з використанням вуг� леводів як головного джерела енергії. Важли� вого значення набуває відповідальність Ук� раїни за стан системи газо� і нафтопроводів, що транспортують російські і близькосхідні енергоносії до Європи. Енергозабезпечення власними джерела� 14 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 ми енергії покриватиме третину енергопо� треб держави. Проблемою для довготривалого вирі� шення є стан вугільної галузі в цілому і спо� соби добування вугілля з малопотужних кру� тосхильних вугільних пластів Донецького басейну. Перспективним стає: – використання нетрадиційних, особливо відновлювальних, джерел енергії, як то розвиток технологій вирощування ріпа� ку та переробки на пальне ріпакової олії; – розвиток сучасної енергетики з викорис� танням торфу; – використання шахтного метану в енерге� тиці; – розвиток атомної енергетики на основі низько збагаченого природного урану; – розвиток енергетики, пов'язаної з вико� ристанням цирконію та інших твердих електролітів і створенням батарей палив� них комірок; – розвиток енергетики, заснованої на дії вітру та сонячного проміння; – визначальними стають заходи, спрямова� ні на енергоощадність. Основні завдання: 1. Вирішення організаційних, економічних і соціальних проблем, пов'язаних з поста� чанням енергоносіїв. 2. Оптимізація структури енергетичної си� стеми України. Індикатори енергозабезпечення: 1. Вирішення організаційних, економічних і соціальних проблем, пов'язаних з постачанням енергоносіїв Вугілля – Запаси вугілля. – Кількість зайнятих у вугільній галузі. – Об'єми добування (тонн/день, кілокало� рій/день). – Питомі об'єми добування на одного пра� цюючого. – Якість вугілля. Енергетичні характеристи� ки (кВтгод/тонна, кВтгод/кілокалорія). – Середня собівартість і ціна. – Відходи виробництва (кількість породи на 1 тонну вугілля, об'єми шахтних вод на 1 тонну вугілля). – Заробітна плата за видами зайнятості. – Точки беззбитковості шахт. – Інвестиції в галузь. – Бюджетні асигнування у вугільну галузь, їх розподіл і ефективність. – Платіжний баланс галузі. – Оснащення шахт вітчизняним та імпорт� ним обладнанням. – Соціально�економічні та екологічні про� блеми, пов'язані із закриттям шахт. Газ і нафта Нафтова і газова промисловість є основою па� ливно�енергетичного комплексу України і за� лишиться такою впродовж не менше двадця� ти п'яти, тридцяти років. Така ситуація мати� ме місце і в більшості країн Європи та світу. Пріоритетним ресурсом в Україні є газ, його частка в енергобалансі складає 41 %, нафти 19 %. Газ – Транспорт газу до Європи. Кількість і точність контрольних вимірювальних пунктів на кордонах України. – Втрати газу при транспортуванні. – Витрати енергії на транспортування газу. – Внутрішнє споживання газу. – Собівартість і ціна. – В0плив ціни газу на рентабельність голо� вних галузей виробництва України. – Рівень забезпечення газового господар� ства технікою і обладнанням власного виробництва. 15НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна – Рентабельність. – Внутрішні запаси газу і рівень їх добу� вання. – Інвестиції у газову промисловість. – Фінансовий стан галузі. Нафта – Собівартість і ціна транспорту нафти. – Використання вітчизняного обладнання. – Технологічний стан нафтопроводів. – Реалізація нафтопродуктів в державі. – Собівартість, ціна і рентабельність нафти. – Інвестиції в основний капітал. Уран – Об'єми добування і переробки уранової руди. – Експорт урану та економічна вигода від цього. – Імпорт ядерних касет. – Вартість вивезення відпрацьованого ядерного палива. – Сумарна собівартість 1 кВтгод енергії на ядерному паливі. – Шляхи вирішення проблеми ядерних відходів. Торф – Величина розвіданих запасів торфу та об'єми добування. – Енергетичні характеристики торфів в Україні (теплотворна здатність). – Використання торфу. ККД агрегатів на торфі (порівняльний аналіз). – Перспективи використання торфу. – Розвиток будівництва сучасних котлів для спалювання торфу. Гідроенергоресурси – Потенційні можливості станцій Дні� провського каскаду. – Використання енергії станцій Дніпровсь� кого каскаду. – Собівартість енергії Дніпровського каскаду. – Розвиток гідроелектростанцій на інших ріках України. Двооксид цирконію – Запаси. – Об'єми концентрату руди, собівартість і ціна. – Об'єми переробки. Собівартість і ціна кінцевого продукту, що випускається в Україні. – Виробництво цирконієвого концентрату. – Перспективи цирконієвої металургії. 2. Оптимізація структури енергетичної системи України Динаміка перебудови генеруючи потужнос� тей в напрямку забезпечення маневреності та підвищення економічності електроенерге� тичної системи (орієнтир – 50–55 % базисно� го електронавантаження, 30–35 % маневро� вого, 10–15 % пікового). Ознакою забезпечення електричною енергією є баланс потреби та пропозиції. Що стосується пропозиції електроенергії, то вона визначається за допомогою: – кількості енергії, що виробляється; – якості енергії та її відповідності міжна� родним стандартам (зокрема сталістю ча� стоти і напруги); – оптимізації і дотримання графіків еклек� тронавантаження; – приведенні до мінімуму витрат енергії при її транспортуванні (не більше 3 %); – запровадженням надійних і точних при� ладів вимірювання споживання енергії; – досягненням 100 % сплати за спожиту електроенергію; – дотриманням нормативів електроспожи� вання у виробництві, сфері послуг і до� машніх господарствах; – опрацюванням питання щодо можли� вості розвитку в Україні атомної енерге� тики на природному урані; 16 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – переглядом питання щодо доцільності створення українського "ядерного палив� ного циклу" (українська частина у дано� му проекті торкається лише цирконієвої частини у виробництві твелів і власного концентрату фториду урану, а збагачення урану відбуватиметься в Росії, США, Франції чи Англії. Своїми силами Ук� раїна вирішуватиме лише 45 % вартості твелів. Також потребують розгляду про� блеми: актуальності терміну готовності підприємства – 2012 рік (початок закін� чення терміну роботи усіх ядерних реак� торів України); маркетингу майбутньої продукції на ринку атомних касет поряд із продукцією США, Росії, Франції, Анг� лії і Китаю, і, у зв'язку з цим, рентабель� ності виробництва); – модернізацією систем, пов'язаних з ви� робництвом, передачею і споживанням електричної енергії; – створенням єдиного енергетичного "мос� ту" електроенергії ЄС–Україна–Росія. Показники динаміки використання нетрадиційних джерел електроенергії: – використання шахтного метану; – виробництва електроенергії в системі га� зопроводів і газопостачання: – перебудови функціонуючих газотурбінних агрегатів на парогазотурбінні агрегати; – використання енергії перепаду тиску природного газу на газорозподільних станціях, розташованих поблизу великих споживачів газу; будівництво енергетич� них модулів для виробництва електрое� нергії з використанням "детандер – гене� ратор" агрегатів; – поширення використання вітроенерге� тичних установок; – розробки та удосконалення технологій використання рослинних джерел паль� ного (використання ріпакової олії, спир� ту тощо); – розвитку малої гідроенергетики на при� токах Дніпра, Дністра, Дону і Південного Бугу; – розвитку систем колекторів сонячного променювання і сонячних батарей; – розвитку енергетичних систем, основаних на твердих електролітах, водневої енерге� тики, інших найновіших джерел енергії; – розвитку цирконієвої енергетики (ство� рення систем енергетичних комірок на основі двооксиду цирконію); – розвитку енергетичних систем, що вико� ристовують надпровідність. Споживання електроенергії: – Графік енергетичних навантажень. Опти� мізація типів генеруючих систем у графі� ку енергетичних навантажень. – Нормативи енергозатрат в народному господарстві. Графіки відхилень. Порів� няння з ЄС. – Ціна та собівартість електроенергії. – Системи обліку енергії. Облік спожитої енергії. Облік втрат. Прийняття за основу базової програми розвитку енергетики України, опрацьовану Інститутом загальної енергетики НАНУ та моніторинг впровадження цієї програми. 6. ВХОДЖЕННЯ У ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС В умовах світової глобалізації досягнути ви� сокого рівня життя населення неможливо без забезпечення інтеграційних процесів із світо� вою спільнотою. При тому інтеграційні зу� силля слід спрямовувати до більш доскона� лих соціальних і технологічних систем. Членство України в ЄС стає необхідною умо� вою для подальшого високого рівня розвитку держави та громадянського суспільства. Визначальним критерієм інтеграції Ук� 17НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна раїни в ЄС повинен стати принцип повної відповідності внутрішніх перетворень фун� даментальним основам розвитку ЄС, особли� во тим, що визначатимуть політико�правові основи української держави. Україна має максимально використову� вати можливості, закладені в "Європейській політиці сусідства"(ЄПС), а ЄПС розглядати як перехідний етап від партнерства до асоці� йованих відносин з перспективою членства. Протягом цього етапу має бути виконаний комплекс заходів (План дій), спрямованих на інтеграцію України в єдиний ринок ЄС. Досвід інтеграції в ЄС країн вказує, що менш розвинуті країни, ставши членами ЄС, розвиваються і модернізуються більш швид� ким темпом. Всередині ЄС відбувається про� цес вирівнювання. Характерним є приклад Ірландії, яка на момент приєднання до Євро� союзу належала до недорозвиненої периферії Європи і потребувала допомоги. На даний час вона перетворилася на країну, що має найвищу серед усіх держав – членів ЄС част� ку високотехнологічного виробництва. Отже, інтегрування економіки до структури ЄС здатне стимулювати прискорений темп роз� витку та економічної модернізації. З урахуванням того, що в 2004 році до ЄС приєдналася велика група країн, з якими Україна має добрі торгівельні стосунки, мож� на очікувати, що ЄС перетвориться для Ук� раїни на головне місце для збуту експортних товарів, потіснивши з цієї чільної позиції країни – члени СНД. Основні завдання: 1. Забезпечення поетапної реалізації стратегічної цілі вступу до ЄС – набуття Україною членства в СОТ; – підписання Угоди про асоціацію України до ЄС; – створення зони вільної торгівлі між Ук� раїною та ЄС; – створення Митного союзу між Україною та ЄС; – вступ до Економічного та монетарного союзу ЄС. 2. Інституційне забезпечення інтеграції до ЄС – створення Міністерства європейської інтеграції; – активізація роботи Центру європейсько� го та порівняльного права; – створення Національного Конвенту з європейської інтеграції, до участі в яко� му запросити неурядові організації, що працюють за відповідними напрямами. 3. Входження до спільного освітнього та наукового технологічного простору – підготовка окремого Плану дій Украї� на–ЄС у галузі науки і технологій; – підписання Болонської декларації з ви� щої освіти. Критерії вступу до ЄС: Перша група критеріїв (політичні): – забезпечення свободи парламентських, президентських виборів і виборів до міс� цевих органів лади; – створення та розширення діяльності де� мократичних інституцій, неурядових ор� ганізацій; – прийняття законодавства, що надійно за� хищає права меншин і створення відпо� відних установ; – посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією; – вирішення питань правового забезпечен� ня та посилення спроможності боротьби з відмиванням коштів; – створення надійно діючих інститутів у сфері юстиції і внутрішніх справ; – здійснення заходів з протидії дискри� мінації у всіх сферах суспільного життя; 18 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – гарантії незалежності судової влади, по� кращення функціонування судів; – захист особистих свобод. Друга група критеріїв (економічні): – макроекономічна стабільність; – здійснення адміністративної реформи та структурних реформ; – наявність ринкових інститутів; – лібералізація торговельного режиму; – відповідне правове забезпечення ринко� вих перетворень; – поліпшення умов конкуренції; – створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності; – створення сприятливого інвестиційного клімату; – підвищення кваліфікації робочої сили; – поліпшення структури та диверсифіка� ція експорту; – здійснення промислової політики, спря� мованої на зниження матеріало та енер� гомісткості продукції. Третя група індикаторів ("членські"): – визнання та включення до національного законодавства "спільного доробку" ЄС (asquis communanautaire), тобто сукуп� ності правових документів, напрацьова� них Співтовариством (договори, поста� нови, директиви та інші акти); – забезпечення дійового застосування asquis через відповідним чином пристосовані адміністративні та судові структури. Критерії конвергенції – це умови, вико� нання яких дає державам�членам право всту� пу до Економічного та монетарного союзу та які стосуються цінової стабільності, дефіци� ту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. – відношення державного дефіциту до ва� лового внутрішнього продукту не повин� но перевищувати 3 %; – відношення державного боргу до валово� го внутрішнього продукту не повинно пе� ревищувати 60 %; – достатній рівень стабільності цін та ста� лість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення такого дослі� дження. Причому, цей рівень не повинен перевищувати більш ніж на півтора від� соткових пункти три кращих показники рівня стабільності цін країн�членів; – довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш ніж на два відсоткових пункти три кра� щих показники стабільності цін країн� членів; – протягом щонайменше двох років і без значного напруження з боку відповідної країни нормальне відхилення величини обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені механіз� мом обмінного курсу країн�членів. Крім того, критерії конвергенції повинні забезпечити збалансованість економічного розвитку в економічному та монетарному со� юзі та не допускати виникнення ані наймен� шого напруження між державами�членами. Тимчасова спеціальна комісія ВР України з питань майбутнього
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2667
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1815-2066
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:58:35Z
publishDate	2005
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2008-12-24T12:58:52Z 2008-12-24T12:58:52Z 2005 Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2667 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) Стратегия развития Украины. К программе деятельности Временной специальной комиссии Верховной Рады Украины по вопросам будущего (Проект) Strategy of Ukraine Development. To the Program of the Interim Special Commission of the Verkhovna Rada of Ukraine on the Future (Project) Article published earlier
spellingShingle	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
title	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_alt	Стратегия развития Украины. К программе деятельности Временной специальной комиссии Верховной Рады Украины по вопросам будущего (Проект) Strategy of Ukraine Development. To the Program of the Interim Special Commission of the Verkhovna Rada of Ukraine on the Future (Project)
title_full	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_fullStr	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_full_unstemmed	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_short	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_sort	стратегія розвитку україни. до програми діяльності тимчасової спеціальної комісії верховної ради україни з питань майбутнього (проект)
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2667

Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)

Репозитарії

Схожі ресурси